Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

„ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ”

Кафедра економіки і маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему : «Оцінка ефективності економічної діяльності підприємства»

ДОНЕЦЬК, ДонНТУ -2013



Зміст

• ВСТУП
• РОЗДIЛ 1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• РОЗДIЛ 2. ОЦІНКА ЭФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• 2.1 Оцінка випуску реалізації та конкурентоспроможність підприємства
• 2.2 Аналіз діяльності персоналу та продуктивності праці
• 2.3 Основний капітал. Використання основних засобів на підприємстві
• 2.4 Аналіз собівартості та оцінка економічних результатів
• 2.5 Оцінка економічних резервів
• РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• ВИСНОВОК
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Проблема ефективності вирішується на всіх рівнях економіки від суспільства в цілому до його окремих підприємств ( фірм) і їх господарських підрозділів. На всіх рівнях категорія ефективності відображає зв'язок між ресурсами і цілями виробництва. Оскільки потреби суспільства безмежні, а ресурси обмежені, то виникає завдання максимального задоволення потреб шляхом кращого, найбільш повного використання ресурсів.

Будь-яке комерційне підприємство передбачає основною метою отримання прибутку. Необхідний рівень прибутку дозволяє вирішувати цілий комплекс завдань, що обумовлюють як стабільність і ефективність даного бізнесу, так і створення матеріальної основи для реалізації економічних функцій держави (шляхом відрахування податків). Співвідносячи прибуток і витрачені на її отримання ресурси, можна судити про ефективність діяльності фірми в цілому. Недостатній рівень прибутку призводить до динамічного перерозподілу ресурсів в економіці.

Мета курсової роботи: оцінити ефективність діяльності підприємства, розглянути резерви підвищення економічної ефективності виробництва, а також вивчення історичної та огляд економічної діяльності підприємства.

Завдання курсової роботи:

– розглянути і оцінити діяльність підприємства з різних сторін;

– вміти правильно и швидко використовувати матеріал;

– зробити аналіз продуктивності підприємства;

– оцінити економічний результат та аналіз собівартості підприємства;

- навчитися робити розрахунки;

- на підставі виконаної роботи зробити висновки.

Об'єкт роботи: економічна діяльність окремих суб'єктів підприємства.

Предмет роботи: діяльність підприємства "Текстиль - Контакт"

"Текстиль - Контакт " - провідний національний оператор продажу тканин і матеріалів легкої промисловості - має в асортименті 15 000 найменувань тканин з більше 30 країн світу зі складу в Києві та в регіонах України. Це дозволяє "Текстиль - Контакту " постійно нарощувати обсяг експортно - імпортних операцій.

Магазини тканини розташовані не тільки в Києві. Для зручності покупців відкриті філії в інших регіонах. Продавці - консультанти з радістю допоможуть у виборі тканини, пропонуючи найкращий вибір за розумними цінами.

Компанія пропонує величезний вибір текстилю: трикотажні полотна, декоративні тканини та вироби, хутро штучний і натуральний, тканини для одягу, пряжу і волокно, трикотажні полотна, а також :

– наявність великого спектру товарів;

– ексклюзивний асортимент;

– можливість індивідуально розробити тканини;

– професійне консультування;

– надання зразків продукції;

– можливість термінової доставки.

"Текстиль - Контакт" плідно співпрацює з провідними українськими та зарубіжними підприємствами - виробниками домашнього текстилю, а також займається розробкою власних брендів.

Компанія управляє власним виробництвом бавовняних тканин в Україні на комбінаті «ТК - Донбас» і є ексклюзивним дистриб'ютором усієї виробленої продукції. Підприємство знаходиться в процесі постійного вдосконалення та активного розвитку.

Висновок: з упевненістю можна сказати, що є однією з лідируючої фірми на ринку праці в Україні. Економічний розвиток підприємства не стоїть на місці, а стрімко розширює свої межі, створюючи нові структури виробництва і розповсюдження нових виробів. Таким чином, "Текстиль - Контакт " підприємство набирає популярність і велике коло покупців, які легко можуть вибрати той чи інший товар за сприятливими цінами.

Що стосується з взаємозв'язками з іншими підприємствами, як і українськими, так і зарубіжними, то тут можна виділити наступне:

– завдяки підприємствам європейських країн в Україну надходять нові види та різновиди тканин;

– в результаті імпорту готової продукції в зарубіжні країни підприємство "Текстиль -Контакт" має хороший дохід;

– збільшується і розширюється асортимент виробів;

– завдяки системі контролю клієнт з упевненістю набуває найякісніші вироби.

Темп росту підприємства "Текстиль - Контакт " можна розглянути детальніше, використовуючи формули для розрахунків результатів, на основі яких можна робити конкретні висновки и надати оцінку економічної діяльності підприємства.



РОЗДIЛ 1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

«Текстиль - Контакт », розпочала свою діяльність в 1995 році, є однією з провідних текстильних компаній на ринку України. Компанія управляє власним виробництвом бавовняних тканин в Україні на комбінаті «ТК - Донбас» і є ексклюзивним дистриб'ютором усієї виробленої продукції.

«Текстиль - Контакт », завдяки своєму іміджу стабільного та надійного партнера, неодноразово отримував державні замовлення на поставку тканин і пошиття спецодягу.

Внесок компанії «Текстиль - Контакт» у розвиток національної текстильної галузі, організацію і розширення мережі оптової та роздрібної торгівлі , за успішний розвиток взаємовигідного партнерства у сфері міжнародної торгівлі відзначений дипломом Міжнародного рейтингу «Золота Фортуна».

На міжнародному ринку компанією налагоджені партнерські зв'язки з підприємствами більше 30 країн світу. Це дозволяє «Текстиль - Контакту» постійно нарощувати обсяги експортно - імпортних операцій. З упевненістю можна сказати, що це самий великий оператор текстильного ринку в Україні .

Навесні 2003 року об'єднання «Текстиль - Контакт » організувало і провело у м. Києві Міжнародний фестиваль моди «Київський подіум».

Метою проведення фестивалю було:

– з одного боку, демонстрація творчих можливостей відомих творців сучасного одягу;

– з іншого боку, підтримка молодих вітчизняних дизайнерів, модельєрів - конструкторів і органічне входження українських майстрів індустрії моди в загальноєвропейський процес формування сучасних модних тенденцій;

– встановлення взаємовигідних зв'язків та ділових контактів.

