Податкова політика держави

Взагалі, реформування податкової системи в Україні має виправити основні викривлення існуючої системи:

1.Має бути здійснено скасування невиправданих пільг в сфері оподаткування.

2. Податкове законодавство та існуючі методики обчислення та нарахування податків мають бути значно спрощені.

Одним з головних пріоритетів уряду у 2006р., сформованих у програмі “реформи заради добробуту” була фіскальна політика, у тому числі, модернізація податкової системи. Основними недоліками сучасної податкової системи України є: великий податковий тягар, численні “лазівки” і податкові пільги, складність і непрозорість податкового регулювання, високі адміністративні витрати при зборі податків.

Досягнення у сфері фіскальної політики в 2006р. багато в чому визначали прогрес у виконанні всієї програми реформ. Відносно жорстка фіскальна політика сприяла таким досягненням:

1.Утвердження нульового дефіциту на 2006р.

2. Виконання консолідованого бюджету з профіцитом у розмірі 1,164 млн. грн.

3. Прийняття збалансованого бюджету на 2007 р. вже у грудні 2006р.

4. Зменшення державного боргу на 1,190 млн.$.

5. Подальше зниження частки бартерних операцій до 17,7% від загального обсягу розрахунків у промисловості.

6. Реалізація соціальних витрат у розмірі 97,3% від запланованих сум.

8. Ліквідації заборгованості з виплати пенсій.

9. Переважно успішному здійсненню програми приватизації на 2007р.

На досягнення цих результатів вплинуло, головним чином, виконання бюджету з профіцитом. Найбільший розмір доходу бюджету були:

- ПДВ (однак на 6% менше, ніж планувалося);

- податок а прибуток (перевищення запланованого рівня на 9%);

- податок на доходи громадян (перевищення на 29%);

- власні доходи організацій, які фінансуються з бюджету (перевищення на 75%);

- доходи від приватизації державних підприємств (на 13% менше, ніж планувалося);

- акцизний збір (перевищення на 8%);

- відрахування в Інноваційний фонд (перевищення на 41%);

- відрахування на соціальне страхування (перевищення на 12%);

- імпортні мита (на 15% менше, ніж планувалося);

- податок на землю (перевищення на 14%);

- відрахування на пенсійне забезпечення (перевищення на 36%).

Фактори поліпшення наповнюваності бюджету в результаті проведення податкової політики в 2007р.:

1. Створення більш сприятливих умов для малого і середнього бізнесу. У 2007р. Право перейти на уніфіковану і спрощену систему оподаткування було надано 62,2 тис. юридичних осіб і 182,6 тис. фізичних осіб. Частка податкових надходжень збільшилася в 2007р. більш ніж у 5 разів.

2. Зменшення недоїмки у податкових платежах 2007 р. 14,2% на 1 січня 2008 р. заборгованість з податків становила 10,1 млрд. грн.

3.2 Особливості податкового кодексу

Уряд, дивлячись на недоліки податкової системи почав роботу з податкового реформування, що передбачено стимулювання економічного зростання та структурну перебудову, була у ключовим моментом у створенні проекту нового Податкового кодексу. Основними його положеннями є:

1. Зменшення кількості податкових категорій з нинішніх - 36 до 13 національного значення і 10 місцевого значення.

2. Введення двох ставок (10% і 20%) податку на доходи громадян. Нині є 5 ставок: 10%, 20%, 15%, 30%, 40%.

3.Поступов зменшення ставки податку на прибуток з нинішніх 30% до 25% протягом першого року податкової реформи і 20% протягом другого року.

4. Введення комбінованої ставки ПДВ; зменшення з нинішніх 20% до 17% (+2% в Інноваційний фонд) протягом першого року податкової реформи і 15% (+2%) протягом другого року.[11]

5. Зменшення переліку підакцизних товарів до п`яти основних категорій.

На мою думку, податкова реформа в запропонованому варіанті призвела б до зменшення податкових надходжень до бюджету в 2006р. і 2007р. і фіскальної незбалансованості. Вона б несла загрозу збільшенню бюджетного дефіциту й обмежила б можливості виконання зобов`язань у видатковій частині.

