Податкова система та шляхи її реформування

Зокрема, перед розробниками проекту Кодексу ставились такі головні цілі, як:

по-перше, послабити податкове навантаження на платників податків за рахунок зниження ставки податку на прибуток підприємств;

по-друге, зробити цей податок нейтральним по відношенню до всіх категорій платників податків шляхом скасування цілої низки пільг та винятків в оподаткуванні;

по-третє, спростити адміністрування податку на прибуток підприємств.

З метою вирішення зазначених проблем проектом Кодексу було запропоновано ряд змін до діючого сьогодні порядку справляння податку на прибуток.

Так, проектом Кодексу передбачено знизити ставку податку на прибуток підприємств з ЗО до 20 відсотків, а також ставку оподаткування дивідендів з ЗО до 15 відсотків.

Разом з цим, з метою недопущення різкого зниження надходжень до бюджету від цього податку передбачене поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств. Так, протягом першого року після набрання Кодексом чинності, запропоновано податок на прибуток сплачувати за ставкою 25 відсотків.

Необхідно зазначити, що передбачена проектом Кодексу ставка податку на прибуток, є значно нижчою від діючих сьогодні ставок цього податку в більшості європейських країн. Наприклад, у Бельгії ставка податку на прибуток становить -- 39 відсотків, Росії, Німеччині, Іспанії -- 35 відсотків, Австрії -- 34 відсотків, Франції -- 33 відсотків, Данії -- 32 відсотків.

Безумовно, суттєве зниження ставки податку на прибуток підприємств неминуче призведе до зменшення надходжень від цього податку до бюджету у перші роки після прийняття проекту Кодексу. Однак, як свідчить світова практика, і наша країна не є винятком і проведення економічних реформ приносить очікуваний ефект не моментально, а через визначений час. Компенсацією втрат цього перехідного періоду стане розширення бази оподаткування, основу якої складуть скорочення податкових пільг і залучення до оподаткування капіталів, що знаходяться у «тіньовому обороті».

Під час підготовки проекту Кодексу було переглянуто діючий перелік податкових пільг та винятків із загальних правил оподаткування і виключено ті з них, які безпосередньо не мають соціальної та інвестиційної спрямованості або є такими, що запроваджені з метою часткового вирішення проблем, пов'язаних з нестачею бюджетних асигнувань на ту чи іншу мету.

Крім того, проектом Кодексу уточнено перелік доходів та витрат, які дозволяється враховувати при визначенні оподатковуваного прибутку підприємств.

З метою спрощення адміністрування податку на прибуток підприємств проектом Кодексу передбачено одноразове подання декларації з податку на прибуток за підсумками роботи за звітний рік у строки не пізніше 25 лютого року, наступного за звітним. При цьому для забезпечення рівномірного надходження зазначеного податку до бюджету протягом року передбачено здійснення щомісячних авансових платежів, розмір яких розраховуватиметься виходячи з результатів господарської діяльності платника за минулий рік і підлягатиме коригуванню залежно від того чи збільшилися, чи зменшилися доходи платника протягом звітного року.

Для запобігання несплаті авансових платежів платниками податків протягом року або сплаті їх в неповному розмірі у проекті Кодексу передбачається установити відповідальність за такі порушення у вигляді штрафних санкцій та пені у разі, якщо недоплата по авансових платежах у порівнянні з розміром податку на прибуток, перерахованого за результатами звітного року, перевищуватиме ЗО відсотків.

Разом з цим, проектом Кодексу зберігається щоквартальне подання декларації з податку на прибуток та щоквартальна сплата податку для підприємств, які мали від'ємне значення об'єкту оподаткування за минулий рік (тобто збиткових підприємств), а також для новостворених підприємств протягом першого року їх діяльності.

А для підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, проектом Кодексу передбачено, що вони сплачують податок на прибуток за підсумками звітного податкового року. Враховуючи зазначене, ці підприємства не будуть нараховувати та сплачувати авансові платежі. Таким чином, для цих підприємств встановлюється порядок оподаткування, який зацікавлюватиме їх у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі ж здійснення цими підприємствами іншої діяльності, ніж виробництво сільгосппродукції власного виробництва, вони сплачуватимуть податок на прибуток по цій діяльності у загальновстановленому порядку.

Крім того, проектом передбачено змінити порядок визначення дати збільшення валового доходу і валових витрат виробництва та обігу. Зокрема, дата виникнення валового доходу визначатиметься в момент переходу права власності на продукцію (товари, інші активи). При цьому валові витрати визнаватимуться витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, будуть відображатися у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були фактично здійснені. Такий підхід при визначенні дати збільшення валового доходу і валових витрат дозволить узгодити бухгалтерський та податковий облік, що значно спростить для платника ведення податкового обліку.

Згідно з положеннями проекту Кодексу сума податку на прибуток, що підлягатиме сплаті до бюджету, зменшуватиметься на суму вартості торгового патенту на провадження деяких видів підприємницької діяльності. Тобто вартість торгового патенту буде складовою частиною податку на прибуток. Тому в проекті Кодексу порядок патентування деяких видів підприємницької діяльності вписано в розділі «Податок на прибуток підприємств», як спеціальний порядок справляння цього податку. При цьому зазначене зменшення податку на прибуток запропоновано застосовувати лише*до прибутку, одержаного від того виду діяльності, на яку придбано патент.

Враховуючи те, що відповідно до положень проекту Кодексу суб'єкти малого підприємництва мають можливість використовувати спрощену систему оподаткування, подальше застосування спеціального торгового патенту проектом Кодексу не передбачається.

