Геологічна будова Центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену та її нафтогазоносність

В останні роки у різних країнах світу чимало уваги приділяється ймовірносним методам кількісної оцінки перспектив нафтогазоносності. При такому підході кожний параметр, що бере участь у формулі підрахунку запасів, розглядається як випадкова величина, а значення запасів - як функція випадкових параметрів. Одним із ефективних підходів ймовірносної оцінки є завдання найбільшого та найменшого ймовірного значення фракталів і нормальний тип розподілення. Подібна модель розрахунків та використання аналітичної формули, яка застосовується при розрахунку інженерних даних, в ймовірносній формі закладені в програмі FASPUM.

Програма FASPUM, згідно з якою нерозвідані ресурси нафти і газу вільного оцінюються, виходячи із наступних формул:

Qн=7,758AFНФ(1-Sw)/Во

Qг=43,560АFНА(1-Sw)(Pc/Т)(1/Z)(Тsс)

де: А-площа пастки, F-коефіцієнт заповнення пастки, Н-товщина резервуару, Ф-ефективна пористість колектора, Sw-водонасиченість резервуару, Во-об`ємний коефіцієнт пластової нафти, Рс-початковий тиск, Т-пластова температура, Z-коефіцієнт стискання газу, Тsc-стандартна температура, Рsc-cтандартний тиск. Програма FASPUM побудована так, що нерозвідані (категорії С2+С3+Д) ресурси оцінювались на основі 13-ти ймовірностей та 7 геологічних ознак. Ймовірності розділені на 2 групи, що характеризують ймовірность наявності самого тектонічного елементу (тобто ВВ на його території) та покладу ВВ у випадково вибраному локальному об`єкті цього тектонічного елементу. Ймовірність тектонічного елементу зумовлюють: 1.Наявність джерел ВВ; 2.Час формування пасток; 3.Міграція ВВ; 4.Наявність колекторів; 5.Загальна ймовірність тектонічного елементу (добуток ймовірностей 1, 2, 3, 4); 6.Ймовірність покладу в локальному об`єкті (добуток ймовірностей 8, 9, 10 з другої групи); 7.Літологія резервуара (теригенний чи карбонатний). Ймовірність покладу зумовлюють: 8.Наявність пастки; 9.Ефективна пористість; 10.Акумуляція ВВ; 11.Доля газу; 12.Доля нафти; 13.Коефіцієнт вилучення нафти (%); 14.Коефіцієнт вилучення газу (%). Спочатку територію ділимо на дрібні тектонічні елементи (ділянки) за продуктивними комплексами. Всі параметри, які описані вище, аналізуються для кожної ділянки та вносяться у ЕОМ. Підрахунок ведеться для кожної ділянки в продуктивному комплексі. В подальшому вони сумуються і отримуємо запаси для певного продуктивного комплексу.

Результати оцінки ресурсів ВВ, проведені традиційним та ймовірнісним методами, показали різницю між оцінками. Вона складає по турнейсько-нижньовізейському комплексу 42,1% більше ніж підрахунок об'ємним методом, а по верхньовізейському - на 7,8%; серпуховському - на 9,4%; середньокам'яновугільному - на 27,2%; нижньопермсько-верхньокам'яновугільному - на 46,2% менше. З використанням ймовірносних моделей можна проводити оцінку перспективних ресурсів категорій С3, а також запасів категорій С1 і С2. Застосування ймовірнісних моделей ефективне в умовах недостатньої інформації порівняно з детермінованими моделями. Значно зростає роль фахівця, що виконує оцінку ресурсів. Він повинен не тільки вміти формувати гіпотези про типи розподілу ймовірносних параметрів та задавати параметри цих розподілень, але і критично оцінювати отримані результати підрахунків. Використання ймовірносних методів дозволяє враховувати невизначеність в оцінці ресурсів на ранніх стадіях вивченості нафтогазоносної території, а в поєднанні з системою підтримки прийняття рішень проводить обґрунтування доцільності освоєння перспективних ділянок і родовищ. На підставі матеріалів, які викладенні вище, випливає третє положення, що захищається: За результатами впровадження адаптованої автором методики вперше для регіону виконана ймовірносна оцінка ресурсів району досліджень та уточнені їх об'єми на основі вдосконалених методик підрахунку. Проведено переоцінку нерозвіданих ресурсів ВВ. На основі зонального та локального вивчення визначені напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу геологічних і геофізичних даних вирішені поставлені наукові та практичні задачі - уточнена геологічна будова центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену, проаналізована нафтогазоносність тектонічних блоків та дані практичні рекомендації для цілеспрямованих пошуків вуглеводнів. У процесі проведення наукових досліджень отримані такі результати:

