Акцизний податок

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни Фінанси-2

Тема: «АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК»

Керівник роботи

к.е.н., доцент

Студент 3 курсу групи

фінансового факультету,

Харків, ХНЕУ, 2013

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Акцизний збір у системі оподаткування України

1.1 Поняття акцизного збору як форми специфічних акцизів

1.2 Порядок виробництва, зберігання, продажу та використання марок акцизного збору

1.3 Пільги при оподаткуванні акцизним збором

1.4 Елементи справляння акцизного збору

1.5 Порядок та терміни сплати акцизного збору

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Визначення фінансових результатів та оцінка ефективності господарської діяльності ТОВ «Ангел»

Висновки до розділу 2

Перелік використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Одним із видів непрямого оподаткування є акцизний збір. Він досить важливий фінансовий інструмент регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Запроваджуючи акцизний збір на тютюнові та горілчані вироби, держава добивається обмеження їх споживання. При акцизному оподаткуванні імпорту здійснюється захист власних товаровиробників. Оподаткування предметів розкоші має на меті перерозподіл доходів між різними верствами населення. Застосування акцизного збору дає змогу вилучати частку прибутку підприємств - монополістів з виробництва окремих товарів. акцизний збір марка оподаткування

За своєю економічною сутністю акцизний збір - фінансовий інструмент перерозподілу доходів між різними верствами населення і підприємницькими структурами. Як правило, ставки акцизного збору встановлюються в твердих сумах з одиниці товару. Це дає змогу ефективніше впливати на процес виробництва та реалізації товарів.

Досвід застосування в оподаткуванні акцизного збору підтверджує, що необхідно дуже обережно підходити до визначення об'єму оподаткування, ставок податку тощо.

Високі ставки акцизного збору зумовлюють зростання тіньової економіки, ухилення від оподаткування та появу великої кількості неякісної фальсифікованої продукції. На сьогодні відповідно до чинного законодавства підакцизними товарами є: тютюнові вироби; спирт етиловий; алкогольні напої; деякі транспортні засоби; пиво солодове; нафтопродукти; ювелірні вироби.

Дана курсова робота присвячена дослідженню акцизного оподаткування в Україні. Метою курсової роботи є детальне ознайомлення з тенденціями надходження акцизного збору до зведеного бюджету України, виявлення основних шляхів вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

· розкриття економічної сутності та значення акцизного збору;

· роз'яснення основних елементів сплати акцизного збору;

· проведення аналізу надходження податку до зведеного бюджету України;

· дослідження проблеми підвищення ставок акцизного збору на підакцизні товари та шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

Тема даної курсової роботи є актуальною в наш час, адже акцизний збір є одним з непрямих податків, який сплачується в нашій країні з широкого кола підакцизних товарів, що поповнює бюджет України. Фіскальне значення даного податку незначне, але його специфіка полягає в тому, що він пристосований для державного регулювання кількісних параметрів споживання певного переліку товарів, контролювання доходів монополістів при виробництві деякої продукції, захисту власних виробників та перерозподілу доходів споживачів при купівлі предметів розкоші. Саме це й обумовлює актуальність даного дослідження.

В першому розділі буде розкрито економічну сутність на необхідність акцизного збору, розглянуто техніку виробництва і захисту акцизних марок та пільги, які застосовуються при сплаті акцизного збору в Україні. Також буде надана характеристика елементів справляння, терміни та порядок сплати акцизного збору, а також проаналізовано надходження акцизного збору до зведеного бюджету України. Буде розглянуто основні шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

Інформаційною базою для написання курсової роботи є законодавчі акти України, праці українських та зарубіжних вчених, наукові статті, звіт про надходження акцизного збору до зведеного бюджету України та ін.

РОЗДІЛ 1. АКЦИЗНИЙ ЗБІР У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ УКРАЇНИ

1.1 ПОНЯТТЯ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ ЯК ФОРМИ СПЕЦИФІЧНИХ АКЦИЗІВ

Акцизи являють собою непрямі податки на окремі товари, які включаються до ціни товару й оплачуються покупцями. Ці податки встановлюються, як правило, на дефіцитну та високорентабельну продукцію і товари, що є монополією держави.

Особливістю акцизного збору треба визнати, насамперед, більш яскраво виділену, порівняно з іншими, регулюючу функцію податків. Саме через неї здійснюється коригування попиту та пропозиції при підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї акцизного збору під час реалізації товарів.

Отже, держава виділяє товари, що можуть бути віднесені до предметів розкоші або становлять сферу споживання забезпечених верств населення, і акумулює кошти, які сплачуються цією групою населення при купівлі подібних товарів. Саме за рахунок цих коштів формуються фонди, які використовуються на фінансування соціальних програм, видатків для підтримки малозабезпечених верств населення.

Механізм акцизних зборів дуже схожий з податком на додану вартість. При цьому вони і введені в Україні фактично разом. Ці податки збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді певної надбавки на стадії реалізації. Акцизний збір і податок на додану вартість визначаються розміром споживання і не залежать від доходу або майна платника. Врешті, вони спрямовані на споживача товарів (послуг), а особа, яка реалізує товари (роботи, послуги), є фактично "агентом" держави зі збирання і перерахування податків до бюджету.

