Населення Шацького району Волинської області

Промисловість району представляють держлісгосп, фабрики „Чайка” і „Шачанка”, Положівське ОП „Ніне-льонтекс”. Обсяг їх виробництва складає приблизно 0,3% промислової продукції області. Менші обсяги промислового виробництва з області мають Турійський і Локачинський райони.

Три підприємства належать до колективної форми власності, лише держлісгосп має державну форму, хоча питома вага його продукції в загальному обсязі району складає 64%.

Найбільшим промисловим підприємством району є фабрика „Чайка”, де зайнято 33% промперсоналу району. Але за останні дза роки це підприємство працювало нестабільно, тому помітним є зниження обсягів виробництва. Підприємства виробляють швейні вироби, плодоовочеві консерви, меблі, льоноволокно.

Основними підприємствами галузі харчової промисловості є Шацький хлібокомбінат, рибцех, цех безалкогольних напоїв, ковбасний цех. Дані підприємства служать для задоволення потреб населення району у харчових продуктах.

У промисловості району майже зовсім не розвинений малий бізнес. У перспективі район може досягти більших успіхів у господарському розвитку за рахунок власних ресурсів і спорудженні нових підприємств. Це дозволить покращити галузеву і територіальну структуру виробництва, якісно підвищити рівень розвитку трудових ресурсів району.

У районі діє поки що тільки дві підрядні будівельні організації: спільне міжгосподарське підприємство „Прогрес” об'єднання „Волиньагробуд” та ремонтно-будівельна дільниця, що тільки розпочала свою діяльність. Тону за обсягами освоєння капітальних вкладень підприємствами всіх форм власності район знаходиться на остатньому місці в області.

Важливим фактором у підвищенні життєвого рівня населення, розміщенні трудових ресурсів відіграють зовнішньоекономічні зв'язки району. У 2008 році експортні поставні, здійснювались спільним підприємством "Брем-Арт". Понад половину загального обсягу експорту становили продовольчі товарі, решту - товари легкої промисловості. Товари, надходили у Литву, Латвію, Німеччину.

У вартості імпорту переважали паливно-мастильні матеріали, третину складали надходження текстильних матеріалів. Імпортні товари надходили в Литви та Росії.

У зв'язку з припиненням діяльності СП ”Врем-Арт" послабились і ці зовнішньоекономічні зв'язки.

Велике значення серед суспільно-географічних факторів має історичний фактор, так як розселення населення на певній території формується історично.

Сучасний Шацький район утворився згідно Постанови Верховної Ради України недавно у лютому 1993 року. Але він існував з 1940 по 1953 роки, в той час він займав більшу територію.

Розглянемо історію заселення території сучасного Шацького району.

Шацьк - селище міського типу з 1957 року, центр селищної Ради. Це один з давніх населених пунктів Полісся. Перша згадка про нього в історичних джерелах належить до 1410 року, коли польський король Ягайло відрядив своїх мисливців до Шацьких лісів на полювання. Шацьк, як і більша частина інших земель Волині, у 40-х роках ХІV століття був захоплений Литовським князівством.

У 1584 році Шацьк входив до складу Любомльського староства. Тоді тут налічувалось 35 дворів селян, 7 городників, 3 комірники і 33 рибалки. Всі ці категорії населення були обтяжені великими феодальними повинностями.

Після унії Литви з Польщею 1369 року остання захопила і Шацьк. /12.ст.500/. Значно посилився соціальний і національний гніт. Збільшилась кількість шляхти, яка захоплювала землі селян. З 1595 року Шацьк згадується як містечко у документах.

Протягом ХVII-ХVIII століть селяни-кріпаки поділяли долю інших населених пунктів Любомльського староства. У 1768 році містечко разом з усім Любомльським староством стало власністю великого феодала-графа В.Браницького.

Після третього поділу Польщі у 1795 році Шацьк у складі Західної Волині відійшов до Росії. Тоді не було покладено край польсько-шляхетному пануванню і примусовому покатоличенню українського населення. Проте в соціально-економічному становищі селян не сталося ніяких змін.

У пертій половині XIX століття внаслідок кризи феодально-кріпосницької системи посилилась експлуатація населення. Становище селян погіршилось ще й через неродючість піщаних і болотистих ґрунтів, що переважали в цьому районі. За переписом 1850 року Шацькому належало 7188 десятин земельних угідь.

Після реформи 1861 року селяни Шацька дістали особисту волю. У 1866-1857 роках були видані царські укази, згідно з ними селяни в 1874 році одержали землі.

Пореформений період характеризувався посиленням соціальної нерівності і поглибленням класової диференціації.

Розвиток капіталістичних відносин сприяв пожвавленню економічного життя. Якщо в 1830 році тут налічувалось 194 двори і 1557 жителів, то у 1905 році кількість дворів збільшилась до 428, а чисельність жителів - до 2886 осіб. Було відкрито лікарню і школу.

У роки першої світової війни багато жителів евакуювалось до східних губерній Росії. На початку 1919 року Шацьк загарбали війська панської Польщі, а з 1920 року тут було встановлено Радянську владу. Значна частина населення повернулась назад. Але у середині вересня 1920 року територію було знову захоплено білополяками, які перебували тут до 1939 року. Наприкінці 1921 року на території Шацька налічувалось 405 дворів і 1752 жителі. Доля трудового селянства була в цей період тяжкою. У 30-х роках навколо Шацька виникли хутори Хороми, Посич, Городище, Воротнове, Камені та інші.

Великим тягарем для населення був податковий гніт, який дедалі посилювався. Щоб прогодувати сім'ю жителям Шацька і навколишніх сіл доводилось шукати заробітків. Тому багато людей їхали до промислових центрів Польщі, сім'ї емігрували до Америки.

Соціальне поневолення доповнювалось національним. Здійснювалась політика сполячування українського населення, польський уряд переслідував українську нову, культуру, освіту, заборонялось навіть носити український одяг, співати національних пісень. У 1938 році тут налічувалось близько 60% неписьменних.

Боротьба за визволення не припинялась до вересневих днів 1939 року. А після возз'єднання західних областей з Радянською Україною Шацьк з січня 1940 року став районним центром. Жителі дістали можливість безкоштовне одержувати медичну допомогу. Було відкрито районну лікарню. Розгорнулось культурне будівництво. Діти стали навчатись рідною. Мовою. У 1941 році відчинилися двері Будинку культури.

Не обминула територію району війна 1941 року, що принесла багато лиха і страждань населенню. Фашисти закатували 574 жителів Шацька, 188 юнаків і дівчат вивезли на каторжні роботи до Німеччини.