Дізнавшись про проведення у м. Донецьку ПЕРШОГО ВІДКРИТОГО ФЕСТИВАЛЮ «Текстиль і Мода - 2003», об'єднання «Текстиль - Контакт» з радістю відгукнулося на пропозицію організаторів стати генеральним спонсором фестивалю.

Використовуючи свій багаторічний досвід роботи на текстильному ринку нашої Батьківщини, об'єднання «Текстиль -Контакт » готове надати всіляку допомогу і підтримку для початківців та досвідчених українських дизайнерів по підбору матеріалів для реалізації їх творчих планів та ідей.

Ми зацікавлені в тому, щоб наші співвітчизники одягалися красиво і зі смаком, щоб на Європейську моду впливали ідеї і наших вітчизняних модельєрів - конструкторів.

Об'єднання «Текстиль - Контакт» має широку дилерську мережу на території всієї України, завдяки цьому у кожного нашого співвітчизника є можливість «не виходячи з дому» забезпечити себе необхідними товарами текстильної промисловості в найширшому асортименті.

У Донецькому регіоні об'єднання представлено великим виробником х / б тканин - комбінатом ВО «ТК - Донбас» (Донецький ХБК), а також представництвом «Текстиль - Контакт », яке завжди раде задовольнити найвишуканіші смаки і потреби своїх клієнтів.

«Текстиль - Контакт» змінив свою структуру і символіку. Друга половина 2008 року ознаменувалася для об'єднання «Текстиль - Контакт » значними змінами. Поряд з новими проектами, які безперервно розширюють діяльність Об'єднання на текстильному ринку, відбулися і структурні внутрішні зміни. В кінці 2008 р. відносини між бізнесами ТК були формалізовані створенням Керуючою Компанії.

Раніше ці функції виконувала компанія «Текстиль - Контакт», яка поєднувала в собі і, власне, керованих компанією, і компанію, що займається поставками та реалізацією всіх видів тканин.

У підсумку структурних змін (рис. 1) рішенням власників Об'єднання «Текстиль -Контакт » було перейменовано в Групу Компаній «Текстиль -Контакт».

Бізнес з поставок і реалізації тканин виділений в окрему компанію у складі групи ТК - «ТК- Текстиль», яку очолив Валентин Рудаков, який раніше обіймав посаду комерційного директора Об'єднання .

Рис. 1.- Структура нових змін компанії «Текстиль - Контакт»

Висновок по рис. 1: згідно структурі компанії «Текстиль - Контакт » можна виділити наступне:

– підприємство відкрило нові філії, що дає можливість покупцеві швидкий доступ до придбання нових виробів і товарів;

– у результаті оптової торгівлі підприємство виробляє ще більше продукції, таким чином, отримуючи новий прибуток від реалізації;

– роздрібна торгівля також закликає до себе велику кількість покупців;

– за допомогою оптово - роздрібних складів, де міститься вся готова продукція «Текстиль - Контакт » легко розпоряджається доставками тканин в регіони України;

– позитивні відносини з дилерами тільки підсилює зв'язок з поставкою нової продукції в міру її виробництва як в Україні, так і в зарубіжних країнах.

Підтримуючи структурні зміни, з 1 січня 2009 року група компаній «Текстиль - Контак» змінює візуальний образ (рис. 2).

Новим символом Групи став образ земної кулі, який трактується як контактність і відкритість компанії і, разом з тим, підкреслює її стрімкий і глобальний розвиток.

На даний момент вже закінчується повна заміна старої символіки на нову у всіх зовнішніх і внутрішніх комунікаціях компанії.

За словами Олександра Соколовського, засновника групи компаній « Текстиль - Контакт», головна мета змін - оптимізувати систему управління Групою.

У цьому зв'язку, зміна візуального образу компанії - це логічне рішення, що підкреслює природні зміни в розвитку бізнесу.

Незважаючи на настільки непростий час, в яке відбуваються структурні зміни і зміна символіки, в компанії розуміють, що це необхідна інвестиція в майбутнє Групи, яка символізує собою новий етап в її розвитку.

Неодноразово підприємство «Текстиль - Контакт» приймало участь у всіляких фестивалях та проводило міжнародні ярмарки на території всієї України.

Основними центрами проведення таких заходів були міста:

– Київ (вважається основним центром з'їзду та проведення щорічних конференцій щодо змін у структурі виробництва);

– Одеса (завдяки своєму вигідному місце розташуванню є центром перетину експорту та імпорту товару);

– Дніпропетровськ (активно приймає участь і займається організацією ярмарок та фестивалів);

– Донецьк (вважається другим центром з'їзду завдяки впровадженню нових систем, що спричинили великий темп розвитку реалізації продукції ).

Рис. 2.- Візуальний образ, символіка компанії «Текстиль - Контакт»

Висновок по рис. 2: можна виділити, що створюючи новий логотип організації «Текстиль - Контакт» спирався на наступні фактори, що призвели до такого вибору рішення нової символіки підприємства:

– вибираючи основним малюнком земну кулю, «Текстиль - Контакт» демонструє нам своє об'єднання між іншими підприємствами, а також їх нерозривний зв'язок;

– також це символ того, що кожен клієнт «Текстиль - Контакту» має найшвидший і зручний доступ до вибору та купівлі товару в будь-якій точці регіону.

Компанія «Текстиль - Контакт» знаходиться в процесі постійного вдосконалення та активного розвитку. У 2012-2013 рр. розробляються нові проекти в сфері роздрібної торгівлі тканинами, підприємство розширює регіональну структуру та вдосконалює систему сервісу.

Висновок: підприємство «Текстиль - Контакт» одне з найбільш лідируючих організацій в Україні, яке розширює свою діяльність в різних напрямках. Підприємство створює нові умови роботи для зручності своїх клієнтів, для швидкого доступу до товарів , а також розглядає уподобання самих клієнтів, адже їх думка настільки важлива.

Розробкою нових проектів займаються висококваліфіковані спеціалісти, а сприятливі умови праці дають змогу компанії швидше та зручніше реалізувати свою продукцію.

Щоб підтримувати гарну репутацію і вийти на новий рівень продажів організація «Текстиль - Контакт»:

– приймає нові форми управління;

– розширює графік роботи;

– бере участь у різних конкурсах і фестивалях;

– щорічно виступає організатором конференцій;

– неодноразово була спонсором фестивалів та інших заходів.

