Методологія реструктуризації промисловості в умовах інноваційного розвитку економіки регіону

Така методика апробована на ВАТ “Запоріжтрансформатор” у процесі аналізу попиту на продукцію підприємства. Одержані результати свідчать, що у тривалій перспективі (більше одного року) крива попиту на продукцію підприємства буде більш еластичною у зв'язку з можливістю появи нових конкурентів.

Після оцінки фінансового стану та економічної стійкості промислових підприємств і його ділових партнерів у процесі реструктуризації на основі інновацій необхідно розробити програму реструктуризації.

Нами запропоновано типову програму реструктуризації промисловості регіону з комплексом заходів щодо її здійснення на рівні регіону. На першому етапі аналізується існуючий організаційно-економічний механізм розвитку промисловості. Метою аналізу є виявлення найгостріших проблем, що стримують нормальне функціонування і розвиток промисловості. Аналіз доцільно проводити в два етапи. На першому достатньо за допомогою відомого методу експрес-діагностики виявити не лише найсуттєвіші проблеми, але і їх взаємозв'язок та взаємозалежність. Використання методу експрес-діагностики, стрижнем якого є т. зв. мозковий штурм, проводиться за досить типовою або адаптованою програмою професіоналом серед керівного складу, надає, як правило, дуже великий обсяг аналітичного матеріалу і дозволяє у взаємозв'язку виявити найактуальніші проблеми в системі “управління - економіка - кадри”.

Другий етап передбачає вироблення стратегії реструктуризації промисловості регіону, зокрема:

визначення основних напрямів розвитку промисловості на средньо- і довгострокову перспективу. Початковою базою для вибору є аналіз перспектив розвитку ринку за профілем продукції промисловості, аналіз технологічних резервів підприємств і реальна оцінка конкурентоспроможності продукції, що випускається. Нарешті, слід урахувати реальні можливості поповнення і використання фінансових ресурсів як за рахунок держави, так і комерційних джерел;

вибір напрямів структурної перебудови промисловості, а саме зміни виробничих структур (створення холдингів, виділення дочірніх підприємств та ін.) і виявлення тих науково-технічних центрів, які доцільно перетворити в бізнес-одиниці;

вибір фінансової стратегії розвитку промисловості. Це одне з найскладніших завдань, що стоять перед ринковими підприємствами, для вирішення якого досвіду явно не вистачає. Проблеми участі на фондовому ринку, позикового капіталу, придбання і продажу (для акціонованих підприємств промисловості) власності або навіть цілих ланок підприємства, кооперації з вітчизняними або зарубіжними виробниками та інші питання фінансової стратегії, на наше глибоке переконання, повинні розв'язувати підприємства промисловості тільки із залученням висококласних професіоналів.

На третьому етапі відбувається безпосередня розробка програми та обґрунтування механізмів реструктуризації промисловості, а саме: маркетингові програми для продукції, що виробляється; інвестиційні програми реалізації маркетингової стратегії; програми організаційної перебудови промислових підприємств; реалізації фінансової стратегії; кадрового забезпечення промислових підприємств.

У четвертому розділі “Економічне обґрунтування інноваційно-інвестиційного забезпечення реструктуризації промисловості регіону” проведено аналіз інноваційної діяльності промисловості у розрізі регіонів України. Отримані результати свідчить, що 2007 р. нею займалося 1472 підприємства, або 14,2% від загальної їх кількості; впроваджували інновації 1186 підприємств. Традиційно найбільша кількість таких підприємств розташована у м. Київ та Харківській області. Результати їх групування за напрямами проведених інновацій та по регіонах у 2007 р. свідчать, що найбільша кількість таких підприємств зосереджена в Донецькій, Львівській та Харківській областях. Понад 90% підприємств здійснювали інновації за рахунок власних коштів, обсяг яких становив майже три чверті загального обсягу витрат (8,0 млрд. грн.). Отримали кредити 145 підприємств (2,0 млрд. грн.), кошти іноземних інвесторів - 23 підприємства, обсяг яких становив 0,3 млрд. грн. (3,0%). Лише 44 підприємства одержали підтримку держбюджету і 13 - місцевих бюджетів (їх сукупний обсяг становив 152,1 млн. грн., або 1,4%).

Виходячи з того, що для реструктуризації необхідні значні кошти, розроблено механізм реалізації інвестиційної програми реструктуризації промисловості регіону. При цьому враховано такі елементи, як формування інвестиційних пакетів реструктуризації промислових підприємств, розроблення механізму стимулювання й захисту від ризиків та системи управління процесом інвестування (отримання і повернення кредитів) (рис. 1).

Інвестиційний пакет включає набір інвестиційних проектів реструктуризації промислових підприємств регіону і програму розподілу економічних, технічних, фінансових ресурсів та ризиків між виконавцями за часовим інтервалом (термінами капіталовкладень і окупності). Організація роботи з формування інвестиційних пакетів реструктуризації повинна проходити такі етапи: виявлення напрямів реструктуризації і пріоритетів; визначення інвестиційних пропозицій, здатних здійснити реструктуризацію; формування інвестиційних проектів на основі використання науково-технічного потенціалу суб'єктів інвестиційної діяльності; відбір інвестиційних проектів. Основними видами участі держави та регіону в інвестиційних програмах можуть бути прямі інвестиції (кредит), страхування (гарантовані позики), гранти, пайова участь. Головними елементами механізму управління процесом отримання та повернення кредиту є послідовність процедур кредитування і повернення кредиту. Прикладом реалізації такого механізму є Запорізький регіон, який має високий інвестиційний потенціал завдяки природно-сировинній базі й високорозвиненій індустріальній структурі.