1. На основі детального аналізу палеоструктурно-геологiчної карти докам'яновугiльних вiдкладiв, складеної за участю здобувача, а також структурних карт по фундаменту, візейських відкладах, регiональних профiлiв МСГТ і даних буріння глибоких свердловин, проаналізованих автором, та iнших геолого-геофiзичних матерiалів, уточнене положення дорифтових та рифтових розломiв. Тi розломи, якi не підтверджувалися в дислокацiях, фiксованих за даними РП МСГТ, не бралися до уваги.

2. Обґрунтоване виділення Центральної брили ДДР за значним скороченням ширини Днiпровсько-Донецького рифту, збiльшенням амплітуди рифту в районі крайових i приосьових глибинних розломів по пiдошвi девонського структурно-сейсмiчного комплексу та за іншими ознаками у межах Срiбненського коромантійного виступу.

3. За особливостями геологічної будови, морфологією, розмірами блоків, характером нафтогазоносності в Центральній брилі виділено три поперечних (Північно-Західний, Центральний, Південно-Східний) та п'ять поздовжніх (Пiвнiчний i Пiвденний прибортовi, приосьові та Осьовий) мезоблоки та 19 блоків, які розділяються крім розломів іще й розривами.

4. Виконані дослідження дозволили показати, що видiленi палеовиступи i палеопрогини, дислокованi рiзноранговими розломами i розривами, якi iснували на девонському етапi геотектонiчного розвитку, перебували під впливом нисхідних синеклiзних зануреннь осьових i приосьових зон, що обумовлене стисненням коро-мантiйних дiапiрiв, особливо в центральнiй та пiвденно-схiднiй частинах ДДР. Вони сприяли розформуванню приосьових виступiв i сконцентрованих в них у передкам'яновугiльний час флюїдів за рахунок горизонтальної міграції в Пiвнiчно-Iсачкiвський та iн. прибортовi виступи. При проведеннi пошуково-розвiдувальних робiт на девонську нафту i газ слід враховувати процеси розформування i основну увагу придiляти прибортовим зонам, тим більше, що девонськi продуктивнi горизонти тут залягають на доступних для сучасного бурiння глибинах .

5. Проведений геолого-математичний аналіз зв'язку нафтогазоносності з геологічними ознаками по продуктивних комплексах дає підстави стверджувати, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах Центральної брили ДДР розвинуті сингенетичні поклади, з невеликою долею вторинних (міграційних). Верхньовізейський комплекс є головним нафтогазогенеруючим і одним з двох основних акумулюючих комплексів ДДР, характеризується розвитком як сингенетичних, так і міграційних покладів ВВ. Скупчення вуглеводнів серпуховського, середньокам'яновугільного та нижньопермсько-верхньокам'яновугільного комплексів на даній території є вторинними утвореннями.

6. Проведено переоцінку ресурсів ВВ як традиційним об'ємно-генетичним методом, так і вперше застосованою в Україні ймовірносною методикою, що дозволило оцінити ресурси регіону. Результати оцінки ресурсів ВВ - по турнейсько-нижньовізейському комплексу на 42,1% більше, ніж за підрахунком об'ємним методом, а по верхньовізейському - на 7,8%, серпуховському - на 9,4%, середньокам'яновугільному- на 27,2%, нижньопермсько-верхньокам'яновугільному -на 46,2% менше. Обгрунтовані практичні рекомендації, визначені напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ для подальшого ефективного розвитку та використання ресурсів вуглеводневої сировини у ДДР.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. ЛебідьВ.П, Стрижак В.П. Геодинамічна модель та умови нафтогазонагромадження в рифтовий етап розвитку Дніпровсько-Донецької западини // Доповіді НАНУ --2000.-- №6.--С.134-137 (Особистий внесок дисертанта - обробка та узагальнення фактичного матеріалу, комп'ютерна обробка карт та розрізів, підготовка тексту статті)