Таким чином, підприємству «Текстиль - Контакт» вдалося вибитися на високий рівень економічного розвитку. Працюючи на якість, а не на кількість, організації довіряють безліч покупців з різних регіонів України, що неодноразово доводило, що «Текстиль - Контакт» найнадійніше підприємство з поставки якісної продукції.

Динаміка техніко-економічних показників роботи підприємства за п'ять років

Показники	Од.вим.	Роки
		2008	2009	2010	2011	2012
1	2	3	4	5	6	7
1. Обсяг виробництва продукції	нат.од	4450	4350	5210	4895	4905
2. Обсяг товарної продукції	грн.	5263,6	4536,4	4255,8	5200,6	4535,7
3. Обсяг реалізованої продукції	грн.	4535,9	3200,8	5210,3	4638,7	6512,1
4. Чисельність трудящих ПВП	осіб	78	56	63	72	60
5. Чисельність робітників	осіб	158	320	154	499	168
5.1 Облікова	осіб	156	299	135	428	160
5.2 Явочна	осіб	157	256	124	405	113
6. Продуктивність праці на одного: · трудящого · робітника	грн.	128,5 123,2	137,9 116,4	562,8 289,3	345,8 315	96,6 89,1
7. Коефіцієнт облікового складу	част. од.	16,8	14,3	17,6	15,9	16,4
8. Собівартість продукції, що випускається	грн.	3984,2	4523,9	5236,2	4352,5	3194,4
8.1 Всього	//-//	2396,2	5763,1	3468,7	6351,3	4615,7
8.2 На одиницю продукції, що випускається	//-//	2351,1	4587,9	4561,4	3251,5	4365,1
8.3 Зокрема по елементах	//-//	230	400	518,6	601,4	472,2
8.4 Матеріальні витрати	//-//	5230	4500	3450	650,5	4630,7
8.5 Фонд оплати праці	//-//	520,6	460,8	670,5	530,5	480,6
8.6 Відрахування на соціальні заходи	//-//	300,7	562,2	450,6	351,2	420,3
8.7 Амортизаційні відрахування	//-//	750,8	630,2	840,6	650,1	710,3
8.9 інші грошові витрати	//-//	-	300	145	-	222,9
9. Середньомісячна заробітна плата	//-//	1700	1900	2100	2500	2850
10. Вартість основних виробничих фондів, всього	тис.грн.	235,8	456,7	546,7	356,4	563,5
10.1 Зокрема: активна	тис.грн.	-	456,7	-	-	563,5
11. Освоєння капітальних вкладень	тис.грн.	376,8	430	560,3	452,1	500
12. Величина амортизаційного фонду	тис.грн.	4504,3	3652,9	3456,1	3654,7	3561,5
13. Величина прибутку (збитків)	тис.грн.	18050	11250	-5600	14820	15300
14. Фондовіддача	грн./грн.	0,13	0,07	0,35	0,29	0,04
15. Кількість днів роботи підприємства	днів	3285	3650	4015	4380	4745

Підприємство «Текстиль - Контакт» протягом усіх років свого існування пройшло через багато випробувань серед ринку конкуренцій. Неоднократно були взлети та падіння, але не зважаючи на зовнішні та внутрішні економічні фактори все ж таки не розорилося.

Кризовий стан на підприємстві можна охарактеризувати як поява і розвиток негативних тенденцій у функціонуванні підприємства, що загрожують його життєздатності. У зв'язку з тим, що криза охоплює підприємство поступово, прийнято виділяти кілька його стадій, на яких оцінюється ступінь його впливу виходячи з фінансових результатів.

Оздоровлення фінансового становища підприємства передбачає цільової вибір найбільш ефективних засобів стратегії і тактики, необхідних для конкретного випадку і конкретного підприємства. Дані кошти виходу з кризи є складовою частиною системи антикризового управління. Якщо зусилля спрямовані на відновлення стійкого фінансового підприємства свідчать про відсутність реальної можливості відновити його платоспроможність, це може бути підставою для підготовки та застосування процедур ліквідації підприємства .



РОЗДIЛ 2. ОЦІНКА ЭФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Оцінка випуску реалізації та конкурентоспроможність підприємства

Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку.

Інакше кажучи, конкурентоспроможність підприємства -- це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції.

Випуск конкурентоспроможної продукції, що відповідає по своїм якісним характеристикам європейським і світовим стандартам - головна вимога ринкової економіки.

Очевидно що, обов`язковими елементами аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є дослідження їх динаміки та структури.

В аналізі використовуються наступні показники прибутку: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), позареалізаційні результати (доходи і витрати від позареалізаційних операцій), прибуток який підлягає оподаткуванню, чистий прибуток. В процесі аналізу визначається склад балансового прибутку, його структура і динаміка за період, який аналізується.

При вивченні динаміки балансового прибутку застосовують метод порівняння: порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду. Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства на підставі "Звіту про фінансові результати" була побудована аналітична таблиця.

Для визначення конкурентоспроможності продукції необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;

- можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;

- розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

- очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

- визначальні параметри продукції основних конкурентів;

- найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них.

Розглянемо структуру балансового прибутку підприємства "Текстиль - Контакт" за 2012 рік, прослідимо її динаміку, порівнюючи з показниками попереднього року. Аналіз динаміки показників, наведений в таблиці 2.1 дозволяє виявити тенденції змін.

Найменування показника	2012 рік	2011 рік
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	4929,4	6252,5
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	(822,4)	(1042,6)
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Без ПДВ)	4107,0	5209,9
Інші операційні доходи	-	-
Інші доходи	1,0	0,4
Разом чисті доходи	4108,0	5210,3
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	(3194,4)	(4352,5)
Інші операційні витрати	(472,2)	(601,4)
Інші витрати	(222,9)	-
Разом витрати	(3889,5)	(4953,9)
Фінансовий результат до оподаткування	218,5	256,4
Податок на прибуток	(44,1)	(49,5)
Чистий прибуток (збиток)	174,4	206,9

Табл. 2.1.- Аналітична таблиця фінансових результатів

Аналіз даних основних показників дохідності підприємства і структури прибутку вказують на те, що за період, що аналізується, спостерігалося зменшення основного показника діяльності підприємства - чистого прибутку з 206900 грн. у 2011 р. до 174400 грн. у 2012 р. (на 32500 грн).

