І.Г. Шульга як історик України

Висвітлення діяльності професора І. Шульги, його творчої спадщини. Аспекти наукової діяльності вченого. Періодизація його життя. Характеристика становлення і розвитку наукових інтересів історика, його зв’язків з вітчизняними та зарубіжними вченими.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.10.2013
Размер файла 53,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УДК. 930. 1 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

І.Г. ШУЛЬГА ЯК ІСТОРИК УКРАЇНИ

07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

ТОВСТОПЯТ ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України Черкаського державного технологічного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Бушин Микола Іванович, доктор історичних наук, професор, Черкаський державний технологічний університет, завідувач кафедри історії України.

Офіційні опоненти:

Верба Ігор Володимирович, доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії Росії;

Борисенко Володимир Йосипович, доктор історичних наук, професор, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, завідувач кафедри історії України.

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра історії України, Міністерства освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться " 27 " травня 2005 р. о 15.00___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 при Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

Автореферат розісланий "23" квітня 2005р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук О.І. Гуржій.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток історичної науки, зокрема історії України, на сучасному етапі характеризується пошуком нових та удосконаленням вже існуючих напрямків дослідження. Зростаючий інтерес до проблем історії та культури, суттєві зміни в суспільному та громадському житті, переоцінка ряду концептуальних положень та подолання усталених стереотипів вимагає переосмислення багатьох історіографічних оцінок і, що важливо, узагальнення та опанування досвіду, набутого нашими попередниками.

Усвідомлення ролі й відповідальності вченого перед наукою нині набуває особливого сенсу. Об'єктивні процеси розвитку історичних знань значною мірою опосередковані особистістю історика, проходять через його інтелект, індивідуальний досвід, методологію. Біографічний фактор в історіографії стає одним з пріоритетних напрямів досліджень, що сприяє, з одного боку, індивідуалізації дослідницького процесу, а з другого, - реконструкції особистості історика в контексті епохи.

З огляду на це великого значення набуває вивчення спадщини тих учених-істориків, які зробили значний внесок у розвиток вітчизняної історичної науки. Серед дослідників, діяльність та творча спадщина яких потребує вивчення - є постать Іллі Гавриловича Шульги (1921-1993 рр.).

Звернення дослідницької уваги на життєвий шлях, становлення суспільно-політичних поглядів, формування наукових пріоритетів, методики й методології дослідницької праці професора І.Шульги не лише дозволить повернути з небуття ім'я визначного вченого і громадянина, а й сприятиме відтворенню більш повної картини перебігу суспільно-політичних процесів на Україні; виявленню основних тенденцій розвитку вітчизняної історичної науки, її пріоритетних методів дослідження; зображенню пошуків національно свідомою інтелігенцією свого місця в житті на складних історичних переломах. Крім того, дасть можливість відтворення діяльності цілої плеяди науковців "середнього рівня", які працюючи в університетах, інститутах по всій країні збагачували українську інтелектуальну традицію. Безперечно одне: без детального вивчення їх суспільно-політичних поглядів, глибокого осмислення історичних процесів, що відбилися в діяльності таких вчених, зворотного впливу їх творчості на суспільний розвиток неможливе створення узагальнюючих, синтетичних праць не тільки з історії вітчизняної історичної науки, але й історії України взагалі.

Мета роботи полягає в тому, щоб на підставі неупередженого аналізу архівних, опублікованих документальних матеріалів та спеціальної літератури здійснити комплексний, об'єктивний аналіз системи поглядів І.Шульги у галузі історії України та визначити на основі вивчення його наукової спадщини і педагогічної діяльності місце й значення діяльності вченого у вітчизняній історичній науці.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі наукові завдання:

- висвітлити творчий шлях І.Шульги на тлі суспільно-політичних процесів в Україні 50-90-х рр. ХХ ст.;

– на основі аналізу повного комплексу джерел, що висвітлює життя та діяльність І.Шульги, виявити малодосліджені аспекти його творчості;

– з'ясувати фактори, що впливали на формування суспільних поглядів І.Шульги, здійснити періодизацію життя та наукової діяльності вченого;

– визначити ступінь новизни ідей історика в контексті сучасного йому наукового світогляду;

– дослідити педагогічну діяльність І.Шульги;

– окреслити місце вченого у сучасному розвитку історичної науки.

Об'єктом вивчення стали наукова та педагогічна діяльність І.Шульги.

Предметом наукового пошуку став доробок І.Шульги у контексті розвитку української історичної науки.

Хронологічні рамки обумовлюються специфікою дослідження персоналії й охоплюють роки життя та діяльності І.Шульги (1921-1993 рр.). Дисертантом запропонована періодизація біографії вченого:

І період - від народження до закінчення аспірантури Інституту історії АН УРСР (1921 р.-1954 р.);

ІІ період - від початку наукової діяльності в Ужгородському державному університеті до переїзду до міста Вінниця (1954 р. - 1972 р.);

ІІІ період -- від початку викладання у Вінницькому державному педагогічному інституті ім. М. Островського до останніх днів життя (1972 р. -1993 р.)

Така періодизація, на наш погляд, обумовлюється основним змістом наукової діяльності вченого.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській історіографії, на основі введення в науковий обіг значного масиву архівних матеріалів, а також систематизації опублікованих документів, проаналізовано наукову та педагогічну діяльність відомого українського вченого І.Шульги. У дисертації розкрито його творчість в контексті соціальних, політичних і культурних процесів 50-х - 90-х рр. ХХ ст. в Україні. Дано загальну характеристику як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, які відповідним чином впливали на результати роботи дослідника, визначено пріоритетні напрями наукового пошуку та здійснено класифікацію праць історика. Доведено, що професор І.Шульга істотно збагатив українську історичну науку новими працями, в яких торкнувся не вирішених раніше питань історії України.

Практичне значення проведеного дослідження полягає у тому, що його теоретичні висновки, узагальнення та конкретний фактичний матеріал можуть бути використані у навчально-виховній роботі, при підготовці та написанні спеціальних праць, підручників. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історіографії, розробленні проблем біографістики, складанні біографічних довідників, енциклопедій з історії України.

