Соціально-економічний розвиток Швеції

Сьогодні намітилася тенденція до перегляду обсягів допомоги, обмеженню тимчасових рамок їхнього одержання, скороченню числа зайнятих у соціальному секторі. У парламенті і ряді політичних партій обговорюються ідеї переходу від загального до виборчого принципу соціального захисту, тобто до підтримки лише найбільш уразливих груп населення.

Загальне медичне страхування. На відміну від інших західних країн система охорони здоров'я у Швеції на 95% є державною. Гарантується збереження доходів у розмірі 75-85% від зарплати у випадку хвороби дорослого або за відпусткою для нагляду за хворою дитиною. Додатково передбачається: безкоштовне придбання лік і консультації лікарів для хронічних і важких хворих; для інших - повна компенсація витрат, що перевищили протягом року суму в 2,5 тис. крон (середня зарплата робітника/службовця великої фірми - 20,5 тис. крон у рік); безкоштовна стоматологічна допомога до 19 років і 25-70% компенсація витрат, що перевищують 5 тис. крон у рік, для інших вікових категорій; 100% компенсація доходу в результаті отриманого на виробництві важкого каліцтва або повної втрати працездатності [30].

Страхування від безробіття. Охоплює 90% працюючого за наймом населення і передбачає у випадку втрати роботи компенсацію до 80% від заробітної плати на необмежений термін за умови активного пошуку роботи. У середньому допомога фонду профспілкових страхових кас по безробіттю складає 9 тис. крон (при максимумі в 12 тис.) на місяць. Фонди страхових кас по безробіттю, якими користаються 68% втративших роботу, формуються з відрахувань роботодавців (72%), перерахувань з державного бюджету (25%) і внесків осіб найманої праці - членів каси (3%) [30].

Загальне пенсійне забезпечення. Пенсії нараховуються по досягненні 65 років і складаються з основної і додаткової. У середньому шведська пенсія складає 60-65% від колишнього доходу (2/3 усередненої зарплати працюючого за 15 років його самої високооплачуваної роботи). Державні пенсійні фонди формуються за рахунок відрахування визначеного відсотка з фонду заробітної плати підприємств. З фізичних осіб пенсійні відрахування не стягуються. Поряд з низькооплачуваними категоріями населення всі пенсіонери користаються дотацією на житло.

Соціальні пільги родині і старим. При народженні дитини батьки одержують 12-місячну оплачувану відпустку, а також не оподатковувану податками щомісячну допомогу до досягнення дитиною 16 років, разову допомогу дитині до 8 років, допомогу батькам і дітям до 12 років через хворобу, аліменти на утримання дітей до 18 років (половина оплачується державою), допомогу дітям до 18 років у зв'язку з втратою одного з батьків, виплати на утримання дітей-інвалідів до 16 років. У цілому, середня шведська родина з урахуванням усієї допомоги, але без відрахування податків має прибуток у 25-28 тис. крон (понад 3 тис. дол.) + 640 крон на кожну дитину на місяць. Родини, що мають дохід нижче 25 тис., одержують житлову дотацію, а малозабезпечені - ще і соціальну допомогу [30]. Комунальні органи влади субсидіюють дитячі сади, цілком оплачують початкову і середню шкільну освіту (для одержання вищої освіти держава надає пільгові позики). У функції муніципалітетів входить також утримання будинків для старих.

Система соціальної допомоги. Забезпечує захищеність категоріям населення, що не можуть повною мірою скористатися або не мають доступу до перерахованих систем соціального страхування і власне кажучи є шведським гарантованим соціальним мінімумом. За даними Асоціації комунальних органів влади (саме до її функцій відноситься виплата соціальної допомоги), правом на одержання соціальної допомоги регулярно користається 10% працездатного населення країни. Соціальна допомога складається з рекомендованої державою норми (4 тис. крон на місяць), а також включає вартість квартплати, витрати на суспільний транспорт і профспілкові внески. Додатково можуть бути виділені засоби на медичну допомогу, проведення відпустки, ведення господарства, придбання меблів, оплату боргів і ін.

