Обґрунтування експлуатаційних параметрів і способів адаптації шахтних скребкових конвеєрів нового покоління

Середньозважене значення критерію адаптації

де частка шарів, що припадають на i-й інтервал всього діапазону потужностей шарів вугілля; критерій адаптації при керуванні швидкістю, що відповідає середнім умовам експлуатації на шарах i-го інтервалу.

Для конвеєрів з САУ, що забезпечує слідкуючий режим керування швидкістю,

Значення критерію різко збільшуються із зменшенням потужності шарів вугілля, досягаючи значення 2,95. Для конвеєрів типу СП, які експлуатуються на шарах вугілля потужністю 0,7...2 м, =1,73.

Для типового випадку експлуатації конвеєра СПМ87Д, що розглядається вище, другий критерій адаптації k_к дорівнює 1,24.

Третій критерій k_т у випадку управління швидкістю дорівнює 4,1; при регулюванні натягування - 1,87 (одноприводний конвеєр), 2,8 (двоприводний конвеєр з розподілом навантажень між головним і хвостовим приводами у співвідношенні 1:1), 2,94 (двоприводний конвеєр з розподілом навантажень між головним і хвостовим приводами у співвідношенні 2:1). При одночасному управлінні швидкістю і регулюванні натягу ТО k_т=7,8 (одноприводний конвеєр), k_т=11,7 (двоприводний конвеєр з розподілом навантажень між головним і хвостовим приводами у співвідношенні 1:1) і k_т=12,25 (двоприводний конвеєр з розподілом навантажень між головним і хвостовим приводами у співвідношенні 2:1).

Одержані розрахункові значення критеріїв k_е, , k_к і k_т доводять, що керування швидкістю конвеєра у функції швидкості подачі ВМ, яка пропорційна m_q, і безперервне регулювання натягу ТО є важливими чинниками підвищення ефективності конвеєра у робочому режимі.

Для привода П160Е, обладнаного двома АД, основним і додатковим, й ДР, завдяки реверсуванню додаткового АД забезпечуються дві швидкості руху ТО. Установлені залежності раціональних співвідношень потужностей двигунів, а також передаточних чисел мультиплікатора від заданого відношення швидкостей. При співвідношенні швидкостей, що дорівнює двом, номінальна потужність додаткового АД повинна бути в три рази менше потужності основного двигуна, при співвідношенні, що дорівнює трьом, - у два рази.

Для оцінки доцільності вирівнювання навантажень між приводними блоками конвеєра з багатьма двигунами розроблений метод, в основу якого покладені закон розподілу ймовірностей величини W_о, коефіцієнти перевантаження k_{п j} і статистична модель втомного руйнування конструктивних елементів ССК. При цьому як критерії адаптації розглядаються відношення ресурсів конструктивних елементів і ймовірностей безвідмовної роботи приводних блоків.

Статистична модель довговічності редуктора конвеєра, що ґрунтується на лінійній гіпотезі нагромадження ушкоджень при їх втомі і нормальному законі розподілу границі витривалості зубів, має вигляд

де - циклічна довговічність зубів при контактних (згинальних) навантаженнях; а_р - міра нагромадження ушкоджень; у_{i H(F)} - i-й рівень навантаження; - базове число циклів зміни напруг; і середнє значення й коефіцієнт варіації границі контактної (згинальної) витривалості; квантиль нормального закону розподілу; - імовірність появи навантажень; ; q_H(F) - показник ступеня.

Залежності від заданої ймовірності відмови зубів p при рівномірному (р) у випадку вирівнювання й нерівномірному (н) розподілі навантажень між приводними блоками конвеєра з керованою швидкістю, а також залежність ресурсу L_h від імовірності безвідмовної роботи г_{з. п}, одержані для 3-ої передачі редуктора конвеєра СПМ87Д, представлені на рис. 9.

