"Скандинавська модель" економічного розвитку. Королівство Норвегія

Державний устрій Норвегії. Колективістсько-універсалістська модель соціально-економічного розвитку на основі приватної власності і ринку. Концепція функціональної соціалізації економіки. Основні риси скандинавської моделі. Традиційні галузі промисловості.

Рубрика География и экономическая география
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 07.04.2013
Размер файла 672,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економічної теорії та конкурентної політики

“Скандинавська модель” економічного розвитку. Королівство Норвегія

Роботу виконала:

Студентка I курсу, 2 групи

ФЕМП

Бондаренко Ірина

Норвегія, Королівство Норвегія -- держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова. Межує зі Швецією, Фінляндією та Російською Федерацією. Столиця Норвегії -- Осло (605 тис. жителів в 2011 р.). Найбільші міста -- Берґен (235 тис. осіб), Трондхейм (152 тис. осіб), Ставангер (114 тис. осіб), Крістіансанн (74 тис. осіб). Член Європейської асоціації вільної торгівлі, а також СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ та інших.

Державний устрій скандинавський соціалізація економіка норвегія

Норвегія -- унітарна держава, заснована на принципах конституційної монархії та парламентської демократії. У країні діє конституція 1814 року з кількома пізнішими поправками і доповненнями. Король є главою держави і виконавчої влади. У 1991 році королем Норвегії став Гаральд V. Вищий законодавчий орган країни -- двопалатний парламент -- Стортінг.

Норвегія -- високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: нафтова і газова, харчова, кораблебудування, паперова, металургійна, хімічна, текстильна та легка промисловість, гірнича, рибна. Основні види транспорту -- автомобільний, залізничний, морський

У своєму економічному розвитку норвезька економіка розвивається за скандинавською моделлю розвитку економіки.

Скандинавська модель (Швеція, Норвегія, Фінляндія) - колективістсько-універсалістська модель соціально-економічного розвитку на основі приватної власності і ринку. Вона відрізняється від багатьох інших моделей сильною цілеспрямованою, більш відкритою і стійкою соціальною політикою. В основі її лежить концепція функціональної соціалізації економіки, яка передбачає використання результатів приватно-капіталістичного підприємництва й економічного зростання на соціальне вирівнювання, а також установлення виробничої демократії. Це означає широке державне втручання в економіку в дусі кейнсіанських рецептів, установлення високих норм оподаткування, суттєве посилення перерозподільчої і соціально законотворчої ролі держави. Доходи розподіляються на користь малозабезпечених громадян і розповсюджених різноманітних «вільних асоціацій».

Свою назву ця модель отримала в зв'язку зі специфічним розвитком скандинавських країн, і в першу чергу Швеції, в 60-80 рр. ХХ ст. В цей період Швеція, Норвегія і Фінляндія досягли найвищих, серед інших розвинених країн, показників соціалізації економіки.

Основні риси скандинавської моделі почали складатися в 1930- е рр. і остаточно оформилися на початку 1950- х рр. і полягають у наступному:

гармонічний розподіл національного доходу між громадянами через податкову систему й державний бюджет;

підтримка взаєморозуміння й згоди між працею й капіталом;

розвиток державного сектора (насамперед на базі виробництва суспільних послуг як регулятора суспільного відтворення;

реальне зрівнювання в економічних і соціальних правах, не говорячи вже про політичних, всіх громадян поза залежністю від статі й віку.

Таким чином, скандинавська модель - це розвинена ринкова економіка зі зрілою соціальною інфраструктурою. Основною особливістю цієї моделі є гранична соціалізація, що можлива в умовах ринкової економіки. Частка приватного сектора в економіці становить 85%, а на частку держави відповідно доводиться менш 15% (30% зайнятих). Держава в такій системі не стільки робить ВВП, скільки перерозподіляє через податкову систему доходи, одержувані в приватному секторі. Вона також здійснює досить суворий контроль за діяльністю приватного бізнесу, контролює дотримання законів, прийнятих з урахуванням інтересів всіх членів суспільства.

