Податкова система України

До державного бюджету у 2008 році надійшло 12302,90 тис грн., що більше за минулий рік на 3171,80 тис грн., або на 34,74% та більше ніж у 2005 році на 5371,30 тис грн., тобто на 77,49% (Додаток Б ).

Непрямі податки складають найбільшу частину надходжень до державного бюджету. До таких податків належать: податок на додану вартість та акцизний збір.

Це податки, які займають значну частку державного бюджету та відіграють важливу роль у його побудові.

Найбільшу частку находжень до державного бюджету за 2008 рік складає податок на додану вартість (ПДВ) (44,74%). У 2008 році ця сума склала 5504,20 тис. грн., що більше за минулий рік (3751,50 тис.грн) на 1752,70 тис.грн., тобто на 46,72% та більш ніж у 2006 році (4465,30 тис.грн) на 1038,90 тис. грн. або на 23,27% (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Динаміка надходження непрямих податків до державного бюджету

Найменування платежу	Факт 2006р	Факт 2007 р	Факт 2008р	Факт 2007р/ Факт 2006р, тис.грн	%	Факт 2008р/ Факт 2006р, тис.грн	%	Факт2008р/Факт2007р,тис.грн	%
Податок на додану вартість	4465,30	3751,50	5504,20	-713,80	84,01	1038,90	123,27	1752,70	146,72
Акцизний збір	1841,10	1383,40	1666,30	-457,70	75,14	-174,80	90,51	282,90	120,45

Акцизний збір також відіграє велику роль у побудові державного бюджету і займає 13,54% його суми. Станом на 01.01.2009 року в податковому органі зареєстровано 13 підприємств, які виробляють і реалізують виноматеріали і виноробну продукцію. У 2008 році до бюджету надійшло 1666,30 тис. грн., що менше ніж у 2006 році (1841,10 тис.грн) на 174,80 тис. грн., або на 9,49% , але більше ніж у 2007 році (1383,40 тис.грн) на 282,90 тис. грн., або на 20,45%.

За даними таблиці 2.8 у 2006 році надходження з ПДВ фактично склали

1465,30 тис. грн., що менше запланованого на 105,20 тис. грн., тобто на 2,3%

У 2007 році фактично до державного бюджету з ПДВ надійшло 3751,50 тис.грн., що на 459,50 тис. грн. менше, ніж було заплановано. Фактично до

державного бюджету у 2008 році ПДВ надійшов у сумі 5504,20 тис. грн., що менше запланованого на 808,80 тис. грн., тобто на 12,80%.

Таблиця 2.8

Виконання плану надходжень непрямих податків

до державного бюджету

Найменування платежу	План 2005 р	Факт 2005р	Факт/План, тис. грн.	%	План 2006 р	Факт 2006р	Факт/План, тис. грн..	%	План 2007 р	Факт 2007р	Факт/ План, тис. грн..	%
Податок на додану вартість	4570,5	4465,3	-105,2	97,70	4211,00	3751,5	-459,5	89,09	6313,00	5504,20	-808,80	87,19
Акцизний збір	1640,12	1841,10	200,98	112,25	1286,00	1383,40	97,40	107,57	1192,00	1666,30	474,30	139,79

Акцизний збір у 2006 році фактично надійшов до державного бюджету у розмірі 1841,10 тис. грн., що більше плану на 200,98 тис. грн. або на 12,25%. У 2007 році план було виконано на 107,57%, тобто був перевиконаний на 97,40 тис. грн. Акцизний збір у 2008 році фактично становив 1666,30 тис. грн., що більше запланованого на 474,30 тис. грн., тобто на 39,799%.

Станом на 01.01.2009 р. в податковому органі зареєстровано 253 платники податку на додану вартість, фактично сплачують податок 243 платники. Десять інших: мають пільги-2; передано справ на банкрутство-3; подано запити на встановлення місцезнаходження платника-1; подають податкові декларації з прочерками-4.

Податок на прибуток підприємств також займає велику частку у структурі державного бюджету (24,21%). У 2008 році до бюджету надійшло 2978,60 тис. грн., що більше ніж у 2006 році на 1950,80 тис. грн., або на 189,80% та більше за минулий рік на 1257,20 тис. грн., або на 73,03%. На малюнку 2.7 відображена динаміка надходжень до державного бюджету податку на прибуток підприємств. За останні три роки ця сума зросла з 1027,80 тис.грн. у 2006 році до 2978,60 тис.грн. у 2008 році. Хоча це і не значна сума, але вона все ж таки свідчить про покращення дотримання законодавства та більшу відповідальність з боку платників даного податку.

Але з кожним роком збільшується і розрахункова база Міністерства фінансів, тобто сума запланованих надходжень.

Щодо виконання плану з податку на прибуток, то за останні три роки були і позитивні і негативні результати: фактично до бюджету у 2006 році надійшло 1027,80 тис. грн., що більше, ніж було заплановано на 29,30 тис. грн., або на 2,93%; у 2007 році план був виконаний на 101,4%, тобто перевиконаний на 1721,40 тис. грн. Але у 2008 році до державного бюджету надійшло фактично 2978,60 тис. грн., тобто план не виконаний на 179,40 тис. грн., або на 5,68% (табл. 2.9). На це вплинуло те, що зменшилась кількість платників цього податку з 175 платників до 163.

Таблиця 2.9

Виконання плану з податку на прибуток підприємств за 2006-2008роки

Факт/

Факт/

Факт/

Найменування

План

Факт

План.

%

План

Факт

План,

%

План

Факт

План,

%

платежу

2006р

2006р

тис.

2007р

2007 р

тис

2008р

2008р

тис

грн

грн

грн

Податок на прибуток підприємств

998,50

1027,80

29,30

102,93

1620,00

1721,40

101,40

106,26

3158,00

2978,60

179,40

94,32

Деякі платники перейшли на сплату фіксованого сільськогосподарського податку та єдиного податку, збільшилась кількість неприбуткових установ та організацій. Профспілкові та релігійні організації не сплачують податку на прибуток.

Окрім основних податків та зборів до державного бюджету надходять і інші платежі: плата за спеціальне водокористування, плата за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, плата за ліцензію на певні види господарської діяльності, збір у вигляді цільової надбавки за газ та інші надходження. І хоча вони займають не велику частку бюджету, але кожний з них відіграє свою, не менш важливу роль, ніж ці податки, які складають значну частину державного бюджету.

2.2 Аналіз надходжень до зведеного бюджету за 2006-2008 роки

Проаналізуємо надходження до зведеного бюджету податків та зборів (обов'язкових платежів) за даними Болградської державної податкової інспекції за 2006-2008 роки.

