Зміст

• Вступ
• 1. Структура кольорової металургії
• Алюмінієва промисловість
• Мідна промисловість
• Свинцева промисловість
• Титанова промисловість
• 2. Сучасний стан кольорової металургії
• Рудна база
• Український експорт кольорових металів
• Український імпорт кольорових металів
• 3. Розміщення підприємств галузі
• 4. Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат
• 5. Шляхи розвитку галузі
• Висновки
• Список літератури

Вступ

Кольорова металургія - галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину. До кольорової металургії належать також заготівля й переробка вторинних кольорових металів. Основні види продукції кольорової металургії - руди, концентрати, метали і сплави кольорових металів, порошки, хім. сполуки кольорових металів, вироби з кольорових металів і сплавів тощо; попутна продукція - мінеральні добрива, будівельні матеріали та інші

Провідні позиції за запасами сировини займають: Гвінея (боксити), Канада (цинк, вольфрам), США (молібден), Австрія (свинець), ПАР (золото), Мексика (срібло), Конго (кобальт), Болівія (літій), Чилі (мідь), Індонезія (олово).

Найбільші підприємства галузі в Україні -- Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат та Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, Побузький нікелевий завод, Артемівський завод по обробці кольорових металів, Запорізький титаномагнієвий комбінат, Торезький завод наплавочних твердих сплавів та інші.

Перспективи розвитку галузі в Україні:

- Удосконалення технологічних процесів переробки концентратів кольорових металів;

- Комплексне використання різних компонентів кольорових металів;

- Розвивати видобуток золота промислового значення (Україна в перспективі може видобути майже 25 т золота щороку.)

- Імпорт з Румунії, Грузії, Вірменії (удосконалювати зв'язки по імпорту).1. Структура кольорової металургії

Рисунок 1. Структура галузі

Алюмінієва промисловість

Алюмінієва галузь є однією з основних підгалузей кольорової металургії України. Обсяги виробництва алюмінію і алюмінієвих сплавів на сьогоднішній день складають близько 200 тис. т.

Незважаючи на те, що в Україні нараховується кілька десятків підприємств-виробників вторинних алюмінієвих сплавів, що займаються переробкою алюмінію і алюмінієвих сплавів, основу алюмінієвої промисловості України складають три підприємства: ООО «Миколаївський глиноземний завод» (МГЗ), ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК), СП «Інтерсплав».

Перші два підприємства належать російським компаніям - провідним виробником алюмінію - «РУСАЛ» і «СУАЛ», третє є спільною власністю іспанських і українських інвесторів.

ОАО «Миколаївський глиноземний завод» є найбільшим в СНД виробником глинозему - основної сировини для виробництва алюмінію. У 2006 р. МГЗ виробив близько 1,37 млн т глинозему, що приблизно на 3% більше, ніж у 2005 р.

Потужності ЗАЛКа розраховані на виробництво 110 тис. т первинного алюмінію і первинних сплавів на його основі. Підприємство також виробляє глинозем, що використовується в основному для своїх потреб. За попередніми даними, в 2006 р. комбінат виготовив 108,4 тис. т алюмінію і його сплавів, а також близько 255 тис. т глинозему.

СП «Інтерсплав» є основним виробником алюмінієвих сплавів в Україні, що здатний виробляти до 80 тис. т первинних і вторинних алюмінієвих сплавів на рік. Однак в останні роки, через дефіцит сировини і деяких інших факторів економічного характеру, потужності підприємства використовуються приблизно на 40-80%.

Серед виробників готової продукції слід виділити такі підприємства, як СП ЗАТ «Донецький завод алюмінієвих профілів» і КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», які займаються виробництвом алюмінієвих профілів і металоконструкцій.

Основу вторинної металургії в алюмінієвій галузі складають наступні підприємства: ЗАТ «Експометал», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», ТОВ «Механічний завод», ТОВ «Укрспецмет», ТОВ «Контурмет», ТОВ СП «Обімет», ТОВ «Донметсплав», ТОВ СП «Донсплав».

Мідна промисловість

Флагманом мідної промисловості України, безумовно, є ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів» (АЗОКМ) - єдиний в Україні виробник плоского і круглого прокату з міді і її сплавів. Виробничі потужності заводу дозволяють випускати мідний, латунний, мідно-нікелевий прокат і напівфабрикати.

