Особливості розподілу покладів вуглеводнів в гіпсометричних поверхах нафтогазоносності фанерозою Дніпровсько-Донецької западини та основні принципи їх пошуків і розвідки

Дослідження гіпсометричного розподілу покладів вуглеводнів та принципи їх пошуків і розвідки в розрізі фанерозойського комплексу порід Дніпровсько-Донецької западини, виявлення нових покладів нафти і газу, запасів вуглеводнів промислових категорій.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2013
Размер файла 76,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Основним загальновідомим критерієм для проведення пошукових робіт є наявність перспективної пастки, тип якої залежить від морфології і будови структури. Відповідно до цього в ДДЗ автором виділяються пастки, пов`язані з структурами антиклінальної та гемібрахіантиклінальної будови, які мають свої особливості морфології, нафтогазоносності і проведення пошукових робіт [2, 5, 7, 8, 15, 23, 40]. Позитивні результати на брахіатиклінальних структурах дають пошукові свердловини, що складають поздовжній профіль. На великих похованих пастках оптимальним є розміщення свердловин на діагональному профілі, а на малих - черговість будівництва свердловин слід визначати, виходячи з умов конкретних пасток.

Відкрите родовище, як відомо, є основним критерієм для початку етапу розвідувальних робіт. При цьому слід враховувати, що родовища, відкриті пошуковими свердловинами і ті, що виявлені параметричними свердловинами, не завжди однозначно підготовлені до розвідки. Геологічна будова родовища і модель покладу (покладів), що розвідується за своїм значенням займають друге місце в низці критеріїв розвідки [22]. Розглядаючи ці критерії слід відмітити, що через складну будову об`єктів розвідки достовірність їх картування не завжди підтверджується бурінням. Тому для підвищення ефективності розвідки модель покладу, що розвідується і родовища в цілому повинні постійно уточнюватись і коригуватись, що буде сприяти підвищенню достовірності цього критерію [13, 17, 25, 36]. Бажано, щоб при цьому ширше практикувалось проведення додаткових сейсмічних профілів, які дозволяють впевнено коректувати модель об`єкта розвідки, не використовуючи розвідувальні свердловини на вирішення структурних завдань.

Продуктивна площа, базисний поклад розвідки і величина розвідуваних запасів - критерії, від яких залежить визначення обсягів робіт для розвідки родовища. А враховуючи те, що в ДДЗ більшість нових родовищ є багатопокладовими, багатоконтурними, але з невеликими запасами ВВ, відношення до вказаних критеріїв особливе, тим більше, що вони нерідко змінюються. При наявності збільшення і зменшення продуктивної площі і контуру базисного горизонту розвідки [22] переважають випадки зменшення їх величини через непідтвердження контуру продуктивності, виклинювання і літологічне заміщення пластів-колекторів. Всі ці факти приводяться до зменшення очікуваних приростів запасів.

Складна будова об`єктів і великі глибини їх залягання, відкриття покладів переважно невеликих розмірів і з малими запасами ВВ, нестабільність фінансування і технічного забезпечення - це далеко не повний перелік питань, від яких залежить ефективність сучасного процесу геологорозвідувальних робіт в регіоні. Щодо стану ефективності пошуків і розвідки покладів нафти і газу в ДДЗ, то він бажає бути набагато кращим. Підтвердженням цього є результати геологорозвідувальних робіт за 1990-1996 р.р. Обсяги буріння за сім років зменшились на 95,5%, а приріст запасів на 89,7%. При таких складних умовах робіт заслуговує на увагу питання вибору критеріїв геолого-економічної оцінки робіт та їх ефективності. Приймати широко відомий критерій - вартість 1 м буріння, враховуючи поточний інфляційний стан карбованця, а зараз гривні, дуже ускладнено. Також і зіставлення цін не завжди відповідатиме рівнозначній вартості складових частин виконаних робіт. Безумовно, що в цьому питанні більш реальним і об`єктивним може бути величина отриманого приросту запасів вуглеводнів, акумулююча в собі результати розумових, трудових, фінансових і технічних витрат. Але і тут є декілька варіантів. Серед них найбільш поширеними в практиці геологорозвідувальнх робіт є приріст запасів на метр проходки і на одну свердловину. В наших умовах для оцінки геологічної ефективності робіт пропоную за основний критерій приймати приріст запасів на одну свердловину, завершену будівництвом [21]. Це дає реальне уявлення про геологічну ефективність робіт, оскільки даний критерій є містким за своїм складом, пов`язаний з роботами стадій пошукового і розвідувального етапів, результати яких в геологорозвідувальному процесі на нафту і газ є визначальними. При коливанні величини приросту запасів в 1990-1996 рр. на одну свердловину від 316,85 тис.т до 841,15 тис.т середній приріст на одну завершену будівництвом свердловину становить 583,02 тис.т умовного палива. Безумовно, що цей середній приріст (або вище вказані межі його коливання) слід враховувати при обґрунтуванні кількості проектних свердловин, які забезпечують рентабельність проведення робіт.