До зведеного бюджету у 2008 році надійшло 42639,90 тис. грн., що більше ніж у 2006 році на 15520,70 тис. грн., тобто на 57,23% та більше ніж у

2007 році на 10815,00 тис. грн., тобто на 33,98% (Додаток В). Розглянемо окремі податки за даними таблиці 2.11. Податок з доходів фізичних осіб у 2008 році надійшов до зведеного бюджету у сумі 20946,80 тис. грн., що більше ніж у 2006 році на 9021,30 тис. грн., або на 75,65% та більше, ніж у 2007 році на 6358,90 тис. грн., тобто на 43,59%. Цей податок у 2008 році займає 49,12% усіх надходжень до зведеного бюджету. Сума надходжень до бюджету з даного виду податку збільшилась. (

Податок на прибуток підприємств (7,35% бюджету) у 2008 році до зведеного бюджету надійшов у сумі 3132,50 тис. грн., що більше, ніж у 2006 році на 2090,50 тис. грн., тобто на 200,62% та більше за 2007 рік на 1365,60 тис. грн., тобто на 77,29%.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів сплачують як фізичні, так і юридичні особи (2,79% бюджету у 2007 році). У 2007 році розмір надходжень до зведеного бюджету даного податку склав 1189,00 тис. грн., тобто більше, ніж у 2006 році на 287,20 тис. грн., або на 31,85% та більше, ніж у 2007 році на 228,30 тис. грн., або на 23,80%.

Таблиця 2.11

Динаміка надходжень до зведеного бюджету окремих податків

№ п/п	Найменування платежу	2006 р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2007р до 2006р	Відхилення 2008р до 2006р	Відхилення 2008р до 2007р
					тис. грн.	%	тис.грн	%	тис грн.	%
11	Податок з доходів фізичних осіб	11925,50	14587,90	20946,80	2662,40	122,33	9021,30	175,65	6358,90	143,59
22	Податок на прибуток підприємств	1042,00	1766,90	3132,50	724,90	169,57	2090,50	300,62	1365,60	177,29
33	Податок з власників транспортних засобів	901,80	960,40	1189,0	58,60	106,50	287,20	131,85	228,60	123,80

Отже, за приведеними вище даними видно, що згадані податки з кожним роком збільшуються, що має позитивно вплинути на бюджет. Кожний з згаданих податків зрушується у бік збільшення

За даними таблиці 2.12 у 2008 році до зведеного бюджету надійшло непрямих податків на суму 5134,90 тис. грн., що більше, ніж у 2006 році на 864,10 тис.грн., тобто на 13,70% та більше, ніж у 2007 році на 2035,60 тис.грн., тобто на 39,64%.

Частка податку на додану вартість у зведеному бюджеті склала 12,91%.

До бюджету надійшло у 2008 році 5504,20 тис. грн., що на 1038,90 тис. грн. більше ніж у 2006 році, або на 23,27% та більше ніж у 2007 році на 1752,70 тис. грн. тобто на 4 - 6,12%.

Таблиця 2.12

Динаміка находжень до зведеного бюджету непрямих податків

№ п/п	Найменуваня платежу	2006 р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2007р до 2006р	Відхилення 2008р до 2006р	Відхилення 2008р до 2007р
					тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн	%
1	Податок на додану вартість	4465,30	3751,50	5504,20	-713,80	84,01	1038,90	123,27	1752,70	146,72
2	Акцизний збір	1841,10	1383,40	1666,30	-457,70	75,14	-174,80	90,51	282,90	120,45
	Разом	6306,40	5134,90	7170,50	-1171,50	113,70	864,10	113,70	2035,60	139,64

Частка акцизного збору у зведеному бюджеті складає 3,91%. У 2008 році до бюджету надійшло 1666,30 тис. грн., що менше, ніж у 2006 році на 174,80 тис. грн. або на 9,49% та більше ніж у 2007 році на 282,90 тис. грн. або на 20,45%.

Станом на 01.01.2009 року на обліку в податковому органі перебуває 4132 громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що на 625 осіб більше, ніж на звітну дату минулого року та більше за 2006 рік на 938 осіб. Платниками єдиного податку є 2245 суб'єктів підприємницької діяльності; платниками фіксованого сільськогосподарського податку являються 1292 суб'єкти підприємницької діяльності. У 2008 році на облік було взято 972 особи, що більше за попередній рік на 143 суб'єкти та більше за 2005 рік на 173 особи. Також окрім збільшення платників податків велику роль відіграє те, що набагато зменшилась кількість тих, хто знімається з обліку. Так у 2008 році знялись з обліку 234 особи, тоді як у 2007 році їх кількість склала 411 особи, а у 2006 році - 322. Важливу роль відіграють такі податки як єдиний податок, який сплачується як з фізичних, так і з юридичних осіб та фіксований сільськогосподарський податок. До зведеного бюджету у 2008 році єдиний податок надійшов у сумі 1853,80 тис.грн, що більше, ніж у 2006 році на 556,90 тис.грн., або на 42,94% та більше , ніж у 2007 році на 270,40 тис.грн. або на 17,08%. В тому числі єдиний податок з юридичних осіб до зведеного бюджету у 2008 році надійшов у розмірі 837,60 тис.грн., що більше за 2006 рік на 187,80 тис.грн., тобто на 28,90% та більше за минулий період на 1,40 тис.грн., тобто на 0,17% (Додаток В).

Єдиний податок з фізичних осіб у 2008 році надійшов у сумі 1016,20 тис. грн., що більше за 2006 рік на 369,10 тис.грн. або на 57,04% та більше, ніж у 2007 році на 269,00 тис.грн або на 36,00% (мал. 2.11).



Мал. 2.12 Динаміка надходжень єдиного податку до зведеного бюджету

за 2006-2008 роки (тис.грн.)

Якщо сума єдиного податку до зведеного бюджету з кожним роком збільшувалась, то з фіксованим сільськогосподарським податком навпаки. У 2006 році його сума складала 1234,00 тис.грн, тоді як вже у 2007 році ця сума зменшилась на 351,60 тис.грн або на 28,49% (мал. 2.12).

Мал. 2.13 Динаміка зміни фіксованого сільськогосподарського податку

У 2008 році фіксований сільськогосподарський податок надійшов у сумі 864,00 тис. грн., що менше за попередній рік на 18,40 тис.грн, тобто на 2,1%. У порівнянні з 2006 роком надходження 2008 року зменшились на 370,00 тис.грн., тобто на 29,08%.

Таблиця 2.13

Динаміка надходжень до зведеного бюджету єдиного податку та

фіксованого сільськогосподарського податку

№ п/п	Найменування платежу	Факт 2006 р	Факт 2007р	Факт 2008р	Відхилення 2007р до 2006р	Відхилення 2008р до 2006р	Відхилення 2008р до 2007р
					тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн	%
1	Єдиний податок всього:	1296,90	1583,40	1853,80	286,50	122,09	556,90	142,94	270,40	117,08
	у т.ч.з юрид.осіб	649,80	836,20	837,60	186,40	128,69	187,80	128,90	1,40	100,17
	.з фізичних осіб	647,10	747,20	1016,20	100,10	115,47	369,10	157,04	269,00	136,00
	Фіксований с/г податок	1234,00	882,40	864,00	-351,60	71,51	-370,00	70,02	-18,40	97,91

Одним з основних ресурсних платежів є плата за землю (8,69% зведеного бюджету). Станом на 01.01.2009 року зареєстровано 873 власника земельних ділянок, що менше, ніж минулого періоду на 186 одиниць.