За даними на 2012 рік Норвегія посідає перше місце у світі за індексом кращого життя, розробленим Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Це свідчить про те, що в Норвегії середній працівник отримує 30 465 американських доларів на рік, що перевищує середньостатистичний заробіток у країнах-членах ОЕСР (22387 доларів США на рік). Прибуток 20% найбільш заможної частини населення Норвегії в чотири рази перевищує прибуток 20% найбідніших її мешканців.

Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.

Виробництво енергії. Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно поновлюваного та екологічно чистого джерела. У 1970-х роках біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія - найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Відкриття вуглецево-водневих покладів надало значного імпульсу подальшому розвитку промисловості країни. Розробка нафтових і газових родовищ, крім усього іншого, солідно поповнила державну казну - у формі податкових надходжень і орендної плати за землю.

Промисловість. Видобувають нафту й природний газ із 1975 р. у норвезькому секторі Північного моря та кам'яне вугілля -- на Шпіцбергені. Іншою продукцією гірничорудної промисловості є залізна й титанова руди. Майже всю електроенергію виробляють на гідростанціях. Працюють підприємства чорної та кольорової (алюміній із довізної сировини, магній, цинк, нікель) металургії, електрохімії, машинобудування, електротехніки, радіоелектроніки, а також деревообробної, целюлозно-паперової, харчової (зокрема рибопереробної) галузей промисловості. За виробництвом паперу та алюмінію Норвегія посідає п'яте місце у світі, а морських суден -- сьоме. Передусім Норвегія відома як світовий продуцент суден і нафтосвердловинних платформ.

Станом на початок XXI століття Норвегія входила в трійку найбільших у світі експортерів нафти, поряд з Саудівською Аравією і Росією.

Перший промисловий видобуток нафти почалася лише в 1970.

Політика Норвегії у відношенні її нафтогазового комплексу завжди відрізнялася прагматичністю - тут на ділі була реалізована проголошена з самого початку концепція «Вуглеводні - надбання нації». Всі запаси нафти і газу Норвегії розташовані на шельфі Північного моря. Ініціатива розпочати розвідку запасів належала не державі, а великим транснаціональним компаніям. Першою заявку подала американська Phillips Petroleum (1962). У Міністерстві промисловості був створений відділ нафти, який в 1978 був виділений в окреме Міністерство нафти та енергетики, відповідальна за формування державної енергетичної політики. Оперативним управлінням і наглядом зайнявся новостворений Нафтовий директорат, а для безпосередньої участі в нафтових проектах була створена державна компанія Statoil.

Ще однією норвезькою компанією, зайнятися видобутком нафти, стала Norsk Hydro, в якій державі належав 51% акцій.

Традиційні галузі промисловості. Рибальство. Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба. Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на світовому ринку. Близько 90% рибопродукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця.

Норвегія -- найбільший рибалка Західної Європи: річний вилов становить приблизно 2,6 млн. т.

Зовнішня торгівля. Для країни характерна висока частка у ВНП зовнішньої торгівлі (до 40%). Експортуються (76,6 млрд. дол.) переважно нафта і газ (55%), готові вироби (36%), продукція нафтопереробної та нафтохімічної, лісопереробної, електрохімічної і електрометалургійної промисловості, продовольство. Ввозять (45,9 млрд. дол.) здебільшого готові вироби (81,6%), продовольчі товари та сільськогосподарську сировину (9,1%), а також боксити, марганцеву і хромову руду, автомобілі.

Промисловість і суднобудування

Норвегія виробляє багато алюмінію, залізного кремнію і магнезію. Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в Північному морі. Норвегія є також одним з найбільших у світі виробників штучних добрив. Проте переважна більшість промислових підприємств - малі та середні. До важливих галузей промисловості належать: фармацевтична, електронна, обслуговуюча, рибно-меліоративна, а також суднобудування, яке існує в Норвегії споконвіку.

Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія - четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20%.

Саме поняття "скандинавська модель" не має вичерпного визначення. У якості її особливостей часто виділяють або економічну, або соціальну політику. Необхідною попередньою умовою функціонування даної моделі є високо організоване суспільство, побудоване на основі відданості принципам інституційного суспільства добробуту. Фінансування систем соціального захисту в цій моделі здійснюється переважно за рахунок оподаткування, хоча певну роль відіграють страхові внески підприємців і найманих робітників. За даними на 2012 рік Норвегія посідає перше місце у світі за індексом кращого життя, розробленим Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Література

скандинавський модель соціалізація економіка норвегія

1. Каспрук В. "Скандинавські тигри": шлях до процвітання і багатства //Сучасність. - 2006.

2. http://svit.ukrinform.ua/Norway/norway.php?menu=economy // Укрінформ-новини.

3. http://be5.biz/makroekonomika/import/import_norway.html // Международные макроэкономические исследования. Норвегия, 1970-2011 гг.

4. Каспрук В. "Скандинавські тигри": шлях до процвітання і багатства //Сучасність. - 2006. - № 2.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність, значення та мета економічного районування та державної регіональної політики. Характеристика та склад Подільського економічного району. Основні соціально-економічні показники розвитку Подільського економічного району та шляхи його розвитку.

    курсовая работа [63,3 K], добавлен 17.02.2011

  • Аналіз економічного розвитку Австралії, його особливості та характерні риси. Основні показники, фактори і динаміка економічного росту. Галузева структура економіки. Країна в світовому господарстві: зовнішня торгівля, іноземні інвестиції та державний борг.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 04.08.2016

  • Територіальна структура, галузі спеціалізації, природні та економічні передумови розвитку. Промисловий комплекс, АПК, транспортний комплекс, соціальний комплекс. Основні проблеми розвитку економіки та оптимізації галузевої структури району.

    реферат [15,1 K], добавлен 30.11.2006

  • Географічне положення Іспанії, клімат, корисні копалини. Особливості економіки країни, ведучі галузі промисловості. Розвиток туризму. Населення, державний устрій та адміністративний розподіл Іспанії. Зовнішня політика країни. Культурний розвиток.

    доклад [27,3 K], добавлен 23.04.2009

  • Природно-ресурсний потенціал. Історико-культурні чинники становлення і розвитку Афганістану. Суспільно-демографічні фактори розвитку. Адміністративно-територіальний устрій. Транспорт, фінансова система, зовнішньоекономічні зв’язки, соціальна сфера.

    курсовая работа [5,9 M], добавлен 16.01.2012

  • Типологічна структура країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та їх геопросторова організація. Економічний та геоекономічний розвиток країн як підстави і критерії виділення типів. Глобальні проблеми сучасності, ознаки процесу глобалізації.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 24.03.2015

  • Сучасний стан та проблеми соціально-економічного розвитку Донецького економічного району. Шляхи підвищення ефективності функціонування суспільно-господарського комплексу. Зміст та призначення Програми-2020. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Донбасу.

    статья [11,0 K], добавлен 22.11.2010

  • Загальні відомості про Семенівській район, його соціально-економічна характеристика. Аналіз економічного потенціалу та демографічної ситуації регіону. Оцінка зайнятості та безробіття. Стан розвитку промисловості району, напрями вдосконалення розвитку.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 18.11.2014

  • Клімат у Норвегії. Коріння норвезької культури. Територія та географічне положення Фінляндії. Чергування ділянок суходолу й води. Демографічна структура теперішньої Фінляндії. Культура й традиційні заняття населення. Розвиток туристичної індустрії.

    реферат [33,5 K], добавлен 13.01.2011

  • Дослідження економічної й соціальної географії. Медико-географічні та соціально-економічні аспекти вивчення життєдіяльності населення. Оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життєдіяльності населення.

    курсовая работа [202,0 K], добавлен 04.08.2016

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.