Формування фінансових ресурсів підприємства

Як видно з таблиці 2.5, тривалість операційного та фінансового циклів підприємства у звітному періоді зменшились приблизно на 20%, що є позитивним для ПАТ ?ДніпроАЗОТ?, оскільки подальше збереження такої тенденції дозволить зменшити час протікання процесів реалізації запасів та розрахунків за ними, а також ліквідації кредиторської заборгованості.

Таким чином, можна сказати, що підприємство характеризується достатньо високою діловою активністю.

Для більш повного аналізу ділової активності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? проведемо оцінку ефективності його функціонування, тобто аналіз рентабельності основних показників: розрахуємо основні показники рентабельності та проаналізуємо їх динаміку. Результати розрахунку занесемо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6. Оцінка основних показників рентабельності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр.

Як видно з розрахованих даних, майже всі показники рентабельності у 2013 р. значно зросли, що свідчить про достатню ефективність функціонування товариства. Найбільш значимого збільшення досягла рентабельність виробництва та рентабельність активів, що означає: у звітному році на 1 гривню виробничих фондів підприємства припадало 0,64 гривні порівняно з 0,3 гривні у 2012 р., тобто спостерігається збільшення більше, ніж вдвічі (на 109.77%); також значно зріс рівень ефективності використання майна підприємства - на 30%. Негативним є зниження періоду окупності капіталу та власного капіталу, але, незважаючи на це, можна зробити висновок про ефективну політику управління підприємством у сфері виробництва та торгівлі.

Після оцінки основних показників на основі фінансової звітності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012 - 2013 рр., можна зробити висновок, що, в цілому, фінансовий стан підприємства є достатньо задовільним та характеризується високим рівнем ділової активності.

Висновки за 2 розділом

1. Публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? входить в десятку провідних підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості України з приросту товарної продукції, обсягам прибутку та зростання валового доходу. Продукція підприємства застосовується в металургії, сільському господарстві, гірничо-видобувної, хімічної та переробної промисловості, в енергетиці та водопідготовці. На сьогодні авторитет компанії як чесного й надійного партнера можуть підтвердити не лише в Україні, але й у країнах Європи, Америки, Африки, Азіатсько-Тихоокенському регіоні, країнах СНД і Балтії.

2. ПАТ ?ДніпроАЗОТ? займається багатьма різноманітними видами діяльності, основними з яких є виробництво аміаку й карбаміду, соди каустичної та рідкого хлору, соляної кислоти й гіпохлориту натрію та КМЦ різних модифікацій і товарів народного споживання.

3. Товариство має високі показники господарської діяльності, які за останні два роки мали тенденції до незначного зниження, проте, це не справляє значного впливу на подальший розвиток підприємства.

4. Горизонтальний аналіз показників фінансової звітності підтвердив, що на підприємстві має місце зниження вартості оборотних коштів, але значно зросли розміри надходжень від різних видів діяльності. Також, можна відмітити збільшення вартості основних засобів, як і збільшення сум власного та позикового капіталу.

5. Аналіз динаміки фінансових ресурсів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? засвідчив, що у 2013 році відбувся приріст власного та позикового капіталу з одночасним зменшенням залученого, однак це не призвело до значних змін у структурі фінансових ресурсів підприємства: на першій позиції залучений капітал, що становить 48,9% загальної суми, хоча й зменшився на 7,7%, а найменшу долю займає позиковий капітал, проте його питома вага в загальній сумі капіталу збільшилася порівняно із 2012 роком на 5,5%.

6. На основі розрахунку низки коефіцієнтів, що надають оцінку фінансової стійкості та рентабельності, було визначено, що ПАТ ?ДніпроАЗОТ? є достатньо фінансово стійким та має високу ефективність діяльності. Оцінка ділової активності досліджуваного підприємства дозволяє зробити висновок, що підприємство характеризується високою діловою активністю. Важливим є те, що тривалість операційного та фінансового циклів підприємства у звітному періоді зменшились на 20%, тобто мають позитивну тенденцію подальше збереження якої дозволить значно зменшити час протікання процесів реалізації запасів та розрахунків за ними, а також ліквідації кредиторської заборгованості ПАТ ?ДніпроАЗОТ?.

7. Загалом, фінансовий стан публічного акціонерного товариства ?ДніпроАЗОТ? є задовільним та характеризується досить високим рівнем ділової активності. Можна зробити висновок, що, за умови збереження такої тенденції, в подальшому підприємство має всі можливості вийти на якісно новий рівень функціонування.

3. Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства

Єдиного універсального методу оптимізації структури фінансових ресурсів, застосовуючи який підприємство визначило б оптимальне співвідношення між власним і позиковим капіталом сьогодні не існує. Оптимальна структура капіталу становить таке співвідношення використання власних і позикових коштів, за умови якого буде забезпечуватися ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість [5, с. 213].

Згідно з В.О. Подольською та О.В. Яріш, оптимізація структури капіталу - це таке співвідношення між власним і позиковим капіталом, за якого забезпечується найефективніша пропорційність між дохідністю та фінансовою стійкістю підприємства [17, с. 355].

Отже, можна сказати, що оптимізація структури капіталу - це один з найважливіших етапів стратегічного аналізу капіталу, який полягає у визначенні такого співвідношення між вартістю, втіленою в кошти підприємства, які йому належать і приносять прибуток, та вартістю, інвестованою в грошові кошти, які залучаються на основі їх повернення, за умови якого досягається максимальна ефективність діяльності підприємства.

Метою управління структурою капіталу є мінімізація витрат на залучення довгострокових джерел фінансування і, тим самим, забезпечення власникам капіталу максимальної ринкової оцінки вкладених ними коштів. Виходячи з цього, можна сформувати основні завдання оптимізації структури капіталу:

1) формування необхідної структури капіталу, яка може забезпечити сталий розвиток підприємства;

2) забезпечення умов, за яких підприємство отримуватиме максимальну суму прибутку [8, с. 75].

Зрозуміло, що кількісно оптимальну структуру капіталу визначити неможливо, однак керівництво підприємства може знати приблизне її значення, розраховане на підставі факторів впливу та власного практичного досвіду, яке максимально наближає планову структуру до оптимального значення. Аналіз економічної літератури свідчить про те, що більшість авторів виділяють три основних методи оптимізації структури капіталу:

1) оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня прогнозованої фінансової рентабельності. Цей метод ґрунтується на багатоваріантних розрахунках рівня фінансової рентабельності (рентабельності власного капіталу) при різній структурі капіталу. Остання виражається через такий показник, як ефект фінансового важеля;

2) оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації її вартості. Метод ґрунтується на попередній оцінці власного й позиченого капіталів за різних умов їх формування, обслуговування та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу та, таким чином, пошуку найбільш реальної ринкової вартості підприємства;

3) оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод пов'язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових активів підприємства: необоротних активів, оборотних активів (з розбиттям їх на постійну та змінну частини) [17, с. 359].

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня прогнозованої фінансової рентабельності передбачає використання механізму фінансового левериджу. Фінансовий леверидж - це використання позикових коштів із фіксованим процентом для зростання прибутку власників звичайних акцій [12, с. 138]. Також сутність фінансового важеля полягає в тому, щоб посилити вплив зміни прибутку на динаміку фінансової рентабельності, тобто в підвищенні еластичності фінансової рентабельності відносно прибутку. При цьому для розрахунку ефекту фінансового левериджу використовують таку формулу:

ЕФЛ =(1 - Спп)*(Кра - Св)*(ВК/ПК), (3.1.)

де: Спп - ставка податку на прибуток;

Кра - коефіцієнт рентабельності активів, %;

Св - ставка відсотка за кредит, яка сплачується підприємством за використання залученого капіталу, %;

ВК - сума власного капіталу;

ПК - сума позикового капіталу.

Плече фінансового важеля (ВК/ПК) є мультиплікатором зміни диференціала, тобто посилює його дію як в позитивному, так і негативному напрямках.

Дія фінансового важеля полягає в тому, що підприємство, яке використовує позикові кошти, виплачує відсотки за кредит і, тим самим, збільшує постійні витрати й, таким чином, зменшує прибуток і рентабельність. Нарощування фінансових витрат за позиковими коштами супроводжується збільшенням сили важеля й зростанням підприємницького ризику. Фінансовий важіль дозволяє визначити безпечний обсяг позикових коштів, розраховувати допустимі умови кредитування та має велике значення в забезпеченні фінансової стійкості господарюючого суб'єкта [12, с. 139].

