5. Природна складова урбанізованих ландшафтів. Окремо цей аспект в дисертації не розроблявся. Але при вивченні атмосферного масопереносу у міському середовищі обов'язковим є врахування мезо- та мікрокліматичних процесів, обумовлених вихідними природними властивостями тієї території, на якій утворився урбанізований ландшафт. У досліджених містах це, були, насамперед, форми природного мезо-, а в деяких випадках і мікрорел'єфу, природні водойми, мало змінений рослинний покрив деяких садово-паркових ландшафтів. Роль мезорел'єфу, зокрема, окремо вивчалася при дослідженні особливостей атмосферного забруднення важкими металами у Тернополі та Кривому Розі.

Стан атмосферного забруднення урбанізованого середовища в Україні

У містах Дніпродзержинську (260 пунктів пробовідбору), Кривому Розі (центральна частина, 360 пунктів пробовідбору) і Тернополі (210 пунктів пробовідбору) проведено детальну урбогеохімічну зйомку з використанням верхнього (0-2 см ) шару урбаноземів, кори Populus nigra L. та епіфітних лишайників Xanthoria perietina (L.) Beltr., Parmelia sulcata Tayl., Physcia stellaris (L.) Nyl., Hypogymnia physodes (L.) Nyl. Визначені в урбаноземах, корі, лишайниках вмісти ВМ перераховувались у середні багаторічні концентрації у приземному шарі атмосфери даних міст (мкг/м³) за допомогою отриманих регресійних рівнянь, що відбивають стохастичні залежності між вмістом важких металів у повітрі і вказаних об'єктах.

Атмосферне забруднення урбанізованого середовища в цілому, а також окремих типів міських ландшафтів України досліджувалося на основі вивчення хімічного складу верхнього (0-5 см) шару урбаноземів без перерахування грунтових концентрацій ВМ в атмосферні. Дослідженнями було охоплено 38 індустріальних центрів України, в яких було відібрано більше 1300 проб грунтів у таких геоморфологічних умовах, що виключали, або мінімізували забруднення грунту поверхневим та внутрішньогрунтовим стоком (табл.1).

Феноменолого-геохімічний аналіз даних табл.1 приводить до таких висновків. Найбільшого забруднення Mn зазнають міста з розвинутою чорною металургією. Лідерство Костянтинівки в атмосферному забрудненні Zn, Cu, Ni, Pb, Cd, F обумовлене впливом комбінату “Укрцинк”. Hg з вказаних міст найбільш притаманна Серединній Буді (специфічні машинобудівні виробництва), з тих, що в табл.1 окремо не вказані, - Горлівці (Микитівський ртутний комбінат). Свинцеве забруднення складне за походженням, в різних містах воно обумовлюється сполученням різних чинників - металургії, хімічної промисловості, автотранспорту. Роль останнього простежується на підвищенні забруднення Pb у великих містах (Київ, Харків) і його відносним зниженням у малих (Шостка, Серединна Буда). Слабо виявляється специфіка кадмієвого забруднення, котре тяжіє до металургійних центрів. Сульфатне забруднення тяжіє до хімічних (Вінниця) та металургійних виробництв, для яких характерні викиди сірчанистих газів. Значення рН свідчать про те, що міські грунти України мають лужний характер, що є загальною особливістю урбаноземів (Экогеохимия городских ландшафтов, 1995). У Миколаєві та Мариуполі, приморських містах, залугованість грунту посилюється надходженням солей з моря. Відносне зниження лужності у грунтах міст зони змішаних лісів обумовлюється природним чинником (зменшенням рН у зональних грунтах), а у Костянтинівці - впливом великої кількості сірчанистих газів “Укрцинку”.

За коефіцієнтами варіації можна судити про строкатість та контрастність будови атмогенних ореолів розсіювання продуктів техногенезу в обстежених містах. Чим більшим є коефіцієнт варіації, тим менш рівномірним є розподіл геохімічних параметрів у просторі,

Таблиця 1

Вміст кислоторозчинних (витяжка 1н HNO₃) форм важких металів, сульфат- та фторид-йонів (мкг/г), величини рН у верхньому (0-5 см) шарі урбаноземів міст України¹⁾

¹⁾ Примітка: чисельник - середній вміст, знаменник - коефіцієнт варіації тим фрагментарнішою і контрастнішою є будова атмотехногенних ореолів розсіювання. Обумовлюються вони технолого-геохімічним різноманіттям урболандшафтів, відмінностями у процесах повітряної міграції та седиментації продуктів техногенезу, особливостями педогеохімічних процесів “переробки” техногенних речовин, що надійшли у грунти з атмосфери. Найбільш складні за будовою ореоли розсіювання спостерігаються: в Алчевську по Ni, F^-, pH; у Вінниці по Zn та Cu; у Києві по Hg; у Костянтинівці по Zn; у Кривому Розі по Cd; у Мариуполі по SO₄^2-; у Миколаєві по Pb; у Полтаві по Mn та Ni; у Шостці по Mn та pH. Найбільш проста й найменш контрастна будова атмотехногенних ореолів розсіювання виявилася в Єнакієво по Zn, Cu, Ni, Pb, SO₄^2-; у Миколаєві по F^-, SO₄^2- та pH; у Серединній Буді по Mn, Ni, Cd, F^-.