Слід відмітити, що реформування податкової системи повинно відбуватися не лише на загальнодержавному рівні але й на регіональному рівні, основним напрямом якого є вдосконалення системи місцевого оподаткування, яка має ліквідувати дисбаланс між дохідною та видатковою частинами доходів регіонів. В Україні до довгострокових цілей регіональної економічної політики слід віднести:

- реформування системи господарювання;

- впровадження усіх форм власності та роздержавлення виробництва;

наближення до економічної самостійності регіонів у контексті стратегії розвитку країни та зближення рівнів їх економічного розвитку;

- забезпечення економічного зростання в регіонах;

- раціональне використання інтегрального потенціалу території;

- формування вільних економічних зон, технопарків тощо.

Регіональна податкова політика має спрямовуватися на вдосконалення та розв`язання цих складних завдань.

Таким чином, податкова реформа поряд із зменшенням податкового тиску через зміну податкового законодавства повинна врегулювати відношення суб`єктів господарювання різних організаційно-правових форм, різних форм власності і напрямів діяльності з державою, створити для них рівні стартові можливості.

Головним завданням держави при проведенні податкової реформи повинно бути гарантування стабільності податкового законодавства, яке відображається у податковому кодексі.

Практичне завдання

Аналіз тенденцій динамічного розвитку народногосподарського комплексу України за 2000,2006роки

1. По показниках, які подані у таблиці, розрахувати темпи росту, приросту, абсолютний приріст та середньорічний темп росту

1. По показниках:

· валовий внутрішній продукт;

· основні доходи;

· доходи населення;

· бюджет(доходи, видатки);

· обсяг реалізованої продукції промисловості;

· продукція сільського господарства (рослинництво, тваринництво);

· інвестиції в основний капітал;

· роздрібний товарообіг підприємств;

· обсяг реалізованих послуг;

· експорт товарів і послуг;

· імпорт товарів і послуг.

розрахувати темпи росту, приросту та середньорічний темп росту на душу населення.

2. Охарактеризувати економічний розвиток України за 2001, 2004 роки.

Таблиця № 1

№ п/п	Показники	Значення показників	Абсолютний приріст	Середньорічний темп росту	Темп росту	Темп прироста
		2000	2006
1.	Валовий внутрішній продукт(у фактичних цінах),млн.грн.	170070	537667	_	316,1	216,1	1,21
2.	Основні засоби (у фактичних цінах, на кінець року), млрд.грн.	829	1406	_	170	70	1,09
3.	Доходи населення, млн.грн.	128736	479309	_	372,3	272,3	1,24
4.	Індекс споживчих цін ( грудень до грудня попереднього року),відсотків	125,8	111,6	- 14,2	-	-	0,98
5.	Індекс цін виробників промислової продукції (грудень до грудня попереднього року), відсотків	120,8	114,1	-6,7	-	-	0,99
6.	Індекс цін реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами (до попереднього року),відсотків	155,8	102,4	-53,4	-	-	0,93
7.	Бюджет, млн.грн.
	доходи	49117,9	178111,5	_	362,6	262,6	1,23
	видатки	48148,9	175512,2	_	364,5	264,5	1,24
	дефіцит	-969,3	3700,8	_	-381,8	-281,8	- 1,25
8.	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн.грн.	13,9	76,3	_	549	449	1,32
9.	Обсяг реалізованої продукції промисловості ( у фактичних цінах), млрд.грн.	182,7	551,7	_	302	202	1,20
10.	Продукція сільського господарства у порівнянних цінах 2005р.),млрд.грн.	77,9	94,9	_	121,8	21,8	1,03
	рослинництво	43,6	54,9	_	126	26	1,04
	тваринництво	34,3	40,0	_	116,6	16,6	1,02
11.	Інвестиції в основний капітал(у фактичних цінах),млрд.грн.	23,6	125,3	_	531	431	1,32
12.	Введення в експлуатацію загальної площі житлових будинків,млн.м.	5,6	8,6	_	153,5	53,5	1,07
13.	Перевезення вантажів усіма видами транспорту, млрд.т.	1,5	1,9	_	126,6	26,6	1,04
14.	Відправлення пасажирів транспортом загального користування, млрд.	7,8	8,2	_	105,1	5,1	1,01
15.	Роздрібний товарооборот підприємств (у фактичних цінах ), млрд.грн.	28,8	130,0	_	451,3	51,3	1,28
16.	Обсяг реалізованих послуг,млрд.грн.	_	121,8	_	-	-	_
17.	Експорт товарів і послуг ,млрд.грн. дол.США	18,1	45,9	_	253,5	153,5	1,16
18.	Імпорт товарів і послуг, млрд.грн. дол.США	15,1	48,8	_	323,1	223,1	1,21
19.	Кількість постійного населення(на кінець року),тис.	48923,2	46646,0	_	95,3	-4,7	0,99
20.	Природний приріст, скорочення (-) населення,тис.	-347,0	- 297,7	-75,3	-	-	0,96
21.	Кількість зайнятих, тис.	20175,0	20730,4	_	102,7	2,7	1,01
22.	Кількість безробітних (за методологією МОП),тис.	2655,8	1515,0	_	57,04	-43	0,9
23.	Рівень безробіття (за методологією МОП), %	11,6	6,8	-4,8	-	-	0,9
24.	Кількість зареєстрованих безробітних (на кінець року),тис.	1155,2	759,5	-395,7	65,7	-34	0,93
25.	Рівень зареестрованого безробіття, %	4,1	2,7	_	-	-	0,93
26.	Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.	230	1041	811	452,6	352,6	1,3