2. Кабышев Б.П., Лебедь В.П., Маринченко Е.Н.,.Стрыжак В.П. Методика оценки перспективних ресурсов нефти и газа в тектонически экранированных ловушках // Мінеральні ресурси України -- 2000. -- №2.-- С. 16-19 (Особистий внесок дисертанта - обробка даних, їх узагальнення та участь в аналізі отриманих результатів, ймовірносна оцінка нафтогазоносності пасток, комп'ютерна обробка карт та розрізів, підготовка тексту статті)

3. Гавриш В.К., Євдощук М.І., Стрижак В.П. Вплив характеру геотектонічного розвитку на нафтогазоносність Дніпровсько-Донецького рифтогену // Геол. журн.--2002.--№3.-- С. 19-23 (Особистий внесок дисертанта: геолого-математичний аналіз та обробка фактичного матеріалу, комп'ютерна обробка карт та розрізів, підрахунок ресурсів, підготовка тексту статті).

4. Vasyl Stryzhak. Block tectonics and prospects of oil and gas exploration in the central part of the Dnieper-Donets Basin // Геофизический журнал. Тезисы конференции EUROPRBE.--№4.-- т.22.--2000,.--С.135.

5. Гавриш В.К., Стрыжак В.П. Блоковое строение Днепровско-Донецкого рифтогена и геолого-статистический анализ нефтегазоносности центральной части // Блоковое строение земной коры и нефтегазоносность: Тез. докл. Международной конференции. С-Петербург, 1999.-- С.32-33. (Особистий внесок дисертанта: геолого-математичний аналіз та комп'ютерна обробка фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).

6. Стрыжак В.П. Кабышев Б.П., Пригарина Т.М., Ульмишек Г.Ф. Методика оценки неразведаных ресурсов УВ США и их применение в Украине // Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона. Тез. докл. Международной конференции. Крым, Гурзуф, 1999. -- С. 106-108 (Особистий внесок дисертанта: методика обробки і систематизація даних для комп'ютерної обробки фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).

7. Стрижак В.П., Кабишев Б.П., Пригаріна Т.М. Геолого-математичний аналіз зв'язку нафтогазоносності з геологічними ознаками по виділеним плеям Дніпровсько - Донецької западини. // Нафта і газ України - 2000. Збірник наукових праць, матеріали 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції УНГА, м.Івано-Франківськ, 2000. -- Т1. --С.161-162 (Особистий внесок дисертанта: геолого-математичний аналіз та комп'ютерна обробка фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).

8. Стрыжак В.П., Гавриш В.К., Лебедь В.П. Розломно-блоковое строение и геодинамическое развитие блоков Днепровско-Донецкого рифтогена (ДДР) // Современные вопросы геологии. Сбор.науч. трудов. Материалы молодежной конференции, 2-е Яншинские чтения. -- М:. Научный мир 2002.-- С136-139 (Особистий внесок дисертанта: обробка фактичного матеріалу, підготовка тексту статті, висновки).

9. Стрижак Л.И., Стрыжак В.П. Минералогический состав заполнителей тектонических трещин Центральной части Днепровско-Донецкого рифтогена // Современные вопросы геологии. Сбор.науч. трудов. Материалы молодежной конференции, 2-е Яншинские чтения. -- М.: Научный мир, 2002.-- С247-248 (Особистий внесок дисертанта: комп'ютерна обробка та аналіз фактичного матеріалу).

10. Лебедь В., Стрыжак В. Пелеогеоморфологические ловушки - перспективный объект поиска углеводородов на бортах ДДВ // Геодинамика и нефтегазоносные структуры Черноморо - Каспийского региона. Тез. докл. IV Международной конференции. Крым, Гурзуф, 2002. -- С. 236-237 (Особистий внесок дисертанта: методика обробки і систематизація даних для комп'ютерної обробки фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).

Размещено на Allbest.ru