Пропозиції до проблеми удосконалення методики пошуково-розвідувальних робіт та принципова схема пошуків і розвідки родовищ нафти і газу. Геологорозвідувальний процес пошуків і розвідки родовищ в ДДЗ розглядається в залежності від геологічної будови пошукових і розвідувальних об`єктів, якими є антиклінальні і геміантиклінальні структури.

Родовища антиклінальної будови приурочені до наскрізних і похованих піднять. Аналіз геологорозвідувальних робіт на родовищах, поклади ВВ яких приурочені до пасток наскрізних антиклінальних піднять [15], показав, що при пошуках перспективних палеозойських структур слід повніше використовувати матеріали по верхній частині відкладів фанерозою ДДЗ. Наскрізні палеозойські продуктивні структури часто проявляються замкнутими в мезозої (Андріяшівська, Ярошівська та інші), а деякі і в кайнозої (Монастирищенська та інші). При обґрунтуванні методики пошуково-розвідувальних робіт слід, перш за все, виходити з типу перспективної наскрізної структури, її розмірів і будови. Поповерховість пошукових робіт на наскрізних брахіантикліналях не завжди виправдана. Їх проведення може бути зумовлене лише технічними можливостями буріння, які не дозволяють розкривати глибокозалягаючі перспективні горизонти. Перші пошукові свердловини на наскрізних брахіантикліналях доцільно проектувати і бурити в склепінневих умовах піднять. При розвідці двохсклепінневої наскрізної брахіантикліналі з отриманням результатів у склепінневих свердловинах третьою має будуватись свердловина для оцінки нафтогазоносності перспективних комплексів у міжсклепінневих умовах. Розвідка родовищ повинна випереджатись прогнозом будови пастки.

Більш складнішим є процес пошуків і розвідки покладів ВВ в пастках похованих структур антиклінальної будови. Трансформація морфології цих структур є одним із основних факторів, які обумовлюють те, що деякі свердловини потрапляють в законтурні умови. Поховані брахіантикліналі з декількома локальними підняттями нерідко після буріння свердловин не виділяються, але появляються нові пропущені малоамплітудні структури. Більшість локальних похованих продуктивних піднять мають окремий контур нафтогазоносності. Такі трансформації і утруднення картування локальних структур обумовлені незначними їх розмірами і слабкою вираженістю в структурних планах фанерозою. Для ефективного опошукування похованих антиклінальних структур першу свердловину слід закладати в склепінневих умовах. Подальше буріння пропонується орієнтувати на поширення робіт від продуктивної свердловини. Відстань між свердловинами не повинна перевищувати розміри підняття. Напрям робіт необхідно коригувати уточненими моделями геологічної будови. При оконтурюванні покладів з невизначеною або невпевненою будовою пастки необхідно враховувати різні моделі геологічної будови. Тобто, для визначення оптимального місцеположення свердловин пропонується поваріантний спосіб (Дем`яненко, 1980), впровадження якого сприяло обґрунтуванню оптимальних місць свердловин, які забезпечили максимальну інформативність з геології і нафтогазоносності об`єктів на Липоводолинському, Південно-Панасівському, Рудівському та інших родовищах.

Родовища гемібрахіантиклінальної будови в розкритому розрізі приурочені до наскрізних і похованих гемібрахіантикліналей. Для підвищення ефективності робіт на наскрізних і похованих напівантикліналях з окремими склепіннями рекомендується після першої свердловини, закладеної в склепінневій частині пастки, другу свердловину будувати на замиканні структури в сторону підйому осі напівантикліналі. Після встановлення розповсюдження склепінневого покладу слід вирішувати питання про вивчення особливостей будови інших частин резервуару. Оцінку літологічно обмежених і тектонічно екранованих пасток напівантикліналі за межами склепіння необхідно проводити свердловинами, які повинні поширювати вивчення площі за продуктивними свердловинами. З отриманням позитивних результатів рекомендується вводити розвідувальні свердловини в периклінальних умовах структури. При блоковій будові напівантикліналі і враховуючи різке гіпсометричне положення блоків, а, відповідно, неоднакові умови формування колекторів, пошуки рекомендую розпочинати з свердловини на тому блоці, який розташований в середній частині напівантикліналі. Щодо геологорозвідувальних робіт на наскрізних і похованих геміантиклінальних структурах, представлених схилами, блоками і терасами, то першочергові пошукові свердловини слід закладати в оптимальних умовах, визначених в залежності від типів пасток. Після відкриття родовища оптимальна розвідка його має проводитись з поступовим розширенням робіт від продуктивної (продуктивних) свердловин [17, 28, 29, 39].