Зв'язок праці з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до держбюджетної науково-дослідної теми "Історія української державності" (номер державної реєстрації - №30/03), яка розробляється на кафедрі історії України Черкаського державного технологічного університету.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету. Результати дисертаційного дослідження було апробовано на науково-практичній конференції " Твої люди, Лисянщино" (Лисянка, 2002 р.). Основні результати, положення та висновки дослідження викладено у 5 фахових публікаціях загальним обсягом 2,4 друкованого аркуша.

Структура дисертації побудована за хронологічно-проблемним принципом, обумовлена завданнями та метою дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, поділених на параграфи, висновків, списку використаних джерел, літератури (207 найменувань) та додатків. Основний текст дисертації становить 152 стор., загальний обсяг - 197 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета і завдання, визначено об'єкт і предмет, окреслено хронологічні межі роботи, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне значення дослідження та визначено його структуру, зазначено апробацію результатів наукової роботи.

Перший розділ - "Стан наукової розробки, джерельна база, методологія та методи дослідження " складається з трьох підрозділів. В ньому проаналізовано стан наукової розробки теми, критично використано документальний матеріал, обґрунтовано методологічні засади та методи наукового пошуку.

У підрозділі 1.1 - "Історіографія проблеми" доведено, що наукова та педагогічна діяльність І.Шульги викликала інтерес вітчизняних та зарубіжних вчених.

Зокрема відзначається, що перші побіжні згадки про наукову та науково-організаційну працю І.Шульги з'явилися ще за життя вченого у статтях його колег М. Вегеша, Л. Горватенко Вегеш М.М., Горватенко Л.В. Вчитель і учень: (Ілля Шульга і Володимир Задорожній): історичні нариси / Ужгородський державний університет історичний факультет, Відповідальний за випуск М.В. Олашен. - Ужгород, 1988. - 26 с.. Згадки про наукову та науково-організаційну діяльність І.Шульги зустрічаються у довіднику "Учені вузів Української РСР", а також в четвертому томі "Радянської енциклопедії історії України" Шульга Ілля Гаврилович // Учені вузів Української РСР: Довідник. - К. 1968. - С484;Радянська енциклопедія історії України. - К.1974. - Т.4. - С. 296..

Першу спробу комплексного дослідження життєвого та наукового шляху І.Шульги здійснив його учні В.Задорожній, М. Вегеш, М. Олашен Задорожній В., Вегеш М., Олашен М. Ілля Шульга. // В кн.: Педагоги - науковці. Частина друга. - Ужгород, 2000. - С.140 - 142.. Стаття містить досить об'ємний матеріал про дитинство і юність, основні віхи становлення як громадянина і історика, чимало уваги приділялося в ній і аналізу наукового доробку вченого.

У підрозділі зазначається, що вченого добре знали і шанували українські історики. Так, видатний український історик М. Бушин, який особисто був знайомий з І. Шульгою та товаришував з ним видав ряд матеріалів про вченого, зокрема, в книзі "Черкаський край в особах 1941 - 2001. Лисянщина" було вміщено біографічні відомості про історика, а також коротко оглянуто основний зміст наукової та педагогічної діяльності І.Шульги В 2002 році М.Бушин видає статтю "Ілля Гаврилович Шульга - людина, вчений, краєзнавець" Бушин М.І. Черкаський край в особах1941-2001. Лисянщина. - 2001. - С.129-134; Бушин М.І. Професор Ілля Гаврилович Шульга - людина, вчений, краєзнавець // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 4. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. - С. 31 - 37.. В центрі уваги автора була еволюція поглядів вченого. М.Бушин наводить в статті періодизацію життя та наукової діяльності І. Шульги характеризує його як особистість, науковця, організатора і зазначає важливість вкладу історика у виховання наукової зміни нашої країни.

Варто звернути увагу на те, що у 1991 р. вийшов друком "Бібліографічний покажчик" праць І.Шульги, який був підготовлений Вінницьким державним педагогічним інститутом ім. М. Островського, Вінницькою державною обласною універсальною науковою бібліотекою ім. К.Тімірязєва, Вінницькою організацією любителів книги УРСР, науковою бібліотекою Ужгородського національного університету Ілля Гаврилович Шульга. Бібліографічний покажчик. - Вінниця, 1991. - 22 с.. У вступній статті покажчика дуже стисло висвітлена наукова, педагогічна і громадська діяльність І. Шульги. Простежені головні етапи його творчого шляху, коротко оглянуто зміст наукових праць. У "Бібліографічному покажчику" вміщено також список видань під назвою "Література про І.Г. Шульгу" (9 найменувань), але тільки 2-3 невеликі статті розкривають життя і науково-педагогічну діяльність вченого. Решта, в основному, містить відомості про нагороди І.Шульги, сюди ж віднесено згадки про історика в рамках опису наукових установ, в яких він працював.

Підкреслюється, що ім'я І. Шульги було добре відоме не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й поза його межами. Віддаючи йому належне, як науковцю, у Франції було розроблено проект книги про Шульгу відомим україністом з Франції В.Бойчуком ДАВО. - Ф. Р-6070. - Оп. 1. - Спр.141 ( Проект книги про Шульгу, яка має вийти у Франції. 1994 р.). - 8 Арк..

Значний обсяг відомостей про І.Шульгу, містить вступна стаття до книги "Гірка правда"(1997 р.) В. Задворного. Сюди внесено відомості про І.Шульгу не тільки як про дослідника соціально-економічної історії України, а в першу чергу як дослідника голодоморів початку ХХ ст. на Україні, а також вміщено згадки про юнацькі роки вченого та роки навчання у Львівському університеті Задворний В. Він живе, бо ми пам'ятаємо про нього. // В кн.: Шульга І.Г. Гірка правда. Нариси з історії подільського селянства 1920-1932 рр. - Вінниця: ВАТ "Віноблдрукарня", 1997. - С. 3-6..