Установлено, що для підвищення надійності й довговічності зубчастих передач редуктора вирівнювання навантажень між приводними блоками доцільно здійснювати лише при повному завантаженні ставу, що, зокрема, досягається при керуванні швидкістю в слідкуючому режимі. У цьому випадку при L_h=5000 г г_{з. п} зубчастих передач (рис. 9) збільшується в 1,34 рази. При г_{з. п}=0,9, втомна довговічність зростає в 12,5 разів. Таким чином, у ряді випадків при максимальному заповненні ставу й керуванні швидкістю доцільно також вирівнювання навантажень, тобто комплексне рішення завдань адаптації.

Показана принципова можливість автоматичного регулювання натягу ТО у функції тиску в гідроциліндрах ГНП й потужностей, споживаних приводами.

Проведені дослідження доводять необхідність адаптації конвеєрів у робочих режимах і доцільність розробки нових або застосування існуючих засобів адаптації, параметри й режими роботи яких повинні визначатися комплексно з урахуванням реальних умов експлуатації.

У п'ятому розділі досліджується ефективність роботи конвеєрів, оснащених ЗА, у перехідних режимах, а також обґрунтовуються оптимальні (раціональні) значення параметрів адаптації при екстрених перевантаженнях. За показник ефективності конвеєра і критерій адаптації при екстрених перевантаженнях приймається середнє значення втрат

де m_н - момент настроювання ЗА; і ймовірність переходу ССК до q-го кінцевого стану, що розцінюється як відмова, і відповідний йому збиток.

Середнє значення відносних втрат

 (3)

де P_з.в, P_з.н, P_л.в, P_л.н, P_с.з.в, P_с.з.н й с_з.в, с_з.н, с_л.в, с_л.н, с_с.з.в, с_с.з.н - імовірності відмов з'єднувальних ланок (з), відрізків ланцюга (л) при їхньому розташуванні на верхній (в) або нижній (н) вітці ТО, спрацювання захисту (с.з) при стопорінні верхньої або нижньої вітки ТО й відповідні цим відмовам збитки.

Визначення МС витрат часу при пошуку перешкоди руху ТО, які входять у формулу (3), ґрунтується на розрахунку умовних ймовірностей виявлення перешкоди на кожному кроці пошуку способом тестуючого пуску або традиційним способом половинного розподілу.

Отримано відповідні запропонованим алгоритмам керування ЗА логічні умови виникнення при перевантаженнях можливих кінцевих станів ССК. Розроблені аналітичний і статистичний методи розрахунку ймовірностей, які входять у формулу (3) і є неявними функціями параметра адаптації. У результаті вибору параметра адаптації здійснюється керування ймовірностями і, у підсумку, - показником ефективності конвеєра c(m_н) або у випадку застосування електромагнітних муфт - c(U).

Результати моделювання c(U) показані на прикладі ЕФМ (рис. 10). За вихідні дані приймалися відомі або встановлені експериментально закони розподілу некорельованих випадкових величин: міцностей і жорсткостей перешкоди, поєднувальних й агрегатних елементів ТО, координати місця заклинювання ТО, напруг, які подаються до АД, моменту спрацьовування муфти, швидкості конвеєра і натягу ТО.

Дослідження, проведені із застосуванням динамічної моделі конвеєра, методу статистичних випробувань і стандартної програми TABLE CURVE 2D V5.01, показали, що криві c(U), отримані для реальних умов експлуатації, з достатньою точністю (коефіцієнт детермінації r² не менш 0,996) описуються дрібно-раціональною функцією

де a, a₁, a₂, b й b₁ - коефіцієнти, які визначаються умовами експлуатації.

У більшості випадків екстремум (мінімум) функції c(U) припадає на область навантажень, які перевищують критичний момент АД, що дозволяє оптимізувати параметр адаптації.

Можливість оптимізації оцінюється за допомогою критерію

Де с_л і с_пр - крайні значення c(U) (на рис. 10 - ліве й праве); c_min - мінімальне значення c(U).