У проекті пропонується також встановити новий порядок розрахунку податку на доходи фізичних осіб, зокрема, проводити оподаткування сукупних доходів, визначених наростаючим підсумком з початку року. Такий порядок проведення розрахунку дозволить не робити перерахунки в кінці року та скоротить обсяги роботи як бухгалтерів підприємств, так і працівників державної податкової служби. При цьому, якщо дохід фізичної особи за звітний рік по неосновному місцю роботи не перевищує дванадцяти мінімальних заробітних плат, така фізична особа зможе не подавати податкову декларацію про свої доходи до податкового органу.128

Крім цього, для цілей оподаткування буде враховуватись обсяг витрат громадян, що є не менш важливим для компенсації можливих втрат та розширення бази оподаткування.

Стосовно оподаткування фізичних осіб проектом Податкового кодексу передбачається зниження рівня оподаткування громадян з відносно низькими доходами, перегляд ставок оподаткування, існуючих пільг і положень щодо оподаткування громадян, які займаються підприємницькою діяльністю тощо.

Зокрема, замість діючих п'яти ставок оподаткування -- 10, 15, 20, ЗО і 40 відсотків, передбачається введення двох ставок -- 10 і 20 відсотків. Гранична ставка податку пропонується на рівні 20 відсотків, тобто на рівні оподаткування прибутку підприємств, з одночасним розширенням бази оподаткування та упорядкуванням встановлення пільг при оподаткуванні доходів фізичних осіб для всіх груп платників. Максимальна ставка податку застосовується до значних доходів.

В умовах активного створення приватного сектора економіки застосування максимальної-граничної ставки оподаткування у розмірі 20, відсотків створить сприятливі умови для розвитку підприємницької діяльності громадян та зробить можливим розширення бази оподаткування за рахунок включення доходів, які раніше не оподатковувалися.

Пасивні доходи, тобто доходи, що виплачуються фізичним особам як дивіденди, як проценти на залучені у них кошти та роялті не включатимуться до складу сукупного оподатковуваного доходу і оподатковуватимуться за фіксованими ставками у джерела виникнення доходу.

Крім того, ставки податку та податкова шкала не переглядатимуться протягом бюджетного року, а розміри сукупного оподатковуваного доходу за рік, наведені у податковій шкалі, будуть підлягати щорічній індексації на коефіцієнт індексації, виходячи з розміру інфляції за звітний рік у разі, якщо річний рівень інфляції перевищує 10 відсотків.

Механізм надання пільг з податку на доходи фізичних осіб, закладений у проекті Податкового кодексу України, передбачає зменшення зараховуваного податку на суму податкових соціальних пільг, не зменшуючи при цьому рівня існуючих пільг по цьому податку для соціально вразливих груп населення. Зокрема, для фізичних осіб, місячний дохід яких не перевищує 540 гривень, запроваджується податкова соціальна пільга у розмірі 10 відсотків від мінімальної заробітної плати.

Поряд з цим, застосовується додаткове зниження оподаткування в процентах від мінімальної заробітної плати для окремих категорій осіб, захищених соціальними пільгами відповідно до чинного законодавства. Зокрема, такі додаткові пільги передбачені на кожну дитину до 16 років для батьків, самотніх матерів або батьків (опікунів, піклувальників) або осіб, які утримують дитину-інваліда.

Для ветеранів війни, інвалідів, учасників бойових дій тощо, крім податкової соціальної пільги у розмірі 10 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановлюються додаткові податкові соціальні пільги у розмірі 20 відсотків однієї мінімальної заробітної плати. Причому зазначені платники податку, які мають право на зменшення суми нарахованого податку на суму податкових соціальних пільг з двох і більше підстав, можуть використати таке зменшення на підставі, що передбачає найбільший розмір виключення із суми нарахованого податку.

Виходячи з принципів побудови системи оподаткування, а також основних концептуальних напрямів реформування податкової системи України, де головним принципом проголошено створення рівних умов оподаткування для всіх платників податків, і з метою досягнення соціальної справедливості Податковим кодексом не передбачається надання пільг по цьому податку фізичним особам за їх професійною чи галузевою належністю.

Більш чітко в Кодексі визначено порядок оподаткування додаткових благ, що надаються працівникам за рахунок роботодавця, процентів, доходів, одержаних платниками податку у вигляді успадкованого майна, а також доходів, одержаних не в грошовій, а в іншій формі, у вигляді подарунків тощо.

Відповідно до проекту Податкового кодексу передбачається надання права органам державної податкової служби визначати податкові зобов'язання платників податків, використовуючи оцінку їх витрат, зокрема на особисті потреби та потреби сім'ї, якщо встановлено, що вони перевищують задекларований рівень сукупного (валового) доходу у звітному періоді на 100 мінімальних заробітних плат. Зазначена оцінка проводиться за фактами витрат на придбання і утримання нерухомого та іншого майна, зокрема транспортних засобів, коштовностей, землі, фондових та валютних цінностей, предметів старовини і мистецтва, корпоративних прав та на інші цілі.

З метою стимулювання будівництва індивідуального житла проектом Кодексу передбачається виключення з сукупного доходу фізичних осіб -- платників податку процентів, сплачених ними за користування іпотечними кредитами, одержаними для будівництва такого житла (будинків, квартир).

Відповідно до положень проекту Податкового кодексу щодо порядку оподаткування операцій з продажу нерухомого майна, що перебувало у власності фізичної особи на день набрання чинності цим Кодексом, дозволяється визначати оподатковуваний дохід від продажу майна за загальними правилами шляхом зменшення ціни продажу на ціну придбання майна, у разі наявності у платника документів, що підтверджують витрати на придбання майна, або шляхом застосування податкових соціальних пільг, виражених у мінімальних заробітних платах.