Рис. 1. Механізм реалізації інвестиційної програми реструктуризації промисловості регіону

Разом з тим вплив зовнішніх і внутрішніх чинників економічного зростання в регіоні, як і в цілому в Україні, істотно погіршився: через уповільнення темпів зростання світової економіки знизились попит і ціни на експорт традиційної продукції запорізьких підприємств та підвищились ціни на імпорт; скасовано всі податкові та інші стимули для підприємств, насамперед ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”; через зміни в системі спрощеного оподаткування суб'єктів малого підприємництва суттєво розширилися їхні зобов'язання перед бюджетом та фондами державного соціального страхування; відбулося зниження інвестиційної активності та прискорення інфляційних процесів у зв'язку із суттєвим підвищенням доходів населення, передусім заробітної плати працівників бюджетної сфери, пенсій і соціальних виплат.

З метою ліквідації таких негативних наслідків плануються до реалізації інвестиційні проекти в інновації: створення потужностей з випуску автомобілів “Ланос” Т-150 методом повномасштабного виробництва на ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”; освоєння технології термічної обробки холоднокатаного прокату у водневій атмосфері в ковпакових печах, упровадження нової ресурсозберігаючої технології соляно-кислотного травлення в цеху холодної прокатки № 1; освоєння 12 нових видів продукції на ВАТ “ЗМК „Запоріжсталь”; упровадження у виробництво новітніх наукових досягнень на ВАТ “Дніпроспецсталь”; освоєння 2 нових видів техніки на ВАТ “Мотор Січ”; упровадження в серійне виробництво 5 нових виробів, 8 нових технологічних процесів, виготовлення нового технологічного оснащення на ДП “Радіоприлад”, 16 нових видів продукції на ВАТ “Запорізький завод “Перетворювач”, 11 нових видів продукції на КП “Науково-виробничий комплекс “Іскра”; організація виробництва стволів стрілкового озброєння на ВАТ “Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня”; освоєння виробництва нових видів конструкційних та функціональних матеріалів для задоволення потреб високотехнологічних виробництв (кремнійорганічні сполуки) на ДП “Кремнійполімер”; розробка, впровадження та підготовка до сертифікації продукції, згідно з вимогами ISO/TS 16949:2002, ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”; розроблення та впровадження проекту системи управління якістю, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000, на КП “Запорізький титаномагнієвий комбінат”, ВАТ “Мелітопольський компресорний завод”, ВАТ “Мелітопольський ОЕЗ”, ДП “Радіоприлад”.

Для проведення реструктуризації промисловості в регіоні необхідне застосування спеціальних методик та інструментального апарату. Комплексний підхід до такого обґрунтування вимагає технічних, економічних, фінансових, організаційних, правових (юридичних), геополітичних та інших знань.

Реалізації інвестиційних проектів реструктуризації промислових підприємств у регіоні має передувати вирішення двох взаємопов'язаних завдань: оцінювання вигідності кожного варіанту здійснення проекту та порівняння варіантів і вибір найкращого з них.

Запропоновано використовувати дослідження економічного обґрунтування інвестицій у реструктуризацію підприємств промисловості на регіональному рівні на основі стратегічної орієнтації. Охарактеризувати стратегічну орієнтацію бізнесу можна за допомогою: пошуку правильного напряму інвестування; ухвалення та осмислення змін; розвитку необхідних навиків і ранжирування стратегій.

Стратегічна орієнтація припускає як порівняння сильних і слабких сторін внутрішнього середовища з можливостями і загрозами зовнішнього середовища в різних видах діяльності промисловості, так і встановлення пріоритетів у розподілі ресурсів між сферами діяльності промисловості для досягнення поставлених цілей.

Основним напрямом удосконалення методів стратегічного аналізу і планування сфер діяльності промисловості є розвиток системи критеріїв і показників оцінки конкурентних переваг бізнес-портфеля. У класичних моделях аналізу використовується від двох до десяти різноманітних показників і критеріїв.

Особливістю моделі стратегічного планування є те, що в ній розглядаються види бізнесу, що знаходяться на різних стадіях свого життєвого циклу. Невід'ємною частиною стратегічного управління технічної реструктуризації промислового підприємства стає систематичний розгляд змін карти стратегічного позиціонування всіх видів бізнесу.

Для розробки вказаної стратегії запропоновано використовувати методичні підходи до стратегічного аналізу реструктуризації промисловості в регіоні. Їх апробація відбулася на ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” у виробництві окремих видів продукції при реалізації заходів технічного розвитку. Для обґрунтування цієї методики застосовувалось два підходи - прогностичний, який є традиційним у вітчизняній практиці, та імітаційний, що базується на принципах стратегічного аналізу бізнес-продуктів.

Прогностичний підхід полягає у наступному: аналізі стану промислових підприємств та їх положення на ринку; прогнозі потреби в продукції і забезпеченості сировиною у майбутньому; розробці основних напрямів технічного розвитку; прогнозі результатів розвитку промислових підприємств.

На базі імітаційного підходу запропоновано проект раціональної стратегії інноваційних перетворень на ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” і визначено вплив заходів технічних перетворень на зміни стратегічного положення продукції.

Низький рівень розвитку ринкової інфраструктури промисловості є однією з причин, що впливає на рейтинг її інвестиційної привабливості в Запорізькій області. Пропонуємо напрями обслуговування інвестиційного процесу у промисловості: стихійне формування інституту ринку інвестицій під впливом власне інвесторів, що розміщують відповідні замовлення на інформацію; організаційне і правове обслуговування; цілеспрямована робота, яка здійснюється за особливою регіональною програмою з єдиного центру.

Механізм формування регіональної інфраструктури передбачає наявність двох напрямів діяльності: формування структури суб'єктів, що дозволяють реалізувати всю процедуру інвестування на рівні регіону, та єдиного інформаційного простору для полегшення процесу інвестування.