Критерій К_о може змінюватися в межах від 0 до 1 і встановлюється з аналізу функції c(U). Для розглянутого вище випадку К_о=0,2, але якщо К_о=0, то параметр адаптації не підлягає оптимізації, однак і у цьому випадку може бути рекомендована певна стратегія настроювання ЗА. Якщо функція c(U) монотонно зростає (міцність елементів ТО, наприклад, що деградує в процесі експлуатації, у більшості випадків менше максимально можливих навантажень у ТО й міцності перешкоди), то ЕФМ повинна настроюватися за мінімумом, винятково для захисту ТО. Якщо ж функція c(U) монотонно убуває (максимально можливі навантаження в ТО і міцність перешкоди, як правило, менше міцності елементів ТО), то відмова ТО малоймовірна, і захист “за моментом” повинен бути максимально загрублений для повної реалізації тягових можливостей привода. Нарешті, крива втрат може наближатися до горизонтальної прямої лінії, наприклад, якщо міцність перешкоди завжди більше, а максимальні навантаження не перевищують міцності елементів ТО. У цьому випадку настроювання “за моментом” не впливає на результат подій, бо при перевантаженнях ЕФМ завжди спрацьовує “за ковзанням” АД або самої муфти.

Раціональні значення струму динамічного гальмування I_т АД конвеєра у випадку превентивного захисту від попадання негабаритів під комбайн установлювалися шляхом моделювання процесу зупинки конвеєра. Залежності вибігу x_в ТО горизонтального конвеєра з однією приводною станцією, обладнаною двома АД потужністю по 55 кВт, під комбайном від I_т наведені на рис. 11.

У всьому діапазоні значень I_т вибіг порожнього конвеєра більше вибігу навантаженого і наближається до нього із зменшенням I_т.

Таким чином, при завжди необхідно орієнтуватися виборі I_т конвеєра на обмеження вибігу порожнього конвеєра, причому в перетині ТО найбільш віддаленому від привода і з врахуванням в.

Допустимий вибіг ТО , де l_к - довжина консолі ДН; t_з - затримка часу спрацьовування апаратури динамічного гальмування. Тоді у випадку застосування апарата типу БТСК-1М при l_к=0,5 м й t_з=0,1 с, при швидкості конвеєра 0,8 м/с становить 0,42 м, а при швидкості 1,4 м/с - 0,36 м. Аналогічно для апаратури АТЕМ при t_з=0,288 с значення дорівнюють 0,23 й 0,1 м. У випадку застосування АТЕМ для запобігання надмірного вибігу ТО при швидкості 0,8 м/с необхідно приймати I_т не менш 290 А. При швидкості ж 1,4 м/с АТЕМ не задовольняє вимогам захисту. Для апарата БТСК-1М значення I_т повинно бути не менше 210 А. Виходячи із установлених значень часу вибігу ТО, варто приймати тривалість гальмування 0,6 с.

Для адаптації конвеєра передбачається настроювання ДН. Розроблена математична модель механізму протидії негабаритам, який входить до складу ДН. У результаті розв'язання системи рівнянь сил, моментів і деформацій плоских пружин механізму отримані статичні й регульовані характеристики ДН. Установлені раціональні значення параметрів настроювання, які дозволяють зменшити число спрацювань захисту, завдяки тому, що у ряді випадків датчик може зруйнувати негабарит, перевести його в положення, необхідне для проходження під комбайном, або вивести з робочої зони. Отримані дані підтверджені при проведенні стендових і шахтних досліджень.

У шостому розділі розробляються технічні вимоги до САК, програмне забезпечення (ПЗ) інформаційно-інтелектуальних структур САК і рекомендації з удосконалення ЗА.

Структура й конфігурація ПЗ САК відображені на рис. 12, а алгоритми, на яких ґрунтується ПЗ, окремі програми, пакет програм розрахунку динаміки й ефективності ВСК, оснащених ЗА, представлені у вигляді методики, затвердженої Дондіпровуглемашем. Розрахунки, проведені із застосуванням ПЗ, дозволяють оцінювати ефективність конвеєра при керуванні швидкістю у функції швидкості подачі ВМ і вибір режиму керування (слідкуючого, або багатоступінчастого); визначати доцільність вирівнювання навантажень між приводними блоками й регулювання натягу ТО; оцінювати ефективність конвеєра при екстрених перевантаженнях і визначати параметри адаптації. Окремі фрагменти ПЗ можуть компонуватися різними способами відповідно до адаптаційних функцій САК й етапів життєвого циклу конвеєра. На етапі проектування (рис. 12, а) використовується апріорна інформація, що відноситься до всієї області застосування конвеєра, при введенні в експлуатацію - апріорна інформація, що стосується конкретного ВСК у конкретних умовах експлуатації. На етапі експлуатації ВСК (рис. 12, б), використовується апостеріорна інформація. Якщо на етапі проектування ВСК через ПЗ визначаються критерії адаптації, то при його експлуатації - параметри адаптації.

