Податкова система України

Слід зазначити, що наростання податкової заборгованості значною мірою було обумовлене використанням цього боргу підприємствами як альтернативи залученню кредитних ресурсів, вартість яких надмірно висока. Зниження величини кредитної ставки комерційних банків може зменшити цю зацікавленість, що сприятиме поліпшенню становища з виконання плану податкових надходжень. Тому податкова реформа має бути пов'язана і з перебудовою фінансово-банківської системи. Підвищення доступності кредитних ресурсів, зменшення дефіциту ліквідних коштів (збільшення частки грошових коштів в оборотних коштах підприємств та переведення принаймні частини дебіторської заборгованості в ліквідну форму) сприятимуть полегшенню пресу з боку ПДВ, спростять для підприємств процедуру сплати прямих податків.

Пом'якшенню монетарних обмежень податкової системи сприяло б «цивілізоване» використання залікових схем, спрямоване на мінімізацію відволікання оборотних коштів на податкові потреби та запобігання зустрічному руху коштів. Наприклад, підприємство, що здійснює фінансування місцевих потреб, може звільнятися від сплати прибуткового податку чи певних місцевих податків та зборів. Доцільно також вивчити можливість скасування прямого оподаткування підприємств, які фінансуються з бюджету, в обсягах цього фінансування (йдеться, наприклад, про оподаткування прибутковим податком заробітної плати працівників бюджетних організацій, сплачуваної з бюджету).

Окремим питанням є вдосконалення нарахувань на фонд оплати праці, зниження яких сьогодні є неможливим з огляду на необхідність здійснення соціальних виплат. Розв'язання цієї проблеми можливе у два етапи: запровадження єдиного соціального збору за зразком російського - на першому, поступове, за розрахованого на багато років графіка скорочення ставок відповідно до розвитку накопичувального сегмента пенсійної системи - на другому.

Необхідність збереження спрощених механізмів оподаткування, спрямованих на підтримку малого бізнесу та самозайнятості населення, не викликає сумніву. Проте діючі спрощені системи оподаткування малих підприємств через оборотний принцип оподаткування, придатні переважно лише для сфери послуг і малопридатні або взагалі не придатні для виробництва та інших галузей з великим оборотом матеріальних ресурсів, тобто для основної частини економіки. Модернізація цієї системи потребує диференціації порогових величин господарських оборотів, що мають бути різними для виробничої, торговельної діяльності та сфери послуг, а також інтелектуального виробництва. Необхідне застосування більш гнучких форм спрощеного оподаткування, які б враховували рівень витрат принаймні на малих промислових та сільськогосподарських підприємствах. Слід удосконалити механізм розподілу єдиного податку між державним бюджетом, місцевими бюджетами та позабюджетними цільовими фондами, що повинен мати регіональну диференціацію. Вельми важливою є розробка механізму, який впорядковуватиме відносини між підприємствами-платниками ПДВ та суб'єктами малого підприємництва - платниками єдиного податку.

До пільгового оподаткування малого бізнесу слід підходити виважено, не допускаючи його використання з метою ухиляння від сплати податків. Цій меті може слугувати запровадження презумптивного податку в окремих сферах діяльності малого бізнесу, що добре зарекомендував себе в Росії.

Конструктивним елементом прийнятого у другому читанні проекту Податкового кодексу є запровадження податку на майно. Проте, як свідчить російський досвід, на початковому (досить тривалому) етапі надходження цього податку лише компенсуватимуть витрати на його справляння. Для уникнення російських помилок слід справляти податок не з балансової, а з ринкової вартості майна. При цьому необхідно запровадити обґрунтовані пільги, насамперед соціального спрямування, та забезпечити адресність податку, передбачивши, наприклад, прогресивне оподаткування залежно від кількості об'єктів нерухомого майна. Слід забезпечити збільшення обсягів рентних платежів, плати за користування природними ресурсами (в тому числі плати за землю). Продуктивною є ідея поступового переходу в прибутковому податку до оподаткування домогосподарства замість особи. Це дає змогу враховувати за оподаткування особистого доходу наявність споживачів - непрацездатних, дітей, пенсіонерів, які перебувають на утриманні працюючого. Відокремлені податковий та бухгалтерський обліки дають несуттєві розбіжності для доходів бюджету, проте призводять до зростання непродуктивних витрат на їх ведення та, врешті-решт, до ускладнення самого процесу адміністрування податку. Тому важливою складовою податкової реформи є уникнення подвійного оподаткування та максимальне спрощення системи звітності підприємств.[11]

