главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Характеристика Поліського економічного району

Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району, галузева і територіальна структура господарства.

Рубрика: География и экономическая география
Вид: контрольная работа
Язык: украинский
Дата добавления: 19.10.2009
Размер файла: 99,3 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
Сучасний стан та проблеми соціально-економічного розвитку Донецького економічного району. Шляхи підвищення ефективності функціонування суспільно-господарського комплексу. Зміст та призначення Програми-2020. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Донбасу.
статья [11,0 K], добавлена 22.11.2010

2. Тенденції і проблеми розвитку Придніпровського економічного району
Географічне положення Придніпровського економічного району, його спеціалізація, природно-ресурсний та трудовий потенціал. Територіально-галузева структура, розвиток транспортного комплексу. Особливості законодавчого і організаційно забезпечення району.
курсовая работа [57,8 K], добавлена 18.04.2012

3. Тенденції та перспективи розвитку Подільського економічного району
Сутність, значення та мета економічного районування та державної регіональної політики. Характеристика та склад Подільського економічного району. Основні соціально-економічні показники розвитку Подільського економічного району та шляхи його розвитку.
курсовая работа [63,3 K], добавлена 17.02.2011

4. Галузі спеціалізації господарчого комплексу Східного економічного району, передумови їх розвитку і особливості розміщення
Територіальна структура, галузі спеціалізації, природні та економічні передумови розвитку. Промисловий комплекс, АПК, транспортний комплекс, соціальний комплекс. Основні проблеми розвитку економіки та оптимізації галузевої структури району.
реферат [15,1 K], добавлена 30.11.2006

5. Соціально-економічна характеристика столичного економічного району. Проблеми та перспективи його розвитку
Київ як столиця держави зумовлює сучасне транспортно-географічне положення району - залізниці, автомагістралі, річкові шляхи. Позитивно впливає на економічний розвиток району також наявність спільного кордону з Російською Федерацією та Білоруссю.
курсовая работа [37,4 K], добавлена 08.01.2009

6. Характеристика Причорноморського економічного району
Географічне положення Причорноморського економічного району, стан розвитку сільського господарства і промислового виробництва. Демографічні передумови розвитку регіону, стан транспортного і рекреаційного комплексів, вирішення основних екологічних проблем.
реферат [26,7 K], добавлена 04.12.2011

7. Стан еколого-економічного потенціалу Сумської області
Стан економічного району разом з Харківською та Полтавською областями. Агропромисловий комплекс Сумщини. Демографічні та соціально-економічні характеристики населення. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району.
контрольная работа [31,9 K], добавлена 12.05.2014

8. Сутність і структура природно-ресурсного потенціалу
Структура та методи оцінки природно-ресурсного потенціалу. Особливості просторового розміщення ресурсного потенціалу країни. Проблеми ресурсоспоживання та ресурсозбереження. Головні проблеми щодо ефективного використання рекреаційних ресурсів України.
контрольная работа [28,3 K], добавлена 15.07.2009

9. Розміщення продуктивних сил Волинської області
Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Волинської області. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області. Особливість розміщення, територіальна структура та перспективи розвитку провідних галузей господарства.
курсовая работа [1,3 M], добавлена 06.04.2013

10. Північно-Кавказький економічний район Росії
Економіко-географічне положення Північно-Кавказького економічного району. Природно-ресурсний потенціал та характеристика рекреаційних ресурсів району. Структура промисловості Північно-Кавказького регіону. Стан розвитку сільськогосподарського виробництва.
реферат [27,7 K], добавлена 13.08.2010


Другие работы, подобные Характеристика Поліського економічного району

Страница:  1   2   3 


44

ЗМІСТ

Вступ

1. Надайте характеристику Поліському економічному району

1.1. Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни

1.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

1.3. Галузева і територіальна структура господарства

1.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району

2. Поняття територіального розподілу праці і його вплив на РПС

3. Дайте характеристику рослинництву і положення в ньому України

4. Тести

4.1. Наука про РПС вивчає:

4.2. На законі економії суспільної праці базується:

4.3. Основою формування економічних районів виступає:

4.4. Частина працездатного населення в працездатному віці - це:

4.5. Основним паливним ресурсом України є:

4.6. Наука в сучасному розумінні відноситься:

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На сучасному етапі суспільного розвитку, якому притаманне прискорення темпів науково-технічного прогресу, з одного боку, та загострення ресурсно-екологiчної кризи -- з іншого, суттєво посилюються світові інтеграційні процеси в сфері науково-технічного та економічного співробітництва. Входження України в світовий економічний простір -- це новий етап у розвитку її продуктивних сил, який передбачає структурну модернізацію економіки, формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення системи господарських зв'язків, зрушення в експортно-імпортній спеціалізації певних територій. Усе це вимагає досягнення кардинальних змін у структурних і відтворювальних характеристиках продуктивних сил, орієнтації на ефективний пошук нових можливостей щодо ресурсозбереження в усіх сферах виробничої і невиробничої діяльності.

Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються активізацією впливу територіальних відмінностей природного і виробничого потенціалів на результати соціально-економічних перетворень, причому цей процес набирає загальнонаціональної ваги. Ефективно використовуючи природно-ресурсний, трудовий та виробничий потенціал регіонів України, можна досягти значних успіхів в економічному зростанні в інтересах зміцнення могутності держави та добробуту її населення. На цьому шляху принципово важливо враховувати якісно нові реалії розвитку українських регіонів, спиратися на знання закономірностей територіального розвитку та бачення його перспектив. У зв'язку з цим великого значення набуває удосконалення територіального управління, що передбачає активну координацію господарської діяльності в межах існуючого економічного районування території України. Необхідно налагодити тіснi міжрегіональні економічні зв'язки, розширити можливості кооперування і комбінування виробництва з метою формування в державі стабільних господарських територіальних систем як першооснови ефективного вирішення загальних соціально-економічних проблем.

Завдання курсу розміщення продуктивних сил полягають у наданні необхідних знань щодо новітніх тенденцій розвитку цієї галузi науки, формування у них умінь і практичних навичок при вирішенні практичних питань стосовно розміщення продуктивних сил з урахуванням демографічних, соціальних та екологічних факторів.

1. Надайте характеристику Поліському економічному району

1.1 Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни

Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Останній включає в себе чотири області України -- Волинську (утворена 1939 p.), Житомирську (1939 p.), Рівненську (1939 р.) та Чернігівську (1932 p.). Територія району займає 102,1 км2, а названих областей відповідно -- 20,2, 29,9, 20,1 та 31,9 тис км2 (табл. 1.1).