Подальше феноменолого-геохімічне дослідження стану забруднення міського середовища України проводилося із залученням факторного аналізу. Останній дає можливість, з певними рівнями достеменності, що впорядковуються згідно величинам внеску кожного чинника у загальну дисперсію компонента, віднайти геохімічні асоціації, які формуються в урбаноземах під дією різних причин і процесів. Величини факторних навантажень визначаються об'єктивно і формалізовано, але їх сутністна інтерпретація є в певній мірі, суб'єктивно і феноменологічною - базується на розумінні дослідником природи геохімічних явищ і процесів, адекватному уявленні конкретної геохімічної ситуації “в полі”, ймовірністній оцінці причин, що їх обумовлюють. Дослідженнями О.О.Кіста (1988) та Ю.Є.Саєта із співавторами (1990) доведена правомірність і дієвість феноменологічного підходу у геохімії.

У табл.2 подано результати факторного аналізу всього масиву (потужність вибірки 1311) отриманих даних про техногенне забруднення урбаноземів України.

Таблиця 2

Коефіцієнти факторних навантажень для десяти факторів (F_1-10 ), що відбивають забруднення урбаноземів міст України (в дужках подано внесок кожного фактора у загальну дисперсію компонента, %)

Їх феноменологічна інтерпретація дає підстави вважати, що геохімічні особливості урбаноземів у містах України формуються під впливом таких чинників (F)¹⁾:

- значення F₁, згідно яким в урбаноземах міст України формується асоціація Zn-Cu-Ni-Pb-Cd-F, відбивають дію пірогенезу (це поняття введено і обгрунтовано в дисертації), тобто технологічних процесів термічного перетворення та розкладання речовини (спалення палива і відходів, плавка металів, термічний крекінг каустобіолітів та обпалювання карбонатно-силікатних речовин);

- значення F₂ відбивають загальні техногенно обумовлені особливості урбаноземів (ущільнення грунтів, погіршення аерованості, зниження інфільтрації, збагачення органічними речовинами та ін.), а також дію на них підкислених атмосферних опадів, - чинників, що спричиняють міграцію з урбаноземів Mn, Hg, SO₄^2- та зменшення в них величин рН;

- значення F₃, згідно яким в урбаноземах збільшується вміст Hg і зменшується вміст Mn, відбивають особливості мезо- та мікрокліматичних процесів в містах, котрі на повітряну міграцію цих металів впливають протилежно;

- значення F₄, згідно яким вміст у грунтах сульфат-йону та їх кислотність зв'язані прямо пропорційною залежністю, окремо свідчать про дію на урбаноземи такого потужного фактору техногенезу, як підкислення атмосферних опадів;

- значення F₅, згідно яким вміст в урбаноземах Mn зменшується в той час, коли в них збільшуються концентрації Hg, SO₄^2- та лужність, відбивають баланс у грунтах Fe, Ca, сірки і карбонатів, котрі, обумовлюючи формування потенціалформуючих систем (Eh) грунтових розчинів, протилежно впливають на міграцію Mn та F;

- значення F₆ (зростання концентрацій Hg та F при зменшенні вмісту Cd) відбивають вплив на Eh та вбирний комплекс грунтів забруднення макрокомпонентами - фосфатами, нітратами, хлоридами, лужними металами, котре для вказаних хімічних елементів міграційні умови змінює у протилежніх напрямках ;

значення F₇-F₁₀ , згідно яким концентрації ВМ в урбаноземах знаходяться в складних і неоднозначних співвідношеннях, відбивають дію “тонких” механізмів взаємного підлаштування стану грунтового вбирного комплексу та процесів забруднення і міграції в урбаноземах важких металів.

Геохімічна спеціалізація різних типів міських ландшафтів

Сутнісно-геохімічна інтерпретація даних табл.2 є генералізованою до такої міри, щоб дія чинників, які віднаходяться, мала місце у всіх вивчених містах, безвідносно до їх природних умов, розмірів і господарської спеціалізації (тобто для ландшафтів міст України в цілому, за виключенням розташованих у гірських районах).