У селі Ростань було вбито 28 осіб, 140 жителів вивезли до Німеччини, 100 осіб села Світязь було також відправлено на каторжні роботи. Тяжкі злочини і знущання зазнало населення села Піща Шацького району: 89 осіб розстріляне і закатовано, 150 вивезено до Німеччини. Село Пульпо було повністю спалено у роки війни.

Територія колишнього Шацького району стала одним з осередків партизанського руху на Волині. Особливо запеклі бої були біля села Вінниця. Фашисти знищили 91 жителя цього сала і спалили його. У липні 1944 року район був визволений.

Наслідки війни були тяжкими. Тому невідкладним завданням, яке постало перед населенням, була відбудова народного господарства. Із зростанням виробництва поліпшувався і добробут населення.

Деякі села були перейменовані. З 1946 року село Бутмер іменувалось на Прип'ять, Булька Кримська - на Розтань. У післявоєнний період населення зростало швидкими темпами. А в 1963 році Шацький район ввійшов до складу Любомльського району. З 1993 року через 30 років він знову відновився, у порівнянні з колишнім районом, збільшилась не тільки чисельність населення, а й підвищився їх життєвий рівень. Появилась ще одна сільська Рада (Пулемецька), яка входила до Ростанської.

Узагальнюючи сказане, слід сказати, що після 1795 року, коли територія входила до складу Росії внаслідок царської політики господарський розвиток не набув позитивних рис. Ще більшого занепаду дістала територія, коли перебувала під гнітом Польщі до 1939 року. У структурі народного господарства панувало сільськогосподарське виробництво.

З січня 1940 року Шацьк став адміністративним центром району. Після возз'єднання з Радянською Україною (1939 рік) змінилось ЕГП району, він почав економічно і культурно зростати.

За роки другої світової війни загинуло багато жителів району, були зруйновані будівлі і деякі села.

У післявоєнний час почався процес вирівнювання рівнів економічного розвитку району в порівнянні з іншими районам області та ліквідації економічної відсталості. Прискореними темпами розвивалась промисловість, будувались нові підприємства, навчальні заклади, значно зріс рівень розвитку трудових ресурсів, удосконалилась система розселення населення по території району.

Таким чином, ми розглянули різноманітність суспільно-географічних факторів розміщення населення і встановили, що за допомогою соціально-економічних та історичних умов змінюється та удосконалюється структура і зайнятість трудових ресурсів, їх професійний, рівень. Розподіл виробництв по території має вплив на розміщення населення. В цьому полягає історична сторона суспільно-географічних факторів. Історична сторона суттєво вплинула на розміщення населення по території району від найдавніших часів до сучасності. Вона має тісні зв'язок з природними факторами.

Отже, давши характеристику природно-географічним факторам і суспільно-географічних, можна відмітити, що природно-географічні, які мали вплив на розміщення населення в минулому тісно пов'язані з суспільно-географічними, вплив яких відчутний і зараз, в епоху науково-технічного прогресу.

сільський населення трудовий шацький

РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ І НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ РАЙОНУ

3.1 Демографічна ситуація досліджуваного об'єкту

Як відомо, центральне місце в групі наук про населення займає демографія, яка вивчає чисельність, територіальне розміщення і склад населення, його зміни, причини і наслідки цих змін, взаємозв'язок соціально-економічних факторів, що на нього впливають.

Основним завданням, яке поставлене в дипломній роботі, є характеристика демографічної ситуації району, який досліджується.

Основними характеристиками демографічної ситуації, яка вивчає склад, чисельність та динаміку населення, є коефіцієнт народжуваності, смертності і показник природного приросту.

З моменту створення Шацького району чисельність населення збільшилась на 0,2 тисячі і становила на початок 1995року 19,2 тисячі осіб. Однак за минулі роки вона зменшилась на 0,1 тисячі. Чисельність населення станом на 01.01.2008 року становила 19,1 тисячі осіб (у тому числі 6,1 тис. міське, 13,0 тис. сільське). За чисельністю населення Шацький район стоїть на останньому місці у Волинський області.

Єдиним міським поселенням є районний центр - Шацьк з чисельністю населення 6,1 тисячі осіб, це становіть 32,4% загальної кількості населення району. Більшість населення (67,6%) проживає у сільській місцевості. У порівнянні з чисельністю населення інших районів, на території Шацького району проживає мала чисельність і майже у 2,5 рази менше, ніж у Рожищенському районі, хоч площа майже однакова. За площею Шацький район більший за Локачинський та Іваничівський райони.

На всьому протязі минулих років чисельність сільського населення зменшувалась. Причинами такого зменшення населення є втрати його у роки війни. У минулі історичні епохи на чисельність вплинули тяжкі соціально-політичні та господарські умови (перебудування території у складі Польщі, царської Росії).

У післявоєнні роки чисельність населення в сільських населених пунктах зростала швидкими темпами. Це пов'язано, зокрема, з поверненням демобілізованих, евакуйованих, завезених на каторжні роботу в Німеччину.

У 80-х роках по селах, які входять до сучасного Шацького району прослідковується знову тенденція до зниження чисельності сільських жителів. Причиною є масовий виїзд сільського населення на постійне місце проживання у міста України, а також у Білорусію та Росію.

Частка міського населення, навпаки збільшується. З 1970 року чисельність населення збільшилась приблизно на 1 тисячу жителів.

Як уже говорилось, народжуваність, смертність і природний приріст є важливими складовими процесу відтворення.

В цілому по Волинській області за 1995 рік кількість померлих перевищила народжених на 1132 осіб. А природний приріст мав місце лише в Камінь-Каширськму, Любешівському, Ратнівському, Маневицькому районах.

У порівнянні з 1994 роком народжуваність по області знизилась на 8%, з смертність зросла на 2,2%.

Кількість народжених по Шацькомурайоні, як і з області, зменшилась. За три роки існування району найбільша кількість народжених припадає на 1993 рік (242 особи). У 1994 році кількість народжених зменшилась на 4,5% і становила 231 особу, відповідно і рівень народжуваності скоротився на 6,6% і становив у 1994 році 12,2 народжених на 1000 жителів, що є найнижчим показником в області після Ковельського і Турійського районів. (табл.4.)

ТАБЛИЦЯ 4

На 100 осіб	На 100 народжених померло в віці до 1 року
народжених	померлих	природного приросту	шлюбів	розлучень
9,7	13,1	-3,4	7,3	0,7	1,6

Таблиця виконана за даними районного статистичного відділу.