3.2 Шляхи вдосконалення податкового контролю

Останнім часом дедалі більше вдумливих фахівців, політиків справедливо вважають, що забезпечення сталого економічного зростання держави й досягнення стратегічних пріоритетів у її розвитку можливі лише на основі втілення принципово нової ідеології фіскальної політики, яка гарантувала б створення справді сприятливого податкового клімату, реальне зниження податкового навантаження на платників податків, створення сприятливих умов для добровільної сплати податків, виведення з «тіні» капіталу, набутого незаконним шляхом, прозорість відносин між органами державної податкової служби та платниками податків.

Досягнення головної мети - стійкого економічного зростання та забезпечення рівня соціальної справедливості - можливе лише за рахунок створення надійного фінансового підґрунтя, стабільного, своєчасного та повного надходження платежів до бюджету.

Реалізація цього завдання пов'язана з визначенням цілей податкової політики держави, змінами методів проведення податкової реформи, визначенням першочергових завдань, які найефективніше впливатимуть на інвестиційну, інноваційну та соціально-орієнтовану модель економічного розвитку, вдосконалення механізмів функціонування основних елементів системи оподаткування України.

Податкова політика має ґрунтуватися на єдиних принципах: податки мають бути стабільними та не надто обтяжливими, але сплачувати їх зобов'язані всі без винятку, а податкове законодавство має бути зрозумілим.

Для досягнення зазначеного в контексті українського сьогодення потрібно привести систему оподаткування у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку країни, внести зміни до податкового законодавства та спростити його, змінити методи адміністрування податків на більш ефективну, відкриту та підзвітну суспільству систему.

Одним з пріоритетів економічної політики держави в найближчій перспективі має бути створення сприятливих умов для легального та ефективного функціонування реального сектора економіки.

Сьогодні серед загальної кількості платників податків є немало таких потенційних платників, які, використовуючи складність, незрозумілість та непрозорість податкового законодавства, застосовують різноманітні схеми мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування.

Тіньова економіка створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави, негативно впливає на суспільне життя - економіку, політику, управління, соціальну та правову сфери, громадянську свідомість, відносини України з іншими країнами світу.

Визначальним чинником детінізації економіки країни має стати проведення широкомасштабної податкової реформи, спрямованої на зниження податкового навантаження на платників податків, спрощення системи оподаткування, посилення контролю за рівнем витрат виробництва, а також на мінімізацію витрат на адміністрування податків.

Пріоритетними напрямами діяльності органів державної влади мають стати не лише запровадження механізмів прямої протидії тіньовій економіці, а й трансформація фінансових, людських та організаційних ресурсів тіньової економіки в легальне русло.

Детінізація й легалізація економічних відносин сприятимуть поліпшенню в країні інвестиційного клімату, збільшенню кількості робочих місць, розвитку державного сектора економіки й тим самим забезпечуватимуть стабільність податкових надходжень до бюджету та посилення соціального вектора економічної політики Уряду.

Реалізація податкової політики в Україні на сучасному етапі має виняткове значення. По-перше, вона має забезпечити ефективне функціонування економіки держави, створивши в Україні стабільну податкову систему, яка давала б можливість державі одержувати своєчасно та в повному обсязі надходження всіх належних платежів до бюджетів усіх рівнів. По-друге, завдяки реалізації податкової політики має бути забезпечено справедливий підхід до всіх категорій платників податків, зменшення втручання держави в діяльність суб'єктів господарювання та усунення всіх перешкод для розвитку їх господарської діяльності, а також створення умов для подальшої інтеграції України в світове співтовариство.