Таблиця № 2

№ п/п	Показники	Значення показників	Темп росту	Темп прироста	Середньорічний темп росту
		2000	2006
1.	Валовий внутрішній продукт(у фактичних цінах),млн.грн.	3476,2	11526	331,5	231,5	1,22
2.	Основні засоби (у фактичних цінах, на кінець року), млрд.грн.	169,4 тис.	30,1	17,7	- 82	0,74
3.	Бюджет, млн.грн.
		1004	3818,3	380,3	280	0,85
		984,1	3762,6	382,3	282,3	1,25
4.	Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах) , млрд.грн.	3,73	11,8	316,3	216,3	1,21
5.	Продукція сільського господарства ( у порівнянних цінах 2005р.), млрд.грн.	-	-	-	-
	Рослинництво	0,89	1,17	131,4	31,4	1,04
	Тваринництво	-	-	-	-
6.	Інвестиції в основний капітал(у фактичних цінах),млрд.грн.	0,48 тис.	2,7 тис.	562,5	222	1,33
7.	Роздрібний товарооборот підприємств (у фактичних цінах ), млрд.грн.	0,58	0,61	105,1	5,1	1,00
8.	Обсяг реалізованих послуг,млрд.грн	-	-	-	-	-
9.	. Експорт товарів і послуг ,млрд.грн. дол.США	0,36	0,91	-	152,7	1,61
10.	Імпорт товарів і послуг, млрд.грн. дол.США	0,30	1	333,3	233,3	1,22

· Темп росту розраховуємо по формулі:

, де

Тр- темп росту;

Yi- значення показника в звітному році;

Yб- значення показника в базисному році.

1. Тр= =216,1% - ВВП ;

2. Тр= - доходи населення;

3. Тр= %-фінансовий результат до оподаткування;

· Темп приросту розраховуємо по формулі:

Тпр=*100% , де

Yi- значення показника в звітному році;

Yб- значення показника в базисному році.

1.Тпр = -імпорт товарів та послуг ;

2.Тпр = -експорт товарів та послуг;

3.Тпр = - інвестиції в основний капітал

· Абсолютний приріст розраховуємо по формулі:

, де

Абс - абсолютний приріст;

Yi- значення показника в звітному році;

Yб- значення показника в базисному році.

Абс=111,6 - 128,5 = -14,2 % - індекс споживчих цін;

1. Абс= 114,7 - 120,8 = - 6,1% - індекс цін виробників продукції;

2. Абс= 102,4 - 155,8 = -53,4%- індекс цін реалізації с.г. продукції;

· Середньорічний темп росту розраховуємо по формулі:

Тср =

Тср- середньорічний темп росту;

Yi- значення показника в звітному році;

Yб- значення показника в базисному році.