В ПЗ входять програми INFO, MOD, OPTIM та ін. За допомогою INFO установлюються вихідні дані й зв'язки між блоками (програмами). Програма MOD на підставі імовірнісних характеристик заданого випадкового вибійного вантажопотоку дозволяє проводити його імітаційне моделювання, визначати поточні значення кількості вантажу на конвеєрі, швидкості руху ТО й навантажень у приводі конвеєра, а також проводити їхню статистичну обробку. Програма OPTIM призначена для моделювання функції c(m_н) при екстрених перевантаженнях і визначення оптимальних (раціональних) значень параметрів адаптації. OPTIM містить програми рандомізації випадкових чисел, пакет програм розрахунку динаміки конвеєра, програму визначення витрат часу при пошуку перешкоди руху ТО способами половинного розподілу або тестуючого пуску.

Комплексний критерій адаптації, що дозволяє оцінити ефективність конвеєра, оснащеного САК,

Е=Е_{р. п}+Е_{р. т}+Е_{р. к}+Е_е+Е_{с. в. п}+Е_{і. п},

де Е_{р. п}, Е_{р. т}, Е_{р. к}, Е_е, Е_{с. в. п} і Е_{і. п} - ефекти, зумовлені підвищенням ресурсу деталей приводу, ресурсу тягового органа, ресурсу конвеєра, зниженням споживання електроенергії, середніх втрат при перевантаженнях, ймовірності спрацьовування превентивного захисту.

Комплексний критерій включає часткові критерії, які опосередковано відображають ступінь спільного впливу експлуатаційних параметрів, що адаптуються, і, таким чином, способів адаптації на показники ефективності конвеєра.

Проведена оцінка ефективності конвеєрів типу СП, обладнаних САК, що виконує адаптаційні функції керування швидкістю й захисту від екстрених перевантажень. В умовах лави з добовим навантаженням 2 тис. т (шахта ім. Космонавтів ДП „Ровенькиантрацит”) Е=2960 тис. грн, Е_е=70 тис. грн, Е_{р. т}=72,7 тис. грн, Е_{р. к}=240 тис. грн. Найбільший ефект дає оптимальний захист від перевантажень, Е_{с. в. п}=2,29•10⁶ грн.

В результаті аналізу відомих СА розроблені рекомендації з їхнього вдосконалення. У випадку застосування компенсаційного методу вирівнювання навантажень у гідродинамічному приводі пропонується здійснювати побудову тарувальних залежностей навантажень від кількості робочої рідини в ГМ у реальних умовах за місцем установки ГМ. У приводі із засобами захисту від перевантажень, наприклад, зі зчіпними електромагнітними муфтами, рекомендується застосовувати механічний накопичувач енергії, що розширює тягові можливості конвеєра при важких пусках й екстрених перевантаженнях. Досліджені рядова й розгалужена схеми компонування привода із МНЕ. На привод з МНЕ отриманий патент України. Розроблена структурна схема САУ ГНП з телескопічним вузлом розсунення, наведені закони регулювання натягу.

Матеріали дисертації впроваджені Дондіпровуглемашем при проектуванні конвеєрів нового покоління, що документально підтверджується актом.

Висновки

У дисертаційній роботі на підставі встановлених закономірностей формування навантажень у силовій системі шахтних скребкових конвеєрів нового покоління і залежностей показників їх ефективності від характеристик експлуатації і способів адаптації вирішена наукова проблема, що полягає у обґрунтуванні експлуатаційних параметрів і системи адаптації конвеєра, які в реальних умовах експлуатації забезпечують зниження витрат енергії на транспортування вугілля, підвищення показників надійності і довговічності конвеєрів в робочому режимі і зниження втрат при екстрених перевантаженнях.