Ці податки належать до непрямих, що зумовлено їх впливом на зростання цін на товари, і тим, що вони сплачуються споживачами не прямо, а у вигляді надбавки до ціни товару. Отже, діє прихована форма перерозподілу частини доходів кінцевих споживачів.

Але існують принципові моменти, які відрізняють акцизний збір від податку на додану вартість.

Акцизним збором в Україні обкладаються тільки товари (продукція), а податком на додану вартість - операції з продажу як товарів, так і робіт, послуг незалежно від того, який характер вони мають, -- виробничий або невиробничий,

Акцизним збором обкладається порівняно невелика група підакцизних товарів; податком на додану вартість -- всі, за невеликим винятком, товари.

Ставки акцизного збору численні і залежать від групи товарів. Він нараховується і сплачується тільки один раз; податок на додану вартість передбачає дві ставки: 20 відсотків і нульову та сплачується багаторазово, на кожному етапі виробництва і продажу товару.

Споживачами підакцизних товарів, як правило, є більш вузькі верстви населення, тоді як податок на додану вартість має універсальний характер і справляється фактично з усіх споживачів.

Акцизний збір справляється один раз при первісній реалізації виробленої підакцизної продукції або при ввезенні підакцизних товарів на територію України. Цим акцизний збір відрізняється від податку на додану вартість, який являє собою складний багатоступінчастий податок.

Механізм акцизного збору закріплено Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. "Про акцизний збір". Першою статтею цього нормативного акта закріплено поняття акцизного збору як непрямого податку на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, що включається до ціни цих товарів (продукції). Відповідно до Закону України від 22 березня 2001 р. "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" істотно змінено формулювання поняття "акцизний збір". У ньому об'єднано три ключові ознаки.

По-перше, акцизний збір є непрямим податком. На даний час це єдиний податок, який визначено чинним податковим законодавством непрямим.

По-друге, це податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні. По-третє, суми акцизного збору підлягають включенню до ціни підакцизних товарів (продукції).

1.2 ПОРЯДОК ВИРОБНИЦТВА, ЗБЕРІГАННЯ, ПРОДАЖУ ТА ВИКОРИСТАННЯ МАРОК АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

З 1996 року в Україні застосовується специфічний засіб сплати податку, який має назву "бандерольного".

Акцизний збір, фактично, -- єдиний податок, в якому застосовується "бандерольний" спосіб сплати, який здійснюється шляхом наклеювання акцизних марок. В Україні акцизні марки з'явилися у 1996 році відповідно до Указу Президента України від 18 вересня 1995 р. "Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби". Цей нормативний акт визначає марку акцизного збору як спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і тютюнові вироби, її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору. Реалізація на території України імпортованих напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного збору забороняється. У протилежному разі такі товари підлягають конфіскації або знищенню.

Відповідно до пунктів 32--34 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів марки акцизного збору, що не використовуються для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців цих марок для утилізації. Оформлені належним чином пошкоджені марки акцизного збору повертаються продавцю марок, який складає акт про їх знищення.

Якщо акцизні марки мають явні ознаки підроблення та інші відхилення, то їх за рішенням продавця марок акцизного збору слід надіслати підприємству-виробнику для проведення відповідної експертизи, про що покупцеві марок видається відповідна довідка. Підприємством-виробником є Банкнотно-монетний двір Національного банку України, який виготовляє марки акцизного збору встановленого зразка на замовлення Державної податкової адміністрації України та відвантажує їх регіональним податковим адміністраціям відповідно до рознарядки (зведеної заявки-розрахунку на виготовлення необхідної кількості марок).

Після одержання висновку експертизи Банкнотно-монетного двору складається акт, на підставі якого зазначені марки підлягають знищенню, а у разі визнання їх фальшивими або підробленими -- надсилаються до органів Міністерства внутрішніх справ. У таких випадках, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку" Банкнотно-монетний двір Національного банку України має виключне право на виготовлення документів суворого обліку, в тому числі й марок акцизного збору.

1.3 ПІЛЬГИ ПРИ ОПОДАТКУВАННІ АКЦИЗНИМ ЗБОРОМ

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. буде закріпляти з 1 січня 2004 р. такі види звільнення від акцизного збору.

Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Акцизний збір не справляться з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється ПДВ у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, ре експортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. В цьому разі акцизний збір треба включати до ціни відвантаженої продукції і сплата його до бюджету здійснюється у встановлені строки.

Система звільнення від сплати податків під час експорту виконує два завдання:

· а) проведення політики, яка спрямована на розширення експортного потенціалу держави;

· б) усунення перешкоди міжнародного обміну товарами.

Не підлягає оподаткуванню оборот від реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, сплата вартості яких проводиться органами соціального захисту, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога тощо) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Вказана пільга діє тільки щодо спец-автомобілів, які ввозяться на митну територію України.