Охорона здоров'я. Швеція займає провідні позиції в світі за багатьма показниками розвитку охорони здоров'я. Дитяча смертність тут дуже низька (країна поступається тільки Ісландії і Японії). Середня тривалість життя велика (74 роки у чоловіків, 80 - у жінок). Основні проблеми здоров'я в Швеції пов'язані з навколишнім середовищем (у великих містах) і стилем життя: такі шкідливі звички, як споживання жувального тютюну тут украй поширені і є своєрідними «візитними картковими» шведів, що можна прирівняти з легкими формами наркотичної залежності в Голландії.

Розвиток охорони здоров'я розглядається в Швеції як завдання державного сектора і здійснюється в основному місцевими властями.

Освіта. Як і охорона здоров'я, освіта в Швеції займає передові позиції в світі. У країні практично повна письменність населення. Основний тягар витрат на освіту бере на себе державу.

У 50-і роки була проведена реформа системи освіти, були створені обов'язкова початкова загальноосвітня десятирічна школа, середня школа, а також система освіти для дорослих. При чому вища освіта майже повністю державна.

У просвітницьких цілях активно використовуються засоби масової інформації; добре налагоджена система заочного навчання, що поєднує в собі різні форми навчання (кухлі, просвітницькі передачі), що веде до більшої ефективності освіти.

У 1962 році шведським парламентом був затверджений закон про обов'язкову дев'ятирічну загальну освіту. У загальноосвітню школу приймаються дітей у віці 7 років. Близько 95% закінчивши школу-дев'ятирічку продовжують потім свою освіту в гімназіях, де є можливість вибору 16 різних спеціалізацій: по гуманітарним, технічним, економічним наукам і по ремісно-прикладних галузях. Тривалість навчання в гімназії 3 роки. Її успішне закінчення дає учню право надходження у вищий навчальний заклад. Приблизно дві третини учнів у 7 класі вибирають для додаткового вивчення іноземну мову (французьку, німецьку). Англійську мову починають вивчати в школі з другого-третього класу. У загальноосвітніх школах, у яких учаться 98% усіх дітей шкільного віку (інші - у приватних школах), випускні іспити не здаються. Навчання у шведській загальноосвітній школі і гімназії безкоштовне. У середньому порядку 95% молодих людей після загальноосвітньої школи надходять у гімназію. Як і загальноосвітня школа, гімназія не передбачає випускного іспиту. Хоча деякі учні переривають навчання передчасно, більшість з них повертаються в гімназію для завершення освіти. Багато учнів, що не йдуть у гімназію відразу після закінчення початкової школи, роблять це після 2-3-х років роботи [6, с. 29].

Промисловість зацікавлена в одержанні кваліфікованої робочої сили, тому підприємства надають щорічно місця для проходження трудової практики учнем гімназій. Ті, що добре зарекомендували себе, можуть розраховувати на одержання роботи на цьому підприємстві. Ця система характерна також для державних установ і приватних компаній.

У шведській школі дуже широко використовуються в процесі навчання досягнення науки і техніки. У школах і гімназіях введене спеціальне навчання всіх учнів на комп'ютерах. У більшості з них створені базові класи по навчанню роботи на комп'ютері. Для шкіл, що не в змозі через матеріальні причини створити такі класи, - особливо це стосується шкіл у сільській місцевості, - створені спеціальні пересувні ЕОМ, що по заздалегідь розробленому графіку відвідують ці школи.

Рівень життя в Швеції. Отже, в шведській моделі першорядну роль грає соціальна політика, яка покликана створювати більш менш нормальні умови відтворення робочої сили, і є засобом вирішення соціальної напруженості.

Рівень життя в Швеції вважається одним з найбільш високих в світі, і, за деякими даними, найвищим в Європі [28]. Відомо, що рівень життя визначається комплексом різних показників. По ВВП і споживанню на душу населення Швеція займає одне з перших місць в Європі. По ступеню вирівнювання доходів Швеція випереджає всі інші країни світу; зарплата жінок щодо чоловіків в Швеції найбільш висока в світі. Рівень безробіття останніми роками складає приблизно 1,5% [30].

ВИСНОВОК

Шведська економіка відзначається високою мірою концентрації виробництва та капіталу (вищою, ніж у США та найбільших розвинених країнах Європи).