1.Тср = % =1,21 - ВВП;

2. Тср = % = 1,09 - основні засоби;

3.Тср = % = 1,24 - доходи населення;

Висновки

В даній курсовій роботі я дослідила розвиток економіки за певний період і розрахувала дані показники. В результаті розрахунку, я зробила деякі висновки, насамперед про ВВП, адже це головний показник, що характеризує рівень розвитку економіки країни, її результативність, ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, здійснити порівняння між країнами, розробити рекомендації щодо поступального розвитку національної економіки, її участі в міжнародному поділі праці. Насамперед ВВП (валовий внутрішній продукт) - це вартість кінцевих товарів, вироблених усередині країни ( резидентами і нерезидентами ) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної і нематеріальної сфери та вартість послуг. Величина ВВП залежить як від обсягу виробленої продукції так і від рівня цін. Оскільки ціни можуть зростати і падати, порівнювати обсяги ВВП краще у незмінних (постійних) цінах. Отже, ми бачимо, що в 2006 році ВВП майже в 5 раз більше ніж у 2000 році. Це значить, що і показник на душу населення значно більший, оскільки зросли показники у 2006 році, які входять до складу ВВП (інвестиції, експорт, імпорт, заробітна плата та ін.).

Дивлячись на показник, що стосується населення, то можна зробити висновки, що воно помітно скоротилося. Причиною цього є насамперед природний приріст. У 2000 році він був більшим.

По даним таблиці, суттєво збільшилась номінальна заробітна плата та доходи, що мають велике значення в ринковій економіці. Доходи - це соціальна оцінка результатів діяльності економічного суб'єкта. До ринкових доходів належать заробітна плата працівників, прибуток підприємств, відсотки, дивіденди.

Отже, аналізуючи дану таблицю можна відмітити, що економіка України знано зросла. На мою думку, причиною цього росту став перехід до ринкової економіки.

Економічна роль держави в економіці.

Для досягнення соціально-економічної рівноваги, стабільності в суспільстві держава застосовує ряд методів. Серед них можна виділити три основних. Сутність першого методу-державне регулювання через оподаткування, другого-регулювання економічного і соціального розвитку суспільства в процесі здійснення видаткової політики. Третій метод полягає в розробці державною «правил гри», законодавства з різних питань. Це правове регулювання економічних і соціальних процесів.

Розпочнемо з питання про цілі оподаткування. Кінцевою його метою є формування доходів державного бюджету для здійснення в подальшому державних видатків.

Через систему оподаткування держава певною мірою регулює виробничу діяльність, розміри чистого доходу виробників, а також власні доходи на різних рівнях державної структури управління. Україна лише набуває досвіду економічного і соціального регулювання. Система оподаткування перебуває у стані становлення.

Усі бюджетні витрати можна поділити на три групи. Перша пов'язана з витратами на оборону та іноземні справи, друга - з регулюванням економіки, третя - з соціальним регулюванням. Витрати на оборону та іноземні справи традиційні для держави.

Друга група витрат обслуговує регулювання економіки. Держава як економічний суб'єкт розробляє свою економічну політику, яка включає ряд напрямів зі своїми завданнями й механізмом їх вирішення. Розглянемо складові частини економічної політики держави.

Сутність фінансової політики полягає в безплатному виділенні бюджетних коштів на цілі, визначені державою. До них відносять передусім цілі, що мають загальноекономічний, загальнонаціонольний характер. Це може бути створення і розвиток нової сучасної галузі матеріального виробництва, розвиток сфери послуг, господарське освоєння певних регіонів країни.

Цілі, що фінансуються державою, мають, як правило, комплекний характер і вимагають вирішення сукупності економічних і соціальних проблем. Для цього звичайно приймаються державні програми, розраховані на кілька років.

У механізмі фінансування важливе місце посідає така форма безплатного виділення коштів, як субсидії. Це допомога, переважно в грошовій формі, яку держава надає за рахунок бюджетних коштів місцевим органам влади, приватним і державним підприємствам.

Кредитна політика має за мету регулювання кредиту і грошового обігу. Це завдання звичайно вирішуеться через центральний банк. Ілюстрацією здійснення кредитної політики може бути центральний банк США- федеральна резервна система ( ФРС ). Головна функція ФРС - контроль за банківськими резервами, тобто за тією частиною депозитів, яку банки залишають для поточного обслуговування клієнтів. Завдяки цьому координується пропозиція грошей і кредиту.

