Причини та наслідки "Холодної війни"

Політика "холодної війни" - одна з найдраматичніших сторінок в історії поряд з Першою і Другою світовими війнами, її причини, сутність, ідеологічні фактори. Створення військово-політичних блоків. "Психологічна війна", протиборство двох світоглядів.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2010
Размер файла 47,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

7

План:

  • 1. Причини і сутність політики холодної війни
    • 2. Ідеологічні фактори холодної війни
    • 3. Створення військово-політичних блоків
    • 4. «Психологічна війна»
    • Список використаної літератури
    • Вступ
    • “Холодна війна”, яка поряд з Першою і Другою світовими війнами, становила одну з найдраматичніших сторінок в історії ХХ століття, впродовж тривалого часу здебільшого однобоко, тенденційно досліджувалася й оцінювалася науковцями, засобами масової інформації в США, Великобританії, ФРН та інших країнах. Відповідальність за розв'язання “холодної війни”, її руйнівний, вибухонебезпечний характер покладалася виключно на СРСР, країни соціалізму, міжнародний комуністичний рух. В свою чергу потужний пропагандистський апарат СРСР, країн соцтабору звинувачував у розв'язанні “холодної війни” насамперед США та НАТО, і загалом весь міжнародний імперіалізм. [1, 695]

1. Причини і сутність політики холодної війни

США, країни традиційної демократії, з одного боку, а СРСР, та згодом і ряд інших країн, в яких утвердилися комуністичні тоталітарні режими, -- з другого, по-різному сприйняли підсумки Другої світової війни. Хоча спочатку керівні діячі США і СРСР, на перший погляд, цілком схвально поставилися до вистражданих, вимріяних надій народів світу на швидке подолання жахливих наслідків війни, на краще повоєнне майбутнє, відродження демократії, забезпечення тривалого миру і міжнародної безпеки.

Згодом з'ясувалося, що з боку США і СРСР - головних партнерів у антигітлерівській коаліції в роки війни - стали виявлятися різні, подекуди цілком протилежні погляди і підходи до післявоєнного устрою в країнах Європи, які в ході війни були окуповані гітлерівськими військами. Керівні кола СРСР прагнули якнайшвидше скористатися сприятливою міжнародною атмосферою, викликаною крахом фашизму, для зміцнення своїх позицій в Європі та світі. В умовах повного банкрутства більшості провідних політичних партій колись окупованих гітлерівцями країн Європи, що скомпрометували себе співробітництвом з окупантами, комуністи за безпосередньої підтримки з боку СРСР, швидко набирали ваги в Югославії, Албанії, Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщині, в радянській зоні окупації Німеччини, а також в Італії, Франції і деяких інших країнах. [6, 116-117]

У країнах Азії, Африки, Латинської Америки крах фашизму, японського мілітаризму викликав посилення антиколоніальних рухів народів, які при вагомій політичній, матеріально-технічній, а часто і щедрій військовій допомозі з боку СРСР набирали виразного антиімперіалістичного, антиамериканського характеру.

Лідери КПРС поспішили зробити авантюрний висновок про те, що крах фашизму наблизив смертельну кризу капіталізму і, отже, створив надзвичайно сприятливі умови для розгортання боротьби за соціалістичне оновлення світу, започатковане революцією більшовиків в Росії у 1917 р.

У керівних колах провідних західних країн, зокрема в США, Великобританії, задовго до закінчення війни, наростало серйозне занепокоєння розгортанням міжнародного комуністичного руху, прагненням СРСР будь-якою ціною завоювати лідерські позиції у світі, створити в прикордонних з СРСР країнах Східної і Центральної Європи лояльні, практично, прокомуністичні політичні режими. [2, 46-48]

Відбувався процес утвердження режимів “народної демократії” у Польщі, Угорщині, Болгарії, Югославії, Албанії, Румунії, Чехословаччині. Згодом у цих країнах утвердилася тоталітарна комуністична диктатура. На підставі двосторонніх договорів СРСР нав'язав країнам Східної і Центральної Європи вигідну для себе співпрацю.

2. Ідеологічні фактори холодної війни

Енгельс: ”Перш ніж станеться революція, вона повинна пройти в розумі людини”. Це ж стосується і холодної війни: людина має бути підготована до її початку. І голову роль тут грають ідеологічні фактори.

Головними ідеологами холодної війни були:

1) в США: Джордж Кеннан, американський дипломат, що до 1946 року працював співробітником американського посольства в СРСР. Протягом 1945-1946 років він звернувся з 3-ма телеграмами до Держдепартаменту США. Найбільш відома його остання телеграма, що в історії МВ має назву “довга телеграма”. У 1947 році він повернувся у США, і в журналі Foreign Affairs він надрукував статтю за підписом “ Mr. X”,в якій він підсумував свої ідеї: 1) СРСР буде намагатися поширити кордони соціалістичного табору: а) в Східній Європі;

б) у Західній Європі через комуністичні партії;

в) в світі, внаслідок використання національно-визвольного руху.