Для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, проект Кодексу передбачає два можливих варіанти оподаткування, які підприємець обирає самостійно: або шляхом обчислення податкових зобов'язань за прогресивною шкалою ставок, або шляхом сплати єдиного податку. Причому відповідно до проекту Кодексу правом сплати єдиного податку можуть скористатися і фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, але мають бажання незначний час провадити окремі види діяльності.

Створення різних умов (способів) оподаткування та розширення можливостей сплати єдиного податку, передбачене проектом Кодексу, значно знизить як податковий тиск, так і адміністративне навантаження з боку контролюючих органів (у вигляді кількості перевірок) на фізичних осіб.

Передбачено також, що сукупний дохід буде зменшуватися на суму вартості втраченого майна, яке було застраховане. Оскільки втрачене майно компенсується страховими платежами, то до складу валового доходу платника податку включатимуться страхові відшкодування, а до складу витрат -- вартість втраченого майна.

Згідно з проектом Кодексу встановлюється щорічне декларування доходів фізичних осіб при умові одержання, крім доходів за місцем основної роботи, доходів з інших джерел, якщо вони перевищують 12 мінімальних заробітних плат на рік.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.07.2000 року № 1868-111 проект Податкового кодексу України прийнято в першому читанні з урахуванням пропозицій, викладених у пункті 1 цієї Постанови. Зокрема, запропоновано доповнити перехідні положення проекту окремим пунктом щодо проведення одноразового декларування майна фізичних осіб без документального підтвердження його вартості.

Згідно з пунктом 2 Постанови дано доручення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності разом з Кабінетом Міністрів України доопрацювати проект і внести його на розгляд Парламенту у другому читанні з урахуванням поданих у встановленому порядку пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, а також пропозицій, викладених у пункті 2 цієї Постанови. Зокрема, пропонується: ставки податку на доходи фізичних осіб визначити за шкалою, що враховувала б розмір прожиткового мінімуму, а також за верхньою ставкою відповідала б ставці податку на прибуток, і передбачити зменшення податкового тиску стосовно фізичних осіб, що надають послуги у сфері роздрібної або оптової торгівлі, громадського харчування, фізичного оздоровлення, побутових і транспортних послуг, і застосування патенту для оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Проектом Податкового кодексу передбачаються порівняно з діючим законодавством певні зміни в оподаткуванні податком на додану вартість.

Перш за все, у проекті, на відміну від діючого законодавства, включена спеціальна стаття, яка присвячена визначенню, за яких умов місцем продажу товарів, виконання робіт, надання послуг являється митна територія України. Це попередить можливі непорозуміння з вказаного питання та наблизить норми оподаткування податком на додану вартість до європейського законодавства.

Законопроектом передбачені зміни у визначенні платників податку з числа суб'єктів підприємницької діяльності, які проводять торгівлю за готівкові кошти. Якщо сьогодні всі такі суб'єкти є платниками податку незалежно від обсягів продажу, то згідно з нормами проекту вони реєструватимуться як платники податку на загальних підставах, тобто коли за останні 12 календарних місяців обсяг їхніх оподатковуваних операцій досягне 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому у підприємств цієї галузі з меншим обсягом оподатковуваних операцій залишиться можливість, при бажанні, зареєструватися як платник податку на додану вартість на добровільних засадах. Такі зміни усувають неоднаковий підхід до різних суб'єктів підприємницької діяльності і мають призвести до зменшення витрат по адмініструванню податку на додану вартість.

У проекті Податкового кодексу України дещо уточнено перелік операцій, які не вважатимуться об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Зокрема, передбачається, що не вважатимуться об'єктом оподаткування операції з розподілу об'єднання) валових активів суб'єктів підприємницької діяльності за розподільчим (об'єднуючим) балансом в результаті проведення реорганізації юридичних осіб, що здійснюються без проведення розрахунків, і це не буде гальмувати процеси реструктуризації в народному господарстві країни.

У проекті впорядковано оподаткування операцій з банківськими металами та дорогоцінним камінням, яке продається Національному банку України, зокрема операцій з виготовлення банкнотів і монет Національного банку України, виготовлення банківських металів Національним банком України.

Законопроектом передбачено однаковий підхід до оподаткування підприємств громадських організацій інвалідів. Сьогодні згідно з діючим законодавством продаж товарів власного виробництва підприємствами, заснованими УТОГ, оподатковується за нульовою ставкою, а продаж товарів підприємствами, заснованими іншими громадськими організаціями інвалідів, звільняється від оподатковування. Відповідно до положень проекту Кодексу продаж товарів, робіт, послуг, за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх повною власністю, звільняються від оподаткування при однакових умовах, а саме: якщо кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і якщо фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва та обігу. За таких же умов звільняється від оподаткування і прибуток вказаних підприємств, тобто має місце уніфікація норм податкового законодавства.

Поряд із звільненням від оподаткування операцій з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні в установленому законодавством порядку, у проекті Кодексу передбачено звільнення від оподаткування і продажу засобів захисту тварин. При цьому малося на увазі створити більш сприятливі умови для захисту перш за все свійської худоби та птахів, серед яких останнім часом почастішали випадки масових захворювань, які загрожують здоров'ю людей.

Все це попередить можливі розбіжності у трактуванні окремих норм податкового законодавства, запити платників з цього питання тощо.