Основні галузі промисловості: машинобудування (електротехніка, суднобудування), целюлозно-паперова промисловість, деревообробна, металургійна, гірничовидобувна промисловість. Швеція посідає третє місце в світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобуванням залізної руди. Розвинені також хімічна, харчова та текстильна промисловості.

Високорозвинене, механізоване сільське господарство Швеції забезпечує потреби країни в харчах на 90%. В сільському та лісовому господарстві зайнято 4% працездатного населення, частка сільського господарства у ВНП - менше 3%. Переважають фермерські господарства (близько 35 Га). Головна галузь - м'ясо-молочне тваринництво. Широко розвинена збутова кооперація. У внутрішньому вантажообігу приблизно рівні частки перепадають на залізницю та автотранспорт, у зовнішньому основну роль відіграє морський транспорт. Близько 90% перевезення пасажирів перепадає на автотранспорт. Залізниці - близько 12 тис. км, з них 7,6 тис км електрифіковано, шосе - 102 км.

Близько половини промислової продукції та значна частина продукції сільського господарства експортується. В експорті (за вартістю) переважає продукція машинобудування (40%), целюлозно-паперової промисловості, деревообробної промисловості. Швеція посідає перше місце в світі за експортом паперу та картону, друге - целюлози та залізної руди, четверте - за експортом деревини та пиломатеріалів. Імпорт: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, харчі тощо. Близько ѕ зовнішньоторговельного обігу перепадає на країни Західної Європи.

Склад експорту: верстати та устаткування 35%, машини, целюлозно-паперова продукція, ліс, залізо, сталь, хімікати. Географія експорту: ЄС 57%, Норвегія 9%, США 9%. Основні імпортери - ЄС 68%, Норвегія 8%, США 6%. Зовнішній борг Швеції в 1994 році складав 66,5 млрд. доларів США.

Характеризуючи сферу послуг Швеції, слід зазначити, що багато соціальних послуг, такі як охорона здоров'я та освіта, майже цілком забезпечуються державою. Традиційно розвинені фінансова сфера та туризм. Швеція посідаю сильну кредитно-грошову систему. Великими та відомими банками є «Svenska Handelsbanken», «Nordbanken Holding», «Foereningssparbanken» і «Skandinaviska Enskilda Banken».

За розміром ВНП на душу населення Швеція посідає одне з найперших місць у світі. Існує дуже розвинута система соціального забезпечення.

Головною рисою економічної політики сучасного керівництва Швеції є активне вживання заходів з пріоритетного розвитку промисловості в експортних галузях. Це здійснюється шляхом розширення спектра промислових постачальників, зближення і Західної, і Південної Швеції з регіонами інших країн Євросоюзу. Район Південно-Західної Швеції складає основну економіки та торгівлі країни. На нього перепадає більше половини (270 тисяч) усіх промислових підприємств, близько 40% (300 тис. чоловік) від усіх зайнятих у промисловості. Тут розташовано більше 60% (1100) усіх компаній Швеції, що динамічно розвиваються, з них більшість - на півдні країни. На території регіону виробляється близько половини національної продукції машинобудування, більше 60% виробництва текстильної та фармацевтичної галузей та більше 70% харчової промисловості. Західна Швеція дає найбільшу частину продукції нафтохімічної промисловості. Тут - один з найбільших в Європі центрів космічних технологій, сучасної електроніки та комп'ютерно-обчислювальної техніки. Рівень інфляції в регіоні становить більше 2% (що збігається з рівнем по країні), відкрите безробіття - 8% (що вище за загальношведський рівень - 7,4%). Експорт продукції компаній Південно-Західної Швеції невпинно зростає. Три чверті його перепадає на Данію, Норвегію, Німеччину та Великобританію. Регіон постачає на експорт більше 50% всієї своєї промислової продукції та близько 65% сільськогосподарської. Імпорт тут переважає з таких країн, як Данія, Норвегія, Німеччина, США, Португалія та Китай, основні статті його - нафта, вугілля, деревина, продукція машинобудування, харчі, текстильні вироби. Південно-Західна Швеція грає значну роль у формуванні морського торгівельно-вантажного та пасажирського ринку.

Національна економічна модель отримала назву «шведського соціалізму». Це пов'язано великою мірою зі скандинавською виключністю: більше 200 років країна стояла осторонь від війн, тут зародився капіталізм принципово іншого типу, аніж в решті країн Європи, оскільки економічний розвиток країни ішов шляхом консолідації суспільства, компромісу.