Держава повинна забезпечити платникам податків такі умови, за яких вони довірятимуть їй i добровільно сплачуватимуть встановлені законодавством податки, збори та обов'язкові платежі, а державна податкова служба має стати високопрофесійною, інформаційно-розвиненою й максимально автоматизованою службою, якій довірятиме суспільство. Ми повинні досягти максимального зменшення впливу людського фактора на прийняття рішень, мінімального втручання працівників державної податкової служби в господарську діяльність суб'єктів господарювання, створити та впровадити сучасні інформаційно-аналітичні системи, забезпечити навчання платників податків, прозорі форми та методи їх обслуговування.

Для вирішення всіх зазначених проблем в оподаткуванні необхідно максимально прискорити створення єдиного систематизованого законодавчого акта - Податкового кодексу, який охоплював би всі без винятку питання податкового права та адекватно відповідав би засадам податкової політики держави.

На превеликий жаль, раніше розпочату роботу з підготовки проекту Податкового кодексу України на певний час було зупинено, а при реформуванні податкового законодавства зміни не завжди вносилися комплексно, спрямовувалися на вдосконалення лише окремих законодавчих актів з регулювання окремих видів податкових платежів. Тому нинішня система оподаткування не має достатнього зв'язку з реальними умовами функціонування економіки й має ознаки конфіскаційного характеру.

Аналіз чинного законодавства України з питань оподаткування свідчить про наявність у ньому колізійних норм, які призводять до неоднозначного їх тлумачення, i, як наслідок, на практиці дуже часто виникають спірні ситуації між платниками податків та органами державної податкової служби.

Наявність прогалин у законодавстві дає змогу несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування.

Комплексно ці проблеми можна вирішити лише за умови системних підходів до їх усунення, i насамперед шляхом законодавчого врегулювання питань оподаткування, та за наявності адекватних умов адміністрування податків, що дасть змогу уникнути подібних неконтрольованих ситуацій надалі.

Тому при реформуванні податкової системи України необхідно забезпечувати дотримання послідовної політики щодо вдосконалення податкового законодавства, узгодженості прийнятих законодавчих актів з чинним законодавством, стабільності правового поля, що, в свою чергу, дасть змогу суб'єктам господарювання впевнено планувати свою діяльність.

Тому необхідно якнайшвидше провести комплексне реформування податкової системи, яка має стати всеохоплюючою, рівномірною та справедливою до всіх платників податків.

При цьому ключовими заходами мають бути запровадження єдиних справедливих підходів до оподаткування для всіх платників податків, послідовне скорочення пільг i привілеїв та залучення до оподаткування всіх суб'єктів господарювання, зниження податкового навантаження на платників податків, удосконалення спеціальних режимів оподаткування, зокрема, системи фіскальної підтримки суб'єктів малого бізнесу, а також проведення гармонізації національного податкового законодавства з нормами законодавства ЄС та вимогами СОТ.

Комплексне вирішення питань реформування податкової системи, визначення напрямів розвитку, шляхів вдосконалення законодавства, етапів реформування системи оподаткування можливі лише шляхом затвердження Концепції реформування податкової системи, на якій ґрунтуватимуться положення Податкового кодексу України.

Прийняття такої Концепції дасть змогу створити умови для ефективного прогнозування податкової бази, яка забезпечуватиме достатню дохідну частину бюджету, забезпечити стабільність та передбачуваність податкового законодавства, а також створити сприятливі умови для відпрацювання та прийняття Податкового кодексу.

Міністерство фінансів України спільно з іншими міністерствами й відомствами розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Концепції реформування податкової системи України», який спершу було розглянуто під час засідання Урядового комітету, а 22 грудня 2006 р. відбулося й громадське обговорення його за участю фінансових i податкових органів, громадських організацій та представників бізнесу.