Також не підлягають оподаткуванню акцизним збором підакцизні товари, які переміщуються через митну територію України транзитом. У разі надходження платежів при настанні гарантованого випадку при транзиті товарів через територію України, їх перерахування до Державного бюджету здійснюється в порядку, який передбачено чинним законодавством. Товари, які ввозяться на територію України у режимі тимчасового ввезення з умовою про зворотне вивезення, не підлягають оподаткуванню акцизним збором.

Отже, щодо акцизного збору податкові пільги дещо скорочені і складають вищезазначені блоки системи пільг. Але, на нашу думку, необхідно звернути увагу на одну важливу особливість пільг щодо акцизного збору. Можна виділити окремий своєрідний різновид податкових пільг --похідні. Особливістю цих пільг є інший порядок державних обмежень. За іншими видами податків податкові пільги стосуються всіх предметів оподаткування і їх обмеження встановлюється саме через систему пільг. Щодо акцизного збору перший рівень обмежень держави встановлюється ще на стадії закріплення вичерпного переліку підакцизних товарів, а податкові пільги застосовуються вже до цього обмеженого кола і, таким чином, пільгового переліку.

Необхідно пам'ятати, що пільги щодо акцизного збору стосуються саме сплати податку і не звільняють платника від обов'язку податкового обліку та звітності (у тому числі щодо пільгових товарів).

1.4 ЕЛЕМЕНТИ СПРАВЛЯННЯ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

У статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26 грудня 1992 р. визначено два типи ставок акцизного збору: у відсотках до обороту з продажу та в твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Додаток є необхідним елементом нормативних актів, який регулює механізм акцизного збору і містить перелік товарів (продукції), що закріплені як підакцизні. Цей перелік тісно пов'язаний з кількома статтями, що закріплюють рівень ставок цього збору. Як відомо, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" визначає ставки акцизного збору, а за окремими товарами їх конкретизовано в додатку.

Як уже зазначалося, особливістю закріплення акцизного збору є відсутність базової ставки і використання системи конкретних ставок для окремих товарів. Цей перелік підакцизних товарів і ставок дуже різноманітний. Рівень ставок становить від 10 до 300 відсотків. Такий розрив відбувся у зв'язку з появою в якості об'єкта оподаткування митної вартості імпортованих товарів. Використання ставок такого рівня пояснюється тим, що відбувається розрахунок щодо імпортованих товарів у відсотках до митної вартості з урахуванням мита.

Обов'язковим елементом системи нормативних актів, що регулюють справляння акцизного збору, є кілька додатків. У сучасних умовах це перелік підакцизних товарів та ставок, що їм відповідають. Здається, що стосовно акцизного збору такий механізм є дієвим, оскільки перелік підакцизних товарів досить широкий, його часто змінюють, тому дуже незручно закріпити його в самому акті, який регулює справляння акцизного збору.

Використання додатка, що закріплює перелік підакцизних товарів і їх ставок, можна розглядати як певне положення, що кореспондує механізму правового регулювання ставок і пільг. Застосування ставок від 10 до 300% чітко вказує на інтереси держави у виробництві або імпортуванні тих або інших товарів, коли деяким з них за рахунок більш низьких ставок надаються за підсумками пільгові умови.

1.5 ПОРЯДОК ТА ТЕРМІНИ СПЛАТИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

Акцизний збір може розраховуватись за ставкою у процентах до обороту з продажу:

· з товарів, що вироблені на митній території України, --виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

· товарів, що імпортуються на митну територію України, --виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без ПДВ та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без ПДВ та акцизного збору).

Ставки акцизного збору затверджує Верховна Рада України. Єдина для всіх країн Гармонізована система опису і кодування товарів дає чітке визначення підакцизного товару (це позбавило можливості зменшувати суми акцизного збору).

Якщо підприємець постійно проживає в Україні і реалізує товари вітчизняного виробництва, то акцизний збір на вказані товари не нараховується. У разі реалізації імпортованих товарів, на які немає документів про сплату акцизного збору, акцизний збір нараховується на загальних умовах, виходячи з митної вартості на аналогічні товари.

Терміни та особливості перерахування коштів до бюджетів залежать від різновиду акцизного збору. Якщо це платіж від реалізації імпортованих товарів, то строк його сплати залежить від дати перетинання митного кордону або моменту випуску товару зі складу у вільне використання на митній території України у встановленому порядку (при інших митних режимах -- у співвідношенні з цими режимами). Як правило, акцизний збір перераховується до бюджету по мірі реалізації, виходячи з ЇЇ фактичних оборотів за минулий період.

Ставки акцизного збору єдині на всій території України та забезпечують надходження коштів до державного (з товарів, ввезених на територію України) та місцевих бюджетів (частково з товарів, вироблених на даній території, за місцем їх виробництва) у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), які продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівку -- дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої -- дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника акцизного збору;

· дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують та надають органам митного контролю декларацію в двох екземплярах, один із яких ці органи відсилають до податкових інспекцій за місцем перебування суб'єктів підприємницької діяльності для справляння акцизного збору.

