Організація та шляхи удосконалення фінансів підприємств аграрно-промислового комплексу

Сутність та основи організації фінансів. Особливості організації фінансів підприємств АПК, нормативно–правова база фінансової діяльності. Оцінка структури і джерел формування майна ТОВ "Агрофірма "СКІФ". Підвищення ефективності організації фінансів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2012
Размер файла 663,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Показники порівняльного балансу можна об'єднати у групи:

Ї структури балансу;

Ї динаміки балансу;

Ї структурної динаміки балансу.

Кошти, вкладені в основні засоби, у незавершені капітальні вкладення, а також кошти, призначені на ці цілі ( наприклад, амортизаційний фонд, частина невикористаного прибутку, спеціальних фондів ) становлять фонд основних засобів.

Таблиця 2.2

Структура активів ТОВ “Агрофірма “СКІФ” у 2000 - 2002 роках

Стаття балансу

На кінець 2000 року

На кінець 2001 року

На кінець 2002 року

Темп зростання до 2000 р.,%

Тис. грн.

% до під-сумку

Тис.

Грн

% до під-сумку

Тис.

грн

% до під-сумку

2001

2002

Майно разом

6553,0

100,0

6931,0

100,0

6972,0

100,0

105,7

106,4

Необоротні активи

5590,0

85,3

5614,0

80,9

5535,0

79,4

100,4

99,1

Оборотні активи

963,0

14,7

1317,0

19,1

1437,0

20,6

136,7

149,2

Запаси

769,0

11,7

1076,0

15,5

1126,0

16,1

139,9

146,4

Дебіторська заборгованість

169,0

2,6

239,0

3,4

307,0

4,4

141,4

181,6

Грошові кошти

25,0

0,4

2,0

0,003

4,0

0,05

8,0

16,0

Інші оборотні активи

-

-

-

-

-

-

-

-

Рис. 2.1 Склад активу балансу ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки

Рис. 2.2 Склад оборотних активів ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки

Кошти, що вкладені у нематеріальні активи і довгострокові фінансові вкладення, становлять фонд інших необоротних активів, і, нарешті, всі інші фінансові ресурси, які за своєю економічною суттю призначені для вкладання в оборотні активи (запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки ), становлять фонд оборотних коштів.

Проаналізуємо, які зміни відбулися в структурі активів ТОВ “Агрофірма “СКІФ”, та зробимо висновки про те, які джерела в основному забезпечували надходження нових коштів, і в які активи вони були інвестовані у 2000 - 2002 роках.

Зазначимо, що за 2001 - 2002 роки загальна вартість майна підприємства збільшилась на 6,4%; при цьому необоротні активи зменшилися на 0,8%, а оборотні - зросли на 49,2%. Збільшення оборотних активів відбулося за рахунок зростання запасів на 46,4%, та зростання дебіторської заборгованості на 81,6%.

Що стосується питомої ваги, то на початок 2002 року необоротні активи складали 80,9 % від вартості майна підприємства, а вже на кінець року їх питома вага у майні підприємства зменшилась до 79,4%. Відповідно на такий же відсоток зросла питома вага оборотних активів.

Для характеристики стану активів ТОВ “Агрофірма “СКІФ” можна використати відносні аналітичні показники. До таких показників відносяться:

Ї частка основних засобів в активах (Ч о.з.)

Ч о.з.= ; (2.1)

Даний показник відображає ту частку коштів, котрі були інвестовані в основні засоби у валюті балансу. Напрямком позитивної зміни даного показника є його зменшення за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації.

Ї частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах (Ч о.в.ф)

Ч о.в.ф = ; (2.2)

Показник відображає ту частину коштів котру підприємство вкладає в виробничу сферу, відповідно чим більшим він є тим краще для підприємства.

Ї коефіцієнт зносу основних засобів (К з.н.)

К з.н = ; (2.3)

Коефіцієнт показує наскільки фізично і морально зношеними є основні засоби, отже чим меншим він є тим краще.

Ї частка оборотних виробничих активів у активах (Ч о.в.а.)

Ч о.в.а. = ; (2.4)

Збільшення даного коефіцієнту свідчить про те, що підприємство збільшує свій оборот, а відповідно і ділову активність.

Ї коефіцієнт мобільності активів (К м.о.б.)

К м.о.б. = ; (2.5)

Показник показує скільки обігових коштів припадає на одиницю необігових, тобто відображає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Рекомендоване значення даного показника є 0,5.

Отже оцінимо стан майна підприємства за допомогою вищезгаданих показників. Зведемо та проаналізуємо їх в таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Показники майнового стану ТОВ “Агрофірма “СКІФ”
за 2000 - 2002 роки

Показники

Роки

2000

2001

2002

Частка основних засобів в активах ( Ч о.з.)

0,73

0,76

0,78

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах (Ч о.в.ф.)

0,79

0,82

0,78

Коефіцієнт зносу основних засобів (К з.н.)

0,48

0,46

0,45

Частка оборотних виробничих активів у активах (Ч о.в.а.)

0,12

0,15

0,16

Коефіцієнт мобільності активів (К м.о.б.)

0,17

0,19

0,26

Як бачимо з таблиці 2.3 частка оборотних виробничих фондів у складі оборотних активів по роках зменшується Ї це є досить негативним явищем. Але поряд з цим зростає частка оборотних виробничих активів та коефіцієнт мобільності активів. Збільшення частки основних засобів у активах на нашу думку можна віднести до негативної зміни у майні підприємства, хоча разом з зростанням частки основних засобів, підприємство збільшує обсяги випуску та реалізації продукції, що свідчить про пожвавлення ділової активності. Динаміка коефіцієнту зносу основних засобів говорить про те, що основні засоби зношені на 45 % на кінець 2002 року. Це не досить добре оскільки такий знос потребує частих поточних та капітальних ремонтів. Але все ж оцінюючи стан майна в цілому на основі запропонованих показників, його можна таки визнати досить задовільним.

При аналізі джерел формування капіталу підприємства найчастіше виникають питання щодо загального обсягу фінансових ресурсів, їх структури та динаміки . Також необхідно визначити зміни, що відбулися за звітний період щодо загальної суми фінансових ресурсів, їх складових частин - власних та позикових ресурсів, у тому числі таких, як статутний фонд, банківські кредити, довгострокові та короткострокові позикові кошти, кошти, залучені через цінні папери, тощо. Дуже важливе значення в аналізі має вивчення змін у співвідношенні між власними та залученими фінансовими ресурсами.

Також необхідно дослідити розподіл фінансових ресурсів підприємства (власних та позикових) на основні, інші необоротні та оборотні фонди. Належність власних та позикових фінансових ресурсів до основних засобів, необоротних чи оборотних активів залежить від того, куди вони вкладені або для чого призначені.

Для більш детального аналізу зробимо аналітичні таблиці по формах власності капіталу, щоб відобразити структуру та питому вагу кожного окремого джерела( див. табл. 2.5 і 2.6).

Таблиця 2.4

Структура джерел фінансування майна

ТОВ “Агрофірма “СКІФ” у 2000 - 2002 роках

Джерела фінансування

НА 01.01.01

НА 01.01.02

На 01.01.03

Темп зростання до початку 2001 року, %

Сума,

тис.

