Поперечні розриви обумовили зональність розподілу покладів вуглеводнів у карпатій-мезозойських відкладах за їх фазовим станом. У великому блоці, який обмежений на заході поперечним розривом, який проходить по території Польщі, недалеко від Польсько-Українського кордону, а на сході Залужанським поперечним розломом, у відкладах карпатій-мезозою знаходяться нафтові поклади. У блоці, який обмежений Залужанським і Стрийським поперечними порушеннями у відкладах карпатій-мезозою зосереджені газоконденсатні поклади. Після Стрийського поперечного розлому у південно-східному напрямку відклади карпатій-мезозою водонасичені (крім Лопушнянського нафтового родовища, яке пов'язане з окремим опущеним блоком). Для відкладів міоцену поздовжні і поперечні розломи є основним фактором формування різного типу локальних структурних форм (антиклінальних і синклінальних складок, флексур, структурних носів, прирозломних структур та ін.). Такого роду структури в поєднанні з фаціально-літологічною мінливістю обумовили утворення пасток, з якими пов'язані газові поклади в цих відкладах. Ще одним важливим елементом, який впливав на формування пасток в міоценових відкладах є ерозійний рельєф фундаменту прогину. Треба зауважити, що від'ємні форми цього палеорельєфу (палеодолини, западини) дуже часто пов'язані з зонами розломів.

Осередки утворення вуглеводнів та особливості їх міграції та формування родовищ. На сучасному етапі розвитку геології нафти і газу вторинність всіх без винятку покладів нафти і газу жоден з дослідників не ставить під сумнів. Нез'ясованим залишається питання про джерела надходження вуглеводнів в пастки. Прихильники різних гіпотез походження вуглеводнів вважають, що утворення вуглеводнів відбувається на великих глибинах. Для Карпатського регіону в цілому і для Зовнішньої зони Передкарпатського прогину зокрема найбільш обгрунтованою, на нашу думку є теорія неорганічного походження вуглеводнів. Ці погляди відстоювались в працях Г.Н. Доленка, Л.Т. Бойчевської, Г.Ю. Бойка, І.В. Кілина, В.В. Колодія, Б.М. Улізло, В.М. Щерби, О.С. Щерби, Б.І. Яроша, А.К. Іванова, та інші. Згідно з цими дослідженнями, вважається, що основними каналами надходження флюїдів, за рахунок яких утворювались поклади цієї території, є Дрогобицько-Щирецька зона розломів та інші поперечні розриви. Головними каналами підводу при цьому вважаються місця їх пересічення з повздовжніми розривами, по яким флюїди мігрували в північно-західному і південно-східному напрямкам, а також вверх по розрізу. Припущення, що газові родовища утворюються в результаті надходження газу з нижніх горизонтів, підтверджується широким розвитком тектонічних порушень, змінами у складі газу, наявністю аномально-високих пластових тисків деяких покладів і особливостями ГВК. Зона Стебницького насуву при більш високих перепадах пластового тиску могла бути проникною для міграції газів.

Детально розглянувши будову тектонічних порушень Зовнішньої зони, можна припустити, що основними каналами поступлення вуглеводнів могли бути поздовжні регіональні диз'юнктиви (Передкарпатський, Краковецький та інші розломи) та площина Стебницького насуву. Поперечні розриви, завдяки своїм екрануючим властивостям, розмежовували окремі блоки і створювали умови для нерівномірного (за складом і кількістю) флюїдонасичення порід-колекторів.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі виконаних досліджень деталізована роль диз'юнктивних порушень у будові і розвитку Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. В ході роботи отримані такі основні результати:

1. Серед розкритого і вивченого комплексу відкладів Зовнішньої зони присутні різновікові теригенні і карбонатні породи-колектори. Теригенні породи-колектори представлені пісковиками і алевролітами; карбонатні представлені тріщинуватими вапняками. В ролі порід-покришок виступають різновікові глини, іноді мергелі. При сприятливих умовах щільні різновиди порід можуть покращувати свої колекторські властивості. Таке покращення викликане фаціальним заміщенням, а зони заміщень пов'язані з регіональними поздовжніми розривами.