Виконані дослідження дозволили зробити наступні висновки.

1. Експлуатаційні параметри сучасних вибійних скребкових конвеєрів: швидкість, початковий натяг тягового органу, рівень граничних навантажень, обумовлений видом статичної механічної характеристики засобів захисту від перевантажень, - не відповідають реальним умовам експлуатації й фактичному технічному стану силової системи конвеєра. Зазначена невідповідність приводить до зниження ефективності конвеєра при його експлуатації. Перспективним напрямком підвищення ефективності при випадковому характері вантажопотоків, напруги живлення електродвигунів, міцносних властивостей елементів конструкції й перешкод руху тягового органа є застосування системи адаптації, що включає засоби адаптації, систему керування ними і зовнішню систему керування. Як засоби адаптації слід застосовувати керовані приводи, автоматичні натяжні пристрої і засоби захисту від перевантажень. Оптимальні (раціональні) параметри адаптації визначаються на основі проведених відповідно до розроблених алгоритмів адаптації розрахунків і кількісної оцінки критеріїв адаптації.

2. Шляхом моделювання перехідних процесів у силовій системі конвеєра при заклинюванні тягового органу і важких пусках установлено, що керовані засоби адаптації, насамперед електромагнітні муфти, внаслідок розмежування функцій захисту від тривалих і екстрених перенавантажень здатні разом з механічними накопичувачами енергії забезпечити заданий рівень динамічних навантажень, необхідних для подолання опорів руху тягового органу, чим вигідно відрізняються від гідромуфт.

3. Вірогідність результатів моделювання перехідних процесів у силовій системі конвеєра і адекватність динамічної моделі реальному конвеєру підтверджується експериментом. Похибки визначення динамічних параметрів силової системи конвеєра при обсязі експерименту 18 і довірчій ймовірності 0,95 не перевищують 8 %, що є припустимим при вирішенні задач адаптації. При обсязі експерименту 10 і довірчій ймовірності 0,95 похибки визначення максимального зусилля в режимі екстреного стопоріння тягового органу і максимального гальмівного моменту в режимі динамічного гальмування асинхронних двигунів не перевищують 6 %.

4. Розподіл ймовірностей сумарного тягового зусилля, яке розвивається приводом вибійного скребкового конвеєра в реальних умовах експлуатації, виражається функцією Пірсона типу I і наближається до рівномірного при максимальному за висотою заповненні ставу вантажем, яке досягається при управлінні швидкістю конвеєра. Прийняті закони Пірсона першого типу не заперечують дослідним даним, бо розрахункові значення „критеріїв погодження ч²” не перевищують критичного значення, що відповідає прийнятому обсягу експерименту і рівню значущості 0,05.

5. Підвищення ефективності роботи вибійних скребкових конвеєрів у робочому режимі за їх адаптації до реальних умов експлуатації через оперативне управління швидкістю і регулювання натягу тягового органу обґрунтовується критеріями адаптації, що представляються як відношення середніх значень витрат енергії на транспортування вугілля, ресурсів риштачного ставу, а також тягового органу базового і адаптованого конвеєрів, а при управлінні швидкістю у слідкуючому режимі знаходяться у обернено-пропорційній залежності від математичного сподівання вантажопотоку. Для конвеєрів типу СП, що експлуатуються на шарах вугілля потужністю 0,7...2 м, середньозважене у масштабах вугільної галузі значення критерію адаптації, який дозволяє оцінити доцільність розробки САУ швидкістю, становить 1,73.

6. Доведено, що у приводах з двома асинхронними двигунами і з жорстким зв'язком двигунів з редукторами при самому несприятливому співвідношенні номінальних ковзань двигунів й напруг живлення, які підводяться до них, коефіцієнт перенавантаження сягає 1,4 при номінальних й 1,2 при максимальних навантаженнях. У гідродинамічному приводі коефіцієнт перенавантаження сягає 1,56 і більше. У типових умовах експлуатації при керуванні швидкістю і вирівнюванні навантажень між приводними блоками ймовірність безвідмовної роботи зубчастих передач редуктора конвеєра (СПМ87Д) збільшується в 1,34 рази. При ймовірності 0,9 ресурс передач збільшується в 12,5 разів. Для вирівнювання навантажень у гідродинамічному приводі рекомендується удосконалений компенсаційний спосіб.