Власник готової продукції, на яку встановлена ставка акцизного збору в твердих сумах і яка виготовлена на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі. Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахунок відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Терміни сплати акцизного збору:

· а) підприємства--виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на 3-й робочий день після здійснення обороту з реалізації.

· Підприємства вторинного виноградного виноробства сплачують акцизний збір при придбанні акцизних марок на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, виготовлену з виноградних виноматеріалів або сусла з використанням спирту етилового;

· б) підприємствами -- виробниками, які реалізують тютюнові вироби, -- щомісяця до 16-го числа місяця, що настає за звітним, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за останній місяць;

· в) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, що містять спирт питний або етиловий, пиво і тютюнові вироби, які виготовлені на території України з використанням давальницької сировини, -- не пізніше дня одержання готової продукції;

· г) підприємствами (крім підприємств-виробників), що реалізують алкогольні напої (включаючи спирт питний або етиловий, пиво, тютюнові вироби) і власників давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили понад 25 тисяч гривень, -- щодекадно 15--25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звітним, виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за відповідну декаду;

· ґ) підприємствами (крім підприємств-виробників), що реалізують алкогольні напої (включаючи спирт питний або спирт етиловий, пиво, тютюнові вироби), і власниками (замовниками) таких, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік складали до 25 тисяч гривень включно, а також особами, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і мають постійне місце проживання на території України, -- щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним від фактичного оподатковуваного обороту за минулий місяць.

Акцизний збір не справляється при реалізації підприємствами--виробниками підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту на умовах документального підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

· довідкою установи банку про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок платника;

· копією вантажної митної декларації з оцінкою прикордонної митниці про перетинання товаром митного кордону України, скріпленою особистою номерною печаткою працівника митниці.

Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору, виходячи з норм Закону від 21 грудня 2000 р. з питань оподаткування окремим видом акцизного збору. Новостворені підприємства, крім підприємств-виробників, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт етиловий або питний, пиво, тютюнові вироби, а також підприємства, що раніше не були платниками акцизного збору, сплачують акцизний збір, виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за кожен місяць. Після тримісячного терміну з реалізації підакцизних товарів (продукції) акцизний збір сплачується щодекадно 15--25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звітним, і щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним.

Усі платники акцизного збору, незалежно від того, виник податковий обов'язок в звітному місяці або ні, зобов'язані не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним, подати до органів державної податкової служби за місцем реєстрації розрахунок акцизного збору.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Акцизне законодавство - сфера делікатна. Попри існування універсальних економічних законів, єдиної формули стягнення акцизного податку в світі не вироблено. Дискусії тривають. І кожна країна обирає свою систему. Україна - не виняток. Акцизний збір є загальнодержавним непрямим податком на окремі високорентабельні товари (продукцію), диференційованим в залежності від споживчих якостей та попиту на відповідну продукцію. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів. Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім виробників підакцизних товарів, акцизний збір сплачують також будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари; фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу; юридичні або фізичні особи, які купують (орендують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачуються до бюджету.

Контроль за сплатою акцизного збору на території України здійснюється державними податковими інспекціями, які організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про його надходження до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію імпортерів, видають посвідчення за встановленою формою на право ввезення в Україну підакцизних товарів.

РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «АНГЕЛ»

1. Визначимо річний випуск халатів і сорочок у натуральному виразі за формулою:

V_i=Ф_д*ПT_i*k_i (1)

V_i - річний обсяг реалізованої продукції відповідного виду виробу, шт.;

Ф_д - дійсний фонд робочого часу швачки відповідного виду виробу;

ПT_i - продуктивність праці 1 швачки відповідного виду виробу;

k_i - чисельність швачок для виготовлення відповідного виду виробу.

i - відповідний вид виробу.

У виробництві халатів зайнято 6 швачок. Продуктивність однієї швачки за один день складає 3 халати.

Таким чином, річний випуск халатів складає:

V_х = 270*3*6 = 4860 (шт.)

У виробництві сорочок зайнято 4 швачки. Продуктивність однієї швачки за один день складає 5 сорочок.

Таким чином, річний випуск сорочок складає:

V_с = 270*5*4 = 5400 (шт.)

2. Розрахуємо дохід від реалізації халатів і чоловічих сорочок у звітному році, податок на додану вартість і чистий дохід.

Дохід від реалізації продукції знайдемо шляхом множення річного обсягу реалізованої продукції відповідного виду на відпускну ціну, яка включає податок на додану вартість, за формулою:

Д = V * Ц (2)

деV - річний обсяг реалізованої продукції відповідного виду виробу, шт.

Ц - відпускна ціна відповідного виду виробу, яка включає податок на додану вартість, грн./шт.

Дохід від реалізації продукції складає:

Д_х=4860*290,52=1411927,20 (грн.)

Д_с=5400*131,67=711018,00 (грн.)