Принципова схема пошуків і розвідки покладів ВВ розроблена автором з врахуванням виявлених причин непродуктивності свердловин, визначених особливостей критеріїв пошуків, розвідки і ефективності робіт, розроблених рекомендацій і пропозицій по удосконаленню методики пошуків і розвідки родовищ антиклінальної і геміантиклінальної будови. Можливі багатофакторні схеми розміщення і будівництва свердловин рекомендуються в залежності від варіантів будови і нафтогазоносності різних типів структур, пасток і покладів. Дається обґрунтування першочергових і залежних свердловин різних категорій. Передбачається послідовність їх будівництва. На об`єктах антиклінальної будови розвідувальні свердловини в більшості доповнюють поздовжній профіль і рідше - поперечний. На родовищах геміантиклінальної будови розвідувальні свердловини утворюють поздовжні, поперечні, ламані профілі, а також трикутники і чотирикутники. Розміщення розвідувальних свердловин залежить не тільки від положення пробурених пошукових свердловин, а, в основному, визначається, виходячи із типу будови, розмірів продуктивної пастки і розвіданості покладу (покладів) в її межах. За основу доцільності буріння глибоких свердловин автор прийняв критерій геологічної ефективності - приріст запасів в межах 317тис.т -841тис.т умовного палива на одну закінчену будівництвом свердловину. Рентабельність пошуково-розвідувальних робіт з такими показниками підтверджена підприємствами Держкомгеології при пошуках і розвідці родовищ в ДДЗ за 1990-1996 роки. Практичне значення пропонованої схеми пошуків і розвідки покладів ВВ полягає в тому, що вона передбачає розміщення і будівництво пошукових і розвідувальних свердловин в залежності від типу об`єкта (родовища), типу пастки і покладу, величини продуктивної площі, від розмірів якої рекомендуються обсяги і кроки пошукового і розвідувального буріння та величина продуктивної площі на одну свердловину. Принциповість пропонованої схеми визначається тим, що вона передбачає єдину сітку глибоких свердловин, буріння першої розвідувальної свердловини для приросту продуктивної площі, а потім поступове розширення вивчення покладу (родовища), поваріантний вибір місцеположення свердловин на основі багатофакторних моделей будови об`єктів.

Таким чином, врахування в подальших роботах виявлених основних причин непродуктивності свердловин, використання виявлених особливостей критеріїв пошуково-розвідувальних робіт та оцінки їх ефективності і рекомендованих пропозицій з пошуково-розвідувальних робіт на локальних об`єктах, впровадження принципової схеми пошуків і розвідки покладів ВВ на різних типах об`єктів буде сприяти удосконаленню методики пошуків і розвідки покладів ВВ в гіпсометричних поверхах нафтогазоносності ДДЗ і підвищенню ефективності геологорозвідувальних робіт в регіоні.

Висновки

На основі комплексного аналізу нафтогазоносності відкладів фанерозою ДДЗ, наукових розробок і наукових узагальнень та результатів пошуково-розвідувальних робіт досліджені особливості гіпсометричного розподілу покладів нафти, газу, газоконденсату, їх запасів і продуктивних площ, які є важливою науковою і практичною проблемою нафтогазової геології. В рамках вирішення даної проблеми аналізувались виділення поверхів в геології, вивчались продуктивні відклади і структури фанерозою ДДЗ, принципи типізації пасток у нафтогазовій геології і типізація пасток та їх заповнення вуглеводнями в фанерозої ДДЗ, вияснялись закономірності гіпсометричної локалізації пластових покладів ВВ та прогнозу нових інтервалів у перспективних комплексах фанерозою, особливості гіпсометричних поверхів і прогнозу гіпсометричних інтервалів запасів ВВ та продуктивних площ в розрізі фанерозою ДДЗ, науково обгрунтовувались моделі будови родовищ в гіпсометричних поверхах нафтогазоносності та критерії і пропозиції до їх пошуків і розвідки, розроблялась принципова схема пошуків і розвідки покладів нафти і газу в пастках структур фанерозою ДДЗ. В результаті виконаних досліджень отримані такі основні наукові і практичні результати.

Нафтогазоносними об`єктами фанерозою ДДЗ є структури антиклінальної і гемібрахіантиклінальної будови, які представлені наскрізними, похованими і дисгармонійними різновидами. Серед установлених продуктивних відкладів основними вважаються породи нижнього карбону, а домінуючими - горизонти візейського ярусу. Соленосні утворення нижньої пермі можна розглядати як перспективний комплекс для пошуків покладів нафти і газу.

Обґрунтована необхідність утримуватись від виділення пасток, що називаються в нафтогазовій геології структурними. Дана кількісна оцінка вуглеводневого заповнення пасток в ДДЗ. Нафтогазоносні об`єкти характеризуються тенденцією зонального розповсюдження пасток з різним заповненням їх ВВ, відсутністю узгодження гіпсометрії структурних планів і величини коефіцієнта заповнення пасток та зменшенням його від збільшення гіпсометричної глибини залягання покрівлі покладу.