2. В результаті аналізу розподілу покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі виявлена певна закономірність: поклади нафти встановлені тільки у верхній частині мезозойського комплексу порід та у перекриваючих їх відкладах карпатію. Газоконденсатні породи встановлені у верхній частині мезозойського комплексу порід, відкладах карпатію (неоген) та нижніх горизонтах дашавської світи (НД-16, НД-15). Газові поклади характерні для піщано-алевролітових горизонтів дашавськогї світи від НД-14 до ВД-5.

3. На основі аналізу даних буріння і геофізичних досліджень підтверджено, що головними регіональними розривними порушеннями Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є поздовжні і поперечні по відношенню до простягання Карпат. Субмеридіональні розриви мають локальне поширення.

4. Уточнена будова поздовжніх регіональних розломів виглядає значно складнішою ніж вважалось раніше. Ці розриви представлені високоамплітудними скидами, для яких характерна наявність гравітаційних скидів (скидів сповзання) та прирозломних синкліналей в опущеному блоці, розмивів порід фундаменту піднятого блоку.

5. Поперечні регіональні розриви носять характер скидо-зсувів з порівняно невеликими горизонтальними і вертикальними амплітудами зміщення. Деякі з цих порушень трасуються через всі Карпати на платформу. Поперечні розриви закладені раніше ніж поздовжні.

6. Аналіз потужностей в суміжних блоках та уточнена будова розривів вказують на інверсійність їх рухів та на конседиментаційність розвитку, яка найяскравіше проявилася в міоценовий час.

7. Встановлено, що екрануючі властивості розривів залежать від літології і текстури порід, які вони розсікають, та від характеру самого порушення. В карпатій-мезозойському комплексі порід, який характеризується досить високою проникністю, поздовжні порушення є шляхами міграції флюїдів. Поперечні розриви в цьому комплексі порід, як правило, мають екрануючі властивості, що обумовлено тільки щільністю площини зміщення розлому. В баден-сарматському комплексі порід, який характеризується досить мінливою, невитриманою проникністю, екрануючі властивості розривних порушень залежать лише від розташування порід-колекторів і порід-покришок по різні сторони площини зміщення розлому. Для екранування прошарково-лінзовидних покладів достатньо дуже незначної (перші десятки метрів) вертикальної амплітуди зміщення. Для екранування масивних покладів вуглеводнів вертикальна амплітуда зміщення має бути не менше товщини газового покладу.

8. Встановлено, що в зоні розвитку поздовжніх регіональних розривів найбільші поклади газу зосереджені в нижніх горизонтах дашавської світи (НД-16, НД-15 для Краковецького розлому, НД-13 для Судово-Вишнянського розлому), які виповнюють ерозійні врізи в товщі фундаменту, частково знівельовані баденськими відкладами. В зонах розвитку гравітаційних скидів зустрічаються незначні за запасами, лінзовидні газові поклади.

9. Поперечні регіональні порушення розділяють карпатій-мезозойський комплекс порід на ряд окремих блоків, ізольованих площинами розломів один від одного. Коханівсько-Орховицький і Рудківський блоки розділені Залужанським розломом. Рудківський і Мединицький блоки розділені Дрогобицько-Щирецьким розломом. Мединицький і Більче-Волицько-Угерський блоки розділені Летнянським розломом. Більче-Волицько-Угерський і Дашавський блоки розділені Стрийським розломом. Карпатій-мезозойські відклади в окремих блоках мають відмінне флюїдонасичення. В Коханівсько-Орховицькому блоці ці відклади нафтонасичені. В Рудківському, Мединицькому і Більче-Волицько-Угерському блоках встановлені газоконденсатні поклади. Після Стрийського поперечного порушення на південний схід відклади карпатію і мезозою водонасичені.

10. В результаті аналізу будови Стебницького насуву доведено конседиментаційність його формування з баден-сарматськими відкладами. Насув впливав на формування пасток в баден-сарматських відкладах тільки в прирозломній смузі. Площина насуву могла бути провідником для міграції флюїдів на певному етапі його формування. Газові поклади у відкладах Стебницького насуву встановлені тільки у фронтальній та в підошвенній частині. Подальші пошуки покладів газу слід вести саме в цих частинах тіла насуву (фронтальні і підошвенні), де переважають породи-колектори на відміну від основної частини насуву, де переважають щільні породи (глини і солі).

