Рівняння (2.30) називається основним (різницевим) рівнянням неокласичної моделі економічного росту.

Враховуючи, що в “нормованих” показниках, рівняння (2.20, 2.22), преобразовуються у форму:

(2.31)

систему “нормованих” рівнянь траєкторії економічного розвитку макросистеми можна представити у наступному вигляді [13]:



(2.32)

Останнє рівняння системи (2.32) в виді диференційного рівняння буде наступним (при умові (t)=сonst;A(t)=const;(t)=const)

(2.33)

Диференційне рівняння (2.33) відноситься до класу рівнянь Бернулі виду[6] :

( 1>n>0) (2.34)

та при а(х) =const та b(x)=const в даній дипломній роботі вирішене у функціональному виді .

Перепишемо (2.33) у вигляді :

(2.35)

та проведемо заміну перемінних :

(2.36)

Рівняння (2.35) преображаємо до вигляду :

 (2.37)

Рішення рівняння (2.37) шукаємо методом підстановок у вигляді :

(2.38)

Підставляючи (2.38) в (2.37) отримуємо рівняння :

(2.39)

Вибираючи рішення за умови :

(2.40)

маємо рішення рівняння (2.39) у вигляді функції

(2.41)

Підставляючи рішення (2.41) в (2.39), знаходимо рішення :

(2.42)

Підставляючи рішення (2.41),(2.42) в (2.38), отримуємо рівняння:

 (2.43)

Підставляючи отримане значення (2.43) в рівняння (2.33) отримуємо рішення диференційного рівняння відносно функції капіталоємності k(t) з врахуванням постійної С₁, яка розраховується за відомим значенням капиталоозброєності в момент часу t=0 як:

(2.44)

(2.45)

де k(t₀) - значення функції капіталоозброєності в початковий момент часу t₀ розрахунку;

Отримане рівняння руху капіталоозброєності (2.45) дозволяє використати чисельні методи вирішення системи рівнянь (2.32) в умовах „нульового” росту чисельності населення (n =0) та нульового впливу технічного прогресу (g=0).

Врахування росту(зниження) чисельності працездатного населення з прийняттям умови моделі Р.Солоу про лінійний коефіцієнт приросту n, модифікує систему рівнянь (2.32) та (2.45) до вигляду :

(2.46)

Вирішення отриманої функціональної системи рівнянь (2.46) для прогнозування траєкторій прогнозного економічного росту макропоказників економіки України проведено в 3 главі дипломної роботи.

Для оцінки вірогідності отриманого функціонального рішення, диференційне рівняння (2.33) можливо вирішити чисельним способом за методом Рунге-Кутта [6]. Диференційне рівняння першого порядку (2.33)

представляємо у вигляді :

(2.47)

з початковою умовою y(x₀)=y₀, тобто k(t₀)=k(2001).

Виберемо шаг рішення h = t =1 рік( при цьому враховуємо, що коефіцієнти в рівнянні 2.33 - це річні норми ,) та введемо означення :

(2.48)

Введемо стандартні 4 коефіцієнти схеми Рунге-Кутта :

(2.49)

Згідно стандартному методу Рунге-Кутта послідовні значення функції y_i розраховуються за формулою :

(2.50)

де значення

(2.51)

Чисельне рішення отриманої системи рівнянь (2.33, 2.46, 2.48-2.51) для прогнозування траєкторій прогнозного економічного росту макропоказників економіки України проведено в 3 главі дипломної роботи.

РОЗДІЛ 3

КОМП'ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЕКОНОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ ТЕОРЕТИКО-РОЗРАХУНКОВИХ ТА ФАКТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ МАКРОЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

3.1 Розрахункові алгоритми математичної моделі

Для вирішення системи рівнянь (2.37) прийняті наступні допущення :

а) А(t) = const=А - тобто прогнозування виконується при теперішньому досягнутому рівні технічного прогресу, який не змінюється в періоді прогнозування;

б) (t)=const= - тобто прогнозування виконується при постійній нормі інвестування доходу, яка не змінюється в періоді прогнозування;

в) (t)=const= - тобто норма амортизації основного капіталу постійна та не змінюється в періоді прогнозування;

г) =const - тобто показник ступеня впливу капіталоозброєності на продуктивність праці в виробничій функції не змінюється в періоді прогнозу.

Вищезазначені коефіцієнти отримаємо в результаті емпіричної обробки статистичних макропоказників розвитку економіки України, використовуючи методологію індексної обробки динамічних рядів, елементи трендової обробки та регресійно-кореляційний аналіз.

Використовуючи зібрані динамічні ряди статистичних даних по показникам макроекономічних процесів в Україні (Додатки А,Б,В), розрахуємо емпіричні показники функцій моделі економічного розвитку на основі регресійно-кореляційного аналізу, виконуємого вбудованими програмами пакету MICROSOFT EXCEL -2000.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів:

1) періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду(t);

2) статистичних показників, які характеризують інтенсивності рівнів ряду(Y).

Основою довгострокового аналізу та прогнозування параметрів рядів динаміки є індексний аналіз.

Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну рівня якогось суспільного явища з часом або його співвідношення у просторі[1].

Прийнято розрізняти дві категорії індексів: індивідуальні та загальні. Індекс, який характеризує співвідношення величин окремого явища, називається індивідуальним, а індекс, котрий характеризує співвідношення рівнів усього явища в цілому або його частин, що складаються з кількох окремих елементів, які безпосередньо не піддаються підсумовуванню, - загальним.

У процесі аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного проценту приросту. Обчислення цих показників грунтується на абсолютному або відносному зіставленні між собою рівнів ряду динаміки. Рівень, який зіставляється, називають звітним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні - базисним. За базу зіставлення приймають початковий (перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взятий за базу зіставлення, то одержані показники називають базисними [1]. Абсолютний приріст обчислюється як різниця між звітним і базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився чи зменшився рівень порівняно з базисним за певний період часу. Він виражається в тих же одиницях виміру, що й рівні динаміки.

або (3.1)

де y_i - звітний рівень ряду динаміки; y_i-1 - попередній рівень ряду динаміки;

y₁ - початковий рівень ряду динаміки.

Темп зростання обчислюється як відношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, і показує, у скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший від базисного.

або (3.2)

Темп приросту визначається як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння.

або (3.3)

Абсолютне значення одного проценту приросту визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той же період.

(3.4)

Середній абсолютний приріст визначається як середня арифметична проста з ланцюгових приростів за певні періоди і показує, на скільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно з попереднім.

(3.5)

Середній темп зростання розраховується за формулою середньої геометричної:

(3.6)

Середній темп приросту визначається як різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)

(у вигляді коефіцієнтів);

(у вигляді процентів). (3.7)

Середній темп прирості показує, на скільки процентів збільшився або зменшився рівень порівняно з попереднім в середньому за одиницю часу.

Враховуючі нееквіваленту зміну масштабу цін при введенні гривні, побудову емпіричних моделей проведемо в діапазоні даних 1995 - 2001 років.

Для статистичної обробки виконаємо приведення всіх показників до рівня цін 2001 року за наступною методологією :

а) В статистичних таблицях, наведених в Додатках А,Б,В дипломної роботи, використовуються показники щорічних цепних індексів, розрахованих як у номінальних цінах, тобто при прямому порівнянні макроекономічних показників попереднього року до показників поточного року у цінах відповідного року(тобто з автоматичним врахуванням різниці в рівнях інфляції поточного та попереднього років), так і приведених цінах до бази попереднього року ( з виключенням індексу інфляції поточного року), тобто в реальних цінах порівняння.

б) Використовуючи цепні індекси макроекономічних показників, побудовані на порівнянні в реальних цінах, перераховуємо приведені макропоказники економіки України 1995 - 2000 років у ціни 2001 року методом зворотного розрахунку. Таким чином при побудові моделі виключаємо вплив інфляції 1995 - 2001 років на абсолютні значення макропоказників розвитку економіки.

(3.8)

де Ip(реальні ціни)- ланцюговий індекс відношення макропоказника Р у поточному до попереднього року;

Результати проведених розрахунків приведених макропоказників економіки України за індексною методологією наведені в табл.3.1, яка є підготовчою таблицею даних для регресійно - кореляційного аналізу.

Для проведення кореляційно-регресійного аналізу використовується

статистичний аналіз рядів(вибірок) факторів та результативних ознак по наступному алгоритму розрахунків [11]:

а) Вибірка факторних та результативних ознак представлена послідовністю n значень Xi ( I=1,…,n)... та Yi(I=1,…,n)

б) Середнє арифметичне значення вибірки визначається по формулі :

(3.9)

в) Стандартне середньоквадратичне відхилення у вибірці від середнього визначається по формулі :

(3.10)

г) Дисперсія вибірки (при n<50) визначається по формулі :

(3.11)

Коефіцієнт кореляції між двома рядами вибірок X,Y величин розраховується за формулою [11]:

(3.12)

де - дисперсія вибірки величин Х; (3.13)

- дисперсія вибірки величин Y; (3.14)

- коваріація вибірок X,Y (3.15)

Для оцінки пильності лінійного зв'язку використовується лінійний коефіцієнт кореляції (Пірсона):

(3.16)

який набуває значень у межах +-1, тому характеризує не лише щільність, а й напрямок зв'язку. Додатне значення свідчить про прямий зв'язок, а від'ємне - про зворотний. Щільність зв'язку оцінюється коефіцієнтом детермінації: R=, проте інтерпретується тільки R². Якщо квадрат коефіцієнта детермі-нації R² більше 0,6, то 60% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежного параметра кореляції і зв'язок є щільним[10].

Таблиця 3.1

Розрахункові (приведені до єдиного масштабу цін 2001 року) макроекономічні показники України в 1995 -2001 роках

На рис. 3.1 наведені результати кореляційно-регресійного моделювання рівняння хронологічного ряду чисельності зайнятого в виробництві ВВП населення України з отриманням обробкою даних табл.3.1 по фактичній динаміці чисельності зайнятого населення у вигляді трендового рівняння у експоненціальній формі (обробка програмою “Регресія” пакету Microsoft EXCEL-2000).

Як видно з даних рис.3.1 регресійна модель має обернений характер, тобто прогнозує подальше зменшення зайнятого населення України у виробництві ВВП. Щільність кореляційної моделі по показнику детермінованості R² дуже висока (вище 0,75), тобто значимий кореляційний зв'язок можна використовувати для прогнозування чисельності населення в моделі прогнозування економічного росту [23].

Для розрахунку емпіричних параметрів виробничої функції Кобба-Дугласа у раніше описаному вигляді:

 (3.17)

переведемо рівняння (3.17) у форму Р.Солоу (продуктивності праці) та прологарифмуємо, представивши у вигляді :

(3.18)

Введемо заміну перемінних в рівнянні (3.18) та представимо його у вигляді лінійної функції:

(3.19)

Пошук параметрів функції Кобба -Дугласа (А та ) з рівняння (3.19) виконаємо при вирішенні кореляційно - регресійного рівняння, побудованого на основі реальних даних макроекономіки України (табл.3.1), наведених в табл.3.2 і на рис. 3.2 при пошуку регресії в середовищі програми EXCEL-2000.

Як видно, з даних рис.3.2 щільність кореляційного зв'язку середня (показник детермінованості 0,75>R²>0,5, а кореляційний зв'язок - значимий [23].

Таким чином, знайдені значення лінійного рівняння регресії:

дають рішення і знайдена функція Кобба-Дугласа має параметри :

(3.16)

Таблиця 3.2 Пошук параметрів виробничої функції Кобба-Дугласа

На рис.3.3 наведена статистична структура кінцевого розподілу ВВП в Україні у 1990 - 2001 побудована на даних [15 ], приведених в табл.1.9, 1.13 розділу 1. Як видно з графіків рис.3.3 валове нагромадження ВВП (S) не повністю інвестується (І) в економіку, окрім цього за останні 3 роки (1999 - 2001) є значний потік інвестування за рахунок “чистого експорту”.

Розрахунок вибуття капіталу виконаємо згідно даних по основному капіталу в табл.1.2 розділу 1, Б.2, Б.5 Додатку Б за методологією :

(3.17)

де - статистичні коефіцієнти зносу капіталу згідно табл.1.12

розділу 1; - доля сумарного нагромадження інвестицій в ВВП (згідно табл.Б.2 додатку Б); K(ti) - приведені в ціни 2001 року значення сум залишкових основних фондів в табл.1.2 розділу 1;

Так , наприклад, для 2000-2001 років розрахункова формула (3.17) дає значення :

В табл.3.3 та на рис.3.4 наведені розрахункові, приведені в єдину цінову шкалу 2001 року, величини динаміки фондів вибуття капіталу та фондів нагромадження (відновлення) за рахунок амортизаційних відрахувань та приватного інвестування в Україні в 1997 -2001 роках. Згідно з даними графіків рис.3.4 середні коефіцієнти моделі Солоу приймаються для прогнозування на рівні:

- коефіцієнт інвестування = 0,19(19%) від вартості ВВП (з врахуванням заліку в інвестування “чистого експорту”);

- коефіцієнт вибуття капіталу = 0,043 (4,3%) від вартості капіталу, що становить 0,185 (18,5%) від величини ВВП;

Таблиця 3.3 Результати модельних розрахунків

Враховуючи, що диференційне рівняння „сталого капіталоозброєння” (інвестиційного прибуття капіталоозброєності та її амортизаційного вибуття) представляється у вигляді:

(3.18)

знайдемо умову екстремуму , тобто умову стабільності капіталоозброєння при знайдених емпірично середніх значеннях А,,,,n.

(3.19)

звідки

(3.20)

а значення k(**) знаходиться після логарифмування рівняння екстремуму функції споживання (з врахуванням (2.18)):

(3.21)

(3.22)

звідки :

Як видно із даних табл.3.2 фактична фондоозброєність в 1996 -2001 роках дорівнює k(факт)= 33 380 - 41 407 грн./чол.

Підставляючи знайдене значення k(**) в рівняння „золотого правила”[3] знаходимо відповідне значення коефіцієнта (**), яке відповідає “золотому правилу” моделі Р.Солоу ( n = -0,032(-3,2%- темп щорічного зменшення зайнятого населення України(табл.3.1, рис.3.1), g =0 - вплив технічного прогресу не враховуємо):

Отримане значення норми інвестування по „золотому” правилу Р.Солоу

більш ніж в 4 рази вище фактичного за статистичною звітністю макропоказників економіки України. Результат може бути пояснений протиріччям аксіом моделі Р.Солоу ( темп зростання населення n >0, та фактичним темпом постійного зменшення зайнятого населення України) та реальною динамікою показників макроекономіки України. Результати отриманого рішення проілюстровані на графіках рис.3.5,3.6, згідно яким функція продуктивності працї в ступені в=0,852 близька до лінійної , її перетин з лінією капіталоозброєності (д+n)*k, згідно з класичними поглядами виходить значно вправо від реальних значень капіталоозброєності. Теорія „золотого правила” пропонує різко підняти інвестування, наростити капіталоозброєність до діапазону в сотні разів вище реальних.

На рис.3.5 наведені результати розрахунків - моделювання росту функції суспільної продуктивності праці q(k), норми інвестування на 1 працюючого - *q(k) та норми вибуття фондоозброєності за рахунок амортизації та росту чисельності працюючого населення (+n)*k в залежності від рівня капіталоозброєності k. При цьому приведені варіанти розрахунків як з врахуванням негативної норми росту (фактично падіння чисельності працюючих -3,2% на рік), так і з врахуванням тільки норми вибуття капіталу ( при n=0%).

Як видно з графіків рис.3.5, 3.6 реальний стан фондоозброєності, інвестування та регулювання вибуття капіталу знаходиться поза класичною зоною “золотого правила накопичення”, викладеного по моделі Р.Солоу у розділі 2. Як показано на графіках рис.3.5 практично в Україні рівень інвестування станом на 2001 рік відповідає рівню вибуття капіталу, тобто реалізується максимальний рівень теперішнього споживання - класичний сталий рівень капіталоозброєння економіки за моделлю Р.Солоу. Одначе, як видно з графіків рис.3.6 при сьогод-нішніх темпах відновлення та вибуття капіталу маємо парадокс росту фондоозброєності за рахунок щорічного темпу падіння працюючого населення на -3,2%.

3.2 Результати комп'ютерного моделювання перехідних процесів в

макроекономіці України

Згідно з теоретичним складом рівнянь моделі Р.Солоу, викладеним в 2 розділі дипломної роботи (система рівнянь (2.46)), та результатам регресійного моделювання емпіричних коефіцієнтів моделі, виконаним у розділі 3.1, маємо наступну технологію вирішення системи рівнянь моделі Р.Солоу:

а) Чисте прогнозування починається з t₀ = 8рік (2002 рік), оскільки база коефіцієнтів вибиралася з 1995 року( 1рік моделі);

б) Загальне прогнозування виконується з 1 року моделі (1995) та продовжується на 16 років (до 2010 року), при чому в моделях реальних років 1995 -2001 року враховуються змінні норми накоплення та вибуття капіталу, а з 8року(1 прогнозного по моделі) норми накоплення та вибуття капіталу зупиняются на постійному рівні 2001 року

г) При розрахунках приймається постійний рівень цін 2001 року, інфляція не враховується.

в) Таким чином початкові умови 0- року прогнозування по моделі:

- рівень ВВП при t = 7 років (2001 рік) приймається

Y(t=7) = 201,92 млрд.грн.

- рівень основного капіталу при t = 7 років (2001 рік) приймається

К (t=7) = 838,0 млрд.грн.

- норма щорічного вибуття капіталу при t = 7 років (2001 рік) приймається постійною на роки моделювання

д = 0,043 (4,3 %) від поточного рівня капіталу K(t)

- норма щорічного інвестування коштів на відновлення та розширення капіталу при t = 7 років (2001 рік) приймається постійною на роки моделювання з принципом затримки вводу оновлення

б = 0,19 (19%) від рівня ВВП поточного року Y(t)

г) поточна чисельність зайнятого населення України розраховується з

1року (1995) по формулі ( в млн.чол)

(3.23)

ж) поточна продуктивність суспільної праці зайнятого населення розраховується по виробничій функції Кобба-Дугласа для України (за даними 1996 -2001 років)

(3.24)

В формулі (3.9) значення фондоозброєності - в грн./чол, а значення продуктивності праці - в грн./чол

з) поточний прогнозний рівень ВВП розраховується за формулою :

(3.25)

Рішення отриманої в дипломній роботі функціональної системи рівнянь теоретичної моделі (2.46) та відповідно, чисельне рішення за моделлю (2.47)-(2.51) методом Рунге - Кутта, виконуємо в середовищі „електронних таблиць” EXCEL-2000(табл.3.4 -3.8).

Як показаують отримані результати (рис.3.8) порівняльних розрахунків:

- різниця рішень між методом Рунге-Кута та функціональним рівнянням(2.46) дуже незначна та визначається різницею початкових даних станом на 2001 рік, які для метода Рунге-Кута є початковою точкою розрахунків;

функціональне рівняння (2.46) дає можливість проведення розрахунків не тільки в прогнозному діапазоні (+10 років), а також і в реальному діапазоні (1995 -2001 роки), що дає можливість оцінити достовірність отриманих даних моделювання при порівнянні з фактичними даними.

Таблиця 3.4

Схема рішення диференційного рівняння капіталоозброєності моделі Р. Солоу методом Рунге-Кутта

(Варіант №1 - з прогнозом падіння чисельності населення -3,2% на рік)

Таблиця 3.5

Порівняльні розрахунки моделювання економічного росту по моделі Р.Солоу за допомогою функціонального рівняння (2.46), чисельного інтегрування методом Рунге-Кутта (2.47 - 2.51) та порівняння з фактичними даними статистики 1996-2001 років (Варіант прогнозу № 1)

Таблиця 3.6

Схема рішення диференційного рівняння капіталоозброєності моделі Р. Солоу методом Рунге-Кутта

(Варіант №2 - з прогнозом стабілізації рівня чисельності населення - зростання 0 % на рік з 2001 року)

Таблиця 3.7

Порівняльні розрахунки моделювання економічного росту по моделі Р.Солоу за допомогою функціонального рівняння (2.46), чисельного інтегрування методом Рунге-Кутта (2.47 - 2.51) та порівняння з фактичними даними статистики 1996-2001 років (Варіант прогнозу 2)

Таблиця 3.8

Схема рішення диференційного рівняння капіталоозброєності моделі Р. Солоу методом Рунге-Кутта

(Варіант № 3 - з прогнозом рівня чисельності населення - падіння -3,2 % на рік в 2001-2003 роках та зріст +1,0% у 2004 -2010 роках із зміною норм інвестування та вибуття капіталу - перехідний процес)



3.3 Моделювання результатів прогнозу та можливих варіантів управління економічним ростом в макроекономіці України згідно з побудованою моделлю

На рис.3.11, 3.12 наведені результати прогнозних розрахунків за моделлю побудованою в дипломній роботі моделлю Р.Солоу для України в варіантах:

а) незмінної норми вибуття капіталу на рівні 2001 року та зростання норми інвестування в капітал при постійній чисельності зайнятого населення України :

б=19 - 23%, д =4,3%

б) зростанні норми вибуття капіталу на 50% від рівня 2001 року та зростання норми інвестування в капітал при постійній чисельності зайнятого населення України :

б=23 - 29%, д =6,2%

Як показують результати розрахунків, наведені на рис.3.11, 3.12 при вихідних даних макроекономіки України станом на 2001 рік подальший економічний розвиток в умовах стабілізації чисельності працюючого населення на рівні 2001 року залежить від співвідношення норми вибуття капіталу та норми його інвестування :

- при нормі вибуття основного капіталу на рівні 4,3 % (рівень 2001 року) для економічного зростання необхідно підвищити норму інвестування з 19% до 23 % від ВВП;

- але якщо, згідно з прийняттям нового Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в 2002 році [8 ] з введенням 4 групи основних фондів та підвищенням норми амортизації, норма вибуття капіталу підвищиться до 6,2% на рік, необхідна норма інвестування в капітал для його відродження та розвитку становитиме вже не нижче 29% від ВВП.

При умові збереження негативної тенденції падіння рівня зайнятого населення України на рівні -3,2% на рік (Рис.3.1), навіть при підвищенні рівня інвестування до 29% від ВВП абсолютний рівень ВВП буде мати тенденцію до зниження (рис.3.13). Таким чином, стабілізація рівня зайнятого населення України - одна з важливих задач макроекономіки економічного росту.

На рис. 3.14, 3.15 наведені результати прогнозування розрахункової норми споживання на 1 зайнятого в умовах варіацій параметрів макроекономіки, приведених на рис.3.11 -3.13.Як видно з графіків рис.3.14 при постійній чисельності зайнятого населення проблема „сьогоднішнє „ -„ майбутнє” споживання наглядно показана графіками прогнозу, які показують, що орієнтація на сьогоднішнє споживання (рівень інвестицій -23% від ВВП) приведе в майбутньому до конкурентного програшу варіанту майбутнього споживання (рівень інвестицій - 29% від ВВП). Аналогічні тенденції показані на результатах рис.3.15 при постійному рівні падіння зайнятого населення (-3,2% на рік), одначе виграш споживання тільки зайнятого населення в цьому випадку повинен передбачати аналогічне падіння чисельності загального населення України.



РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ В РОЗРАХУНКОВОМУ КОМП'ЮТЕРНОМУ ЦЕНТРІ

4.1 Правові аспекти охорони праці в Україні згідно Закону

України «Про охорону праці»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці[9]. При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На адміністрацію підприємства покладається проведення інструктажу працюючих [16]:

Вступний інструктаж проводить інженер по охороні праці із усіма поступаючими на роботу, незалежно від їхньої освіти і стажу роботи, а також з учнями і студентами, що прибули на виробниче навчання і практику.

Первинний інструктаж на робочому місці проводить індивідуально безпосередній керівник робіт із усіма робітниками, відрядженими, учнями і студентами, що вперше приступають до даного виду роботи. До ряду професій пред'являються підвищені вимоги з погляду забезпечення безпеки праці. Робітники таких професій перед первинним інструктажем повинні проходити навчання по спеціальних програмах.

Повторний інструктаж проводять із усіма працівниками, що проходять первинний інструктаж, з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці. Його необхідно проводити систематично через визначений проміжок часу.

Позаплановий інструктаж необхідно проводити при змінах різного роду в об'єктах, що обслуговуються, при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці. Про проведення відповідного виду інструктажу повинні робитися записи в спеціальному журналі з обов'язковими підписами инструктуємого і інструктора. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки. Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу.

4.2 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (далі - Правила)[17 ] поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності (далі - підприємства) та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (далі - ЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ.

Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRІІ).