206900-174400=32500 грн

Зниження дохідності в 2012 році порівняно з 2011 роком являє собою негативну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за аналізований період з гіршого боку.

Цьому сприяло декілька факторів:

– зменшення виручки від реалізації продукції на 1102900 грн.

5209900-4107000=1102900 грн

– зменшення інших доходів на 300 грн.

400-100=300 грн

Висновок: у результаті оцінки конкурентоздатності продукції можуть бути прийняті наступні шляхи підвищення конкурентоздатності:

- зміна складу, асортименту, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), що комплектують виріб або конструкції продукції;

- зміна порядку проектування продукції;

- зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, збереження, упакування, транспортування, монтажу;

- зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту, цін на запасні частини;

- зміна порядку реалізації продукції на ринку;

- зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції;

- зміна структури й обсягів коопераційних постачань при виробництві продукції і цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників;

- зміна системи стимулювання постачальників;

- зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції.



2.2 Аналіз діяльності персоналу та продуктивності праці

Розрізняють два показники виміру продуктивності праці:

– Ш прямий (шляхом визначення виробітку) - відношення кількості виготовленої продукції до кількості працівників;

– Ш обернений (через трудомісткість) - кількість затраченого робочого часу (люд-год, люд-днів) відноситься до кількості працівників або до кількості виготовленої продукції.

Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції на одного працівника. Його величина залежить не лише від виробітку робітників, а й від частки останніх у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості днів, які вони відпрацювали, і від тривалості робочого дня.

Для аналізу цього розділу розглянемо забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за 2 роки.

Категорії персоналу	2011	2012	Абсолютне відхилення	Фактичне відхилення
Усього персоналу, осіб	499	168	-331	33,67
У т.ч.:	482	155	-327	32,16
1. персонал основної діяльноті:
робітники	399	114	-285	28,57
спеціалісти	39	20	-19	51,28
керівники	44	21	-23	47,73
2. персонал неосновної діяльності	17	13	-4	76,47
Усього персоналу, осіб	499	168	-331	33,67

Табл. 2.2.1.- Оцінка забезпеченості трудовими ресурсами за 2011-2012 роки

З таблиці видно, що на підприємстві "Текстиль - Контакт" персонал підприємства складається з: персоналу основної діяльності (робітники, керівники, спеціалісти), персоналу неосновної діяльності. За період з 2011 по 2012 роки середньооблікова чисельність персоналу зменшилась на 331 особу, що є негативним фактором діяльності підприємства.

На наступному етапі проведем аналіз руху робочої сили. З таблиці 2.2.2. видно, що на підприємстві робота з кадрами поставлена на катострофічному рівні.

Про це говорить:

– велика кількість вибулих працівників;

– від'ємний показник кількості робітників, які знаходяться у списковому складі весь рік;

– від'ємне зачення коефіцієнту постійності персоналу.

У порівнянні з 2011 роком у 2012 році спостерігається підвищення коефіцієнту змінюваності на 0,32. Така велика плинність кадрів на підприємстві "Текстиль - Контакт" може бути спричинена:

– недоліками в організації виробництва і праці;

– незадоволення робітників заробітною платою та режимом роботи;

– інші.

Показники	2011	2012	Абсолютне відхилення	Фактичне відхилення
1. Середньоспискова чисельність працівників	499	168	-331	33,67
2. Кількість прйнятих працівників	39	67	+28	171,79
3.Вибуло працівників з них:	591	122	-469	20,64
3.1. з причин скорочення штатів	10	5	-5	50
3.2. за власним бажанням, звільнено за прогул та ін. порушення трудової дисципліни,	359	79	-280	22,01
4. Кількість робітників,які знаходяться у списковому складі весь рік	-131	-21	--	--
5. Коефіцієнт обороту по прийому працівників	0,08	0,40	+0,32	500
6.Коефіцієнт обороту по вибуттю робітників	1,18	0,73	-0,45	61,86
7. коефіцієнт загального обороту робочої сили	1,26	1,13	-0,13	89,68
8. коефіцієнт плинності кадрів	0,72	0,47	-0,25	65,28

Табл. 2.2.2. - Аналіз руху робочої сили на на підприємстві "Текстиль - Контакт" за 2011-2012 роки

Проаналізуємо середньорічну продуктивність праці 1 працівника за допомогою факторного аналізу.

Показники	2011	2012	Абсолютне відхилення	Фактичне відхилення
1. Обсяг виконаних робіт, тис.грн (Q)	2301,1	295,6	-2005,5	12,85
2.Чисельність працівникків, осіб (ЧП) В т.ч.: робітників	499 399	168 114	-331 -285	33,67 28,57
3. Питома вага робітників в складі працівників, % (ПВр)	79,95	67,86	-12,09	84,88
4. Середня тривалість робочого дня, год (Т)	7,97	7,98	+0,01	100,13
5. Трудовитрати, тис.люд-год (Тр)	568,970	177,542	-391,428	31,20
6. Середня кількість відпрацьованих днів, (Д)	251	252	+1	100,40
7. Вартість основних фондів, тис.грн. (ОФ)	7851,05	7446,2	-404,85	94,84
8. Фондовіддача, грн./грн. (ФВ)	0,29	0,04	-0,25	13,79
9. Фондоозброєність, тис грн./особу (ФО)	19,68	65,32	+45,64	331,9
10. Середньорічна продуктивність праці 1 працівника, тис грн./особу (ПП1пр)	4,61	1,76	-2,85	38,18
11. Середньорічна продуктивність праці 1 робітника, тис грн./особу (ПП1р)	5,77	2,59	-3,18	44,89
12. Середньоденна продуктивність праці 1 робітника,тис грн./особу (ПП ден1р)	0,023	0,010	-0,013	43,48
13. Середнього динна продуктивність праці 1 робітника, тис грн/особу (ППгод1р)	0,0029	0,0013	-0,0016	44,83

Табл. 2.2.3.- Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці підприємства "Текстиль - Контакт" за 2011-2012 роки

1) Вплив зміни питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу:

ПП 1прПВ = ПВ*Д0*Т0*ППгод0 = - 0,1209*251*7,97*0,0029 = - 0,70 тис грн/особу

2) Вплив зміни середньої кількості днів відпрацьованих 1 працівником:

ПП1пр Д = ПВ1*Д*Т0*ППгод0 = 0,6786*1*7,97*0,0029 = 0,02 тис грн/особу

3) Вплив зміни тривалості робочого дня:

ПП1пр Т = ПВ1*Д1*Т*ППгод0 = 0,6786*252*0,01*0,0029 = 0,01 тис грн/особу

4) Вплив зміни середньогодинної продуктивності праці:

ПП1пр ППгод = ПВ1*Д1*Т1*?ППгод = 0,6786*252*7,98*(- 0,0016)= - 2,18 тис грн/особу

Перевірка: -0,70 + 0,02 + 0,01 - 2,18 = - 2,85 тис грн/особу

За даними таблиці, середньорічний виробіток 1 працівника у 2006 році, порівнянно з 2005 роком, зменшився на 2,85 тис грн/особу.