У зазначених межах територія чотирьох поліських областей остаточно увійшла до складу України після возз'єднання Українських земель і закінчення Другої світової війни. Однак, окремі, порівняно незначні частини поліських етнічно-культурних територій, що за певного часу належали Україні (зокрема, Холмщина та частина Гомельської області) зараз знаходяться в складі інших держав (Польщі та Білорусі тощо). Нині територія району відзначається у цілому не характерною для України взаємною відокремленістю складових територіальних частин (рис. 1.1). Так, економічний район складається з двох територіально відокремлених анклавів -- Волинсько-Житомирського Полісся та Чернігівщини (Східного Полісся). Поліський економічний район розташовано в основному в природно-географічній зоні мішаних лісів, яка знаходиться у західній частині Східноєвропейської рівнини на території двох геоморфологічних регіонів -- Поліської низовини та Волинсько-Подільської плити. Частково території економічного району, а саме -- південні адміністративні райони в основному Житомирскої та Чернігівської областей -- в зоні Лісостепу.

Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським регіоном, Поділлям, Черкащиною, Київщиною та Слобожанщиною. Через цей регіон проходять транспортні та зв'язкові мережі, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково -- з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з другого -- між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньо українських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.

Енергетичною базою району є, поряд із власними (вугілля кам'яне й буре, газ, нафта та торф, дрова тощо), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є його внутрішній ринок, а також ринки інших економічних районів України, на які постачається продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроенергія, рудна й нерудна сировина для чорної та кольорової металургії тощо. Продукція паливної промисловості, однак споживається в основному в межах району.

Для Полісся характерним є постійне зростання питомої ваги міського населення з відповідним зменшенням частки населення сільських місцевостей, подальша концентрація населення в міських агломераціях та промислових вузлах району. З кінця 1980-х pp. намітилась тенденція до зниження темпів зростання, а з початку 90-х -- скорочення абсолютної чисельності населення. Причинами цього явища стали зменшення народжуваності, зростання в загальній чисельності населення питомої ваги осіб літнього віку, зростання смертності, скорочення максимальної тривалості життя, зростання захворюваності на тяжкі хвороби, численні екологічні проблеми регіону.

Таблиця 1.1

Основні показники соціально-економічного розвитку поліського економічного району та його областей у 2007 р.

Показники

Україна

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Територія, тис. км2

603,7

102,1

16,9

20,2

3,3

29,9

5,0

20,1

3,3

31,9

5,3

Чисельність наявного населення, тис. чол.

49291,2

4926,7

10,0

1054,2

2,1

1420,5

2,9

1184,4

2,4

1267,6

2,6

Трудові ресурси, тис. чол.

29961,1

2845,9

9,5

581,8

2,0

779,3

2,6

699,3

2,3

785,5

2,6

Валова додаткова вартість (у фактичних цінах), млн грн*

103847

8135

7,8

1504

1,4

2255

2,2

1988

1,9

2388

2,3

Валова додаткова вартість у розрахунку на одну особу населення, грн*

2081

1

1651,2

79,3

1426,7

68,5

1587,5

76,2

1678,5

80,7

1883,9

90,5

Основні фонди (у фактичних цінах, на кінець року), млн грн

828822,1

64 053,4

7,7

12 041,2

1,4

18 435,8

2,2

14 875,0

1,8

18701,4

2,3

Інвестиції в основний капітал (у порівнянних цінах), млн грн

13 955

782

5,6

166

1,2

153

1,1

223

1,6

240

1,7

Інвестиції в основний капітал на одну особу населення (у порівнянних цінах), грн

283,4

158,7

55,9

157,2

55,5

107,9

38,1

189,3

66,8

188,6

66,5

Продукція промисловості (у фактичних цінах), млн грн

134553,0

6840,5

4,7

952,6

0,7

1490,0

1,0

1924,8

1,3

2473,1

1,7

Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 1996 p.), млн грн

25 908

3701,7

14,3

825,9

3,2

968,6

3,7

786,0

3,1

1121,2

4,3

Виробництво електроенергії, млрд кВт * год

173,0

12,3

7,1

0,0

0,0

0,0

0,0

11,7

6,8

0,5

0,3

Виробництво товарів народного споживання,млн грн

у тому числі:

продовольчі

непродовольчі

29761,6

17133,9 9766,0

2984,9

1675,3 1163,5

10,0

9,8

11,9

593,5

506,7

73,8

2,0

2,9

0,8

777,8

473,4

282,4

2,6

2,8

2,9

302,6

235,4

64,6

1,0

1,4

0,8

1311,0

459,8

742,7

4,4

2,7

7,6

Чисельність населення району -- 4926,7 тис. чол., що становить 10 % від загальної чисельності населення України. Порівняно з загальноукраїнською, густота населення району менша майже у два рази (49 чол. на км2 проти 84). Для областей району значення густоти населення в 2000 р. становили: для Волинської області -- 53 чол/км2; для Рівненської області -- 59 чол/км2; для Житомирської області -- 49 чол/км2; для Чернігівської області -- 41 чол/км2. Збільшення густоти населення спостерігається в напрямку з півночі на південь району. Найбільшими є значення густоти населення для міських агломерацій, найменші характерні для північних районів Чернігівської області та Чорнобильської зони обов'язкового та добровільного відселення. Внаслідок радіоактивного забруднення даної території, небезпечних для здоров'я і життя людей умов проживання, чисельність та густота населення Чорнобильської зони є найнижчими на Поліссі. З цих самих причин, особливою є і динаміка чисельності населення зони, яка значною мірою обумовлюється й досі міграційними процесами. Відмічається повернення кількох сот жителів 30-кіломет-рової зони відчуження, в основному осіб похилого віку у рідні краї на постійне проживання.

Рельєф та клімат Полісся є задовільними для господарювання. Для району характерними є ландшафти зони мішаних лісів, що відрізняються помірно теплим, вологим кліматом, поширенням піщаних рівнин. Поліська рівнина розташована на висоті близько 150--200 м над рівнем моря. Максимальна висота на сході району -- Овруцька височина 316 м. Перезволожені піщані низини Поліської рівнини пересічені густою мережею слабоврізаних русел та широкими поймами річок. Цей район характеризує також значне поширення дубово-соснових лісів (насадження займають зараз близько однієї третини території району, що перевищує середній для країни показник), боліт, заболочених місцевостей, луків, озер. Ознакою району є порівняно достатня забезпеченість водними ресурсами.