Головні інструменти механізму здійснення кредитної політики ФРС такі :

- операції на відкритому ринку- купівля і продаж державних облігацій;

- реголювання відсоткової ставки.

Інвестиційна політика держави тісно переплітається з фінансовою і кредитною політикою і реалізується через її механізми. Однак інвестиційна політика має і власний механізм, пов'язаний з амортизацією.

На відміну від інших витрат виробництва- матеріальних та заробітної плати, які регулюються ринком, витрати засобів праці регулюються, як правило, державою. Отже, держава впливає на темпи науково технічного прогресу. Для того щоб прискорити розвиток науки і техніки, технічно оновити виробництво, держава підвищує ставки амортизаційних відрахувань і цим прискорює повернення вартості основного капіталу як джерела модернізації виробництва.

Грошова політика провадиться насамперед через регулювання кількості паперових грошей в обігу. Функцією є контроль відповідності кількості грошей реальним потребам обігу. Однак скоро кількість їх перевищила потреби, зумовивши процесс інфляції. Яка ж об'єктивна сила примусила державу відпускати більше грошей ніж було потрібно?

Держава, регулюючи міжгалузеві пропорції, надає перевагу прогресивнішим на цей час галузям, які забезпечують швидкий розвиток всього народного господарства. В умовах НТП склався новий механізм міжгалузевого регулювання, який надає змогу забезпечити випереджаючий розвиток пріоритетних галузей без відшкодування для цього коштів з інших, другорядних галузей. Цього досягають, випускаючи в обіг додаткову суму грошей, яка спрямовується у провідні галузі.

Сутність правового регулювання полягає в тому, що держава створює правові засади економічної діяльності, тобто встановлює «правила економічної гри», в якій беруть участь фірми, споживачі й сама держава. Правові засади не обмежуються власне економікою. Вони також визначають права і форми власності в широкому розумінні, соціально-економічні умови діяльності підприємств, взаємовідносини адміністрації з профспілками тощо.

Значне місце в правовому регулюванні держави посідає антимонопольне реголювання. Відомо, що розвиток концентраціі й ценралізації виробництва і ринку. Від неї страждають і виробники, і споживичі. Монополне становище виробника дає йому можливість обмежувати конкуренцію на ринку. Монополії обмежують виробництво для створення дефіциту на ринку і встановлення монопольних цін. Вони створюють перешкоди для виходу на ринок інших підприємців. У самому монополізованному виробництвіпочинають переважати застійні тенденції, намагання забезпечити монопольні прибутки через завищення ринкових цін, від чого страждають покупці.

У зв'язку з тенденцією до монополізації виробництва виникає суспільна потреба в економічному реголюванні діялбності монополій. «Загнуздати» монополії й організувати таке реголювання може лише держава. Засоби державного втручання у діяльність монополій- це зменьшення прибутків монополій за рахунок високих податків, контроль за цінами, контроль за обсягами виробництва, типами товарів, умовами входження фірм у галузь тавиходу з неї. Поряд з цими економічними формами реголювання діяльності- екологічне, забезпечення безпеки продукції для споживачів (автомобіль, літаків, іграшок).

Різнобічна діяльність держави щодо реголювання економіки органічно взаємоповйязана з її діяльністю з соціального реголювання.

Соціальні відносини передбачають правове забезпечення і реальне задоволення також інших важливих потреб нормального відтворення робочоі сили, таких як допомога безробітним, соціальне забезпечення непрацездатних.

У серпні 1935 р. почав діяти закон про соціальне забезпечення, який передбачав систему пенсій та грошової допомоги для непрацездатних.

Насамперед соціальне реголювання здійснюється в процессі оподаткування. Завдяки встановленню досить високого рівня неоподатковуваного мінімому річного доходу забезпечуються нормальні умови для відтворення робочої сили і задоволення інших потреб членів сім'ї, підтримка дрібних виробників. Отже, знімається соціальне напруження, яке могло б виходити від чисельної низькооплачуваної частини суспільства.

Система соціального забезпечення є важливим джерелом доходів населення, що формирується на позаринковій основі. Ця система включає передусім державне включає передусім державне пенсійне забезпечення.