З даних таблиці можна зробити висновок, що в 1995 році чисельність народжених ще зменшилась (189 осіб) і на 1000 осіб припадає 9,7 народжених. Дуже великий вплив на низьку народжуваність мають соціально-економічні фактори погіршення життєвого рівня населення, різке скорочення населення, в сільській місцевості (соціально-культурні) невелика чисельність багатодітних

сімей, шлюби, розлучення. Якщо в 1993 році взяли шлюб 142 пари, то в 1994 році 129 пар, розлучилось відповідно 13 і 18 сімей. У 1995 році спостерігається збільшення кількості одружених пар (138) і зменшення кількості розлучень (14 сімей). В цілому по Шацькому районі найменше число шлюбів і розлучень.

По області в цілому, як видно з таблиці 5 спостерігається збільшення числа шлюбів і зменшення кількості розлучень.

КІЛЬКІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ШЛЮБІВ І РОЗЛУЧЕНЬ

ТАБЛИЦЯ 5

	Всього шлюбів	Приріст зниження за 1995 до 1994, %	Всього розлучень	Приріст зниження за 1995 до 1994, %
	1995	1994		1995	1994
По області районі	9067 138	8213 129	10,4 7,0	2426 14	2592 18	-5,1 -22,2

Таблиця виконана за даними районного статистичного відділу.

У порівнянні з 1994 роком по Шацькому районі кількість народжених зменшилася на 20,8%, що є найнижчим показником в області, збільшення чисельності народжених спостерігалась лише в 3-х районах області.

Смертність - друга сторона природного руху населення. У районі значне підвищення кількості померлих спостерігається у 1994 році. Якщо в 1993 році померло 231 осіб, то в 1994 році - 289, збільшення становило 25,1%, рівень смертності населення зріс на 7,0% і становив у 1994 році 15,2 померлих на 1000 осіб, це число більше обласного в цілому (13,5).

У порівнянні з 1994 роком у районі зменшилась кількість померлих на 6,9% і становила 248 осіб.

Основними причинами смертності, як і раніше, залишаються хвороби серця, від яких помер кожен третій, хвороби системи кровообігу (13), хвороби дихання (49), новоутворення (18), нещасні випадки, отруєння, травми. В цілому по області збільшується число померлих від туберкульозу, інфекційних хвороб, ішемічної хвороби серця.

Одним з основних факторів смертності є погіршення екологічної ситуації, збільшення числа інфекційних захворювань, погіршення матеріальних умов життя сільського населення, збільшення дитячої смертності. В цілому по області за 1995 рік померло у віці до 1 року 198 дітей, у Шацькому районі - 3 або 1,5%. У районі спостерігається старіння населення, це також впливає на збільшення його смертності.

Охарактеризувавши показники народжуваності і смертності у Шацькому районі можна зробити висновок, що природний приріст мав місце лите з 1993 році (0,6), за два останні роки він був від'ємний і на 1000 жителів становив у 1995 році - 3,4.

На рисунку 2 показане природний рух міського населення з 1970 по 1995 рік. Можна помітити загальну тенденцію до зниження народжуваності та зростання смертності. Аналогічна тенденція буде характерна й для сільського населення.

Територіальні відмінності у процесах природного руху населення а межах Шацького ранену відображені на рисунку 3.3 даної картосхеми видно, для більшості сільських населених пунктів характерне переважання смертності над народжуваністю. Таке явище характерне навіть для територій з високою густотою населення (Світязь, Мельники, Пульмо). Найнижчий природній приріст населення має місце в Піщі, Острів'ї, Кам'янці, Затишші, Ростані, Пулемці. Дані села знаходяться на периферії району і віддалені від районного центру. Незначний природний приріст спостерігається лише по трьох сільських Радах - Грабовська, Прип'ятська і Самійличівська.

Існують відмінності між процесами природного руху серед сільського і міського населення. У сільській місцевості природній приріст повільно спадає за рахунок природного скорочення населення.

Густота населення району на теперішній час становить 25 осіб км2. Вона у 2 рази нижча за середній показник густоти населення Волинської області.

Територіальні відмінності в межах району по густоті населення є досить значними. Найбільшою густотою населення виділяються сільські Ради, розташовані на півдні. Найрідше заселені території на північному заході і південному сході. (Див.рис.7).

Із сказаного вище можна зробити висновки: чисельність населення Шацького району є найменшою у Волинській області, зменшення чисельності є наслідком природного скорочення населення в сільській місцевості, від'ємний природний приріст і невисока густота населення (значно нижча середньо-обласного показника).

3.2 Статевовікова структура населення

Вивченню статевовікової структури населення економісти і географи завжди придавали великого значення, тому що вона відіграє важливу роль у формуванні демографічної ситуації району, а також впливає на процеси природного руху населення.

Статева структура Шацького району характеризується переважанням жіночого населення над чоловічим. Це явище характерне для Волинської області і України.

На 01.01.1996 року чисельність жінок у районі становила 10011; осіб - 9045,або відповідно 52,5% і 47,5% від усього населення.

Така невідповідність між чоловічим і жіночим населенням склалася переважно за рахунок старших вікових груп і викликана наслідками другої світової війни, яка привела до значних втрат, особливо серед чоловічого населення. За переписом 1959 року жіночого населення було більше на 10,3% по Волинській області. Зараз цей показник знизився і становить 8% по області і 5% по Шацькому районі.

Розглянемо співвідношення між сільським і міським населенням за статтю (табл.6).

З даних таблиці видно, що різниця між чоловічим і жіночим населенням більша у сільській місцевості.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЧОЛОВІЧОГО ТА ЖІНОЧОГО НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ (тис. осіб).

ТАБЛИЦЯ 6

Населення	Загальна чисельність	В тому числі	Питома вага, %
		особи	жінки	особи	жінки
Все Міське Сільське	19056 6107 12949	9045 2948 6097	10011 3159 6852	47,5 48,3 47,1	52,5 51,7 52,9

Таблиця виконана за даними районного статистичного відділу.

У порівнянні з 1994 роком різниця у статевій структурі зменшилася, у 1944 році питома вага чоловічого і жіночого населення становила відповідно 47,8 і 52,2% у сільській місцевості. За переписом 1989 року у Шацьку проживала майже однакова кількість осіб і жінок.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЧОЛОВІЧОГО І ЖІНОЧОГО НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКА ЗА ПЕРЕПИСОМ 2008 РОКУ. (тис. осіб.).