На даний показник негативно вплинули такі фактори як:

– зменшення питомої ваги робітників у загальній чисельності працівників на 12,09% призвело до зменшення продуктивності праці на 0,70 тис грн/особу;

– зниження середньогодинної продуктивності праці 1 робітника на 0,0016 тис грн/особу стало наслідком зменшення виробітку 1 працівника на 2,18 тис грн/особу.

А інші фактори вплинули позитивно на середньорічну продуктивність праці 1 працівника.

2.3 Основний капітал. Використання основних засобів на підприємстві

Загальними показниками ефективності використання основних засобів є фондовіддача -- виробництво продукції на 1 гривню основних засобів.

Узагальнюючим показником, що характеризує використання основних фондів на підприємстві, є показник фондовіддачі (Фо). Він розраховується за формулою: конкурентоспроможність праця економічний

Фо = V / ФСР,

ФСР = Фн + ((Фв 'tв) / 12) - ((Фл' tл) / 12), де

V - обсяг виробленої чи реалізованої продукції за рік у натуральному чи вартісному вимірі;

ФСР - середньорічна вартість ОПФ;

tв - час з моменту введення основних фондів і до кінця року, міс.;

tл - час з моменту вибуття основних фондів і до кінця року, міс.

Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі

Показник	План	Факт	Відхилення від плану (±)
Обсяг випуску продукції, тис. грн	8400	8500	+100
Середньорічна вартість, тис. грн:
а) основних виробничих засобів	1120	1181	+61
б) активної частини	672	708	+36
в) одного верстата	11,5	11,8	+0,3
Питома вага активної частини засобів	0,6	0,59	-0,1
Фондовіддача, грн.:
а) основних виробничих засобів	7,5	7,2	-0,3
б) активної частини	12,5	12,0	-0,5
Середньорічна кількість верстатів	58	60	+2
Відпрацьовано за звітний період усіма верстатами, тис. год.	185	172	-13
У тому числі одиницею обладнання:
а) годин	3189,7	2866,7	-323
б) змін	431,0	398,2	-32,8
в) днів	236,8	288,5	+51,7
Коефіцієнт змінності роботи обладнання	1,82	1,38	-0,44
Середня тривалість зміни, год.	7,4	7,2	-0,2
Випуск продукції на 1 верстато-годину, грн	45,4	49,4	+4

Табл. 2.3.1.- Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі

На фондовіддачу основних виробничих засобів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини засобів.

На основі даних таблиці 13.22 зробимо розрахунок впливу факторів (ФВ -- фондовіддача; ПВ -- питома вага активної частини засобів):

тис. грн;

тис. грн

Усього -0,3 тис. Грн

Фондовіддача активної частини засобів (технологічного обладнання) залежить від його структури, часу роботи та середньогодинного виробітку.

Для аналізу застосуємо факторну модель:

де ФВа -- фондовіддача активної частини; к -- середньорічна кількість верстатів; Чод.о. -- час, відпрацьований одиницею обладнання (у годинах); ВГ -- виробіток продукції за 1 машино-годину; ОВФа -- середньорічна вартість основних виробничих засобів активної частини.

Факторну модель фондовіддачі можна розширити, якщо час роботи одиниці обладнання подати у вигляді кількості відпрацьованих днів, коефіцієнта змінності та середньої тривалості зміни.

Середньорічну вартість технологічного обладнання можна подати як добуток кількості та середньої вартості його одиниці в порівнянних цінах, після чого кінцева факторна модель набере такого вигляду:

де ФВа -- фондовіддача активної частини; к -- середньорічна кількість верстатів; Д -- час роботи одиниці обладнання в днях; Кзм -- коефіцієнт змінності роботи обладнання; Т -- середня тривалість зміни; ВГ -- виробіток продукції за 1 машино-годину; О -- середня вартість одиниці обладнання.

Використавши спосіб ланцюгової підстановки, можемо розрахувати вплив факторів на приріст фондовіддачі обладнання:

Щоб визначити перший умовний показник фондовіддачі, необхідно замість планової величини взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання, яка за однакових цін може змінитись тільки за рахунок зміни структури цього обладнання:

За рахунок зміни структури обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0,32 грн (12,270 - 12,590).

На наступному етапі потрібно визначити, якою була фондовіддача за фактичної структури обладнання і фактичної кількості відпрацьованих днів, але за планової величини інших факторів:

Отже, вона буде вищою на 2,881 грн (15,151 - 12,270).

Для визначення третього умовного показника фондовіддачі розрахунок проводять виходячи з фактичної структури, фактичної кількості відпрацьованих днів, фактичного коефіцієнта змінності, але з використанням планового рівня інших факторів:

За рахунок зниження коефіцієнта змінності роботи обладнання його фондовіддача знизилась на 3,816 грн (11,335 - 15,151).

Для розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі плановим залишають тільки рівень середньогодинного виробітку:

Оскільки фактична тривалість зміни нижча за планову на 0,2 год., фондовіддача зменшилась на 0,307 грн (11,028 - 11,335).

На наступному етапі з урахуванням фактичного виробітку обладнання фондовіддача становитиме:

Отже, вона буде на 0,972 грн (12,0 - 11,028) вищою за планову.