грн.

Питома вага, %

Сума,

тис.

грн.

Питома вага, %

Сума,

тис.

грн.

Питома вага, %

На 01.01.02

На 01.01.03

1. Всього джерел

6553,0

100,0

6931,0

100,0

6972,0

100,0

105,7

106,4

1.1. Власні кошти

5549,0

84,7

5362,0

77,4

5369,0

77,0

96,6

96,7

1.1.1. Статутний фонд

7,0

0,1

7,0

0,1

7,0

0,1

100,0

100,0

1.1.2. Додатковий капітал

2522,0

38,5

2522,0

36,4

2522,0

36,1

100,0

100,0

1.1.3. Інший додатковий капітал

3020,0

46,1

2828,0

40,8

2828,0

40,6

93,6

93,6

1.1.4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

-

-

5

0,07

12,0

0,2

-

-

2. Залучені

1004,0

15,3

1569,0

22,6

1603,0

22,9

156,3

159,6

2.1. Коротко-

строкові кредити

-

-

140,0

2,0

456,0

6,5

-

-

2.2. Розрахунки з кредиторами

1004,0

15,3

1429,0

20,6

1147,0

16,4

142,3

114,3

Як свідчать дані таблиці 2.4, в цілому за в останні роки відбулося зростання джерел фінансування майна підприємства за рахунок зростання суми позикових джерел фінансування при одночасному зниженні питомої ваги власних джерел фінансування у загальній структурі пасивів. Зростання суми позикових джерел відбулося за рахунок зростання кредиторської заборгованості. В той же час зменшення розміру власного капіталу відбулося за рахунок зменшення розміру іншого додаткового капіталу. В цілому, можна зробити висновок, що діяльність підприємства фінансується за рахунок власних джерел формування майна, але негативним є те, що основних джерелом позикового капіталу є кредиторська заборгованість, яка свідчить про низьку платоспроможність підприємства.

Рис. 2.3 Склад джерел фінансування ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки

Для більш повного аналізу структури власних джерел формування капіталу ТОВ “Агрофірма “СКІФ” необхідно дослідити склад власного капіталу, та визначити питому вагу кожної статті.

Таблиця 2.5

Структура власних джерел формування капіталу

ТОВ “Агрофірма “СКІФ” у 2000 - 2002 роках

Джерело капіталу

НА 01.01.01

НА 01.01.02

На 01.01.03

Темп зростання до початку 2001 року, %

Сума, тис. грн.

Питома вага, %

Сума тис. грн.

Питома вага, %

Сума тис. грн.

Питома вага, %

На 01.01.02

На 01.01.03

1. Власні джерела

5549,0

100,0

5362,0

100,0

5369,0

100,0

96,6

96,7

1.1. Статутний фонд

7,0

0,1

7,0

0,1

7,0

0,1

100,0

100,0

1.2. Додатковий капітал

2522,0

45,4

2522,0

47,0

2522,0

46,9

100,0

100,0

1.3. Інший додатковий капітал

3020,0

54,5

2828,0

52,8

2828,0

52,6

93,6

93,6

1.4. Нерозподі-

лений прибуток (непокритий збиток)

-

-

5,0

0,1

12,0

0,4

-

-

Рис. 2.4 Структура власних джерел фінансування ТОВ “Агрофірма “СКІФ” на кінець 2000 року

Рис. 2.5 Структура власних джерел фінансування ТОВ “Агрофірма “СКІФ” на кінець 2001 року

Рис. 2.6 Структура власних джерел фінансування ТОВ “Агрофірма “СКІФ” на кінець 2002 року

Провівши аналіз структури власних джерел формування капіталу підприємства можемо зробити наступні висновки. В цілому за поточний період в порівнянні з попередніми роками відбулося зменшення суми власних джерел фінансування капіталу підприємства на 3,3%. Але ТОВ “Агрофірма “СКІФ” змогло більшу частину свого капіталу сформувати за рахунок власних джерел, що значно вплинуло на підвищення фінансової стійкості підприємства.

Це відбулося за рахунок зниження суми іншого додаткового капіталу, що не дало змогу підприємству розширити власні можливості по фінансуванню своєї діяльності. В той же час розмір статутного фонду не змінився. Негативним моментом в структурі власних джерел формування капіталу підприємства було зменшення суми іншого додаткового капіталу, що зменшило можливості підприємства по фінансуванню своєї діяльності власними коштами. В цілому підприємство ТОВ “Агрофірма “СКІФ” має достатню кількість власних фінансових ресурсів для формування активів та ведення стабільної фінансово-господарської діяльності.

Провівши аналіз структури позикових джерел формування капіталу підприємства ТОВ “Агрофірма “СКІФ” можемо зробити наступні висновки. В цілому за звітний період ТОВ “Агрофірма “СКІФ” помітно збільшило сум позикових коштів, що використовуються (на кінець 2001 року на 56,3% та на кінець 2002 року на 59,6% у порівнянні з кінцем 200 року.

Таблиця 2.6

Аналіз структури позикових джерел формування капіталу

ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки

Джерело капіталу

НА 01.01.01

НА 01.01.02

На 01.01.03

Темп зростання до початку 2001 року, %

Сума тис. грн..

Питома вага, %

Сума тис. грн..

Питома вага, %

Сума тис. грн..

Питома вага, %

На 01.01.02

На 01.01.03

1. Позикові кошти

1004,0

100,0

1569,0

100,0

1603,0

100,0

156,3

159,6

1.1. Довгострокові пасиви

-

-

-

-

-

-

-

1.2. Короткострокові кредити

-

-

140,0

8,9

456,0

28,5

-

-

1.3. Розрахунки з кредиторами

1004,0

100,0

1429,0

91,1

1147,0

71,5

142,3

114,3

Рис. 2.7 Склад позикових джерел фінансування ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки

Використання позикових коштів приносить додатковий доход підприємству, але потрібно визначити за рахунок яких джерел зростає сума позикового капіталу. У ТОВ “Агрофірма “СКІФ” на кінець 2002 року позикові кошти представлені виключно короткостроковими пасивами. Негативною тенденцією по підприємству можна назвати збільшення суми кредиторської заборгованості при одночасному зростанні суми короткострокових кредитів. В той же час позитивним моментом є зниження суми кредиторської заборгованості на кінець 2002 року. Це свідчення покращення фінансових можливостей підприємства, хоча кредиторська заборгованість є дешевим джерелом фінансування капіталу підприємства. Заборгованість постачальникам по суті являє собою комерційний кредит. Тому доцільно дослідити склад та структуру кредиторської заборгованості ( див. табл. 2.7)

Таблиця 2.7

Структура кредиторської заборгованості

ТОВ “Агрофірма “СКІФ” у 2000 - 2002 роках

Вид кредиторської заборгованості

На 01.01.01

На 01.01.02

На 01.01.03

Темп зростання до початку 2001 року, %

Сума

тис.

грн.

Питома вага, %

Сума

тис.

грн.

Питома вага, %

Сума

тис.

грн.