Соціальні зсуви не супроводжувалися насильством, владі завжди вдавалося підтримати баланс у суспільстві. «Шведський соціалізм» - це ринкова економіка змішаного типу з пануванням приватної власності, парламентаризм у політиці, зрілість соціальної інфраструктури. Ця модель сполучає найкращі риси соціалістичного та капіталістичного шляхів розвитку.

Вступ країни до Євросоюзу справив позитивний вплив на активізацію ринкових механізмів: економічна політика країни була приведена до відповідності з вимогами єдиної Європи. Позиції держсектора були змінені, проведена приватизація, запроваджений режим жорсткої економії, що передбачає скорочення держаних витрат.

Отже, Швеція - одна з найбільш високорозвинених країн у світі, і незважаючи на несприятливі географічні та демографічні умови, що затрудняють її подальший розвиток, рівень її розвитку є незмінно високим. Проте, подібно до інших країн Західної Європи, Швеція переживає стагнацію в певних галузях промисловості, в країні відбувається депопуляція, населення зростає лише за рахунок іммігрантів зі слаборозвинених країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. - М.: Юристъ, 2001. - 458 с.

2. Авраменко О.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Х.: ХНЕУ, 2005. - 112 с.

3. Арапова В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Вінниця: ПП «Вид-во «Тезис», 2005. - 160 с.

4. Булатов А.С. Мировая экономика. - М.: Юристъ, 2003. - 349 с.

5. Вейбуль Й. Коротка історія Швеції. - Стокгольм: Шведський університет, 2001. - 102 с.

6. Волков А.М. Швеция на пути к выздоровлению // МЭ и МО. - 2003. - №5. - С.25-32.

7. Волков А.М. Швеция: социально-экономическая модель. - М.: Наука, 2003. - 204 с.

8. Горохова К.Г. «Государство благосостояния»: шведская модель. - М.: Наука, 1999. - 328 с.

9. Дей Р. Швеция: Путеводитель. - М.: Дубль В, 1998. - 98 с.

10. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. - 107 с.

11. Исаев М.А. Общие данные о Швеции: брошюра Шведского Института. - Стокгольм, 2003. - 105 с.

12. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). - К.: Видавництво Європейського університету, 2004. - 216 с.

13. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - К.: Юридична книга, 2005. - 704 с.

14. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - К.: Знання, 2006. - 350 с.

15. Купалова Г.І. Розвиток та розміщення продуктивних сил регіону: соціально-економічні аспекти. - М.: Підручники і посібники, 2005. - 228 с.

16. Мансуров А.Ю. Финансово-промышленные группы в экономике Швеции. - М.: Юристъ, 2001. - 167 с.

17. Мюрдаль Г. Швеция и Западная Европа. - М.: Юристъ, 1999. - 195 с.

18. Перспективи розвитку місцевого самоврядування: досвід України та Швеції: Аналітичний бюлетень. - К.: Знання, 2003. - 123 с.

19. Плевако Н. Швеция: реформизм против реформы. - М.: Юристъ, 2004. - 118 с.

20. Пузанов І.І. Динаміка і структура зовнішньої торгівлі трансформаційних економік. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2002. - 170 с.

21. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. - К.: Вікар, 2006. - 400 с.

22. Суслина С.С. Промышленность Швеции. - М: Наука, 2001. - 216 с.

23. Федоров Г.М. Балтийский регион: социально-экономическое развитие и сотрудничество. - Калининград: Янтарный сказ, 1999. - 245 с.

24. Хвесик М.А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. - К.: Кондор, 2005. - 344 с.

25. Чернюк Л.Г. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - К.: Ун-т «Україна», 2005. - 245 с.

26. Шемаєва Л.Г. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Х.: ХНЕУ, 2006. - 74 с.

27. Экмунд К. Эффективная экономика. Шведская модель. - М.: Юристъ, 2001. - 214 с.

28. http://www.worldstat.ru - повні економіко-географічні характеристики всіх країн світу.

29. http://www.Geo2000.da.ru - економіка Швеції.

30. http://www.sweden.se - офіційний сайт Швеції.

Размещено на Allbest.ru