Аналіз фінансової стійкості підприємства

Сьогодні головною проблемою ефективного функціонування підприємств України є відсутність комплексної системи оцінки фінансової стійкості, яка б справді допомогла керівництву підприємства виявляти “больові точки” та ухвалювати управлінські рішення.

Щоб бути реалізованим у ході аналізу й контролю, поняття “фінансова стійкість”, повинно бути формалізовано у вигляді системи показників. Саме вони є важливим інструментом оцінки, планування та управління діяльністю підприємств.[24, 113-117]

На основі дослідження та узагальнення різних методичних підходів щодо оцінювання фінансового стану підприємства виокремлюють три фундаментальних:

1) визначення рівня забезпеченості запасів у складі оборотних активів підприємства джерелами їх формування;

2) обчислення певної кількості коефіцієнтів і на основі дослідження їх в динаміці та порівняння з нормативними значеннями вироблення певних висновків щодо фінансового стану підприємства;

3) застосування одного інтегрованого показника, який складається з декількох найбільш вагомих коефіцієнтів, визначення певних меж його значення для ідентифікації фінансового стану підприємства.

Згідно з першим методичним підходом ( В.Ковальов, О.Павловська, Г.Савицька, А.Шеремет, Р.Сайфулін ) визначають чотири типи фінансової стійкості підприємства:

· абсолютна стійкість фінансового стану;

· нормальна стійкість фінансового стану;

· нестійкий (передкризовий) фінансовий стан;

· кризовий фінансовий стан.

Щодо визначення ступеня фінансової стійкості залежно від того, які саме джерела використовуються для формування запасів, найбільш зрозумілою, на мою думку, є методика запропонована В.Ковальовим. Вважаю, що підхід до ідентифікації типу фінансової стійкості залежно від джерел покриття запасів не втратив своєї актуальності, проте слід застосовувати уточнення, які стосуються, по-перше, порівняння величини запасів з показником “чисті оборотні активи” (В.Ковальовим здійснюється порівняння величини запасів з показником “власні оборотні кошти”), по-друге, диференціація нестійкого фінансового стану з погляду на його припустимість або неприпустимість.

Другий підхід, який використано у Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємства, що підлягають приватизації, та за якого “загальний висновок про рівень фінансового стану підприємства робиться на підставі аналізу відповідності кожного з показників, включених у спеціально підібрану систему, їх граничним значенням”, в літературних джерелах можна зустріти як одно факторний дискримінантний аналіз. Проте вітчизняний економіст О.Терещенко зазначає, що “в Україні використовуються численні методики одно факторного дискримінантного аналізу, однак вони безсистемні, не враховують галузевих особливостей і не містять відповідних “ключів” інтерпретації.”

Таким чином, простежуються такі недоліки методики оцінки фінансового стану, яку містить положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації:

· застосування єдиних нормативних значень для підприємств різних галузей та напрямків економічної діяльності;

· неможливість точного обчислення більшості показників, що пропонуються до розрахунку за формами фінансової звітності;

· відсутність поглибленої класифікації рівнів фінансової стійкості (фінансовий стан згідно з Положенням ідентифікується за двома характеристиками: “задовільний” або “незадовільний”, завдяки чого підприємство, яке має недостатню фінансову стійкість, може бути умовно віднесене до таких, фінансовий стан яких визначається як “задовільний”).

Третій методичний підхід, який полягає у застосуванні єдиного інтегрованого показника, найчастіше застосовується для оцінки вірогідності банкрутства досліджуваного підприємства. Вироблення таких показників є результатом досліджень можливості здійснення комплексної оцінки фінансового стану за допомогою багатофакторного дискримінантного аналізу.

Метою багатофакторного дискримінантного аналізу є виведення та інтерпретація значення однієї залежної (пояснювальної) змінної за допомогою значень багатьох незалежних (пояснювальних) змінних. У процесі аналізу підбирають ряд показників, для кожного з яких визначається вага у “дискримінантній функції”.

В економічній літературі розглядаються моделі: Альтмана, Спрінгейта, Талера, Тішоу, Ліса, Конана, Гольдера та ін.

Більшість вітчизняних та російських економістів, серед яких Г.Савицька, І.Бланк, В.Белоліпецький, Н.Русак, В.Русак, Г.Кірейцев, Н.Виговська, О.Терещенко, визнають неможливість застосування таких моделей до вітчизняних умов.

Проаналізувавши наявні методики, можна дійти висновку, що основними недоліками є те, що за їх використання:

1) при застосуванні більшості з них не враховуються галузеві особливості розвитку підприємств, за винятком моделей, розроблених групою французьких аналітиків, яку очолив Мішель Гольдер;

2) не отримується відповідь на запитання, які фактори вплинули на визначений рівень фінансової стійкості;

3) відсутня поглиблена класифікація фінансової стійкості досліджуваного суб'єкта господарювання (за більшістю розглянутих моделей визначається три-чотири рівні ймовірності банкрутства, виняток становить французька модель Конана і Гольдера, якою представлена 10-рівнева вірогідність затримки платежів);

4) за результатами застосування моделей не отримується інформація про додаткові шанси (можливості розвитку ) підприємства;неможливо отримати арифметично точний результат, оскільки серед показників, необхідних для обчислення, деякі не можуть бути визначені зовнішніми користувачами за формами звітності, складеними згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Наявність значної кількості недоліків свідчить про неможливість застосування таких моделей у вітчизняній аналітичній практиці. Тому стала актуальною проблема розробки такої методики оцінки, яка б давала чітке уявлення про наявний стан підприємства, середовище, в якому воно функціонує, вимагала мінімуму і могла б бути підставною для вироблення рекомендацій щодо подальшого підвищення його стійкості.[26, 37-39]

2. Аналіз фінансової стійкості підприємства ( на матеріалах СТОВ “Агрофірма “Зоря”)

2.1 Організаційно-економічна характеристика СТОВ “Агрофірма “Зоря”

Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ”Зоря” створене у 1991 році у відповідності до Конституції України та Законів України "Про господарські Товариства", "Про підприємства в Україні", "Про власність" та чинного законодавства України. Сільськогосподарське Товариство створене в процесі реорганізації Агрофірми "Зоря" і є його правонаступником. Товариство набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

В якості юридичної особи Товариство має майно, відокремлене від майна учасників товариства та будь-якої третьої особи, має право від свого імені набувати майнових та немайнових прав і несе обов'язки.

Товариство знаходиться в селі Чевельча Полтавської області Оржицького району.

Метою створення Товариства є отримання прибутку, більш повного використання землі, об'єднаних майнових, виробничих, фінансових та комерційних зусиль по виробництву м'яса, молока, кормів, зерна, цукрових буряків, соняшника, їх переробка та реалізація для задоволення попиту населення підприємств торгівлі, переробної та інших підприємств і організацій усіх форм власності, а також з метою нарощування власності за рахунок прибутку товариства та на сприяння розвитку всіх виробничих підрозділів Товариства.

Основними завданнями діяльності Товариства є:

об'єднання та координація зусиль по виробництву м'яса, молока, зерна, цукрових буряків, соняшника їх переробка та реалізація, виробництво та раціональне використання кормів, проведення селекційної роботи і розведення перспективних порід свиней, ВРХ;

створення спільними зусиллями умов для найбільш ефективного господарювання, одержання максимального прибутку доходу, нарощування виробничого потенціалу, раціонального використання сировини, матеріальних трудових ресурсів і на цій основі економічного і соціального розвитку Товариства, а також формування стратегії інвестиції для вирішення завдань розвитку виробничої бази Товариства з урахуванням кон'єктури ринку;

вивчення кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринку, розвитку нових форм реалізації продукції взаємовигідних зовнішньо - економічних зв'язків, валютно-фінансового і технічного співробітництва з закордонними організаціями та фірмами, створення підприємств різних видів, спільне володіння майном, як на території України так і за її межами;

постійне оновлення та удосконалення асортименту, підвищення якості продукції, освоєння інших галузей, виробництва основних видів продукції та послуг в т. ч. з іншими підприємствами;

підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових ресурсів у цілях подальшого розвитку виробництва і соціальної сфери в інтересах Товариства;

впровадження передового досвіду споріднених підприємств по подальшому вдосконаленню технології виробництва, підвищення якості продукції скороченню, витрат.

Предметом діяльності Товариства є:

організація виробництва м'яса свинини, ВРХ, молока на промисловій основі, зерна, цукрового буряка, соняшника їх переробки та реалізація, виробництво та раціональне використання кормів, проведення селекційної племінної роботи і розведенню перспективних порід свиней, ВРХ за рахунок впровадження прогресивних технологій .досягнень науки та передового досвіду на основі спеціалізації та концентрації виробництва підвищення економічної ефективності використання матеріальних , фінансових та інших ресурсів;

виробництво, переробка, реалізація продукції включаючи мережу власних пунктів громадського харчування та торгівлі;

оптова, оптово-роздрібна та роздрібна торгівля, закупівельна, комісійна та торгівельно-посередницька діяльність постачання;

організація та здійснення заходів по охороні навколишнього середовища, розробки та впровадження раціоналізаторських пропозицій.

ремонтно-будівельна діяльність, надання послуг.

Товариство також може здійснювати іншу незаборонену діючим законодавством України діяльність направлену на досягнення мети вказаної Статутом.

СТОВ проводить поряд з державним забезпеченням і соціальним страхуванням громадян заходи внутрігосподарського призначення. За рахунок Товариства утримуються дитячі і дошкільні заклади, школа, виділяються кошти для поліпшення охорони здоров'я учасників та членів їх родини, вирішуються житлові проблеми.

Все майно в Товаристві-основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, цінні папери та будь-яке інше майно придбане на законних підставах є спільною часткою власності його членів та Товариства як юридичної особи.

Товариство має право на зовнішньо - економічну діяльність:

* здійснення зовнішньо - економічної діяльності згідно чинного законодавства України, в тому числі: орендні та лізингові операції, посередницькі операції учасників зовнішньо - економічних зв'язків;

здійснення експорту та імпорту товарів, капіталів, робочої сили;

спільна підприємницька діяльність з іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, що включає створення підприємств різних видів і форм власності;

товарообмін (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між сільськогосподарським товариством та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності;

інші види зовнішньоекономічної діяльності, не забороненої прямо у виключній формі законодавством України.

“Зоря” - обласне насіннєве господарство, яке вирощує озиму і яру пшеницю, ячмінь, овес, просо з дотриманням сівозмін. Насіннєву еліту і супереліту висівають заниженими нормами, наприклад, ячмінь по 120 кг/га при нормі 220-240. Середня урожайність пшениці в 2004 році становила 56,7 ц/ га, кукурудзи в сухому зерні 100-110 ц/ га, буряків 400 ц/ га. На 500 га засіяно озиму пшеницю.

Завжди тримається до весни резервний фонд ярої пшениці. Тому у неврожайному 2003 році не було проблем ні з засівним матеріалом ні з продовольчим зерном.

СТОВ Агрофірма “Зоря” десять років є кращим господарством району. У 2004 році сума грошей, яка залишилася у власності господарства близько 240 тис. гривень завдяки державній програмі підтримки сільського господарства. До Держрезерву на Чутівську хлібну базу було здано - 100 тонн пшениці 3 класу по 800 грн./ т,4 класу -600 тонн по 700 грн./ т. Понад 1000 тонн видано працівникам на паї і зарплату.

Господарство “Зоря” має в своєму розпорядженні 3000 га орної землі, для обробітку якої має 45 тракторів, 4 комбайни.

Велику увагу приділяють тваринництву. В господарстві функціонують: свинотоварна ферма на 1300 голів , птахо товарна ферма майже на 10000 курей та молочнотоварна ферма.

Важливим сегментом господарювання “Зоря” є виробництво молока. У 2003 році доїли в середньому 3000-3200 кг. молока на корову. Поступово поновлюється стадо, додаючи до української чорно-рябої червоно-рябу породу. Введено в експлуатацію новий корівник на 350 голів. У 2004 році довели дійсне стадо до 600 голів.

СТОВ “Зоря” має власний комбікормовий завод, пекарню, реалізують корми приватному сектору.

Таблиця 2.1 - Основні показники фінансово - господарської діяльності СТОВ Агрофірми ??Зоря ?? за 2002-2004 роки

Проаналізувавши основні показники фінансово - господарської діяльності СТОВ можна зробити висновки :

1) спостерігається збільшення середньорічної вартості майна, основних і оборотних засобів як у 2003 році так і у 2004 році ;

2) виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) у 2003 році в порівнянні з даними 2002 року знизилась на 577,8 тис. грн.(90,3 %), але збільшилась у 2004 році на 1777,5 тис. грн.(133 %) порівняно з даними 2003 року;

3) затрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) у 2003 році знизились на 924,7 тис. грн.(83,2%) порівняно з 2002 роком, а в 2004 році зросли на1870,5 тис. грн. (140,8%) в порівнянні з даними 2003 року;

4) рентабельність продукції у 2003 році збільшилась на 62,5% порівняно з даними 2002 року, а в 2004 році знизилась на 95,0% в порівнянні з даними 2003 року;

5) рентабельність капіталу знизилась як у 2003 році на 10,0% , так і у 2004 році на 47,2%.

2.2 Аналіз і оцінка абсолютних показників фінансової стійкості СТОВ “Агрофірма “Зоря”