Очевидно актуальним є з'ясування ландшафтно-геохімічної спеціалізації різних типів міських ландшафтів, котрі розрізняються між собою за геохімічними параметрами. Для цього весь наявний масив геохімічних даних було розбито на типологічні групи згідно розробленій типології міських ландшафтів. Мінімальна потужність вибірки, факторний аналіз якої вважався достеменним, складала 27 пунктів пробовідбору (група “промландшафти коксохімічних заводів”). Типологічні групи, в які попадала менша кількість пунктів пробовідбору, не розглядалися. Факторний аналіз геохімічних даних, розбитих на групи за певними типологічними ознаками, відомий в сучасній геохімії як цілетрансформуючий (Аникиев и др., 1998). Для кожного з типологічних виділів міських ландшафтів одні чинники формування геохімічних полів є типовими і обов'язковими, інші - факультативними, а треті - малоймовірними, або взагалі відсутніми. У зв'язку з подрібненням масиву геохімічної інформації на групи, інтерпретація факторів, “відповідальних” за утворення тих чи інших віднайдених геохімічних асоціацій в міських ландшафтах окремих типів, ставала менш достеменною, аніж у випадку урбанізованих ландшафтів в цілому. Тому при інтерпретації даних факторного аналізу стану забруднення типів міських ландшафтів, розглядалися лише перші три-чотири чинники - з найбільшими внесками у загальну дисперсію компонента.

Результати дослідження показали, що основні типи міських ландшафтів України відрізняються такими специфічними геохімічними рисами.

Автотранспортні міські ландшафті. Звичайно геохімічна специфіка А-ТРЛ пов'язується з дією вихлопних газів. Дійсно, цей чинник чітко відбивається значеннями відповідних факторів, але не F₁, як того можна було б чекати, а F₂ (по Hg), F₃ (по Zn) i F₄ (по Pb, Cd, Ni, Cu). Значення ж F₁ відбивають так званий ближній вплив (Чендев, Геннадиев, 1993) на А-ТРЛ руху автотранспорту та іншої техногенної діяльності (зтирання рухомих частин моторів, шин, просипання на дорожнє полотно солей та речовин, що перевозяться, розливи паливно-мастильних матеріалів та ін.).

Селитебні міські ландшафти. Значення F₁ відбивають вплив на СТЛ пірогенезу, причому при переважаючій ролі автомобільного транспорту; F₂ - дію атмосферних опадів, що спричиняють закислення грунтів, а F₃ - такий чинник, як надходження в СТЛ техногенної речовини у твердому стані, здебільшого з твердими побутовими відходами. Специфікою М-СТЛ є те, що в їх забрудненні зменшується роль таких чинників, як надходження твердих побутових відходів та турбулентність приземного шару повітря, але стає суттєвою роль сільскогосподарської діяльності на присадибних ділянках.

Промислові міські ландшафти із зрозумілих причин відрізняються високим техногенно-геохімічним різноманіттям. Спільною рисою для них є провідна роль пірогенезу, котра відбивається значеннями F₁-F₃, згідно яким в грунтах промландшафтів збільшується вміст елементів пірогенної асоціації - облігатних Zn-Cu-Ni-Pb-Cd-F, і факультативних - Mn-Hg. Значення кожного з перших трьох факторів вказують на диференціацію даної асоціації в залежності від технологічних особливостей пірогенезу. Якщо значення F₁, згідно яким в грунтах зростає вміст Zn-Cu-Pb-Cd-F, відбивають роль спалювання палива взагалі, то значення F₂, що вказують на підвищення в грунтах рН та концентрацій Mn-Ni-F, є показником пірометалургійних та обпалювальних процесів, а значення F₃, згідно яким грунти ПРЛ збагачуються на Hg, вказують на роль процесів термічного крекінгу каустобіолітів. Подальша диференціація пірогенезу спостерігається, згідно значенням F₁-F₃, в МЕ-ПРЛ-Ч та в МЕ-ПРЛ-К, але в перших на локальному рівні (специфіка доменних, стелеплавильних, прокатних виробництв), а в других - на регіональному (специфіка МЕ-ПРЛ-К Донбасу, Запоріжжя, Прикарпаття - Калуський магнієвий завод). Пірогенна асоціація ВМ ливарних виробництв МШ-ПРЛ відбивається значеннями F₁ та F₂, а значення F₃ свідчать про забруднення грунтів МШ-ПРЛ зварювальними, лако-фарбувальними та гальванічними аерозолями. Згідно значенням F₁ та F₂, пірогенна асоціація хімічних елементів в грунтах БД-ПРЛ диференціюється на частину, що утворилася здебільшого через спалювання пального, та на ту, яка пов'язана безпосередньо з термічними перетвореннями силікатно-карбонатних субстратів. Роль термічного крекінгу органічної речовини вугілля та смоли чітко відбивається значеннями F₁-F₃ для грунтів КХ-ПРЛ, згідно яким до грунтів інтенсивно надходить Hg, і дуже сильно змінюються в них умови міграції Mn.