У межах Волинської та Рівненської областей, на Південному заході Полісся, знаходиться Волинська височина, що відповідає розташованій у цьому районі частині Волинсько-Подільської плити -- слабохвилястої рівнини із пересічними висотами 220-- 250 м. Максимальну висоту цієї частини Полісся -- 342 м визначає Мізоцький Кряж. Південні райони Житомирської та Київської областей займають північну частину Придніпровської височини (пересічні висоти 220--240 м). Південь Чернігівської області частково займає Придніпровська низовина, яка не має чіткої рельєфної межі з Поліською низовиною. її переважні висоти становлять 100--150 м. Для цих трьох регіонів півдня Полісся характерними є в основному ландшафти лісостепової зони.

Таким чином, переважно рівнинний характер місцевості, висока для України лісистість району, задовільна забезпеченість водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей аграрного виробництва та промисловості. Однак наявність порівняно великих лісових насаджень, значної кількості перезволожених місцевостей, у тому числі болот (на Полісся припадає до половини заболочених земель України), у багатьох випадках потребує подальшого здійснення комплексу меліоративних робіт і рубок лісу для здійснення господарської діяльності і підвищення її ефективності.

Полісся майже цілком (за винятком південних районів Чернігівської області) знаходиться у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Континентальність клімату зростає з заходу на схід зі зменшенням зволоженості та заболоченості території і кількості опадів. Середня температура району в січні сягає від - 4 °С до - 8 °С; у червні -- від + 17 °С до + 19 С. Характерна для району середня кількість опадів -- 550--650 мм за рік майже збігається з середньою по країні. Тривалість безморозного періоду становить близько 150--60 діб за рік, літнього сезону -- 90--110 діб. Період вегетації сільгоспрослин закінчується наприкінці вересня -- на початку жовтня. Його тривалість становить 210--215 діб. Серед рівнинних територій України кліматичні умови Полісся є найбільш суворими. Саме тому можливості рослинництва у цьому районі обмежуються в основному сільськогосподарськими культурами, які не потребують великої кількості тепла, такими як жито, картопля, льон, гречка. Кліматичні умови забезпечують вирощування хмелю, озимої пшениці, ячменю та цукрових буряків, розвиток ягідництва, овочівництва і садівництва. Найбільш сприятливі для сільського господарства ґрунтово-кліматичні умови південної частини району (в основному на Житомирщині та Чернігівщині), де природна родючість ґрунтів вища (чорноземи), ніж у перезволоженій і заболоченій території північних районів.

Природно-кліматичні та соціально-економічні передумови господарювання визначають спеціалізацію Поліського району в загальнодержавному поділі праці, а саме його аграрно-промислову орієнтацію. У структурі суспільного виробництва помітно високими є частки переробних галузей АПК -- легкої та харчової промисловості. Крім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці в Україні стали різнопрофільне, в основному трудомістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожежного обладнання, різноманітних сільськогосподарських машин та устаткування, військово-промислове та конверсійне виробництво, а також хімія та нафтохімія, в тому числі виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, добування окремих корисних копалин, у тому числі вугілля, торфу, нафти й газу, випуск вузькопрофільних виробів чорної й кольорової металургії, фармацевтична промисловість. Окремо треба вказати на такі профілі районної спеціалізації, як виробництво нерудних матеріалів (динасових кварцитів) для чорної металургії, добування титанової руди тощо, які мають важливе значення для національної економіки.

1.2 Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

Мінерально-сировинні ресурси. Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливно-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими металорудними ресурсами. Серед паливно-енергетичних ресурсів головне місце посідають кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області, газ Волинської області. Промислове значення мають також буре вугілля Дніпровського басейну (у Житомирській області) та поклади торфу, які поширені практично по всій території Поліської природно-географічної зони району.

Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд -- 9,4 % загальноукраїнських запасів. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині, у цьому ж регіоні можливим є промисловий видобуток золота.

Нерудні корисні копалини представлено сировиною для металургії, хімічної промисловості й промисловості конструкційних матеріалів. Серед областей Полісся виділяються потенціалом нерудних ресурсів Житомирська та Рівненська області. Найбільшу частку в потенціалі нерудних копалин займає сировина для виготовлення конструкційних матеріалів, у тому числі -- для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітні будівельні матеріали та сировина для будівельної промисловості: будівельне та декоративно-облицювальне каміння, крейда, глини, вапно та ін. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів Полісся переважає потенціал паливно-енергетичних ресурсів Чернігівської області.

У Поліссі знаходиться один з розроблюваних в України кам'яновугільних басейнів -- Львівсько-Волинський. Хоча розвідані запаси кам'яного вугілля в Поліссі становлять менше сотої частини від загальноукраїнських, вони мають для самого району істотне значення. Запаси бурого вугілля, що зосереджені в чотирьох родовищах Житомирської області, дозволили створити у свій час на їх базі підприємства видобувної та паливної промисловості. Торфова промисловість району добуває місцеву сировину, запаси якої становлять більше половини загальноукраїнських запасів торфу. Помітну роль у розвитку продуктивних сил регіону мають родовища нафти та горючих газів. Важливе промислове значення відіграють нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області поблизу міста Прилуки: Прилуцьке, Леляківське, Богданівське, Гнідинцівське, Малодівицьке та ін. Запаси поліської нафти становлять десяту частину від загальноукраїнських. Після проведеного у 2000 р. закриття ЧАЕС джерелами покриття дефіциту паливно-енергетичних ресурсів, крім ввозу з-за меж району, виступають енергія теплових та Рівненської атомної електростанцій. Джерелами поповнення енергетичного балансу регіону може стати гідроенергія малих річок (відзначається потенціалом цього виду ресурсів Чернігівська область), вітру, енергія біогазу тощо. Основними споживачами електроенергії Полісся є галузі спеціалізації: електроенергетика, хімічна і нафтохімічна промисловість, транспорт, сільське господарство, харчова промисловість та машинобудування і металообробка.