Запропонований проект Концепції - це спроба розробити довгострокову стратегію поетапного реформування податкової системи в нашій державі, яка ґрунтується на оцінці проблем і недоліків існуючої податкової системи та визначенні шляхів їх розв'язання.

Основними напрямами реформування системи оподаткування в проекті Концепції визначено:

скасування неефективних податків, тобто тих, які забезпечують неістотні доходи бюджету, але при цьому вимагають значних бюджетних витрат на їх адміністрування;

зменшення розмірів ставок окремих видів податків та принципів їх реформування;

зміщення податкового навантаження в бік непрямих податків та ресурсних платежів;

зміни в структурі непрямих податків i, зокрема, в напрямі зростання універсальних акцизів порівняно зі специфічними;

підвищення ролі екологічних i ресурсних платежів та забезпечення диференціації цих платежів залежно від характеристик бази їх обчислення;

запровадження податку на нерухоме майно;

зміщення податкового навантаження в бік непрямих податків та ресурсних платежів;

зростання ролі місцевих податків у структурі доходів місцевих бюджетів.

Концепція передбачає поетапне зниження ставок податку на прибуток підприємств (до 22% у 2010 р. та до 20% - у 2012 р.), податку на додану вартість до 18%.

Зазначений документ передбачає забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації за принципом «прискореної амортизації» для виробничих активів при запровадженні новітніх енергозберігаючих та інноваційних технологій.

Концепція передбачає також напрями реформування спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого бізнесу, до яких належать обмеження застосування права на спрощену систему оподаткування за високорентабельними видами діяльності, удосконалення чинної системи фіксованих ставок єдиного податку для фізичних осіб - підприємців та відсоткових ставок податку для юридичних осіб, включення до бази оподаткування юридичних осіб усіх доходів, включаючи пасивні.

Схема 1

Чинне законодавство вимагає сьогодні ведення платниками податків двох обліків: бухгалтерського та податкового. Одночасне ведення їх значно ускладнює процеси обліку на підприємстві та складання ним звітності, а також порядок адміністрування податків органами державної податкової служби. Тому неминуче позитивних результатів та економічного ефекту буде досягнуто завдяки проведенню передбачених проектом Концепції заходів щодо зближення податкового та бухгалтерського обліків.

Концепція передбачає вирівнювання податкового навантаження на суб'єктів господарювання різних сфер економічної діяльності скасуванням пільгових ставок плати за землю та окремих звільнень від її сплати.

Крім того, цей документ передбачає вдосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища в напрямі забезпечення його регулюючої та стимулюючої функції, а також розширення бази оподаткування цим збором за рахунок включення до неї екологічно небезпечної продукції, виробництво, зберігання, транспортування та споживання якої негативно впливає на здоров'я громадян та на навколишнє природне середовище.

Водночас концепція передбачає визначення на законодавчому рівні терміна «податкова пільга», а також запровадження обліку податкових пільг. Соціальні пільги буде збережено виключно для незахищених верств населення та громадських організацій інвалідів i їхніх підприємств та організацій.

У найближчій перспективі буде запроваджено єдиний соціальний податок з подальшим поетапним зниженням його ставки.

З метою досягнення прозорості в адмініструванні податків та інвестиційної привабливості України Концепція передбачає, що офіційне тлумачення норм податкового законодавства здійснюватиме виключно Конституційний суд України.

Законодавче вирішення існуючих на сьогодні проблем оподаткування значно полегшить роботу органів державної податкової служби, забезпечить більш плідну співпрацю з платниками податків, що дасть змогу без зайвого бюрократизму, на цивілізованому рівні наповнювати бюджет нашої держави, а це, в свою чергу, зробить кожного громадянина України багатшим i соціально більш захищеним.

У рамках удосконалення процесів діяльності органів державної податкової служби буде здійснено вдосконалення процесів їх діяльності відповідно до вимог часу, спрощення системи адміністрування податків, удосконалення системи подання та обробки податкової звітності, впровадження в практичну діяльність ризикоорієнтованої системи, вдосконалення податкового законодавства та методології адміністрування податків.