7. При екстрених перевантаженнях конвеєрів, обладнаних засобами адаптації, середні втрати представляються дрібно-раціональною функцією, екстремум (мінімум) якої в типових реальних умовах експлуатації конвеєра припадає на область навантажень, які перевищують критичний момент його двигунів, що дозволяє оптимізувати захист силової системи конвеєра від перенавантажень для підвищення його ефективності. При обґрунтованому виборі обсягу експерименту, який проводиться за методом статистичних випробувань, похибка визначення середніх втрат при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 10 %.

8. Екстрені переміщення очисного комбайна при заклинюванні негабаритних предметів між корпусом комбайна і тяговим органом конвеєра в ряді випадків досягають небезпечних значень. Попадання негабаритів під комбайн виключається при застосуванні превентивного захисту, що включає датчик негабаритів контактного типу й систему динамічного гальмування асинхронних двигунів конвеєра, причому вибір раціональних значень струму динамічного гальмування дозволяє обмежувати вибіг тягового органа в допустимих межах, а настроювання зусилля спрацьовування датчика завдяки його адаптації до міцносних параметрів негабариту зменшити частоту спрацьовувань захисту.

9. Розроблено технічні вимоги до системи адаптації конвеєрів, алгоритм адаптації, програмне забезпечення зовнішньої системи керування і рекомендації з удосконалення засобів адаптації. Очікуваний економічний ефект від впровадження системи адаптації, який розраховується на строк служби конвеєра, при якому вичерпується його ресурс за кількостю вугілля, становить 2,96 млн. грн.

Основні положення дисертації опубліковані в таких роботах

1. Корнеев С.В., Ширин Л.Н., Плетнев М.В. Адаптация шахтных скребковых конвейеров к условиям производства. - Луганск: Книжковий світ, 2005. - 264 с.

2. Алгоритмы расчетов шахтных скребковых конвейеров / С.В. Корнеев, И.В. Косарев, М.В. Плетнев, Н.И. Стадник, Л.Н. Ширин. - Луганск: Книжковий світ, 2006. - 95 с.

3. Корнеев С.В. Технические требования к системе адаптации шахтных скребковых конвейеров // Сб. науч. тр. ДонГТУ. Вып. 21. - Алчевск: ДонГТУ. - 2006. - С. 13-21.

4. Корнеев С.В. Концепция адаптации забойных скребковых конвейеров // Наук. пр. ДонНТУ. Вип. 99. Серія: гірничо-електромеханічна. - Донецьк: ДонНТУ. - 2005. - С. 130-137.

5. Корнеев С.В. Динамика взаимного заклинивания очистного комбайна и скребкового конвейера // Уголь Украины. - 2005. - № 4. - С. 22-25.

6. Корнеев С.В. Метод оценки эффективности выравнивания нагрузок в многодвигательном приводе скребковых конвейеров // Изв. вузов. Горн. журнал. - 2005. - №5. - С. 106-111.

7. Корнеев С.В. О целесообразности разработки системы управления скоростью скребковых конвейеров // Уголь Украины. - 2005. - №12 - С. 20-22.

8. Корнеев С.В. Оценка эффективности регулирования скорости забойных скребковых конвейеров // Изв. вузов. Горн. журнал. - 2003. - №5. - С. 66-71.

9. Корнеев С.В. Систематизация средств защиты забойных скребковых конвейеров от перегрузок // Уголь Украины. - 2000. - №12. - С. 31-33.

10. Корнеев С.В., Черный С.А., Алехин Р.П. Регулирование скорости забойных скребковых конвейеров с дифференциальным приводом //Сб. науч. тр. ДонГТУ. Вып. 19. - Алчевск: ДГМИ. - 2005. - С. 63-67.