Вперше всебічно досліджено гіпсометрію нафтогазоносності регіону на основі абсолютних відміток НВК і ГВК покладів ВВ. Установлена нерівномірність і переривчастість гіпсометричної локалізації та частоти зустрічі покладів нафти, газу і газоконденсату. В розкритому розрізі порід фанерозою ДДЗ має місце дискретність гіпсометричного розподілу покладів ВВ, яка встановлена автором раніше і підтверджується зараз відкриттям нових покладів.

Дискретна природа локальних інтервалів з різним числом покладів і, конкретно, максимумів пов`язана з багатофакторною інтегральною оцінкою формування скупчень ВВ в гіпсометричних умовах ДДЗ. Виділені максимуми числа покладів і їх зустрічі зумовлені фактичною сукупною характеристикою природної системи покладів ВВ, яку об`єднують єдині локальні фізико-гіпсометричні умови нафтогазоносності (колектори, глинисті і соляні товщі, метаморфізм порід, гідрогеологічні, термобаричні, геодинамічні та інші фактори).

Вперше виділені гіпсометричні загальні і регіональні поверхи нафтогазоносності взагалі і в залежності від фазового стану ВВ. Виявлена тенденція зменшення висоти регіональних поверхів, числа локальних нафтогазонасичених інтервалів та їх висоти і відстані між ними в стратиграфічних комплексах фанерозою. Скупчення ВВ палеозою є визначальними для гіпсометричного регіонального поверху покладів фанерозою. Поклади мезозойських відкладів впливають на продуктивність лише верхньої частини гіпсометричного регіонального фанерозойського поверху. Гіпсометричні рівні з максимальною концентрацією покладів періодично повторюються. Прогнозується існування нових продуктивних інтервалів у відкладах фанерозою і палеозою.

У фанерозойських відкладах встановлені гіпсометричні загальні і регіональні поверхи промислової нафтогазоносності. Установлена дискретність розподілу покладів з промисловими запасами та їх продуктивних площ в межах виділених регіональних гіпсометричних поверхів з промисловою нафтогазоносністю. Виявлені гіпсометричні особливості поширення запасів у стратиграфічних комплексах фанерозою і прогнозуються нові гіпсометричні інтервали нафтогазоносності.

Показано, що наукове обґрунтування геологічних моделей пошукових і розвідувальних об`єктів в гіпсометричних поверхах, на основі складених карт, відбиваючих будову фанерозойських відкладів на різних гіпсометричних рівнях, виконаної попластової кореляції продуктивного (перспективного) розрізу, побудованих структурних карт нафтогазоносних горизонтів з даними гіпсометрії НВК і ГВК, карт загальних і ефективних товщин, пористості, нафтогазонасичених об`ємів та оцінки ресурсів і запасів ВВ, дозволяє визначити раціональні напрямки та коригувати хід робіт, а поваріантний підхід - вибирати оптимальні місця для нових пошукових і розвідувальних свердловин на об`єктах різної будови.

Основними причинами непродуктивності свердловин при пошуках і розвідці покладів у гіпсометричних поверхах фанерозою є: відсутність порід-колекторів з необхідними фільтраційними та ємкісними властивостями, які прогнозувалися в розрізі; не підтвердження бурінням структурних побудов; не підтвердження прогнозу перспективності пасток. Вдосконалення способів і використання нових методів прогнозування колекторів і меж їх флюїдонасиченості, підвищення достовірності структурних будов, своєчасне коригування робіт уточненими моделями будови об`єктів будуть сприяти зменшенню непродуктивних свердловин і підвищенню ефективності пошуково-розвідувальних робіт.

Розроблена і впроваджується в гіпсометричних умовах різних типів об`єктів принципова багатофакторна схема пошуків і розвідки вуглеводневих покладів, яка передбачає оптимальність пошуко-розвідувальних робіт. Від існуючих запропонована схема відрізняється тим, що передбачає будівництво пошукових і розвідувальних свердловин в залежності від типу об`єкта, пастки і покладу, величини продуктивної площі, від розмірів якої рекомендуються обсяги і кроки буріння. Принциповість схеми в тому, що вона передбачає одну сітку глибоких свердловин, буріння першої розвідувальної свердловини для приросту продуктивної площі, а потім поступове розширення вивчення родовища з поваріантним вибором місця для чергових свердловин на основі багатофакторних моделей будови об`єктів. Головним критерієм геолого-економічної оцінки робіт слід вважати приріст запасів ВВ на одну свердловину, завершену будівництвом.

Результати досліджень використовуються при розробці наукового обґрунтування напрямків пошуків і розвідки покладів нафти і газу в ДДЗ. Виділені раніше гіпсометричні прогнозні локальні максимуми покладів підтвердились бурінням у нижньо- і середньокам`яновугільних відкладах. Реалізація розробок на конкретних об`єктах - Щурівському, Південно-Панасівському, Луценківському, Нарижнянському та інших родовищах сприяла відкриттю нових покладів нафти і газу. Тільки рекомендації, які завершенні впровадженням на Василівському, Липоводолинському, Луценківському, Нарижнянському, Південно-Панасівському, Рудівському, Свиридівському і Червонозаводському родовищах, розташованих в різних умовах гіпсометричних поверхів фанерозою, сприяли отриманню приросту промислових запасів в кількості 7,065 млрд.мі газу і 0,740 млн.т нафти і кондексату, що підтверджено відповідними документами. Впровадження досліджень в практику пошуково-розвідувальних робіт сприяє, крім відкриття нових покладів та приросту запасів промислового значення, і удосконаленню методики пошуків та розвідки родовищ нафти і газу, а цим самим, сприяють раціональному освоєнню нафтогазового потенціалу основного регіону України, яким є ДДЗ.