Питома вага, %

На 01.01.02

На 01.01.03

1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

625,0

62,3

806,0

56,4

523,0

45,6

128,9

83,7

2. Векселі видані

-

-

-

-

-

-

-

-

3. Поточні зобов'язання :

4. З авансів одержаних

-

-

-

-

-

-

-

-

5. З бюджетом

113,0

11,2

161,0

11,3

247,0

21,5

142,5

218,6

6. З позабюджетних платежів

6,0

0,6

13,0

0,9

12,0

1,0

216,6

200,0

7. З страхування

9,0

0,9

13,0

0,9

20,0

1,7

144,4

222,2

8. З оплати праці

142,0

14,1

83,0

5,8

91,0

7,9

58,5

64,1

9. З учасниками

92,0

9,1

190,0

13,3

230,0

20,0

206,5

250,0

10. Із внутрішніх розрахунків

-

-

-

-

-

-

-

-

11. Інші поточні зобов'язання

17,0

1,7

163,0

11,4

14,0

1,2

958,8

82,3

Всього

1004,0

100,0

1429,0

100,0

1147,0

100,0

142,3

114,2

Як свідчать дані аналізу складу та структури кредиторської заборгованості на протязі останніх періодів у ній відбулися значні зміни. В цілому на кінець 2002 року у порівнянні з попереднім періодом зменшилася загальна сума кредиторської заборгованості. Це явище можна класифікувати як позитивне, адже зменшилися борги підприємства зовнішнім кредиторам. Хоча кредиторська заборгованість і є дешевим джерелом фінансування діяльності, збільшення її загального розміру може призвести до неплатоспроможності підприємства, і як наслідок цього, банкрутства. До позитивних змін в структурі кредиторської заборгованості можна віднести зменшення заборгованості з оплати праці та інших поточних зобов'язань. В той же час значно зросли боргові зобов'язання зі страхування, по розрахунках з бюджетом, з позабюджетних платежів. Тому підприємству слід приділити значну увагу зменшенню загальної суми кредиторської заборгованості та знаходженню більш безпечних джерел фінансування своєї діяльності .

2.3 Оцінка фінансового стану підприємства

Провівши аналіз структури майна та джерел фінансування ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки, проведемо аналіз платоспроможності та визначимо загальну платоспроможність та коефіцієнт чистої виручки, частку оборотних коштів у активах, частку запасів у оборотних коштах та коефіцієнт маневреності грошових коштів.

В світовій практиці абсолютна платоспроможність визначається за формулою

П= ? Активів - ? Довгострокових кредитів - ?Короткострокових кредитів (2.1)

Нормальним значенням вважається перевищення активів над боргами не менше ніж у два рази.

Відповідно ( для ТОВ “Агрофірма “СКІФ”)

в 2000 році П = 6553,0 тис. грн.

в 2001 році П = 6931,0 - 140,0 = 6791,0 тис. грн.,

в 2002 році П = 6972,0 - 456,0 = 6516,0 тис. грн.

Як бачимо з розрахунку платоспроможність ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки є достатньою, крім того вона ще й зростає по роках.

Розрахуємо коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) за формулою

К а.л. (2.6)

в 2000 році К а.л. ;

в 2001 році К а.л. ;

в 2002 році К а.л.

Це свідчить про те, що за два роки підприємство зменшило свої можливості щодо погашення заборгованості, котру необхідно погасити негайно. Нормальним значенням даного показника, що свідчить про достатню платоспроможність, вважається 0,2-0,3. В нашому випадку, в 2000 - 2002 році платоспроможність була недостатньою.

Розрахуємо коефіцієнт критичної ліквідності (К к..л.) за формулою

К ш.л. (2.7)

в 2000 році К к.л. ;

в 2001 році К к.л. ;

в 2002 році К к.л.

Нормальним значенням даного коефіцієнту вважається 0,8-0,9, але на нашому підприємстві відбувається зменшення даного показника по роках в зв'язку з різким скороченням найбільш ліквідних активів. Даний показник відображає деяке зменшення платоспроможності, в більшій мірі - зниження якості поточних активів.

Найбільш узагальнюючим коефіцієнтом платоспроможності є коефіцієнт покриття ( Кп ), який визначається за формулою

К п. (2.8)

в 2000 році К п. ;

в 2001 році К п. ;

в 2002 році К п.

Значення даного коефіцієнта зростає в динаміці, але він не відповідає нормативному значенню, що свідчить про те, що ТОВ “Агрофірма “СКІФ” не може вчасно ліквідовувати борги, причому використовуючи для цього всі можливі джерела.

Також для оцінки платоспроможності використовується коефіцієнт чистої виручки ( Кч.в.)

(Кч.в.) = (2.9)

в 2000 році Кч.в.=;

в 2001 році Кч.в.=;

а в 2002 році Кч.в.=

Даний показник показує скільки копійок чистого грошового потоку отримаємо з кожної гривні, вкладеної в виробництво. На ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за період що аналізується, він зростає, але все ж він знаходиться на досить низькому рівні.

Розрахуємо частку оборотних активів у активах (Кч.о.а.)

Кч.о.а. = ; (2.10)

в 2000 році Кч.о.а.= ;

в 2001 році Кч.о.а.= ;

а в 2002 році Кч.о.а.= .

Отже по роках частка оборотних активів у майні підприємства зростає, що свідчить про зростання частки більш ліквідних активів, а відповідно і платоспроможності підприємства.

Розрахуємо частку запасів у оборотних активах (Ч з.)

(Ч з.) = ; (2.11)

в 2000 році Ч з. =;

в 2001 році Ч з. =;

в 2002 році Ч з. =.

Як бачимо частка запасів в оборотних активах на кінець періоду, що аналізується, знижується, але вони займають досить значну питому вагу. Це не досить добре оскільки запаси є активами, що повільно реалізуються, і в разі пред'явлення значного обсягу зобов'язань у підприємства можуть виникнути труднощі з їх негайним погашенням.

Розрахуємо коефіцієнт маневреності власного капіталу ( К м.г.)

( К м.г.) = (2.12);

В 2000 році К м.г. = ;

В 2001 році К м.г. = ;

в 2002-му році К м.г. = .

Як бачимо маневреність власного капіталу з кожним роком зменшується, що досить негативно відображається на платоспроможності.

Розрахувавши всі коефіцієнти, що характеризують ліквідність і платоспроможність зведемо їх і оцінимо загальні зміни які відбулися з платоспроможністю ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за 2000 - 2002 роки.

Таблиця 2.8

Показники ліквідності та платоспроможності

ТОВ “Агрофірма “СКІФ” у 2000 - 2002 роках

Показник

2000

2001

2002

Нормативне значення чи напрямок позитивних змін

Абсолютна платоспроможність

6553,0

6791,0

6516,0

Перевищення активів над боргами не менше ніж у два рази

Коефіцієнт абсолютної ліквідності(К а. Л.)

0,02

0,001

0,003

0,2 Ї 0,25

Коефіцієнт критичної ліквідності, (К к. л.)

0,19

0,17

0,27

0,8 Ї 0,9

Коефіцієнт чистої виручки, (Кч.в.)

0,001

0,05

0,05

Збільшення

Коефіцієнт покриття, (К п.)