2) Необхідно стримувати комуністичну загрозу (пізніше така політика отримала назву “Доктрина стримування” - стримування через інформацію, через інформування суспільства про стан речей в СРСР).

3) Комуністичні ідеї являють собою загрозу тільки для хворого суспільства, тому необхідно випрацьовувати позитивну і конструктивну програму післявоєнного світу.

4) Необхідність гуртування країн Заходу для протидії Радянській загрозі. [1, 702-710] 5 березня 1946 року Черчілль (який отримавши поразку на виборах, приїхав до США вже як приватна особа) виступає у місті Фултон (США) у присутності Президента США Трумена. Там він викладає основні ідеологічні засади холодної війни. Основні принципи:

1) Починається епоха протистояння двох систем: тоталітарної та демократичної. 2) Радянському Союзу повинна протистояти асоціація англомовних народів. 3) Велика Британія стане зв'язуючою ланкою між Північною Америкою, Західною Європою і Британськими колоніальними володіннями та домініонами. [1, 715]

В квітні 1945 року відбувся конфронтаційний виступ Молотова (міністр закордонних справ) на конференції в Сан-Франциско (де було утворено ООН). В лютому 1946 року Сталін виголосив промову перед виборцями. В своїй промові “Перший постріл в холодній війні” Молотов головну увагу приділяє тому, що США, Франція та Британія винні у тому, що Німеччина розпочала 2-гу світову війну. Цитуючи Леніна, він сказав, що між капіталістичними країнами завжди існуватимуть протиріччя, які врешті решт призведуть до розпаду капіталістичної системи, що є на руку СРСР. [4, 169]

3. Створення військово-політичних блоків

Реалізація “плану Маршала” сприяла налагодженню тіснішої співпраці країн Європи і США. Негативна реакція з боку Москви на цей план, виникнення так званої Берлінської кризи, яка могла спровокували воєнне зіткнення глобального масштабу, прискорили створення військового оборонного союзу, котрий об'єднав США, Канаду, провідні західноєвропейські держави.

В квітні 1949 року у Вашингтоні було офіційно оформлено створення Північноатлантичного альянсу (НАТО) у складі Бельгії, Данії, Ісландії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Великобританії, США і Франції. Згодом з ініціативи США з'явився ще ряд регіональних військово-політичних блоків. Їх загальна спрямованість - зміцнення національної безпеки, відвернення загроз війни, хоча не приховувалося намагання активно протистояти комуністичним загрозам.

Як показують факти, відповіддю СРСР на створення НАТО, зусилля країн Заходу щодо посилення своєї національної безпеки були прискорені роботи з виготовлення власної атомної зброї і, відтак, ліквідації американської монополії на це смертельне знаряддя війни. У серпні 1949 р. СРСР успішно здійснив випробування атомної бомби. Цим справа не обмежилася. СРСР здійснив ряд інших важливих кроків для рівної спроможності протистояти США, НАТО. [4, 172-174]

В тому ж 1949 р. з ініціативи Москви було створено Раду економічної взаємодопомоги у складі Албанії, Болгарії, Польщі, Румунії, СРСР, Угорщини, Чехословаччини. Мотивуючи необхідністю прискорення інтеграційних процесів, впровадження науково-технічного прогресу, СРСР домігся переорієнтації економіки країн-членів РЕВ на інтенсивний розвиток галузей виробництва воєнно-оборонного комплексу. Нарада Інформбюро компартій в Угорщині у другій половині 1949 р. прийняла різку антиімперіалістичну, антиамериканську резолюцію, засудила створення НАТО як “головного знаряддя агресивної політики правлячих кіл США і Великобританії, спрямованого на підготовку нової війни”.

Такі оцінки були своєрідним орієнтиром для підривної, пропагандистської діяльності компартій у всіх регіонах світу.

Найбільші зусилля СРСР докладав для розвитку, зміцнення військового потенціалу соціалістичних країн, зокрема європейського регіону. У травні 1954 року СРСР, скориставшись, як видавалося, достатньо вагомим аргументом - вступом ФРН до НАТО (проти чого СРСР висловлював рішучі заперечення), ініціював, створення військово-політичного союзу європейських соціалістичних країн - Організації Варшавського Договору.