Значну увагу буде приділено підготовці пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства та методологічному забезпеченню процесів адміністрування податків.

Створення комплексної системи моніторингу податкових ризиків дасть змогу аналізувати, узагальнювати та систематизовувати порушення податкового законодавства, сконцентровувати увагу податкових органів на злісних неплатниках податків, тоді як доброчесні платники податків позбудуться податкового аудиту на тривалий час.

З метою надання висококваліфікованих консультаційних послуг платникам податків щодо норм податкового законодавства в 2007 р. буде впроваджено Інформаційно-довідковий центр Державної податкової служби України, автоматизована система якого дасть змогу обробляти велику кількість звернень, що надходитимуть по телефону, факсом, через e-mail або веб-сайт.

Створення сучасного багатофункціонального Інформаційно-довідкового центру на рівні світових стандартів дасть змогу забезпечити надання платникам податків високоякісних податкових послуг, підвищити ступінь дотримання ними вимог податкового законодавства, забезпечити їх обізнаність щодо можливих змін у податковому законодавстві, ліквідувати практику неоднозначного трактування податкового законодавства, а також забезпечити значне зниження адміністративних витрат.

Новостворена інтегрована інформаційна система унеможливить втручання людського фактора в процесі подання та обробки податкової звітності та платежів, дасть змогу платнику податків своєчасно отримувати послуги на належному якісному рівні в будь-якій державній податковій інспекції, забезпечить уніфікацію форм звітності, необхідний рівень захисту інформації, її повноти та цілісності.

Напрями модернізації державної податкової служби повністю збігаються зі стратегією реформування податкової системи, визначеною Концепцією реформування податкової системи України.

Після затвердження Концепції реформування податкової системи можна буде визначитися з подальшими напрямами нормотворчої діяльності, оскільки пропозиції щодо вдосконалення чинних нормативно-правових актів з питань оподаткування мають ґрунтуватися на її положеннях.

Концепція реформування податкової системи буде довгостроковим планом роботи держави з реформування податкової системи.[18]

Висновки

Формування чіткої і дієвої податкової системи - одна з головних умов ефективного функціонування економічної системи держави, оскільки через податки відбувається найтісніший зв'язок між державою та її суб'єктами - юридичними і фізичними особами щодо формування, розподілу й використання їхніх доходів.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу системи оподаткування в Україні можна зробити наступні висновки:

В Україні об`єктивно визріла необхідність змін в системі оподаткування. Існуюча система не відповідає ні намірам керівництва держави знизити податковий тиск, ні побажанням громадян держави, які значну частину доходів отримують в тіні.

Система прямого оподаткування в Україні після 10 років її становлення і розвитку, все ще знаходиться у незавершеному стані. Залишаються суперечності та проблеми, що потребують негайного вирішення. Гостро стоїть питання з прийняття податкового кодексу та накладення мораторію на зміни у податковому законодавстві на тривалий термін.

Виходячи зі специфіки функціонування економіки та підприємств у ній в Україні і враховуючи досвід пройденого вже шляху в економіці сучасних провідних країн світу, головні рекомендації можна звести до визначення оптимальних норм оподаткування доходів населення та прибутків суб'єктів, що займаються підприємницькою діяльністю:

при оподаткуванні доходів фізичних осіб необхідно перш за все чітко і справедливо визначити неоподатковуваний мінімум; упорядкувати і зменшити шкалу податкових ставок; при стягненні податку зважати на умови та розміри отриманих доходів; враховуючи соціально-економічну ситуацію в Україні, або збільшити базу оподаткування, або, відповідно, зменшити норми оподаткування;

для юридичних осіб: запровадити декілька податкових ставок на прибуток залежно від його величини; можливо, варто запровадити, як це практикується в сучасній ринковій економіці, окремі ставки податків для розподіленого і нерозподіленого прибутків; детальніше розробити і запровадити систему пільг, особливо податкових, окремо за видами діяльності, галузями економіки, територіями країни, вдосконалити її шляхом перегляду ефективності діяльності за галузями економіки, які мають гостру потребу в отриманні конкретних фінансово-економічних пільг.

Враховуючи досвід розвинених країн, можна запропонувати такі заходи удосконалення податкової системи України:

основним податковим платежам необхідно надати більшої еластичності в плані диференціації ставок податків, скорочення пільгового оподаткування, гармонізації податків на споживання з податками на особисті доходи і прибутки підприємств. Мається на увазі, що податки повинні доповнювати один одного з метою досягнення рівномірного податкового навантаження, оптимального перерозподілу коштів між окремими соціальними групами і територіями;

кардинальних змін заслуговує чинний в Україні порядок справляння податків на споживання;

податок на прибуток підприємств недостатньою мірою виконує регулятивні функції, для їх підвищення необхідно диференціювати ставки залежно від розміру отриманого підприємством прибутку, маючи на увазі, що ступінь диференціації не повинен бути надто великим;

з огляду на світовий досвід потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування капітального доходу від індексації вартості основних фондів, недостатньо диференційована шкала норм прискореної амортизації для основних фондів третьої групи, застосування понижувального коефіцієнта амортизаційних відрахувань, спроби узаконити перерахування до бюджету частини амортизації - все це значно де стимулює реальні інвестиції.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 12.04.90, №509-XII.

2. Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91, №1251-XII.

3. Василик О.Д., Теорія фінансів: підручник. - К.:НІОС. - 2001 р. - 416 с.

4. Поддєрьогін Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 436 с., (on-line - підручник з сайту http://library.if.ua).

5. Под ред. проф Ю.Ф. Кваши «Налоговый контроль: налоговые проверки и производство по фактам налоговых правонарушений»: Учебно-практическое пособие. - М.: Юристъ, 2001. - 540 с.

6. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посіб. - К.:МАУП, 2003. -224 с.

7. Романенко О.Р. Фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - 2-ге видання, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 387 с.

8. Економічний словник-довідник: За ред. док. екон. наук., проф. С.В. Мочерного, - К.: Феміна, 1995 - 368 с.

9. Рева Д.Р. Правове регулювання податкового контролю в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Харків: НЮАУ, 2005. - 20 с.

10. Державна податкова адміністрація України (http://sta.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=0015F33EA6DEA5B9471B43E1DD526C91?art_id=52293&cat_id=52283)

11. Я.А. Жаліло, А.Ю. Сменковський, «Податкова реформа в Україні в контексті економічного зростання».

12. Коцюбинський П.С. «Україна Законність як принцип податкового контролю»,http://www.rusnauka.com/DNI_2006/Pravo/2_kocjubins_kiy_dnepr_ijul_.doc.htm

13. В.Г. Корнус «Базові принципи реформування системи оподаткування в Україні». Науково-практичний журнал http://mndc.naiau.kiev.ua

14. Кучма Л.Д. Європейський вибір: Послання Президента України до Верховної Ради України. - К.: Преса України, 2002. - 96 с., 49-50.

15. Клименко К.П. «Поетапність розвитку податкової системи України». Юридична газета Юстініан http://justinian.com.ua/

16. Мінакова Н.М. "Діалог", http://www.vgolos.com.ua/articles/5397.html

17. О.О. Яковенко «Принципи податкового контролю в організації протидії злочинності та корупції» Науково-практичний журнал http://mndc.naiau.kiev.ua

18. Офіційне видання Державної податкової адміністрації України. «Вісник: Шляхи реформування податкової системи України» (http://visnuk.com.ua/index.php)

19. Офіційний сайт Міністерства фінансів http://www.minfin.gov.ua

20. Міжнародний центр перспективних досліджень. Громадські слухання “Податкова реформа в Україні” http://www.icps.com.ua/project.html?pid=7

Размещено на Allbest.ru