Враховуючи існуючі традиції українського народу та щорічний розгляд Верховною Радою України питання щодо звільнення від оподаткування в період з 1 грудня по 15 січня наступного року операцій з продажу дитячих новорічних і різдвяних подарунків, що складаються з кондитерських виробів та іграшок вітчизняного виробництва, загальною вартістю не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, які закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, профспілкових комітетів підприємств і організацій та інших неприбуткових організацій, у Кодекс включено зазначену норму стосовно звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу таких подарунків. Це виключить необхідність у майбутньому щорічно приймати Закони України з цього питання.

Окрема стаття в законопроекті присвячена порядку оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію України, в тому числі які провозяться через їх територію транзитом.

Товари, які тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України для показу чи демонстрації в Україні під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків у кількості, достатній для забезпечення потреб з урахуванням мети ввезення, якщо вони залишаються власністю нерезидентів і їх використання на території

України не має комерційного характеру, пропускатиметься через митний кордон України без сплати податку на додану вартість під зобов'язання про зворотне вивезення таких товарів без будь-яких змін, крім фактичного природного зношення, за умови надання одного з видів фінансової гарантії.

Ввезення на митну територію України товарів (вантажів), що перевозяться через митну територію України транзитом, здійснюватиметься без сплати податку за умови застосування одного з видів фінансової гарантії або охорони і супроводження товарів митними органами із залученням, у разі потреби, підрозділів органів внутрішніх справ України.

У разі прийняття рішення про повний або частковий продаж на території України тимчасово ввезених товарів декларант (власник) зобов'язаний до закінчення термінів тимчасового ввезення заявити про це митним органам та сплатити у встановленому порядку податок згідно з митним законодавством України.

Самі ж послуги з транзиту, тобто перевезення через митну територію України іноземних вантажів, у тому числі трубопровідним транспортом, та послуги, пов'язані з перевезенням таких вантажів за розрахунками в іноземній валюті, у проекті Кодексу передбачено звільнити від оподаткування податком на додану вартість. Це повинно стати стимулом для подальшого створення і розвитку транспортних коридорів на території нашої держави.

Окремі положення проекту спрямовані на уточнення порядку визначення бази оподаткування в окремих випадках та податкового кредиту.

Так, для недопущення заниження бази оподаткування і втрат бюджету в проекті передбачено, що в разі продажу товарів, робіт, послуг власного виробництва за договірними цінами, нижчими за валові витрати на їх виробництво, а покупних товарів, робіт, послуг -- за договірними цінами, нижчими за ціни їх придбання, база оподаткування визначатиметься виходячи відповідно з фактичних валових витрат та цін їх придбання, незалежно від умов продажу товарів, виконання робіт, надання послуг.

Для недопущення втрат бюджету передбачено і коригування податкового кредиту у випадках, коли придбані (споруджені) основні фонди, що підлягають амортизації, в подальшому протягом 5-10 років платниками податку ліквідуються, продаються або в межах балансу повністю починають використовуватися для здійснення операцій, на які не дозволяється одержувати податковий кредит.

Внесені уточнення і до порядку відшкодування з бюджету від'ємного значення податку на додану вартість. Передбачено, що у всіх випадках відшкодування з бюджету податку провадитиметься передусім шляхом погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість та (або) інших податків, що виникла у минулих звітних періодах, а не лише по податках, які зараховуються до Державного бюджету України. За рішенням платника податку бюджетне відшкодування здійснюватиметься шляхом погашення векселя, виданого платником під час ввезення товарів на митну територію України. Такі норми повинні сприяти зменшенню заборгованості платників перед бюджетом, поліпшувати їх фінансовий стан.

Ставки оподаткування в законопроекті збережені на рівні діючих ставок, тобто в розмірі 20 відсотків та нульова ставка податку.

Одним із стабільних джерел наповнення державного бюджету сьогодні є акцизний збір. Цей непрямий податок встановлюється на високорентабельні та монопольні товари, що мають високу ліквідність.

Одна з найголовніших проблем, які заважають працювати і підприємцям, і податківцям, -- це нестабільність податкового законодавства і його заплутаність. Змінюючи одну норму закону і не змінюючи інших, лише на деякий час вирішується питання, як результат цього законодавчий акт стає ще заплутанішим і потребує подальшого вдосконалення.

Протягом 1997-2000 років правила справляння та ставки акцизного збору змінювались 11 разів законами України, а також 4 рази -- указами Президента України. Ці зміні торкалися збільшення адміністративного втручання в діяльність підприємств, що займаються виробництвом та продажем підакцизних товарів (продукції), або збільшення розміру ставок. Прозорість законодавства та стабільність законів є найважливішими факторами успішного розвитку підакцизних галузей. На цей час питання оподаткування акцизного збору регулюються 260 нормативно-правовими актами.

Ось чому діюча система акцизного оподаткування потребує вдосконалення.

На врегулювання проблем, які виникають при оподаткуванні підакцизних товарів спрямований проект Закону України «Про акцизний збір», який з 1996 року знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.

Положення цього законопроекту знайшли своє відображення в проекті Податкового кодексу України, який має стати єдиним нормативним актом, що регулюватиме питання податкових відносин у суспільстві.

Розроблений проект Податкового кодексу України повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, вирішити питання усунення прогалин податкового законодавства та забезпечити його гармонізацію з нормами іншого законодавства України.

Вдосконалення податкового законодавства у сфері оподаткування підакцизних товарів, передбачене проектом Податкового кодексу України, має на меті створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Акцизний податок в проекті Податкового кодексу передбачено як непрямий податок на окремі види товарів, що включається до їх ціни.

Оскільки за своєю економічною сутністю акцизний збір є податком, в проекті Кодексу замість терміну «акцизний збір» впроваджується новий термін «акцизний податок».

У проекті Податкового кодексу передбачено 5 груп підакцизних товарів, на які встановлюється акцизний податок, визначено платників податку, порядок його обчислення та сплати при реалізації підакцизної продукції.

Зокрема, в проекті передбачено такі групи підакцизних товарів:

спирт етиловий, алкогольні напої;

тютюнові вироби;

пиво;

бензин, дизельне паливо;

транспортні засоби.

Положеннями проекту Податкового кодексу передбачено встановлення трьох видів ставок акцизного податку (адвалерних, специфічних, змішаних), а також запровадження спрощеного порядку розрахунку акцизного податку при застосуванні адвалерних ставок.

Щоб підтримати вітчизняних виробників та запобігти відволіканню обігових коштів підприємств,, проектом Податкового кодексу передбачено, що продаж (передача) підакцизних товарів на митній території України, які використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, не вважатиметься об'єктом оподаткування.

Проектом Кодексу також передбачено, що спирт етиловий, у разі використання його закладами та установами охорони здоров'я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу і виконання лабораторних досліджень, для виготовлення лікарських засобів (у тому числі компонентів і препаратів крові), ветеринарних лікарських засобів і препаратів та вітчизняними товаровиробниками -- суб'єктами підприємницької діяльності для виготовлення вибухових речовин, пектину, есенції та оцту харчових, парфумерно-косметичних виробів і нітроцелюлози, оподатковуватиметься за єдиною ставкою у розмірі 1 гривня за 1 літр 100-процентного спирту. Порядок отримання такими закладами, установами та іншими суб'єктами спирту етилового та його цільового використання встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

Для стимулювання експорту та підтримки вітчизняних товаровиробників у проекті Кодексу збережено діючий сьогодні порядок справляння акцизного податку з експортованих за межі митної території України підакцизних товарів за нульовою ставкою, а також передбачено однаковий підхід при оподаткуванні підакцизних товарів на митній території України як вітчизняного виробництва, так і імпортованих в Україну.

У законопроекті передбачено диференційований підхід до встановлення ставок акцизного податку на бензин залежно від марки та коду товарної номенклатури.

Проектом Податкового кодексу встановлені ставки акцизного податку в національній валюті України, а також передбачено, що у разі наявності інфляційних процесів, проводитиметься індексація цих ставок в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, проектом Кодексу передбачено відкриття платниками акцизного податку в установах банків спеціальних рахунків, які використовуються виключно для проведення розрахунків по сплаті акцизного податку до бюджету. Використання коштів з цих рахунків в інших цілях заборонятиметься. З метою вдосконалення контролю за своєчасністю сплати акцизного податку проектом Кодексу передбачено, що суми податку, які надходять на спеціальні рахунки, перераховуватимуться платниками податку до бюджету щодекадно.

Підставою ж для відвантаження (продажу, передачі, обміну,) підакцизних товарів вважатимуться перерахування покупцями таких товарів відповідних сум акцизного податку на спеціальні рахунки платників.

Також проектом Кодексу для послаблення податкового тиску на платників податків передбачено скорочення пільг по акцизному податку, які не мають соціального характеру. Зокрема, не підлягатимуть оподаткуванню згідно з положеннями проекту лише обороти з реалізації легкових автомобілів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення.

В умовах економічної нестабільності, існування різного роду механізмів приховування прибутків та ухилення від сплати податків удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних джерел сплати податків. Поряд з цим, виходячи з вимог податкової реформи, одним із пріоритетних її напрямів має стати реальне полегшення податкового тиску на економіку за допомогою розширення переліку об'єктів оподаткування.

З метою реалізації цих завдань, а також забезпечення достатніх надходжень до бюджету в проекті Податкового кодексу України, підготовленому Урядом, передбачено введення податку на майно.

Майнові податки здавна критикуються багатьма вченими, дуже непопулярні серед населення та боляче сприймаються власниками. Незважаючи на це, вони використовуються в усіх країнах з ринковою економікою.

У нинішніх умовах майнові податки мають застосовуватись не як фінансовий важіль, спрямований проти формування власника і власності, а як доповнення до прибуткового оподаткування та інструмент повнішого стягнення податків. Крім того, податок на майно не є новим для платників податків, оскільки Законом України «Про систему оподаткування» вже з 1994 року, коли Україна взяла курс на економічні реформи, його передбачено у складі загальнодержавних податків і зборів. Тобто питання оподаткування нерухомості виникло тоді, коли люди отримали право мати стільки нерухомого майна, скільки їм дозволяють доходи.

При розробці положень щодо податку на майно за основу взято чинне законодавство щодо стягнення плати за землю та законопроекти про податок на нерухоме майно (нерухомість), які виносились на розгляд Верховної Ради України.

У проекті Податкового кодексу України об'єктами оподаткування податком на майно запропоновано вважати земельні ділянки, житлові будинки або їх частини (квартири), садові будинки, дачі, гаражі тощо, а також споруди -- матеріальні об'єкти, що підпадають під визначення першої групи основних фондів згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Платниками податку проектом Кодексу визначено власників нерухомості, а в окремих випадках -- користувачів. Якщо нерухоме майно перебуває в спільній частковій власності кількох осіб, платником податку буде кожна з цих осіб за належну їй частку. А у разі коли нерухоме майно перебуває у спільній сумісній власності фізичних осіб, платником податку вважатиметься одна з них, визначена за згодою цих осіб. При цьому всі власники зазначеного майна будуть нести солідарну відповідальність за виконання обов'язків, пов'язаних зі сплатою податку.

Згідно з проектом Кодексу платниками податку визнаватимуться також фізичні особи -- власники майна, що є об'єктом оподаткування, незалежно від того, яким чином ці фізичні особи здійснюють володіння, користування або розпорядження цим майном. При цьому відсутність у зазначених осіб документів, які підтверджують право власності на зазначене майно, не може бути підставою для невизнання цих осіб платниками податку за це майно, якщо фактично ці особи володіють, користуються та розпоряджаються ним.

Позитивним в оподаткуванні майна є те, що органам місцевого самоврядування надано право встановлювати ставки оподаткування будівель і споруд. При цьому слід зазначити, що Постановою Верховної Ради України від 13.07.2000 р. № 1868-111 «Про прийняття за основу проекту Податкового кодексу України», якою проект Податкового кодексу України прийнято у першому читанні, передбачено встановлення єдиних ставок податку на нерухоме майно на рівні 0,5-1 відсотка бази оподаткування.

Передбачається, що джерелом сплати податку є доходи фізичних і юридичних осіб. У зв'язку з цим порядок обчислення та сплати податку взаємоузгоджену з оподаткуванням доходів фізичних осіб та прибутку юридичних осіб.

Зокрема, встановлено, що нарахування податку фізичним особам проводиться органами державної податкової служби на підставі даних декларацій про доходи та майно, в яких зазначається інформація про майно, яке перебуває у їх власності (у користуванні) на день подання декларації.

Необхідно зазначити, що за допомогою податку на майно Уряд сподівається навести лад у царині нерухомості як фізичних, так і юридичних осіб. Не треба боятися цього податку, яким дехто лякає громадян. По-перше, ставки податку на будівлі і споруди не можна назвати «драконівськими». Слід лише правильно здійснити інвентаризацію будівель і споруд та їх оцінку. По-друге, передбачені проектом соціальні пільги для фізичних осіб виводять з числа платників податку більшість населення, яка має у своїй власності нерухомість. Таким чином, в умовах відсутності реформ у системі оплати праці та значної заборгованості по заробітній платі цей податок зорієнтовано лише на дуже заможних громадян.

Так, не підлягатимуть оподаткуванню будівлі, розташовані на території населених пунктів з чисельністю постійних жителів 50 тисяч і більше, у розрахунку 21 квадратний метр загальної площі такої будівлі на кожного члена сім'ї плюс 10,5 квадратних метра на сім'ю, але не менше 80 квадратних метрів загальної площі у випадках проживання однієї самотньої особи або двох осіб пенсійного віку. Тобто такий підхід спрямований на оподаткування великих квартир та будинків і зачіпає тільки тих громадян, що мають значні надлишки площі.

По будівлях, розташованих на території населених пунктів з чисельністю постійних жителів менш як 50 тисяч, розмір податку зменшуватиметься на суму, обчислену виходячи з 40 квадратних метрів загальної площі такої будівлі на кожного члена сім'ї плюс 10,5 квадратних метра на сім'ю. Для однієї самотньої особи або двох осіб пенсійного віку, що проживають у таких населених пунктах база оподаткування зменшуватиметься на 120 квадратних метрів загальної площі будівлі. Не обкладатимуться податком нежитлові приміщення, які використовуються для утримання свійських тварин і птахів, зберігання садового та іншого господарського інвентарю, для льохів, інших господарських цілей, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

База оподаткування будівель, які використовуються сім'ями як садові будинки, зменшується на суму, обчислену виходячи з 80 квадратних метрів загальної площі.

Щодо порядку оподаткування земельних ділянок кардинальних змін у проекті Кодексу не передбачено.

Введення податку на будівлі і споруди значно скоротить випадки уникнення від оподаткування доходів фізичних осіб, оскільки цей податок є своєрідним вимірювальним пристроєм реального, а не формально задекларованого багатства громадянина.

Враховуючи те, що для нерухомості притаманні такі риси, як візуальна наочність, постійність місцезнаходження, тривалість існування, державна реєстрація, вона є ідеальним об'єктом оподаткування. Тому є підстави вважати, що податок на майно в частині будівель і споруд, поряд із земельними ділянками, стане стабільним і прогнозованим джерелом поповнення доходів бюджету. Оскільки проектом Податкового кодексу цей податок закріплюється за місцевими бюджетами, його введення дасть можливість створити реальну фінансову базу для органів місцевого самоврядування, а, відповідно, і наповнити реальним змістом продекларовану самостійність місцевих органів влади.

Разом з цим, необхідно визнати, що органи виконавчої влади сьогодні не готові до введення в дію податку на майно в частині оподаткування будівель і споруд і потрібно принаймні 1 рік для проведення необхідних заходів.

Так, з метою вирішення! проблем по введенню податку на майно відповідним міністерствам і відомствам необхідно внести зміни до діючих та розробити цілий ряд нових нормативно-правових актів. Особливо це стосується оподаткування фізичних осіб. Зокрема, слід розробити методику і провести оцінку вартості будівель -- об'єктів оподаткування, створити інформаційну базу даних про об'єкти нерухомості та платників цього податку, здійснити технічне та програмне забезпечення адміністрування цього податку. Враховуючи значний обсяг підготовчої роботи, введення в дію податку на майно в частині будівель і споруд можливе не раніше 2002 року.

З метою економічної підтримки окремих галузей народного господарства та малого підприємництва в проекті Податкового кодексу передбачена можливість застосування на обмежений період часу для окремих платників податків спеціальних режимів оподаткування.

В усіх державах важливою задачею економічної політики є наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів. Від рівня наповнення бюджетів залежить розвиток та стан економіки держави, соціально-економічний розвиток регіонів, добробут населення. Фінансове забезпечення розвитку соціально-економічної інфраструктури регіонів на сьогодні є важливою проблемою.

З метою забезпечення стабільної фінансової бази місцевих бюджетів в урядовому проекті Податкового кодексу запропоновано перелік місцевих податків доповнити збором за організацію гастрольної діяльності, збором за видачу дозволів на будівництво в населених пунктах об'єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків та гаражів.

Однією з важливих передумов стабільного розвитку ринкових відносин є наявність певних фінансових ресурсів на території адміністративних одиниць та право розпоряджатися ними. Органи місцевої влади виходячи з аналізу ситуації, що склалась в регіоні, повинні приймати рішення, пов'язані з розвитком інфраструктури. Відповідно, це потребує детального науково-обґрунтованого перегляду бюджетної політики країни та корінного поліпшення системи місцевого оподаткування.

Діючий сьогодні в Україні Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року «Про місцеві податки і збори» передбачає 16 видів місцевих податків і зборів.

Найбільш вагомим серед місцевих податків сьогодні є комунальний податок, питома вага якого в окремих регіонах становить близько 50 відсотків в загальній сумі надходжень до місцевого бюджету.

Незважаючи на достатню чисельність місцевих податків та зборів, значна їх частина у ряді регіонів не може бути введена, оскільки в цих регіонах відсутні об'єкти оподаткування.

У проекті Податкового кодексу передбачено вдосконалення порядку справляння місцевих податків і зборів, зменшення їх кількості, впровадження нових податків та зборів, необхідних для підтримки і розвитку місцевої інфраструктури, роль якої дедалі зростає у проведенні соціальної та економічної політики.

Так, головним податковим законом планується зменшити кількість і впровадити 9 місцевих податків і зборів. Це, зокрема, податок з реклами, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, податок за використання місцевої символіки, ринковий збір, готельний збір, збір за припаркування автотранспорту, курортний податок, збір за організацію гастрольних заходів, збір за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків і гаражів.

У зв'язку з тим, що існує тенденція зменшення середньоспискової чисельності штатних працівників, з переліку місцевих податків і зборів буде вилучено комунальний податок. Також причиною вилучення стало те, що підприємства повинні сплачувати податок за місцем знаходження, а об'єкт оподаткування -- чисельність працюючих -- перебуває тимчасово на даній території. Територіально-адміністративні одиниці, де проживають працівники підприємств, наприклад райони міст, що мають досить розгалужену соціальну сферу, не отримують відповідних доходів в бюджет, але повинні нести витрати на вирішення соціально-побутових, культурних та інших проблем регіону, а обсяг таких витрат безпосередньо зумовлено кількістю населення цієї місцевості.

Для недопущення оподаткування тих же самих об'єктів різними податками та з інших причин з переліку діючих місцевих податків і зборів буде вилучено збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, що прямує за кордон. Адже об'єкт оподаткування цим збором це автотранспорт, який оподатковується, залежно від марки та потужності двигуна, що нагадує нам податок з власників транспортних засобів. Також відміна збору характеризується тим, що в листопаді 1999 року до переліку загальнодержавних податків і зборів внесено єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України.

Через свою низьку дохідність із переліку місцевих податків і зборів планується вилучення зборів за участь у бігах на іподромі; за право проведення кіно- і телезйомок; з власників собак; за видачу дозволу на квартиру; з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Слід зазначити, що у І півріччі 2000 року питома вага комунального податку в загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів місцевих податків і зборів становить -- 34,4 відсотка; збору за проїзд територією прикордонних областей -- 3,6 відсотка; збору з власників собак та збору за видачу дозволу на квартиру -- разом 0,14 відсотка.

У ряді країн податок з реклами є домінуючим у загальному обсязі податкових надходжень. На жаль, в Україні місцеві бюджети від цього податку одержують суму, яка становить лише 2,1 відсотка від загальних надходжень.

Виходячи з умов економічного та технічного розвитку необхідно запровадити більш деталізований підхід до об'єкта та бази оподаткування. Ось чому в проекті Податкового кодексу збережено існуючий порядок справляння податку з реклами, але разом з тим, у порівнянні з нормами діючого законодавства у положеннях Податкового кодексу передбачено цілий ряд уточнень і змін. Зокрема, в об'єкті оподаткування передбачено розподіл залежно від виробництва та розповсюдження (розміщення) реклами. База оподаткування визначається виходячи з вартості сплачених рекламодавцем сум за надані послуги, а також вартості фактичних витрат на виконання рекламної продукції власними силами. Проектом передбачено впровадження підвищуючи та понижуючих коефіцієнтів до ставок податку. Так, наприклад, у разі рекламування алкогольних напоїв і тютюнових виробів до ставок оподаткування застосовуватиметься підвищувальний коефіцієнт 5, а у разі рекламування вітчизняними товаровиробниками продукції власного виробництва або продукції, виробленої в Україні (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів), під час обчислення суми податку з реклами до ставок застосовуватиметься понижуючий коефіцієнт 0,5.

Ставки збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, на відміну від діючої системи, передбачено встановлювати в гривнях. Так, наприклад, ставка збору в розмірі від 85 до 300 гривень встановлюватиметься у розрахунку на рік для суб'єктів підприємницької діяльності, які постійно здійснюють торгівлю та надають послуги.

Щодо податку за використання місцевої символіки та готельного збору, то проектом Податкового кодексу збережено існуючу систему справляння цих податків.