Для того, щоб визначити, як ці фактори вплинули на рівень фондовіддачі основних виробничих засобів, необхідно одержані результати помножити на фактичну питому вагу активної частини фондів у загальній сумі основних виробничих засобів:

Зміна фондовіддачі основних виробничих фондів за рахунок:

· структури обладнання -0,32 * 0,59 = -0,1888;

· цілоденних простоїв +2,881 * 0,59 = +1,69979;

· коефіцієнта змінності -3,816 * 0,59 = -2,25144;

· внутрішньозмінних простоїв -0,307 * 0,59 = -0,18113;

· середньогодинного виробітку +0,972 * 0,59 = +0,57348

Усього -0,5 -0,3

Для того, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів, а зміну середньорічної вартості основних виробничих засобів -- на плановий рівень фондовіддачі основних засобів.

Результати впливу факторів зміни фондовіддачі на зміну виробництва продукції наведено в таблиці 2.3.2.

Фактори	Розрахунок впливуна випуск продукції
Першого рівня (1 - 3)
· Середньорічна вартість основних виробничих засобів	+61 * 7,5 = +455
· Частка активної частини засобів	-0,1 * 1181 = -118
· Віддача активної частини засобів	-0,2 * 1181 = -236
Усього	-0,3	+100
Другого рівня (3.2.1 - 3.2.5)
3.2.1. Структура обладнання	-0,32 * 0,59 = -0,1888 * 1181 = -223
3.2.2. Цілоденні простої	+2,881 * 0,59 = +1,69979 * 1181 = +2007
3.2.3. Коефіцієнт змінності	-3,816 * 0,59 = -2,25144 * 1181 = -2658
3.2.4. Внутрішньозмінні простої	-0,307 * 0,59 = -0,18113 * 1181 = -214
3.2.5. Середньогодинний виробіток	+0,972 * 0,59 = +0,57348 * 1181 = +677
Усього	-0,5	-0,3481 * 1181 = -411

Табл. 2.3.2.- Вплив факторів на зміну виробництва продукції

Наведені дані свідчать, що негативно вплинули на рівень фондовіддачі та обсяг виробництва продукції зниження частки активної частини фондів, збільшення частки дорогого обладнання, надпланові цілоденні та внутрішньозмінні простої техніки. Аналітик повинен вивчити причини цих простоїв і знайти резерв їхнього скорочення. На нашому умовному підприємстві випуск продукції можна збільшити на 3372 тис. грн (2658 + 214) за рахунок зменшення внутрішньозмінних простоїв обладнання.

Поліпшення використання основних засобів на підприємстві можна досягти шляхом :

– звільнення підприємства від зайвого устаткування, машин та інших основних засобів або здачі їх в оренду;

– своєчасного і якісного проведення планово - попереджувальних та капітальних ремонтів;

– придбання високоякісних основних засобів;

– підвищення рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу;

– своєчасного оновлення, особливо активної частини, основних засобів з метою недопущення надмірного морального і фізичного зносу,

– підвищення коефіцієнта змінності роботи підприємства, якщо в цьому є економічна доцільність;

– поліпшення якості підготовки сировини і матеріалів до процесу виробництва;

– підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва;

– забезпечення там, де це економічно доцільно, централізації ремонтних служб;

– підвищення рівня концентрації, спеціалізації і комбінування виробництва;

– впровадження нової техніки і прогресивної технології - малоотходной безвідходної, енерго - і паливозберігаючих;

– вдосконалення організації виробництва і праці з метою скорочення втрат робочого часу і простою в роботі машин і устаткування.

Шляхи поліпшення використання основних засобів залежать від конкретних умов, що склалися на підприємстві за той чи інший період часу.

Висновки: фінансові результати підприємства значною мірою залежать від стану, якості і структури основних виробничих фондів.

За останні роки різко сповільнилися темпи оновлення основних виробничих фондів, що призвело до збільшення їх фізичного та морального зносу і негативно відбилося на господарській діяльності підприємств.



2.4 Аналіз собівартості та оцінка економічних результатів

Собівартість продукції - один з найважливіших показників економічного аналізу. У ньому фокусуються у грошовому вираженні витрати матеріально - технічних, трудових та фінансових ресурсів у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції. Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємств і показники рентабельності.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її відображення у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”.

Залежно від мети та предмета аналізу використовують різні класифікаційні ознаки витрат. Розглянемо основні з них.

Класифікація за рахунками класу 9 здійснюють згідно з діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку, що був запроваджений одночасно з міжнародними стандартами фінансової звітності, тобто з 1 січня 2000 р. Згідно з класифікацією облік витрат виконують так:

– собівартість реалізації;

– загально виробничі витрати;

– адміністративні витрати;

– витрати на збут;

– інші операційні витрати;

– втрати від участі в капіталі;

– інші витрати.

Такий розподіл витрат не має аналогів у вітчизняній практиці. Істотна особливість наведеної класифікації полягає в тому, що, оскільки „собівартість реалізованої продукції” не включає адміністративних витрат і витрат на збут, з'являється можливість визначити витрати на виробництво без перекручень та застосування штучних методів розподілу накладних витрат за видами продукції. Витрати за наведеними статтями відображають у розд.І форми №2 „Звіту про фінансові результати”.

Операційні витрати за попередній період становлять 4953,9 тис. грн., за звітний - 3889,5 тис. грн. Збільшення витрат спричинюється збільшенням матеріальних витрат.

Номер рядка	Показник	Період
		попер.	звітний
а	б	1	2
1	Виручка від реалізації продукції	5209,9	4107
2	Матеріальні витрати	55,3	55,3
3	Витрати на оплату праці	10,2	9,8
4	Відрахування на соціальні заходи	1042,6	822,4
5	Амортизація	55,3	55,3
6	Інші операційні витрати	601,4	472,2
7	Операційні витрати разом	4953,9	3889,5

Табл. 2.4.1.- Вихідні дані для аналізу операційних витрат

Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції за попередній період становлять:

за звітний період

Витрати зменшились завдяки тому, що темпи збільшення виручки від реалізації продукції перевищили темпи збільшення собівартості відповідно.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Основна мета калькулювання собівартості на одиницю продукції - проаналізувати витрати за калькуляційними статтями у часі, порівняти витрати на виробництво продукції з ринковими цінами, визначити її прибутковість або збитковість, оцінити власну конкурентоспроможність і в разі потреби скоригувати структуру виробничої програми.