ТАБЛИЦЯ 7

Наявне населення	Постійне населення
Всього	осіб	жінки	Всього	осіб	жінки
6012	3016	2996	5683	2830	2853

Вікова структура населення формується під впливом особливостей відтворення населення і причин, які визначають ці особливості. Воєнні роки позначились і на віковій структурі населення. Великі втрати населення, зокрема осіб, зменшили чисельність даної вікової групи. Нині це люди у віці 70-80 років. Ще одна пропорція у віковій структурі пов'язана з тим, що у воєнні і важкі перші повоєнні роки різко знизилась народжуваність. Це покоління демографічно і кількістю послаблене. Воно дало значно менші контингенти школярів, студентів, робітників. Саме тому у Шацькому районі спостерігається досить значна диспропорція між чоловічим і жіночим населенням у віці 50 років і старше. (табл.8).

ВІКОВА СТРУКТУРА НАЯВНОГО СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ (на 01.01.2008р.)

ТАБЛИЦЯ 8

Населення	Чисельність	0-14 років	15-59 років	60 і старше
Всього Осіб Жінок	13031 6232 6799	2912 1531 1381	6208 3438 2770	3911 1263 2648

Дані районного статистичного відділу.

З даних таблиці можна помітити, що у сільській місцевості питома вага чоловічого населення у віці 60 років і старше становить лише 9,7%, жіночого 20,3%. Про старіння населення свідчить і те, що частка населення у віці від 0 до 14 років становить лине 22,3% загальної чисельності.

У віковій структурі сільського населення спостерігається тенденція збільшення чоловічого населення у віці від 15 де 59 років, зменшення жіночого (відповідно 25,4% і 21,3%).

За переписом населення 1989 року по Шацькому районі проживало значно менше людей у віці 60 років і старше, ніж у сільській місцевості (14,2% проти 30% від загальної чисельності). Отже, частка старших вікових груп у селах у 2 рази більша ніж у Шацьку. Ці відмінності пояснюються не тільки більшою народжуваністю в селах, але й відпливом із сіл працездатного населення. Про відмінності у віковій структурі міського і сільського населення можна судити за таблицями 8 і 9.

ВІКОВА СТРУКТУРА НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКА ЗА ПЕРЕПИСОМ 1989 РОКУ.

ТАБЛИЦЯ 9

Населення	Чисельн. осіб	0-14 років	15-59 років	60 і старше
		Все	в % до заг. чис.	Все	в % до заг. чис.	Все	в % до заг. чис.
Всього Осіб Жінок	6012 3016 2996	1411 760 651	23,5 12,7 10,8	3745 1938 1807	62,3 32,2 30,1	856 318 538	14,2 5,3 8,9

Дані Любомльського районного статистичного відділу.

У віковій структурі населення Шацька існує тенденція збільшення чисельності жіночого населення у віці 60 років і старше, тоді як у вікових групах від 0 до 14 і від 15 до 59 років і навпаки. Це можна пояснити меншим середнім віком серед чоловічого населення (29 років проти 35 років).

За переписом 1989 року у Шацьку найбільша частина населення була у віці 15-19 років (див.рис.4).

У сільській місцевості значна частина населення припадає на 7-14 років (13% загальної чисельності).

РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ У ШАЦЬКОМУ РАЙОНІ ( на 01.01.1996р.)

ТАБЛИЦЯ 10

Населення	Чисельність осіб	Молодше працездатного віку	Працездатного віку	Старше працездатного віку
Району Міське Сільське	19056 6107 12949	4887 1564 3323	9279 3478 5801	4890 1065 3825

Таблиця складена за даними районного статистичного відділу і сільрад району.

На основі аналізу таблиці 10 і рисунка 5 бачимо, що найбільша частка у всьому населенні району припадає на людей працездатного віку. Це має сприятливий вплив на формування трудових ресурсів у районі.

На статеву і вікову структуру району, як і області в цілому, впливають міграції. Так, у 1995 році із числа прибувших осіб лише 94, а що вибули 150, до 16 років прибуло 53, вибуло 16. Як правило більший прошарок осіб середнього віку на територіях, які притягують мігрантів. Тому міграції, в деякій мірі, пояснюють відмінності у статевій структурі міського і сільського населення.

Так як у районі спостерігаються невисокі показники народжуваності, відповідно і невелика частка людей молодше працездатного віку (до 16 років).

За даними перепису 1939 року у районному центрі проживало більше осіб, що зв'язано з особливостями господарського комплексу селища. І зараз ця диспропорція незначна. У віці молодше працездатного у селищі переважають особи, так як і у працездатному віці. А у віці старше працездатного частка жіночого населення більша у 2 рази.

Серед сільського населення особи також переважають у віці молодше працездатного населення, а жінки - у віці старше працездатного.(див.табл.11.).

РОЗПОДІЛ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ І СТАТТЮ

(на 01.01.1995р.).

ТАБЛИЦЯ 11

Населення	Чисельність населення у віці
	молодше працездатного	працездатного	старше працездатного
Все Жіноче Чоловіче	2912 1381 1531	6208 2770 3438	3911 2648 1263

Таблиця складена за даними районного відділу статистики.

Територіальні відмінності у віковому складі населення Шацького району представлені на рисунку 6. Слід зазначити, що на кожні 100 жителів району припадає 48 осіб у працездатному віці; на кожні 100 сільських жителів - 44 особи, на кожні 100 жителів Шацька - 57. Питома вага осіб працездатного віку найбільша у Шацькій і Світязькій сільрадах, а найменша з Ростанській, де досить значна частина населення у віці старіє працездатного (49,4 %) тут і найменша частина молодше працездатного віку (13,7%).

Велика частка осіб пенсійного віку спостерігається і у селі Пулемець. У середньому у сільській місцевості на першому місці за чисельністю стоять особи працездатного віку, на другому - старше працездатного віку. Однією з причин, яка визначає малу частку осіб молодше працездатного віку є невелике число багатодітних сімей ( 3 і більше дітей). Дуже мало багатодітних сімей у Пулемецькій, Самійличівській сільрадах, а найменше у Ростанській (14 сімей). Із числа багатодітних сімей найбільше число сімей, які мають 3 дітей (Пульмівська,Світязька сільські Ради).

Характеризуючи статевовікову структуру населення району, слід згадати про сімейний склад. На розміри сім'ї значною мірою впливає її стабільність, найважливішим показником оцінки якої є шлюби і розлучення (табл.12).

РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗА СТАНОМ У ШЛЮБІ І СТАТТЮ У СЕЛИЩІ ШАЦЬК

ТАБЛИЦЯ 12

Стать	Всього населення, осіб	Перебув. в шлюбі	Ніколи не перебували у шлюбі	Вдівці (вдови)	Розведені
Осіб Жінки	2073 2197	1429 1414	563 316	49 373	32 88

Таблиця складена за даними перепису 1989 року.