Вивчення гіпсометрії нафтогазоносності є важливою науковою проблемою нафтогазової геології і за її межами. Підтвердженням цього є результати порівняльного аналізу гіпсометричного розподілу покладів в ДДЗ з локалізацією їх в розрізах Волго-Уральської і Західно-Сибірської провінцій. Виявлено, що в цих трьох регіонах, які є різними за геологічною природою і будовою, в гіпсометричному розподілі ВВ є багато спільного. Найбільш важливим є те, що гіпсометричні рівні локальних максимумів покладів в трьох регіонах повторюються через величину одного порядку, яка визначається середнім інтервалом 350-400м. Величину цього інтервалу можна вважати константою періодичного повторення гіпсометричних рівнів, до яких приурочені максимуми покладів в межах регіональних поверхів. Причинність цього слід пов`язувати з глобальними умовами нафтогазонакопичення в літосфері Землі. З`ясування даної проблеми сьогодні не може бути однозначним і вимагає спеціальних фундаментальних досліджень. Але вже сьогодні виявлена константа періодичності повторення гіпсометричних рівнів з максимальним числом покладів ВВ має важливе практичне значення, бо дає геологорозвідникам конкретну стратегію прогнозу і пошуку нових покладів нафти та газу і в інших нафтогазоносних регіонах.

Основні опубліковані роботи по темі дисертації

Дем`яненко І.І. Гіпсометричне положення покладів нафти і газу в Дніпровсько-Донецькій западині // Доп. АН УРСР. Сер. Б. - 1977. - №2. - С.104-107.

Демьяненко И.И. Основные типы нефтегазоносных структур в продуктивных комплексах фанерозоя Днепровско-Донецкой впадины // Тектоника и стратиграфия. - К.: Наукова думка, 1989. - Вып.30. - С.16-18.

Дем`яненко І.І. Гіпсометричні поверхи запасів вуглеводнів і продуктивних площ // Нафта і газ України - 96: Матер. наук.-практ. конф. - Харків: УНГА, 1996. - Т.1. - С.68-70.

Дем`яненко І.І. Деякі особливості будови соленосних нижньопермських відкладів Дніпровсько-Донецької западини // Доп. АН УРСР. Сер. Б. - 1977. - №12. - С.1066-1070.

Демьяненко И.И. Морфология и геологическое развитие локальных структур Днепровско-Донецкой впадины на участке Тупичев - Ромны // Перспективы обеспечения газовой промышленности УССР ресурсами природного газа. - М.: Недра, 1972. - С.51-52.

Дем`яненко І.І. Про інтенсивність коливальних вертикальних рухів у Дніпровсько-Донецькій западині // Доп. АН УРСР. Сер. Б. - 1981, №1. - С.21-24.

Демьяненко И.И. Поиски и разведка залежей нефти и газа в ловушках гемиантиклиналей // Методика геологоразведочных работ на нефть и газ и пути повышения их эффективности. - Львов: УкрНИГРИ, 1985. - С.54-58.

Демьяненко И.И. О методике поисково-разведочных работ на многосводовых структурах // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. - Львов: Вища школа, 1986. - Вып. 23. - С.16-19.

Демьяненко И.И. Классификация ловушек углеводородов Днепровско-Донецкой впадины // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. - Львов: Світ, 1990. - Вып.27. -С.3-7.

Демьяненко И.И. Вертикальные движения и условия накопления осадков в меловой период на северо-западе Днепровско-Донецкой впадины // Стратиграфия, условия формирования, состав и свойства осадочных пород УССР. - К.: Наукова думка, 1973. - С.80-82.

Демьяненко И.И. Непродуктивные разведочные скважины на месторождениях Днепровско-Донецкой впадины // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. - Львов: Вища школа, 1988. - Вып.25. - С.16-19.

Демьяненко И.И. Некоторые особенности осадконакопления и формирования структур в средне- и позднекаменноугольную эпохи на западе Днепровско-Донецкой впадины // Геология и полезные ископаемые Украины. - К.: Наукова думка, 1978. - С.31-32.

Демьяненко И.И. О направлении геологоразведочных работ на Липоводолинском месторождении // Нефтегазовая геология и геофизика. - М., 1991, вып.4. - С.32-37.

Демьяненко И.И. К вопросу о геологической истории Днепровско-Донецкой впадины в юрский период // Литология и стратиграфия различных типов осадочно-вулканогенных пород. - К. - 1979. - С. 12-15.