Промислово-складські міські ландшафти. Атмотехногенний чинник забруднення урбаноземів відбивається лише значеннями F₂, згідно яким в них фіксується підвищений вміст найбільш типових компонентів автомобільних викидів - Pb та Zn. Значення F₁ та F₃-F₄ відбивають зростання у різних пропорціях і співвідношеннях в грунтах ПСКЛ цих та інших ВМ, F та сульфат-йону. Найбільш ймовірно, що це викликано надходженнями до грунтів ПСКЛ найрізноманітніших техногенних речовин не аерального походження, представлених продуктами, що складуються та перевантажуються.

Агроселитебні та міські агроландшафти. Значення F₁, згідно яким у грунтах АСТЛ+АГЛ фіксується пірогенна асоціація Mn-Zn-Cu-Ni-Pb-Cd, вказує на вплив пірогенезу, але в алохтонному “варіанті”. Значення F₂ відбивають влив на грунти АСТЛ+АГЛрізноманітнихмеліоративних заходів, значення F₃-F₄ - внесення в них

мінеральних добрив та попадання отрутохімікатів (що найбільш чітко відбивається зростанням у грунтах вмісту Cu, Hg та F).

Садово-паркові міські ландшафти. Вплив на них процесів техногенезу має яскраво виражений алохтонний характер. Значення F₁, згідно яким у грунтах СПЛ фіксується пірогенна асоціація Mn-Zn-Cu-Ni-Cd, відбивають вплив атмосферних циркуляцій типу “міського бризу”, завдяки яким від більш теплих і геохімічно активних техногенних міських ландшафтів (СТЛ, ПРЛ, ПСКЛ) до більш прохолодних і пасивних у техногенно-геохімічному відношенні СПЛ надходять збагачені на продукти техногенезу повітряні маси. Значення F₂, згідно яким у грунтах СПЛ зростає вміст Zn-Pb-Hg, відбивають роль бічного надходження до СПЛ забруднених повітряних мас - від ТРЛ, що часто межують із СПЛ, перетинають їх. Значення F₃, що відбивають збільшення у грунтах вмісту Mn та SO₄^2-, вказують на вплив на СПЛ підкислених атмосферних опадів, а значення F₄, згідно яким у грунтах підвищуються концентрації Zn- -Pb-F, найбільш ймовірно свідчать про роль природних властивостей мало змінених грунтів СПЛ, збагачених на органічну речовину і здатних до посиленої хемосорбції даних елементів.

Таким чином, у дисертації статистично доведено, що міські ландшафти різних типів мають достеменні геохімічні особливості (геохімічну спеціалізацію). Специфіка міських ландшафтів простежена на прикладі геохімічних полів, в основному, атмотехногенного походження. Актуальним є дослідження геохімічної спеціалізації міських ландшафтів різних типів, обумовленої літотехногенними, гідротехногенними та гідрогеотехногенними складовими техногенезу. Окремим завданням слід вважати статистичне розмежування техногенних та природних факторів у формуванні різних типів геохімічної спеціалізації урболандшафтів.

Урболандшафтознавчий підхід до вивчення просторової диференціації геохімічних

атмотехногенних полів у містах

Одним з найважливіших результатів вивчення просторової будови полів забруднення міського середовища є відповідні карти. Автором було побудовано карти середніх багаторічних концентрацій Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Ni в приземному шарові повітря Тернополя і Кривого Рога (рис.2). Карти будувалися на урболандшафтній основі, що дало можливість застосувати феноменологічний підхід до картографування геохімічних атмотехногенних полів в урбанізованому середовищі і, зокрема, врахувати такі важливі аспекти.

1. Пробовідбір на урболандшафтній основі. Важливою проблемою екогеохімічних досліджень є репрезентативне та інформативне розташування мережі відбору проб. У роботі мережа пробовідбору (і відповідно отримання вихідної геохімічної інформації) закладалася з урахуванням урболандшафтної просторової структури міст (на основі урболандшафтних карт, М 1: 10 000). Пункти пробовідбору розташовувалися в ядрах типовості та на екотонних ділянках міських ландшафтів різних ієрархічних рівнів, а також - фізико-географічних місцевостей (в актуальному або відновленому варіантах), котрі також відображалися на урболандшафтних картах.

2. Ідентифікація у містах геохімічних атмотехногенних ореолів розсіювання. Як показано у роботах (Берлянд и др., 1979; Буренин и др., 1979; Мырлян и др., 1992; Сидоренко, Михеев, 1975 та ін.), і підтверджено картографічними дослідженнями атмотехногенних ореолів розсіювання важких металів, проведеними в даній роботі, у міських ландшафтах кожного типу формується характерна тільки для нього конфігурація геохімічних полів атмотехногенного походження. Вона обумовлюється притаманними міським ландшафтам певного типу а) технолого-геохімічними процесами та б) властивостями діяльного шару, у відповідності з якими (насамперед, теплофізичними і аеродинамічними, в тому числі обумовленими природними факторами) формуються мікро- та мезокліматичні умови атмосферної міграції і седиментації продуктів техногенезу в приземному шарі повітря.