Розрахуємо податок на додану вартість за формулою:

ПДВ = Д / 120 * 20 або ПДВ = Д/6(3)

ПДВ_х=1411927,20/6=235321,20 (грн.)

ПДВ_с=711018/6=118503,00 (грн.)

Чистий дохід визначимо як різницю доходу від реалізації продукції та податку на додану вартість за формулою:

ЧД = Д-ПДВ(4)

ЧД_х=1411927,20-235321,20=1176606,00 (грн.)

ЧД_с=711018,00-118503,00=592515,00 (грн.)

Результати розрахунків наведені у таблиці 7.

Таблиця 7 Доходи від реалізації продукції ТОВ «Ангел»

3. Визначимо величину прямих матеріальних витрат на виробництво одного халату та однієї сорочки.

Результати розрахунків наведені у табл. 8.1, 8.2

Таблиця 8.1 Розрахунок витрат матеріалів на виробництво одного халату

Найменування матеріалів	Кількість	Ціна, грн.	Сума витрат, грн.
1. Тканина, м	3	30,20	90,6
2. Гудзики, шт.	4	0,91	3,64
3. Нитки для пошиву, котушка	1	0,78	0,78
4. Нитки для вишивки, котушка	3	2,72	8,16
Всього			103,18

Таблиця 8.2 Розрахунок витрат матеріалів на виробництво однієї сорочки

Найменування матеріалів	Кількість	Ціна, грн.	Сума витрат, грн.
1. Тканина, м	2	10,57	21,14
2. Стрічка, м	2	2,27	4,54
3. Нитки для пошиву, котушка	1	0,78	0,78
4. Гудзики, шт.	6	0,91	5,46
Всього			31,92

Річні витрати матеріалів на окремий вид продукції підприємства розрахуємо за формулою:

М_і = м_і * V(5)

деМ_і - річні витрати матеріалів на виробництво і-того виду продукції, грн., і = 1, 2;

м_і - величина прямих матеріальних витрат на одиницю і-того виду продукції підприємства, грн./шт.

М_х = 103,18*4860 = 501454,80 грн.

М_с = 31,92*5400 = 172368,00 грн.

4. Визначимо витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальне страхування основних виробничих працівників, зайнятих у виробництві халатів та сорочок окремо.

Результати розрахунків наведені у табл. 9.1, 9.2.

Таблиця 9.1 Витрати на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві халатів

Таблиця 9.2 Витрати на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві сорочок

5. Визначимо величину річних загальновиробничих витрат.

5.1. Розрахунок витрат на оплату праці і відрахування на соціальне страхування обслуговуючих і допоміжних працівників наведені у таблиці 9.3

Таблиця 9.3 Витрати на оплату праці обслуговуючих і допоміжних працівників

5.2. Визначимо річну величини зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів і інвентарю.

Результати розрахунків наведені у табл. 10

Таблиця 10 Розрахунок витрат на придбання МШП і інвентарю

Для визначення загальної суми зносу виберемо метод списання витрат на знос МШП виходячи з терміну їхньої служби:

1) при рівномірному методі річна величина зносу визначається розподілом вартості МШП на термін експлуатації;

2) при списанні 50 % вартості МШП у момент придбання, 50% у момент списання сума зносу визначається шляхом розподілу вартості МШП на 2 (термін служби близько 2-х років);

3) якщо витрати списуються відразу при придбанні, тоді уся вартість МШБ вважається зносом (термін служби - 1 рік).

Результати розрахунків наведені у таблиці 11.

Таблиця 11 Розрахунок обсягу зносу МШП та інвентарю

5.3. Визначимо річні витрати на електроенергію.

Результати розрахунків наведені у таблиці 12.

Таблиця 12 Розрахунок витрат на електроенергію для роботи машин і устаткування, зайнятих у виробництві продукції

5.4. Сума амортизаційних відрахувань машин і устаткування, зайнятих у виробництві продукції складають 3895,80 грн. на рік.

Сума витрат на мастильні та обтиральні матеріали, витрат на ремонт машин та цехові витрати дорівнюють 25827,04 грн. на рік.

5.5. Річні загальновиробничі витрати (ЗВ) визначимо як суму їх окремих елементів:

ЗВ=23295,53+1612,68+3784,32+3895,80+25827,04=58415,37 (грн.)

6. Визначимо виробничу собівартість кожного виду реалізованої продукції. Для цього на основі раніше проведених розрахунків витрати на прямі матеріали та покупні вироби, основна, додаткова заробітна плата, відрахування на соціальні заходи виробничих працівників вносимо у табл. 13 за прямою належністю до відповідних видів продукції.

Розрахована річна величина загальновиробничих витрат відноситься на весь випуск продукції. Загальновиробничі витрати розподіляються між видами продукції пропорційно величині прямих матеріальних витрат.

Таблиця 13 Розрахунок виробничої собівартості продукції підприємства

Виходячи з даної таблиці, можна зробити висновок, що виробнича собівартість сорочок є меншою, ніж виробнича собівартість халатів більше ніж у 2 рази. Найбільше на таке відхилення вплинула різниця в прямих витратах на матеріали, бо за іншими статтями витрат, такими як заробітна плата (основна та додаткова) та відрахування на соціальні заходи, різниця між питомою вагою є меншою.