Демьяненко И.И. Геологразведочные работы на ловушках сквозных брахиантиклинальных структур // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. - Львов: Світ, 1991. - Вып.28.- С.17-21.

Демьяненко И.И. Углеводородное заполнение ловушек нижнекаменноугольных структур и продуктивных горизонтов Сребненской депрессии // Нефтегазовая геология и геофизика. - М. - 1991. - Вып.11. - С.1-6.

Демьяненко И.И. Продуктивность визейско-турнейских горизонтов и предложения по разведке Рудовского месторождения // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. - 1993. - № 1. - С.6-10.

Демьяненко И.И. О разведке месторождений Сребненской депрессии // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. - 1994. - № 1. - С.26-28.

Демьяненко И.И. Тектонические и палеогеоморфологические условия формирования западной части ДДВ в фанерозое // Актуальные вопросы нефтяной палеогеоморфологии: Матер. Межгосуд. научн. конф. - Чернигов. - 1994. - С.22-23.

Дем`яненко І.І. Особливості основних факторів продуктивності пасток в зв`язку з подальшими пошуково-розвідувальними роботами // Нафта і газ України: Матер. наук.-практ. конф. - Львів: УНГА, 1995. - Т.1. - С.134-136.

Демьяненко И.И. Основные критерии разведки и эффективности геологоразведочных работ // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. - 1996. - № 10. - С.10-12.

Дем`яненко І.І. Особливості динаміки основних показників нафтогазоносності родовищ в процесі геологорозвідувальних робіт // Нафта і газ України - 96: Матер. наук.-практ. конф. - Харків: УНГА, 1996. - Т.1. - С.92-95.

Дем`яненко І.І., Євдощук М.І. Пошуки і розвідка малих родовищ антиклінальної будови // Геолого-геофізичні дослідження нафтогазоносних надр України: Збірник наукових праць УкрДГРІ. - Львів. - 1997-1998. - Т.1. - С.31-34.

Демьяненко И.И., Клочко В.П. Структурно-геологические условия и основные критерии разведки месторождений северной прибортовой зоны Днепровско-Донецкой впадины // Проблемы нефтегазоносности кристаллических пород фундамента Днепровско-Донецкой впадины. - К.: Наукова думка, 1991. - С.36-39.

Демьяненко И.И, Кривошеев В.Т., Иванова Е.З. Опущенные структуры по обратному сбросу - возможные объекты для прироста запасов нефти и газа при доразведке месторождений // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. - 1997. - № 2. - С.14-16.

Демьяненко И.И., Самарец А.В. Некоторые вопросы методики поисков и разведки залежей углеводородов в нижнекаменноугольных отложениях Днепровско-Донецкой впадины // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. -Львов: Вища школа, 1984. - Вып.21. - С.9-13.

Демьяненко И.И., Стародубцева А.В. Модель строения и предложения по разведке Вишневского месторождения // Нефтегазовая геология и геофизика. - М. - 1991. - Вып.3. - С.16-19.

Демьяненко И.И., Стародубцева А.В. Газонасыщенные горизонты и направление работ по разведке залежей в комбинированных ловушках верхневизейских отложений Червонолукского месторождения // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. -1995. - № 7. - С.19-22.

Демьяненко И.И., Стародубцева А.В. Продуктивность верхневизейских отложений и направление поисково-разведочных работ на Свистуньковском месторождении // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. - 1997. - №6. - С.20-23.

Дем`яненко І.І., Стародубцева О.В. Поліфакторність причин непродуктивності свердловин при пошуках та розвідці родовищ нафти і газу // Геолого-геофізичні дослідження нафтогазоносних надр України: Збірник наукових праць УкрДГРІ. - Львів. - 1997-1998. - Т.1. - С.70-74.

Дем`яненко І.І., Стародубцева О.В. Нафтогазоносність Селюхівського родовища і перспективи виявлення нових покладів вуглеводнів // Нафта і газ України: Збірник наукових праць (матер. 5-тої Міжнар. конф.). - Полтава: УНГА, 1998. - Т.1. - С.154.

Демьяненко И.И., Стародубцева А.В. К вопросу поисков и разведки залежей углеводородов в неантиклинальных ловушках верхневизейских отложений Зимницкого месторождения // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. - 1998. - № 8. - С.17-19.

Демьяненко И.И., Шевченко А.Ф. О строении верхнепермской покрышки Днепровско-Донецкой впадины // Литология и стратиграфия различных типов осадочно-вулканогенных пород. - К. - 1979. - С.15-18.

Демьяненко И.И., Шевченко А.Ф., Лушпей М.М. Раннекаменноугольные вертикальные движения и условия формирования пород нижнего карбона северо-западной части Днепровско-Донецкой впадины // Стратиграфия, условия формирования, состав и свойства осадочных пород УССР. - К.: Наукова думка, 1973. - С.82-84.