Земельні ресурси. Порівняно з Україною в цілому Полісся характеризується більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Досить високою є питома вага пасовищ та природних кормових угідь. Найбільшою є освоєність сільськогосподарських угідь у Чернігівській та Житомирській областях, найнижчою -- у Рівненській. Порівняно з Україною в цілому нижчу бальну оцінку за середньоукраїнською шкалою мають землі Волинської та Чернігівської областей; близькими до середніх в Україні є значення оцінки сільськогосподарських угідь Житомирської та Рівненської областей.

З усієї площі земель 56 % належать до сільськогосподарських угідь, з яких 72 % забруднено радіонуклідами. Осушені болотні і перезволожені землі втратили природний стан і швидко деградують: 43% мають підвищену кислотність, 8 -- засолені, 18 -- ушкоджені вітровою і 5 % -- водною ерозією. Заболоченість зросла в 2,5 раза і становить 13 %, перезволожені 18 % загальної площі сільськогосподарських угідь регіону. Водні ресурси. Природно-кліматичні та фізико-географічні умови Полісся зумовили особливості його водних ресурсів, якими є вагома частка запасів підземних вод та вод озер і боліт, цінних гідромінеральних ресурсів. Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку. Враховуючи зростаючі потреби у воді в період найменшого стоку, з метою ефективного регулювання сезонного режиму річок та раціонального використання водних ресурсів стік річок у Поліссі значною мірою заврегульовано водосховищами. Порівняно високою є заврегульованість стоку в Житомирській та Рівненській областях. У господарстві також використовуються ресурси штучних водоймищ (ставків), багато боліт та озер, серед яких виділяються як за розмірами водних запасів (301 млн м3), так і за екологічними характеристиками Шацькі озера, а також Біле озеро Рівненщини. Водозабезпеченість одного жителя регіону місцевим стоком та експлуатаційними запасами підземних вод у середньому у два рази перевищує відповідні характеристики в Україні і становить 1,5--2 тис. м3. На 1 км2 площі регіону припадає, таким чином, 75--100 тис. м3 води на рік.

Лісові ресурси. Враховуючи особливості розвитку і розміщення продуктивних сил, а також техногенне та антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище, розподіл лісового фонду за групами на території Поліського регіону помітно розрізняється по областях. Найнижчою є частка лісів першої групи (з відтворювальними функціями) в областях із підвищеною лісистістю -- у Волинській та Рівненській. У структурі лісів першої групи в регіоні переважають зелені зони, у лісах другої групи переважною є частка експлуатаційних лісів.

Забезпеченість загальними запасами деревини на одного жителя перевищує середній показник у країні у два рази. Середній показник лісистості території економічного району сягає при цьому 25 %. Більш залісеними є території Поліської природно-географічної провінції на півночі району. Ліси району складаються в основному із соснових лісів (більше 60 % загальної площі лісового фонду), з домішками дубу, ялини, осики та грабу. Лісові ресурси Поліського району відзначаються переважанням у віковому складі молодняку, з одночасно зниженою питомою вагою стиглих деревостоїв. Порівняно великою є частка в лісових ресурсах штучних насаджень. Площа посадок лісу в середньому вдвічі перевищує площу вирубок. Специфікою лісів Полісся є високий рівень заболоченості та пере-зволоженості насаджень, що ускладнює лісокористування.

Рекреаційні ресурси. Чинниками, які сприяють розвитку рекреації, для Полісся є наявність унікальних мальовничих ландшафтів та місцевостей курортно-оздоровчого типу, багатого лісового фонду, луків, численних озер та річок. Унікальні мінеральні води району, у тому числі мінеральні радонові води Житомирської (Корбутовське та Денешське родовища) та Рівненської областей, лікувальні грязі дозволяють розвивати на їх основі діяльність лікувально-оздоровчих закладів.

Забезпеченість району цим видом ресурсів у Волинській області перевищує потреби населення в рекреації більше ніж у 7 разів, для Рівненської області індекс задоволення рекреаційних потреб населення дорівнює 4,0. Для Житомирської та Чернігівської областей ці індекси дорівнюють відповідно 3,8 та 3,5. Загалом площа потенційно рекреаційних територій району сягає 1,5 млн. га і становить близько 15 % усієї території Полісся.

Демографічний потенціал. Розвиток демографічного потенціалу Полісся значною мірою зумовлюється наслідками аварії на ЧАЕС. Цей чинник особливо вплинув на динаміку чисельності населення, посиливши інтенсивність міграційних процесів, що відрізняє Поліський район від інших регіонів України.

Якщо порівнювати національний склад населення Полісся і України, то відзначається фактично рівномірне співвідношення чисельності основних національностей -- українців та росіян -- в усіх областях району за більш помітної, ніж у країні в цілому, перевазі українців. Серед інших компактно проживаючих народів треба відзначити поляків у західних та центральних областях Полісся, у тому числі порівняно великі компактні ареали в Житомирській області, в прикордонних населених пунктах Волинської області. Привертають увагу особливі етнічні групи українського народу -- поліщуки (як самоусвідомлена етнічна група відомі з XVII ст.), литвини, що їх самобутність сягає часів Давньої Русі. Серед населення деяких районів Чернігівщини (у минулому ця етнічна група іменувалася «севрюками») помітним є антропологічний вплив народів тюркського походження

Загальноцивілізаційні тенденції до зростання частки міського населення на Поліссі проявились повною мірою. Так, для більшості областей регіону перевага міського населення над сільським або визначилась нещодавно -- у другій половині 1980-х pp. (у Житомирській області зараз міського населення 56,5 %), або кількість міського і сільського населення є близькою до 50 % (Волинська, Рівненська та Чернігівська області).

Природний рух населення району також має характерні риси на тлі загальних для України тенденцій. З другої половини 1990-х pp. почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Причиною цього явища стало зменшення народжуваності та зростання смертності в результаті дії чинників соціально-економічного характеру -- економічної кризи, падіння життєвого рівня населення, відсутності соціальних гарантій та через наслідки Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, показник народжуваності в районі вищий, ніж у середньому по Україні і становить на 1000 чоловік населення у Волинській області 11,3, у Житомирській області -- 8,8, у Рівненській -- 11,7. Винятком у цьому випадку є Чернігівська область, де вказаний показник становить 6,9.