Для урбанізованих ландшафтів характерна дуже складна п'ятичленна будова прилеглого шару атмосфери, в якому формуються мікро-, мезо- та макроореоли розсіювання продуктів техногенезу. В цілому, ця будова корелює з ієрархічними рівнями урболандшафтної типології. Ландшафту міста в цілому (рівень N за таксономією автора) приблизно відповідає так званий атмосферний “острів тепла”. Міським ландшафтам рівня N-1 відповідає шар перемішування (від перших сотень до 2 тыс. м). Міським ландшафтам рівня N-2 відповідає шар, що в будівельній аеродинаміці позначається як h₀ (дорівнює потроєній висоті об'єктів, які утворюють шорсткистість діяльної поверхні). Міським ландшафтам рівня N-3 відповідає шар перепон, котрий по висоті співпадає з висотою будівель; нарешті на ієрархічному рівні N-4 можна розрізнити так званий шар шорсткистості, який в містах України має потужність здебільшого в межах 2-4 метрів.

Простежується і кореляція між ієрархічними рівнями урболандшафтної організації та технолого-геохімічними факторами забруднення атмосфери. На рівні N-1 джерела викидів поділяються на промислові (ПРЛ), комунальні (СТЛ), транспортні (ТРЛ), або взагалі відсутні (СПЛ). На рівні N-2 джерела викидів типізуються за найбільш загальними технолого-геохімічними особливостями (ПРЛ металургійних, машинобудівних, хімічних виробництв тощо; ТРЛ - автотранспорті, залізничні, авіаційні). На рівні N-3 технолого-геохімічні параметри деталізуються, наприклад, ПРЛ чорної та кольорової металургії, А-ТРЛ з рухом вантажного автотранспорту і без.

Увесь комплекс кліматичних і техногенних чинників формування атмогеохімічних полів у містах враховується на урболандшафтній карті, яка, таким чином, і слугує найбільш адекватною просторовою основою для вивчення структури атмотехногенних ореолів розсіювання шкідливих речовин на урбанізованих територіях.

ВИСНОВКИ

1. Ландшафти у зонах інтенсивного техногенезу, насамперед у містах, мають структурно-функціональні особливості, що вимагають суттєвого корегування традиційних ландшафтно-геохімічних методів їх дослідження. Просторова диференціація техногенних об'єктів та атмосферної седиментації продуктів техногенезу є настільки потужними чинниками формування міграційної структури ландшафтів у зонах техногенезу, що її дослідження на основі однієї лише катенарної диференціації перестає бути адекватним.

2. Комплексне врахування просторової диференціації на урбанізованій території об'єктів техногенезу і атмосферної міграції хімічних речовин методологічно адекватно можна провести, спираючись на концепцію техногенних компонентів ландшафту. Всі технічні об'єкти і штучні інженерні споруди є компонентами (техногенними компонентами) ландшафтів, а не чинником, що діють на ландшафт “зовні”. Для більшості різновидів урбанізованих ландшафтів провідними геокомпонентами є техногенні. Всі технологічні процеси генерування та перетворення речовини є внутрішньоландшафтними (технологічними ландшафтно-геохімічними процесами). Ідентифікація та класифікація урбанізованих ландшафтів проводиться, головним чином, за структурно-функціональними параметрами їх техногенних компонентів. В урболандшафтознавчих типологіях іманентно враховується просторова диференціація і типологія техногенезу. Диференціація мікрокліматичних і мезокліматичних параметрів діяльного шару у техногенних ландшафтах визначається як територіальними варіаціями техногенного покриву (здебільшого), так і відмінами у деяких вихідних природних властивостях території (обумовлених, в основному, мезорел'єфом та гідрографією, іноді рослинним покривом). Членування і типізація урболандшафтів за варіативними ознаками техногенних компонентів із врахуванням важливих в тому чи іншому випадку природними параметрами дозволяє найбільш комплексно підійти до вивчення просторової міграційної структури міст, обумовленої атмосферним забрудненням.

3. Поняття урбанізованого ландшафту має два аспекти: а) урбанізований ландшафт окремого міста в цілому (індивідуальна урболандшафтознавча категорія) та б) власне міський ландшафт (тип урбанізованого ландшафту незалежно від регіональних особливостей). Домінуючими типами міських ландшафтів є селитебні, транспортні, промислові, садово-паркові; субдомінуючими - промислово-селитебні, складські, промислово-складські та транспортно-складські, іноді аквальні міські ландшафти. Міські ландшафти кожного типу мають специфічний діяльний шар і специфічнй тип техногенного покриву. Геохімічна спеціалізація, обумовлена атмотехногенним чинником, для міських ландшафтів різних типів є статистично доведеною.