У цілому, у проекті Кодексу не змінилися нарахування та справляння ринкового збору. Проектом планується розширити та конкретизувати перелік пунктів торгівлі, з яких ринковий збір не справляється. Ставки, збору, на відміну від діючої системи, передбачено встановлювати в гривнях. Так, наприклад, ставка збору для фізичних осіб встановлюватиметься в розмірі від 1 гривні до 4 гривень, для юридичних осіб -- до 50 гривень.

На відміну від діючої системи оподаткування, проектом Кодексу розроблено більш чіткий підхід до специфіки справляння збору за припаркування автотранспорту. Це пов'язано з порівняно низькими у даний час надходженнями до місцевих бюджетів по цьому податку, при значній базі оподаткування. Зокрема, ставки збору, їхній граничний розмір планується встановлювати в гривнях. Так, граничний розмір ставки збору за строк припаркування більш як на одну годину -- 2 гривні.

Що стосується справляння курортного збору, то в проекті Податкового Кодексу планується змінити граничні розміри ставок та зробити їх прив'язку до платників. Так, для іноземних громадян планується гранична ставка від 1 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для громадян України -- від 0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Впровадження такого нового збору, як збір за організацію гастрольних заходів, пов'язане насамперед із тим, що діючою системою оподаткування питання гастрольних заходів на Україні досі залишається не врегульованим. Адже кошти, що були сплачені за квитки на відвідування концертів, фестивалів на території країни, вивозяться за її межі, не залишаючись в Україні навіть частково -- у вигляді надходжень по податках. Проектом Кодексу планується впровадити ставку збору в розмірі 3 відсотків від виручки з реалізації квитків на провадження гастрольного заходу. Крім того, не менш як за 10 днів, організатори гастрольних заходів зобов'язані будуть зареєструвати в органах державної податкової служби квитки на провадження гастрольного заходу. Для вітчизняних виконавців справляння цього збору в проекті Кодексу не передбачається.

Також Податковим кодексом планується впровадження збору за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків і гаражів, що дозволить вирішити соціально-побутові та інші проблеми в регіонах. Проектом Кодексу передбачено встановлення ставки збору в гривнях за кожні 100 кв. метрів земельної ділянки, одержаної під будівництво. При цьому, передбачена диференціація ставок залежно від виду об'єкта будівництва та розміру населеного пункту, в якому буде здійснюватись таке будівництво.

Акцент на проблемах місцевих податків та зборів, обґрунтований підхід до їх вирішення здатні оптимізувати та поліпшити структуру дохідної частини місцевих бюджетів, забезпечити більш стабільні надходження, вдосконалити систему місцевого оподаткування.

З метою поліпшення взаємостосунків між платниками податків та органами державної податкової служби проектом також передбачені кардинальні зміни відносно адміністрування податків і, зокрема, відносно порядку стягнення з платників податкової заборгованості.

Проектом Кодексу передбачається запровадження більш раціональної процедури стягнення податків шляхом збалансування інтересів держави відносно ефективного стягнення податків з мінімізацією його втручання в діяльність суб'єктів господарювання.

Для цього запропоновано запровадити новий порядок погодження з платниками податків донарахованих контролюючими органами сум податків та нарахованих фінансових санкцій, що дозволить попередити зловживання та перевищення повноважень посадовими особами контролюючих органів.

Крім того, встановлення граничних строків на позасудове оскарження рішень контролюючих органів дозволяє ввести більш справедливу апеляційну процедуру.

Проектом Кодексу передбачається відміна картотеки № 2, існування якої гальмує розвиток підприємницької активності, і її заміна механізмом, який базується на принципі відповідальності платника перед бюджетом.

Всі ці заходи спрямовані на побудову більш демократичних взаємовідносин між державою та платниками податків відносно визначення зобов'язань платників по сплаті належних сум податків.

Разом з цим, для захисту інтересів бюджету, проектом Кодексу одночасно передбачено ввести ряд положень, спрямованих на укріплення податкової дисципліни, зокрема посилення майнової відповідальності платників податків та запровадження інституту адміністративного арешту активів недобросовісних платників податків, які ухиляються від їх сплати.

Крім того, проектом Кодексу передбачається введення адекватної відповідальності за порушення податкового законодавства, тобто відповідальності, яка відповідає ступеню порушення.

Разом з тим, для добросовісних платників податків, які в силу об'єктивних причин і форс-мажорних обставин знаходяться у скрутному фінансовому положенні, проектом Кодексу передбачається застосування податкового компромісу, суть якого полягає у наданні відстрочки, розстрочки, а також частковому чи повному списанні податкового боргу.

На сьогодні чинним законодавством практично не врегульована значна кількість питань щодо адміністрування податків, і на даний час вони регулюються нормативними актами органів виконавчої влади, які здійснюють контроль за сплатою податків. Це створює певні труднощі для платників податків при виконанні ними податкових зобов'язань. З метою вирішення цієї проблеми в проекті Податкового кодексу передбачається велика кількість процесуальних моментів, які мають створити ефективні і справедливі умови для оподаткування юридичних і фізичних осіб, регулювання податкових відносин між державою та платниками податків, а також покращити взаємовідносини між контролюючими органами та платниками податків.

Проектом Кодексу визначено чіткий перелік контролюючих органів, на які покладено здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів (далі -- податки) та погашенням податкових зобов'язань. Зокрема, згідно з проектом контролюючими органами є:

органи державної податкової служби -- щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім тих, за справляння яких відповідають інші контролюючі органи;

митні органи -- щодо ввізного та вивізного мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України;