7. Визначимо суму річних адміністративних витрат.

7.1. Витрати на оплату праці і відрахування на соціальне страхування директора і бухгалтера наведені у таблиці 14.

Таблиця 14 Витрати на оплату праці директора та бухгалтера

7.2. Витрати на утримання, амортизацію, ремонт основних фондів загальногосподарського призначення, витрати на зв'язок і охорону дорівнюють 5442,04 грн. у рік.

7.3. Річні адміністративні витрати (АВ) визначимо як суму їх окремих елементів:

АВ=68516,25+5442,04=73958,29 (грн.)

8. Визначимо річні витрати на збут.

8.1. Витрати на оплату праці і відрахування на соціальне страхування працівників, зайнятих збутом наведені у таблиці 15.

Таблиця 15 Витрати на оплату праці працівників, зайнятих збутом

8.2. Витрати на утримання, амортизацію, ремонт основних фондів, що використовуються для збуту продукції, витрати на рекламу склали 2023,40 грн. на рік.

8.3. Річні витрати на збут (ВЗ) визначимо як суму їх окремих елементів.

ВЗ=30147,15+2023,40=32170,55 (грн.)

9. Визначимо валовий прибуток від реалізації продукції за формулою:

ВП = ЧД - Срп,(6)

де ВП - валовий прибуток, отриманий від реалізації продукції, грн.;

Срп - виробнича собівартість реалізованої продукції, грн.

ВП = 1769121,00-1209933,47=559187,53 (грн.)

10. Використовуючи перелік господарських операцій, які були проведені підприємством протягом року, визначимо фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток/збиток ) підприємства до оподаткування.

Протягом звітного року підприємство здійснило наступні господарські операції:

1) реалізована тканина, яка не використовується у виробництві. Ціна реалізації - 13,00 грн. за метр, ціна придбання - 15,00 грн. за метр, продано 100 метрів; витрати на реалізацію - 15% від отриманої виручки від реалізації тканини;

Розрахуємо:

- дохід від продажу тканини:

Д=13,00*100=1300,00 (грн.)

ЧД=1300,00/1,2=1083,33 (грн.)

- собівартість тканини:

С/в=15,00*100=1500 (грн.)

- витрати на реалізацію тканини:

В=1300,00*15%=195,00 (грн.)

2) отримано штрафів від інших підприємств за порушення розрахунково-платіжної дисципліни - 3775,00 грн.;

3) списана безнадійна дебіторська заборгованість - 9286,50 грн.;

4) отримані дивіденди по акціях і відсотки по облігаціях інших підприємств, яки належать ТОВ «Ангел», - 3322,00 грн.;

5) реалізовано комп'ютер за 1680 грн., балансова вартість якого - 1540 грн.

ЧД=1680,00/1,2=1400,00 (грн.)

С/в=1540 (грн.)

Результати розрахунків наведені у таблиці 16.

Таблиця 16 Порядок розрахунку фінансових результатів підприємства

Показник	Значення
Валовий прибуток (збиток)	559187,53
Інші операційні доходи	3775,00	+
Адміністративні витрати	73958,29	-
Витрати на збут	32170,55	-
Інші операційні витрати	9286,50	-
Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток / збиток)	447547,19	=
Дохід від участі в капіталі		+
Інші фінансові доходи	3322,00	+
Інші доходи	1083,33+1400,00=2483,33	+
Фінансові витрати		-
Збитки від участі в капіталі		-
Інші витрати	1500,00+195,00+1540=3235,00	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток/збиток)	450117,52	=
Податок на прибуток від звичайної діяльності	84891,15	-
Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток / збиток)	365226,37	=
Надзвичайні доходи		+
Надзвичайні витрати		-
Податок з надзвичайного прибутку		-
Чистий прибуток	365226,37

Величина оподаткованого прибутку не включає величину отриманих підприємством дивідендів та відсотків по облігаціях, тому складає:

450117,52-3322,00=446795,52 (грн.)

Податок на прибуток буде дорівнювати:

446795,52*19%=84891,15 (грн.)

11. Отримані показники відображені у 1 розділі форми №2 «Звіт про фінансові результати» (дод. А).

12. Розподілимо отриманий чистий прибуток підприємства, враховуючи умови, викладені у вихідних даних:

1) виплата дивідендів: 365226,37*40%=146090,55 (грн.);

2) поповнення резервного капіталу: 365226,37*10%=36522,63 (грн.);

3)нерозподілений прибуток: 365226,37*50%=182613,18 (грн.).

13. Заповнимо пасив балансу ТОВ «Ангел» на кінець звітного періоду, використовуючи дані на початок періоду, що наведені у вихідних даних, та результати проведених розрахунків. Результати розрахунків представимо у формі таблиці 17.

Таблиця 17 Пасив балансу ТОВ «Ангел», тис. грн.