Нечуваних масштабів набуло смертельно небезпечне суперзмагання ворогуючих політично-військових блоків у розбудові ракетно-термоядерної зброї. Не зважаючи на титанічні зусилля ООН, прийняті нею чисельні ухвали про заборону випробувань термоядерної зброї, кількісні її обмеження, різноманітні інші обмежувальні ухвали в цій галузі, двосторонні угоди між США і СРСР, в тому числі щодо кількісного складу термоядерних зарядів і їх ракетних носіїв, ні на мить не припинялися спроби обійти досягнуті угоди, випередити суперника у розбудові ракетно-термоядерного потенціалу. [6, 119-122]

4. «Психологічна війна»

«Психологічна війна», як активний чинник загострення боротьби між СРСР та США, двома протилежними “системами” -- всіх умов, при багатоманітності напрямів “психологічної війни” домінували у цій війні проблеми протиборств двох світоглядів. Одна з ворогуючих сторін доказувала історичну вичерпаність, неспроможність марксистсько-ленінських догм, реакційну, антидемократичну, репресивну суть сталінської моделі будівництва соціалізму. Комуністичний блок, в свою чергу, вишукував негативні щілини в завоюваннях західної демократії, релігійних традиціях, ліберально-демократичній, консервативній, соціал-демократичній ідеології.

За задумом керівних кіл США та інших західних країн ідеологічна боротьба проти СРСР, міжнародного комуністичного руху покликана була:

- в першу чергу, дискредитувати марксизм-ленінізм, ідеали комунізму, як такі, що носили міфічний, ненауковий характер, ворожий справжній демократії;

- дискредитувати радянський лад, економічну систему соціалізму, національну політику КПРС, підтримувати в СРСР, інших соціалістичних країнах внутріполітичну опозицію, дисидентство, ерозію соціалізму;

- викривати реакційну, агресивну суть зовнішньої політики СРСР, яка спрямовувалася на завоювання світового панування, підрив стабільності у світі, прагнула утвердити тоталітарні комуністичні режими на всій планеті.

- викривати як лицемірне, дворушницьке твердження про миролюбне, оборонне спрямування діяльності Організації Варшавського Договору;

- зобразити міжнародний комуністичний рух, як протиправний, екстремістський витвір історії, як силу, що несе в собі велетенський руйнівний потенціал, повсюди утверджує насильство, диктатуру, тероризм, обмеження прав і свобод людей. [4, 174]

В свою чергу, потужні пропагандистські служби СРСР здійснювали не менш масштабні, добре скоординовані ідеологічні диверсії щодо населення західних країн. Ставилося за мету переконати населення західних країн у агресивному, завойовницькому характерові міжнародного імперіалізму, прагненні США будь-якою ціною завоювати світове панування, відвернути загрозу перемоги світового комунізму, навіть ціною нової світової війни:

- у спотвореному вигляді зобразити американський спосіб життя, завоювання західної демократії;

- показати агресивний характер НАТО. Зловмисно ідеалізувалася позиція СРСР щодо обмеження гонки озброєнь, заборони ядерної зброї, начебто проігнорована НАТО, США.

Отже, з усього вищенаведеного можна зробити висновок, що в роки тривання “холодної війни” на всіх ділянках протиборства велася гостра і непримиренна боротьба. Навіть у час, коли під впливом досягнення певної рівноваги у балансі ракетно-ядерних озброєнь формально спостерігалася певна розрядка міжнародної напруги, йшла прихована від світової громадськості інтенсивна робота по випередженню протилежного табору у розбудові наступального ракетно -- ядерного потенціалу.

Велетенська за масштабами гонка озброєнь вщент виснажила економічні, матеріальні, фінансові ресурси СРСР і інших соціалістичних країн, зумовила відчутний дефіцит, кризу у задоволенні елементарних потреб населення, викликала глибоке розчарування комуністичними ідеалами у мільйонів людей. І це стало однією з децидуючих причин краху комуністичного ладу в країнах Східної і Центральної Європи, припинення дії Організації Варшавського Договору, як і розвалу всієї соціалістичної системи.

"Холодна війна" увійде в історію XХ століття як війна, що породила безпрецедентну за масштабами ідеологічну боротьбу. У "психологічній війні", оголошеній обома ворогуючими блоками, застосовувалися потворні, аморальні засоби боротьби -- шантаж, провокації, підкуп, дезінформація, обман, спотворення фактів, перекручення історії, залякування. Ці засоби в однаковій мірі застосовували пропагандистські центри і спецслужби як СРСР, так і Сполучених Штатів Америки.

Загальновизнаним є те, що закінчення “холодної війни” було зумовлено розпадом СРСР, зміною суспільно-політичного ладу в усіх європейських соціалістичних країнах, припиненням дії Організації Варшавського Договору.