11. Корнеев С.В., Варченко Ю.Э. Сафонов В.И. Анализ способов монтажного натяжения тягового органа забойных скребковых конвейеров // Уголь Украины. - 2001. - №6. - С. 57-61.

12. Корнеев С.В., Дьяченко В.В. Адаптация силовой системы скребкового конвейера к условиям горного производства // Уголь Украины. - 1999 _ №4 _ С. 31_34.

13. Корнеев С.В., Дьяченко В.В., Корнеев А.С., Леусенко А.В. Повышение тяговой способности привода скребковых конвейеров при пусках // Уголь Украины. - 2002. - №7. - С. 23-25.

14. Корнеев С.В., Дьяченко В.В., Корнеев А.С. Моделирование тяжелого пуска забойных скребковых конвейеров с маховичным накопителем энергии // Изв. вузов. Горн. журнал. - 1998. - №1-2. - С. 127-132.

15. Корнеев С.В., Корнеев А.С. Электромагнитные фрикционные муфты в приводе скребковых конвейеров // Уголь Украины. - 2001. - №9. - С. 28-30.

16. Корнеев С.В., Петров А.Г., Ланин Л.Г. Методика определения нагрузок в многодвигательных приводах скребковых конвейеров в стационарных режимах // Изв. вузов. Горн. журнал. - 1999. - №3-4. - С. 131-134.

17. Корнеев С.В., Добров А.В. О возможности применения электромагнитных муфт скольжения в приводе забойных скребковых конвейеров // Электротехника и электроснабжение. - 2002. - №2. - С. 21-23.

18. Корнеев С.В., Петров А.Г., Ланин Л.Г. Неравномерность нагружения приводных блоков при пуске многодвигательных скребковых конвейеров // Изв. вузов. Горн. журнал. - 1998. - №1-2. - С. 127-132.

19. Корнеев С.В., Сафонов В.И. Прогнозирование координаты места стопорения скребкового конвейера // Уголь Украины. - 2002. - №2-3. - С. 40-42.

20. Корнеев С.В., Сафонов В.И. Метод определения координаты заклинивания тягового органа скребковых конвейеров // Изв. вузов. Горн. журнал. - 2000. - №3. - С. 54-59.

21. Корнеев С.В., Фомица В.В. Динамика многодвигательных скребковых конвейеров с электромагнитными фрикционными муфтами //Сб. науч. тр. ДонГТУ. Вып. 17. - Алчевск: ДГМИ, 2003. - С. 98-103.

22. Лущик В.Д., Дяченко В.В., Корнєєв С.В. Застосування двошвидкiсних асинхронних двигунiв у приводах вибiйних скребкових конвеєрiв // Электротехника и электроэнергетика. - 2001. - №2. - С. 17-20.

23. Дьяченко В.В., Корнеев С.В., Лущик В.Д. Анализ приводов забойных скребковых конвейеров // Вісник СНУ ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2002, №1[47]. - С. 103-107.

24. Заклинивание негабаритных предметов между комбайном и забойным скребковым конвейером // Л.Н. Сигалов, Ф.М. Аккерман, С.В. Корнеев, В.И. Дырман. - Изв. вузов. Горн. журнал. - 1983. - №8. - С. 77-80.

25. Уравнения движения системы “комбайн-конвейер” при взаимном заклинивании // Л.Н. Сигалов, С.В. Корнеев, Ф.М. Аккерман, В.И. Дырман. - Изв. вузов. Горн. журнал. - 1982. - №7. - С. 75-78.

26. Корнеев С.В., Сафонов В.И. Оценка эффективности настройки электромагнитных фрикционных муфт в приводе забойных скребковых конвейеров // Сб. науч. тр. НГУ Украины. №.19. Том 5. - Днепропетровск: НГУ, 2004. - С. 5-10.

27. Корнеев С.В., Петров А.Г. Параметры настройки защиты от попадания негабаритных предметов под очистной комбайн // Сб. науч. тр. НГУ Украины. №.19. Т. 4. - Днепропетровск: НГУ, 2004. - С. 60-63.