4. В умовах техногенезу в геосистемах встановлюються стійкі статистичні зв'язки між вмістом забруднюючих речовин в рухомих геокомпонентах, що їх переносять (вода, повітря), та в нерухомих, котрі продукти техногенезу поглинають (грунти, донні відклади, рослинність). Ці залежності за своєю суттю є ландшафтно-геохімічними. Їх можна виразити відповідними рівняннями регресій. Для деяких важких металів ці рівняння розраховані. Рівняння можна ефективно використовувати для обрахування в умовах України, Білорусі, Молдови концентрацій важких металів у повітрі та у воді Дніпра за величинами їх визначених вмістів у поглинаючих середовищах.

5. За вмістами важких металів у лишайниках можливо розробляти ефективні геохімічні реконструкції впливу атмосферного забруднення на ландшафти за історичний час. Береза звисла (Betula pendula L.) є ефективним біогеохімічним індикатором радіаційного забруднення грунтів і підземних вод, перспективне використання її соку для потреб радіогідрогеохімічного моніторингу ландшафтів в умовах Українського Полісся.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник, В.М. Пащенко. Бiогеохiмiчна лiхеноiндикацiя важких металiв у приземному шарi повiтря мiських ландшафтiв// Укр. бот. журн. - 1988. - № 3. - С. 66-71.

2. Ю.Г.Тютюнник. К методологии антропогенного ландшафтоведения// География и природ. ресурсы. - 1989. - № 4. - С. 130-135.

3. О.Б.Блюм, Ю.Г. Тютюнник. Исторический аспект регионального мониторинга тяжелых металлов в атмосфере, осуществляемый методом биогеохимической лихеноиндикации (на примере Украинской ССР)// Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. - 1989. - Т.12. - С.73-78.

4. Ю.Г. Тютюнник. Идентификация, структура и классификация ландшафтов урбанизированных территорий// География и природ. ресурсы.- 1991.- № 3. - С. 22-28.

5. Ю.Г.Тютюнник. Концепция городского ландшафта// География и природ. ресурсы.- 1990. - № 2. - С. 167-172.

6. Ю.Г.Тютюнник. Ландшафт как структура// Известия АН СССР. Сер. геогр.- 1990.- № 2.- C. 116-122.

8. Ю.Г.Тютюнник. Людина i ландшафт в постнекласичному ландшафтознавствi// Ойкумена (Український екологiчний вiсник).-1991.- № 6. - С.20-27.

7. Ю.Г. Тютюнник. Промышленный ландшафт// География и природ. ресурсы. - 1991.- № 2. - С.135-141.

9. Ю.Г Тютюнник. Оптимизация природной среды: поляризация и коэволюция ландшафтов// География и природ. ресурсы. - 1992. - № 1. -С.28-32.

10. Ю.Г.Тютюнник, О.Б.Блюм. Грунти як геохiмiчнi iндикатори забруднення мiських ландшафтiв важкими металами// Геоекологiя України. - Київ, 1993.- С. 82-84.

11 Ю.Г.Тютюнник, Ткаченко Н.Е. Геохiмiчний вплив коксохiмiчного виробництва на оточуюче середовище// Ойкумена (Український екологiний вiсник). - 1993. - № 1. - С.75-83.

12. Ю.Г.Тютюнник. Ландшафтоведческий подход к изучению атмогеохимических полей урбанизированных территорий// География и природ. ресурсы. - 1993. - № 1. - С.54-59.

13. Ю.Г.Тютюнник. О единой географии (онтологический аспект) // Методологические проблемы современной географии. - Киев: Наук. думка, 1993.- С. 19-25.

14. Ю.Г.Тютюнник. Урболандшафтоведение: история, современное состояние, перспективы// География и природ. ресурсы. -1993.- № 2.- С.5-10.

15. Yu.G. Tyutyunik. Dependendence of the content of heavy metals in urban soils on atmospheric polution// Eurasian Soil Sciens - 1993. - Vol. 25(4). - P.18-21.

16. Ю.Тютюнник, Н.Ткаченко. Геохiмiчний вплив гiрничо-збагачувальних комбiнатiв Кривбасу на навколишнє середовище// Ойкумена (Український екологiчний вiсник) - 1994. - № 1-2. - С. 133-138.

17. Ю.Г.Тютюнник. Количественная фитогеохимическая индикация загрязнения воздуха тяжелыми металлами// Экология. -1994. - № 1. - С. 84-85.

18. Ю.Г.Тютюнник. Кризис оснований и феноменология ландшафтоведения// География и природ. ресурсы. - 1994.- № 2.- С. 18-25.

19. Ю.Г.Тютюнник. Конференция по постнеклассическим методологиям естественно-географических наук// География и природ. ресурсы. - 1995. - № 2. - C.183-184.

20. Ю.Г.Тютюнник. О сущности урбанизированного ландшафта// География и природ. ресурсы. - 1995. - № 4. - С. 149-156.