Візейські відклади Василівсько-Ярошівської зони в зв`язку з їх нафтогазоносністю /І.І.Дем`яненко, А.С. Баринова, А.В. Самарець, В.П. Клочко // Доп. АН УРСР. Сер. Б.- 1981. - №7.- С.14-18.

О состоянии и дальнейших нефтегазопоисковых и разведочных работ на Щуровской площади /И.И. Демьяненко, В.Д. Кукуруза, А.В. Самарец, Н.Е. Чуприн // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. - Львов.: Вища школа, 1980. - Вып.17. - С.7-11.

К методике ускоренных поисково-разведочных работ в нижнекаменноугольных отложениях Котелевско-Березовской зоны / И.Н. Головацкий, И.И. Демьяненко, А.В. Самарец, В.Я. Синицын, Н.Е. Чуприн // Региональная геология УССР и перспективы поисков нефти и газа. - Львов: УкрНИГРИ, 1980. - С.67-71.

Общие тенденции нефтегазоносности Сребненской депрессии с учетом открытых месторождений / И.И. Демьяненко, Г.И. Вакарчук, К.К. Филюшкин, Н.В. Щукин // Нефтегазовая геология и геофизика. - М. - 1992.- Вып.7.- С.1-4.

Оптимизация нефтегазопоисковых и разведочных работ на структурах гемиантиклинального строения / И.И. Демьяненко, Н.И. Евдощук, В.П. Клочко, В.Т. Кривошеев, И.Р. Окрепка // Геология, геофизика и разработка нефтяных месторождений. - М. - 1997. - №11. - С.13-15.

Продуктивні структури і пастки північної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини / І.І.Дем`яненко, В.П. Клочко, І.Р.Окрепка, В.С. Токовенко // Нафтова і газова промисловість. - 1998. - № 3. - С.13-14.

Шляхи збільшення видобувного потенціалу вуглеводневої сировини в Східному нафтогазоносному регіоні України / І.І.Дем`яненко, Б.П. Кабишев, В.П. Лебідь, М.П. Зюзькевич., Л.В. Курилюк, В.П. Слободян, К.К,Філюшкін // Нафта і газ України: Збірник наукових праць (матер. 5-тої Міжнар. конф.). - Полтава: УНГА, 1998. - Т.1. - С.155.

Демьяненко И.И. Влияние трансформации структурных построений на поиск и оценку месторождений нефти и газа // Проблемы ускоренного выявления новых типов ловушек и ресурсов нефти и газа в Днепровско-Донецкой впадине: Тез. докл. научн.-техн. конф. - К. - 1987. - С.74-76.

Демьяненко И.И. К вопросу о девонской истории развития западной части Днепровско-Донецкой впадины // Социально-экономические функции ландшафтов и состояние экосистем: Тез. докл. научн.-практ. конф. - Чернигов. - 1987. - С.47-49.

Демьяненко И.И. Методические особенности выделения некоторых типов ловушек нефти и газа // Проблемы ускоренного выявления новых типов ловушек и ресурсов нефти и газа в Днепровско-Донецкой впадине: Тез. докл. научн.-техн. конф. - К. - 1987. - С.84-85.

Дем`яненко І.І. Нафтогазоносність фанерозою Дніпровсько-Донецької западини // Проблеми історичного і географічного краєзнавства Чернігівщини: Матер. доп. наук. семін. - Чернігів. - 1991. - С.47-49.

Демьяненко И.И. Перспективы открытия нефтегазоносных структур в нижневизейско-турнейском продуктивном комплексе Днепровско-Донецкой впадины // Нефтегазообразование на больших глубинах: Тез. докл. всесоюзного семинара - М. - 1986. - С.288-289.

Дем`яненко І.І. Особливості тектоніки і тенденції нафтогазоносності нижньокам`яновугільних відкладів // Тектонічні і палеогеоморфологічні аспекти нафтогазоносності: Тез. доп. Міжнар. конф. - Київ - Сімферополь. - 1996. - С.49-50.

Демьяненко И.И. Резервуары месторождений нефти и газа Днепровско-Донецкой впадины // Состояние и перспективы разработки и внедрения методик поисков и разведки неантиклинальных ловушек: Тез. докл. научн.-техн. совещ. - Харьков. - 1988. - С.28-29.

Демьяненко И.И. Тектоническая активность Плисковско-Лысогорского выступа в фанерозое // Социально-экономические функции ландшафтов и состояние экосистем: Тез. докл. научн.-практ. конф. - Чернигов. - 1987. - С.35-37.

Демьяненко И.И., Клочко В.П. Гипсометрические особенности локализации залежей газа в среднекаменноугольных отложениях Днепровско-Донецкой впадины // Минерально-сырьевая база Республики Беларусь: состояние и перспективы: Тез. докл. научн.-техн. конф. - Минск. - 1997. - С.49-50.