11. Зональність скупчень запасів вуглеводнів контролюється поздовжніми тектонічними порушеннями. Найбільші запаси вуглеводнів зосереджені в Рогізнянському блоці в карпатій-мезозойських відкладах. Цей блок характеризується меншою тектонічною активністю та більшою площею. Розподіл запасів газу по блоках в сарматських відкладах приблизно рівний.

12. Дослідження екрануючих властивостей диз'юнктивних порушень різного типу показали, що шляхами надходження вуглеводнів в пастки можна вважати поздовжні розривні порушення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Іщенко О.М., Чебан О.В., Андрійчук М.М. Геологічна будова та умови дослідно-промислової експлуатації Дебелавицького газового родовища // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ (державний міжвідомчий науково-технічний збірник). Івано-Франківськ: ІФДТУНГ. 1999. № 36 (том 1). С. 102-105. (Особистий внесок аналіз результатів розвідки та рекомендації з розробки родовища).

2. Чебан О.В. Особливості будови газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і напрямки їх до розвідки // Геологія і геохімія горючих копалин. 2000. № 4. С. 106-109.

3. Іщенко О.М., Чебан О.В. Досвід впровадження методики проектування та аналіз розробки родовищ газу Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в умовах складно побудованих колекторів // Нафтова і газова промисловість. 2002. № 4. С. 12-14. (Особистий внесок аналіз колекторських властивостей продуктивних відкладів та результатів експлуатації газових покладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину зі складнопобудованими колекторами).

4. Іщенко О.М., Чебан О.В., Неспляк Ю.М. Аналіз зіставлення величин запасів газу, підрахованих різними методами (на прикладі газових покладів нижньосарматського віку північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину) // Питання розвитку газової промисловості України (Збірник наукових праць). Харків: УкрНДІГаз. 2002. Випуск ХХХ. С. 207-212. (Особистий внесок оцінка дренованих запасів газу методом падіння пластового тиску, порівняння цих запасів з запасами, оціненими об'ємним методом).

5. Чебан О.В., Неспляк Ю.М., Якиб'юк Ю.М. Досвід дорозвідки периклінальних частин газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину (на прикладі Рудківського газового родовища) // Питання розвитку газової промисловості України (Збірник наукових праць). Харків: УкрНДІГаз. 2002. Випуск ХХХ. С. 218-223. (Особистий внесок аналіз розробки Рудківського родовища та результатів розвідувальних робіт на Верещицькій, Орховицькій та Городоцькій площах, висновки).

6. Іщенко О.М., Чебан О.В. Особливості проектування розробки родовищ газу Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в умовах складно побудованих колекторів // Нафта і газ України. Зб. наук. праць. Мат-ли 6-ї міжнародної конференції „Нафта і газ України-2000”, Івано-Франківськ, 31 жовтня-3 листопада, 2000 р. Т. 2. Івано-Франківськ, УНГА, 2000. С. 167-168. (Особистий внесок розрахунки радіусів дренування та дренованих порових об'ємів свердловин, визначення коефіцієнтів газовилучення).

7. Чебан О.В., Неспляк Ю.М., Якиб'юк Ю.М. Досвід дорозвідки периклінальних частин газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину (на прикладі Рудківського родовища) // Наука про землю 2001. Мат-ли молодіжної наук. конф. „Наука про Землю 2001”, Львів, 19-21 жовтня 2001 р. Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. С. 89-90.

8. Чебан О.В. Закономірності розміщення газових покладів сарматських відкладів в зонах Краковецького і Судово-Вишнянського повздовжніх регіональних диз'юнктивних порушень Передкарпатського прогину // Тези доповідей VIII Наукової конференції молодих вчених і спеціалістів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України" (Львів, 7-9 жовтня 2003 р.). Л., Ліга-Прес, 2003. С. 145-149.

Анотація

Чебан О.В. Вплив диз'юнктивних порушень на умови формування покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 - геологія нафти і газу. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України", Львів, 2004.

Робота присвячена вивченню будови диз'юнктивних порушень, їх екрануючих властивостей та визначенню їх ролі у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району, розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічна будова та історія розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування ябо провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясована зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

Ключові слова: Передкарпатський прогин, тектоніка, розлом, поклади вуглеводнів.

Аннотация

Чебан О.В. Влияние дизъюнктивных нарушений на условия формирования залежей углеводородов северо-западной части Внешней зоны Предкарпатского прогиба. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.17 - геология нефти и газа. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины и НАК "Нафтогаз Украины", Львов, 2004.

Работа посвящена изучению строения дизъюнктивных нарушений, их экранирующих свойств и определению их роли в формировании залежей углеводородов северо-западной части Внешней зоны Предкарпатского прогиба.

Исследованы литолого-коллекторские свойства пород района. Породами-коллекторами являются разновозрастные терригенные и карбонатные отложения. В роли пород-покрышек выступают разновозрастные глины, иногда мергели. При благоприятных условиях плотные породы могут улучшать свои колекторские свойства за счет фациального замещения, зоны замещений связаны с региональными продольными разрывами. Исследовано распределение залежей углеводородов в стратиграфическом разрезе, выделены основные их типы.

Детально протрассированы основные региональные продольные и поперечные нарушения. По результатам сейсморазведочных работ и бурения скважин на площадях Макунив, Тейсаров, Городок, Орховичи и др. детально исследовано геологическое строение региональных продольных и поперечных разломов. Выделены гравитационные сбросы роста в толще сарматских отложений, приразломные размывы пород фундамента опущеного и поднятого блоков.

Установлено, что экранирующие свойства разломов зависят от литологии и физических свойств пород, которые они разрывают и от характера самого разлома. В карпатий-мезозойском комплексе пород, который характеризуется весьма высокой проницаемостью, продольные разломы, как правило, проводящие. Поперечные разломы (сбрососдвиги), как правило, имеют экранирующие свойства, что обусловлено плотностью их плоскости сместителя. В баден-сарматском комплексе пород, который характеризуется изменчивостью, невыдержаной проницаемостью, экранирующие свойства разломов зависят от расположения пород-коллекторов и пород-покрышек по разные стороны плоскости сместителя.

Установлено, что в зоне развития продольных региональных нарушений наибльшие по запасам залежи газа сосредоточены в нижних горизонтах дашавской свиты, которые заполняют эрозионные врезы в фундаменте. С зонами развития гравитационных сбросов роста связаны незначительные по запасам, линзовидные газовые залежи.

Поперечные региональные нарушения разделяют карпатий-мезозойский комплекс пород на ряд отдельных блоков. В каждом блоке эти отложения имеют свою флюидонасыщенность.

В результате анализа строения Стебницкого надвига доказана конседиментационность его формирования с баден-сарматскими отложениями. Надвиг влиял на формирование ловушек в баден-сарматских отложениях только в непосредственной близости от него. Залежи газа в отложениях Стебницкого надвига сосредоточены только в его фронтальной части.

Установлена зональность распределения запасов углеводородов, которая контролируется продольными региональными разрывами.

Рассмотрены возможные источники образования углеводородов и пути их миграции. Наиболее вероятными путями миграции углеводородов можно считать продольные нарушения.

Ключевые слова: Предкарпатский прогиб, тектоника, разлом, залеж углеводородов.

Annotation

Cheban O. V. An influence of disjunctive dislocations on forming conditions of hydrocarbon deposits in the north-western part of the Outer zone of the Carpathian Foredeep. - Manuscript.

Dissertation for a candidate's degree in geology for speciality 04.00.17 - geology of oil and gas. Institute of Geology & Geochemistry of Combustible Minerals of NAS of Ukraine and NJSC “Naftogaz of Ukraine”, Lviv, 2004.

The work is devoted to the study of disjunctive dislocations structure, their screening properties and to determination of their role in the forming of hydrocarbon deposits in the north-western part of the Outer zone of the Carpathian Foredeep. The lithological and reservoir properties of the rocks of the area, the distribution of hydrocarbon rocks through the stratigraphic section were studied. Tracing of the regional fractures, their geological structure and history of evolution were verified. The reasons of the tectonic screening or conductivity of fractures in different stratigraphic complexes of rocks were established. The role of the Stebnyk overthrust in the formation of hydrocarbon deposits was defined. Zonality of hydrocarbon deposits distribution controlled by the regional fractures was ascertained. The possible ways of hydrocarbon migration were analysed.

Key words: Carpathian Foredeep, tectonics, fracture, hydrocarbon deposits.

Размещено на Allbest.ru