Широта практичного застосування механізму фінансового левериджу обумовлюється ще й тим, що цей показник можна розрахувати не лише в цілому, за всім обсягом позикового капіталу, але й в розрізі кожного з його джерел (короткостроковим і довгостроковим кредитам тощо).Необхідно відзначити, що західні економісти вважають оптимальним його значення на рівні 30-50% [5, с. 156]. Якщо кредит приносить менше 30% додаткового прибутку, то залучення таких кредитів не є оптимальним рішенням. В той же час при значенні більше 50% у підприємства підвищуються фінансові ризики.

Рентабельність власного капіталу значною мірою залежить від умілого маневрування величиною ефекту фінансового левериджу. До певного моменту підвищити ефект фінансового важеля можна екстенсивно за рахунок збільшення його плеча. Але при цьому потрібно враховувати такі правила фінансового менеджменту:

1. Не можна надмірно збільшувати частку позикових коштів у структурі капіталу, оскільки при цьому значно підвищується ризик втрати фінансової стійкості, і будь-які затримки у виробничому процесі або несприятливі зміни ринкової кон'юнктури (на ринках кредитних ресурсів, готової продукції, сировини тощо) можуть призвести до значного від'ємного значення ефекту фінансового важеля.

2. Регулювати величину плеча важеля можна лише залежно від значення диференціала. Більші можливості для нарощення позикового капіталу мають ті підприємства, у яких значний запас диференціала. Але при цьому потрібно пам'ятати, що зміна плеча фінансового важеля в свою чергу впливає і на величину диференціала. Чим більше плече, тим дорожче будуть коштувати для підприємства позикові фінансові ресурси за рахунок включення до їх вартості премії за ризик [5, с. 161].

Показник сили дії фінансового левериджу характеризує фінансовий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу. Чим більше значення цього показника, тим більший ризик неповернення кредитів з відсотками для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів. Ситуація ще більше ускладнюється, коли одночасно підвищується комерційний ризик, тобто ризик недоотримання операційного прибутку від основної діяльності підприємства.

Враховуючи, що, за даними Міністерства фінансів, ставка податку на прибуток з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року становила 21%, а з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року становила 19% відсотків, розрахуємо ефект фінансового левериджу для ПАТ ?ДніпроАЗОТ?:

ЕФЛ 2012=(1-0,21)*(0,1-0,17)*(785451/374956)= - 0,116

ЕФЛ 2013=(1-0,19)*(0,13-0,19)*(786384/488534)= - 0,078

На основі проведених розрахунків можна зробити висновок, що досліджуваному підприємству не дуже вигідно нарощувати частку позикового капіталу.

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації її вартості. Процес оптимізації за допомогою цього методу заснований на попередній оцінці вартості власного та позикового капіталу за різних умов його залучення та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу [16, с. 44].

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод передбачає процес диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. В економічній літературі виокремлюють три підходи до фінансування груп активів підприємства, подані на рисунку 3.1 [4, с. 67].

Рис. 3.1. Підходи до фінансування активів підприємства.

При цьому КПК ? короткостроковий позиковий капітал; ДПК - довгостроковий позиковий капітал; ВК - власний капітал. Залежно від поглядів засновників створеного підприємства обирається варіант фінансування активів. На мій погляд, саме цей метод дозволяє врахувати особливості кожного підприємства та погляди засновників [4, с. 67].

Отже, залежно від того, як фінансові менеджери відносяться до ризику, залежить вибір підприємством особливих підходів до фінансування своїх активів. Якщо підприємство впевнене в тому, що короткострокові зобов'язання будуть легко поновлені, то, застосувавши агресивний підхід, воно заощадить значні кошти на оплаті запозичень. З іншого боку, коли немає впевненості, що можна буде постійно підтримувати зобов'язання на визначеному рівні (що характерно для вітчизняної економіки), поміркований підхід, або навіть консервативний, буде ефективнішим [4, с. 68].

Оптимізація структури капіталу є однією з найскладніших проблем у фінансовому менеджменті. Для ПАТ ?ДніпроАЗОТ? та для вітчизняних підприємств загалом оптимізацію структури капіталу варто здійснювати за допомогою послідовного виконання деяких таких етапів:

1. Проаналізувати склад капіталу в динаміці за періоди (квартали, роки) та тенденції зміни його структури, а також вплив, який вони здійснюють на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу досліджуваного підприємства.

2. Оцінити вплив основних факторів, що визначають структуру капіталу: галузеві особливості операційної діяльності, стадію життєвого циклу організації, кон'юнктуру товарного ринку, кон'юнктуру фінансового ринку, рівень рентабельності операційної діяльності, податковий тиск на підприємство, ступінь концентрації акціонерного капіталу.

3. Провести оптимізацію структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Необхідною умовою приросту рентабельності власного капіталу є перевищення рентабельності активів середньовідсоткової ставки кредиту. Оскільки коефіцієнт фінансового левериджу підсилює позитивну дію цього диференціала, його значення повинно бути максимальним, що досягається за умови рівного співвідношення власного та позикового капіталу.

4. Здійснити оптимізацію структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу, тобто сумарного обсягу власного та позикового капіталу та витрат на їх обслуговування, дозволяє обрати таку пропорцію, за якої цей показник буде мінімальним, а розмір залученого капіталу досягне значення, за якого максимізуватиме ринкову вартість організації.

5. Реалізувати оптимізацію структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Вибір одного з методів фінансування активів повинен враховувати рентабельність підприємства, його кредитний рейтинг та платоспроможність. Чим сильніша позиція організації за цими показниками, тим ризикованіший метод фінансування вона обирає.

6. Визначити фінансову стратегію організації через формування відповідного показника цільової структури капіталу. Побудова фінансової стратегії має ґрунтуватись на визначенні основних цілей на майбутнє та завдань щодо досягнення запланованих показників. Згідно з ними здійснюватиметься подальше формування цільової структури капіталу організації шляхом залучення фінансових коштів з відповідних джерел [12, с. 142] .

Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства - одна з найскладніших у фінансовому менеджменті, оскільки, приймаючи рішення про застосування будь-якого джерела, важливо оцінити вартість цього джерела. Як власні, так і залучені джерела фінансування діяльності підприємств мають свою вартість, що складається із сум витрат на залучення кожного джерела. Розрахунок ефекту фінансового левериджу для ПАТ ?ДніпроАЗОТ? надав можливість визначити, що для підприємства нарощувати частку позикового капіталу не є дуже вигідним на сьогоднішньому етапі його розвитку.

Як свідчить досвід високорозвинутих країн, найкраще підтримувати частку позикового капіталу на рівні 40 % (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), оскільки саме в цьому випадку ринок цінних паперів найкраще оцінює акції підприємства.

Висновки за 3 розділом

1. Оптимізaція структури кaпітaлу - це вaжливий етaп стрaтегічного aнaлізу кaпітaлу, який полягaє у визнaченні тaкого співвідношення між вaртістю, втіленою в кошти підприємствa, які йому нaлежaть і приносять прибуток, тa вaртістю, інвестовaною в грошові кошти, які зaлучaються нa основі їх повернення, зa умови якого досягaється мaксимaльнa ефективність діяльності підприємствa.

2. У процесі оптимізaції структури кaпітaлу необхідно врaховувaти кінцевий результaт діяльності підприємствa, тобто фінaнсовий результaт від звичaйної діяльності до оподaткувaння.

3. Оптимaльне співвідношення між влaсним і позиковим кaпітaлом визнaчaється для кожного підприємствa індивідуально, в зaлежності від всіх його особливостей.

4. Побудова будь-якої фінансової стратегії має ґрунтуватись на визначенні основних цілей на майбутнє та завдань щодо досягнення запланованих показників. Згідно з ними здійснюватиметься подальше формування цільової структури капіталу організації шляхом залучення фінансових коштів з відповідних джерел.

5. Під чaс розрaхунку оптимaльного співвідношення влaсного тa позикового кaпітaлу необхідно врaховувaти не лише вже відпрaцьовaні методи оптимізaції структури кaпітaлу, aле й покaзники резерву кaпітaлу, рентaбельності кaпітaлу підприємствa тa кредитоспроможності.

Висновки

Для будь-якого підприємства успішна діяльність сьогодні неможлива без ефективного управління фінансовими ресурсами, які мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Під фінансовими ресурсами підприємства розуміють грошові доходи й надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання та призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат із розширеного відтворення й економічного стимулювання працівників. Обсяг і структура фінансових ресурсів підприємств визначаються такими факторами:

- форма власності та організаційно-правові форми підприємництва;

- галузева приналежність підприємства;

- стратегічні цілі й поточні завдання підприємницької діяльності;

- новостворене або чинне підприємство, вартість фінансових ресурсів на ринку капіталів;

- структура фінансового капіталу, що формується та ін.

Ці фактори впливають не тільки на обсяг і структуру фінансового капіталу, а й на вибір джерел його формування.

Основними джерелами формування фінансового капіталу є як власні фінансові ресурси, так і позикові. Власні фінансові ресурси можуть формуватись із зовнішніх та внутрішніх джерел власних коштів. Позикові фінансові ресурси також можуть формуватись із зовнішніх та внутрішніх джерел позикових коштів.

Основними елементами фінансових ресурсів є:

- амортизаційні відрахування;

- прибуток;

- оборотні кошти;

- бюджетні асигнування;

- надходження з державних цільових фондів;

- надходження з централізованих фондів;

- кредити.

Основними показниками формування та використання фінансових ресурсів підприємства є наступні групи фінансових показників:

1) показники оцінки фінансової стійкості

2) показники оцінки ліквідності

3) грошові потоки підприємства

4) показники оцінки ділової активності.

Загальна оцінка фінансового стану ПАТ ?ДніпроАЗОТ? дозволила визначити що збільшилась частка основних фондів, що позитивно характеризує майновий стан підприємства й свідчить про розвиток його виробничої діяльності; зменшилась частка оборотних засобів у валюті балансу. Також спостерігається зростання суми власних джерел фінансування капіталу підприємства, тобто ПАТ ?ДніпроАЗОТ? більшу частину свого капіталу сформувало за рахунок власних джерел, що значно вплинуло на покращення фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансової стійкості ПАТ ?ДніпроАЗОТ? характеризує підприємство як фінансово стійке. Згідно з оцінкою фінансової стійкості, можна сказати, що динаміка більшості показників чинить позитивний вплив на діяльність ПАТ ?ДніпроАЗОТ? у звітному періоді. Зростання коефіцієнту фінансової незалежності свідчить про те, що значення поступово наближається до нормативного (0,5), що означає меншу залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. У 2013 р. також збільшився коефіцієнт фінансової стабільності з 0,45 до 0,58, що свідчить про збільшення забезпеченості заборгованості власними коштами. За звітний рік дещо зріс показник коефіцієнта фінансової стійкості - на 0,3, який характеризує частку стабільних джерел фінансування в їх загальному обсязі, що свідчить про покращення ситуації на досліджуваному підприємстві. Також позитивним, безумовно, є зниження показнику фінансового левериджу приблизно на 22% говорить про зменшення залежності підприємства від довгострокових зобов'язань та підвищення фінансового ризику. На одиницю сукупних джерел фінансування припадало у 2012 році 0,69 одиниця позикового, що дещо перевищує нормативне значення, а в 2013 році спостерігається зміна цього показника, а саме його зменшення приблизно на 9%, що свідчить проте, що показник наближається до норми.

Відносно власне ділової активності підприємства можна сказати, що час обертання більшості оборотних активів підприємства зменшився у звітному році, що є позитивною тенденцією. При цьому спостерігається зростання кількості обертів за визначений час таких активів, особливо готової продукції та дебіторської заборгованості. Тривалість операційного та фінансового циклів підприємства у звітному періоді зменшились приблизно на 20%, що є позитивним для ПАТ ?ДніпроАЗОТ?, оскільки подальше збереження такої тенденції дозволить зменшити час протікання процесів реалізації запасів та розрахунків за ними, а також ліквідації кредиторської заборгованості. Тобто, можна сказати, що підприємство характеризується достатньо високою діловою активністю.

Аналіз рентабельності товариства дозволяє зробити висновок про ефективну політику управління підприємством у сфері виробництва та торгівлі.

Оптимізація структури капіталу є однією з найскладніших проблем у фінансовому менеджменті. Розрахунок ефекту фінансового левериджу для ПАТ ?ДніпроАЗОТ? визначає, що підприємству не дуже вигідно нарощувати частку позикового капіталу.

Отже, в курсовій роботі було розглянуто публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? та, в результаті аналізу, було виявлено, що підприємство характеризується достатньо високим рівнем ділової активності. Також, були розглянуті основні шляхи оптимізації структури капіталу підприємства, за допомогою яких можна сформувати оптимальну структуру капіталу, яка дозволяє отримати максимальну прибутковість, рентабельність, фінансову стійкість та високу ступінь ділової активності.

Список використаних джерел

1. Закон України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні? від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами, внесеними згідно із законами № 663-VII (663-18) від 24.10.2013 р.

2. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. - Минск: Вышэйш. шк., 2008. - 363 c.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. - Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 284 с.

4. Балабанов А.И., Балабанов И.Т. Финансы. - М.: ДК, 2010. - 192 с.

5. Бланк И.А. - Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МП ?ИТЕМ лтд?: СП ?АДЕФ-Украина?, 2009. - 534 с.

6. Бланк И.А. - Финансовый менеджмент. - К.: Ника-Центр: Эльга, 2011. - 527 с.

7. Волькович Д.В. - Удосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства. - Фінанси України. - 2009. - №9. - с. 84-92.

8. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: [навч. посібник]. - К., 2009. - 135с.

9. Долматова Г.Є. Фінанси підприємств: практикум для студ. напрямів підготов. 6.030508 ?Фінанси і кредит? і 6.030509 ?Облік та аудит? ден. та заоч. форми навчання / Г.Є. Долматова, К.С. Котеньова. - Донецьк: [ДонНУЕТ], 2011. - 158 с.

10. Калетнік Г.М. Фінансовий менеджмент: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Г.М. Калетнік, В.М. Ціхановська. - К.: Хай-Тек Прес, 2010. - 320 с.

11. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси: [навч. посібник]. - Львів: ?Новий світ - 2010?, 2005. - 568 с.

12. Крайник О.П., Клепникова З.В. Фінансовий менеджмент: [навчальний посібник]. - Львів: Державний університет ?Львівська політехніка?. - Київ: ?Дакор?, 2010. - 260 с.

13. Любенко Н.М. Фінанси підприємств: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Н.М. Любенко. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.

14. Омелянович Л.О. та ін. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: [навчальний посібник]. - К.: Знання, 2012. - 315 с.

15. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): [навч. посібник]. - К.: КНЕУ, 2009. - 164 с.

16. Опачанський Д. Методи визначення приросту фінансових ресурсів підприємства, напрямків та ефективності їх використання. - Економіст. - 2009. - №12. - с. 42-51.

17. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: [навч. посібник]. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

18. Руденок О.Ю. Фінанси підприємств: конспект лекцій з дисц. для студ. екон. спец. / О.Ю. Руденок; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, каф. фінансів. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010.

19. Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецька С.О., Несторенко Н.В., Салига К.С. Фінансовий аналіз: [навчальний посібник]. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 210 с.

20. Ситник Г.В. Управління грошовими потоками. - К.: КНЕУ, 2008 р. - 255 с.

21. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 2007. - 554 с.

22. Тлумачний словник фінансово-економічних термінів / Омелянович Л.О., Яркова Н.І., Рассулова Н.В., Веретенникова О.В. та ін. м. Макіївка, ДонНАБА, 2008.

23. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник. / Под ред. Е.С. Стояновой. - [4-е изд., переработ. и дополненное]. - М.: Изд-во ?Перспектива?, 2005. - 656 с.

24. Фінанси підприємств: метод. вказ. до викон. курс. робіт: для студ. напряму підготовки 6.030508 ЅФінанси і кредитЅ ден. та заоч. форм навчання / Л.О. Омелянович, Г.Є. Долматова, К.С. Лук'яненко, Н.І. Білозерова; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Каф. фінансів. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2011. - 35 с.

25. Фінанси підприємств: [підручник] / Керівник професор А.Ш. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ, 2010. - 460 с.

26. Финансы предприятий: [учебное пособие] / В.М. Семенов, Р.А. Набиев, Р.С. Асейнов. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 238 с.

27. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: [навч. посіб]. - К.: А.С. К, 2009. - 240 с.

28. Хедервик К. Финансовый и экономический аналіз деятельности предприятия. / Под ред. Ю.М. Ворапаева. - М.: Финансы и статистика, 2010. - 365 с.

29. Хелферт Э. Техника фінансового анализа. / Перев. с англ. под ред. Л.П. Белых. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2009. - 490 с.

30. Хрущ Н. Аналіз та оцінка рівня прибутковості фінансових ресурсів підприємства. - Економіст. - 2009. - №7. - с. 68-73.

31. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О.О. Шеремет. - К.: Кондор, 2011. - 196 с.

32. Ярошевич Н.Б. Фінанси підприємств: [навч. посіб]. - К.: Знання, 2011. - 341 с.

33. Офіційний сайт ПАТ ?ДніпроАЗОТ? http://www.azot.com.ua.

Размещено на Allbest.ru