При формуванні суб'єктів ринкової інфраструктури Запорізької області, які сприяють активізації інвестиційної діяльності, необхідно виходити з конкретних цілей і завдань інвестиційної політики регіону, щоб, з одного боку, забезпечити повну координацію робіт із залучення інвестицій і просування інвестиційних проектів на регіональних і міжнародних ринках, а з іншого - ліквідувати множинність структур і бюрократичну тяганину (зниження бюрократичного ризику) із просуванням інвестиційних проектів. Виходячи з цього, пропонується використовувати такі форми структур, як регіональний заставно-страховий фонд і сумісні фінансові компанії.

Для реалізації заходів щодо створення єдиного інформаційного простору нами виділені основні т. зв. вузлові точки процесу управління інвестиційною діяльністю регіону і ті види суб'єктів ринкової інфраструктури, які могли б виконувати ці функції управління, а саме: створення інвестиційного паспорта Запорізької області та механізму оновлення інформації (банку даних показників за оцінкою рейтингу інвестиційної привабливості регіону); формування банку даних умов підприємницької діяльності, зокрема з участю іноземних інвесторів; перелік законодавчих актів, що регулюють інвестиційну діяльність іноземних інвесторів; аналіз податкового клімату в регіоні тощо.

Формування інвестиційних пакетів забезпечує вирішення проблем реструктуризації промисловості на регіональному рівні. Основними етапами цього виду діяльності, на нашу думку, є: визначення напрямів реструктуризації та їх ранжирування за ступенем пріоритетності; формування регіонального замовлення на розробку інвестиційних проектів, що забезпечують реструктуризацію; підготовка інвестиційних проектів реструктуризації; розробка критеріїв відбору, обсягів ресурсів, рамкових обмежень, складу учасників.

У п'ятому розділі “Перспективні напрями реструктуризації промисловості регіону на засадах інноваційної моделі розвитку економіки” визначено, що промисловість регіонів України є одним з фундаментальних системоутворюючих елементів економіки та суспільства, а також рушійною силою соціально-економічного розвитку регіонів та країни в цілому. Ознаками сучасного стану регіонального промислового потенціалу є різке погіршення структури промисловості за період економічного спаду, глибока інвестиційна криза, втрата українськими підприємствами внутрішніх та зовнішніх ринків. Слід зазначити, що регіони втратили напрацьований потенціал у машинобудуванні, легкій промисловості та інших галузях із високою доданою вартістю. Натомість частка паливно-енергетичних галузей та металургії в промисловості зросла більше ніж у 2 рази.

Вихід із ситуації, що склалася, можливий лише через здійснення цілеспрямованої державної промислової політики. Визначено, що стратегічним завданням такої перебудови є забезпечення системної модернізації промислового виробництва, його відповідності сучасним вимогам науково-технологічного прогресу та постіндустріального розвитку. Стратегічною метою відродження промислового потенціалу є побудова високоефективної конкурентоспроможної економіки, яка здатна гарантувати громадянам України фундаментальні права і свободи людини, першість загальнолюдських цінностей, торжество національних інтересів суспільного розвитку.

Відповідно до цих завдань і мети нами розроблено стратегію відродження промислового потенціалу регіонів України. Головним змістом промислової політики новітньої доби має стати створення за допомогою комплексних важелів бюджетно-податкової, грошово-кредитної, зовнішньоекономічної, інституційної політики сприятливих умов для розвитку вітчизняного промислового потенціалу.

Важелями структурних зрушень при цьому є наступні: гарантування енергетичної незалежності та енергетичної безпеки, тобто необхідність досягнення високого рівня енергоефективності виробництва, а саме загальносвітового рівня енергоємності ВВП; збереження конкурентоспроможних нині галузей та всебічна підтримка перспективних сфер, які мають змінити конкурентні переваги та спеціалізацію України у світовій економіці; інноваційні зміни всередині галузей (підвищення техніко-технологічного рівня з максимальним залученням сучасних енерго- та екологозберігаючих наукоємних технологій); удосконалення захисту внутрішнього ринку; підтримка експорту та поліпшення його структури; інші перспективні напрями реалізації промислової політики.

Запропоновано втілювати в життя визначені стратегічні структурні пріоритети перебудови української промисловості за трьома етапами. На першому етапі (2009-2011 рр.) необхідне максимальне використання наявних конкурентних переваг; протягом другого (2012-2014 рр.) - забезпечення умов для спрямування фінансових ресурсів, акумульованих у галузях, які зростали випереджаючими темпами протягом першого етапу; третій, найтриваліший етап (2015-2030 рр.) - це поступове зростання ролі ліберальних принципів економічного устрою.

Наведені положення дали змогу довести необхідність і безальтернативність термінового впровадження стратегії позитивних структурних зрушень у вітчизняному промисловому комплексі. Досягнення далекосяжних завдань і цілей стратегії критичним чином залежить від першочергових кроків, щоб відвернути загрози розвитку української економіки шляхом сировинного придатку і направити її європейським шляхом.

Головним у стратегічному управлінні є створення нових бізнес-можливостей для розвитку промисловості регіону як системи, щоб вона могла вижити в жорстокій конкурентній боротьбі.

У процесі дослідження виділено такі підходи до проблеми формування механізму управління розвитком промисловості регіону: самозабезпечувальний, що передбачає розвиток самозабезпечених промислових підприємств; технологічний, який встановлює тісні виробничі зв'язки між галузями і підприємствами; цілісний, що відображає гармонійну взаємодію всіх елементів галузевої структури промисловості, цілісність і раціональне поєднання галузей; відтворювальний, який виявляє соціальні пріоритети, і економіко-географічний підхід, що обґрунтовує формування територіальних соціально-економічних систем (комплексів).