Демьяненко И.И., Кривошеев В.Т., Иванова Е.З. О выявлении и освоении тяжелых углеводородов в ловушках сложнопостроенных структур // Нетрадиционные источники углеводородного сырья и проблемы его освоения: Тез. докл. ІІ Междунар. симпоз. - Санкт-Петербург, 1997. - С.45-46.

Демьяненко И.И., Лебедь В.П. К методике прогноза площади продуктивности структур на стадии поисковых работ // Состояние и перспективы разработки и внедрения методик поисков и разведки неантиклинальных ловушек: Тез. докл. научн.-техн. совещ. - Харьков. - 1988. - С.39-41.

Демьяненко И.И., Стародубцева О.В. Вдосконалити методику розвідки родовищ нафти і газу в нових пастках перспективних комплексів північно-західної частини ДДЗ // Реферати науково-дослідних, тематичних і конструкторських робіт з проблем нафтогазового комплексу України. - Львів: УНГА, 1996. - С.39.

Ларин С.Б., Серов В.А., Демьяненко И.И. Поисковый этап некоторых месторождений Днепровско-Донецкой впадины // Проблемы поисков и разведки нефтяных и газовых месторождений Украины: Тез. докл. научн.-техн. конф. - Чернигов. - 1982. - С.46-48.

Серов В.А., Ларин С.Б., Демьяненко И.И. К вопросу о геологическом строении и нефтегазоносности Васильевского месторождения // Проблема поисков и разведки нефтяных и газовых месторождений Украины: Тез.докл.научн.-техн.конф. - Чернигов. - 1982.- С.51-52.

Особенности прогнозирования и поисков неантиклинальных залежей нефти и газа в Днепровско-Донецкой впадине / Э.В. Абражевич, Н.Я. Барановская, И.И. Демьяненко, И.Н. Головацкий, Н.В. Дюганчук, В.И. Мясников // Методика поисков стратиграфических и литологических залежей нефти и газа: Тез. докл. научн. конф. - Баку. - 1983. - С.128-129.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика геофізичних методів розвідки, дослідження будови земної кори з метою пошуків і розвідки корисних копалин. Технологія буріння ручними способами, призначення та основні елементи інструменту: долото для відбору гірських порід (керна).

    контрольная работа [25,8 K], добавлен 08.04.2011

  • Конструкція, обладнання та експлуатація резервуарів для нафтопродуктів. Основні методи зменшення або повної ліквідації втрат легких фракцій вуглеводнів при зберіганні нафти. Схема обв’язки резервуара при вловлюванні та використанні парів вуглеводнів.

    контрольная работа [74,6 K], добавлен 28.07.2013

  • Історія розвідки й розробки родовища. Геолого-промислова характеристика покладу. Стратиграфія, тектоніка, нафтогазоводоносність. Колекторські та фізико-хімічні властивості покладу. Запаси нафти та газу. Аналіз технології і техніки експлуатації свердловин.

    курсовая работа [718,7 K], добавлен 22.08.2012

  • Визначення запасів нафти в родовищі, пористість та проникність порід. Розрахунок відносної густини газу та нафти за нормальних і стандартних умов. Визначення умов та мінімального вибійного тиску фонтанування, тиску біля башмака фонтанного ліфта.

    контрольная работа [107,6 K], добавлен 27.06.2014

  • Нафта як складна суміш вуглеводнів, у яких розчинені газоподібні речовини. Знаходження в природі, фізичні властивості. Внесок братів Дубініних в розвиток технології перегонки нафти. Загальне поняття про нафтопродукти. Основні продукти нафтопереробки.

    презентация [7,7 M], добавлен 13.12.2012

  • Загальна характеристика етапів розвитку методів гідрогеологічних досліджень. Дослідні відкачки із свердловин, причини перезволоження земель. Методи пошуків та розвідки родовищ твердих корисних копалин. Аналіз пошукового етапу геологорозвідувальних робіт.

    контрольная работа [40,2 K], добавлен 12.11.2010

  • Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів. Результати промислових досліджень свердловин. Аналіз розробки родовища. Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації.

    дипломная работа [4,2 M], добавлен 24.01.2013

  • Особливість становлення та функціонування системи стандартизації нафтогазової галузі України. Причини та наслідки відсутності концепції галузевого нормативно-правового та нормативно-технічного регулювання. Структура технологій розвідки нафти і газу.

    статья [22,1 K], добавлен 06.09.2017

  • Промислові технологічні схеми підготовки нафти. Блочне автоматизоване обладнання технологічних схем підготовки нафти. Особливості підготовки нафти з аномальними властивостями та руйнування особливо стійких емульсій. Промислова підготовка нафтового газу.

    контрольная работа [257,3 K], добавлен 28.07.2013

  • Геолого-промислова характеристика Шебелинського родовища. Визначення режиму роботи нафтових покладів; технологічні схеми їх експлуатації. Розгляд методів інтенсифікації припливів пластового флюїду - кислотної обробки та гідророзриву гірської породи.

    курсовая работа [4,3 M], добавлен 11.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.