21. В.Рижко, В.Пащенко, Ю.Тютюнник. Проблеми постнекласичних методологiй в природничо-географiчних науках// Вiсник Нацiональної академiї наук України. - 1995. - № 1-2. - С. 94-95.

22. Ю.Г.Тютюнник. Теория и практика постнеклассического ландшафтоведения// Totallogy: Постнекласичнi дослiдження. - Київ, 1995. - С. 157-172.

23. Ю.Г.Тютюнник. Техногенез лантаноидов// География и природ. ресурсы.- 1995. - № 1. - С. 60-67.

24. Ю.Г.Тютюнник. Постнеклассические тенденции в современном ландшафтоведении// География и природ. ресурсы. - 1996. - № 4. - С. 188-191.

25. Ю.Г.Тютюнник. Зависимость содержания тяжелых металлов в урбаноземах от уровня загрязнения атмосферного воздуха// География и природ. ресурсы. - 1997. - № 2. - C.63-66.

26. Ю.Г.Тютюнник. Понимание ландшафта// Известия РАН. Сер. геогр. - 1998.- №2. - С. 30-38.

27. С.М.Бiдна, М.Ф.Петров, М.П.Архiпов, Ю.Г.Тютюнник. Демутацiйнi процеси вiдновлення природного рослинного покриву Зони вiдчуження ЧАЕС// Наука. Чорнобиль - 97: Наук.-практ. конф.: Збірка доповiдей. - Київ, 1998.- С.51-58.

28. Yu.G.Tyutyunnik, B.A.Gorlitskii. The Factor Analisis of Geochemical Peculiarites of Urban Soils in Ukraine// Eurasian Soil Science. -1998. - Vol. 31, No 1. - P. 92-100.

29. Ю.Г.Тютюнник, С.М.Бедная. Изменения растительного покрова в урбанизированных ландшафтах Зоны отчуждения Чернобыльской АЭС// Изв. РАН. Сер. геогр. - 1999.- № 2.

30. Ю.Г.Тютюнник, В.А.Агеев, С.Л.Выричек, А.А.Одинцов, А.А.Правдивый. Изучение особенностей распределения трансурановых элементов и продуктов деления урана в системе грунты-грунтовые воды в районе Чернобыльской АЭС// Проблемы Чернобыля. - 1999. - Вып.4. - С.48-52.

31. Ю.Г.Тютюнник. Техногенез и ноосферогенез как тотальность// Totallogy-XXI (другий i третiй випуски): Постнекласичнi дослiдження. - Київ, 1999.- С.429-440.

32. О.Г.Бунтова, С.М.Бiдна, М.Г.Зленко, М.Д.Кучма, Ю.Г.Тютюнник. Чорнобильскi лiси: минуле, сучасне, майбутнє// Проблеми Чорнобиля. - 1999. - Вып.5.- С.349-355.

33. Ю.Г.Тютюнник, Б.А.Горлицкий. Техногенне забруднення мiських грунтiв України (феноменологiчний аналiз)// Доповiдi НАН України. - 2000. - № 6 - С. 208-211.

34. Ю.Г.Тютюнник. Сплошная консистенция ландшафта// Totallogy - XXI (четвертий випуск): Постнекласичні дослідження. - Київ, 2000. - С. 182-202.

35. Yulian Tyutyunnik, Vladimir Belokon, Oleg Blum. Statistical conformity of the accumulation of heavy metals in depositive media and their use for monitoring of air and surface water pollution// Ecolуgia (Bratislava). - 2000. - Vol. 19, No 3. - P.331-340.

36. Ю.Г.Тютюнник. Чтение городского пространства в знаках индустриальной культуры// Totallogy (п'ятий випуск): Постнекласичні дослідження. - Київ, 2001.- С. 69-89.

Тези

1. Ю.Г.Тютюнник. Ландшафтознавчий пiдхiд до оптимiзацiї мережi монiторингу атмосферного забруднення навколишнього середовища// Сучаснi географiчнi проблеми Української РСР: Матерiали 6-го з'їзду Географiчного то-ва УРСР, Одеса, 1990. - Київ, 1990. - С. 32-33.

3. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник, Ю.Л.Мартін, Т.Б.Трохим'як. Актуальнi питання регiональної бiогеохiмiчної лiхеноiндикацiї// Проблеми охорони природи i вiдтворення ресурсного потенцiалу Захiдного Подiлля: Тез. доп. конф., Тернопiль, 1990.- Тернопiль, 1990. - Ч.2. - С. 45-47.

4. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник. Лишайники - мониторы атмосферного загрязнения тяжелыми металлами в заповеднике “Каменные Могилы”// Промышленная ботаника: Состояние и перспективы: Тез. докл. конф., Донецк,1990. - Киев, 1990. - С.108-109.