Класифікація витрат за ознакою їх розміру від обсягів виробництва: змінні і постійні. Класифікація витрат за способом віднесення на собівартість продукції: прямі та непрямі. Використовують її для складання калькуляцій на одиницю продукції. а також для розподілу непрямих витрат за економічними елементами. До прямих належать технологічні витрати матеріалів та заробітна плата працівників. до непрямих - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта економічно доцільним шляхом: загальновиробничі витрати. адміністративні витрати і витрати на збут. Класифікація витрат за місцями виникнення: цехи, дільниці бригади, функціональні підрозділи (використовують для відповідного контролю та аналізу собівартості). Аналіз собівартості продукції за наведеними класифікаційними ознаками має на меті підвищити ефективність підприємства завдяки виявленим резервам зниження витрат.

2.5 Оцінка економічних резервів

Проаналізувавши баланс, можна виявити як позитивне, так і негативне у фінансовому стані підприємства.

Позитивне:

– необоротні активи на початок року були сформовані за власні кошти вони збільшилися за звітний період за рахунок того самого джерела;

– оборотні активи збільшилися за рахунок власних коштів підприємства, а саме завдяки реінвестованому прибутку при одночасному зменшенні суми позикових джерел;

– істотно збільшилася частка власних коштів у формуванні запасів (з 21.9% на початок року до 59.6% на кінець року).

Негативне:

– дебіторська заборгованість збільшилась більш як у 4 рази, що, можливо, спричинилось зниженням платоспроможності споживачів продукції підприємства. Таке істотне відволікання обігових коштів було компенсоване одночасним збільшенням кредиторської заборгованості (це джерело найчастіше використовується для покриття дебіторської заборгованості);

– поточні фінансові інвестиції ще на початок року були сформовані за рахунок позикових коштів; за звітний період залучення цього джерела збільшилось більш як у 4 рази;

– кошти на початок року були нагромаджені завдяки кредиторській заборгованості. За рахунок часткового її погашення цей актив різко скоротився (у 4.4 раза). Унаслідок цього погіршились показники ліквідності підприємства.

Досягнення максимальної величини прибутку і відповідно мінімізація збитку -- одна із основних цілей будь-якої комерційної організації . Тому основна мета аналізу прибутку і рентабельності -- виявлення і оцінка резервів зростання фінансових результатів та впровадження їх у виробництво.

Основними резервами зростання прибутку від реалізації є:

-- збільшення обсягу реалізації продукції;

— зниження собівартості реалізованої продукції;

— поліпшення якості продукції.

Збільшення обсягу реалізації продукції досягається за рахунок:

-- зростання обсягу виробництва продукції;

-- зменшення залишків готової продукції на кінець звітного періоду;

-- підвищення рівня цін.

Загальний резерв зростання прибутку визначається шляхом підсумування резервів зростання за всіма видами продукції, за якими здійснювались розрахунки.

Поліпшення якості продукції часто призводить до зростання цін і водночас нерідко і зростання собівартості. Тому збільшення прибутку в такому разі залежить від співвідношення зростання цін і собівартості.

Якщо це співвідношення більше одиниці, має місце збільшення прибутку, а якщо ж менше одиниці, то буде зменшення прибутку. Тому при прийнятті управлінських рішень необхідно аналізувати всі можливі варіанти.

На основі результатів проведеного аналізу з виявлення резервів зростання прибутку органи управління повинні зробити систему заходів щодо впровадження їх у виробництво.

Резерв можливого зростання рентабельності визначається як відношення загального резерву прибутку від реалізації продукції до обсягу реалізованої продукції, вираженого у відсотках.

Велике значення зараз набувають показники, що характеризують якість роботи організацій. До якісних показників роботи організацій можна віднести наступні:

– показники, що характеризують ритмічність продажів ;

– виконання плану продажів по заданій структурі товарів (з урахуванням внутрішньогрупового асортименту);

– повне задоволення попиту споживачів (відсутність випадків незадоволеного попиту);

– вивчення попиту і його прогнозування (у зв'язку з явищами сезонності, зміною смаків споживачів, змінами моди, пропозицією нових товарів виробниками, конструкторськими і моделюючими організаціями);

– суцільну або вибіркову приймання товарів за якістю, що перешкоджає продажу некомплектних, низькосортних і недоброякісних товарів (відсутність претензій з боку покупців на низьку якість проданих товарів);

– дотримання вимог санітарного нагляду ( особливо в торгівлі продовольчими товарами ) та ін.

Збільшення обсягу випуску товарів може відбуватися, наприклад, за рахунок збільшення числа робітників (кількісний показник) і за рахунок підвищення продуктивності праці (якісний показник). Обсяг товарної продукції може зрости в результаті як збільшення випуску кількості виробів, так і підвищення питомої ваги в них виробів вищого сорту.



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Становлення ринково орієнтованої системи господарювання та розвиток досконалих конкурентних відносин між її суб'єктами в Україні вимагають впровадження одночасно керівного і керованого організаційно-економічного механізму, здатного забезпечити стабільне ефективне високоприбуткове функціонування найважливіших структурних одиниць - промислових підприємств - та мобільно інтенсифікувати відтворювальні процеси як на локальному, так і на глобальному рівнях.

Отже, на практиці важливо знайти дійові напрямки підвищення ефективності функціонування підприємств. Дня розв'язання цього завдання певного значення набуває класифікація чинників його зростання. Взагалі всі чинники підвищення ефективності функціонування підприємств зводяться до трьох напрямків:

1) управління витратами і ресурсами;

2) напрямки розвитку і удосконалення виробництва та іншої діяльності;

3) напрями удосконалення системи управпіння підприємством та всіма видами його діяльності.

До першої групи мобілізації чинників можна віднести такі заходи щодо підвищення поточної виробничої діяльності підприємства: зростання продуктивності праці і зменшення зарллатоємності виготовлення продукції (тобто економія витрат живої праці); зниження загальної ресурсомісткості виробництва (зменшення енергоємності, фондомісткості, матеріаломісткості тощо). Все це спонукає підприємство до раціонального використання природно-сировинних ресурсів. Активна мобілізація вказаних факторів передбачає здійснення таких заходів, як: прискорення впровадження результатів науково-технічного та організаційного прогресу в практику діяльності підприємства; удосконалення організаційної та виробничої систем управління, форм і методів організації діяльності, її планування і мотивації; підвищення якості і конкурентоспроможності виготовлюваної продукції; удосконалення і постійне коригування всіх видів діяльності для забезпечення їх вимогам сучасності. Всі визначені напрямки власне представляють другий напрям мобілізації факторів підвищення ефективності господарювання підприємства.