За підсумками 2006 р., обсяг виробництва АЗОКМ склав понад 48,5 тис. т готової продукції, що складає більшу частину в загальному виробництві мідної підгалузі, обсяги якого становлять 65-80 тис. т продукції з міді і мідних сплавів на рік. Приблизно 80-85% продукції, що виробляється на заводі, поставляється на внутрішній ринок, на відміну від більшості підприємств галузі, що є в основному, експортно-орієнтовними.

Серед них можна виділити такі підприємства, як ТОВ «Катех-Електро» - одного з основних виробників кабельної продукції в Україні, ТОВ СП «Панком-Юн» - на базі якого налагоджено виробництво катодної міді, ДП «Донецьквторкольормет», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», АОЗТ «Втормет», СП «Техноскрап», ТОВ «Екометал», ТОВ «Бона».

Свинцева промисловість

На сьогоднішній день Україна виробляє близько 50-60 тис. т свинцю. Найбільшим виробником даного металу і його сплавів в Україні є ЗАТ «Свинець», що виробляє зараз понад 10 тис. т свинцю і його сплавів на рік.

Продукцію даного підприємства споживають в основному акумуляторні і кабельні заводи країн СНД, зокрема найбільше підприємство-виробник акумуляторної продукції в Україні - НАК «ІСТА». Певну кількість свинцевої продукції споживають також країни Балтії і Західної Європи. Крім ЗАТ «Свинець», основними виробниками свинцевої продукції в Україні є ТОВ «Укрсплав», ТОВ «Мегатекс», ТОВ «НПП Енергосплав», ТОВ «Владармет».

Титанова промисловість

Титанова підгалузь є єдиною в кольоровій металургії України, яка має практично повний виробничий цикл, починаючи від видобутку титановмісних руд і закінчуючи виробництвом двоокису титану.

Державне підприємство «Запорізький титаномагнієвий комбінат» (ЗТМК) - єдиний в Україні виробник металічного губчастого титану. На даний час комбінат виробляє приблизно 11 тис. т даного товару на рік. До 2012 р. планується збільшити виробництво титанової губки до 12,5 тис. т. На комбінаті організується виробництво титанових злитків і сплавів потужністю до 3 тис. т. Частину губки комбінат перероблює на власних потужностях в напівфабрикати - титанові злитки, решту (90-95%) поставляє на інші підприємства, в основному за рубіж.

Виробниками титанових напівфабрикатів в Україні є також ТОВ «Антарес», НВЦ «Титан», АТ «ФІКО», ВАТ «Закарпатський металургійний завод». Більшість з них виробляють злитки титану та його сплавів, як із губки, так і з брухту та відходів титану.

Прокатні потужності для переробки титанових напівфабрикатів в Україні відсутні, тому практично весь обсяг даної продукції надходить на експорт. Зараз розглядається питання про налагодження виробництва титанового прокату на одному із підприємств України, що мають прокатні потужності.

2. Сучасний стан кольорової металургії

У роки становлення незалежності України стрімко зріс експорт кольорових металів, особливо кольорового брухту. У 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про металобрухт», тим самим упорядкувавши експорт кольорової сировини.

Проте кольорова металургія України продовжує залишатися досить потужним промисловим утворенням. За даними статистики, в галузі налічується більше 70 підприємств різних форм власності, на яких працює понад 50 тис. чол. Останніми роками, завдяки позитивній кон'юнктурі світового ринку кольорових металів, положення в галузі стабілізувалося.

Слід зазначити, що майже 80% продукції підприємств кольорової металургії йде на експорт унаслідок невисокого внутрішнього споживання. Однак з кожним роком ситуація в плані розвитку внутрішнього споживання поступово поліпшується.

Таблиця 1 - Характеристика галузей виробництва кольорової металургії

Рудна база

Україна має потужну мінерально-сировинну базу і належить до групи найбільших мінерально-сировинних країн світу. На її території виявлено понад 20 тис. родовищ і рудних проявів, 114 видів корисних копалини, з яких 7835 родовищ, 96 видів корисних копалини мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. За своїм мінерально-ресурсним потенціалом рідкісних металів Україна посідає перше місце в Європі і відома як велика провінція світу.

Що стосується рудної бази кольорової металургії України, то в країні видобуваються уран, титан, цирконій, германій, графіт, нікель, золото, скандій і гафній. Знайдені і вивчені родовища таких нетрадиційних для України копалин, як берилій, ніобій, тантал, рідкі землі, мідь, свинець, цинк і молібден.

В Україні є потужна мінеральна база титану, розвідані запаси ільменітових руд за сумарними ресурсами перевищують світові запаси ільменіту. Всього відомо 40 родовищ, з яких 12 детально розвідані і розробляються. Найбільш значущими з них є родовища Іршавське, Стремигородське (Житомирська обл.) і Самотканське (Дніпропетровська обл.).