Загальна кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності у 2008 році складає 1417, що менше за минулий період на 75 одиниць.

У 2008 році до зведеного бюджету плата за землю надійшла у сумі 3706,80 тис.грн., що у порівнянні з 2006 роком збільшилася на 1533,30 тис.грн., тобто на 70,55% та у порівнянні з 2007 роком на 579,40 тис.грн., тобто на 18,53%. У тому числі від платників - юридичних осіб надійшло у 2008 році 2772,70 тис.грн., що більше за 2006 рік на 1362,60 тис.грн., тобто на 96,63% та більше за минулий рік на 535,30 тис.грн., тобто на 23,93%. Від платників - фізичних осіб до бюджету у 2008 році надійшло 934,10 тис.грн., що у порівнянні з 2006 роком більше на 170,70 тис.грн., або на 22,36% та більше, ніж у 2007 році на 44,10 тис.грн., або на 4,96% (табл. 2.14).

До зведеного бюджету у 2008 році за сплату за спец водокористування до зведеного бюджету надійшло 57,50 тис.грн., що більше, ніж у 2006 році на 44,60 тис.грн або на 345,74% та більше, ніж у 2007 році на 35,30 тис.грн або на 159,01%.

Станом на 01.01.2009 року у податковому органі зареєстровано 23 платника плати за користування водними ресурсами, що менше, ніж минулого року на 7 платників.

Плата за користування надрами у 2008 році склала 2,90 тис.грн, що більше за 2006 рік на 190,00%, але менше, ніж було надходжень у 2007 році на суму 2,70 тис.грн., тобто на 48,21% (табл. 2.14).

У Болградській податковій інспекції плата за користування надрами сплачується лише одним платником. Більше зареєстрованих не має. Один платник минулого року знявся з реєстру.

Збір за геологорозвідувальні роботи у 2008 році склав 54,10 тис.грн., що на 35,90 тис.грн., або на 197,25% більше, ніж у 2006 році. У порівнянні з 2007 роком у 2008 році збір за геологорозвідувальні роботи збільшився на 25,00 тис.грн., тобто на 85,91%.

У разі порушення податкового законодавства платниками податків і зборів, до них застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня.

Таблиця 2.14

Динаміка надходжень ресурсних платежів до зведеного бюджету

Найменування платежу	Факт 2006 р	Факт 2007р	Факт 2008р	Відхилення 2007р до 2006р	Відхилення 2008р до 2006р	Відхилення 2008р до 2007р
				тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн	%
Плата за землю	2173,50	3127,40	3706,80	953,90	143,89	1533,30	170,55	579,40	118,53
у т.ч. з юридичних осіб	1410,10	2237,40	2772,70	827,30	158,67	1362,60	196,63	535,30	123,93
фізичних осіб	763,40	890,00	934,10	126,60	116,58	170,70	122,36	44,10	104,96
Плата за спеціальне водокористування	12,90	22,20	57,50	9,30	172,09	44,60	445,74	35,30	259,01
Плата за користування надрами	1,00	5,60	2,90	4,60	560,00	1,90	290,00	-2,70	51,79
Збір за геологорозві- дувальні роботи	18,20	29,10	54,10	10,90	159,89	35,90	297,25	25,00	185,91

Місцеві податки і збори до зведеного бюджету надійшли у сумі 574,30 тис.грн., що у порівнянні з 2006 роком свідчить про їх зріст на 153,20 тис. грн., тобто на 36,38% та у порівнянні з 2007 роком сума надходжень місцевих податків і зборів зросла на 87,40 тис.грн., тобто на 17,95% (таблиця 2.10).

Податок на промисел у 2008 році надійшов до бюджету у сумі 13,90 тис.грн., що менше за надходження 2007 року на 2,70 тис.грн., тобто на 16,27%), та у порівнянні з минулим роком сума податку на промисел зменшилась - на 6,50 тис.грн., тобто на 31,86% (таблиця 2.10).

Податок за торговий патент у 2008 році до зведеного бюджету надійшов у сумі 427,40 тис.грн. Це більше, ніж у 2006 році на 119,30 тис.грн., тобто на 38,72%) але менше, ніж сума податку у 2007 році на 67,90 тис.грн., тобто на 13,71%.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища у 2008 році до зведеного бюджету надійшов у сумі 263,50 тис.грн. Це свідчить про те, що у порівнянні з 2006 роком сума надходження збільшилась на 156,90 тис.грн., тобто на 147,19%, а у порівнянні з 2007 роком - збільшилась на 73,30 тис.грн., тобто на 38,54% (таблиця 2.10), тобто на 147,19%, а у порівнянні з 2007 роком - збільшилась на 73,30 тис.грн., тобто на 38,54% (таблиця 2.10).

Загалом надходження з усіх податків та зборів (обов'язкових платежів) за останні три роки поступово збільшувались. І лише деякі податки мали зрушення у бік зменшення.

2.3 Аналіз податкового боргу Болградської державної податкової інспекції за 2006-2008 роки

Податковим боргом вважається сума податкового зобов'язання, як самостійно розраховуються платником та відображена в його податкових деклараціях або розрахунках, так і нарахована податковим органом, не сплачена у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання.

До складу податкового боргу входять:

- несплачені у встановлені строки податкові зобов'язання;

- пеня, штрафні санкції (штрафи);

- плата за користування відстрочкою.

За умови відсутності своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податковий орган направляє такому платнику податкові вимоги.

У 2006 році податковим органом платникам було відправлено 377 перших податкових вимог на суму 752,1 тис.грн, у 2007 році кількість перших податкових вимог склала 351 на загальну суму 749,80 тис.грн, тобто на 26 вимог менше, ніж у 2006 році на суму 2,30 тис.грн. У 2008 році платникам було відправлено 342 перші вимоги на загальну суму 434,10 тис.грн., що менше, ніж у 2006 році на 35 вимог сумою 317,1 тис.грн., та менше, ніж у 2007 році на 9 вимог, загальною сумою 315,70 тис.грн.

Якщо у тридцятиденний строк платник не сплачує податковий борг, то податковим органом відправляється друга податкова вимога. У 2008 році було надіслано других податкових вимог - 66, загальною сумою 250,40 тис.грн., що більше, ніж у 2006 році на 16 вимог на суму 150,40 тис.грн. та більше, ніж у 2007 році на 8 вимог, тобто на 141,30 тис.грн.

Податковий борг платника може перебувати у таких статусах: інертному та дієвому. Дієвий поділяється на види: активний, пасивний, при процедурі банкрутства, розстрочення (відстрочення), безнадійний.

За даними таблиці 2.15 податковий борг всього погашений у сумі 620,80 тис.грн. З них: інертний борг складає 43,10 тис.грн. (7%), пасивний - 287 тис. грн. (46%) та при процедурі банкрутства - 290,80 тис.грн.(47%).

У тому числі державний борг складає всього 271,50 тис.грн.: сума інертного боргу складає 30,50 тис.грн., пасивного - 200,70 тис.грн., при процедурі банкрутства - 40,30 тис.грн. Сума боргу з податку на додану вартість надійшла усього у 2008 році у розмірі 128,00 тис.грн. З них інертний борг складає 0,30 тис.грн., пасивний борг у сумі 109,40 тис.грн та при процедурі банкрутства платників сума боргу складає 18,30 тис.грн.

Сума погашеного податкового боргу з податку на прибуток у 2008 році склала 108,60 тис.грн., з яких інертний складає 6,60 тис.грн., пасивний борг займає найбільшу частку - 90,50 тис.грн., а банкрути складають 11,50 тис. грн.

Податковий борг з земельного податку був погашений у сумі 50,60 тис.грн., у тому числі інертний борг складає 3,80 тис.грн., пасивний складає найбільшу суму - 31,30 тис.грн., банкрути - 15,40 тис.грн. Фіксований сільськогосподарський податок в рахунок погашення податкового боргу надійшов до бюджету у сумі 263,70 тис.грн., з яких: інертний - 3,60 тис.грн., пасивний складає 43,20 тис.грн, велика сума податкового боргу з фіксованого податку складають банкрути - 227,90 тис.грн.

Сума податкового боргу з податку з доходів з фізичних осіб, яка була погашена, складає 12,20 тис.грн., з яких пасивний борг складає 7,30 тис.грн., банкрути - 4,90 тис.грн.

Таблиця 2.15

Борг по статусам станом на 01.01.2009 року

	Всього	Інертний	Пасивний	Банкрути
Всього, у т.ч.:	620,80	43,10	287,00	290.80
Державний борг	271.50	30,50	200,70	40,30
ПДВ	128.00	0,30	109,40	18.30
Податок на прибуток	108.60	6,60	90,50	11.50
Земельний податок	50,60	3,80	31,30	15,40
Податок з доходів фізичних осіб	12,20	0,00	7,30	4,90
Фіксований с/г податок	263,70	3.60	43,20	227,90

Заборгованість платників податків, що була сплачена у 2008 році склала 298957 тис.грн., що менше, ніж у 2006 році на 39574 тис.грн., тобто на 11,69%, але більше, ніж у 2007 році на 103927 тис.грн., тобто на 53,29%. У банкрутів сума заборгованості у 2008 році надійшла у розмірі 246842 тис.грн., що менше 2006 року на 341284 тис.грн., тобто на 58,03% та менше, ніж сума заборгованості у 2007 році на 30428 тис.грн., тобто на 10,07%.

За даними таблиці 2.16 бачимо, що сума сплаченого боргу з податку на додану вартість у 2008 році склала 110867 тис.грн., що більше, ніж у 2006 році на 49527 тис.грн., тобто на 80,74%, та більше за 2007 рік на 70782 тис.грн. або на 176,58%, що свідчить про зменшення загального податкового боргу. При процедурі банкрутства платники, які винні, у 2008 році розрахувались на суму 18515 тис.грн., що менше за 2006 рік на 94606 тис.грн., або на 83,63%, але більше за 2007 рік на 11778 тис.грн., тобто на 174,83%. Заборгованість з податку на прибуток у 2008 році була сплачена всього на суму 96876 тис.грн., що більше за 2006 рік на 86710 тис.грн., тобто на 852,9 %. У порівнянні з 2007 роком у 2008 році сума сплаченого боргу з податку на прибуток збільшилась на 51292 тис.грн., тобто на 112,52%. Сума сплаченої заборгованості платників-банкрутів склала у 2008 році 18515 тис.грн., що у порівнянні з 2006 роком збільшилась на 8582 тис.грн., тобто на 1529,77%. У 2007 році таких підприємств - боржників не було, тоді як у 2008 році були і сума сплати склала 9143 тис.грн.

Сума сплаченої заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у 2008 році склала 7281 тис.грн., що у порівнянні з 2006 роком зменшилась на 4615 тис.грн., тобто на 68,07% та у порівнянні з 2007 роком також зменшилась на 4424 тис.грн., тобто на 37,80%. Платники - банкрути розрахувались у 2008 році на суму 3760 тис.грн., що менше за 2006 рік на 11335 тис.грн., тобто на 75,09% та у порівнянні з 2007 роком сума розрахунку збільшилась на 3760 тис.грн., тобто у 2007 році з цього податку її в загалі не було.

На кінець 2008 року податковий борг до зведеного бюджету надійшов у розмірі 620,60 тис.грн., що менше за 2006 рік на 426,30 тис.грн або на 40,72% та менше за попередній рік на 22,30 тис.грн., тобто на 3,47%.

До державного бюджету сума погашеного податкового боргу складає у 2008 році 271,80 тис.грн., що менше за 2006 рік на 15,20 тис.грн., тобто на 5,3%, але більше за 2007 рік на 91,60 тис.грн., тобто на 50,8% (таблиця 2.17).

Активного боргу зведеного бюджету у 2008 році не було, тоді як у 2006 році ця сума склала 197,10 тис.грн., а у 2007 році - 27 тис.грн., тобто менше за попередній рік на 170 тис.грн. До державного бюджету сплати боргу не було у 2008 році, на відміну від 2006 року, коли сума боргу була погашена у розмірі 33 тис.грн., тоді як у 2007 році - 20,80 тис.грн., тобто на 12,20 тис.грн. менше.

Зведений бюджет. Погашення пасивного боргу у 2008 році склало 287,30 тис.грн., що більше за 2006 рік на 48,20 тис.грн., тобто на 20,16%. У порівнянні з 2007 роком у 2008 році відшкодований пасивний борг більший на 105 тис.грн., тобто на 57,6%. Але це свідчить не про збільшення податкового боргу, а навпаки, про покращення сплати його до бюджету.

Державний бюджет. Сума сплаченого пасивного боргу у порівнянні з 2006 роком у 2008 році збільшилася на 94,40 тис.грн., тобто на 1,9% та у порівнянні з 2007 роком - збільшилася на 73,10 тис.грн., тобто на 1,57%. Це є позитивним фактором роботи податкового органу.

Платники - банкрути перед зведеним бюджетом розрахувались на суму 290,20 тис.грн., що менше, ніж у 2006 році на 320,50 тис.грн., тобто на 52,5% та менше за 2007 рік на 59,10 тис.грн., тобто на 16,9%. До державного бюджету сума заборгованості склала у 2008 році 40,30 тис.грн., що менше за 2006 рік на 94,60 тис.грн., тобто на 70,13% але більше, ніж сума заборгованості, яка надійшла до бюджету у 2007 році на 12,30 тис.грн., тобто на 43,9%.

Таблиця 2.17

Результати роботи відділу погашення прострочених

податкових зобов'язань

Дата	Податковий борг	Активний борг	Пасивний борг	Банкрути
	Зведений бюджет	Державний бюджет	Зведений бюджет	Державний бюджет	Зведений бюджет	Державний бюджет	Зведений бюджет	Державний бюджет
2006 рік	1046.90	287.00	197.10	33,00	239.10	106,40	610.70	134,90
2007 рік	642,90	180,20	27,00	20,80	182.30	127,70	349,30	28.00
2008 рік	620,60	271,80	0,00	0,00	287,30	200.80	290,20	40,30

Загальна сума надходжень в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету у 2008 році склала 1257,7 тис.грн., що менше за попередній рік на 63,50 тис.грн та до державного бюджету 521,7 тис.грн., що більше за 2007 рік на 8,40 тис.грн.

Сплачено платником у період дії податкових вимог до прийняття рішення про стягнення активів у 2008 році 694,8 тис.грн., що менше, ніж було сплачено у попередньому році на 16,30 тис.грн., тобто на 2,3%.

Самостійно сплачено платником в рахунок погашення податкового боргу у 2008 році було 397,40 тис.грн. Але у попередньому році ця сума складала 405,7 тис.грн., тобто на 8,30 тис.грн більше.

Надходження за рахунок вжитих податковим органом заходів з погашення податкового боргу до зведеного бюджету у 2008 році склали 165,5 тис.грн., що менше за попередній рік на 38,90 тис.грн. До державного бюджету сума надходжень у 2008 році склала 53,9 тис.грн., що менше за попередній рік на 29,50 тис.грн. Джерела надходжень: у 2008 році - 52 акти вилучення готівки, на суму 116,7 тис.грн. У 2007 році кількість актів склала 47 загальної суми 147,2 тис.грн.; у 2008 році від самостійної реалізації платником заставного майна за погодженням з податковим органом до бюджету надійшло 26,2 тис.грн. від 4 підприємств, тоді як у 2007р. ця сума дорівнювала 35,6 тис.грн. від 5 підприємств; у 2008 році до бюджету надійшла сума податкового боргу від 1 підприємства за рахунок стягнення на майно боржника в судовому порядку у розмірі 5,5 тис.грн., тоді як у 2008 році сума надходження складала 10,7 тис.грн.(з 19 підприємств); надійшло в рахунок погашення податкового боргу від підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства: у 2008 році - 7 підприємств на суму 17,1 тис.грн., та у 2007 році - 3 підприємства на суму 10,9 тис.грн.

Заходи примусового стягнення податкового боргу податковим органом здійснюються лише у тому випадку, якщо з боку платника не було проведено ніяких дій з погашення податкового органу після отримання першої та другої податкової вимоги.

Таким чином, податкові надходження формують основну частину бюджетних надходжень. Робота Болградської державної податкової інспекції в Одеській області щодо стягнення податків до бюджету підтверджує те, що податкова система є дійсно основним джерелом мобілізації доходів бюджету.

РОЗДІЛ З НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ

СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Зарубіжний досвід розвитку податкової системи

Удосконалювати податкову систему України слід з урахуванням позитивного досвіду розвинутих зарубіжних країн. Зрозуміло, при цьому необхідно виходити із конкретних історичних та економічних особливостей України. Адже податкова стабілізація, як відомо, є важливим чинником економічної стабілізації країни.

Формування податкової системи України потребує вивчення досвіду розвинутих країн, податкові системи яких мають багатолітню історію. Наш власний досвід надзвичайно обмежений, оскільки в умовах адміністративно-командного соціалізму відносини між державою і підприємствами базувалися на прямому вилученні значної частини їхніх доходів до бюджету у вигляді відрахувань від прибутку, різного роду платежів.

Аби встановити закономірності, треба розглянути основні риси сучасних податкових систем розвинутих країн, їхню еволюцію та її причини.

Сучасним податковим системам властива вагома частка податкових надходжень бюджетів в ВНП. Наприкінці 90-х років вона становила: у США - 30%, Японії - 31%, Англії - 37%, Канаді - 37%, Німеччині - 38%, Італії -40%, Франції - 44%, Бельгії - 46,1%, Нідерландах - 48%, Норвегії - 48,3%, Данії - 52%, Швеції - 61% [24].

Так, найменші масштаби перерозподілу державою ВНП характерні для американського варіанту ліберальної ринкової економіки та японської моделі. У США це зумовлено використанням податкової політики як засобу державного регулювання економічних процесів, перш за все як засобу створення умов, сприятливих для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня податкового тягаря в країні. В Японії невелика частка податків у ВНП є наслідком того, що податкова політика як метод державного регулювання відіграє другорядну роль. Провідна роль належить іншим методам - державному програмуванню, прямій державній підтримці певних галузей і підприємств [29].

Найвища частка податкових надходжень у ВНП характерна для шведського варіанта моделі функціональної соціалізації з властивим їй державним втручанням передусім не у виробництво, а у відносини розподілу, що зумовлює необхідність акумуляції в руках держави значної частки ВНП з її подальшим використанням на соціальні цілі.

Важливою характеристикою сучасних податкових систем розвинутих країн є їхня структура. У США, Японії, Канаді, Англії переважають прямі податки. У Франції - непрямі, 56,6%: податки на споживання, акцизи, внески підприємців у фонди соціального страхування. Німеччина, Італія мають досить урівноважену структуру податків (частка непрямих податків у Німеччині - 45,2%, в Італії - 48,9%) [32].

Однією з важливих причин розвитку непрямих податків в країнах ЄС стала, поряд з історичними традиціями, наполегливо впроваджувана політика уніфікації податкових систем країн співтовариства. Політика уніфікації була проголошена з самого початку інтеграційних процесів у Західній Європі. В наш час результатом цієї політики стало наближення методів вилучення непрямих податків, тоді як у сфері прямого оподаткування окремим країнам надається більша самостійність [34].

Значна роль непрямих податків у багатьох західних країнах викликана також їхньою високою фіскальною ефективністю і використанням цих податків для збалансування місцевих бюджетів (зокрема в Німеччині). Можливість останнього зумовлена тим, що споживання є більш-менш рівномірним у територіальному розрізі, тому непрямі податки забезпечують рівномірніші надходження до місцевих бюджетів.

Наступним важливим аспектом структури податкових систем розвинутих країн є структура прямих податків, яка характеризується певними закономірностями, а саме - залежністю співвідношення між податком на прибуток підприємств і особистим прибутковим податком від структури національного доходу. В країнах з розвинутою ринковою економікою у створеному національному доході переважають індивідуальні доходи. Тому частка особистого прибуткового податку значно вища [33].

Наведені приклади свідчать про те, яке велике значення мають у зарубіжних країнах проблеми урегульованості взаємовідносин платника податку з податковими органами, що, насамкінець, є головним фактором ефективності всієї системи оподаткування.

Зрозуміло, що кожна країна світу має свою податкову систему, яка має особливості як у методиці обчислення, стягнення, так і в пільгах, які надаються. В кожній державі діє різна кількість податкових платежів. Але в більшості країн Західної Європи, Америки, Азії діють податки, які є головними в кожній з них: податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток, прибутковий податок з громадян, податок на нетрудові доходи та інші податки.

Розглянемо становлення у різних країнах такого непрямого податку, як податок на додану вартість. Цей податок бере свій початок у Франції і тепер діє практично в усіх країнах Західної Європи. Першою після Франції (базова ставка ПДВ - 16.85%) 1960 року ПДВ впровадила Мексика за стандартної ставки 10%. В Європі 1967 року ПДВ запровадила Данія також за ставки 10%. 1968-го цей податок був запроваджений у ФРН за стандартної ставки 10%, 1969-го в Швеції - 11%; 1973-го в Італії - 12%; 1989-го в Швейцарії -6.5%; 1991-го у Канаді - 7%; 1995-го в Японії за єдиної ставки 3% [30].

Податкова система Франції вельми схожа з українською, тому доцільно проаналізувати ті умови, які супроводжували введення ПДВ у Франції, щоб зрозуміти помилки при впровадженні ПДВ в Україні. Досвід Франції свідчить, що впровадження ПДВ давало позитивні результати [16]:

в умовах економічного піднесення;

в умовах стабільності цін або низької інфляції. У Франції в період впровадження ПДВ держава регулювала 30% цін у приватному секторі та всі ціни а продукцію, вироблену в державному секторі. При цьому у 1952, 1956, 1957, 1963 роках уряд переходив до режиму блокування цін. Лібералізація цін була здійснена лише з весни 1960 року;

-коли під жорстким контролем французької держави перебувала фінансово-кредитна система країни.

Тобто однією з помилок української влади при розбудові вітчизняної податкової системи було несвоєчасне запровадження податку на додану вартість, яке відбувалося на тлі втрати державою монопольного контролю над економікою та лібералізації цін.

Об'єктом оподаткування ПДВ є обороти з реалізації товарів як власного виробництва, так і придбаних на стороні, а також надання різних видів послуг виробничого та невиробничого характеру. Ставки податку істотно відрізняються. Кожна країна встановлює ставки оподаткування самостійно, які знаходяться в межах від 15% в Люксембурзі до 25% в Швеції та Данії [24].

Але треба визначити, що в кожній країні по цьому податку діють пільги при оподаткуванні. Так, пільгова ставка сплати цього податку майже у всіх країнах діє на більшість продовольчих товарів, особливо повсякденного попиту, на продукцію сільського господарства, лікарняні засоби, книги, друковану підписну продукцію, в деяких випадках на туристичні та готельні послуги, вантажні та пасажирські перевезення та інше. Взагалі можуть звільнятися від сплати податку державні установи, які пов'язані з виконанням адміністративних, соціальних, виховних, культурних та спортивних функцій, сільськогосподарське виробництво, деякі вільні професії. Звільняються від оподаткування банківські та фінансові послуги, страхування, послуги з охорони здоров'я, освіти та концертної діяльності, послуги пошти, радіо і телебачення. На деякі види виробів, навпаки, встановлюються підвищенні ставки оподаткування, наприклад на автомобілі, тютюнові вироби, дорогоцінні вироби, вироби з хутру та інше. Але в цілому стандартна ставка встановлюється на рівні не менш ніж 14%. В той же час ця ставка не поширюється на обороти кафе та ресторанів [31].

Цей податок має особливості в стосунках між різними країнами, членами Європейського Союзу. Як правило між ними встановлюються взаємовідносини, укладаються різні угоди, які передбачають, що при імпорті та експорті товарів цей податок взагалі не стягується.

В Італії від сплати ПДВ звільняються експортні товари, міжнародні послуги та ті, які пов'язані з виконанням різних операцій, а також операцій по страхуванню та наданню кредитів, розповсюдження акцій та облігацій, витрати по методичному забезпеченню, освіті, культурі, поштових послугах та операції, які пов'язані з придбанням та реалізацією золота та іноземної валюти [29].

В Нідерландах встановлюються знижені ставки ПДВ, на продукти харчування, безалкогольні напої, послуги готельного господарства, послуги пасажирського транспорту, деякі види комерційної діяльності, а також на банківські, страхові та фінансові послуги, освіту та охорону здоров'я [33].

В Австрії знижені ставки застосовуються при здачі в найм нерухомості (крім гаражів та паркингів), а також при здійсненні деяких угод у сфері культури, науки та інше [32].

Тобто незважаючи на те, що цей податок діє практично в усіх країнах Західної Європи, в кожній з них діють різні його ставки та діє досить гнучка система його запровадження.

Іншим непрямим податком, який також розповсюджений в різних країнах світу, є акцизний збір. Цей податок встановлюється на високорентабельні або окремо визначені вироби чи на товари, які завозяться з закордону. Головним чином до них відносяться алкогольні напої, тютюнові вироби, паливо, транспортні засоби. Ставки на них встановлюються у вигляді відсотків до ціни виробу (Великобританія), у деяких державах - в сумі до визначеної кількості товарів (Німеччина) [24].

Оскільки в різних країнах перелік підакцизних виробів та ставки податку різні, в міждержавному відношенні існує проблема в їх рівнянні або гармонізації. Так, у країнах, де низькі ставки акцизного збору, розвиток міжнародної торгівлі, особливо в прикордонних місцевостях, призводить до втрат в бюджеті, і навпаки. Збитки по сплаті цього податку наявні в тих країнах, де стимулюється розвиток туризму. В зв'язку з цим в країнах Європейського Союзу, постала проблема уніфікації акцизного збору, для того, щоб не допустити помітної різниці в цінах підакцизних виробів. Для цього передбачається, що в країнах - членах Європейського Союзу не будуть вводитись нові акцизи, а також не будуть збільшуватись ті ставки, які зараз запропоновані (в тому числі і на паливо).

Значне місце в податковій системі різних країн займає податок на прибуток, який є прямим податком. Цей податок діє в усіх країнах і питома вага його в бюджетах різних країн складає від 10% в Швейцарії до 53% в Італії. В середньому у 28 найбільш розвинутих країнах світу середня ставка складає 36,25%. Так, у Новій Зеландії ця ставка складає 48%, Німеччині - 45%, Бельгії та Польщі - 40%, Австрії, Чехії та США - 39%, Ірландії, Канаді -38%, Японії - 37,5%, і таке інше. Нижчі ставки діють в Угорщині - 18%, Швеції - 28%, Туреччині - 27,5%, Великобританії - 33%, Австрії, Данії -34% [29].

З урахуванням того, що цей податок має різні ставки оподаткування в різних країнах, перед державами постає проблема уніфікації оподаткування. Суть цієї проблеми полягає в тому, щоб особливо для країн - членів ЄС, полегшити доступ на внутрішній ринок інших країн, а також збільшити залучення іноземних інвестицій у вигляді утворення різних філій та дочірніх компаній. З цією метою передбачається [33]:

1. Зближення ставок оподаткування;

2. Усунення подвійного оподаткування між державами;

3. Взаємозв'язок та взаємоповага між різними країнами - членами ЄС .

Головна функція цього податку є не тільки фіскальна, а й стимулююча. В деяких державах податок на прибуток складає до 35-40 % в бюджеті держави. У деяких країнах прибуток є джерелом фінансування і місцевих бюджетів. Але порядок сплати цього податку в різних країнах різний [34].

Порядок розрахунку прибутку, який оподатковується, принципово однаковий (з загальної суми валового доходу підприємства відіймаються валові витрати). Але при розрахунку прибутку до оподаткування та при визначенні валових витрат приводяться є дію стимулюючі заходи.

Так, у США до валових витрат відносяться всі 100 % дивідендів на цінні папери, які знаходяться в повній власності місцевих дочірніх компаній. Діють також пільги при проведенні і прискореної амортизації, інноваційні заходи, науково-дослідні роботи [33].

У Канаді існує дві ставки оподаткування прибутку - федеральна та провінціальна. Згідно з цим і прибуток, сплачується в федеральний та провінціальний бюджети. У цій державі також широко застосовується різні пільги, до яких відносяться[29];

-надання пільгового інвестиційного кредиту;

-податковий кредит на витрати на науково-дослідні та конструкторські
роботи;

-прискоренні темпи амортизації та інше.

Але велика кількість пільг приводить до зменшення коштів, які спрямовуються до державного бюджету, тому і політика ця поступово згортається, а кількість пільг зменшується. Якщо середня ставка податку на прибуток для всіх підприємств складає 28 %, то для підприємств малого бізнесу -12 %.

У Великобританії ставка податку на прибуток складає 33 %. Але для малих підприємств застосовується зменшена ставка - 25 %. Причому малі підприємства визначаються за ознакою розміру отриманого прибутку. При визначенні прибутку до оподаткування від валових доходів відіймаються всі витрати, які пов'язані з науково-дослідними роботами. Навпаки, нафтодобувні підприємства крім податку за основною ставкою вносять до бюджету ще 50 % доходу, який у них залишається [24].

Особливості в оподаткуванні прибутку діють і в Німеччині. Так, в цій державі встановлені дві ставки: на прибуток, який не розподілений - 50 %, та на розподілений прибуток - 36%. Це робиться з урахуванням того, що при нерозподіленому прибутку оподатковуються дивіденди акціонерів прибутковим податком з громадян. Широко застосовується прискорена амортизація, яка дозволяє в перший рік придбання обладнання списувати до 50 % його вартості, а в перші три роки - до 80 % [33].

У Франції існує податок на чистий прибуток, при цьому прибуток визначається з урахуванням всіх операцій. Він розраховується як різниця між доходами підприємства та витратами, які пов'язані з виробничою діяльністю. Основна ставка податку - 34%. Знижені ставки встановлюються на прибуток від землекористування та від вкладів у цінні папери (до 24 %) [33].

Особлива система сплати податку на прибуток існує і в Японії. Цей податок має назву прибутковий податок з юридичних осіб. При цьому встановлюються три види цього податку [34]:

- державний прибутковий податок - 33,48 % від прибутку;

- префектурний прибутковий податок - 5% від державного, що складає 1,67% від загального прибутку;

- міський, районний - 12,8 % від державного, що складає 4,12 % від загального прибутку.

В сумарному вигляді юридичні особи сплачують до 40 % від загального прибутку. Крім того частина прибутку є джерелом оплати податку на підприємницьку діяльність, який є податком префектур [29].

У Швеції при сплаті національного податку на прибуток всі платники податку поділяються на резидентів та нерезидентів. Резиденти сплачують податок з усієї суми доходів, а нерезиденти -- тільки з прибутку, який отриманий тільки в Швеції. Ставка податку на прибуток 28 %. Не існує місцевих податків для корпорацій, а також немає різниці між розподіленим та нерозподіленим прибутком. При розрахунку прибутку акції підприємства оцінюються за нижчою ринковою ціною їх вартості. База оподаткування зменшується на витрати, які пов'язані з бізнесом, у тому числі відсотки по кредитах, по інвестуванню філій або придбанню нового обладнання, прибуток від реалізації матеріальних та нематеріальних основних засобів та інших активів. Збитки, які отримані при реалізації капітальних активів, також списуються за рахунок сукупного прибутку [24].

Як видно в цілому, у кожній країні існує цей податок, але він має особливості, які відображають економічну політику держави, її мету та завдання.

Прибутковий податок з громадян в іноземних державах має подвійне значення та термінологію. По-перше, він застосовується як податок з юридичних осіб і практично являє собою податок на прибуток підприємств. По-друге, цим термінам позначається як податок, який сплачують фізичні особи. Цей податок існує в усіх країнах світу. Різні країни мають різні ставки податку. Найбільшу ставку прибуткового податку мають Нідерланди - 60 %, Фінляндія - 61 %, Швеція - 51 %, Франція - 56 %, Мексика, Туреччина - 55%. Найменші ставки цього податку у Швейцарії - 11,5%, Канаді - 29 %, Новій Зеландії -33% [24].

Але такі досить високі ставки цього податку можуть бути зменшеними в більшості країн світу за рахунок різних пільг та інших заходів і таким чином цей податок не є засобом пограбування громадян. Крім того, при розрахунку цього податку в усіх країнах встановлюється неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який теж зменшує розмір податку.

Так, у США діють п'ять податкових ставок, згідно з якими всі платники податку розподіляються в залежності від сімейного стану, і кожний платник має змогу вибрати той варіант, який йому більш вигідний. Але коли оподатковується в цілому подружжя, то податки нараховуються на всю сім'ю. Ставка податку в залежності від категорії оподатковування громадян коливається від 15 % до 39,6 % [30].

У Канаді існує система оподаткування, коли відрахування проводяться в федеральний та регіональний бюджети. Для федерального бюджету прибутковий податок розраховується по трьох ставках в залежності від розміру доходу - 17%, 26%, 29%. Регіональні ставки оподаткування встановлюються керівництвом штатів і складають від 14,8 % в провінції Альберта до 22 % в провінції Британська Колумбія [24].

Особливістю сплати прибуткового податку з громадян Великобританії є те, що всі доходи громадян поділяють на окремі частини, в залежності від виду доходів та джерел їх отримання. Оподаткуванню підлягає весь розмір отриманого річного доходу за мінусом дозволених законодавством пільг та знижок. Весь дохід підрозділяється на зароблений та інвестиційний. При розрахунку прибуткового податку застосовуються універсальні знижки, важливішими з яких є додаткові сімейні, які надаються главі сім'ї. Особиста знижка та інші переглядаються кожного року в залежності від економічних обставин, які склалися в державі. У Великобританії в залежності від рівня доходу встановлені три ставки цього податку - 20 %, 25 %, 40 % [29].

Досить високі ставки прибуткового податку існують в Німеччині (від мінімальної ставки 19% до максимальної - 53%). Існує різний рівень неоподаткованого мінімуму для сімейних громадян та для не сімейних. Діє також велика кількість пільг (на дітей, пільги за віком, за надзвичайними обставинами -- хвороба, нещасний випадок). Так як і в Великобританії, при визначенні податку на заробітну плату всі громадяни поділяються на шість класів. Для визначення суми податків розраховуються податкові таблиці, які враховують клас платника, наявність дітей, на утриманні кого вони знаходяться, як ведеться сімейного господарства, податкові пільги [30].

У державному бюджеті Франції прибутковий податок складає в цілому 18%. Він стягується з всіх видів доходів, в тому числі з заробітної плати, винагороди, пенсій, ренти, рухомого майна, від землеволодіння, від сільськогосподарської діяльності, від промислової та комерційної діяльності, від операцій з цінними паперами, доходів від некомерційної діяльності, а також при передачі прав власності. Так, як і в інших країнах, у Франції визначається неоподатковуваний мінімум доходів, а далі податок збирається за прогресивною шкалою від 0 % до 56,8 % [24].

В Іспанії прибутковий податок сплачується на підставі закону, який був прийнятий в 1991 р. В базу до оподаткування входять всі доходи, тобто заробітна плата, пенсії, допомога по безробіттю, доходи в натуральному вигляді, доходи від капіталу, від підприємницької та професійної діяльності, приросту майна. Крім того з бази оподаткування віднімаються відрахування на соціальне страхування, профспілкові внески, витрати на кожну дитину та утриманця (якщо вони проживають в родині платника), внески в фонд інвалідів, на благодійні цілі, розмір вкладень в підприємницьку діяльність, 15% витрат на ліки, на які є відповідні документи [34].

Відносно високі ставки при оподаткування прибутковим податком в Японії. Так як і в більшості держав світу, стягнення прибуткового податку здійснюється за прогресивною шкалою і ставки коливаються від 10% до 50 %. Крім державного прибуткового податку по зазначених ставках, в державі проводиться сплата в професійний бюджет по трьох ставках - 5%, 10%, 15%, а також в місцеві бюджети. Тобто прибутковий податок сплачується в три бюджети. Крім того, окремо визначається сума податку на кожного жителя держави, яка сплачується один раз на рік. Від сплати податку звільняються витрати на лікування, додаткові пільги мають також багатосімейні. В середньому громадянин Японії, якщо він має середні доходи, може бути звільнений від оподаткування на 30 % його доходів [29].

Ще вищий рівень обкладання доходів у Данії. При оподаткуванні всі доходи поділяються на чотири групи: особистий дохід, дохід від капіталу, неоподатковуваний звичайний дохід та дохід від акцій. Особистий дохід складається з заробітної плати, розміру повернення податку, розміру безкоштовного житла, витрат на службовий автомобіль, який використовується на особисті цілі, пенсій і чистий дохід від підприємницької діяльності та ін. Дохід від капіталу складається з чистих відсотків, неоподатковуваного прибутку при продажу акцій, дивідендів від іноземних компаній, які отримані за межами країни, суми орендної плати за житло, яке надається в найм. Неоподатковуваний звичайний дохід -- це сукупність особистого доходу та доходу від капіталу за винятком пільг, які надаються згідно з чинним законодавством. Дохід від акцій складається з неоподатковуваного прибутку від продажу акцій, дивідендів, що отримані від вітчизняних компаній, які нижчі від датських, та ін. В цілому прибутковий податок складається з трьох частин -- державний, муніципальний та церковний. Відсоткова ставка цього податку складає 61%, при цьому середня ставка муніципального та церковного податку складає близько 30 % [24].

У Норвегії сукупний оподатковуваний дохід складається з заробітної плати, додаткових пільг, які надаються працівникові, а також повернення з фондів соціального страхування, пенсій, аліментів, доходу від підприємницької діяльності та відсотків на капітал. В країні оплата податку проводиться окремо кожним з членів родини. Розмір муніципального податку дорівнюється 21% та плюс 7% на фонд дарування, який сплачується з чистого прибутку. Ставки оподаткування для першої та другої групи платників складають 9,5 % і 13,7 %. Крім того існує положення, коли дохід може бути знижений до 20 % на суму підтверджених витрат [31].

В цілому можна зробити висновки, що в більшості країн діють досить високі стандартні ставки оподаткування. Але наявність великої кількості пільг, знижок, можливість вибору різних варіантів оподаткування дає можливість знизити загальні та індивідуальні ставки в 1,5-2 рази, і податковий тягар на громадян зменшується.

Крім загальноприйнятих податків і зборів існують специфічні види податків, які стягуються в розвинутих державах світу. Так, наприклад, специфічною рисою податкового законодавства Німеччини с наявність обов'язкового церковного податку. Загальнообов'язковий характер Церковного податку обумовлений історичними традиціями. Встановлюючи церковний податок як обов'язковий, уряд заручився підтримкою католицької церкви. Особливістю французької та шведської податкової системи є наявність таких платежів, як гербовий, екологічний податок, а податкової системи США шкільний податок.

Незважаючи на специфічні особливості економіки і традиції, в системі оподаткування європейських країн установлені практично спільні риси побудови податкової системи: діють практично одні й ті самі види прямих та непрямих податків, поширений податок на додану вартість, прибутковий податок з фізичних осіб, різні збори та мита, стягуються загальнодержавні або федеральні податки, регіональні і місцеві податки. Однак у системі оподаткування кожної країни є свої особливості, які можна переймати, використовуючи накопичений досвід з урахуванням специфіки адаптування їх до реальних умов сьогодення.

Таким чином, підсумовуючи результати аналізу формування податкових систем у різних країнах та визначаючи їхнє значення для України, можна дійти основного висновку, що проблема вдосконалення податкових систем постала не лише перед країнами з перехідною економікою, а й перед розвинутими державами. Вона об'єктивна й визначається необхідністю державного втручання в процес формування виробничих відносин і зміни тенденцій економічного розвитку.