Що стосується смертності, то її динаміка на Поліссі також має свої особливості. Так, позитивною ознакою є те, що показник дитячої смертності як в районі в цілому, так і по кожній з областей є нижчим, ніж у країні. Свою роль тут відіграє посилення охорони материнства й дитинства в областях району після аварії на ЧАЕС. Загалом показники кількості померлих на 1000 чол. населення становили в 2000 р. у Волинській області -- 14,1, у Житомирській -- 16,2, у Рівненській -- 13,1, у Чернігівській -- 19,7 чол. Відносно високий загальний показник смертності в Чернігівській області пов'язаний головним чином із негативною віковою структурою населення, з високою часткою осіб пенсійного віку, а на Житомирщині, вочевидь, з наслідками аварії на ЧАЕС. Отже, ближчими до оптимальних ознаками природного відтворення населення характеризується західне Полісся -- Волинська та Житомирська області.

Розселення. На території Поліського району розташовано 77 районів, 46 міст, з них 15 обласного підпорядкування, 113 селищ міського типу, 5182 села та 1820 сільрад. Сучасна система розселення в Поліському районі характеризується відносно низьким рівнем економічних, виробничих, наукових та культурних зв'язків. Саме вони визначають взаємопов'язаність розвитку міських та сільських поселенських мереж у системах розселення водночас із загальною територіальною структурною незбалансованістю розселення. Розташовані в природно-географічній зоні Полісся території району мають менш розвинуту (як територіально, так і за рівнем соціального розвитку) систему розселення, ніж райони лісостепу.

Трудовий потенціал. Кількість зайнятого населення становить 42,5 % від загальної кількості населення району. Чисельність трудових ресурсів у 2006 р. становила 57,8 % всього населення району (табл. 1.2). Відносна частка трудових ресурсів у всій кількості населення у Поліссі є меншою, ніж у країні в цілому через більшу відносну кількість населення у непрацездатному віці. Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, у загальній чисельності населення в районі є нижчою, ніж в Україні. Частка населення, зайнятого у сферах економічної діяльності, є вищою, ніж у середньому в країні. Найменша чисельність зайнятих відносно чисельності населення спостерігається у Волинській та Житомирській областях. У структурі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн. чол.

Найвищими є показники зайнятості в сільському господарстві для Чернігівської та Волинської областей, які перевищують 40 %. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безробіття скорочується значнішими темпами, ніж у сільському господарстві. З початку 1990-х pp. чисельність трудових ресурсів і зайнятого населення у Поліському районі збільшилася на 54,6 тис. чол., у результаті чого у 2006 р. чисельність трудових ресурсів становила 102,0 %, а чисельність зайнятих лише 88,9 % від рівня 1990 р.

Таблиця 1.2

Трудові ресурси поліського економічного району та їх використання у 2006 р.

Трудові ресурси -- всього, тис. осіб

Зайняті в усіх сферах економічної діяльності

усього, тис. осіб

у тому числі

з них у працездатному віці,

тис. осіб

у галузях економіки

в інших сферах

економічної

діяльності

Україна

29 961,1

21 268,5

18 063,3

3205,2

18 733,6

Україна, %

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Поліський

економічний

район

2845,9

2093,9

1829,9

263,9

1831,6

у % до України

9,4

9,8

10,1

8,2

9,7

Волинська область

581,8

440,6

371,3

69,3

416,0

у % до України

1,9

2,1

2,1

2,2

2,2

Житомирська

область

779,3

549,0

470,9

78,1

507,6

у % до України

2,6

2,6

2,6

2,4

2,7

Рівненська область

699,3

530,5

462,8

67,7

468,4

у % до України

2,3

2,5

2,5

2,1

2,5

Чернігівська

область

785,5

576,8

525,0

48,8

439,6

у % до України

2,6

2,8

2,9

1,5

2,3

Рівень безробіття в районі на 2000 р. в цілому сягає 13 %, причому у Волинській області він становить 12,1 %, Рівненській -- 13,2, Житомирській -- 13,4, у Чернігівській -- 12,3 % від працездатного населення у працездатному віці. При цьому сама чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці перевищує 600 тис. осіб, а рівень безробіття в регіоні та по всіх областях перевищує загальноукраїнський показник. Найвищим є рівень безробіття у Житомирській та Рівненській областях. На скорочення кількості зайнятих у матеріальному виробництві вплинула головним чином загальна економічна криза 1990-х pp., яка супроводжувалась падінням обсягів виробництва та скороченням попиту на робочу силу, зростанням безробіття як у відкритій, так і в прихованій формі (неповний робочий день або робочий тиждень, примусові неоплачувані відпустки тощо). Традиційно проблемний ринок праці району має ознаки трудодепресивності як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки, тут домінують екстремальні умови відтворення робочої сили.

Виробничий потенціал. Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, в якій домінує частка сільськогосподарських ресурсів, і, по-друге, стала тривала аграрно-переробна спеціалізація господарства регіону. У 1990-ті pp. в промисловості, а особливо у сільському господарстві, катастрофічними темпами йшло накопичення застарілих та зношених основних фондів. У багатьох галузях фактично припинилось нарощування та оновлення виробничих потужностей. Особливої шкоди при цьому завдано галузям спеціалізації економічного району: легкій промисловості, машинобудуванню, сільськогосподарському виробництву тощо. Неналежним чином використовується виробничий потенціал, сконцентрований у зоні радіоактивного забруднення. Особливо це стосується підприємств агропромислового комплексу.

Оцінена на початок 2001 р. частка областей регіону в структурі основних фондів країни за повною балансовою вартістю становила для Волинської області 1,4 %, Житомирської -- 2,2, Рівненської-- 1,8, для Чернігівської -- 2,3 %, у Поліському районі в цілому -- 7,7 %. Отже загалом для територій регіону характерною є порівняно незначна концентрація основних фондів, причому переважна їх частина зосереджена в його центральних та південних територіях, тоді коли північна частина регіону, яка належить до Поліської природно-географічної зони, є порівняно мало-розвинутою як в промисловому, так і в сільськогосподарському відношенні. Після аварії на ЧАЕС таке становище внутрішньорегіональних територіальних диспропорцій у соціально-економічному розвитку значно поглибилось. У зоні примусового відселення виробнича діяльність припинена згідно із законодавством, а засоби виробництва повністю вилучено з господарського обігу.

Порівняння структури основних виробничих фондів галузей економіки Полісся з відповідними показниками по Україні доводить, що підвищеною порівняно з Україною є частка фондів сільського господарства; відповідно меншою є частка основних фондів промисловості. Така структура пояснюється агропромисловою орієнтацією економіки району. Нижчими, ніж в Україні, є частки основних виробничих фондів галузі транспорту та зв'язку, а також будівництва, а вищою -- частки торгівлі й громадського харчування.