Запезпечення є важливим джерелом доходів населення, що формується на позаринковій основі. Ця система включає передусім дежавне пенсійне забезпечення.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з квітня 1992 р. він гарантує всім непрацездатним право наматеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Передбачення щорічне підвищення пенсій у зв'язку з індексацією грошових доходів населення. Пенсії не підлягають оподаткуванню.

Важливою ланкою державної діяльності є реголювання правових засад зайнятості населення. Першого березня 1991 р. прийнято закон України «Про занятість населення». Він визначає правові, економічні та організаційні засади занятості населення України, і його захист від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації грамадянами права на працю.

Для реалізації політики зайнятості створюється державна служба зайнятості, діяльність якої фінансується Державного фонду сприяння зайнятості населення. Для сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці Кабінет Міністрів України і місцеві Ради народних депутатів розробляють річні та довгострокові державні й територіальні програми зайнятості населення.

Водночас вкладення в людину, зокрема підвіщення рівня освіти та професійної майстерності малозабезпечених верств населення, є резервом підвищення продуктивності їхньої праці в майбутньому.

Сучасна економіка - це система, що складається з економіки підприємств (мікроекономіка), національної (макроекономіки) та світової економіки.

На сучасній стадії усуспільнення виробництва й обміну в більшості країн визначальною є національна економіка, а інші - похідними від неї. Тому ще довгий час актуальною будуть розглянені раніше функції з регулювання національної економіки - розробка і реалізація фінансової, кредитної, інвестиційної, грошової, податкової політик, соціальне регулювання суспільства, а держава певний час буде незамінним суб'єктом для здійснення цих функцій.

Однак, коли йдеться про перспективи регулюючої діяльностідержави, треба враховувати таку обставину. Ця діяльність значною мірою забезпечується коштами державного бюджету. Проте вже тривалиц час у розвинених країнах видатки бюджету перевищують його доходи, що свідчить про неефективність державного регулювання. До того ж зростаючий дефіцит покривається за рахунок збільшення державного боргу.

Список використаної літератури

1.Закон України “Про систему оподаткування” від 17 лютого 1997р.

2.Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.

3.Гега П. та ін. Основи податкового права. - К.: “Знання”, 1998

4.Гриньова В.М., Новикова М.М., Державне регулювання економіки. - Х.: Харків, 2004. - 156с.

5.Державне регулювання економіки: Навч.посіб./ С. М.Чистов, А.С. Нікіфоров, Т.Ф. Куценко - К.:КНЕУ, 2000. - 340 с.

6. Дидківський Л. І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. Посіб. - 5 - е вид. - К.:Знання, 2006.- 213 с.

7.Заболоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.Р., Економіка України. - Л.:ЛБК НБУ,2000. - 335с.

8.Єпіфанов А.О. та ін. Бюджет і фінансова політика України. - К.: “Наукова думка”, 1997

9.Мельник П.В. та ін. Податкова система України: Практикум. - Ірпінь: “Академія ДПС України”, 2001

10. Михасюк І., Мельник А., Залога З. Державне регулювання економіки: Підручник/ ЛНУ.- Л.:Українські технології, 2005.- 529с.

11.Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки - К.:ІСДО,2003.

12.Опарін В.М. Фінанси. - К., КНЕУ, 1999

13.Основи економічної теорії: Підручник / А.А. Чухно, П.С. Ещенко, Г.Н. Климко та ін.; За ред. А.А. Чухна. - К.: Вища школа., 2001. - 606 с.: іл.

14.Пономаренко С.В. Стратегічне управління підприємства - Х.: Основа,2000.

15. Сучасна економіка: Навч. Посіб. - К.: Вища школа., 2005. - 327 с.: іл.

Тавосцев А.М. Основы рыночной экономики. - К.:КНУ,2000

16.Тарангул Л.Л. “Регіональна податкова політика: зміст і особливості її реалізації” //Фінанси України.- 2000.-№10

17. Томчинська М. “Оцінка податкової політики

18. Яковлєв А.І. Соціально - економічна ефективність нововведень за умов ринку. - К.:ІСДО,2000.- 320с.

19. http://www.ukrstat.gov.ua

20. http://www.kmu.gov.ua

Размещено на Allbest.ru