Ринкові трансформації постсоціалістичних країн передбачають реформування державних і місцевих фінансів у контексті демократичних перетворень, формування соціально спрямованого суспільства, зміцнення місцевого самоврядування як однієї з підвалин демократії. Сьогодні проходить складний процес переосмислення теоретичних засад

функціонування державних і місцевих фінансів відповідно до надбань наукової думки Заходу.

Докорінно змінюються погляди на сутність однієї з основних категорій державних фінансів -- бюджету, формування якого в умовах ринку має відбуватися на основі концепції суспільних благ. Держава й органи місцевого самоврядування надають своїм громадянам різноманітні суспільні блага, пов'язані з організацією освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту, оборони країни, управління, охорони правопорядку тощо. Потреба в суспільних благах визначає обсяги головного фінансового фонду держави, адміністративно-територіальних формувань і територіальних громад -- бюджету, основним джерелом якого стають податки. Система оподаткування, механізм справляння податків і загальний рівень оподаткування багато в чому визначаються сукупною потребою в суспільних благах, для надання яких держава мобілізує необхідні кошти за допомогою податків.

Ринковий механізм господарювання змінює акценти у витрачанні державних коштів. Соціальна орієнтація ринкової економіки передбачає направлення більшої частини бюджетних ресурсів на задоволення потреб населення -- утримання об'єктів соціально-культурної сфери й соціальної інфраструктури, надання допомоги незахищеним верствам громадян. Відповідно спостерігається зменшення як абсолютних, так і відносних обсягів коштів, що спрямовуються на розвиток народного господарства, утримання підприємств державного сектору, дотування збиткових структур.

Нові завдання у сфері державних і місцевих фінансів, що постають у зв'язку з ринковими перетвореннями, потребують реформування бюджетної системи, яке передбачає чітке розмежування завдань і повноважень органів державної влади і місцевого самоврядування, відокремлення державного бюджету від місцевих бюджетів, забезпечення реальної самостійності бюджетів всіх рівнів і видів, використання нових підходів в організації міжбюджетних відносин на основі бюджетного федералізму і фіскальної автономії місцевого самоврядування. Під час цих процесів суттєво зростає роль місцевих бюджетів як центрального інституту місцевих фінансів. Поряд із державним місцеві бюджети стають найважливішим важелем перерозподілу валового внутрішнього продукту і дієвим інструментом макроекономічного регулювання.

Таким чином місцеві фінанси як цілісна і складна система економічних відносин набувають важливої ролі в реформуванні вітчизняної економіки, створенні основ ринкового господарювання, формуванні демократичної соціально орієнтованої держави. Сучасні зміни у сфері місцевих фінансів спрямовані на їх подальшу розбудову і вдосконалення з метою досягнення таких цілей:

-- стабілізації економічної системи;

-- адаптації суб'єктів господарювання, зокрема малих і середніх підприємств, до ринкових перетворень;

-- формування інвестиційно-інноваційної моделі суспільного розвитку;

-- забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування;

-- формування самодостатніх територіальних утворень;

-- реалізації завдань державної регіональної політики;

-- стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності;

-- вирішення соціальних, демографічних, екологічних, національних та інших проблем регіонів.

Висновки

Місцеві бюджети - визначальна ланка місцевих фінансів. У них зосереджено понад 80% від усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні місцевого самоврядування. Водночас місцеві бюджети - важливий і складний елемент бюджетної системи кожної держави.

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням місцевих рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.

Разом із впровадженням інституту місцевого самоврядування в Україні розпочався процес становлення системи міжурядових фінансових відносин. Розвиток місцевих фінансів супроводжується розмежуванням функцій та завдань центральних і місцевих органів влади у сфері надання державних і громадських послуг, що веде до становлення нової системи фінансових взаємовідносин між рівнями влади - до міжурядових фінансових відносин.

Основним елементом міжурядових фінансових відносин є міжбюджетні взаємовідносини й інструменти їх організації. Нинішня система інструментів організації міжбюджетних взаємовідносин суперечливо поєднує в собі як ті, що склалися в радянські часи, так і ті, що виникли в 90-х роках, й підлягає реформуванню.

Використана література

1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.1996 р.

2. Бюджетний кодекс України від 20.12.2005, ВВР, 2006

3. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О., Державні фінанси. Навчальний посібник. Київ. Атака. 2002р.

4. Батура О.В., Огданський К.М.. Державне казначейство України: місце і роль у виконанні бюжету// Фінанси України. - 2003р.

5. Буковинський С.А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні // Фінанси України -2001р.

6. Бюджетний процес і між бюджетні відносини на рівні місцевих бюджетів. Навчальний посібник. Київ. Міленіум. 2003.

7. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Підручник. Київ.2002р.

8. Каленський М.М. Удосконалення фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів // Фінанси України -2001.

9. Кириленко О., Місцеві фінанси: навчальний посібник - Тернопіль. Астон, 2004.

10. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2006.

Размещено на Allbest.ru