5. Ю.Г.Тютюнник, О.Б.Блюм, И.А.Загороднюк. Вдосконалення фiтогеохiмiчної iндикацiї атмосферного забруднення важкими металами промислових центрiв// Проблеми урбоекологiї та фiтомелiорацiї: Тез. доп. мiжнарод. конф., Львiв, 1991.- Львiв, 1991. - С. 154.

6. Ю.Г.Тютюнник. Городская экосистема и городской ландшафт// Экологические основы оптимизации урбанизированной и рекреационной среды: Тез. докл. международ. рабоч. совещ., Тольятти, 1991. - Тольятти, 1992. - Ч.2. - С. 5-7.

7. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник. Количественный лихеноиндикационный мониторинг тяжелых металлов в воздухе городов// Экологические основы оптимизации урбанизированной и рекреационной среды: Тез. докл. Международ. рабоч. совещ., Тольятти, 1991. - Тольятти, 1992.- Ч.1. - С. 126-129.

8. O.B.Blum, Y.G.Tyutyunnik. Quantitative monitoring of environmental polution of urbanized areas with heavy metals: new approaches and new metods. In: Second Internetional Symposium IAL 2. Abstracts. Hemmeslov. Bastad, Sweden. 30 August - 4 September 1992. Karnefeld I. (ed.). Lund, 1992. - P. 74.

9. Ю.Г.Тютюнник. Аспекты идентификации постнеклассического ландшафтоведения// Проблеми постнекласичних методологiй в природничо-географiчних науках: Тез. доп. наук.-методол. конф. - Київ, 1994. - С.56-57.

10. Ю.Г.Тютюнник, Г.Г.Жерновая. Химические элементы-примеси углей в отходах и субпродуктах коксохимических заводов// Оценка состояния отходов промышленных предприятий и перспективы использования их в качестве техногенных месторождений: Тез. докл. конф., Кривой Рог,1994.- Киев,1994. - С. 72-74.

11. Ю.Г.Тютюнник, Б.А.Горлицкий, Л.А.Черкашин. Классификация урбогеохимических полей на ландшафтной основе// Глубинное строение литосферы и нетрадиционное использование недр Земли: Тез. докл. Междунар. конф., Киев, 1996.- Киев, 1996. - С.307.

12. Ю.Г.Тютюнник. Начальный этап демутации селитебных ландшафтов// Геоэкологические проблемы устойчивого развития городской среды: Материалы междунар. конф., Воронеж, 1996. - Воронеж, 1996. - С. 12-14.

13. Ю.Г.Тютюнник. Проблемы организации геосистемного мониторинга изменения урбанизированной среды в 30-км зоне отчуждения Чернобыльской АЭС// УРБИС-97: Современные информационные технологии в урбанистике, градостроительстве и региональном планировании: Материалы конф.- М.,1997. - Т.1. - С.59-60.

14. Ю.Г.Тютюнник, А.Н.Селезнев, А.Б.Мазур, Е.С.Серединин. Возможности урболандшафтного подхода при создании и использовании муниципальных ГИС (МГИС)// Опыт и применение GIS-технологий для создания кадастровых систем: Материалы междунар. конф., Ялта, 1997. - Ялта, 1997. - С. 27-28.

15. Y.G. Tyutyunnik. Particularidades de la poblaciуn y del estado de los territorios urbanizados en la zona de la catбstrofe nuclear// “Propuestas de futuro” - 1^er Congreso Mundial de Salud y Medio Ambiente Urbano, Madrid, Espaсa, 6-10 de julio de 1998. - Resъmenes, p. 40.

16. Ю.Г.Тютюнник, С.М.Бедная. Использование сока деревьев в качестве индикатора радиоактивного загрязнения геологической среды// Научные чтения им. акад. Ф.Ю.Левинсона-Лессинга. Международная конференция “Экологическая геология и рациональное недропользование - ЭКОГЕОЛОГИЯ-2000”. Материалы конференции. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 319-321.

17. E.Jarauta-Bragulat, C.Hervada-Sala, Y.G.Tyutyunnik, V.Pawlowsky-Glahn, J.J.Egozcue, N.D.Kuchma, S.M.Bйdnaiya. Monitoring soil radioactive pollition through bich's sap (Betula pendula L.). In: PEDOMETRICS 2001. 4^th Conference of the working group on Pedometrics of the International Union of Soil Science(IUSS). Belgium, Ghent, Ghent University, September, 19-21, 2001. - Abstracts, p. 99-100.

18. E.Jarauta-Bragulat, C.Hervada-Sala; Yulian G.Tyutyunnik. Monitorizaciуn de la contaminaciуn radiactiva del suelo por ⁹⁰Sr y ¹³⁷Cs en la Zona de Exclusiуn de la Central Nuclear de Chernуbil. En: EMA-01. Conferencia internacional de Estadнstica en Estudios Medioambientales. Universidad de Cбdiz, Cбdiz, Espaсa, 21-23 de noviembre de 2001. -Resъmenes, p. 89-90.

Размещено на Allbest.ru