Науково-технічний потенціал. На початок 1990 р. у районі в науковій діяльності було зайнято 7,8 тис. чол., що становило 2,4 % від загальної кількості працівників науки в країні. За останнє десятиріччя кількість постійно працюючих у наукових закладах у районі зменшилась на 1300 чоловік і становила в 1999 р. 3,7 тис. науковців. Найзначнішою є кількість працівників науки у Чернігівській області -- 1,5 тис. чол., з них 900 чол. -- фахівці високої кваліфікації. Для інших областей району відповідні показники становлять: у Волинській області -- 0,9 та 0,6 тис. чол., у Житомирській -- 0,7 та 0,4 тис, у Рівненській -- 0,6 та 0,4 тис. чол. В економічному районі у 1999 р. функціонувало 70 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій, якими було виконано наукових досліджень на 11,32 млн. грн., що становило лише 1,0 % від загального обсягу науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт в Україні. З виконаних у тому ж році з 2047 наукових розробок лише 165 робіт були спрямовані на створення і впровадження нових видів техніки і технологій і тільки у 17-ти були використані власні винаходи.

1.3 Галузева і територіальна структура господарства

Пропорції і структура господарського комплексу. У територіальній структурі суспільного виробництва (за виробництвом валової додаткової вартості в розрахунку на душу населення) найкращими показниками характеризується Чернігівська (1883,9 грн.), найгіршими -- Волинська (1426,7 грн.) область. У внутрішньорайонній територіальній структурі виробництва ВДВ (табл. 1.3) у 2006 p. також домінує частка Чернігівської області, найменшою ж знову є частка Волинської області.

Таблиця 1.3

Теріторільно-галузева структура валової додаткової вартості економіки поліського економічного району у 2006 р.

Галузі

Україна

Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)

Україна

Галузева структура, %

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська

область

Поліський район

Волинська область

В

Л

о Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

Усього

100,0

7,9

1,5

2,2

1,9

2,3

100,0

100

100,

100,

100,0

100,0

Галузі, які виробляють тов

100,0

8,5

1,6

2,2

2,3

2,4

55,1

59,5

59,4

55,4

65,8

58,2

Промисловість

100,0

5,9

0,7

1,3

1,9

2,0

34,2

25,9

17,1

21,2

34,0

29,4

Будівництво

100,0

7,1

1,7

1,6

2,2

1,6

5,2

4,6

6,1

3,8

5,9

3,6

Сільське господарство

100,0

14,6

3,5

4,2

3,2

3,7

14,1

26,3

33,9

27,2

23,4

22,9

Інші галузі, які вир. тов..

100,0

12,5

2,1

4,3

3,0

3,1

1,6

2,5

2,3

3,2

2,5

2,1

Галузі, які над. послуги

100,0

7,0

1,3

2,1

1,5

2,1

44,9

40,5

40,6

44,6

34,1

41,8

Транспорт та зв'язок

100,0

2,1

1,3

2,4

1,3

2,1

14,8

13,4

13,6

16,4

9,8

13,4

Галузі сфери обігу

100,0

5,7

1,0

1,5

1,6

1,6

9,9

7,2

6,9

7,0

8,1

6,8

Житл-комун господарство

100,0

7,0

1,5

2,1

1,5

1,9

5,5

4,9

5,5

5,2

4,4

4,6

Галузі соціально-культурної сфери

100,0

10,0

11,7

33,4

11,8

3,1

88,3

110,6

99,8

112,8

77,9

111,2

Інші галузі, які над. посл.

100,0

5,4

1,1

1,1

1,1

2,1

6,4

4,4

4,8

3,1

3,9

5,8

Таблиця 1.4

Територіально-галузева структура промисловості поліського економічного району у 2006 р.

Галузі промисловості

Україна

Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)

Україна

Галузева структура, %

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

Уся промисловість

100,0

4,7

0,7

1,0

1,3

1,7

100,

100,

100,

100,

100,

100,

Електроенергетика

100,0

7,0

0,2

0,6

5,0

1,3

12,2

18,1

2,9

6,8

46,1

4,6

Паливна промисловість

100,0

7,2

0,3

0,0

0,0

6,9

10,1

15,3

4,0

0,1

0,2

20,3

Чорна металургія

100,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,1

27,4

0,9

0,8

1,3

0,4

0,5

Кольорова металургія

100,0

3,5

0,8

2,6

--

--

2,5

1,8

3,3

6,4

--

--

Хімічна і нафтохімічна промисловість

100,0

7,8

0,5

0,6

3,6

3,1

5,8

1,4

4,3

3,5

15,5

5,3

Машинобудування і металообробка

100,0

5,3

0,7

0,9

0,6

2,6

13,2

14,7

14,6

11,7

5,6

10,0

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

100,0

22,0

0,8

3,1

3,4

14,7

2,3

10,8

2,8

7,0

6,0

9,9

Промисловість будівельних матеріалів

100,0

7,8

1,7

3,2

2,5

0,4

2,6

4,3

6,8

8,0

4,8

0,3

Легка промисловість

100,0

4,7

0,3

1,1

0,2

3,1

1,6

6,4

2,8

6,6

1,2

5,9

Харчова промисловість (без борошномельно-круп'яної-)

100,0

14,9

2,1

2,1

2,7

8,0

17,4

55,1

55,4

35,0

10,9

41,3

Як видно з аналізу галузевої структури валової додаткової вартості, структура господарського комплексу Полісся порівняно з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженими -- промисловості, транспорту і зв'язку, будівництва, житлово-комунального господарства, галузей сфери обігу та тих, що надають послуги. Для збалансування територіально-господарських пропорцій пріоритетами структурної політики мають стати саме ці галузі господарства при збереженні загальної агропромислової орієнтації регіональної економіки Полісся. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості й збільшення обсягу послуг інфраструктурних галузей сприятимуть і ефективній зайнятості трудових ресурсів Полісся. З погляду територіальних господарських пропорцій пріоритетне значення має повніше й прискорене залучення в суспільне виробництво потенціалу Волинської області й Чернігівщини, поглиблення спеціалізації Рівненщини на традиційному аграрно-промисловому виробництві, включаючи продукцію харчової та особливо легкої галузей промисловості.