Внаслідок більшої смертності серед чоловічого населення, кількість вдів серед жінок у 7 разів більша, ніж серед осіб. У віці від 16 де 29 років у шлюбі серед чоловічого населення ніколи не перебували 21%, серед жіночого населення цей показник становить лише 9%.

У Шацькому районі проживає 6004 сімей (на 01.01.1995р.). Чисельність сімей з моменту утворення району не дуже зросла їх кількість збільшилась лише у Шацьку.

КІЛЬКІСТЬ СІМЕЙ У ШАЦЬКОМУ РАЙОНІ ПО СІЛЬСЬКИХ РАДАХ.

ТАБЛИЦЯ 13

Всього	Шацька	Світязька	Грабовська	Самійличівська	Пулемецька	Пульмівська	Піщанська	Ростанська	Прип'ятська
6044	2244	821	327	285	296	546	683	424	378

Складена за даними районного відділу статисти.

Статистика населення розглядає сім'ю як групу людей, зв'язаних спільним проживанням, спорідненістю, спільний бюджетом. Особливу, організаційну форму життєдіяльності населення являють собою одинаки. По Шацькому районі проживає 539 одинаків.

КІЛЬКІСТЬ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ І ОДИНАКІВ У ШАЦЬКОМУ РАЙОНІ (на 01.01.1995р.).

ТАБЛИЦЯ 14

Населення	Чисельність	К-сть одинаків	К-сть членів сімей	на 1000 осіб
				к-сть членів сімей	к-сть одинаків
Всього Міське Сільське	19178 6147 13031	539 230 309	18639 5917 12722	972 963 976	28 37 24

Складена за данини районного відділу статистики.

У порівнянні з іншими районами області одинаків по Шацькому районі мало. Слід згадати, що на території району проживає 222 інваліди, з них 143 інваліди війни, 49 - зору, 30 - армії.

Проаналізувавши статевовікову структуру населення Шацького району, можна зробити висновки: жіноче населення переважає над чоловічим за рахунок старших вікових груп і менший середнім віком осіб; висока питома вага осіб працездатного віку та низька - осіб молодше працездатного віку; мала кількість багатодітних сімей - 53 сім'ї на 1000 сімей району, отже середній розмір сім'ї є невисоким.

3.3 Географія сільських поселень

Шацький район у межах Волинської області, як і деякі інші райони відноситься до першого типу заселеності, який характеризується рідкою заселеністю з поширенням осередкової форми розселення із переважанням сільського розселення. Сюди входить сітка сільськогосподарських сіл і селище, яке є районним центром даної території.

Заселеність району зумовлена особливостями розвитку господарства. Однак зона не лише відображає історію заселення і формування сітки населених пунктів, а й дію природного середовища на розміщення виробництва. Тому в залежності від природних, історичних, економічних умов заселення окремих територій проходило дуже нерівномірно.

Із загальної чисельності населення району 32% проживає у районному центрі, решта 68% у сільських населених пунктах, тоді як співвідношення між міським та сільським населенням Волинської області становить 49:51.

На території Шацького району розміщено 30 сільських населених пунктів, які належать до 9 сільських рад.

Чисельність населення у селах Шацького району коливається від 18 (Красний бір) до 1814 (Світязь) осіб.

Найбільша кількість жителів проживає у селах Світязь, Пульмо, Мельники, Піща.

Найменша - Красний Бір, що входить до складу Ростанської сільської Ради, (див. табл. 16.).

ЗГРУПУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ ЗА ЧИСЕЛЬНІСТЮ НАСЕЛЕННЯ НА 01.01.1996р.

ТАБЛИЦЯ 15

Всього сільських населених пунктів	у тому числі з кількістю жителів
	до 24 осіб	70-99 осіб	100-199 осіб	200-299 осіб	300-499 осіб	500-999 осіб	1000 і більше осіб
30	1	2	6	6	6	5	4

Таблиця складена за даними районного відділу статистики.

З даних таблиці можна зробити висновок, що більшість жителів проживає в невеликих населених пунктах, а невеликих сіл у порівнянні з іншими районами Волинської області небагато.

Більшість населених пунктів безпосередньо зв'язана із землеробством як засобом виробництва. Тому, виходячи з цього, можна рахувати, що дрібно заселене розселення відповідає особливостям сільськогосподарського виробництва. Хоча малі розміри сільських населених пунктів створюють великі труднощі в культурному обслуговуванні сільських жителів.

Великий вплив на величину сільських населених пунктів має трудоємність окремих галузей сільського господарства:

малотрудоємні галузі сільського господарства сприяють рідкозаселенню деяких сіл району.

Визначальну роль в розвитку сільських поселень має їх економіко-географічне положення, особливо положення відносно земельних угідь.

Великий вплив на сільське розселення у Шацькому районі має природне середовище. Найбільш розселеними є території, розміщені поблизу озер, зон відпочинку. Саме тому цей вплив проявляється не лише у величині сільських населених пунктів, а й розміщення їх на місцевості.

Всі сільські населені пункти району відносяться до сільськогосподарських. Більший показник людності спостерігається в селах, які мають більший розвиток сфери обслуговування - Світязь, Пульмо, Мельники. В цілому сфера обслуговування з районі розвинена непогано. У районі діє 56 магазинів та палаток роздрібної торгівлі, 25 підприємств громадського харчування, 9 ательє та майстерень побутового обслуговування, перукарні і ін. 1/3 їх знаходиться у сільській місцевості.

Населення району обслуговує центральна районна лікарня, 2 амбулаторії, 23 фельдшерсько-акушерських пункти.

У районі працює 20 масових бібліотек. Кількість книг і журналів в розрахунку на 100 осіб населення становить 1099 примірників. Масові бібліотеки обслуговують у сільській місцевості 8,8 тисяч осіб.

Межа закладів культури клубного типу нараховувала 29 одиниць, з них 89% у сільській місцевості.

Генетична класифікація сіл району допомагає вияснити історичну обумовленість сучасного розселення. Одні населені пункти виросли як хутори (Броди, Козятин, Копище, Осимчі, Подібралка, Скляна Гута), інші на місці хуторів і невеликих поселень (Світязькі Смоляри, Хомичі).

На рисунку 7 представлена картосхема „Розселення населення”, яка дає змогу побачити, як розміщене сільське населення на території району. Села з чисельністю населення більше 500 осіб є центрами сільських рад. У селах Красний Бір, Адамчуки і Вільшанка проживає до 100 осіб. Інші села середньчисельні (до 500 осіб).

Як відомо, із зміною чисельності населення змінюється і густота. Середня густота населення - величина середньостатистична, яку отримуємо при діленні чисельності населення на площу. Переважна більшість площі району має густоту 20 і більше осіб на 1 км² (див. рис.7 табл., 16).

Загальна закономірність розміщення населення - зростання чисельності сіл із півночі на південь, що зв'язана з покращенням природних умов.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ ПО СІЛЬСЬКИЙ РАДАХ (на 01.01.1996р.)

ТАБЛИЦЯ 16

№ п/п	Сільські Ради та населені пункти, що до них входять	Чисельність населення осіб	Площа території км2	Густота населення, чол/км2
	Всього	19056	0,8 тис.	25,1
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.	Грабовська Грабове Адамчуки Світязькі Смоляри Голядин Піщанська Піща Острів'я Кам'янка Затишшя Прип'ятська Прип'ять Вілиця Кропивники Плоске Пулемецька Пулемець Пульмівська Пульмо Вільшанка Залісся Кошари Ростанська Ростань Красний Бір Перешпа Хрипськ Самійличівська Самійличі Пехи Положево Хомичі Світязька Світязь Омеляне Підманево Шацька Шацьк Мельники Гаївка	1031 308 81 291 351 2151 1192 540 150 275 1228 584 187 309 148 714 714 1915 1422 81 307 105 927 501 18 108 300 1003 403 230 249 115 2577 1814 248 515 7504 6107 1191 206	48,6 109,7 98,0 42,4 87,7 72,9 39,9 90,3 169,6	21,2 19,7 12,5 16,8 21,8 12,7 25,1 28,5 144,2

Таблиця виконана на основі даних районної адміністрації і статистичного відділу.

З рисунка 7 можна зробити висновок про те, що густота населення більша в центральних і південних територіях району, що пов'язане з близькістю до районного центру, вигідністю економіко-географічного положення, сприятливістю природних умов.

Отже, розселення населення Шацького району характеризується рідкозаселеністю, середня густота менша середньо-обласного показника; рівень заселеності, залежить від багатьох причин, які були описані вище; велика частка населення сільських населених пунктів зайнята в сільському господарстві; невелика чисельність сіл з кількістю населення більше 1000 осіб. Частка сіл з чисельність від 200 де 1000 осіб становить лише 23,3%.

3.4 Етнографічні особливості населення

Населення України багатонаціональне. Три чверті його становлять українці. Культура і побут українців в різних частинах нашої країни мають деякі відмінності, етнографічні особливості характерні також для різних регіонів країни.

За переписом 1897 року виявилось, що українці становлять 72,7% населення Волинської області, євреї 12,1%, поляки 7,7%, німці 5,4%, інші національності 1,1% (7, ст.82).

З 1921 до 1939 року, під час панування панської Польщі відбулася деякі зміни в національному складі населення області. Частка українців зменшилась і становила 67,9%. На території сучасного Шацького району на той час проживало дуже багато поляків (більше 25%). Значно менше було євреїв, німців, білорусів.

Під час Другої Світової війни відбулися помітні зміни в національному складі, оскільки значна частина німців напередодні війни залишила дану територію. Значно зменшилась і частка євреїв (до 0,07 %), внаслідок масового винищення цієї національності у роки війни.

Після закінчення війни значна частина поляків переселилась на територію Польщі. Саме ці події відбились на сучасному етнографічному стані району.

Як і в цілому по Волинській області у межах Шацького району абсолютну більшість в національному складі становлять українці.

За переписом 1989 року у селищі Шацьк проживало 5525 українців, що становить 97,2%, росіяни становили 1,5%, білоруси - 1%, інші національності 0,3%. (табл.17).

СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКА ЗА НАЦІОНАЛЬНОСТЯМИ

(за переписом 1989 року).

ТАБЛИЦЯ 17

Національність	Чисельність осіб	В загальній чисельності.	На 1000 осіб дан. націон.
		осіб	жінок	осіб	жінок
Українці Росіяни Білоруси Інші національності	5525 87 57 14	2754 34 33 9	2771 53 24 5	498 391 579 643	502 610 421 357

Важливою ознакою етносу є збереження рідної мови. Найбільші етнічні групи населення на території Шацька - українці, росіяни та половина білорусів говорять рідною мовою (табл.18).

НАЛЕЖНІСТЬ ОСНОВНИХ ЕТНІЧНИХ ГРУП ДО РІДНОЇ МОВИ У ШАЦЬКУ (за переписом 1989р.).

ТАБЛИЦЯ 18

Національність	Чисельн. осіб	Рідною мовою є мова своєї національності
		Всього	осіб	жінок
Всього Українці Росіяни Білоруси Інші національності	5683 5525 87 57 14	5621 5513 74 28 6	2796 2746 29 15 6	2825 2767 45 13 -

Із загальної чисельності постійного населення Шацька 98,9% рідною вважають мову своєї національності, серед українців - 99,8%, росіян - 85,1%, білорусів - 49,1%, інших національностей - 42,9%.

Національний склад, сільського населення в Шацькому районі однорідний. Саме за часткою українців район на одному з перших місць серед усіх інших районів області.

Досить мало проживає у сільських населених пунктах росіян, у національному складі їх частка становить 0,6%. Частка білорусів 0,2%, а середньо-обласна частка - 0,5%. Серед інших національностей на території сіл зустрічаються поляки (Піща), молдавани (Світязь, Пульмо, Піща), угорець (Пульмо), а також татари, башкири. Але частка їх на території сільських населених пунктах невелика і становить 0,1%.

Найбільше росіян і білорусів проживає на території сіл, які межують з Білорусією і розташовані на півночі. Так, на території Піщанської сільської Ради частка осіб інших національностей становить 2%. Тут проживає 12 білорусів, 27 росіян. В селах, які належать Ростанській сільській Раді, проживає 10 росіян і 8 білорусі, що становить 1,9% загальної чисельності населення.

На території Пульмівської, Пулемецької, Світязької сільських Рад частка осіб інших національностей становить від 0,9% до 0,5%. Зовсім незначна частка припадає на Самійличівську і Прип'ятську сільську Раду, тут абсолютну більшість становлять українці.

Отже, тенденції до зміни національного складу населення зумовлені зрушеннями в соціально-економічних умовах відтворення населення, міграціями та етнічними процесами, зокрема міжнаціональними шлюбами.

Характер сучасних етнічних процесів, вияв національної свідомості, прагнення до збереження та розвитку національної культури - важливі передумови дальшого розвитку української культури і мови та культури національностей, які проживають на даній території.

3.5 Механічний рух населення

Картина географічного розміщення населення є результатом не тільки відмінностей у темпах природного приросту, але й механічних переміщень - міграцій.

Міграції пов'язані з постійною або тривалою зміною місця проживання, з щоденними трудовими поїздками з одного пункту в інший (маятникові або човникові поїздки).Основними видами міграцій є безповоротна (із зміною місця проживання), тимчасова(виїзд на роботу,навчання). Особливий вид міграцій - сезонні переміщення людей на час сільськогосподарських, будівельних, науково-пошукових та інших робіт. У Шацькому районі поширені сезонні трудові міграції у сільському господарстві, швидкими темпами зростають потоки рекреаційних мігрантів у літній період.

Масштаби міграцій визначають за кількістю прибулих і вибулих за певний час.

КМ=П+В/H*100 (1000).

Інтенсивність міграційних процесів характеризується показником міграційної рухомості (КМ) - відношенням суми мігрантів, що прибули (П) і вибули (В) за певний час у розрахунку на 100 чи на 1000 жителів, де Н - кількість населення.

Міграційна рухомість населення району за 1995 рік становить 2-3%, тобто 20-30 мігрантів за рік на кожні 100 жителів, у тому числі для міського населення 2% і для сільського 1%.

Загальний результат міграцій оцінюють за допомогою сальдо міграцій як різниці між кількістю прибулих і вибулих за певний час. Сальдо міграцій може бути додатнім (притік), від'ємним (відтік) або нулевим. Його представляють у вигляді абсолютних чи відносних (на 100 чи 1000 жителів) показників. За 1993 і 1994 роки у Шацькому районі спостерігався незначний міграційний приплив населення, який становив відповідно 31 і 43 особи. А станом на 01.01.1995 року число вибулих перевищило число прибулих на 44% (табл.19).

МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ РАЙОНУ (1995рік).

ТАБЛИЦЯ 19

Населення	Прибуло	В % від усіх жителів	Вибуло	В % від усіх жителів	Сальдо міграції
Міське Сільське	131 107	2,1 0,8	170 97	2,8 0,7	-39 +10

Таблиця складена за даними районного відділу статистики.

З даних таблиці можна помітити, що сальдо міграцій додатне у сільській місцевості. У 1994 році міграційне сальдо було додатнім у Шацьку і селах (відповідно 9 і 28 осіб).

Отже, міграційні процеси впливають на чисельність населення, заселення території і господарське освоєння території. Більшу частину мігрантів у Шацькому районі становлять люди працездатного віку, їх частка перевищує 32% всіх мігрантів.

Міграційна рухомість осіб вища, ніж жінок, у районі становить 48,8% від усіх мігрантів. (табл.20).

МІГРАЦІЙНА РУХОМІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ (1995 р.)

ТАБЛИЦЯ 20

Населення	Прибулих	Вибулих	Із числа прибулих осіб	Із числа прибув чолов.
	дорослих	до 16 років	дорослих	до 16 років
Все Міське Сільське	175 85 90	63 46 17	241 159 82	26 11 15	94 48 46	150 103 47

Складена за даними районного відділу статистики.

Поширеного значення має внутрірайонна і міжрайонна міграція. Внутрі районні міграції мають свої особливості - відбувається значне переміщення населення у центральні райони даної території, що пов'язане з близькістю до районного центру, вигідним економіко-географічним положенням. Не всі міграції відповідають народногосподарським потребам і перспективам. Додатне сальдо міграції по Світязькій сільській Раді сприяє надлишку трудових ресурсів

що призводить до прихованого безробіття, в інших селах - навпаки.

Міграційні процеси населення мають вплив на сучасному етапі на санітарно-епідеміологічну ситуацію в Шацькому районі. Враховуючи міграцію, „комерцілізацію” населення, яке завозить овочі, фрукти та інші харчові продукти з південних районів України, значний наплив туристів в літнім час, існує реальна загроза завозу інфекцій у район.

Мотивами внутрішніх міграцій у районі є економічні, зв'язані з пошуком місць з більш високим життєвим рівнем і сімейно-побутові.

Міграції мають великий вплив на географію, структуру (вікову і статеву) населення. А зміни в статевій структурі приводять до зниження темпів природного приросту населення. Саме тону у районі зменшились темпи приросту населення у 1995 році; хоча другою причиною є скорочення природного приросту населення.

Особливо гостро на порядку денному постала проблема вдосконалення територіальної мобільності трудових ресурсів у сільській місцевості. Коли йдеться про економіко-географічні аспекти мобільності населення, тобто його територіальну рухомість, переміщення, необхідно відзначити, що звичайно її оцінюють за інтенсивністю міграцій.

Перерозподіл трудових ресурсів у сільській місцевості здійснюється насамперед за рахунок маятникових мігрантів. Для багатьох сіл Шацького району характерні трудові маятникові міграції із щоденним поверненням після роботи до постійного місця проживання. Так, наприклад, частка працездатного населення, що входить до Світязької сільської Ради, яка працює в ближніх селах становить більше 15%.

Велика частка виїжджаючих на роботу в інші населені пункти району і в селі Грабове (23%), Кропивники (13%). Досить незначні маятникові міграції характерні для сіл Ростань, Острів'я, Вілиця (від 2 до 9 осіб), а в селах Адамчуки, Хомичі вони зовсім відсутні. Для Шацького району характерні маятникові міграції виїзду у великі села або районний центр.

Аналіз маятникових міграцій по Шацькому районі дає змогу зробити висновок про те, що трудові маятникові переміщення захоплюють біля 20% всіх працюючих. Сальдо маятникових міграцій у районі характеризуються переважанням від'їжджаючих над приїжджаючими, тільки у Шацьку - навпаки. Середня дальність поїздок становить від 5 до 15 км.

Маятникові міграції характерні і для районного центру. Розвитку цих міграцій сприяв більш широкий вибір роботи і професій в зв'язку з отриманою спеціальністю, сприятливі транспортні зв'язки з оточуючими поселеннями. Значна частина населення Шацька працює в санаторії „Лісова пісня”, на Волинських митницях в Ягодині, Пулемці, Піщі, пансіонаті „Шацькі озера”. Велике число маятникових мігрантів доїжджає в селище (працівники фабрики „Чайка”, „Шачанка”). Маятникові міграції охоплюють близько 7% працездатного населення Шацька.

Отже, маятникові міграції відіграють важливу роль у забезпеченні підприємств і організацій робочою силою, серед трудових маятникових мігрантів переважають сільські жителі у віці 20-40 років. Але маятникові трудові поїздки викликають і негативні сторони міграційного процесу: транспортну втому, що приводить до зниження продуктивності праці.

В результаті маятникової міграції населення проходить зміна соціальної структури суспільства і положення в ній окремих індивідів, тому даний процес слід класифікувати як соціальний. Одночасно маятникова міграція є і економічним процесом, так як міститься в сфері суспільного виробництва.

З часу створення району тут поширені, як для сільського так і для міського населення тимчасові „бізнесові” міграції із виїздом у Польщу, Білорусь, Росію, Південні райони України.

Із сказаного вище можна зробити слідуючи висновки: міграційні процеси впливають на структуру міського і сільського населення, приріст населення в Шацьку сприяє омолодженню структури міського населення за рахунок молодих мігрантів, від'ємний показник сальдо міграції приводить до старіння населення.

3.6 Трудові ресурси району та їх використання

Специфіка населення, як фактора, що впливає на розвиток суспільно-географічного комплексу - це подвійний характер його впливу як основного споживача всіх матеріальних та духовних благ і як основної продуктивної сили (трудові ресурси).

На сучасному етапі економічної реформи та структурної реорганізації матеріального виробництва і невиробничої галузі України, відбуваються кардинальні зміни у сфері праці і використанні трудових ресурсів. Суть їх полягає у створенні економічних, соціальних, політичних та інших передумов збільшення віддачі трудового потенціалу з метою підвищення ефективності виробництва і створення соціальних гарантій матеріального та духовного добробуту населення.

Чисельність, освітній і професійний рівні трудових ресурсів - один з найважливіших факторів зростання економіки всієї країни кожного окремого району. Та чи інша забезпеченість трудовими ресурсами має великий вплив на формування галузевої територіальної структури господарства.

Усі перетворення у розвитку виробничих сил регіону викликають корінні зміни в територіальному розподілі населення (особливо трудових русурсів) між міськими та сільськими поселеннями.

У Шацькому районі частка міського населення у працездатному віці становить 57%, що значно вище від сільського населення. Серед сільських населених пунктів висока частина населення у працездатному віці в Грабові, Світязі, Піщі, дуже мала у поселеннях Адамчуки, Кошари, Вільшанка. У цьому складному процесі знаходить свій прояв загальна закономірність старіння населення, особливо в малих селах. Це викликає необхідність дослідження питань розміщення і динаміки зайнятості трудових ресурсів сільської місцевості.

Шацький район, як і багато інших районів Волинської області, відносно добре забезпечений трудовими ресурсами. Частка працездатного населення у районі 48% від його загальної чисельності. Шацький район, як і більшість районів Волинської області, має надлишок трудових ресурсів, що викликає виїзд населення на заробітки за межі області. А південні райони Волинської області постійно притягують працездатний контингент сільської місцевості.

За три роки існування району загальна чисельність та структура трудових ресурсів коливається в межах однакової кількості і не дуже змінилась. Якщо в 1993 році чисельність робітників і службовців складала 3437 осіб, то в 1994 році - 3860 осіб, а в 1995 році - 4218 осіб. Але разом з тим збільшилось число безробітних за рахунок скорочення штатів, зміни характеру трудової діяльності.

Відносно невисокий рівень розвитку виробництва у поліських районах області не дає можливості їх жителям ефективно і вигідно для себе застосовувати власну робочу силу. Крім цього, ці явища в значній мірі посилюються загальною економічною кризою в Україні. Перед державними органами району постало завдання практичної розробки і здійснення заходів, які б створили умови для забезпечення максимально можливої зайнятості населення.

Розглянемо передумови, які викликають різноманітні зміни у соціально-економічному житті населення району і характеристику; трудових ресурсів.

Якщо охарактеризувати розподіл населення за джерелами засобів існування (табл.21), що можна помітити, що значна частина сільського населення зайнята у державних і колективних підприємствах, установах, організаціях (крім колективних сільськогосподарських підприємств). Це становить 11% загальної чисельності населення.

РОЗПОДІЛ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЗАСОБІВ ІСНУВАННЯ (на 01.01.1995року)

ТАБЛИЦЯ 21

Населення	В тому числі
	зайняті на підприємствах і установах	В особистому підсобному господарстві
Все Осіб Жінок	13031 6232 6799	1448 621 827	175 141 34

Таблиця виконана за даними районного відділу статистики.

З даних таблиці видно,що незначна частина трудових ресурсів зайнята в особистому підсобному господарстві, що складає 1,3% від загальної кількості населення.

За рахунок високої питомої ваги осіб старше працездатного віку у районі досить значна чисельність пенсіонерів, що становить відповідно 30% від загальної чисельності сільського населення. До того ж значна частина їх зайнята у суспільному виробництві.

РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКА ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЗАСОБІВ ІСНУВАННЯ (за переписом 1989 року).

ТАБЛИЦЯ 22

Постійне населення	Всього	Зайняте	На підприємствах і установах	Колгоспах	Індивідуальна групова діяльн.	В особистому підсобн. господарств.
Все Молод. працезд. віку Працездатного віку Старше працезд. віку 16-29 років	5683 1540 3196 947 1248	2736 1 264 124 762	2403 1 2308 94 722	323 - 296 27 30	10 - 7 3 2	11 - 7 4 -

За данини таблиці можна зробити висновок про те, що серед міського населення частка зайнятих у суспільному виробництві значна і складає 48,1% загальної чисельності населення. На підприємствах і установах працює 42,3% населення Шацька.

Статева структура працездатного населення Шацька і сільського населення характеризується переважанням осіб над жінками (1718 проти 1601 у сільській місцевості і 1859 проти 1574 у Шацьку).

На жаль, надлишок працездатного населення у порівнянні з попитом на робочу силу характерна як для Шацького району так і для області. Безробіття - це явище, коли частина економічно активного населення не може застосовувати свою робочу силу, стає „зайвим” населенням, резервною армією праці.

Служба по працевлаштуванню у Шацькому районі працює з 4 серпня 1993 року. Найбільша кількість безробітних по районі була зареєстрована в 1993 році - 323 громадяни, з них 296 робітників і 27 службовців. У 1994 році відбулося зменшення чисельності безробітних - 266,3 них 41,7% жінки, 55,3% молоді люди у віці до 30 років. Середню спеціальну освіту мають 65, вищу - 5, середню - 177, неповну середню - 19 осіб. Причинами росту прихованого безробіття у районі є нестабільність економіки, яка негативно впливає на стан трудової дисципліни. Якщо на початок 1995 року у районі на обліку перебувало 153 осіб, то станом на 01.02.1996 року 245 осіб. Структура безробітних станом на 01.02.1996 року описана в таблиці 23. Із неї видно, що 47,3% цієї категорії жінки, 38,8% молодь у віці до 28 років. Велика частка серед них із сіл Світязь, Підманево, що пов'язане з тимчасовим літнім працевлаштуванням у сфері туризму.