Перспективи створення власної ресурсної бази міді пов'язані, в першу чергу, з самородною міддю в базальтах трапової формації Волині. Україна має можливість частково забезпечити свої потреби в свинцю і цинку за рахунок супутнього оруднення на Мужиєвському, що вже розробляється, і сусідньому Біганському родовищах в Закарпатті, а також Біляєвському родовищі в Західному Донбасі.

Найважливіше значення мають для України руди алюмінію, що на даний час імпортуються. В Придніпров'ї відоме Високопільське родовище залізистих бокситів (Дніпропетровська обл.), Смілянське родовище (Черкаська обл.).

Наявність багатої мінеральної бази і розвиненого добувного комплексу дозволяє Україні експортувати значні обсяги руд і концентратів. Водночас потрібно зазначити, що зміна кон'юнктури ринка в 2007 р. призвела до деякого коригування структури експорту порівняно з 2006 р. Так, частка експорту титанових руд і концентратів зменшилася до 80,4% проти 86,0% в попередньому році, а марганцевих, навпаки, збільшилася з 6,3% (2006 р.) до 9,5%.

Серед імпортованих руд і концентратів в 2007 р. лідируюче положення займають алюмінієві (63,2%), марганцеві (21,4%) і нікелеві (14,8%). Крім того, Україна ввозить для власних потреб хромові руди і концентрати, титанові, молібденові, цирконієві, ванадієві.

Таблиця 2. Експорт руд і концентратів з України

Таблиця 3. Імпорт руд і концентратів Україною

Український експорт кольорових металів

Порівняно з 2006 р. кількісний показник експорту кольорових металів з України в 2007 р. збільшився на 2,3 % і склав 244 тис. т. Валютні надходження від експорту кольорових металів в 2007 р. досягли 989,9 млн USD, що на 11,1% більше, ніж у 2006 р. В 2006 р. аналогічні показники експорту відповідно складали 238,8 тис. т і 890,6 млн USD.

Найбільш значущими в експорті кольорових металів з України є алюмінієва і мідна групи, сумарна частка яких в експорті кольорових металів із України в 2007 р. склала 89,3%, а частка валютних надходжень від експорту даної продукції - 79,7%.

Алюміній необроблений в загальному експорті товарів алюмінієвої групи в 2007 р. склав 81,4% валютних надходжень (89,0% в 2006 р.). При цьому в 2007 р. експорт первинного алюмінію і алюмінієвих сплавів в чушках склав відповідно 8,2 і 37,4%.

В 2007 р. основу структури товарів, переважаючих в українському експорті товарів мідної групи, склали мідь рафінована і мідні сплави необроблені (43,9% по тоннажу), плоский прокат (17,1%) і труби (15,1%).

Обсяги експортних поставок нікелю, свинцю, цинку, олова є не такими значними. Їхня сумарна частка в експорті кольорових металів склала 6,3 і 5,6% в загальній кількості експортованої продукції і обсязі валютних надходжень відповідно.

Український імпорт кольорових металів

За попередніми даними, натуральний обсяг імпортованої кольорової металопродукції в 2007 р. зріс на 5,9%, а валютні витрати - на 33,5%. Загальна кількість кольорових металів, що були імпортовані до країни за звітний період, склала 198,4 тис. т на суму 1076,2 млн USD. Показники імпорту кольорових металів в 2006 р. склали 187,4 тис. т на суму 806,1 млн USD.

Домінуючими групами в імпорті кольорової металопродукції до України є алюмінієва, мідна і цинкова групи, частка яких складає 84,9% в загальній кількості імпортованої продукції та 70,4% в загальній кількості затрат на імпорт кольорових металів до України.

Особливо помітним стало збільшення поставок товарів, що належать до групи олова (58,9% в тоннажі і 136,7% в валюті), нікелю (25,5% і 99,7% відповідно), алюмінію (22,4% і 36,1%) і свинцю (19,0% і 151,6%). Водночас відзначається помітне скорочення імпорту товарів групи цинку (-10,4% і -6,4%).

Таблиця 4. Експорт кольорових металів із України

3. Розміщення підприємств галузі

Характеристика діяльності підприємства

Родовище представлене похованими прибережно-морськими розсипами в зоні зчленування Українського кристалічного щита та Дніпровсько-Донецької западини. Поклади неогенової доби, субгоризонтальні, субширотного простягання. Залягають на глибину 1-50 м. Піски кварцові з домішкою глинистих мінералів, а також ільменіту, рутилу, лейкоксену, дистену, силіманіту, ставроліту, турмаліну, хроміту та інші.