Стаття пасиву	На початок періоду	На кінець періоду
1. Статутний капітал	46,3	46,3
2. Резервний капітал	17,5	17,5+36,5=54,0
3. Нерозподілений прибуток	5,3	5,3+182,6=187,9
Всього власного капіталу	69,1	288,2
4. Довгострокові зобов'язання	56,2	60,3
5. Поточні зобов'язання	128,5	146,7
Баланс	253,8	495,2

14. Для аналізу ефективності господарської діяльності підприємства визначимо показники рентабельності:

- рентабельність продаж;

- рентабельність виробництва;

- рентабельність власного капіталу;

- рентабельність інвестиційного капіталу;

- рентабельність активів.

14.1. Розрахуємо показники рентабельності продаж та рентабельність виробництва по окремим видам продукції і по загальному обсягу продукції в цілому. Формули розрахунку показників рентабельності продаж та рентабельності виробництва наступні:

Рп = ВП / ЧД *100%(7)

Рв = ВП / Срп * 100%(8)

деРп - рентабельність продаж продукції,%

Рв - рентабельність виробництва продукції, %

Отже, розрахуємо рентабельність продаж продукції:

Рп_х =341444,00/1176606,00*100%=29,01%

Рп_с = 217743,53/592515,00*100%=36,74%

Рп = 559187,53/1769121,00*100%=31,6%

Тепер розрахуємо рентабельність виробництва продукції:

Рв_х =341444,00/835162,00*100%=40,88%

Рв_с =217743,53/374771,47*100%=58,1%

Рв = 559187,53/1209933,47*100%=46,21%

З метою проведення аналізу динаміки показників рентабельності продаж та рентабельності виробництва усієї та окремих видів продукції підприємства, розрахуємо відповідні показники за даними попереднього та звітного років.

Розрахуємо річні обсяги доходу, чистого доходу від реалізації окремих видів та всієї продукції підприємства, визначимо річну виробничу собівартість та валовий прибуток попереднього періоду:

Дохід від реалізації продукції складає:

Д_х=4750*166,34=790115,00 (грн.)

Д_с=5840*51,60=301344,00 (грн.)

Розрахуємо податок на додану вартість:

ПДВ_х=790115,00/6=131685,83 (грн.)

ПДВ_с=301344,00 /6=50224,00 (грн.)

Визначимо чистий дохід:

ЧД_х=790115,00 -131685,83 =658429,17 (грн.)

ЧД_с=301344,00 -50224,00=251120,00 (грн.)

Виробнича собівартість продукції підприємства склала:

Срп_х=4750*129,11=613272,50 (грн.)

Срп_с=5840*41,68=243411,20 (грн.)

Валовий прибуток дорівнює:

ВП_х=658429,17-613272,50=45156,67 (грн.)

ВП_с=251120,00-243411,20=7708,80 (грн.)

Рентабельність продаж продукції:

Рп_х =45156,67 /658429,17 *100%=6,86%

Рп_с = 7708,80 /251120,00*100%=3,07%

Рп = 52865,47/909549,17*100%=5,81%

Рентабельність виробництва продукції:

Рв_х =45156,67 /613272,50*100%=7,36%

Рв_с =7708,80 /243411,20*100%=3,17%

Рв = 52865,47/856683,70*100%=6,17%

Результати розрахунків наведені у таблиці 18.

Таблиця 18 Аналіз показників рентабельності продукції ТОВ «Ангел»

Дані таблиці 18 свідчать про те, що у попередньому році на кожну гривню реалізованої продукції приходиться 0,06 грн. прибутку, а у звітному році - 0,32 грн. Спостерігається позитивна тенденція збільшення показників рентабельності підприємства за досліджуваний період, що свідчить про ефективну роботу підприємства та розвиток його виробництва.

14.2. Розрахуємо рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестиційного капіталу та рентабельність усіх активів підприємства. Формули для розрахунків наступні:

Ра = ЧП А(9)

Рік = ЧП Кі (10)

Рвк = ЧП Кв (11)

деРа - рентабельність усіх активів підприємства, %;

Рік - рентабельність інвестованого капіталу, %;

Рвк - рентабельність власного капіталу, %;

ЧП - чистий прибуток підприємства, тис. грн.;

А - середньорічна вартість активів підприємства, тис. грн.

Кі - середньорічна величина інвестиційного капіталу, тис. грн.

Кв - середньорічна величина власного капіталу, тис. грн.

Середньорічна величина капіталу підприємства визначається як середньоарифметичне значення капіталу на початок та на кінець звітного періоду.

Кв=(69,1+288,2)/2=178,65 (тис.грн.)

Рвк=365,2/178,65*100%=204,42%

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу означає, що 204,42% чистого прибутку припадає на одиницю власного капіталу.

Інвестиційній капітал підприємства включає власний капітал та довгострокові позикові кошти.

Кі=(69,1+56,2+288,2+60,3)/2=236,9 (тис.грн.)