0,95

0,92

1,25

2 Ї 2,5

Частка оборотних активів у активах, (Кч.о.а)

0,14

0,19

0,2

Зростання

Частка запасів у оборотних активах, (Ч з )

0,79

0,82

0,78

Зменшення

Коефіцієнт маневреності грошових коштів, (К м.г)

0,004

0,003

0,0007

Зростання

Таким чином, узагальнюючи все вище сказане можна дійти до висновку, що в 2002 році хоча підприємство і було частково платоспроможним, але все ж таки його платоспроможність була критичною, оскільки коефіцієнт абсолютної ліквідності був нижчим за норму і показував, що підприємство не в змозі негайно погасити термінові зобов'язання.

Також низьким був коефіцієнт покриття. Так для покриття термінових зобов'язань повністю використовувались найбільш ліквідні активи, тобто поточні зобов'язання забезпечувались майже всіма оборотними коштами.

Ступінь фінансової незалежності підприємства, щодо володіння своїм майном і його використання характеризує фінансова стійкість. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

Ї рівнем покриття матеріальних обігових коштів стабільними джерелами фінансування;

Ї часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Також досить часто в світовій та вітчизняній практиці використовують відносні показники фінансової стійкості, основними з яких є показники, які характеризують фінансову стійкість підприємства щодо самостійності, незалежності у використанні власних коштів.

Отже визначимо і проаналізуємо фінансову стійкість ТОВ “Агрофірма “СКІФ” за допомогою відносних показників розрахувавши їх.

Коефіцієнт автономії, (К а.) розрахуємо за формулою

К а. (2.13)

в 2000-му році К а. = = 0,85;

в 2001-му році К а. = = 0,77;

в 2002 році К а. = = 0,77

З розрахунку видно, що К а. знижується з року в рік Ї це свідчить про те, що з року в рік знижується фінансова стійкість і незалежність підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (К с.п.) розрахуємо за формулою

К з./в. (2.14)

В 2000 Ї К с.п.=

В 2001 Ї К с.п.=

в 2002 році К с.п.=

Розрахунки свідчать про те, що даний показник збільшується, що є негативною тенденцією в розвитку підприємства.

Коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами (К з.) можна розрахувати за формулою

К з. (2.15)

ВОК = 1 р. Пасиву - 1 р. Активу + 3 р. пасиву (2.16)

ВОК 2000 р. = 5549,0 - 5590,0 = 0

ВОК 2001 р. = 5362,0 - 5614,0 = 0

ВОК 2002 р. = 5369,0 - 5535,0 = 0

Як бачимо, власний оборотний капітал на підприємстві, що досліджується відсутній, що не дає можливості визначити показники фінансової стійкості, пов'язані з показником ВОК.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів (К о.а.а.)

К о.а.а.= (2.17)

В 2001 Ї К о.а.а.=

В 2001 Ї К о.а.а.=

в 2002 році К о.а.а.= .

Отже, як бачимо оборотність оборотних активів за період, що аналізується, знизилися. Це негативна тенденція, оскільки знижується ділова активність ТОВ “Агрофірма “СКІФ”.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (К о.д.з.)

К о.д.з.= (2.18)

В 2001 Ї К о.д.з.=

В 2001 Ї К о.д.з.=

в 2002 році К о.д.з.= .

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (К о.к.з.)

К о.к.з.= (2.19)

В 2001 Ї К о.к.з.=

В 2001 Ї К о.к.з.=

в 2002 році К о.к.з.= .

Вважається, якщо оборотність дебіторської заборгованості перевищує оборотність кредиторської то фінансовий стан послаблюється.

Коефіцієнт реальної вартості майна (К р.в.м.)

К р.в.м. = (2.20)

В 2000 - К р.в.м. =;

В 2001 - К р.в.м. =;

в 2002 році К р.в.м. =.

Так, коефіцієнт реальної вартості майна по роках зростає. Нормальним значенням цього показника є коли К р.в.м. = 0,5.

Таким чином, розрахувавши основні відносні показники фінансової стійкості, зведемо їх в таблицю 2.9 і проаналізуємо фінансову стійкість підприємства на основі цих показників.

Таблиця 2.9

Показники фінансової стійкості

ТОВ “Агрофірма “СКІФ” у 2000 - 2002 роках

Показник

2000

2001

2002

Нормативне значення

Коефіцієнт автономії, (К а.)

0,85

0,77

0,77

Ка >0.5

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу, (К с.п.)

0,18

0,29

0,29

Зменшення

ВОК

0

0

0

-

Коефіцієнт оборотності оборотних активів, (К о.о.а.)

1,57

1,35

1,2

Збільшення

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, (К о.д.з.)

8,9

7,5

5,6

Збільшення

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, (К о.к.з.)

1,51

1,25

1,5

Збільшення

Коефіцієнт реальної вартості майна, (К р.в.м.)

0,77

0,81

0,83

Крвм = 0,5

Тривалість обертання дебіторської заборгованості, днів

40,5

48,0

64,3

Зменшення

Тривалість обертання кредиторської заборгованості, днів

238,4

288,0

240,0

Зменшення

Отже проведені розрахунки дозволяють зробити висновок, що з позиції забезпечення запасів джерелами покриття, ТОВ “Агрофірма “СКІФ” має деякі проблеми. Зокрема власні оборотні кошти відсутні і не забезпечують запаси. Але все ж оцінка фінансової стійкості з такої позиції є досить вузькою. Якщо ж врахувати динаміку відносних показників фінансової стійкості то можна визнати фінансову стійкість підприємства задовільною, про що свідчать дані таких показників, як: коефіцієнт автономії, який показує, що з кожним роком знижується незалежність підприємства і на кінець 2002-го року частка позикових коштів у джерелах формування майна складає 23%.

Таким чином оцінюючи фінансову стійкість підприємства в цілому можна сказати, що підприємство є фінансово стійким, але йому необхідно збільшити значення коефіцієнту чистої виручки. Також досить доцільним було б оновлення основних засобів за рахунок залучення довгострокового кредиту та зменшення частки запасів у структурі оборотних коштів.

В цілому, стан фінансів ТОВ “Агрофірма “СКІФ” можна вважати незадовільним. Це пов'язано з низькою ефективністю використання активів підприємства, неплатоспроможністю, відсутністю власного оборотного капіталу. Тому необхідно на основі проведеного аналізу розробити комплекс заходів по вдосконаленню організації фінансів ТОВ “Агрофірма “СКІФ”.

3. Шляхи удосконалення фінансів ТОВ “Агрофірма “СКІФ”

3.1 Резерви підвищення ефективності організації фінансів ТОВ “Агрофірма “СКІФ”

Стратегічним завданням агропродовольчої політики держави в економічній сфері є, насамперед, формування ефективного конкурентоспроможного агропромислового виробництва, здатного забезпечувати продовольчу безпеку країни та нарощування експорту окремих видів сільськогосподарської продукції і продовольства, що збільшить внесок АПК в економіку країни.

Основою для підвищення ефективності виробництва в АПК та доходів сільського господарства є зростання технологічного рівня аграрного виробництва, впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій шляхом підтримки відповідних досліджень і впровадження системи консультування в сільському господарстві.

Для ефективного здійснення аграрної політики потрібно передбачити раціональний розподіл функцій між центральними та місцевими органами влади. Центру належить забезпечувати загальні умови функціонування для всіх суб'єктів агропродовольчих ринків та їх єдність на всій території України, надавати допомогу регіонам в екстремальних умовах.