Але найважливішого значення набувають чинники, визначені третьою групою, оскільки їх мобілізація передбачає визначення місця реалізації в системі управління діяльністю. Тут доцільно розглядати внутрішні та зовнішні відносно до підприємства фактори. Адже факторами внутрішнього середовища можливо оперувати на рівні підприємства, а от зовнішніми факторами управляти майже неможливо, оскільки вони потребують зазвичай суттєвих структурних зрушень, розгалуження інфраструктури підприємства, залучення інституціональних механізмів для забезпечення належних передумов функціонування підприємства, і взагалі - удосконалення та розробки дієвих державних економічних та соціальних програм розвитку суспільства.

У ході проведеного аналізу роботи підприємства «Текстиль - Контакт» з'ясувалося, що основним недоліком у роботі підприємства є нестабільна ціна на продукцію, а також недбале використання ресурсів, що призвело у 2010 році збитки на суму 5600 грн. Окрім цього на економічну діяльність підприємства вплинули робітники, які не мають певного кваліфікаційного рівня підготовки.

З кожним роком з-за високої ціни на продукцію скорочується кількість замовників продукції організації. Це призводить до зменшення обсягів випуску продукції у штуках, а отже і зменшення прибутку і рентабельності продукції, а також скорочення чисельності працівників.

Також істотними недоліками підприємства є:

- Сильний фізичний і моральний знос обладнання;

- Фактична відсутність реклами продукції;

- Відсутність на підприємстві установки електротестірованія багатошарових друкованих плат, що призводить до збільшення забракованої продукції, утруднення виконання термінових замовлень, збільшення термінів виготовлення продукції, невиконання договірних зобов'язань.

У ході аналізу також з'ясувалося, що недоліком у роботі є відсутність у відділі фахівця, який безпосередньо займається виконанням наступних функцій необхідних для максимальної продуктивності праці:

- формування ціни на продукцію;

- пошук нових ринків збуту продукції;

- вивчення конкурентів;

- реклама продукції;

- контроль виконання укладених договорів;

- підготовка, висновок, погодження термінів постачання продукції і цін.

- аналіз виконання укладених договорів.

Недоліком є ??також брак у відділі фахівців з економічною освітою або фахівців-маркетологів.

Для ліквідації цих недоліків пропонуються наступні заходи:

1. Удосконалення роботи служби маркетингу;

2. Удосконалення організаційних аспектів ціноутворення;

3. Підвищення якості продукції за рахунок впровадження нового обладнання;

4. Удосконалення рекламної діяльності підприємства.

У системі підвищення кваліфікації на виробництві існують жорсткі економічні критерії, вона орієнтується на кінцевий практичний результат, здійснюється ретельний контроль і обов'язково оцінюється ефективність кожної програми. Підвищення кваліфікації має здійснюватися в двох основних формах тренування професійних навичок і розвитку працівників. В останньому випадку звичайно передбачається підготовка працівника до наступної посади.

Підготовка та підвищення кваліфікації працівників в даний час повинні носити безперервний характер і проводитися протягом усієї трудової діяльності. Підприємства повинні розглядати витрати на підготовку персоналу як інвестиції в основний капітал, які дозволяють найбільш ефективно використовувати новітні технології.

Підготовка кадрів полягає у навчанні трудовим навичкам, необхідним для якісного виконання роботи. Для ефективності безперервного навчання потрібно, щоб працівники були в ньому зацікавлені. Адміністрації потрібно створити клімат, сприяє навчанню.

Таким чином, поява у відділі нового кваліфікованого фахівця, а також підвищення професійного рівня, які ипрацюють у відділі працівників дозволить підвищити ефективність як маркетингової діяльності, так і діяльності всього підприємства.



ВИСНОВОК

Аналіз фінансово - господарської діяльності відіграє важливу роль у підвищенні економічної ефективності діяльності організації, в її управлінні, у зміцненні її фінансового стану. Він являє собою економічну науку, яка вивчає економіку організацій, їх діяльність з точки зору оцінки їх роботи з виконання бізнес - планів, оцінки їх майново - фінансового стану і з метою виявлення невикористаних резервів підвищення ефективності діяльності організацій .

Прийняття обгрунтованих, оптимальних управлінських рішень неможливе без попереднього проведення всебічного, глибокого економічного аналізу діяльності організації.

Результати проведеного економічного аналізу використовуються для встановлення обгрунтованих планових завдань. Показники бізнес - планів встановлюються виходячи з фактично досягнутих показників, проаналізованих з точки зору можливостей їх поліпшення. Це ж відноситься і до нормування. Норми і нормативи визначаються на підставі раніше діяли, проаналізованих з точки зору можливостей їх оптимізації.

Наприклад, норми витрачання матеріалів на виготовлення продукції повинні встановлюватися з урахуванням необхідності їх зниження без шкоди якості та конкурентоспроможності продукції .

Отже, аналіз господарської діяльності сприяє встановленню обгрунтованих величин планових показників і різних нормативів .

Економічний аналіз сприяє підвищенню ефективності діяльності організацій, найбільш раціональному та ефективному використанню основних фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів усунення зайвих витрат і, отже, проведення в життя режиму економії.

Непорушним законом господарювання є досягнення найбільших результатів при найменших витратах. Найважливішу роль в цьому відіграє економічний аналіз, що дозволяє шляхом усунення причин зайвих витрат мінімізувати собівартість своєї продукції і, отже, максимізувати величину одержуваного прибутку.

Велика роль аналізу господарської діяльності у зміцненні фінансового стану організацій. Аналіз дозволяє встановити наявність або відсутність у організації фінансових утруднень, виявити їх причини і намітити заходи щодо усунення цих причин. Аналіз також дає можливість констатувати ступінь платоспроможності і ліквідності організації та прогнозувати можливе банкрутство організації в майбутньому. При аналізі фінансових результатів діяльності організації встановлюються причини збитків, намічаються шляхи усунення цих причин, вивчається вплив окремих факторів на величину прибутку, робляться рекомендації по максимізації прибутку за рахунок використання виявлених резервів її росту і намічаються шляхи їх використання.