При застосуванні системного підходу ми рекомендуємо виділяти чотири групи властивостей систем, що характеризують: суть і складність системи; її зв'язок із зовнішнім середовищем; методологію цілепокладання системи; параметри її функціонування і розвитку.

Проведений аналіз свідчить, що спрощена модель стратегічного управління недостатньо ефективна. Тому процес стратегічного планування повинен складатися з наступних послідовних етапів: оцінка соціально-економічного середовища регіону (виробляється не тільки оцінка всіх видів інфраструктури, але й виявляються потенційні можливості для соціально-економічного розвитку); проведення моніторингу соціально-економічного розвитку, зокрема вивчення стану регіональних показників з метою виявлення галузей промисловості, які недостатньо розвинені; зіставлення результатів оцінки інфраструктури регіону і проведеного моніторингу та виявлення галузей промисловості, які мають достатні можливості для розвитку, але характеризуються низькими показниками; аналіз показників галузей промисловості та їх прогнозування; формування стратегії управління розвитком галузей промисловості.

Методом формування концепції є програмно-цільовий підхід. Перший етап розробки концепції соціально-економічного розвитку - це визначення його напряму. На другому етапі формується комплексна програма соціально-економічного розвитку, на третьому - розробка приватних програм для промисловості регіону на основі комплексної програми соціально-економічного розвитку.

У Запорізькій області починаючи з 1998 р. було затверджено і виконано величезну кількість програм. Практика показала, що не всі з них виявилися адекватними і поліпшили показники промисловості. Відсутність робочого механізму управління не дає можливості для формування системи приватних програм розвитку. Виходячи з цього, процес стратегічного управління розвитком промисловості регіону в рамках формування механізму управління можна оцінити як недостатньо ефективний. Щоб підвищити ефективність управління розвитком регіону необхідно: визначити напрями комплексного розвитку в рамках стратегічного управління; розробити економічну і соціальну політику розвитку регіону і відповідно до неї - концепцію його комплексного розвитку. Така концепція повинна передбачати розробку, по-перше, комплексної програми розвитку області, по-друге - систему програм у рамках комплексної програми розвитку промисловості регіону.

Виконання комплексних програм реструктуризації промисловості в регіоні передбачає систему заходів, направлених на формування умов розробки механізму управління: оптимізацію структури промисловості регіону; закріплення і посилення ролі й місця промисловості регіону в міжрегіональному і міжнародному розподілі праці; збереження і розвиток науково-виробничого, науково-технічного і кадрового потенціалу галузей промисловості; упровадження наукоємних і ресурсозберігаючих технологій, підвищення якості і технічного рівня продукції; істотне оновлення виробничих потужностей, технічне переозброєння підприємств усіх галузей промисловості і збільшення рівня їх завантаження за рахунок залучених інвестицій та власних засобів; розширення бази оподаткування і підвищення рівня збирання податків; забезпечення надходження необхідного обсягу інвестицій у промисловість; збільшення зайнятості населення у промисловості; кадрове забезпечення промисловості області.

Заходи державної підтримки промислових підприємств і окремих інвестиційних проектів спрямовані на вирішення наступних завдань: здійснення реконструкції і технічного переозброєння діючих виробництв і введення нових виробничих потужностей; збільшення виробництва найважливіших видів промислової продукції; вихід на ринок принципово нових товарів (послуг) і товарів з поліпшеними споживчими та експлуатаційними характеристиками; збереження і розвиток науково-технічного і промислового потенціалу області, упровадження передових економічно ефективних та екологічно чистих технологій; підвищення якості продукції, що випускається, і впровадження імпортозаміщуючих технологій; створення нових робочих місць; зростання рівня реальних доходів і заробітної плати; проведення активної енергозберігаючої політики.

У рамках концепції комплексного соціально-економічного розвитку інструментарій реалізації програми комплексного розвитку промисловості регіону передбачає: укладення взаємовигідних договорів між адміністрацією і промисловими підприємствами регіону; розміщення регіонального замовлення серед обласних підприємств; адресний характер надання податкових пільг, запропонованих у програмі; інформування і чіткий контроль з боку керівництва обласної адміністрації за ходом виконання заходів, розроблених і затверджених програм у рамках концепції.

Необхідність розробки і виконання таких програм полягає у тому, що розширення і модернізація промислового виробництва регіону, збільшення випуску промислової продукції в умовах формування ринкових відносин є основою для розвитку інших галузей економіки, стабілізації функціонування всієї виробничої інфраструктури і соціальної сфери регіону. Це дозволить забезпечити розширення бази оподаткування, зростання податкових надходжень до бюджетів і позабюджетних фондів, підвищення життєвого рівня населення регіону.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції з реструктуризації промисловості регіону на засадах інноваційного розвитку економіки України, які полягають у наступному.

1. Доведено, що основу економічного зростання регіонів України визначають інновації, які на рівні промисловості охоплюють основні елементи виробничого процесу (сировину, комплектуючі, технологію та основні засоби, продукцію), його організацію, зв'язки із зовнішнім економічним середовищем, зокрема, стосовно ринків збуту продукції. Своєчасність виявлення чинників, що стримують розвиток інноваційної діяльності промисловості з урахуванням регіональної специфіки, та розробка заходів щодо їх усунення дає можливість покращити перспективи становлення галузі. Реструктуризація промисловості регіонів України має здійснюватися на основі концептуальних інноваційних засад, орієнтованих на підвищення ефективності використання її наукового і виробничого потенціалів, реалізації інноваційно-інвестиційних проектів.