Незаперечно визнається і те, що серед найвпливовіших причин цього чи не найбільш вражаючого явища другої половини XX століття - гігантська гонка озброєнь, яку не витримала економіка СРСР і інших соціалістичних країн, багато в чому амбіційна, гегемоністська, авантюрна військова, зовнішня політика СРСР, інших соціалістичних країн, яка з часом стала гостро суперечити національним інтересам цих країн. В результаті розпаду СРСР, припиненні дії Організації Варшавського Договору, розвалу співдружності соціалістичних країн, у світі і зокрема в Європі склалася нова розстановка військових і політичних сил. Вона характеризується зростанням миротворчого, міжнародного впливу Організації Об'єднаних Націй, Північноатлантичного Альянсу, Ради Європи та інших демократичних організацій і союзів. Зростає вплив провідних країн Азії, Латинської Америки і Африки (Японія, Китай, Індія, Бразилія, Аргентина, Південно-Африканська Республіка, Іран - і ін.)

Список використаної літератури:

1. Киссинджер, Генри. Дипломатия / Пер. с англ. В.В. Львова. -- М.: Ладомир, 1997. -- 694-725 с.;

2. СССР и холодная война. /Под ред. В.С. Лельчука, Е.И. Пивовара. -- М.: МОС-ГОРАРХИВ, 1995. -- 45-78 с.;

3. Сталин и холодная война: Сб. ст. / Н.Д. Смирнова, А.А. Улунян, Л.Я., Габианский и др.; Ин-т всеобщ. истории РАН. -- М.: ИВИ РАН, 1998.-- 150-214 с.;

4. Тумашов А.В. До аналізу перебігу “холодної війни” та її негативних наслідків. Львів., 2001. Військово-науковий вісник. - Вип.3. ЛВІ, 2001. - С.167-175;

5. Тумашов А.В. Нові політичні реалії в Європі і світі після розпаду СРСР. Львів. - 2001, - Вісник Національного університету “Львівська політехніка” -- №431. - с. 143-147;

6. Тумашов А.В. “Холодна війна” і її негативний вплив на міжнародну атмосферу в 60 - 80 рр. ХХ ст. Львів. - 200. -- Вісник Національного університету “Львівська політехніка” №408. - с. 116-122.


Подобные документы

  • Радянсько-польська війна: причини, стратегічні плани, хід війни. Російсько-українські відносини в ході війни 1920 р. Військово-політичні та економічні наслідки війни. Територіальні наслідки війни. Характеристика планів військово-політичних сил.

    курсовая работа [67,7 K], добавлен 20.11.2008

  • Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.

    реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.

    реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009

  • Аналіз впливу українського питання на проблему міжнародних гарантій безпеки у Центральній Європі в період між Першою і Другою світовими війнами. Аспекти ролі держави у забезпеченні гарантій безпеки для її громадян після Першої світової війни у Європі.

    статья [22,8 K], добавлен 14.08.2017

  • Передісторія та причини одного з найбільш широкомасштабних збройних конфліктів в історії людства. Стратегічні плани учасників Першої світової війни, технічна модернізація збройних сил. Зникнення імперій та лідерство США як політичні наслідки війни.

    презентация [897,0 K], добавлен 25.12.2013

  • Зміни зовнішньої політики після закінчення холодної війни у світі. Зміст зовнішньополітичних доктрин, що визначали американську політику на різних стадіях її здійснення. Напрямки розвитку зовнішньої стратегії США на сучасному етапі розвитку країни.

    курсовая работа [60,9 K], добавлен 16.06.2011

  • Ведення гібридної війни в Україні. Історія зародження конфронтаційних стосунків між Росією та Заходом. Розгляд поняття "холодна війна" та її характерні ознаки у системі міжнародних відносин. Воєнно-політичні погляди Росії на взаємовідносини з Європою.

    статья [62,4 K], добавлен 24.11.2017

  • Початок війни, причини невдач, окупація України. Політика окупаційної влади. Партизанський рух і підпільна боротьба на території України. ОУН та УПА. Визволення та відбудова України. Етапи Другої світової війни.

    курсовая работа [41,8 K], добавлен 15.07.2007

  • Етапи Другої Пунічної війни (війна Риму та Карфагену 218–202 рр. до н.е.). Постать Ганнібала як геніального полководця та політика. Аналіз причин перемог Ганнібала та причин провалу його планів. Фактори перемоги Риму. Наслідки війни для обох сторін.

    курсовая работа [888,1 K], добавлен 18.09.2013

  • Аналіз позиції США щодо ідеї створення об’єднаної Європи в контексті подій "холодної війни". Дослідження "плану Маршалла", викликаного до життя неможливістю самостійного подолання європейцями економічної кризи. Сутність примирення Франції та Німеччини.

    статья [25,2 K], добавлен 11.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.