Досить вдала спроба схарактеризувати не лише роль І. Шульги як науковця, але й визначити умови його формування як історика була здійснена у публікаціях, присвячених ювілею вченого. Так, з нагоди 50-річчя від дня народження побачили світ нарис і стаття в газеті "Закарпатська правда", присвячені вченому. В нарисі П.Часто "З минулого беремо вогонь" ведеться мова про творчість І.Шульги в Ужгородському університеті, при цьому велика увага приділяється його громадській та партійній діяльності. М.Троян у статі "Професор - комуніст" вивчає та об'єктивно висвітлює біографію вченого, розкриває вагомість наукового доробку І.Шульги. Автор зазначав, що поряд з науковими дослідженнями професор веде значну навчально-виховну та громадсько-політичну роботу Часто П. З минулого беремо вогонь // Закарпатська правда. - 1971. - 3 серпня; Троян М. Професор-комуніст // Радянський студент. - 1971. - 3 вересня..

Значний вклад вченого в історичну науку та громадська діяльність історика прослідковується в нагородженні І.Шульги численними грамотами, дипломами, а також орденом та почесним званням. Про нагородження І. Шульги, як члена обласної організації Всесоюзного товариства "Знание", за значний вклад в історичну науку дізнаємося зі статті М. Буловацького та Р.Довгенько "Награды неутомимым". У 1967 р. І.Шульга був нагороджений орденом "Знак пошани", про що повідомила газета "Закарпатська правда". Про присвоєння вченому почесного звання заслуженого працівника вищої школи Української РСР повідомляла газета "Вінницька правда" в 1981 р.Буловацкий М., Довбенко Р. Награды неутомимым: (Правление всесоюзного общества "Знание" наградило групу членов обласной организации, в том числе И.Г. Шульгу) // Закарпатская правда. - 1965. - 16 ноября; Про присвоєння професору Шульзі І.Г. почесного звання заслуженого працівника вищої школи Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР // Вінницька правда. - 1981. - 23 серпня; Висока нагорода: Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 січ. 1967 р. Орденом "Знак Пошани" нагороджено І.Г. Шульгу, д-ра іст. наук. зав. каф. Ужгород. держ. ун-ту // Закарпатська правда. - 1967. - 19 січня..

Досить численними в кількісному відношенні, але не багатими в змістовному плані щодо розкриття діяльності І.Шульги є ряд публікацій про функціонування наукових установ, в яких працював вчений. Це, зокрема, праці: "Науково-дослідна робота викладачів історичного факультету Ужгородського університету", де мова йде про дослідницьку роботу І. Шульги, а також подано коротку бібліографію праць вченого; про роботу професора в Ужгородському університеті йде мова і в "Довіднику Ужгородського державного університету" Довідник Ужгородського державного університету. Видавництво "Карпати", - Ужгород., 1970. - 38 с..

Відзначається, що вагомим джерелом до вивчення наукової спадщини І.Шульги є рецензії на окремі його роботи, та на твори, що написані у співавторстві чи колективом авторів.

Вже перші наукові студії І.Шульги з питань соціально-економічного розвитку Закарпаття в кінці XVIIІ - на початку ХІХ ст. викликали інтерес серед вітчизняних науковців. Існує широке коло рецензій, в яких досліджувався і актуалізувався творчий доробок вченого. У 1963 р. відомі українські історики В. Дядиченко та І. Шекера підготували рецензію на монографію І. Шульги "Соціально-економічне становище Закарпаття в другій половині XVIIІ ст.", в якій проаналізували погляди вченого на розвиток поміщицького господарства, становище селянства, міст і торгівлі на Закарпатті, зазначили важливість творчості І.Шульги в сенсі вивчення соціокультурних зв'язків різних частин України. На цю ж монографію було підготовлено рецензію М. Лелекача та В. Ілька та видано в Ужгородському державному університеті. В рецензії вчені зазначили всебічність дослідження І.Шульгою соціально-економічної історії Закарпаття кінця пізнього феодалізму Дядиченко В.А., Шекера І.М. / Рец. на Шульга І.Г. Соціал економічне становище Закарпаття в другій половині XVIIІ ст. // УІЖ. - 1963. - № 5. - С. 142-144; Лелекач М.М., Ілько В.І. Цінна праця з історії Закарпаття XVIIІ ст. // Наукові записки / Ужгородський державний університет. - Ужгород, 1963. - Т.50: Питання новітньої історії Чехословаччини і Румунії. - С. 168-173..

Помітний інтерес серед істориків, що займалися соціально-економічним розвитком України періоду становлення капіталістичних відносин, викликала монографія І.Шульги "Соціально-економічні відносини і класова боротьба на Закарпатті в кінці XVIIІ - першій половині ХІХ ст.", що вийшла у 1965 р. В рецензії І.Гуржія відмічено важливість внеску вченого у дослідження питання розкладу феодально-кріпосницької системи на Закарпатті. Щодо рецензії І. Гранчака, Я.Штенберга, то вони відмітили наукову новизну поглядів вченого щодо розвитку товарно-грошових відносин і міст на Закарпатті в кінці XVIIІ ст., також у рецензії було вказано на важливість виходу монографії І. Шульги для розвитку історичної науки на Закарпатській Україні І.О.Гуржій / Рец. на І.Г. Шульга Соціально - економічні відносини і класова боротьба на Закарпатті в кінці ХVIII - першій половині ХІХ ст. // УІЖ. - 1966. - № 3. - С. 142-144; Гранчак І., Штенберг Я. Важливе дослідження // Закарпатська правда. - 1965. - 7 жовтня..

У 1971-1974 рр. в ряді вітчизняних і іноземних періодичних видань було опубліковано рецензії на історичну повість І.Шульги "Брате мій"(1971р.). Найбільш помітне місце серед них займають статті Р. Довгенько, А. Ковача, Ю. Кудраша, П. Лісового Довгенько Р. "Брате мій" // Радянська верховина. - 1971. - 8 квітня; Ковач А. У вінок слави опришків // Дукля (Пряшів, ЧССР). - 1972. - № 2. - С.70-73; Кудраш Ю. Література // Дружно вперед (Пряшів ЧССР). - 1972. - № 5. - С.56-58; Лісовий П. Повість про опришків // Закарпатська правда. - 1971. - 28 грудня..

Привертають увагу рецензії і на книгу "Усім нашим життям", яка вийшла в 1980 р. і носить не науковий, а, скоріше, публіцистичний характер, проте дає змогу дослідити всю багатогранність інтересів професора І.Шульги, а також прослідкувати вплив суспільно-політичної ситуації на написання даної роботи. Рецензію на книгу видали А. Непийвода, М Фідчунова, В. Чернеча Непийвода А. Село, а в ньому люди // Вінницька правда. - 1980. - 18 травня; Фідчунова М. Герої книжки - землероби // Радянська Україна. - 1980. - 10 червня; Чернеча В. Усім нашим життям // Комунар. - 1981. - 28 лютого..

Про значний авторитет І.Шульги серед істориків дослідників соціально-економічної історії України та про вагомий вклад історика у вивчення феодальних відносин свідчить інформація, вміщена в книзі "Історіографія історії Української РСР" (1986 р.) Историография истории Украинской ССР. И.С. Хмель и др. / Ред. И.С. Хмель и др. - К.: Наук. думка, 1986. - С. 102.. Таким чином, усі найбільш помітні праці І.Шульги, які стосувалися соціально-економічного розвитку, були схвально сприйняті науковою громадськістю. Відтак, творчість І. Шульги, його наукова, педагогічна та організаторська діяльність викликали значний інтерес у сучасників.

Наукові дослідження І. Шульги з питань соціально-економічної історії України кінця епохи феодалізму викликали значне зацікавлення серед вітчизняних істориків. Цим обумовлена наявність досить широкого кола праць, в яких, більшою чи меншою мірою, досліджувався творчий доробок історика. Так, певною мірою вклад І. Шульги у вивчення питання об'єднання західноукраїнських земель з Українською РСР розглядався у монографії учня І. Шульги О. Мазурка "Города западноукраинских земель эпохи империализма" Мазурок О.С. Города западно-украинских земель эпохи империализма. - Львов, Свит. - С.14.. Вчений наголосив на внеску історика в дослідження зазначеної проблематики поряд з іншими дослідниками Ю. Кондуфором, Ф. Шевченком.

Отже, проаналізувавши ступінь розробки обраної теми, можна зробити висновок, що наукова розробка історії життя та творчості І. Шульги характеризується різним ступенем повноти у висвітленні його наукової діяльності та місця і ролі у розвитку історичної науки. Праці більшості дослідників включають, як правило, лише фрагментарний і епізодичний огляд його біографії та найвідоміших праць. Спеціального узагальнюючого дослідження творчості І.Шульги як історика досі не створено. Відтак, головними завданнями дисертаційного дослідження є: 1) спроба дати об'єктивну оцінку внеску Іллі Гавриловича у вітчизняну історичну науку; 2) оцінити його вплив на розвиток історичних досліджень другої половини ХХ ст.

У підрозділі 1.2 - "Джерельна база роботи" зроблено аналіз та подано класифікацію документального апарату роботи. Він складається з оригінальних архівних справ особового фонду І.Шульги у Державному архіві Вінницької області, опублікованих робіт вченого, періодичних видань, спогадів. Основну частину джерел становлять праці І.Шульги з історії: монографії та статті, розділи колективних монографій, виступи та тези конференцій, що були присвячені окремим історичним подіям чи особам, рецензії на історичні дослідження та наукові видання, що надають змогу дослідити становлення і розвиток його суспільних та історичних поглядів, коло наукових інтересів. Вузька спеціалізація багатьох статей та монографій вченого дає можливість для чіткого розмежування комплексу проблем, які вивчалися І.Шульгою.

Вагому та важливу частину джерельної бази становлять документи та матеріали особового фонду І.Шульги в Державному архіві Вінницької області (Р-6070). Тут містяться документи: що стосуються біографії; особисті; громадського характеру; про службову і педагогічну діяльність; отримані вченим в зв'язку з ювілейними датами; документи про смерть; наукові праці, статті, розповіді; листування; фотографії (групові та індивідуальні).

Помітно доповнюють документальні матеріали спогади, які підсилюють конкретику досліджуваної проблеми. Зокрема, в спогадах відомих істориків, учнів І.Шульги, О.Мазурка та В.Задорожнього проаналізовано особисті риси постаті вченого, притаманні йому як людині та історику. Найбільш докладно суспільні погляди вченого та його зв'язки з вітчизняними та зарубіжними істориками висвітлено в спогадах дружини вченого Ядвіги Шульги. Але більшість спогадів про І.Шульгу не претендують на вичерпність. Їх доповнює аналіз інших груп джерел.

Окрему групу історичних джерел становлять праці вітчизняних і зарубіжних істориків з проблем, яких торкався в своїй науковій діяльності вчений (І. Гуржія, І. Ачаді, Ф. Стеблія, В. Смолія).

Певне значення при написанні роботи мали періодичні видання, зокрема газети "Закарпатська правда", "Радянський студент", "Вінницька правда", "Комсомольське плем'я". В них містяться не тільки науково-публіцистичні статті, а й відомості про громадську роботу вченого.

Окрему групу джерел становлять художні твори І.Шульги, які дають змогу більш повно дослідити багатогранну постать вченого.

Отже, на основі аналізу комплексу використаних джерел з проблеми, нами робиться висновок, що джерельна база роботи є вагомою, тому дає можливість повного висвітлення наукової та педагогічної діяльності професора І. Шульги.

У підрозділі 1.3 - "Методологія та методи дослідження" вказується, що основою наукового пошуку є принципи науковості, історизму та об'єктивності. У відповідності до історіографічного характеру дослідження, мети і завдань, які мають бути вирішені, теоретико-методологічними засадами роботи стали конкретно-історичний, системний, соціокультурний та комплексний підходи.

Для розв'язання проблем дослідження були застосовані методи загальнонаукові (історичний та логічний), міждисциплінарні (структурно-системний, соціологічний, статистичний) та історичні (історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, біографічний тощо).

Застосування структурно-системного методу, при вивченні І.Шульги як історика України, дало можливість розглянути об'єкт, що вивчається з усіма притаманними йому рисами як єдине ціле. Розглядаючи кожен новий етап наукового життя І.Шульги, вдалося прослідкувати формування наукового світогляду та зміну наукових інтересів вченого в розвитку.

З урахуванням того, що роки життя І.Шульги та наш час відділяє незначна хронологічна відстань, доцільним було застосування соціологічного методу, зокрема, інтерв'ювання - методу, який є складовою частиною "усної історії". Шляхом проведення бесід з рідними, колегами, учнями, студентами історика було встановлено деякі факти життя і наукової діяльності професора І.Шульги, які не знайшли належного висвітлення в інших джерелах. Враховуючи специфіку дослідження (орієнтація на вивчення соціально-економічних процесів) особливе місце займає статистичний метод.

Вагоме значення мало застосування історико-порівняльного методу, що дозволило співставити погляди І.Шульги з поглядами інших науковців, які висловлені в їх роботах на те чи інше питання, виявити спільне та відмінне, притаманне їх працям. Проблемно-хронологічний метод, який застосований у дослідженні, допоміг при виділенні головних тем, за якими розгорталася наукова робота вченого.

При врахуванні сутності досліджуваної проблеми, її виразної персоніфікованості (що, втім, є характерною рисою історіографічних досліджень) важливе значення мав біографічний метод. З його допомогою вдалося встановити найважливіші віхи життєвого шляху І.Шульги, охарактеризувати умови, в яких відбувалося формування історика не лише як науковця, викладача, але й як особистості.

Керуючись названими принципами і методами наукового дослідження, дисертант намагався викласти матеріал у послідовній і логічно завершеній формі та дати найбільш ґрунтовне відображення діяльності доктора історичних наук, професора І. Шульги.

Другий розділ "Наукова та педагогічна діяльність професора І.Г. Шульги у 1948-1972 рр. (Ужгородський період)" складається з трьох підрозділів, де висвітлено основні віхи біографії вченого, формування його світогляду, проаналізовано роботи вченого що стосуються соціально-економічної історії України кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.

У підрозділі 2.1 - "Формування історичних поглядів вченого" розглядається ранній період біографії вченого, досліджуються витоки формування наукових уподобань майбутнього науковця, а також визначаються чинники, які мали на той час вирішальний вплив на становлення його світогляду та ідеологічних переконань.

На основі аналізу документальних матеріалів дисертантка доходить висновку, що у формуванні особистості майбутнього історика велику роль відіграли дитячі роки. Голодомор, пережитий вченим в дитинстві, справив величезний вплив на всю його подальшу долю і відіграв вирішальну роль у визначенні тематики наукових робіт у кінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст.

Важливими для формування світогляду історика стали роки навчання у Львівському університеті, де в повоєнний період викладали І.Крип'якевич, М. Кордуба. Є підстава вести мову про вирішальний вплив Львівської школи істориків на спрямування наукових досліджень І.Шульги, на його науковий стиль та методи наукової діяльності. Другим важливим моментом становлення світоглядних ідей науковця стали роки навчання в аспірантурі АН УРСР під керівництвом В. Голобуцького.

У підрозділі 2.2 - "Науково-педагогічна діяльність І.Г. Шульги в Ужгородському державному університеті" досліджені особливості діяльності вченого у 1954-1972 рр.

Доведено, що Ужгородський період життя та наукової діяльності відіграв в житті вченого особливу роль. Тут була написана більшість його наукових праць, а також підготовлена і успішно захищена докторська дисертація.

Відзначається, що І.Шульга був широко відомий у колишньому СРСР та за його межами. Вчений виступав з численними доповідями і повідомленнями на наукових конференціях і симпозіумах в Києві, Харкові, Вільнюсі, Мінську, Кишиневі, Єревані, Ленінграді, Таллінні, Львові, Ужгороді. Був учасником міжнародного конгресу істориків в Москві в 1970 р. Дружні і творчі зв'язки підтримував він з видатними вченими-істориками Ф.Шевченком, І. Гуржієм, Я. Кісем іншими відомими вченими, з якими був особисто знайомий. Цінував російського академіка Л. Черепніна.

Підкреслюється, що історик досить гостро відчував на собі так звану "боротьбу з українським буржуазним націоналізмом", в якому був звинувачений, коли працював секретарем партійної організації історичного факультету Ужгородського державного університету.

У підрозділі зазначено, що вчений проявив себе як талановитий педагог та організатор, який виховав в Ужгородському університеті цілу плеяду відомих вчених. Основою для їх підготовки поряд з лекціями та семінарами він обрав заняття в історичному гуртку, робота в якому проводилася у формі виступів його членів з доповідями та їх обговорень. Результатом плідної праці І.Г. Шульги в Ужгородському університеті стала організація власної наукової школи, яка утворилась на основі вивчення генезису капіталістичних відносин на українських землях, і продовжувала кращі традиції відомих українських істориків І. Крип'якевича, М .Кордуби, Ф. Шевченка, І. Гуржія як в основних принципах методології (економічний матеріалізм), так і в тематичному плані (вивчення господарства та взаємозв'язків окремих регіонів України). До наукової школи належать історики В. Задорожній, О. Мазурок, Г. Божук, Г. Дем'ян, С. Дровозюк, М. Зінченко, М. Лихогляд, І. Мазило, Л. Раковський, В. Пальок, Р. Стовбун, М. Ткаченко.

Наукова та педагогічна робота історика в Ужгородському університеті була тісно переплетена з партійною та громадською діяльністю. І.Г. Шульга був секретарем партбюро факультету, секретарем парткому університету, членом бюро міськкому комуністичної партії.

У підрозділі 2.3 - "Проблеми соціально-економічного розвитку України у працях І.Г. Шульги" проводиться аналіз творчого доробку вченого. В дисертації відзначається, що основні проблеми до яких І.Шульга звертався у своїй творчості у в 1954-1972 роках, торкалися соціально-економічної історії України XVIII -ХІХ ст. Деякі його праці в цій галузі стали класичними (зокрема монографії "Соціально-економічне становище Закарпаття в другій половині ХVIII ст." та "Соціально-економічні відносини і класова боротьба на Закарпатті в кінці ХVIII - першій половині ХІХ ст.").

Аналізуючи наукову діяльність ученого, зроблено висновок про те, що спектр його наукових зацікавлень був досить широким і багатоплановим. Значну частину творчого доробку І. Шульги складають дослідження історії Закарпаття XVIII -ХІХ ст., він прослідкував, на основі ґрунтовної джерельної бази, становлення капіталістичних відносин на Закарпатті. Дослідник провів аналіз структури прибутків великих поміщицьких господарств, простежив за питомою вагою окремих його джерел, виділяючи серед найбільш поширених галузей вотчинної промисловості регіону у другій половині XVIII ст. винокуріння, виноробство, виготовлення металу та поташу. І. Шульга довів, що урбаріальне врегулювання Марії Терезії та патенти Йосипа ІІ не привели до поліпшення становища народних мас Закарпаття, адже аграрні заходи, направлені на врегулювання повинностей селян, поставили останніх в ще більш залежне становище від землевласників. Селянські виступи на Закарпатті, на думку дослідника впливали на піднесення суспільно-політичного життя краю, розхитували феодально-кріпосницькі устрої, розчищали шлях для капіталістичних відносин, сприяли визріванню національної буржуазії, прискорювали процес зростання національного відродження населення Закарпаття. Вчений вказав, також, на перспективні питання серед досліджень історії селянських рухів, чим продовжив вивчення таких актуальних на той час проблем, як зображення керівників визвольного руху, характеру і рушійних сил селянських повстань. Досліджуючи розвиток промисловості, міст і торгівлі І.Шульга робить висновок, що на Закарпатті в період становлення капіталістичних відносин промислове виробництво розвивалось переважно в рамках феодальних маєтків, мануфактури в основній масі мали кріпосницький характер, але з значною часткою вільнонайманих робітників, а в розвитку міст негативну роль відіграла відсутності самоуправління і належність їх поміщикам. Історик вперше в українській історичній науці висловлює думку про те, що на Україні в другій половині XVIII ст. утворився ярмарковий ланцюг, що об'єднував усі українські землі, незважаючи на державні кордони (Слобожанщину, Лівобережжя, Правобережжя, Галичину, Закарпаття). Окремо він звернув увагу на роль культурних зв'язків Закарпаття з Україною і Росією, довівши, що вони сприяли розвитку на Закарпатті освіти, науки, літератури, мистецтва, допомагали закарпатському українському населенню вести боротьбу проти насильної денаціоналізації, здійснюваної правлячою верхівкою Австрії і Угорщини.

Третій розділ "Науковий доробок і викладацька робота І.Г. Шульги у 1972-1993 рр. (Вінницький період)" розкриває діяльність вченого у Вінницькому державному педагогічному інституті.

У підрозділі 3.1 - "Роль професора І.Г. Шульги в розвитку краєзнавства Поділля" досліджено життя та напрями професійної діяльності І.Шульги за часів роботи у Вінниці; реконструйовано складний період наукової діяльності вченого (1972-1993 рр.) коли відбувся процес трансформації методологічних основ історичних досліджень - від офіційної марксистської методології в історіографії (партійність, класовий підхід, пояснення рушійних сил в історії внутрішніми причинами і їх вирішальний вплив на періодизацію історії України) до початку утвердження нової історіографії в умовах незалежності України.

Аналізуючи наукову діяльність ученого Вінницького періоду, зроблено висновок про те, що спектр його наукових зацікавлень був досить широким і багатоплановим. Так, досліджуючи історію Поділля, історик переконливо довів, що важливим і маловивченим джерелом вивчення історії України кінця XVIII - початку ХІХ ст. є документи митних служб, які дають змогу більш докладно дослідити економічні зв'язки Росії і України, України і Білорусі, Росії із іншими слов'янськими народами, а також Молдавією, Румунією, Туреччиною, Австрією, Німеччиною, Угорщиною у XVIII ст. Вони містять відомості про купців, поміщиків, чумаків, візників, дрібних торгівців, про процес формування української торгової буржуазії. При розробці питань економічного розвитку Запорізької Січі І. Шульга зробив висновок, що Запорізька Січ у XVIII ст. посідала належне їй місце на внутрішньому українському ринку, що формувався і зміцнювався, втягувала в економічні взаємини всі українські землі, вступала в економічні відносини з іноземними державами. Щодо визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, то вчений стверджує, що вона заклала основи внутрішнього українського ринку, а об'єднання Правобережної і Лівобережної України в 1793 р. сприяло піднесенню економіки на всіх українських землях.

У підрозділі звернено увагу на те, що у Вінницькому педагогічному інституті І.Шульга продовжив свою плідну педагогічну діяльність. І в цьому навчальному закладі він проявив себе як талановитий педагог. Систематично працював і користувався авторитетом студентський гурток, яким керував професор І. Шульга. Його студенти брали участь у різних конкурсах, виступали на конференціях в інших навчальних закладах.

Слід відзначити, що І. Шульга у Вінниці упродовж багатьох років очолював обласну організацію Товариства книголюбів, а з відродженням товариства "Просвіта" став одним із найактивніших його учасників.

У підрозділі 3.2 - "Проблема голодомору 1932-1933 рр. у науковій діяльності вченого" визначено, що 1989-1993 рр. в науковій діяльності І.Шульги позначилися розробкою питання голодоморів радянської доби в Україні, а саме на Поділлі.

Проведений І. Шульгою аналіз історичних джерел дав підстави для висновків вченого щодо початку голодомору 1932-1932 рр. в Україні, втрати населення в ці роки. Дослідник у своїх працях довів, що причини голоду 1932-1933 рр. полягають в злочинних діях як вищого керівництва держави, так і влади на місцях. Початок голодомору на Поділлі можна перенести з весни 1933 р. на грудень 1932 - січень 1933 рр. Внаслідок голодоморів на Поділлі загинуло до двох мільйонів людей; неймовірні страждання випали на дитячу долю. шульга історик творча спадщина

Варто звернути увагу на те, що вперше у вітчизняній історичній науці І.Шульга звернувся до вивчення голодомору 1946-1947 рр. на Поділлі, до появи його праць в науковій літературі ця проблема розглянута не була.