Промисловість. Спеціалізація промислового комплексу району виявляється на тлі порівняння галузевої структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Так, якщо у загальноукраїнській структурі промислової продукції домінує продукція паливно-енергетичного та металургійного комплексу (у сукупності 52,2 % від загальної продукції"), то для Полісся переважною є частка продукції переробних галузей АПК (харчової та легкої промисловості разом, табл. 1.4).

Частка продукції паливно-енергетичної промисловості та металургії загалом становить у Поліссі лише 38,8 %, причому суто металургійні галузі практично не представлені в районі (2,7 %), хоча частки паливної промисловості та енергетики перевищують загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва -- харчової промисловості для Поліського району перевищує 55 % при середньоукраїнському показнику для цієї галузі лише в 17,4 %. Іншими галузями спеціалізації району є деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, будівельна галузь та легка промисловість.

Порівняння динаміки виробництва промислової продукції в Україні та Поліському районі за 1990--2000 pp. в цілому показує, що в основному тенденції спаду промислового виробництва в Поліському економічному районі відповідають загальноукраїнським. Однак негативною характеристикою для регіону було більш значне, ніж в країні в цілому, скорочення к піку кризового періоду 1990-х pp. обсягів промислового виробництва в найбільш промислово розвинутих Чернігівській, а особливо Житомирській областях. Тенденції відставання від загальноукраїнських показників функціонування промисловості простежувалися в районі і у період стабілізації промислового виробництва (1998--2000 рр.). Спільними галузями промислової спеціалізації Полісся для всіх областей є легка та харчова промисловість, машинобудування та металообробка, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі; будівельна індустрія (за винятком Чернігівської"). Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області -- електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та Чернігівській -- паливна галузі, які й визначають місце Полісся в міжрегіональному поділі праці в Україні.

Основні промислові підприємства району використовують місцеві сировинні ресурси, хоча окремі виробництва (у легкій, хімічній та нафтохімічній промисловості, в енергетиці тощо) використовують сировину й напівфабрикати, що надходять з-за меж району.

Агропромисловий комплекс. Провідну роль в економіці району традиційно відіграє сільське господарство та інші галузі агропромислового комплексу: харчова та легка промисловість, виробництво засобів виробництва для АПК.

У структурі АПК Полісся домінують сільське господарство та харчова промисловість. У західних областях регіону частка сільського господарства в структурі продукції є вищою, ніж у Східному Поліссі, де більш вагомою є частка переробних галузей та виробництва засобів виробництва для АПК. Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов району, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льону, зерна, окремих зернобобових, плодів, овочів, ягід, культурних грибів та консервів з них. Розвинуте птахівництво. Навколо промислових центрів району сільське господарство розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, як і в Україні, домінують зернові культури (у 2000 р. -- 45,3 % посівної площі в районі й 50,2 % в Україні). У районі виробляється 10,4 % від загальноукраїнського виробництва зерна, 12,5 % фабричних цукрових буряків, 23,2 % картоплі, 3,1 % овочів, 13,9 % м'яса, 17,0 % молока, 10,9 % яєць (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у поліському економічному районі у 2006 р. (у господарствах усіх категорій), тис. т

Види продукції

Україна

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Зерно

24459

2551

10,4

503

2,1

721

3,0

495

2,0

832

3,4

Цукрові буряки (фабричні)

13199

1646

12,5

486

3,7

388

2,9

431

3,3

34,1

2,6

Соняшник

3457

7

0,2

7

0,2

Картопля

19838

4606

23,2

1194

6,0

106 5

5,4

876

4,4

1471

Овочі

5821

614

3,1

111

0,6

194

1,0

134

0,6

175

0,9

М'ясо (у

забійній вазі)

1663

2232

113,9

443

22,6

664

3,8

60

3,6

65

3,9

Молоко

12658

2151

17,0

458

3,6

656

5,2

436

3,4

601

4,7

Яйця, млн. шт.

8809

963

10,9

159

1,8

271

3,1

194

2,2

339

3,8

У Поліссі розвинені порівняно потужні переробні галузі агропромислового комплексу. Профілюючими галузями АПК району є м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, маслосироробна, спиртова, кондитерська, тютюнова та ін. Помітне, в тому числі експортне, значення мають крохмальна, комбікормова, виноробна, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних, слабоалкогольних (у тому числі пива) та безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Випуск продовольчих товарів в районі у 2005 р. становив: борошна -- 10,9 % від усього обсягу вказаної продукції, яка виробляється по Україні, цукру-піску -- 14,5 %, продукції з незбираного молока -- 5,6, тваринного масла -- 22,4, жирних сирів -- 12 та плодоовочевих, рибних, м'ясних та молочних консервів -- 11,1 % (табл. 1.6).

Економічна криза останнього десятиріччя, разом з наслідками аварії на ЧАЕС призвела до значного зниження як розмірів сільськогосподарського виробництва, так і обсягів вироблення продукції харчової промисловості. За 1990--2006 pp. темпи зміни обсягів виробництва в економічному районі і в країні демонстрували схожі тенденції, однак треба зважати на те, що зменшення обсягів товарної продукції АПК болючіше вдарило по економіці району, ніж по народному господарству країни в цілому, враховуючи саме аграрно-промислову спеціалізацію Полісся.

Таблиця 1.6

Виробництво основних видів продовольчих товарів в поліському економічному районі у 2006 р., тис. т

Види продукції

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

Україна

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Борошно

3068

334

10,9

91

3,0

67

2,2

75

2,4

101

3,3

Хліб і

хлібобулочні вироби

2461

236

9,6

43

1,7

82

3,3

37

1,5

74

3,0

Цукор-пісок

1780

259

14,5

71

4,0

47

2,6

99

5,6

42

2,4

М'ясо

(включаючи субпродукти І

категорії)

400

48

12,0

14

3,5

12

3,0

6

1,5

16

4,0

Продукція з незбираного молока

699

39

5,6

12

1,7

6

0,9

6

0,9

15

2,1

Тваринне

масло

135,4

30,4

22,4

6,3

4,6

10,7

7,9

3,7

2,7

9,7

7,2

Олія

971,6

5,5

0,6

0,0

0

0,4

0,0

0,1

0,0

5,0

0,5

Сири жирні (включаючи бринзу)

67,3

8,1

12,0

3,2

4,7

1,6

2,4

1,1

1,6

2,2

3,3

Консерви (млн умовних банок)

1283

143

11,1

433

3,3

30

1,6

23

1,8

57

4,4

Транспорт. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія -- Україна -- Польща та Україна -- Білорусь. Важливішими вузловими транспортними центрами є Чернігів, Житомир, Рівне, Коростень, Луцьк та ін. Електрифікованими є залізниці напрямів Київ--Коростень та Київ--Ніжин--Конотоп. Головним водним шляхом району є річка Десна. Судноплавні ділянки мають річки Стир та Горинь, Київське водосховище. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування району сягає 3191 км, довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям -- 25,8 тис. км, причому як густота залізничних колій, так і густота автомобільних шляхів у Поліссі є меншою за середньоукраїнський показник, що об'єктивно пояснюється меншою господарською освоєністю економічного району.

За обсягами вантажообороту автотранспортних підприємств (424 млн. тонно-кілометрів) Полісся охоплює 7,3 % вантажообігу відповідними транспортними засобами в Україні, що явно є недостатнім, особливо для Східного Полісся, враховуючи виключно сприятливе з погляду розміщення транспортних артерій та вузлів розташування території району.

Роль транспортних вузлів економічного району в його господарстві та в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв'язків з країнами далекого та ближнього зарубіжжя. У перспективі прикордонні області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами міжрегіонального та міжнародного співробітництва у прикордонних регіонах Україна -- Білорусь -- Польща та Україна -- Росія -- Білорусь відповідно.

Інвестиції в основний капітал. За період 1991--2000 рр. загалом по району інвестиції в основний капітал на душу населення були, як правило, меншими за середні в Україні (див. табл. 1.1). Територіальна структура інвестицій по регіону також відзначається незбалансованістю. Зменшення в останні роки територіальних розбіжностей в обсягах річних інвестицій на душу населення в районі відбувались у результаті посилення негативних тенденцій: зменшення інвестиційної забезпеченості найбільших областей Полісся--Житомирської та Чернігівської. Необхідно додати, що певний рівень капітальних вкладень на Поліссі підтримувався завдяки додатковому фінансуванню з бюджетного фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2000 р. інвестиції в основний капітал чи не найпроблемнішого з восьми економічних районів країни ледь перевищували двадцяту частку від загальноукраїнських. При цьому загалом у регіоні на одного жителя припадало лише 55,9 % середиьоукраїнських інвестицій на одну особу. Інвестиційна діяльність у регіоні має активізовуватися за рахунок додаткового залучення іноземного капіталу, особливо у сферу мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС, у розвиток галузей спеціалізації району та в інфраструктуру.

Зовнішньоекономічна діяльність. Зважаючи на сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціалізації, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв'язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітну кількість імпортно орієнтованих підприємств. На 2006 р. вартість експорту з району сягає 3,4 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Поліському районі становить 5,1 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від'ємним (- 219,6 млн. дол. США), однак у внутрішньорайонній структурі експорту-імпорту у Житомирської області спостерігається позитивне сальдо (45 млн. дол. США), причому ця тенденція зберігається протягом другої половини 90-х pp.), показники вивозу перевищують показники ввозу товарів та послуг. Проте в цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою, зважаючи на значні резерви експортного потенціалу району, у тому числі в харчовій та легкій галузях АПК, у сфері транспортного та складського обслуговування, у промисловості будівельних матеріалів, у паливно-енергетичному та лісовому комплексі тощо.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризується Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області. Зважаючи на особливості економіко-геог-рафічного положення району, основними партнерами із зовнішньоекономічної діяльності у перспективі мають стати країни-сусіди -- Польща, Білорусь та Росія. У разі співробітництва з останніми вельми доцільним є створення регіону міжнародного співробітництва, який охоплював би Брянщину, Чернігівщину та Гомельщину з метою налагодження тісних торговельних, виробничо-економічних та культурних відносин між братніми народами українського, білоруського та російського Полісся. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва -- єврорегіону «Буг».

Таблиця 1.7

Основні показники розвитку соціальної сфери поліського економічного району у 2006 р.

Україна

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Торгівля і послуги

Роздрібний товарообіг, млн грн

28757,4

224469

88,5

5575,1

22,0

6682,2

22,4

4473,9

11,6

7715,7

22,5

Роздрібний товарообіг на одну особу населення, грн

5581

4496,7

885,5

544

993,6

4478

882,3

4400

668,8

5561

996,6

Кількість об'єктів роздрібної торгівлі, тис.

1103,2

111,8

111,4

22,4

22,3

33,4

33,3

22,2

22,1

33,8

33,7

Кількість об'єктів ресторанного господарства, тис.

333,1

44,1

112,4

11,3

33,9

11,0

33,0

00,9

22,7

00,9

22,7

Торгова площа магазинів, тис. м2

77029

7765

110,9

1147

22,1

2238

33,4

1146

22,1

2234

33,3

Кількість місць на об'єктах ресторанного господарства, тис.

11916

2236

112,3

669

33,6

662

33,2

556

22,9

449

22,6

Платні послуги (у фактичних цінах), млн грн

15766,2

1088,3

66,9

243,1

11,5

3301,9

11,9

245,7

11,6

297,6

11,9

Платні послуги на одну особу населення (у фактичних цінах), грн

3319

2220,9

669,2

2230

772,1

2212

666,5

2207

664,9

2233

773,0

Україна

Поліський район

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Побутові послуги (у фактичних цінах), млн грн

1045,6

107,7

10,3

29,6

2,8

28,6

2,7

21,6

2,1

27,9

2,7

Побутові послуги на одну особу населення (у фактичних цінах), грн

221

221,9

1104,3

228

1133,3

220

995,2

118

885,7

222

1104,8

Освіта

Середні навчальні заклади освіти (на початок навчального року) кількість закладів

222210

33421

115,4

8832

33,7

9950

44,3

7796

33,6

8843

33,8

у них учнів, тис.

6764

733

10,8

167

2,5

208

3,1

192

2,8

166

2,4

Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами, тис.

2266,8

226,3

99,9

77,1

22,7

77,1

22,7

55,8

22,2

66,3

22,4

Вищі навчальні заклади І--II рівнів акредитації (на початок навчального року) кількість закладів

6664

666

99,9

115

22,3

220

33,0

111

11,7

220

33,0

у них студентів, тис.


Страница:  1   2   3 

Скачать работу можно здесь Скачать работу "Характеристика Поліського економічного району" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов