Національна економіка

Макроекономічна структурна перебудова

Стратегічними в переході до ринку в Україні є структурні реформи і створення ринкових інститутів, їхня реалізація можлива за узгодження економічного і політичного мислення виконавчої і законодавчої влад стосовно пріоритетів структурних реформ; мобілізації національних ресурсів та іноземних інвестицій для швидкої стабілізації і необхідних капіталовкладень для стимулювання економічного зростання; забезпечення вищих темпів реформ за наявних інституційних передумов і фінансових та інвестиційних ресурсів для запобігання тривалій стагнації.

Мікроекономічна структурна перебудова

Ринковий механізм, його рушійні сили формуються на мікроекономічному рівні, де головні дійові особи - банки і підприємства. Головна мета взаємозв'язків банків і підприємств - створення фінансових можливостей перших і других для здійснення технологічних змін та виробництва регіонального чи національного продукту, який за обсягом і структурою відповідав би обсягу і структурі попиту на оптовому та роздрібному ринках.

Показники доходів

Пріоритети реструктуризації

Сукупний дохід сім'ї - сума грошових і натуральних (у грошовому вимірі) доходів населення від державних, кооперативних і приватних підприємств та організацій, із суспільних фондів споживання, що враховуються в бюджеті сім'ї.

* збільшення доходів за рахунок зростання обсягу виробництва і заробітної плати

Реальні доходи населення - вартість усього обсягу матеріальних благ, спожитих чи нагромаджених населенням.

* перевищення темпів зростання обсягу виробництва над темпами зростання доходів грішми

Зростання рівня реальних доходів - сума доходів грішми, скоригована з урахуванням індексу цін на споживчі товари і послуги.

* перевищення темпів зростання доходів грішми над темпами зростання споживчих цін

Рівень життя населення - забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами та міра задоволення його потреб у цих благах.

* пропорційне зростання обсягів виробництва національного продукту до обсягу і структури потреб населення

Галузі сфери послуг

Пріоритети реструктуризації

Соціально-матеріальні послуги:

* формування ринку житла;

* формування ринку

комунальних послуг.

* платоспроможність потенційних

покупців житла;

* платоспроможність покупців послуг.

Соціально-культурні послуги:

* формування ринку освіти і науки;

* формування ринку культури

і мистецтва;

* формування ринку охорони

здоров'я.

* капіталовкладення, приведення

навчальних програм до євростандартів;

* пристосування до ринку, пропозиція

товару, на який є попит;

* капіталовкладення,

платоспроможність пацієнтів.

Галузі промисловості

Пріоритети реструктуризації

Вугільна промисловість

· створення самостійних підприємств на базі виробничих об'єднань.

· лібералізації внутрішньої торгівлі звичайним і збагаченим вугіллям, коксом. Це дає змогу торговельним підприємствам, на відміну від виробників вугілля, виявити свої специфічні переваги і завдяки диверсифікації послуг підвищити свою ефективність:

· лібералізації зовнішньої торгівлі вугіллям. Забезпечує вільний вибір споживачами джерел отримання вугілля, у тому числі імпорт, а виробники вугілля повинні отримати свободу експорту в інші країни.

Газова промисловість

· скасування регулювання імпорту;

· надання власниками трубопроводів високого тиску, які (все ще) є монополістами, третім особам можливості користування ними;

· відмова від однієї проміжної організаційної ланки (Укргазу) при переході від виробників-імпортерів до регіональних розподільних підприємств;

· підприємизація у сфері торгівлі газом для того, щоб позбутися регіональних монополій на постачання газу і забезпечення оптовим продавцям змоги здійснювати торгівлю в усіх регіонах на основі контрактів з обласними та оптовими і з іноземними постачальниками;

спеціальне регулювання транзитних угод

Нафтова промисловість

· лібералізацію виробництва, імпорту та експорту сирої нафти;

· створення самостійного транспортного підприємства для надання послуг з транзиту нафти;

· вільний доступ на український ринок продукції іноземних нафтопереробних підприємств, за винятком випадків неспростовного субсидування іноземних нафтопереробних компаній (демпінг);

· доступність торгівлі нафтопродуктами для багатьох підприємств;

· розширення нафтового терміналу в порту “Південний” з огляду на необхідність диверсифікації системи енергопостачання в Україні

Галузь економіки

Пріоритети реструктуризації

Банківська діяльність

· приведення у відповідність діяльності уряду і Національного банку з вимогами дії закону господарської збалансованості, зокрема щодо вибору джерел фінансування соціальних програм, дефіциту Державного бюджету тощо, відмова від емісії як джерела такого фінансування, позаяк вона призводить до інфляції та зубожіння населення;

· зміцнення законодавчих основ діяльності НБУ, розширення меж: і нормативного регулювання діяльності комерційних банків;

· забезпечення економічної самостійності банків, що передбачає їхню відповідальність за прибутки і збитки, неналежне ведення справ;

· розбудова банківської справи на принципах, що уможливлюють їхню рентабельність, ліквідність і надійність. Дотримання цих принципів має забезпечуватися ефективною системою банківського нагляду. У разі порушення норм передбачено можливість застосування санкцій. Першочергове значення має зміцнення власного капіталу банків;

· турбота банків про захист інтересів вкладників і заснування фонду страхування вкладів.

Вид реструктуризації

Зміст реструктуризації

Оперативна

розв'язує дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його (її) діяльності. Період оперативної реструктуризації триває приблизно 3-4 місяці

Стратегічна

забезпечує довготермінову його конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідне визначення стратегічної мети підприємства, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети

Організаційно-правова

характеризується процесами комерціалізації, корпоратизації, зміни організаційної структури та власника державних підприємств.

Технічна

пов'язана із забезпеченням такого стану підприємства, за якого воно досягає відповідного рівня виробничого потенціалу, технології, управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем постачання й логістики, тобто всього того, що дає підприємству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукцією.

Управлінська

пов'язана з підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики

“Усебічна”

охоплює розробку нової організаційної структури, відповідної продуктової, трудової, технічної та технологічної політики, зміни в менеджменті, організації тощо. Реструктурування підприємства в такий спосіб триває здебільшого до трьох років.

Основні завдання державного регулювання промисловості

Важелями державного впливу на розвиток промисловості

1) формування конкурентного національного ринку промислової продукції;

2) стабілізація основних показників промислового виробництва;

3) структурна перебудова промисловості;

4) технічне і технологічне оновлення галузей промисловості;

5) підвищення конкурентноздатності вітчизняних товарів промислового виробництва;

6) розвиток імпортозамінного та експортного виробництва;

7) забезпечення екологічності промислового виробництва;

8) зменшення бартеризації промисловості;

9) виведення з експлуатації зайвих основних фондів.

1) інвестиційно-інноваційна політика держави, бюджетне фінансування;

2) державне регулювання цін на продукцію промислового виробництва;

3) політика прискореної амортизації;

4) пряме державне управління галузями, що перебувають у державній власності;

5) розпорядження і використання об'єктів державної власності;

6) державний контроль за діяльністю суб'єктів природних монополій;

7) державна підтримка міжгалузевої кооперації;

8) залучення іноземних інвестицій;

9) державна експертиза якості товарів, їх відповідність міжнародним стандартам.

І. Створення сприятливих рамкових умов для підвищення конкурентоспроможності економіки

1.1. Макроекономічна стабільність.

1.2. Досконала регуляторна політика.

1.3. Розвиток конкуренції на внутрішньому ринку.

1.4. Підвищення ефективності Уряду.

1.5. Зміцнення інституту власності як основи ринкової системи господарства.

1.6. Розвиток фінансових ринків.

1.7. Проведення судової реформи.