Ільменіт (титанистий залізняк) -- мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, з групи корунду-ільменіту. Оксид титану з істотним вмістом заліза, магнію та марганцю шаруватої будови. Отримав назву від Ільменських гір на Уралі. Цінна руда для отримання титану.

Хімічна формула мінералу непостійна: (Fe,Mg,Mn)TiO3, Fe -- 36,8 %, Ti -- 31,6 %, O -- 31,6. Fe2+ ізоморфно заміщується Mg2+ i Mn2+; відповідно ільменіт може містити до 17% MgO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до гейкіліту), і до 14% МnО (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до пірофаніту). Відомі також домішки Al, Nb, V, Cr, Со, Ni.

Рутил (рос. рутил, англ. rutile, нім. Rutil) - мінерал класу оксидів та гідрооксидів; діоксид титану ланцюжкової будови.

Містить (%): Ті - 60,0; О2 - 40,0. Ізоморфні домішки: Cr, Nb, Та, V, Sn. Різновиди Р.: стрюверит - містить домішку Ta2O5 до 47%; ільменорутил Nb2О5 до 42%; нігрин - залізистий рутил. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Густина 4,3. Тв. 6,0-6,75. Бурого або червоного кольору. Блиск алмазний, металічний. Прозорий у невеликих уламках. Риса жовта, бура. Кристали призматичні, стовпчасті до голчатих. Грані призми покриті вертикальною штриховкою. Звичайні двійники. Утворює епітаксичні зростки з магнетитом, гематитом, ільменітом, голчастими і волосоподібними вростками в кварці («стріли Амура», «волосся Венери»), ґранаті. Тонкозернистий агрегат Р. входить до складу псевдоморфоз по мінералах Ti (лейкоксен).

Лейкоксен (рос. лейкоксен, англ. leucoxene; нім. Leukoxen n) - полімінеральний мікрокристалічний агрегат оксидів титану (рутилу, анатазу і брукіту), кінцевий продукт зміни ільменіту, рідше - сфену, перовськіту і ін. мінералів титану.

Склад і фізичні властивості змінні. Основний компоненти: ТіО2; і Fe2О3 (6-15%). Вміст FeO менше 2%. Колір ясно-коричневий, сірий, жовтуватий до білого. Густина 3,6-4,3. Немагнітний і слабомагнітний. Походження головним чином гіпергенне; поширений у корах вивітрювання і розсипах. Нерідко виникає у гідротермальних умовах і при метаморфізмі.

Промислове родовища екзогенні, в основному древні титано-цирконієві розсипи (Малишевське родов. в Україні).

Лейкоксен - важливий різновид титанової сировини. При розробці екзогенних родовищ титану добувається спільно із зміненим ільменітом і рутилом. Збагачується гравітаційними методами і флотацією з доводкою концентратів на магнітних і електричних сепараторах.

Технологія розробки

Включає кар'єр. Основне гірничотранспортне обладнання кар'єру: роторні екскаватори, мехлопати, великовантажні автосамоскиди; на відвалах - бульдозери, відвалоутворювачі; на виїмці мехлопати, багаточерпаковий ланцюговий екскаватор. Збагачення руди гравітаційне (колективний концентрат) з подальшою електричною і магнітною сепарацією. Використання корисних копалин - комплексне.

5. Шляхи розвитку галузі

Шляхи розвитку кольорової металургії

Україна має значні запаси титанової сировини - 61,5 млн.тонн у перерахунку на 100% TiO2. Це складає приблизно 8 відсотків світових запасів. Видобуванням титанової сировини та випуск титановмісних концентратів здійснюється на Вільногірському гірничо-металургійному та Іршанському гірничо-збагачувальному комбінатах. Їх сумарна виробнича потужність сягає 715 тис. тонн рутилового та ільменитового концентратів на рік. Ці два комбінати сьогодні повністю забезпечують сировиною виробництво губчастого титану на Казенному підприємстві „Запорізький титаномагнієвий комбінат", а також випуск пігментного діоксиду титану на Кримській ДАК „Титан" та ВАТ „Сумихімпром".

Запорізький титано-магнієвий комбінат виробляє біля 9 тис. тонн на рік губчастого титану, що складає приблизно 7,5 відсотків світового виробництва (станом на кінець 2006 року). Крім України, губчастий титан також виробляють: Російська Федерація - 28%, Казахстан - 18%, Японія -29%, США - 7.% , Китай -10 відсотків.