Для реалізації поставлених цілей зусилля органів центральної влади слід спрямовувати на розробку та здійснення системи економічних заходів, які б забезпечували підвищення доходності сільськогосподарських товаровиробників; освоєння досягнень науково-технічного прогресу; розвиток інвестиційної діяльності; раціональні інституціональні перетворення.

Безпосередньо в сільському господарстві для призупинення спаду виробництва терміново потрібно реалізувати наступні заходи:

провести фінансове оздоровлення, в тому числі за рахунок реструктуризації заборгованості сільськогосподарських товаровиробників бюджетам усіх рівнів, державним позабюджетним фондам, постачальникам паливно-енергетичних ресурсів;

прискорити розробку та впровадження нових механізмів господарювання, які б забезпечували адаптацію підприємств до ринкових умов;

створити економічні умови для оптимізації цінових співвідношень між продукцією сільського господарства та інших галузей економіки країни;

створити державні резервні продовольчі фонди, насамперед зерна, та організувати державне регулювання їх ринків;

створити спеціалізовану фінансову систему обслуговування товаровиробників АПК;

забезпечити мобілізацію державних кредитних ресурсів та створити відповідні умови для залучення приватних інвестицій у виробництво сільськогосподарської техніки, розширення її лізингу на сприятливих умовах;

відновити з урахуванням ринкових відносин систему страхування в сільському господарстві;

розробити заходи щодо відновлення технічної оснащеності сільського господарства.

Слід підкреслити, що протягом 2000-2002 років вдалося реалізувати чимало з наміченого, що зумовило позитивну динаміку розвитку АПК. Держава при формуванні свого продовольчого ринку надає пріоритет розвитку власного виробництва. Нині Україна за рахунок власного виробництва повністю забезпечує внутрішні потреби у таких продуктах як зерно, м'ясо та молокопродукти, цукор, овочі, плоди, картопля, рослинна олія та ін. Проте слід запроваджувати додаткові заходи щодо відновлення спеціалізованих зон виробництва цих продуктів, здійснювати зважений торгівельний протекціонізм, який би виключав демпінг на внутрішньому ринку та недобросовісну конкуренцію.

Крім того, на державному рівні потрібно підтримувати технологічне переозброєння переробної промисловості за рахунок імпортного устаткування. Це прискорить розвиток ринкової інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на внутрішньому ринку. Потрібно також відновити на новій технологічній основі потужності підприємств тракторного та сільськогосподарського машинобудування. Необхідно розвинути довгострокові партнерські взаємовідносини з міжнародними корпораціями, які вже освоїли ринок України, укласти стратегічні альянси для виробництва запасних частин та перенесення максимальної частини відновлювального процесу в нашу країну.

Провідне місце має займати розвиток кооперації та агропромислової інтеграції, як важливої умови зниження втрат виробництва й обігу. Кооперація та інтеграція сприятимуть підвищенню доходності всіх учасників процесу виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, а також залученню інвестицій в аграрну сферу і відновленню потенціалу АПК.

Одним з шляхів вдосконалення фінансів підприємств АПК можна вважати інтеграцію з підприємствами, які займаються переробкою сировини. Тому ТОВ “Агрофірма СКІФ” планує підписати довгостроковий договір з ВАТ “Ічнянський молокозавод” про тісну співпрацю у сфері заготівлі і переробки молочної сировини. ВАТ «Ічнянський молокозавод» зобов'язується закупляти весь вироблений в господарстві обсяг молочної продукції для подальшої переробки і реалізації. Сільськогосподарське підприємство, в свою чергу, зобов'язується реалізовувати всю молочну сировину підприємству для переробки. На даний час сільгосппідприємство може постачати на молокозавод невелику кількість молочної сировини. Але в сільськогосподарському підприємстві є всі умови для розвитку скотарства. Вже зараз можна збільшити надої за рахунок капіталовкладень в ремонт обладнання, приміщень. Тому предметом угоди є також те, що сільгоспвиробники будуть постійно дбати про якість сировини, збільшення обсягів її поставки. В свою чергу, ВАТ «Ічнянський молокозавод» зобов'язується частину прибутку від продажу продукції, виробленої з сировини ТОВ “Агрофірма СКІФ”, навправляти на розвиток тваринної бази, тобто підтримувати виробництво молочної сировини для забезпечення своїх потреб, що вигідно обом сторонам. ВАТ «Ічнянський молокозавод» отримає необхідну для нього сировину і, вкладаючи частину прибутку в розвиток господарства, має перспективу до збільшення обсягів сировини в рахунок угоди. Сільгоспвиробники отримають можливість продавати свою продукцію з найменшими витратами, вчасно отримувати гроші, а також отримають реальні інвестиції в розвиток скотарства, що зараз їм дуже необхідно.

ТОВ “Агрофірма СКІФ” зобов'язується поставляти на добу 22 тони молочної сировини, тобто надає молокозаводу виключне право на покупку сировини. Молокозавод, в свою чергу, зобов'язується надати підприємству допомогу на ремонт обладнання для доїння та приміщень в сумі 200 000 грн. одноразово, а також здійснювати відрахування від прибутку отриманого від переробки даної сировини на розвиток тваринництва в розмірі 30% від чистого прибутку підприємства за рік. В свою чергу, сільгосппідприємство зобов'язується витрачати ці кошти на покращення якості молочної сировини, покращення умов її зберігання і транспортування, а також збільшення поголів'я худоба і покращення показників надоїв.

ТОВ “Агрофірма СКІФ” займається випуском багатьох видів продукції. Одним з таких перспективних видів продукції на ринку України є виготовлення м'ясних консервів з м'яса птиці. Виготовлення м'ясних консервів з м'яса птиці в загальному обсязі виробництва товарної продукції ТОВ “Агрофірма СКІФ” складає 10%. Приріст виробництва даного виду продукції в 2003 році обумовлений збільшенням потреби в цьому товарі в майбутньому періоді. Це засвідчило і маркетингове дослідження ринку м'ясних консервів з м'яса птиці в Україні та за кордоном.

Для даного виду продукції підприємства характерні такі показники собівартості та прибутку ( див. табл. 3.1).

На собівартість продукції впливає багато факторів, пов'язаних з формуванням загальної суми витрат на виробництво продукції й об'ємом товарної продукції.

Таблиця 3.1

Показники собівартості та прибутку ТОВ “Агрофірма СКІФ” по виробництву м'ясних консервів з м'яса птиці

Показники

Одиниця виміру

Сума

1. Собівартість одиниці продукції

грн.

5,65

2. Ціна реалізації одиниці продукції

грн.

6,5

3. Постійні витрати

Грн.

300000

4. Обсяг реалізації

Шт.

440000

5. Прибуток від реалізації продукції

грн.

74000

Одним з напрямків зниження витрат по виробництву м'ясних консервів з м'яса птиці. В ТОВ “Агрофірма “СКІФ” в даний момент часу використовується обладнання, яке морально та фізично застаріло. Відповідно це не дає можливість суттєво розширити виробничі потужності. Тому пропонується встановити на підприємстві нове обладнання для виготовлення м'ясних консервів з м'яса птиці, що дозволить значно скоротити витрати на їх виготовлення, збільшити обсяг їх виробництва та прискорити цей процес у часі.

Виходячи з даних звітності підприємства, ТОВ “Агрофірма “СКІФ” виготовляє 440000 банок м'ясних консервів з м'яса птиці. Встановлення нового, більш ефективного обладнання дозволить підприємству збільшити щорічний випуск м'ясних консервів з м'яса птиці до 560000 шт., та забезпечити фасування консервів у тару, яка відповідає вимогам стандартів ICO - 9000. Тобто реалізація даного інвестиційного проекту дозволить підприємству скоротити постійні витрати сільгосппідприємства на одиницю виробу та збільшити обсяг реалізованої продукції.

Звичайно, реалізація даного інвестиційного проекту потребує певних фінансових затрат на його реалізацію. Проведемо розрахунки по доцільності реалізації даного інвестиційного проекту, виходячи з даних по виробництву м'ясних консервів з м'яса птиці у звітному періоді та розміру витрат на встановлення нового обладнання.

Вартість нового обладнання, включаючи його доставку та встановлення складає 55000 грн. Для фінансування цього проекту сільгосппідприємство планує використати чистий прибуток звітного року.

Ціна реалізації однієї банки м'ясних консервів з м'яса птиці згідно прайс - листа ТОВ “Агрофірма СКІФ” встановлена на рівні від 6,5 грн. залежно від якості продукції. За даними економічного відділу змінні витрати на одиницю виробу складали в звітному році 5,65 грн., а постійні витрати на весь обсяг виробленої продукції склали 300 тис. грн.

Тобто, випускаючи в звітному році 440000 банок м'ясних консервів з м'яса птиці, підприємство отримало прибуток:

П = 440000*6,5 - 440000 *5,65 - 300000 = 74,0 тис. грн.

Встановлення нового обладнання іноземного виробництва по виготовленню м'ясних консервів з м'яса птиці дасть можливість підприємству в наступному році збільшити випуск даного виду продукції до 560000 банок.

Таким чином, збільшення випуску м'ясних консервів з м'яса птиці до 560000 штук дозволить підприємству скоротити постійні втрати на одиницю виробу за рахунок зростання обсягу виробництва. Отже, проведення аналізу виробничої діяльності ТОВ “Агрофірма СКІФ” дозволило віднайти значні можливості по збільшенню прибутку підприємства за рахунок зменшення собівартості. Також, виходячи з результатів аналізу значним впливом по даному підприємству на загальний обсяг прибутку володіє такий фактор, як чистий дохід від реалізації продукції. Виходячи з даних запропонованого до реалізації інвестиційного проекту підприємство отримало реальну можливість додатково виготовляти та реалізовувати більшу кількість продукції. Це дасть можливість підвищити розмір чистого доходу від реалізації продукції, і як наслідок, призведе до зростання прибутку підприємства.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1 Резерви підвищення ефективності організації фінансів

ТОВ “Агрофірма “СКІФ”

3.2 Перспективи укріплення господарських зв'язків підприємства

Як бачимо, проведені в попередніх розділах дипломної роботи дослідження засвідчили, що підприємство має великий розмір кредиторської заборгованості, який потребує негайного зменшення. Також підприємству необхідно шукати можливості по реструктуризації пасивів підприємства, тобто зменшенні кредиторської заборгованості та пошук альтернативних джерел фінансування, так як можливостей по залученню короткострокових кредитів у підприємства немає. Це пов'язано насамперед, з некредитоспроможністю підприємства, а також високою вартістю кредитних ресурсів.

Тому основними напрямками зменшення розміру кредиторської заборгованості на підприємстві можуть бути:

1. Забезпечення необхідного розміру товарно-матеріальних активів шляхом:

обґрунтування потреби в окремих видах активів за допомогою нормування їх обсягу;

збільшення кола постачальників матеріальних ресурсів та раціоналізація господарських зв'язків з ними.

розробка та впровадження системи матеріального стимулювання постачальників (“участь у прибутку”, “участь у капіталі” та інші).

2. Прискорення швидкості обігу товарно-матеріальних активів шляхом:

посилення уваги до вивчення попиту на продукцію підприємства та удосконалення методів проведення цієї роботи;

формування виробничої програми у відповідності до обсягів та структури попиту;

впровадження систем стимулювання попиту (реклама, цінові знижки, нові форми продажу та післяпродажного обслуговування, розширення контингенту покупців та інші).

3. Мінімізація витрат щодо формування виробничих запасів шляхом:

розширення обсягів закупівлі необхідних матеріальних ресурсів з відстрочкою платні;

оцінка економічних наслідків різних комерційних пропозицій щодо закупівлі матеріальних ресурсів та вибір найбільш ефективних з них;

визначення та врахування ступеня ризику морального старіння та псування запасів у процесі їх зберігання.

4. Удосконалення планування та постачання.

5. Удосконалення організації складського господарства.

Встановлення прогресивних норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії.

Ведення правильного обліку і планування матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів.

Здійснення систематичної перевірки стану складських запасів сировини.

Проведення переоцінки товарно-матеріальних цінностей.

Для зменшення розміру кредиторської заборгованості та прискорення її обертання ТОВ “Агрофірма СКІФ” можна запропонувати використання комерційного кредиту, наданого по товарних операціях у формі відстрочки платежу. Для підприємств, що його залучають, він є маневреною формою фінансування за рахунок позикового капіталу найменш ліквідної частини оборотних активів - запасів товарно-матеріальних цінностей. Крім того, він дозволяє автоматично згладжувати сезонну потребу в інших формах залучення позикових фінансових засобів, тому що велика частина цієї потреби пов'язана із сезонними особливостями формування запасів. Особливо зростає роль комерційного кредиту при здійсненні підприємством зовнішньоекономічних товарних операцій.

У сучасній фінансовій практиці виділяють наступні основні форми залучення комерційного кредиту:

1. Комерційний кредит з оформленням векселем. Це одна з найбільш перспективних форм залучення комерційного кредиту, що одержала широкий розвиток у країнах з розвинутою ринковою економікою. Така форма комерційного кредиту сприяє пом'якшенню наслідків кризи платіжного обороту і скорочує потребу в коштах, необхідних для його обслуговування. Для підприємств ця форма залучення комерційного кредиту стимулює зниження розміру запасів товарно-матеріальних цінностей, а відповідно і прискорення обороту капіталу.

Вексельний оборот по комерційному кредиті обслуговується простими і перекладними векселями. Основна різниця між ними полягає в тому, що останній може бути переданий платником для виконання будь-якій третій особі шляхом індосаменту (передатного напису на векселі).

Термін вексельного комерційного кредиту залежить від виду продукції, господарської практики кредитування покупців і стану кон'юнктури фінансового ринку. З урахуванням цих умов вексель може бути виданий з погашенням:

а) по пред'явленню;

б) у визначений час після пред'явлення;

в) у визначений час після його складання;

г) на визначену дату.

Розглянемо на прикладі використання векселя як засобу оформлення кредиту, який дозволяє зменшити розмір кредиторської заборгованості підприємства та вдосконалити розрахунки між споживачами та продавцями продукції. Так, при укладенні договору видачі вексельного кредиту між комерційним банком і покупцем продукції ТОВ “Агрофірма СКІФ”, юридичні сторони починають діяти у наступній послідовності: ( див. рис. 3.2).

передача векселя за рахунок вексельного кредиту (під заставу майбутньої продукції);

передача векселя в рахунок оплати продукції;

передача частини векселя в рахунок матеріально-технічних ресурсів;

передача векселя в рахунок погашення раніше наданого грошового кредиту в рахунок оплати векселя (взаємозалік);

поставка матеріально-технічних ресурсів;

передача векселя в рахунок оплати товарів, робіт, послуг;

надання товарів, робіт, послуг;

поставка продукції;

поставка продукції;

гроші в рахунок оплати продукції;

гроші в рахунок погашення вексельного кредиту;

пред'явлення векселя;

отримання грошей в рахунок погашення векселя.

Розглянемо механізм дій на прикладі. Нехай згідно кредитної угоди представлені векселі банку на загальну суму 12 тис. грн. на шість місяців (з грудня по травень включно). Строк погашення векселів через сім місяців.

Розрахуємо за методикою комерційного банку ставку по наданій позиці:

Ік = Іmin + М (3.1)

Ік - ставка по вексельному кредиту;

Imin - мінімальна ставка по вексельному кредиту;

М - маржа банку.

(3.2)

де

r - норма резервування;

tk - строк кредиту (днів);

tb - строк векселя (днів);

іg - ставка дисконтування.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 Механізм дії вексельного кредиту

Підставляємо дані у формулу, отримуємо:

r = 8% іg = 27%

tk = 6 міс. Іmin = - 2%

tb = 7 міс. Ік = 8%.

Таким чином, даний вексельний кредит буде виданий під 8% річних і обійдеться позичальнику у 4,8 тис. грн, що значно дешевше кредиту банку, ціна на який складає близько 16 - 18% річних.

Строк погашення векселя настане через місяць, значить в цей проміжок часу банк може використовувати отримані гроші, які складають 16,8 тис. грн. (12 тис. + 4,8 тис.). Припустимо, що він дасть на цю суму кредит на місяць під 20% річних, тоді додатковий дохід буде складати 2,08 тис. грн.

Сумарний дохід банку до моменту оплати векселів буде складати 6,88 тис. грн. (4.8 тис. + 2.08 тис.).

Підбиваючи підсумок даної операції, можна відмітити, що при вексельному кредитуванні обидві сторони мають переваги. Банк не відволікає грошові кошти на видачу позики і на протязі місяця вільно користується коштами клієнта. Підприємству даний варіант також корисний, воно своєчасно отримує необхідні матеріально-технічні ресурси, а закупівля продукції гарантована угодою між покупцем та товаровиробником. В свою чергу, постачальники ресурсів отримують своєчасну оплату у вигляді векселя, що дає їм можливість розрахуватися з кредиторами.

Також для зменшення кредиторської заборгованості можна використати переказний вексель. Для цього необхідно оформити комерційний кредит, який надає підприємство переказними векселями, які можна використати для оплати кредиторської заборгованості. Розглянемо механізм розрахунку переказним векселем на конкретному прикладі.

Прослідкуємо, як будуть будуватися взаємовідносини між підприємствами по погашенню заборгованості з використанням переказного векселя ( див. рис. 3.3) :

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.3 Схема розрахунку ТОВ “Агрофірма СКІФ” за поставлену сировину з використанням векселів

ТОВ “Агрофірма СКІФ” уклало договір поставки сировини з дочірнім сільськогосподарським підприємством “Чернігівське”, умовами якої передбачено оплату за поставлену сировину - переказним векселем ВАТ “Ічнянський молокозавод”, яке оплатило таким чином ТОВ “Агрофірма “СКІФ” поставку молока, яке використовується для виробництва продуктів харчування.

Необхідно зазначити, що першим етапом відносин буде отримання ТОВ “Агрофірма СКІФ” переказного векселя від ВАТ “Ічнянський молокозавод” в рахунок оплати поставленого молока. В даному випадку переказний вексель буде акцептований у АКБ “Ексімбанк ( операція 1, рис. 3.3).

На другому етапі між ТОВ “Агрофірма СКІФ” та ДСП “Чернігівське” укладається договір поставки сировини на умовах оплати з використанням переказного векселя. В цьому випадку векселедавцем виступає ВАТ “Ічнянський молокозавод”, а векселедержателем ДСП “Чернігівське” (операція 2).

Після укладання договору поставки відбувається безпосередньо сама поставка сировини для виробництва матеріалів на склади ТОВ “Агрофірма СКІФ”( операція 3 ). По закінченні розвантажувальних робіт в фінансовому відділі підприємства передається переказний вексель на оплату поставленої продукції. При цьому на векселі проставляється передаточний напис, з зазначенням назви векселедержателя, векселедавця, суми, на яку видається вексель, строків погашення векселя. Видача як простого, так і переказного векселя на підставі статті 220 Цивільного Кодексу України припиняє зобов'язання щодо оплати товарів (робіт, послуг).

З моменту видачі векселя зобов'язання за договором між покупцем і продавцем замінюється вексельним зобов'язанням (тобто зобов'язанням погасити вексель у термін), яке має абстрактний характер і не пов'язане з подіями, що стали підставою видачі векселя.

Останнім етапом безпосередньо видачі векселя є занесення факту передачі векселя ТОВ “Агрофірма СКІФ” в реєстр виданих векселів (операція 5 ). На цьому процедура видачі векселя закінчується і наступає процедура погашення векселя.

За законодавством України вексельні розрахунки можуть здійснюватися тільки в безготівковій формі, тобто для погашення виданого векселя ВАТ “Ічнянський молокозавод” у відповідний строк повинно перерахувати потрібну суму на рахунок ДСП “Чернігівське”.

Для цього ДСП “Чернігівське” дає доручення про перерахування вказаної суми коштів на свій рахунок, пересилає переказний вексель, отриманий від ТОВ “Агрофірма СКІФ” в АКБ “Ексімбанк”, де відкриті рахунки як векселедателя, так і векселедержателя ( операція 6).

Після отримання вказаного переказного векселя АКБ “Ексімбанк” перераховує з рахунку ВАТ “Ічнянський молокозавод” вказану у векселі суму на рахунок ДСП “Чернігівське” та повідомляє про здійсненну операцію ВАТ “Ічнянський молокозавод” (операція 7).

Останнім етапом у наведених розрахунках є передача ДСП “Чернігівське” бланку векселя ВАТ “Ічнянський молокозавод”, тобто відбувається погашення векселя (операція 8). Стосовно погашення векселя, то воно оформлюється актом пред'явлення векселя до платежу (або актом приймання-передачі векселя до платежу), який підписується обома сторонами, або має форму односторонньої заяви векселедержателя з підписом і печаткою платника про її прийняття.

Таким чином, використання даної форми грошових розрахунків дає можливість ТОВ “Агрофірма СКІФ” вчасно розраховуватися по своїх зобов'язаннях.

2. Комерційний кредит по відкритому рахунку. Він використовується між постійними контрагентами при багаторазових постачаннях заздалегідь погодженого асортименту продукції дрібними партіями (наприклад, при постачаннях між оптовими продавцями і споживачами продукції). У цьому випадку продавець відносить вартість відвантаженої продукції на дебет рахунку, відкритого покупцю, що погашає свою заборгованість в обумовленим договором термін (звичайно раз на місяць). Особливий різновид комерційного кредиту по відкритому рахунку являє собою випадок взаємних постачань товарів підприємствами (наприклад, підприємствами одного об'єднання). У цьому випадку кожне з підприємств відкриває рахунок і виступає споживачем комерційного кредиту.

3. Комерційний кредит у формі авансу покупця. У процесі такого кредитування покупець заздалегідь перераховує продавцю визначену суму авансу (у формі повної чи часткової передоплати вартості продукції). У сучасних умовах "ринку продавця" і кризи платіжного обороту авансування постачальників продукції її покупцями одержало широке поширення.

4. Комерційний кредит у формі консигнації. Консигнаційна операція являє собою приховану форму комерційного кредиту. Вона являє собою одну з форм комісійних торгівельних операцій, при якій консигнант дає доручення на здійснення угод із продажу товарів зі своїх (звичайно орендованих) складів, розміщених в іншій країні чи у вільній економічній зоні, а консигнатор приймає і виконує це доручення, укладаючи угоди з продажу товарів з цього складу від свого імені, але за рахунок консигнанта. Розрахунки з консигнантом здійснюються лише після того, як поставлені товари реалізовані. Кредитування у формі консигнації широко практикується вітчизняними торгівельними підприємствами в їхніх зовнішньоекономічних операціях (у цьому випадку комерційний кредит носить для підприємств - консигнаторів самий безпечний у фінансовому відношенні характер).

Залучаючи до використання позиковий капітал у формі комерційного кредиту підприємство своєю основною метою ставить максимальне задоволення потреби у фінансуванні за цей рахунок запасів товарно-матеріальних цінностей і зниження в зв'язку з цим загальної вартості його залучення (позиковий капітал, приваблюваний у формі комерційного кредиту, звичайно коштує набагато нижче, ніж приваблюваний у формі банківського кредиту). Ця мета визначає зміст політики залучення комерційного кредиту.

Політика залучення комерційного кредиту являє собою частину загальної політики залучення позикових фінансових засобів, що полягає в забезпеченні максимального задоволення потреби у фінансуванні формування запасів товарно-матеріальних цінностей за рахунок позикового капіталу при одночасному здешевленні вартості залучення цього капіталу, та передбачає реалізацію наступних аспектів:

1. Розробку принципів і основних форм залучення комерційного кредиту. Цей кредит носить строго цільовий характер, тому потреба в ньому визначається з урахуванням запланованого обсягу активів у формі запасів товарно-матеріальних цінностей. Принципи і форми залучення комерційного кредиту визначаються з урахуванням сформованої господарської практики; структури і періодичності закупівель сировини, матеріалів і товарів; тривалості господарських зв'язків з партнерами і ряду інших умов.

2. Визначення середнього періоду використання комерційного кредиту. Для прогнозування цього показника розраховується середній період заборгованості за комерційним кредитом за ряд минулих періодів.

3. Оптимізацію умов залучення комерційного кредиту. Процес цієї оптимізації передбачає розробку відповідних заходів щодо розширення сфери кредитних відносин з постійними господарськими партнерами по товарних операціях; залучення нових партнерів з можливостями широкого використання комерційного кредиту; забезпечення збільшення середнього періоду використання комерційного кредиту; удосконалення форм комерційного кредиту в розрізі окремих господарських партнерів і інших.

4. Мінімізацію вартості залучення комерційного кредиту. На перший погляд може здатися, що невелика (у рамках одного місяця) відстрочка платежу за придбані сировину і товари являє собою одну з маркетингових послуг, що не мають вартісного вираження. Однак це не так. Вартість даної послуги в цьому випадку вимірюється розміром знижки, що покупець продукції одержує від її продавця при здійсненні наявного платежу (товар проти грошей). Якщо розмір такої знижки складає 10%, то це і буде характеризувати вартість комерційного кредиту, наданого в рамках до одного місяця. При більш високих термінах вартість відстрочки платежу обмовляється особливо і включається в суму векселя, що підлягає оплаті. Задачею фінансового менеджера є мінімізація вартості залучення кожного комерційного кредиту. По жодному комерційному кредиту вартість залучення не повинна перевищувати рівень ставки відсотка за короткостроковий банківський кредит з аналогічним періодом (інакше більш вигідним виявиться залучення банківського кредиту для розрахунку з постачальником).


Подобные документы

  • Теоретичні основи та нормативна база організації фінансів підприємств. Розгляд системи показників, що використовуються при оцінці фінансового стану підприємства. Аналіз діяльності ФП "Мілкмей", оцінка ліквідності, ділової активності та рентабельності.

    курсовая работа [499,9 K], добавлен 27.06.2014

  • Фінанси підприємств - складова частина фінансової системи. Грошові фонди, фінансові ресурси. Основи організації фінансів підприємств. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи. Зміст та завдання управління фінансами підприємств. Фінансовий механізм.

    лекция [85,9 K], добавлен 15.11.2008

  • Фінанси підприємств – основа фінансів галузей народного господарства, так як у сфері матеріального виробництва створюються і первинно розподіляються сукупний суспільний продукт та національний доход. Організація фінансів та їх розподіл на ДГ «Токмацьке».

    курсовая работа [36,0 K], добавлен 21.12.2008

  • Джерела формування фінансових ресурсів підприємств та фактори організації фінансів. Типи фінансової стійкості підприємства, характеристика системи показників (коефіцієнтів). Визначення прибутку від реалізації продукції методом прямого розрахунку.

    контрольная работа [22,3 K], добавлен 29.03.2010

  • Виробничо-економічні умови підприємства, ефективність їх використання. Забезпеченість виробничими ресурсами. Організація фінансів підприємства. Шляхи удосконалення організації фінансів та підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.

    отчет по практике [112,0 K], добавлен 11.09.2014

  • Основи формування, організації і функціонування фінансів державних підприємств. Відмінності державних фінансів відповідно до приватних та основні показники соціально-економічного розвитку. Чинники, що сприяють поширенню державного підприємництва.

    курсовая работа [91,6 K], добавлен 01.06.2014

  • Суть і функції фінансів. Організація грошових розрахунків. Характеристика і склад грошових надходжень. Формування і використання прибутку, обчислення рентабельності. Загальна та спрощена система оподаткування. Принципи організації обігових коштів.

    курс лекций [672,6 K], добавлен 30.04.2011

  • Правова основа організації та функціонування фінансів приватного акціонерного товариства. Чинники впливу на фінанси підприємств на макро- та мікрорівні. Джерела формування оборотних коштів ВАТ "Львівська пивоварня". Аналіз фінансової роботи підприємства.

    курсовая работа [103,7 K], добавлен 20.05.2015

  • Поняття ринкової інфраструктури, взаємодія процесу моніторингу фінансів у ній. Характеристика інвестору та корпоративних підприємств як основних користувачів процесу моніторингу фінансів. Прозорість як основна процедура моніторингу фінансів підприємства.

    статья [2,4 M], добавлен 18.08.2017

  • Основи організації практики на підприємстві "Сніговик-Плюс". Теоретична сутність фінансів та фінансової діяльності, грошові розрахунки, прогнозування, планування фінансових результатів, основи організації практики та фінансової діяльності підприємства.

    отчет по практике [4,2 M], добавлен 18.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.