IІ. Людина і Сталий розвиток

2.1. Модернізація системи охорони здоров'я.

2.2. Сучасна і якісна освіта та підготовка кадрів.

2.3. Розвиток культури.

2.4. Розвиток фізичної культури та спорту.

2.5. Створення ринку доступного житла.

2.6. Підвищення якості життя.

2.7. Розвиток пенсійної системи.

2.8. Сталий розвиток довкілля.

2.9. Адаптація до глобальних кліматичних змін.

ІІІ. Технологічний прорив в індустрії

3.1. Підвищення технологічного рівня обробної промисловості.

3.2. Впровадження нових та відновлюваних джерел енергії.

3.3. Підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів.

3.4. Підвищення рівня енергозабезпечення економіки.

ІV. Зняття інфраструктурних обмежень

4.1. Будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури.

4.2. Розвиток залізничного транспорту та підвищення його безпеки.

4.3. Розвиток морських портів.

4.4. Розвиток аеропортів.

4.5. Відновлення та модернізація муніципальної інфраструктури.

4.6. Розвиток сучасних засобів зв'язку.

V. Перехід до високоефективного аграрного та аграрно-переробного виробництва

5.1. Запровадження європейських принципів державної підтримки сільськогосподарських виробників.

5.2. Переорієнтація агровиробництва з урахуванням кліматичних змін.

5.3. Нарощення виробництва продукції тваринництва.

5.4. Нарощення виробництва продукції рослинництва.

5.5. Комплексне забезпечення споживачів харчовими продуктами власного виробництва.

VІ. Створення сучасної інноваційної системи

6.1. Вдосконалення системи генерації знань.

6.2. Формування інноваційної інфраструктури.

6.3. Розвиток системи управління інтелектуальною власністю.

6.4. Активізація інноваційного попиту та трансферу технологій.

6.5. Державна забезпечення взаємодії елементів НІС.

6.6. Інтеграція науково-технологічного потенціалу України у світове господарство.

VІІ. Україна і світ

7.1. Інституційна євроінтеграція.

7.2. Набуття членства України в ЄС.

7.3. Створення поглибленої зони вільної торгівлі з ЄС.

Система прогнозних і програмних документів включає :

- прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- (розробляються на 5 років) та короткостроковий (розробляються щорічно) періоди;

- Державну програму економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період (розробляється щорічно взаємоузгоджено з проектом Державного бюджету України);

- прогнозів економічного і соціального розвитку АРК, областей, районів та міст на короткостроковий період;

- прогнози розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період;

- програму розвитку окремих галузей економіки.

Класифікаційна ознака

Види програм

Об'єкт програмування

національні;

державні (міждержавні) (розробляються на довгострокову перспективу (10-15 років); середньострокову перспективу (від 3 до 5 років); та на наступний рік);

галузеві (міжгалузеві);

регіональні (відображають основні показники розвитку економіки регіону, враховують показники роботи підприємств, розташованих на відповідній території незалежно від форм власності);

цільові комплексні програми;

надзвичайні (розробляються в критичних ситуаціях - стихійного лиха, в умовах кризи, масового безробіття, загрозливої інфляції. Вони, як правило, є короткостроковими, при їх реалізації вагоме місце займають засоби адміністративного регулювання).

Характер дії програми

спеціальні програми розвитку окремих галузей, секторів або районів (Державна програма розвитку вугільної промисловості України, Програма розвитку транспортного комплексу України, Державна національна програма Освіта, Україна XXI ст.);

програми, що стосуються загальнонаціональних проблем (Державна програма зайнятості населення, Державна програма захисту населення);

програми діяльності державних економічних органів (Державна програма приватизації, Програма дій Уряду, Державна програма підтримки підприємництва, Державна програма приватизації тощо);

програми досягнення економічної рівноваги - програми стабілізації (Програма надзвичайних заходів стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану);

фінансові програми (Програма боротьби з інфляцією);

регіональні програми, що передбачають освоєння нових районів, природних багатств, перетворення економіки вже сформованих районів (Програма розвитку Карпатського регіону на 1994-2000 та ін).

Рівень порушуваних проблем

широкомасштабні комплексні програми (Комплексна програма НТП в національній економіці, програма вирішення найважливіших соціальних потреб);

програми соціально-економічного розвитку (житлова програма);

вузькі науково-технічні програми.

Вид програм

Мета програм

Економічні

спрямовані на розв'язання комплексних галузевих і між галузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, створення нових виробництв

Наукові

метою є забезпечення виконання фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і технічних наук, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів

Соціальні

передбачають розв'язання проблем підвищення рівня та якості життя, проблем безробіття, посилення соціального захисту населення, поліпшення умов праці

Національно-культурні

спрямовані на розв'язання проблем національно-культурного розвитку

Екологічні

метою є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів

Оборонні

розробляються з метою посилення обороноздатності держави

Правоохоронні

спрямовані на забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби із злочинністю та державної безпеки

01.01.2009

01.01.2008

01.01.2007

01.01.2006

01.01.2005

01.01.2004

Усього

6198,6

6196,1

221,5

218,2

175,9

163,5

у тому числі:

Кіпр

5826,1

5825,5

4,4

2,1

2,0

1,9

Російська Федерація

99,9

148,6

93,2

102,5

94,6

86,7

Польща

46,9

30,1

24,2

20,3

Латвія

31,6

30,7

3,5

Казахстан

26,8

Молдова

26,6

26,7

Грузія

24,1

28,0

2,9

2,2

2,3

2,2

Панама

19,8

18,9

18,9

18,9

18,9

18,9

Іспанія

17,6

13,8

13,8

13,8

13,8

13,8

Вiрґiнськi Острови, Британські

14,3

10,9

Сполучене Королівство

13,7

13,8

13,9

13,9

Вірменія

11,9

12,8

Сполучені Штати Америки

5,9

5,9

5,7

5,6

5,7

5,4

Швейцарія

5,0

4,6

4,3

4,0

4,7

4,2

Білорусь

4,8

Литва

3,9

4,0

В`єтнам

3,9

15,9

15,9

15,9

15,8

Гонконг

5,4

5,4

5,4

5,4

Австрія

4,6

3,0

Узбекистан

1,9

Греція

1,6

1,6

Естонія

1,1

1,1

Інші країни

19,7

17,9

15,4

9,0

5,0

6,5

01.01.2009

01.01.2008

01.01.2007

01.01.2006

01.01.2005

01.01.2004

Усього

35723,4

29489,4

21186,6

16375,2

8353,9

6657,6

у тому числі

Кіпр

7682,9

5941,8

3011,7

1562,0

1035,6

779,2

Німеччина

6393,8

5917,9

5620,7

5505,5

631,6

441,4

Нідерланди

3180,8

2511,2

1493,0

721,8

548,3

463,9

Австрія

2445,6

2075,2

1600,8

1423,6

345,6

252,1

Сполучене Королівство

2273,5

1968,8

1557,2

1155,3

895,9

686,1

Російська Федерація

1851,6

1462,2

980,8

799,7

457,5

377,6

Сполучені Штати Америки

1471,5

1436,8

1418,0

1374,1

1153,7

1074,8

Вiрґiнськi Острови, Британські

1316,1

1045,7

808,3

688,7

543,8

381,0

Швеція

1263,0

1006,6

Франція

1226,1

826,8

Італія

914,3

Швейцарія

715,6

583,8

504,9

445,9

411,3

319,5

Польща

694,7

670,5

366,0

224,0

192,3

Угорщина

595,5

400,9

364,5

191,1

179,1

Республіка Корея

172,2

172,4

172,9

Інші країни

3698,4

3421,8

2633,3

2111,3

1786,8

1709,1