2. Стан української промисловості потребує здійснення структурних перетворень на макро-, мезо- і мікрорівнях управління галуззю. Необхідність реструктуризації промислового виробництва на всіх рівнях його організації і функціонування обумовлюється, перш за все, потребою ефективного поєднання соціальної самоорганізації підприємницьких структур з принципами і методами державного регулювання економіки, промисловою політикою держави. Підхід до реструктуризації на макроекономічному рівні, що поєднується з його продовженням на мезо- і мікрорівнях, є впровадженням ідеології багаторівневої системної реструктуризації з урахуванням реальних умов і можливостей української економіки. Отже, зв'язок запропонованої макроекономічної політики і перетворень системи управління промисловістю з реструктуризацією окремого підприємства є ключовою умовою ефективної багаторівневої реструктуризації.

3. Під реструктуризацією промисловості регіону слід розглядати сукупність конкретних методів і прийомів реорганізації інтегрованої системи менеджменту, оскільки всі її елементи взаємопов'язані і перетворення одного із них обумовлює трансформацію всіх інших. При здійсненні реструктуризації промисловості регіону в умовах інноваційного розвитку економіки слід досягати стійкого її стану, на базі якого в подальшому відбувається підйом промислового виробництва і підвищення його ефективності. Основу реструктуризації повинні складати як державні, так і локальні інноваційно-інвестиційні програми, орієнтовані на техніко-технологічне оновлення промислового виробництва. Такі програми безпосередньо реалізують промислову політику держави і стратегію ринкових перетворень на галузевому, регіональному і державному рівнях.

4. У процесі реструктуризації промисловості регіону нерентабельні підприємства не мають шансів на збереження в ринковому середовищі в незмінному вигляді. Разом з тим закриття таких виробництв без здійснення робіт з подолання негативних соціальних наслідків також неприпустиме. Тому програми реструктуризації промисловості регіону в перспективі повинні враховувати соціальні заходи щодо: санації підприємств, збільшення часу, який відводиться на здійснення ліквідації; перенесення реструктуризації на віддалені часи; виплата соціальної допомоги; проведення за рахунок держави комплексу робіт із працевлаштування працівників, що вивільняються. Такі програми повинні бути поетапними: на першому етапі відбуваються процеси розвитку ринкової і виробничої інфраструктури промислового підприємства; на другому - підвищення в рамках реструктуризації зрілості ринкових відносин на промислових підприємствах регіону.

5. Як свідчить проведений аналіз існуючого законодавчого та нормативно-правового забезпечення переходу промисловості України на інноваційну модель розвитку свідчить, в нашій державі нараховується близько ста таких документів, але кожний з них має певні недоліки і не вирішує проблеми комплексно. Для промисловості України тільки інноваційна стратегія може визначати шлях соціально-економічного розвитку регіонів. Інноваційні механізми економічного розвитку повинні використовувати наявний науково-технічний потенціал і базуватися на відповідній інфраструктурі.

В українському законодавстві практично не урегульований інститут реорганізації підприємств. Окремі положення, що стосуються цієї процедури, не визначені в Господарському та Цивільному кодексах. Розрізненість і уривчастість положень призводить до того, що в період або після проведення реорганізації виникають суперечливі ситуації між акціонерами компанії чи підприємством і його кредиторами. Цьому сприяли відповідні чинники недостатнього забезпечення регіональної стратегії інноваційного розвитку промисловості України.

6. Визначено, що сфера виробництва і контролю за якістю вироблених промислових товарів має велике значення для виробників і споживачів. Нова система регулювання технічного розвитку промисловості регіонів дає можливість реформувати діючу систему сертифікації і стандартизації. Для цього доцільно ввести такий новий інструмент регулювання, як технічні регламенти, що встановлює держава. При цьому контроль за якістю промислових товарів здійснюється виробником і регулюється ринком через механізми попиту і пропозиції. З метою максимального використання переваг членства в СОТ та мінімізації впливу негативних факторів для науково-технічної сфери в середньостроковий період Міністерству промислової політики України необхідно: поглибити і розширити дослідження з проблем макроекономічного регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку промисловості; використати інструменти СОТ для державної підтримки експорту наукоємної продукції; розробити заходи щодо забезпечення в умовах членства в СОТ преференційного режиму для імпорту комплектуючих, матеріалів, обладнання і технологій, що забезпечують розвиток національного високотехнологічного виробництва; створити ефективну інфраструктуру та забезпечити державну підтримку для експорту інтелектуальних послуг; дослідити практику країн-членів СОТ щодо застосування заходів нетарифного характеру для стимулювання і сприяння розвитку високотехнологічних галузей.

7. Виявлено, що здійснення реструктуризації промисловості на регіональному рівні в умовах інноваційної економіки неможливе без використання інтелектуальної праці. До негативних факторів розвитку інформаційного суспільства в Україні відноситься низький рівень доходів більшості представників цього класу і, відповідно, вимушений пошук додаткових засобів для задоволення матеріальних потреб, що практично унеможливлює формування постматеріалістичної системи цінностей і мотивів діяльності. З метою забезпечення в Україні кадрового потенціалу на інноваційних засадах та розширення ринкової пропозиції об'єктів права промислової власності в роботі запропоновано механізм мотивації людей інтелектуальної праці через поєднання важелів державного регулювання стимулюючої функції інтелектуальної власності і стимулюючих методів.

8. У системі управління реструктуризацією промисловості регіону функції економічного прогнозування наразі не взаємопов'язані. Цей процес ще не налагоджений у регіональній економіці. З метою приведення цих функцій до єдиного безперервного процесу при реструктуризації промисловості регіону виділено три основні з них: передбачення тенденцій розвитку і взаємозв'язків прогнозованого об'єкта, прогнозне обґрунтування схвалюваних рішень і прогнозний супровід їх виконання. Такі функції повинні базуватися на відповідних принципах прогнозування: системності, безперервності, адекватності. Для визначення ефективності функцій, що виконуються в системі управління реструктуризацією промисловості регіону, необхідно застосовувати методи екстраполяції, експертних оцінок і моделювання.