У підрозділі 3.3 - "Увічнення пам'яті І.Г. Шульги" підкреслюється, що після смерті вченого було здійснено ряд практичних кроків з метою збереження його творчої спадщини.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження зроблені такі висновки, що виносяться на захист:

1. Становлення І. Шульги відбувалося в досить складних суспільно-політичних обставинах сталінської і постсталінської епох в Україні. Роки життя вченого припадають і на час тоталітаризму, що відзначався тиском на духовну сферу суспільства, приниженням ролі наукової інтелігенції і переслідуванням національно-культурних рухів, що призвело до абсолютного принципу партійності в історичній науці, гіперболізації класового підходу, нехтування об'єктивністю і приниження принципів історизму. І з іншого боку - на час відновлення незалежності України, коли історичні процеси починають характеризуватися надто щирим прагненням відкрити справжню суть української історії, часто без елементарних знань історії, без розуміння потреби спиратися на науково достовірні джерела і архівні матеріали й оперувати конкретними історичними фактам.

2. На формування наукових уподобань, методики та методології дослідницької праці вченого значний вплив мали історики І. Крипякевич, М. Кордуба; подальше фахове зростання вченого відбувалося в процесі навчання в аспірантурі Інституту історії НАН УРСР під керівництвом В. Голобуцького.

3. Досить різноманітним було коло наукових інтересів І. Шульги..

4. Тематика історичних досліджень І.Шульги зазнала певної еволюції: на ранньому етапі своєї творчості він розробляв питання соціально-економічної історії України кінця XVIIІ - початку ХІХ ст. ("Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Лівобережній Україні в другій половині XVIII ст.", "Соціально-економічне становище Закарпаття в другій половині XVIII ст." і інші). В кінці 80-х років ХХ ст. І. Шульга звернувся до вивчення історії України ХХ ст. Його наукові інтереси зосереджувалися на дослідженні історії голодоморів радянської доби в Україні. Особливо слід відзначити, що І. Шульга був першим істориком на Поділлі, який в почав досліджувати голодомор 1946-1947 рр. в регіон.

5. Вчений був талановитим лектором і педагогом. Він створив власну наукову школу, з якої вийшла плеяда відомих вчених (В. Задорожній, О. Мазурок, В. Пальок, Г. Божук, Г. Дем'ян, С. Дровозюк, М. Зінченко, М. Лихогляд, І. Мазило, Р. Стовбун, М. Ткаченко).

6. Праці І. Шульги, його історико-наукова спадщина, були важливим фактором у розвитку вітчизняної історичної науки і спрямовувались на створення системного викладу вірогідних знань про історію українського народу в межах тієї суспільно-політичної ситуації, що була панівною в Україні у 50-90-х рр. ХХ ст. Видатний учений, педагог І. Шульга прожив нелегке життя і зробив значний внесок в розвиток української історичної науки.

ОПУБЛІКОВАНІ АВТОРОМ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Наукова спадщина професора І.Г. Шульги (ужгородський період) // Український селянин: Збірник наукових праць. - 2002. - Випуск 4. - С.46-49. (співавтор - М.І. Бушин). Автором написані с. 47-49.

Висвітлення голодоморів Радянської доби в Україні професором І.Г. Шульгою // Історичні і політологічні дослідження. Видання Донецького національного університету. - 2002. - № 2. - С. 35-41. Автором написані с. 37-41.

Розвиток сільського господарства Закарпаття в кінці XVІІІ - на початку ХІХ ст. в оцінці І.Г. Шульги // Український селянин: Збірник наукових праць. - 2004. - Випуск 8. - С.42-44.

Основні віхи життєвого шляху професора І.Г. Шульги // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т.32. Вип. 19. Історичні науки. - Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. П. Могили, 2004. - С. 13-17. (співавтор - М.І. Бушин). Автором написані с. 13-15.

Висвітлення І.Г. Шульгою питання голодування дітей в період 1932-1933 років // Історичні і політологічні дослідження. Видання Донецького національного університету. - 2004. - № 3. - С.47-51.

АНОТАЦІЇ

Товстопят Л.М. І.Г. Шульга як історик України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут історії України НАН України, Київ, 2005.

У дисертації вперше всебічно висвітлено діяльність професора І.Шульги (1921-1993 рр.) як історика України. На основі вивчення його творчої спадщини, нових матеріалів, виявлених автором в архівосховищах, залучення спеціальної літератури проаналізовано всі аспекти наукової діяльності вченого, здійснено періодизацію його життя та творчості. У роботі докладно характеризуються становлення і розвиток наукових інтересів І.Шульги, його зв'язки з вітчизняними та зарубіжними вченими. Окреслюється різноманітність наукових інтересів історика в еволюції (На ранньому етапі своєї творчості він розробляв питання соціально-економічної історії України, знаходячись під впливом представників Львівської школи аграрної історії. На пізньому етапі І.Шульга заглибився у вивчення історії голодоморів початку-середини ХХ ст. в Україні). Значну увагу в дисертації приділено педагогічній діяльності І.Шульги, визначено його місце і роль у вітчизняній історичній науці.

Ключові слова: І.Г. Шульга, історіографія, історична наука, соціально-економічна історія України, педагогічна діяльність.

Товстопят Л.Н. И.Г. Шульга как историк Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06. - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. Институт истории Украины НАН Украины, Киев, 2005.

В диссертации впервые в украинской историографии анализируется научная и педагогическая деятельность профессора И. Шульги на фоне общественно-политической ситуации 50-х-90-х гг. ХХ в. На основании изучения его творческого наследия, архивных материалов, анализа исследовательской литературы рассматриваются все аспекты творчества ученого, предлагается периодизация его жизни и деятельности.

В работе приведена подробная характеристика становления и развития научных интересов И. Шульги. Отмечается, что важными в формировании мировоззрения историка стали годы обучения в Львовском университете, где в послевоенный период преподавали И. Крипякевич, М. Кордуба. Есть основание утверждать о решающем значении Львовской школы историков на направленность, научный стиль, методы деятельности И. Шульги. Другим важным моментом становления мировоззренческих идей историка стали годы обучения в аспирантуре Института истории АН УРСР под руководством В. Голобуцкого. Также говорится о связях И. Шульги с выдающимися украинскими и зарубежными учеными - Ф. Шевченком, И. Гуржием, Я. Кисем, В. Грабовецким, А. Шписом и др.

В диссертационном исследовании отмечается разнообразный круг научных интересов И. Шульги. В частности следует обратить внимание на то, что тематика исторических исследований ученого претерпела эволюцию. На раннем этапе своего творчества он разрабатывал вопросы социально-экономической истории Украины конца XVIII - начала ХІХ вв. В конце 80-х гг. ХХ в. И. Шульга углубился в изучение истории голодоморов на Украине начала-середины ХХ в. Он был первым отечественным историком, который наряду с изучением голодоморов 1921-1923 гг., 1932-1933 гг. изучил голодомор 1946-1947 гг. на Подолье, ни один исследователь до него не освещал этот вопрос.

В роботе акцентируется внимание на том что главенствующее место в творчестве ученого занимают проблемы социально-экономического развития Украины XVIII - ХІХ вв. В частности освещен вклад И. Шульги в изучение истории Закарпатья в составе Венгрии периода зарождения капиталистических отношений, истории Левобережной Украины в составе России, в изучения связей разных частей Украины с Россией, Венгрией, Польшей, Белоруссией, Арменией.

Не остался без внимания вопрос о педагогической деятельности историка, в частности, рассматривается проблема о создании научной школы И. Шульги к которой принадлежат историки: В. Задорожний, О. Мазурок, Г. Божук, Г. Демян, С. Дровозюк, М. Зинченко, М. Лихогляд, І. Мазило, І. Раковский, В. Палек, Р. Стовбун, М. Ткаченко.

В диссертации подробно освещаются место и роль И. Шульги в развитии украинской исторической науки 50-х-90-х гг. ХХ в.

Ключевые слова: И.Г. Шульга, историография, историческая наука, социально-экономическая история Украины, педагогическая деятельность.

Tovstopyat L.M. I.H. Shulga as a historien of Ukraine. - Manuscript.

A thesis for the degree of candidate of history, specialty - 07.00.06 - historiography, source study and special historical sciences. - Institute of the history of Ukraine of the NAS of Ukraineё Kyev, 2005.

Primarily in the Ukrainian history the study-research regards the scientific and pedagogical work of I. H. Shulga (1921-1993), a notable historian and pedagogue. On the basis of new data found by the author of dissertation in the book-stacks, different kinds of sources published before, all aspects of Shulga's scientific and cultural activity are analyzed. The chronology of his life and activity is proposed. The development of the Shulga scientific interests is characterized in details. They are analyzed in evolution. The study shows the ties of Shulga with native and foreign scholars. Great attention is paid to his pedagogical activity. Many of Shulga's works dealing with the problems of socio-economical history of Ukraine are of great importance now. The place and the role of the scientist in the development of Ukrainian history are determined.

Key words: I.H. Shulga, historiography, historical science, socio-economical history of Ukraine, pedagogical activity.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз історичної діяльності Йоахіма Лелевеля. Умови формування його поглядів, сильна, неповторна індивідуальність цієї людини. Роль Йоахіма як вченого-історика, революціонера, філософа. Вплив його діяльності на культуру, науку та свідомість населення.

    реферат [28,9 K], добавлен 08.12.2014

  • Дослідження життєвого шляху, наукової та політичної діяльності М.С. Грушевського – історика, публіциста, голови Центральної Ради, академіка, автора багаточисельних наукових праць. Політичне життя М.С. Грушевського. Суть ідеї соціалістичного федералізму.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 09.01.2012

  • Розгорнута біографія, життєвий шлях, характеристика творчої діяльності М. Костомарова - видатного українського і російського історика та мислителя. Громадсько-політична діяльність Миколи Івановича. Костомаров як провідний теоретик народництва в Україні.

    реферат [40,7 K], добавлен 25.01.2011

  • Розгляд твору Тіта Лівія "Римської історії від заснування міста", його основні погляди та концепції. Біографія історика та епоха його життя. Особливості мови та викладення матеріалу. Відношення Лівія до релігії, влади та зовнішньої політики Риму.

    реферат [31,2 K], добавлен 12.02.2015

  • Жан Кальвін як французький богослов,засновник кальвінізму, короткий нарис його життя та напрямки діяльності. Лист до Едуарда IV та його значення в історії. Реформатори Женеви: Г. Фарель, Ж. Кальвін, Т. Беза, Д. Нокс. Тридентський собор, його діяльність.

    презентация [636,8 K], добавлен 21.10.2014

  • Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009

  • Городок до Штейнгеля і його розвиток під час перебування у володінні барона. Процес утворення ним школи, лікарні і музею. Політична діяльність барона та його внесок у самостійність України. Виявлення ролі та значення його діяльності для сьогодення.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 21.11.2010

  • Томас Мор як людина блискучого розуму та широкої ерудиції, письменник-гуманіст, поет, богослов, історик, юрист, дипломат, політичний діяч і мученик за віру. Нарис життя та кар'єрного становлення історичної постаті, витоки його політичних переконань.

    реферат [19,1 K], добавлен 20.10.2012

  • Доурядовий період життя Івана Самойловича та його боротьба за за гетьманську булаву на Лівобережній Україні. Соціально-адміністративна, соціально-економічна та культурно-освітня політика. Причини усунення гетьмана України з посади та його подальша доля.

    курсовая работа [104,5 K], добавлен 17.10.2014

  • Дослідження життя та діяльності Івана Мазепи та його вплив на становлення державного ладу в Гетьманщині. Адміністративний поділ козацько-гетьманської держави. Входження Лівобережної Малоросії до складу Московського царства. Становище козацької старшини.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 23.09.2014

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.