Таблиця 4.1

Скорочення, терміни	Визначення
ЕОМ, ПЕОМ	Електронно-обчислювальна машина або персональний комп'ютер з необов'язковими додатковими приладами, системними елементами (дисководи, пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої)
Відеодисплейний термінал (відеотермінал, дисплей, монітор, візуальний дисплейний термінал, ВДТ)	Частина ЕОМ, що містить пристрій для подання візуальної інформації

Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:

- належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

- оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

- належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

- наявність шуму та вібрації;

- м'яке рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Будівлі та приміщення, в яких експлуатуються ЕОМ та виконуються їх обслуговування, налагодження і ремонт, повинні відповідати вимогам:

- СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания",

- СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания",

- "Правил устройства электроустановок", затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ),

- "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей", затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 (ПТЕ),

- Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 N 93/2533 (ПБЕ),

- СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы",

- ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности",

- Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Управління Державної пожежної охорони МВС України від 14.06.95 N 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755,

- СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и сооружения" з доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94. N 106,

- СН 512-78 "Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин", затверджених Держбудом СРСР,

- ДСанПіН 3.3.2.-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин", затверджених МОЗ України 10.12.98, а також вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ, чинних санітарних норм, санітарних норм і правил, правил у сфері охорони праці та цих Правил.

3. Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у приміщен-нях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном.

Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

4. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислю-вальних машин", затверджених МОЗ України 10.12.98, є неприпустимим розташування приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах.

5. Площу приміщень, в яких розташовують відеотермінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа - не менше 6,0 кв. м, обсяг - не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

6. Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ЕОМ, повинні виготов-лятися з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

7. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

8. У приміщеннях з ЕОМ слід щоденно проводити вологе прибирання.

9. У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

10. Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, в яких розміщуються ЕОМ типу ЕС, СМ та інші великі ЕОМ загального призначення, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматич-ними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 N 779 і та СНиП 2.04.09-84 "Пожарная автоматика зданий и сооружений" з димовими пожежни-ми сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розра-хунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. В інших приміщеннях допускається встановлюва-ти теплові пожежні сповіщувачі.

11. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

12. Власник організує проведення досліджень шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях осіб, які працюють з ЕОМ, відповідно до чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів і Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати I або II класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу N 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

Вимоги до освітлення

1 Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП II-4-79 "Естественное и искуственное освещение".

2. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО проводяться відповідно до СНиП II-4-79.

3. При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

4. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

5. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення.

6. Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

- світильники прямого світла - П;

- переважно прямого світла - Н;

- переважно відбитого світла - В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

7. Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою "Кососвет". Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

8. Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освіт-лення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

9. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град.

10. Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП II-4-79 для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4.

11. Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5 % і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освіт-лення. При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи багатолампових світиль-ників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі.

12 Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

13. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град.

14. Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м.

15. Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотерміналу не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

16. Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

б)Вимоги до рівнів шуму та вібрації

1) У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквіва-лентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общие требования безопасности", СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

2) Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

3) Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

4) Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 "Санитарные нормы вибрации рабочих мест", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

в)Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату

1. Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

2. Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (пункт 1.4, таблиця 2.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2 Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88	Температура повітря, град. С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна	легка-1 а	22 - 24	40 - 60	0,1
	легка-1 б	21 - 23	40 - 60	0,1
Тепла	легка-1 а	23 - 25	40 - 60	0,1
	легка-1 б	22 - 24	40 - 60	0,2

Таблиця 4.3 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ
(відповідно до СН 2152-80)

Рівні	Кількість іонів в 1 см куб. повітря
	+ n	- n
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500 - 3000	3000 - 5000
Максимально допустимі	50000	50000

3. Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

д)Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань,
електростатичних та магнітних полів

1) Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ.

Электромагнитные поля радиочас-тот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контро-ля", СН N 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

2) Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН N 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

3) Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН N 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

4) Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН N 1757-77 "Санитарно-гигиенические нормы до-пустимой напряженности электростатического поля" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

5) Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою державного санітарного лікаря Міністер-ства охорони здоров'я України від 18.08.97 N 58, не повинна перевищувати 7,74 · 10 в ступ. - 12 А/кГ, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

6) Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб. м; вміст оксидів азоту - 5 мг/куб. м; вміст пилу - 4 мг/куб. м.

7) При використанні одним працівником кількох відеотерміналів або персональних ЕОМ санітарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача повинні відповідати зазначеним вище вимогам .