9. На відміну від експрес-аналізу промислових підприємств, для визначення економічної доцільності їх реструктуризації запропоновано методику, яка призначена для управління фінансовим станом і оцінки економічної стійкості підприємств та його ділових партнерів в умовах ринкової економіки. Методика включає наступні блоки: загальну оцінку економічного стану і його зміни за звітний період; аналіз економічної стійкості промислових підприємств регіону і необхідності їх реструктуризації; аналіз ліквідності балансу; аналіз фінансових коефіцієнтів з метою вибору основних напрямів реструктуризації.

У процесі дослідження запропоновано етапи програми реструктуризації промисловості регіону з комплексом заходів щодо її здійснення. На першому етапі виконується аналіз існуючого організаційно-економічного механізму розвитку промисловості, на другому - вироблення стратегії реструктуризації промисловості регіону, на третьому - безпосередня розробка програми та обґрунтування механізмів реструктуризації промисловості.

10. Проведений аналіз інноваційної діяльності у промисловості по регіонах України свідчить про недостатність коштів на її проведення. Для підвищення ефективності їх залучення пропонується механізм реалізації інвестиційної програми реструктуризації промисловості Запорізької області. Розроблення цього механізму повинне ґрунтуватися на врахуванні таких елементів: формування інвестиційних пакетів реструктуризації промислових підприємств; розроблення механізму стимулювання й захисту від ризиків; розроблення системи управління процесом інвестування (отримання і повернення кредитів). Визначено, що інвестиційний пакет включає набір інвестиційних проектів реструктуризації промислових підприємств регіону і програму розподілу економічних, технічних, фінансових ресурсів і ризиків між виконавцями за часовим інтервалом (термінами капіталовкладень і термінами окупності).

11. Дослідження з економічного обґрунтування інвестицій у реструктуризацію промисловості на регіональному рівні проводилися на базі стратегічної орієнтації. Її основу становить модель стратегічного планування, в якій розглядаються види бізнесу, що знаходяться на різних стадіях свого життєвого циклу. Невід'ємною частиною стратегічного управління технічної реструктуризації промисловості є систематичний розгляд змін карти стратегічного позиціонування всіх видів бізнесу. Тому для обґрунтування цієї методики були використані два підходи - прогностичний, який традиційно застосовується у вітчизняній практиці, та імітаційний, що базується на принципах стратегічного аналізу бізнес-продуктів.

12. Недосконалість системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні визначила необхідність розробки шляхів створення регіональної ринкової інфраструктури промисловості: стихійне формування інституту ринку інвестицій під впливом інвесторів, що розміщують відповідні замовлення на інформацію; організаційне, правове обслуговування; цілеспрямована робота, що здійснюється за особливою регіональною програмою з єдиного центру.

Механізм формування регіональної інфраструктури відбувається двома напрямами: утворення структури суб'єктів, що дозволяють реалізувати всю процедуру інвестування на рівні регіону, та єдиного інформаційного простору для полегшення процесу інвестування.

13. Обґрунтовано стратегію відродження промислового потенціалу регіонів України, яка дає змогу забезпечити системну модернізацію промислового виробництва, його відповідність сучасним вимогам науково-технологічного прогресу та постіндустріального розвитку. Важелями структурних зрушень є: енергетична незалежність та гарантування енергетичної безпеки; збереження конкурентоспроможних галузей та всебічна підтримка перспективних сфер, які мають змінити конкурентні переваги і спеціалізацію України у світовій економіці; інноваційні зміни всередині галузей; удосконалення захисту внутрішнього ринку; підтримка експорту.

14. Виділено такі підходи до формування механізму управління розвитком промисловості регіону: самозабезпечувальний, що передбачає розвиток самозабезпечених промислових підприємств; технологічний, який полягає у встановленні тісних виробничих зв'язків між галузями і підприємствами; цілісний, що відображає гармонійну взаємодію всіх елементів галузевої структури промисловості, цілісність і раціональне поєднання галузей; відтворювальний, який виявляє соціальні пріоритети; економіко-географічний, що обґрунтовує формування територіальних соціально-економічних систем (комплексів).

При застосуванні системного підходу до механізму управління розвитком промисловості регіону рекомендується виділяти групи властивостей, що характеризують: суть і складність системи, зв'язок системи із зовнішнім середовищем, методологію цілепокладання системи, параметри функціонування і розвитку системи.

15. Засобом реалізації концепції соціально-економічного піднесення області є розробка програм розвитку галузей промисловості, яка передбачає реалізацію пріоритетних напрямів у промисловості, заходи державної підтримки промислових підприємств і окремих інвестиційних проектів, науково-технічне і кадрове забезпечення заходів програми. Обласні програми є найважливішим засобом реалізації стратегії і тактики економічного розвитку регіону, активного впливу на економічні процеси для досягнення кінцевих соціально-економічних цілей. Програмний метод управління передбачає формування системи взаємопов'язаних заходів на рівні галузей промисловості, орієнтованих на реалізацію цілей і найважливіших завдань розвитку всього промислового комплексу Запорізької області.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Прушківський В.Г. Реструктуризація промисловості в регіоні: теорія, методологія, практика: [монографія] / В.Г. Прушківський. - Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2008. - 444 с.

Прушківський В.Г. Закономірності зміни форм відтворення основних виробничих фондів у промисловому комплексі Придніпровського регіону / В.Г. Прушківський // Формування ринкових відносин в Україні: [зб. наук. праць / наук. ред. І.К. Бондар]. - К., 2006. - Вип. 6 (61). - С. 132-136.

Прушківський В.Г. Заходи щодо підвищення ефективності механізму управління розвитком промисловості регіону / В.Г. Прушківський // Економіка та держава. - 2008. - № 1. - С. 34-36.

Прушківський В.Г. Інноваційна діяльність як один з важелів підвищення ефективності функціонування промислового комплексу Запорізької області / В.Г. Прушківський // Держава і регіони. Сер.: Економіка і підприємництво. - 2004. - № 5. - С. 179-182.

Прушківський В.Г. Інноваційний шлях реструктуризації промислового виробництва в регіоні / В.Г. Прушківський // Держава і регіони. Сер.: Економіка і підприємництво. - 2008. - № 2. - С. 196-199.

Прушківський В.Г. Методика визначення економічної доцільності реструктуризації промисловості регіону / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 5. - С. 27-30.

Прушківський В.Г. Методологічні основи формування механізму управління соціально-економічним розвитком промисловості регіону / В.Г. Прушківський // Економіка та держава. - 2008. - № 3. - С. 19-21.

Прушківський В.Г. Методологічні питання формування складу показників вибіркових спостережень для виявлення структурних зрушень в економіці регіону / В.Г. Прушківський // Держава і регіони. Сер.: Економіка і підприємництво. - 2006. - № 5. - С. 252-254.

Прушківський В.Г. Моделі процесів реструктуризації промислових підприємств регіону / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 3. - С. 29-33.

Прушковский В.Г. Мотивация трудовых ресурсов и структурные сдвиги промышленного комплекса / В.Г. Прушковский // Научный информационный журнал “Бизнес Информ”. - 2004. - № 7-8. - С. 47-50.

Прушківський В.Г. Необхідність реструктуризації промислового виробництва / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 1. - С. 47-50.

Прушківський В.Г. Обґрунтування заходів проведення реструктуризації промисловості в регіоні / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 7. - С. 16-19.

Прушківський В.Г. Організація проведення реструктуризації промисловості в регіоні / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 6. - С. 31-34.

Прушківський В.Г. Перебудова механізму реалізації інвестиційної політики в регіоні / В.Г. Прушківський // Держава і регіони. Сер.: Економіка і підприємництво. - 2008. - № 1. - С. 142-147.

Прушківський В.Г. Пріоритетні галузі Придніпровського регіону - основа технологічного прориву України / В.Г. Прушківський // Вісник Тернопільського державного економічного університету: [наук. журн.]. - 2006. - Вип. 5-2. - С. 43-50.

Прушківський В.Г. Прогнозування як інструмент формування механізму управління реструктуризацією промисловості / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 4. - С. 32-35.

Прушківський В.Г. Регіональні аспекти інноваційної діяльності в економіці України / В.Г. Прушківський // Економіка промисловості України: [зб. наук. пр.]. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - С. 246-252.

Прушківський В.Г. Регіональне стратегічне управління розвитком промисловості регіону / В.Г. Прушківський // Економіка та держава. - 2008. - № 5. - С. 39-41.

Прушківський В.Г. Реструктуризація продуктивної інфраструктури промисловості регіону / В.Г. Прушківський // Економіка та держава. - 2008. - № 2. - С. 31-33.

Прушківський В.Г. Сучасні тенденції вивозу капіталу з України / В.Г. Прушківський // Вісник Тернопільської академії народного господарства: [наук. журн.]. - 2004. - Вип. 5-1. - С. 129-133.

Прушківський В.Г. Сучасний стан та проблеми розвитку інвестиційної діяльності у Запорізькому регіоні / В.Г. Прушківський // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: [сб. науч. трудов]. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Ч. ІІ. - С. 480-483.

Прушківський В.Г. Тенденції розвитку промислового комплексу Придніпровського регіону в контексті Європейської інтеграції України / В.Г. Прушківський // Вісник Львівської комерційної академії. - Сер. економічна: [зб. наук. праць]. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2006 - Вип. 22. - С. 254-260.

Прушківський В.Г. Теоретичні основи побудови концепцій реструктуризації промисловості в регіоні / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 2. - С. 29-32.

Прушківський В.Г. Транзитивний потенціал регіону в контексті реалізації конкурентних переваг на міжнародному ринку транспортних послуг / В.Г. Прушківський // Вісник Тернопільської академії народного господарства: [наук. журн.]. - 2005. - Вип. 5-2. - С. 108-116.

Прушківський В.Г. Фінансово-кредитне стимулювання розвитку малого підприємництва в Україні (регіональний аспект) / В.Г. Прушківський // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2006. - № 1. - С. 205-211.

Прушківський В.Г. Формування інформаційної та функціональної інфраструктур промисловості в регіоні / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 8. - С. 31-34.

Прушківський В.Г. Формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промисловості на державному рівні / В.Г. Прушківський // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 9. - С. 2-4.

Прушківський В.Г. Зміни структури промислового комплексу України як фактори економічного зростання в умовах ринкових перетворень / В.Г. Прушківський, О.В. Чумак // Економіка і регіон: [наук. вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка]. - 2005. - № 2 (5). - С. 15-20. (Особистий внесок: проведено аналіз структури промислового комплексу України в умовах економічних перетворень).

Прушківський В.Г. Інвестиції як економічна категорія: проблеми і суперечності у визначенні / В.Г. Прушківський, О.В. Крупицька // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 201: у 5 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Т. І. - С. 125-130. (Особистий внесок: дослідження впливу інвестиційної складової на процеси реструктуризації в промисловості)

Прушківський В.Г. Корупція на шляху розвитку вільних економічних зон в Україні / В.Г. Прушківський, Н.Е. Олефір // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект: [зб. наук. праць]. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - Ч. І. - С. 265-268. (Особистий внесок: визначено вплив корупційних проявів на процес реструктуризації підприємств реального сектору економіки в регіонах України).

Прушківський В.Г. Особливості використання фінансових інструментів підприємствами Придніпровського регіону в ринкових умовах / В.Г. Прушківський, А.В. Череп // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС НАН України, 2005. - С. 222-227. (Особистий внесок: здійснено аналіз впливу фінансових інструментів регулювання на ефективність розвитку промисловості Придніпровського регіону).

Прушківський В.Г. Проблеми інвестиційного забезпечення промислового комплексу України: регіональний аспект / В.Г. Прушківський, О.В. Крупицька // Труды Одесского политехнического университета: [научный и производственно-практический сборник, спецвыпуск]. - Одесса. - 2004. - Т. 1. - С. 274-278. (Особистий внесок: досліджена методологія інвестиційного забезпечення промислового комплексу при формування регіональних стратегій економічного розвитку).

Прушковский В.Г. Регион как социально-экономическая система / В.Г. Прушковский, В.А. Кавыршина // Научный информационный журнал “Бизнес Информ”. - Харьков, 2006. - № 12. - С. 21-27. (Особистий внесок: проаналізовано засоби забезпечення соціально-економічного розвитку промисловості регіону).

АНОТАЦІЯ

Прушківський В.Г. Методологія реструктуризації промисловості в умовах інноваційного розвитку економіки регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розробці науково-теоретичних і методологічних засад, практичних рекомендацій щодо реструктуризації промисловості в умовах інноваційного розвитку економіки регіону. Досліджено закономірності здійснення процесу реструктуризації промисловості на макро-, мезо- і мікрорівнях в умовах інноваційного розвитку економіки. Обґрунтовано економічний зміст категорії реструктуризація промисловості регіону в умовах розвитку ринкових відносин. Обґрунтовано концептуальні положення програми інноваційних процесів реструктуризації промислових підприємств регіону. Визначено чинники недостатнього забезпечення регіональної стратегії розвитку промисловості. Запропоновано систему регулювання її технічного розвитку.

Удосконалено механізм мотивації людей інтелектуальної праці в процесі реструктуризації промислових підприємств регіону. Досліджено функції економічного прогнозування в напрямі їх приведення до єдиного безперервного процесу при реструктуризації промисловості. Поліпшено методику управління фінансовим станом і оцінки економічної стійкості промислових підприємств та його ділових партнерів у ході реструктуризації на інноваційній основі. Уточнено етапи програми реструктуризації промисловості на регіональному рівні. Обґрунтовано стратегію відродження промислового потенціалу на рівні регіонів. Покращено механізм управління розвитком промисловості регіону. Досліджено засоби реалізації концепції соціально-економічного розвитку промисловості Запорізької області.

Ключові слова: регіон, промисловість, інноваційний розвиток, механізм мотивації, реструктуризація, стратегія.

АННОТАЦИЯ

Прушковский В.Г. Методология реструктуризации промышленности в условиях инновационного развития экономики региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2009.

Состояние украинской промышленности нуждается в структурных изменениях на макро-, мезо- и микроуровнях управления промышленностью. Необходимость реструктуризации промышленного производства на всех его уровнях организации и функционирования обуславливается, прежде всего потребностью обеспечить эффективное соединение социальной самоорганизации предпринимательских структур с принципами и методами государственного регулирования экономики, промышленной политикой государства.

Под реструктуризацией промышленности региона следует понимать совокупность конкретных методов и приемов реорганизации интегрированной системы управления, поскольку все ее элементы взаимосвязаны и превращение одного из них приводит к трансформации остальных. При реструктуризации промышленности региона нерентабельные предприятия не имеют шансов на свое сохранение в рыночной среде в неизменном виде. Программы реструктуризации промышленности на региональном уровне должны в перспективе учитывать социальные мероприятия, и выполняться поэтапно: на первом этапе - развитие рыночной и производственной инфраструктуры промышленного предприятия; на втором - повышение в рамках реструктуризации доскональности рыночных отношений на промышленных предприятиях региона.

С целью максимального использования преимуществ членства в ВТО и минимизации влияния негативных факторов для научно-технической сферы в среднесрочный период Министерству промышленной политики Украины необходимо: расширить исследование проблем макроэкономического регулирования инвестиционных процессов и внедрения стратегии инновативно-инновационного развития промышленности в Украине; использовать инструменты ВТО для государственной поддержки экспорта наукоемной продукции; разработать мероприятия по обеспечению преференциального режима для импорта комплектующих, материалов, оборудования и технологий и обеспечить государственную поддержку для экспорта интеллектуальных услуг.

С целью обеспечения в Украине кадрового потенциала на инновационных основаниях и расширения рыночного предложения объектов права промышленной собственности в работе предложен механизм мотивации людей интеллектуального труда через сочетание рычагов государственного регулирования стимулирующей функции интеллектуальной собственности и стимулирующих методов.

В процессе исследования предложены этапы программы реструктуризации промышленности региона с комплексом мероприятий по ее осуществлению. На первом этапе выполняется анализ существующего организационно-экономического механизма развития промышленности, на втором - выработка стратегии реструктуризации промышленности региона; на третьем - непосредственная разработка программы и обоснование механизмов реструктуризации промышленности.

Проведенный анализ инновационной деятельности в промышленности по регионам Украины свидетельствует о недостаточности средств на ее проведение. Для повышения эффективности их привлечения предлагается механизм реализации инвестиционной программы реструктуризации промышленности Запорожской области.

Исследования по экономическому обоснованию инвестиций в реструктуризацию промышленности на региональном уровне проводились на основе стратегической ориентации. Неотъемлемой частью стратегического управления технической реструктуризации промышленности является систематическое рассмотрение изменений карты стратегического позиционирования всех видов бизнеса. Поэтому для обоснования этой методики были использованы два подхода - прогностический, который традиционно применяется в отечественной практике, и имитационный.