Останніми роками на світовому ринку титану виник значний дефіцит губчастого титану через різке підвищення попиту на нього. Цей метал широко використовується в авіакосмічній галузі. Наприклад, американська компанія „Боїнг" планує розпочати випуск літаків нового покоління „Боїнг-787", де на „крилатий метал" припадатиме до 20 відсотків ваги. Аналогічні розробки ведуться й іншими провідними авіабудівними компаніями світу. Також зростають обсяги використання титану в хімічній промисловості, машинобудуванні, енергетиці, автомобілебудуванні, медицині тощо.

Враховуючи сприятливу кон'юнктуру на світовому ринку титану, Запорізький титано-магнієвий комбінат розпочав технічне переозброєння виробництва. Вже сьогодні введено у дію 8 апаратів відновлення та вакуумної сепарації губчастого титану продуктивністю 3,8 тонн за цикл. Планується, що до 2010 року запрацює ще дві такі установки. Введення в дію нового обладнання дозволить збільшити випуск високосортного титану губчастого до 50 відсотків, суттєво скоротивши енергоємність його виробництва. Після завершення технічного переоснащення, комбінат випускатиме до 12,4 тис. тонн титану на рік.

Перспективним планом розвитку Запорізького титано-магнієвого комбінату передбачено організацію виробництва титанових зливків потужністю 3 тис. тонн на рік з встановленням печей електронно-променевого переплавлення. Також планується створення дослідно-промислового виробництва титанової продукції більш високого ступеня переробки (прокат, труби тощо) з використанням титанових зливків та титанових порошків загальною потужністю 2 тис. тонн на рік.

Орієнтовний обсяг фінансування робіт з технічного переозброєння виробництва на комбінаті з 2007 по 2010 рік складає 450 млн. грн.

Висновки

Незважаючи на нинішній складний період розвитку галузі, кольорова металургія з оптимізмом дивиться в майбутнє. Адже Україна володіє потужним промисловим потенціалом, висококваліфікованими трудовими ресурсами, розвинутою галузевою наукою. Високий науково-інтелектуальний рівень інститутів та підприємств дозволяє забезпечити належний супровід заходів з розвитку кольорової металургії на рівні сучасних вимог до техніки та технології виробництва. Але слід наголосити, що галузь успішно розвиватиметься лише за умови серйозної активізації інноваційних процесів. Поки що цього, на жаль, не відбувається.

Державна політика у кольоровій металургії має бути спрямована на розроблення стратегічних та структурних перетворень у галузі. Це необхідно для якісного поєднання можливостей держави з цілями та можливостями власників промислового бізнесу.

Однією з умов ефективної інтеграції вітчизняних металургійних підприємств у глобальні процеси світового ринку є корінне їх технічне переозброєння. Інакше продукція більшості вітчизняних металургійних підприємств буде стрімко втрачати свою конкурентоспроможність. Такі фактори, як низький рівень продуктивності праці, велика енерго- та матеріаломісткість, невисока якість продукції, відсутність замкнутого виробничого циклу поступово нівелюють основну конкурентну перевагу українського металу - його низьку собівартість.

Список літератури

1. Про Національну програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року: Проект Закону України

2. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року N 188/98-ВР. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1998, N 38-39, ст.248

3. Горбенюк А. Економічні аспекти розвитку експорту продукції металургійної галузі // Економіка. Фінанси. Право. - № 11. -2001.

4. Дорогунцов С.І. Розміщення продуктивних сил. К.: 2002 р.

5. Іщук. РПС: Теорія, методи, практика. - 1999.

6. Качан Є.П. Економічна і соціальна географія світу. Тернопіль: “Астон”. - 2002р.

7. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил. К.: Знання. - 2000р.

8. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Розміщення продуктивних сил України. - Рівно: РДТУ, 1998. - 410 с.

9. Мазур. Шляхи розвитку гірничо-металургійного комплексу України // Економіка України - 2000. - №4.

10. Макогон. Ю Гірничо-металургійний комплекс України: міфи та реальність // Зеркало Недели. - №34. - 2005р.

11. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. -- Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3

12. Олейнікова І.В. Українська кольорова металургія та можливості її виходу на світовий ринок // Маркетинг в Україні. - № 2. - 2004.

13. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За редакцією Ковалевського - К: Знання. - 2007.

14. Рудаков О.Г. Вплив фінансової кризи на металургійні підприємства України. // Фінанси України. - №2. - 2009.