Рік=365,2/236,9*100%=154,16%

Коефіцієнт рентабельності інвестованого капіталу означає, що 154,16% чистого прибутку припадає на одиницю інвестованого капіталу.

Величина активів підприємства дорівнює величини його пасивів у балансі.

А=(253,8+495,2)/2=374,50 (тис.грн.)

Ра=365,2/374,5*100%=97,52%

Коефіцієнт рентабельності активів означає, що 97,52% чистого прибутку припадає на одиницю інвестованих в активи коштів.

Результати розрахунків представлені у таблиці 19.

Таблиця 19 Показники рентабельності капіталу підприємства

Найменування показників	Значення показників, %
1. Рентабельність власного капіталу	204,42
2. Рентабельність інвестиційного капіталу	154,16
3. Рентабельність усіх активів	97,52

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Таким чином, в ході проведення фінансового аналізу ТОВ «Ангел» було встановлено, що у звітному році підприємство формувало свої фінансові ресурси за рахунок власного капіталу, зокрема нерозподіленого прибутку, проте в структурі позикових джерел переважають короткострокові зобов'язання, що свідчить про зниження фінансової стійкості та підвищення ступеню фінансового ризику.

За досліджуваний період чистий дохід підприємства збільшився на 859571,83грн., що становить 94,51%.

Основна діяльність підприємства за аналізований період була прибутковою, у звітному році прибуток від операційної діяльності збільшився відносно попереднього року на 506322,06 грн або 957,76%.

Джерелом основного доходу протягом аналізованого періоду на підприємстві була основна діяльність.

За звітний рік ТОВ «Ангел» отримало в результаті здійснення всіх видів діяльності 450117,52 грн. прибутку до оподаткування.

У попередньому році на кожну гривню реалізованої продукції приходиться 0,06 грн. прибутку, а у звітному році - 0,32 грн. Спостерігається позитивна тенденція збільшення показників рентабельності підприємства за досліджуваний період.

У звітному році діяльність підприємства була ефективнішою ніж у попередньому, рентабельність власного капіталу становила 204,42%, позикового капіталу - 154,16%.

Для підвищення ефективності фінансового забезпечення ТОВ «Ангел», фінансова полiтика дiяльностi підприємтсва повинна бути спрямована на:

- мiнiмiзацiю фiнансових зобов`язань, шляхом приросту обiгового капiталу;

- мiнiмiзацiю збиткiв вiд операцiйної діяльності;

- збiльшення прибутку вiд усiх видiв дiяльностi.

Шляхи полiпшення фiнансового стану підприємтсва:

1. Оптимiзацiя структури капiталу та забезпечення його фiнансової стiйкостi.

2. Забезпечення iнвестицiйної привабливостi пiдприємства.

3. Мiнiмiзацiя фiнансових зобов`язань шляхом нарощування обiгового капiталу за рахунок збiльшення прибутку вiд усiх видiв дiяльностi.

4. Систематичне вiдстежування стану дебiторської заборгованостi, впровадження дiй з недопущення її збiльшення, бо це створює загрозу фiнансової стiйкостi підприємства.

5. Скорочення до мiнiмуму товарного кредитування.

6. Розширення ринкiв збуту.

7. Систематичне проведення аналiзу або дiагностики фiнансового стану підприємтсва, його фактичних результатiв господарювання та факторiв, якi визначають рiвень та динамiку цих результатiв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гринькова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - 3-тє вид., стер. - К.: Знання -Прес, 2006. - 423с.

2. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник. - К.: Либідь, 1995. - 160с.

3. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов. - М.: Финансы: ЮНИТИ, 1998. - 640с.

4. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч.посібник: - Київ: ЦУП, 2002. - 460с.

5. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін - 5-те вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 546с.

6. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч.посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: МАУП, 2004. - 328с.

7. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2002. - 384с.

ДОДАТОК А

	Коди
	Дата (рік, місяць, число)			01
Підприємство ТОВ «Ангел»____________________________	за ЄДРПОУ
Територія ___________________________________________	за КОАТУУ
Орган державного управління __________________________	за СПОДУ
Організаційно-правова форма господарювання____________	за КОПФГ
Вид економічної діяльності _____________________________	за КВЕД
Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності
Одиниця виміру : тис. грн.

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ за рік 2012 р.

1. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	2122,9
Податок на додану вартість	015	353,8
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	1769,1
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	1209,9
Валовий: прибуток	050	559,2
збиток	055
Інші операційні доходи	060	3,8
Адміністративні витрати	070	74,0
Витрати на збут	080	32,2
Інші операційні витрати	090	9,3
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100	447,5
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	3,3
Інші доходи№	130	2,5
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	3,2
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	170	450,1
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	84,9
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток	190	365,2
збиток	195
Надзвичайні: доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий: прибуток	220	365,2
збиток	225

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230
Витрати на оплату праці	240
Відрахування на соціальні заходи	250
Амортизація	260
Інші операційні витрати	270
Разом	280

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340

(1) З рядка 130 графа 3 Дохід, пов'язаний з благодійною допомогою (131)

Размещено на Allbest.ru