28. Корнеев С.В., Ширин Л.Н, Варченко Ю.Э. Автоматическое регулирование натяжения тягового органа забойного скребкового конвейера // Сб. науч. тр. НГУ Украины. №.19. Т. 4. - Днепропетровск: НГУ, 2004. - С. 17-21.

29. Корнеев С.В., Варченко Ю.Э. Пуск забойного скребкового конвейера в режиме монтажного натяжения тягового органа//Уголь Украины. - 2004.- №7.- С. 27-29.

30. Корнеев С.В., Варченко Ю.Э. Телескопические натяжные устройства скребковых конвейеров // Уголь Украины. - 2005. - №9. - С. 25-27.

31. Корнеев С.В., Варченко Ю.Э. Сафонов В.И. Новый способ монтажного натяжения тягового органа забойных скребковых конвейеров // Сб. науч. тр. НГУ Украины. № 13. Т. 3. - Днепропетровск: НГУ, 2002. - С. 82-85.

32. Корнеев С.В., Сафонов В.И. Поиск места заклинивания тягового органа скребкового конвейера с применением метода пробного пуска // Сб. науч. тр. НГУ Украины. № 13. Т. 3. - Днепропетровск: НГУ, 2002. - С. 76-81.

33. Корнеев С.В., Петров А.Г. Эксплуатационные параметры защитного динамического торможения забойных скребковых конвейеров // Сб. науч. тр. ДГМИ. Вып. 18. - Алчевск: ДГМИ, 2004. - С. 21-28.

34. Анализ способов выравнивания нагрузок в многодвигательном приводе забойных скребковых конвейеров/ Сб. науч. тр. ДГМИ. Вып. 15. - Алчевск: ИПЦ Ладо. - 2002. - С. 29-34.

35. Патент Украины №34570А. Привод скребкового конвейера с механическим накопителем энергии / Корнеев С.В., Дьяченко В.В. Опубл. 15.03.2001. Бюл. № 2.

36. Корнеев С.В., Сафонов В.И. Поиск места заклинивания тягового органа скребкового конвейера с применением метода пробного пуска // Матер. междунар. науч.-практ. конф. “Проблемы горно-металлургического комплекса”. - Днепропетровск: НГУ, Навчальна книга, 2002.- С. 57-58.

37. Корнеев С.В., Варченко Ю.Э., Сафонов В.И. Новый способ монтажного натяжения тягового органа забойных скребковых конвейеров // Матер. междунар. науч.-практ. конф. “Проблемы горно-металлургического комплекса”. - Днепропетровск: НГУ, Навчальна книга, 2002.- С. 58-59.

38. Корнеев С.В. Критерии эффективности выравнивания нагрузок между приводными блоками многодвигательных скребковых конвейеров // Матер. междунар. науч.-практ. конф. “Экологические проблемы Донбасса и прилегающих регионов”. Тр., Вып. 2. - Луганск, Книжковий світ, 2003. - С. 70-74.

39. Корнеев С.В., Петров А.Г. Настройка датчика негабаритов очистного комбайна // Тез. докл. междунар. науч.-техн. конф. “Проблемы механики горно-металлургического комплекса”. - Днепропетровск, НГУ, 2004. - С. 27-28.

40. Корнеев С.В., Сафонов В.И. Применение электромагнитных фрикционных муфт в приводе забойных скребковых конвейеров // Тез. докл. междунар. науч.-техн. конф. “Проблемы механики горно-металлургического комплекса”. - Днепропетровск, НГУ, 2004. - С. 104-105

41. Корнеев С.В. Моделирование реальных грузопотоков и нагрузок в забойных скребковых конвейерах // Матер. міжнар. конф. „Форум гірників-2006”. - Дніпропетровськ: НГУ, 2006. - С. 30-35.

42. Корнеев С.В., Корнеев А.С. Оптимизация настройки защитных устройств в приводе забойных скребковых конвейеров // Матер. междунар. науч.-практ. конф. „Відродження Донбасу”. Вып. 1. - Луганск: Книжковий світ. - 2001. - С. 54-60.

Размещено на Allbest.ru