е) Вимоги електробезпеки

1. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

2. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

3. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

4. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3 - 6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

5. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

6. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені.

7. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

8. Для протирання підлоги застосовують рідини, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з'єднань.

9. Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"; характеру та особливостям трудової діяльності.

10. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м.

11. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

12. При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

- робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

13. Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

14. Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

15. Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

16. Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм.

17. Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

18. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

19. Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.

20. Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

при розмірі екрану по діагоналі	35/38 см (14"/15") ------ 600 - 700 мм 43 см (17") -------------- 700 - 800 мм 48 см (19") -------------- 800 - 900 мм 53 см (21") -------------- 900 - 1000 мм

Подобные документы

• Розв’язування економетричних задач

  Застосування електоронних таблиць та пакетів прикладних програм у статистичних та економетричних розрахунках. Побудова парної та непарної лінійної регресійної моделі економічних процесів. Моделювання економічних процесів для прогнозу та прийняття рішень.
  
  методичка [232,8 K], добавлен 17.10.2009
  

• Розвиток економетричних моделей та методів в розвинутих країнах та приклади їх застосування в Україні

  Економетричні моделі - системи взаємопов'язаних рівнянь і використовуються для кількісних оцінок параметрів економічних процесів та явищ. Прикладні економетричні моделі Франції та США. Макроеконометричні моделі України та прогнозування економіки.
  
  реферат [20,6 K], добавлен 01.02.2009
  

• Моделювання економічних та виробничих процесів

  Математична модель та план перевезень по доставках продукції в пункти розподілу, який мінімізує сумарні транспортні витрати. Побудова лінійної моделі регресивного аналізу для економічного показника, зміни якого спостерігалися в певному інтервалі часу.
  
  контрольная работа [493,2 K], добавлен 19.09.2009
  

• Моделювання інфляції у перехідній економіці

  Основні причини виникнення інфляційних процесів та її наслідки, роль попиту та пропозиції. Методологічні підходи до моделювання інфляційних процесів. Моделювання та аналіз інфляції в Україні. Особливості структури моделей та методики їх застосування.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 28.12.2013
  

• Економіко-математичне моделювання процесів оподаткування в Україні

  Дослідження аспектів податкового регулювання різних економічних процесів, його напрямки та етапи. Математичне та графічне моделювання взаємозв’язку податкової політики та процесів виробництва на підприємстві у взаємодії із надходженнями до бюджету.
  
  статья [115,3 K], добавлен 26.09.2011
  

• Методи економетрії

  Особливість проведення розрахунків параметрів чотирьохфакторної моделі, обчислення розрахунків значень Yр за умови варіювання. Аналіз методів перевірки істотності моделі за допомогою коефіцієнтів кореляції і детермінації, наявності мультиколінеарності.
  
  контрольная работа [36,2 K], добавлен 24.01.2010
  

• Побудова моделі групувань підприємств

  Стратегічний розвиток підприємства в умовах ринкової економіки. Загальна фінансово-економічна характеристика ДП "ХЕМЗ". Моделі прогнозування фінансових і виробничих процесів на підприємстві. Оцінка організації методом кластерного аналізу. Охорона праці.
  
  дипломная работа [673,6 K], добавлен 09.11.2013
  

• Моделювання на ЕОМ випадкових величин і випадкових процесів

  Принципи та алгоритми моделювання на ЕОМ типових випадкових величин та процесів. Моделювання випадкових величин із заданими ймовірнісними характеристиками та тих, що приймають дискретні значення. Моделювання гаусових випадкових величин методом сумації.
  
  реферат [139,7 K], добавлен 19.02.2011
  

• Прийоми економічного аналізу на базі математичної статистики

  Особливості застосування теорії масового обслуговування в економічному аналізі. Система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів. Методи математичного моделювання в аналітичному дослідженні.
  
  контрольная работа [54,0 K], добавлен 07.02.2011
  

• Економетрія

  Типи економетричних моделей. Етапи економетричного аналізу економічних процесів та явищ. Моделі часових рядів та регресійні моделі з одним рівнянням. Системи одночасних рівнянь. Дослідження моделі парної лінійної регресії. Однофакторні виробничі регресії.
  
  задача [152,8 K], добавлен 19.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам