Конкурентоспроможність регіону в глобальних умовах взаємовпливів просторово-економічних систем

Проведений в роботі аналіз хронології подій фінансово-економічної кризи країн тихоокеанського регіону свідчить про аналогічний характер проходження кризових процесів, що мали місце в макрорегіональній просторово-економічній системі Латинської Америки - ефект поширення кризи у вигляді регіональних хвиль. В умовах практично однотипових економік з експортно орієнтованим характером різке зниження вартості валюти будь-якої країни породжує цілий ланцюг конкурентних девальвацій, примушуючи інші суб'єкти макрорегіонального утворення наслідувати цей приклад або ж змиритися з падінням конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Кризові процеси 90-х рр., хоча і були наслідками циклічних змін економічних процесів, більшою мірою описувалися двома «раціональними» поясненнями щодо їх поширення на непов'язані між собою економіки:

- перше пояснювало те, що країни сприймаються як група з загальними, але не детально відстежуваними характеристиками;

- друге полягало в політичній прихильності до фіксованого обмінного курсу, яка сама по собі піддається впливу стадного почуття.

Вищезазначені підходи щодо обумовлення поширення кризових процесів у вигляді регіональних хвиль створюють прецедент розгляду таких кризових явищ, які генеруються раціональними очікуваннями і, в свою чергу, обумовлює можливість маніпулювання ринком зовнішніми спекуляторами.

Виявлено, що кризові явища кінця 90-х рр. обумовлені екзогенним впливом сформованих вже на цей час конкурентних центрів (США, Японія, ЄС) і появою нових претендентів на роль конкурентних центрів (Китай, Росія). Основним елементом екзогенного впливу стало вільне переміщення спекулятивних капіталів, які в умовах поширення глобалізаційних тенденцій беруть безпосередню участь у валютних атаках на країни, що піддаються зовнішньому впливу.

Окрім того виявлена особливість розосередження центрів домінування для регіональних просторово-економічних систем за історичним, географічно-політичним характером та особливостями реагування регіону на зміну зовнішньої кон'юнктури. Такі центри домінування визначаються як макрорегіональні чи регіональні центри домінування. Наприклад, для східних областей України таким регіональним центром домінування є Росія; для західних областей: Львівської і Волинської - Польща; південних областей: Одеської, Херсонської, Автономної Республіки Крим - Туреччина, Греція, Ізраїль.

Доведено, що в умовах поширення глобалізаційних тенденцій стан торгового балансу регіональних просторово-економічних систем не може використовуватися як основний індикатор загальних тенденцій їх розвитку, а найбільш чітку і коректну картину дає фінансовий рахунок платіжного балансу.

При нестійкій динаміці значень макроекономічних показників регіонів безпосереднього впливу з боку конкурентних центрів рівень конкурентоспроможності цих суб'єктів прямо залежить від екзогенного втручання та періоду траєкторії циклів економічних процесів центру. В такому випадку регіональні просторові системи для нівелювання екзогенних впливів повинні формувати систему реагування, яка охоплюватиме заходи зі стабілізації динаміки значень загальних економічних показників і розширення свого простору в інші системи з метою використання їх висхідних періодів економічних циклів.

На основі проведення порівняння проходження кризових явищ в Росії, Білорусії доведено, що Україна виявилася більш уразливою щодо негативного зовнішнього впливу завдяки поєднанню значного дефіциту поточного рахунку та великого державного і корпоративного зовнішнього боргу, а також слабкій банківській системі. Кризові явища з фінансового сегмента економіки перейшли на реальний сектор: будівельну галузь, виробництво будівельних матеріалів, металургію і весь ланцюг виробничого процесу. Зменшилися обсяги у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (на 15%), у металургії (на 10,6%), у хімічній та нафто-хімічній (на 6,2%), легкій (на 3,4%), добувній (на 2,4%), харчовій (на 0,9%) промисловості, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 2,5%). Уповільнилися темпи зростання у машинобудуванні (до 8,6%), у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (до 4,3%), у целюлозно-паперовому виробництві (до 7,3%) у першій половині циклу.

Одночасно, проведений аналіз проходження циклічних процесів відобразив той факт, що циклічність розвитку економіки характерна як на рівні держави, так і на рівні її регіонів (рис. 3).

Рис. 3. Характер зміни економічних показників регіонів України (по ВДВ) в І-й половині циклу

Тобто, загальний цикл розвитку економіки України як просторово-економічної системи характеризується сукупністю циклів динаміки показників складових регіональних просторово-економічних систем. Такими показниками можуть бути валовий регіональний продукт, валова додана вартість, динаміка регіонального експорту-імпорту, сальдо регіонального торговельного обороту тощо.

З представлених графічних залежностей видно, що цикл розвитку регіонів відрізняється в основному різним значенням ВДВ в окремо взятий проміжок часу. Відхилення від середньо національного значення ВДВ притаманне промислово розвинутим регіонам, виробництво яких є експортно орієнтованим і прямо залежить від світової кон'юнктури, і м. Києву як столиці, де розміщені центральні представництва корпорацій, фірм, транснаціональних компаній та фінансових організацій, результати діяльності яких в регіонах України знаходять своє статистичне відображення у звітності міста Київ.

В роботі також наведено порівняльну динаміку валового регіонального продукту, валового внутрішнього продукту і зовнішньоторговельного обороту товарів Івано-Франківської області та України, що є прямим підтвердженням вищенаведеного (рис. 4; рис. 5).

(відсотків до попереднього року)

Рис. 4. Порівняльна динаміка валового регіонального продукту Івано-Франківської області та валового внутрішнього продукту України

Рис. 5. Порівняльна динаміка зовнішньоторговельного обороту товарів України та Івано-Франківської області

Враховуючи вищенаведене, доведено, що запровадження чіткої концепції просторового розвитку з відповідною інституціональною системою, особливим характером фінансово-кредитної системи створює необхідні передумови запобігання негативним діям циклічних економічних процесів, які мають безпосередній локальний вплив, не дивлячись на глобальний характер їх походження.

Таким чином, автором обгрунтована необхідність перегляду змісту просторового розвитку регіону як способу забезпечення конкурентоспроможності в умовах глобальних впливів, що може здійснюватися тільки за умови поєднання ендогенних та екзогенних конкурентних регіональних переваг.

У четвертому розділі «Теорія взаємного циклічного впливу регіональних просторово-економічних систем» представлена нова концепція регіональної просторово-економічної системи в контексті глобальної конкуренції, теоретико-методологічні основи теорії циклічного взаємного впливу просторово-економічних систем, а також розглядається просторова конкурентоспроможність в системі регіонального ациклічного регулювання.

В роботі визначено, що конкуренція в межах просторового устрою є динамічним процесом, що окреслюється характером та щільністю конкурентних зв'язків та впливів, які є об'єктами керованості, управління. Управління процесом забезпечення конкурентоспроможності просторово-економічних систем різних рівнів полягає в створенні конкурентного середовища всередині самої системи, формуванні системи реагування на зовнішні зв'язки та впливи і розширенні внутрішнього конкурентного середовища у зовнішній простір (рис. 6).

Рис. 6. Складові управління процесом забезпечення конкурентоспроможності регіональної просторово-економічної системи

Як приклад, розглянута діяльність ВАТ «Карпатнафтохім» (Івано-Франківська область), яке нині є моноутворюючим підприємством для регіону України. Це підприємство є підрозділом компанії «Лукор» (Росія, Москва). Введення в дію проекту з виробництва суспензії, що використовується для виробництва виробів з полівінілхлориду, суттєво позначилося в останній час на загальній динаміці росту промислового виробництва області (за 1-ше півріччя 2011 року біля 40%). Таке виробництво сприяло відкриттю супутніх виробництв, в тому числі і готових виробів. В загальному товарному балансі області збільшення експорту ВАТ «Карпатнафтохім» суттєво покращило його позитивне сальдо. Однак, вартість цього товарного експорту знайде своє відображення в фінансових результатах діяльності компанії «Лукор» на території Росії (м. Москва).

Доведено, що циклічний характер динаміки зміни показників просторово-економічної системи прямо залежить від конкурентних впливів екзогенного характеру, що мають дуалістичну природу: з одного боку вони є позитивними і порушують стійкість просторово-економічної системи, що зумовлює перехід в новий якісний стан, з іншого боку, негативні зовнішні впливи гальмують перехід до якісно нового стану розвитку системи, сприяють появі негативних явищ в економіці, тим самим, пришвидшуючи період циклічних коливань, і настання кризових процесів.

Таким чином, конкурентне середовища сучасного регіону в контексті просторового устрою визначається автором як розширений простір, який складається із внутрішнього та зовнішнього просторів, в межах яких функціонують регіональні суб'єкти господарювання, яких об'єднує спільний інтерес щодо їх конкуренто-спроможності та ефективної діяльності.

Глобалізаційні зміни конкурентного середовища призвели до зміни форми світового конкурентного середовища, складовими якого будуть центри впливів і прийняття рішень (центри екзогенного впливу); макрорегіони спеціалізованого розвитку; регіони - сателіти національного рівня, регіони II-рівня після держави.

Так центрами екзогенно впливу нині є США, Японія та ЄС. Китай та Росія намагаються сформуватися як такі центри і знаходяться на початковому етапі такого процесу; макрорегіони спеціалізованого розвитку представлені, наприклад NAFTA, OSEAN, LAFTA, MERCOSUR, ГУААМ та єврорегіонами тощо; регіони сателіти національного рівня - це держави, з якими тісно пов'язані центри екзогенного впливу; регіони II-рівня після держави - це області, штати, землі, префектури, воєводства тощо, які ведуть активну діяльність у світовому конкурентному середовищі і тим самим розширюють свій регіональний простір.

Тобто, регіональні просторово-економічні системи є повноправними учасниками світового економічного простору, які загострюють міжнародну конкуренцію, що, в свою чергу, викликає необхідність ідентифікації локальних конкурентних переваг, зокрема унікальних, зумовлює створення системи захисту/протидії зовнішнім впливам і розширення власного конкурентного простору. Така система базується на використанні просторової конкурентоспроможності, яка передбачає сукупність заходів щодо мінімізації екзогенних негативних впливів, які мають повторювальний циклічний характер. Метою реалізації таких заходів є забезпечення збалансованості, підвищення щільності та зв'язності суб'єктів господарювання регіональних просторово-економічних систем. Види діяльності, що мають мультиплікативний та синергічний ефект в межах регіональної просторово-економічної системи, розглядаються як точки поляризації (центри росту), а щільність та зв'язність системи мають пряму залежність щодо віддаленості від таких точок.

Розвиток ендогенного конкурентного середовища на основі створення точок росту обумовлює формування власних екзогенних впливів на інші просторово-економічні системи, які створюють можливості посилення внутрішньої щільності і зв'язності у розширеному економічному просторі. При цьому слід враховувати, що розвиток просторово-економічних систем різних рівнів підлягає циклічному закону і кожна система має власні цикли розвитку, тобто ефективність взаємодії систем залежить від того, на яких етапах (спадних, висхідних) циклів знаходиться кожна з них.

Детермінація внутрішніх властивостей регіональних просторових систем, специфіка їх поведінки при зовнішніх негативних впливах інших просторових систем, способи формування ендогенного, екзогенного конкурентного середовища за рахунок точок поляризації вимагає нового підходу до розгляду конкуренто-спроможності регіональних просторово-економічних систем з врахуванням циклічного взаємного впливу просторово-економічних систем різних рівнів.

Запропоновано основні положення теорії циклічного взаємного впливу просторово-економічних систем, предметом якої є зміст, характер взаємодії, механізми і способи впливів і реагування просторово-економічних систем різних рівнів у глобальному конкурентному середовищі. Об'єктом теорії циклічного взаємного впливу просторово-економічних систем є цілісна система будь-якого рівня і ієрархії, що розвивається у відкритому економічному середовищі. Світова економічна система на сучасному етапі розвитку набуває вигляду великого економічного простору, з різною щільністю економічних зв'язків між його складовими і притаманними йому соціально-культурними і географічними особливостями розвитку.

Його вершиною є центри домінування (конкурентні центри), що створюють передумови для інтеграції макрорегіональних просторово-економічних систем з метою формування інших конкурентних центрів чи інтеграції країн (рис. 7), які в межах об'єднаних просторових систем, тим самим, забезпечують підвищення власної конкурентоспроможності, а також, аналогічно, передбачають можливості інтеграції регіональних просторово-економічних систем.

Особливість структури глобального економічного простору полягає у тому, що переважно регіональна просторово-економічна система не отримує безпосередніх впливів глобальних конкурентних центрів, а отримує їх опосередковано через макрорегіональні утворення і держави. При цьому спостерігається розосередження центрів домінування за історичним, географічно-політичним характером та особливостями реагування регіону на зміну зовнішньої кон'юнктури. Так для окремих областей макрорегіональний центр домінування ЄС розосередився наступним чином: для Львівщини - регіональним центром домінування є Польща, для Одещини - Ізраїль, для Херсонщини - Туреччина, для Донеччини - Росія. За рахунок зміни макрорегіонального центру домінування, або ж розосередження центрів домінування може відбуватися компенсація негативного впливу інших центрів домінування як регіональних, так і глобальних. Необхідно підкреслити, що між макрорегіональними центрами відсутні будь-які зв'язки і впливи.

1 - глобальний центр домінування (конкурентний центр); 2 - макрорегіони; 3 - макрорегіональний центр домінування; 4 - держава; 5 - регіони; 6 - розосереджений центр домінування

Рис. 7. Структура великого економічного простору

В свою чергу, укрупнення і розширення економічного простору конкурентних центрів та макрорегіональних систем відбувається за рахунок просторових екзогенних впливів і знаходить своє негативне відображення у вигляді регіональних кризових хвиль, і, як зворотній наслідок - відбувається циклічна зміни фінансової політики центру конкурентного впливу.

Спостерігається зміна підходів до досягнення певних цілей: якщо раніше з метою досягнення політичних цілей використовувалися економічні засоби і механізми, то нині для досягнення економічних результатів використовуються політичні інструменти та важелі.

З метою обґрунтування принципів взаємного циклічного впливу просторово-економічних систем в роботі використано математичне моделювання, де на основі теорії В. Вальтера протягом одного періоду циклічного коливання досліджені результати взаємних впливів просторово-економічних систем: (y) - центру домінування; (x₁) і (x₂) - сателітних економічних систем:

, (1)

де k_i (і=1, …, 9) - коефіцієнти, що характеризують відношення значень реальної та прогнозованої валової доданої вартості (ВДВ) протягом одного періоду циклічного коливання просторово-економічної системи і до яких застосовуються умови, що дозволяють отримати обмежені розв'язки системи (1), тобто певні конкретні значення; - динаміка зміни ВДВ центру домінування; - вплив на систему (y) системи (x₁); - вплив на систему (y) системи (x₂); - вплив на систему (x₁) системи (y); - взаємний вплив систем (x₁) і (x₂); - вплив на систему (x₂) системи (y).

Для розв'язання системи (1) застосовано метод Рунге-Кутта, що дало можливість виявити той факт, що при циклічній зміні ВДВ однорідних регіональних просторово-економічних систем їх взаємовплив є позитивним, але несуттєвим. Разом з тим, вплив конкурентного центру на регіональну просторово-економічну систему є вагомим та обмежуючим щодо її розвитку. З ростом значення ВДВ регіональної просторово-економічної системи вимальовується тенденція щодо намагання претендувати на перехід у систему вищого порядку і зменшення конкурентних переваг центру домінування. Це наочніше ілюструється на національному рівні, коли зміна інфляційної політики на дефляційну конкурентним центром призводить до зменшення існуючого в його валютному еквіваленті значення ВНП системи, на яку він впливає. Це, в свою чергу, нівелює намагання останньої набрати ознак системи вищого порядку чи конкурентного центру, таким чином пригальмовуючи її розвиток.

Визначено просторову конкурентоспроможність регіональної просторово-економічної системи, яка передбачає дії, пов'язані з особливостями мінімізації екзогенних впливів, які мають повторювальний циклічний характер і полягають у забезпеченні збалансованості, щільності та зв'язності суб'єктів господарювання регіону. Адміністративний вплив в межах регіональної просторово-економічної системи є штучно створеними умовами для забезпечення її конкурентоспроможності шляхом формування певного осередку - мотиватора просторової динаміки, тобто шляхом формування екзогенних впливів і створення необхідного середовища для забезпечення такого розширення життєвого простору в системі іншої просторово-економічної системи, яка піддається такому екзогенному впливу.

Водночас, забезпечення конкурентоспроможності регіону полягає у створенні самодостатньої регіональної просторово-економічної системи за рахунок сукупності ендогенних та екзогенних факторів з власним циклом розвитку, період коливання якого має прямо пропорційну залежність від масштабів просторового утворення.

П'ятий розділ «Механізми забезпечення конкурентоспроможності регіональних просторово-економічних систем» присвячений виявленню основних пріоритетів забезпечення конкурентоспроможності регіональної просторово-економічної системи в умовах глобальних циклічних взаємовпливів; розробці пропозицій щодо удосконалення концепції державної регіональної політики забезпечення конкурентоспроможності регіонів України; використанню зведеного регіонального балансу в системі забезпечення конкурентоспроможності регіональних просторово-економічних систем.

Використовуючи запропонований методологічний підхід до визначення конкурентоспроможності сучасного регіону як просторово-економічної системи, отримана можливість підійти до розуміння необхідності комплексного використання просторового потенціалу регіонів в часі, що дозволило досягти якісно іншого характеру і змісту ефективності та результативності оцінки його функціонування, зокрема шляхом більш коректного відображення зовнішніх впливів у регіональному платіжному балансі.

Доведено, що забезпечення динаміки сталого розвитку просторово-економічної системи в умовах стійкості щодо зовнішніх дестабілізуючих факторів ґрунтується на заходах спрямованих на: розширення власного економічного простору; підвищення щільності та зв'язності елементів системи; формування відповідних механізмів реагування на зовнішні впливи. Основною складовою такого механізму є поліцентрична організаційна структура формування та функціонування регіональної кредитно-фінансової системи.

Нині використовується централізована кредитно-фінансова система, при якій започаткування фінансової та банківської діяльності, а також їх моніторинг і супроводження відбувається на національному рівні, що призвело до майже повного поглинання невеликих регіональних банків. Це позбавляє регіони можливості бачення реальної ситуації на регіональному кредитно-фінансовому ринку, оцінки рівня ризикованості ведення фінансових операцій та формування відповідної регіональної фінансової політики.

Запропонована і обґрунтована необхідність введення поліцентричної структури регіональної кредитно-фінансової системи шляхом переходу на реєстрацію і супроводження діяльності філій всіх фінансових установ в області, що створить передумови введення регіонального платіжного балансу. Це дасть можливість коректної оцінки зовнішніх впливів на конкретну регіональну просторово-економічну систему і, відповідно, прискорення реагування Національним Банком України на негативні прояви функціонування регіональних кредитно-фінансових систем.

В регіональному платіжному балансі знайдуть своє відображення фінансові результаті діяльності суб'єктів господарювання регіональної просторово-економічної системи, у тому числі і в розширеному конкурентному просторі, який сприяє зсуву циклу економічних процесів просторово-економічної системи та зміні надходжень виручки іноземної валюти від торговельних операцій, що відобразиться на збільшенні активного сальдо фінансового рахунку регіонального платіжного балансу.

Розширення зовнішнього конкурентного середовища може досягатися за рахунок спільних організаційно-економічних важелів і впливів просторово-економічної системи вищого ієрархічного рівня (національного і макрорегіонального) та субсидіарної їй регіональної просторово-економічної системи. Ефектом від їх спільних зусиль є успішне функціонування в межах створеного ними зовнішнього конкурентного середовища суб'єктів господарювання, інституцій та установ і підвищення їх щільності та зв'язності за рахунок використання сучасних форм організації виробництва (кластерів, науково-промислових зон і парків, спеціальних економічних зон, полюсів росту, транспортної інфраструктури тощо).

Забезпечення конкурентоспроможності регіональної просторово-економічної системи, а відповідно підвищення життєвого рівня населення, досягнення соціальної гармонії вимагаєють створення системи управління просторовим розвитком регіональних систем (рис. 8).

Рис. 8. Система управління просторовим розвитком регіональних систем

Значення і роль місцевого самоврядування та органів регіональної влади в умовах розвитку просторової економіки змінюються і передбачають більший рівень самостійності та автономності прийняття рішень. Отже, діяльність місцевого самоврядування є одним із важелів забезпечення ациклічного регулювання економічних процесів як за рахунок оперативного реагування щодо подолання негативних явищ в життєдіяльності регіону і вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем, так і за рахунок формування ефективного зовнішнього конкурентного середовища, в тому числі і міжрегіонального.

З метою підвищення щільності і зв'язності регіональної просторово-економічної системи є потреба удосконалити систему її управління, яка повинна складатися з двох частин: управління внутрішнім конкурентним середовищем (рис. 9) і зовнішнім конкурентним простором (рис. 10).

Ефективна регіональна політика, розвинуте самоуправління та уніфікована інституціональна система (рис. 9) є умовою забезпечення розвинутого внутрішнього конкурентного середовища регіональної просторово-економічної системи. Проведення державної ациклічної політики повинно враховувати векторність інтеграційних процесів, зокрема спрямування до ЄС. В силу цього особливість державної регіональної політики повинна бути чітко окреслена та уніфікована з основними принципами європейського регіонального просторового розвитку. При цьому державна регіональна політика повинна забезпечувати зважений підхід, оскільки для країни з нетривалою історією демократичного розвитку вона є передумовою забезпечення цілісності і унітарності. Враховуючи особливості поширення глобальних процесів, державна регіональна політика повинна бути пріоритетом внутрішньої політики держави з чітким структурованим і ефективним регіональним управлінням.

Рис. 9. Інституційні складові забезпечення внутрішнього конкурентного середовища регіональної просторово-економічної системи

Реалізація державної регіональної політики вимагає використання механізмів оптимізації проведення управлінських рішень. Уряд, використовуючи мікроінструменти (наприклад, безпосередній вплив на робочу силу та підприємців) та макроінструменти (наприклад, монетарну, фіскальну і торгову політику), повинен раціонально перерозподіляти частину доходів між регіонами та галузями для стимулювання просторово-економічного розвитку держави в цілому і її регіонів з метою створення умов підвищення їх конкурентоспроможності. Регіональна політика самих регіонів повинна враховувати державні інтереси просторового розвитку і формулювати власні інтеграційні уподобання в глобальному просторі.

Відповідно до викладених основних положень теорії взаємного впливу просторово-економічних систем і враховуючи інтеграційні уподобання виникає необхідність гармонізації інститутів регіональної просторово-економічної системи регіону до структури та функцій інститутів систем, в які передбачається розширення конкурентного простору. Безпосереднім прикладом уніфікації інституціональної системи в Івано-Франківській області є створення Координаційної ради з підтримки і супроводу інвестицій, Інституту регіонального інтеграційного та інноваційно-інвестиційного розвитку, удосконалення функціонування дозвільних центрів та спрощення дозвільних процедур, а також формалізація діяльності земляцтва Івано-Франківщини в м. Києві, участь у національному представництві Карпатського Єврорегіону та підготовка відкриття представництва області в Канаді та Іспанії.

Відкриття регіоном таких представництв у макрорегіональному та глобальному просторах кладе початок розширенню зовнішнього конкурентного простору, яке вимагає власного інституційного забезпечення. Складовими, які формують зовнішній конкурентний простір, є інституції, діяльність яких спрямована на створення сприятливого конкурентного середовища в межах інших просторово-економічних систем для функціонування суб'єктів господарювання власної регіональної просторово-економічної системи.

Однією з найважливіших таких інституцій є регіональна торгово-промислова палата (ТПП), діяльність якої в межах інших просторово-економічних систем не повинна носити ізольований характер, а системно співпрацювати з усіма інституціями регіону і держави у макрорегіональному і глобальному просторах. До таких інституцій можна віднести: торгові та інші представництва та місії, спільні громадські організації; асоціації; співтовариства, організації, створені вихідцями з відповідних територій чи іммігрантами тощо (рис. 10).

Рис. 10. Інституційні складові супроводження діяльності суб'єктів господарювання в межах інших просторово-економічних систем

Основне завдання зазначених інституцій - забезпечити ефективну господарську діяльність суб'єктів господарювання регіону в інших просторово-економічних системах, що обумовить збільшення рівня прибутковості в межах власної регіональної просторово-економічної системи і безпосередньо відобразиться на позитивному балансі фінансового рахунку регіонального та державного платіжних балансів.

Створення системи господарювання поза межами власної регіональної просторово-економічної системи є способом організації конкурентного простору не тільки для тих підприємств, що функціонують в межах інших просторово-економічних систем, але і поліпшення внутрішнього конкурентного середовища за рахунок інвестицій, у тому числі інноваційних, трансферу технологій тощо як результату зворотного зв'язку успішної діяльності суб'єктів господарювання в інших просторово-економічних системах.

Позитивна динаміка росту сальдо фінансового рахунку знайде своє відображення у зведеному регіональному платіжному балансі, який є відображенням складних екзогенних та ендогенних процесів розвитку регіональної просторово-економічної системи і може використовуватися з метою оцінки зовнішньої конкурентності та внутрішньої конкурентоспроможності для забезпечення сталого розвитку регіону. Сукупність зведених платіжних балансів регіональних просторово-економічних систем, які формують загальнонаціональну просторову систему, представлятиме прозоре і детальне відображення позитивних і негативних процесів і явищ, що мають місце в регіонах.

Основні положення, особливості об'єкта, предмета та самого змісту теорії взаємного циклічного впливу регіональних просторово-економічних систем в умовах поширення глобальних циклічних економічних процесів дають можливість переосмислити сучасний стан розвитку великого економічного простору, сутності та розуміння процесу забезпечення конкурентоспроможності регіонів, характеру циклічних економічних процесів як зміни фінансово-кредитної політики конкурентних центрів та формування системи реагування, у тому числі ациклічного, на зовнішні впливи.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми - розробки теоретико-методологічних засад забезпечення конкурентоспроможності регіону як просторово-економічної системи з врахуванням глобальних циклічних впливів і удосконалення механізму їх ациклічного регулювання та обґрунтування сучасної концепції державної регіональної політики забезпечення конкурентоспроможності регіонів України, що є підставою для таких висновків:

1. Доведено, що регіональна просторово-економічна система є елементом загальнодержавного, макрорегіонального і глобального економічних просторів, має чітко виражену ієрархічну структуру, розвиток складових якої відповідає циклічному закону і яка підвладна різним впливам. Основною проблемою просторового регіонального розвитку є забезпечення конкурентоспроможності в контексті життєвого циклу регіону з врахуванням глобальних впливів.

2. Виявлено, що для вирішення питань, пов'язаних з економічним, екологічним та соціальним розвитком території, сучасний регіон має можливість, окрім використання внутрішніх регіональних ресурсів, потенціалів регіональних суб'єктів господарювання та установ, мобілізувати джерела економічного зростання, які знаходяться за «межами» регіону в масштабах міжрегіонального, національного, макрорегіонального і глобального просторів.

3. Обґрунтовано, що просторові зв'язки обумовлюють характер конкуренції регіонів за розширення регіонального простору на ринках матеріальних, сировинних, фінансових та інших ресурсів, інвестиційних та інноваційних можливостей як національних, так і в межах макрорегіональних, чи глобальної просторово-економічних систем. Генезис змісту конкурентоспроможності регіональних просторово-економічних систем знайшов відображення у зміні домінуючої ідеї, а саме: менш придатною стала ідея протистояння та антагоністичної боротьби, на якій базувалися пояснення закономірностей суспільного розвитку, природи економічних процесів і конкурентоспроможність. Більш плідним для науки став підхід, який пояснює закономірності розвитку і конкурентоспроможність з позиції співробітництва і компромісів.

4. Узагальнення проведеного аналізу розвитку теоретико-методологічних концепцій теорій циклу дало можливість виявити проблему розгляду теорій циклічних коливань регіональних просторово-економічних систем з врахуванням їх інтеграційних процесів та глобалізаційних впливів, які є процесом взаємодії та просторового поєднання виробничих, фінансово-економічних, інфраструктурних, інституційних та соціальних елементів, які мають комплексний характер, цілеспрямовано функціонують у реальному просторі у певних розмірах, пропорціях і масштабах з метою забезпечення сталого поступального розвитку як окремих підсистем, так і в загальному системи.

5. Доведено, що формування великого економічного простору є результатом економічної інтеграції просторово-економічних систем макрорівня з метою домінування в межах світової системи господарювання і забезпечення конкуренто-спроможності і сталого розвитку власних систем. Розвиток регіональних просторово-економічних систем як елементів великого економічного простору залежить від впливів систем макрорівня, як позитивних, так і негативних, і в умовах прямого впливу адміністративних важелів має здатність досягати стійкого динамічного розвитку.

6. Виявлено, що характер взаємодії регіональних просторово-економічних систем є таким співвідношенням, при якому причина і наслідки економічних процесів знаходяться в постійній динамічній зміні один одного. Цей причинно-наслідковий зв'язок визначає таку важливу рису як циклічність їх розвитку, а період коливання має прямо пропорційну залежність від масштабів просторового утворення.

7. Обґрунтовано, що в умовах повноцінної участі регіонів в глобальному конкурентному середовищі найбільш коректним способом оцінки їх конкурентних позицій буде не збільшення обсягів зовнішнього товарообігу, а відображення цього процесу у фінансовому рахунку регіонального платіжного балансу, необхідність введення якого відповідає потребі часу.

8. Виявлено, що різниця між глобальною економічною системою та великим економічним простором полягає у відмінностях, викликаних просторовим чинником. Елементи та складові глобальної економічної системи мають чітко визначені територіальні межі, а великий економічний простір формується як потенційне середовище діяльності елементів та складових глобальної економічної системи і має змінні рухомі межі.

9. За результатами аналізу діяльності регіонів в глобальному економічному просторі виявлено різну їх активність і різновекторність в залежності від їх специфіки, обумовленої розміщенням, виробничою діяльністю і суб'єктивними чинниками та особистісними контактами тощо. Окрім цього, формування регіонального економічного простору сучасний регіон здійснює під впливом чинників від систем різних рівнів, а саме: міжрегіональних, національних, макрорегіональних та глобальної.

10. Обґрунтовано, що при нестійкій динаміці значень макроекономічних показників регіонів, які знаходяться під безпосереднім впливом конкурентних центрів, рівень їх конкурентоспроможності прямо залежить від екзогенного втручання та періоду траєкторії циклів економічних процесів даного центру. В такому випадку регіональні просторові системи для нівелювання екзогенних впливів повинні формувати систему реагування, яка охоплюватиме заходи зі стабілізації динаміки значень загальних економічних показників і розширення свого простору в інші системи з метою використання їх висхідних періодів економічних циклів. Тому запровадження чіткої концепції просторового розвитку з відповідною інституціональною системою, особливим характером фінансово-кредитної системи створюють необхідні передумови запобігання негативним діям циклічних економічних процесів, які мають безпосередній локальний вплив, не дивлячись на глобальний характер їх походження. Звідси виникає необхідність перегляду змісту просторового розвитку регіону як способу забезпечення конкурентоспроможності в умовах глобальних впливів, що може здійснюватися тільки за умови поєднання ендогенних та екзогенних конкурентних регіональних переваг.

11. Доведено, що конкуренція в межах просторового устрою є динамічним процесом, що окреслюється характером та щільністю конкурентних зв'язків та впливів, які є об'єктами керованості. Управління конкуренцією в просторово-економічних системах різних рівнів полягає в створенні конкурентного середовища всередині самої системи, формуванні системи реагування на зовнішні зв'язки та впливи і розширенні внутрішнього конкурентного середовища у зовнішній простір. Конкурентне середовища сучасного регіону в контексті просторового устрою визначається як розширений простір, який складається із внутрішнього та зовнішнього просторів, в межах яких функціонують регіональні суб'єкти господарювання, яких об'єднує спільний інтерес щодо їх конкурентоспроможності та ефективної діяльності.

12. Виявлено, що глобалізаційні зміни конкурентного середовища призвели до зміни форми світового конкурентного середовища, складовими якого є центри впливів і прийняття рішень (центри екзогенного впливу чи конкурентні центри); макрорегіони спеціалізованого розвитку; регіони - сателіти національного рівня, регіони II-рівня після держави. Регіональні просторово-економічні системи є повноправними учасниками світового економічного простору, які загострюють міжнародну конкуренцію, що, в свою чергу, викликає необхідність ідентифікації локальних конкурентних переваг, зокрема унікальних, зумовлює створення системи захисту/протидії зовнішнім впливам і розширення власного конкурентного простору. Така система базується на використанні просторової конкурентоспроможності і передбачає сукупність заходів щодо мінімізації екзогенних негативних впливів, які мають повторювальний циклічний характер. Метою реалізації таких заходів є забезпечення збалансованості, підвищення щільності та зв'язності суб'єктів господарювання регіональних просторово-економічних систем. Види діяльності, що мають мультиплікативний та синергічний ефект в межах регіональної просторово-економічної системи, розглядаються як точки поляризації (центри росту), а щільність та зв'язність системи мають пряму залежність щодо віддаленості від таких точок.

13. Запропонована теорія взаємного циклічного впливу просторово-економічних систем обумовлює нову парадигму забезпечення конкурентоспроможності економічних утворень різного ієрархічного рівня, визначає закономірності, принципи, чинники розвитку просторово-економічних систем в глобальному середовищі в умовах їх циклічних взаємовпливів, можливі способи взаємин і перспективи їх розвитку як процесів підвищення щільності та зв'язності регіональної просторово-економічної системи. Предметом теорії циклічного взаємного впливу просторово-економічних систем є зміст, характер взаємодії, механізми і способи впливів та реагування просторово-економічних систем різних рівнів у глобальному конкурентному середовищі. Об'єктом теорії циклічного взаємного впливу просторово-економічних систем є цілісна система будь-якого рівня і ієрархії, що розвивається у відкритому економічному середовищі.

14. Обґрунтовано, що створення системи господарювання поза межами власної регіональної системи є способом організації конкурентного простору не тільки для тих підприємств, що функціонують в межах інших просторово-економічних систем, але і поліпшення внутрішнього конкурентного середовища за рахунок інвестицій, у тому числі інноваційних, трансферу технологій тощо як результату зворотного зв'язку успішної діяльності суб'єктів господарювання в інших просторово-економічних системах.

15. Доведено, що державна регіональна політика з метою забезпечення конкурентоспроможності регіонів повинна бути спрямована на підвищення щільності і зв'язності елементів регіональної просторово-економічної системи, що потребує удосконалення системи її управління, яка повинна складатися з двох частин: управління внутрішнім конкурентним середовищем і зовнішнім конкурентним простором.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії і навчальні посібники:

1. Ткач О. В. Конкурентоспроможність прикордонних територій, економічні механізми забезпечення: Колективна монографія / О. В. Ткач // Відп. ред. д.е.н., проф. Бєлєнький Ю.С. - Львів, 2009. - 365 с. - С. 28-42. (22,8 ум. др. арк.). Особистий внесок здобувача: проаналізовано еволюційний процес розвитку поняття, природи і форми ринкової конкуренції і доведено існування суперечності в узагальненій парадигмі економічної теорії, та забезпечення вільного ринку, та прагнення до планового характеру економіки, запровадження яких направлене для боротьби з циклічністю економічних процесів.

2. Ткач О. В. Нові форми транскордонного співробітництва: Колективна монографія / О. В. Ткач // Відп. ред. д.е.н., проф. Мікула Н.А. - Львів, 2010. - 365 с. - С. 28-42 (22,8 ум. др. арк.). Особистий внесок здобувача: окреслені основні засади формування і розвитку «кландайкінгових» операцій як нової форми транскордонного співробітництва.

3. Ткач О. В.Регіональні просторово-економічні системи: глобальні тенденції та циклічні взаємовпливи: монографія / О. В. Ткач - Львів: ІРД НАН України, 2011. - 458с. (28,6 ум. др. арк.)

4. Ткач О. В. Міжнародні фінанси: навч. посіб. / О. В. Ткач. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2006. - 244 с. (15,6 ум. друк. арк.).

Статті у фахових виданнях:

5. Ткач О. В. Досвід організації та управління зовнішньоекономічною діяльністю в розвинутих країнах (на прикладі федеральної одиниці США) / О.В.Ткач // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Вип. II. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С. 258-264 (0,75 ум. др. арк.).

6. Ткач О. В. Необхідність створення умов для залучення інвестицій в аспекті зовнішньоторговельної політики регіону / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Вип. II. - Т. 2. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С.58-67 (0,1 ум. др. арк.).

7. Ткач О. В. Основні принципи підготовки до міжнародної торговельної діяльності в контексті американських компаній / О. В. Ткач, Г. В. Михайлів // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Серія «Економіка». - Вип. III. - Івано-Франківськ: Плай, 2006. - С. 27-32 (0,36 ум. др. арк.). Особистий внесок здобувача: проаналізовано основні принципи підготовки до міжнародної торгівельної діяльності американських компаній в умовах відкритої ринкової економіки.

8. Ткач О. В. Досвід вирішення проблеми безробіття в розвинутих країнах (на прикладі федеральної одиниці США) / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Серія «Економіка». - Вип. IV. - Івано-Франківськ: Плай, 2006. - С. 25-31 (0,75 ум. др. арк.).

9. Ткач О. В. Необхідність створення умов для залучення інвестицій в аспекті зовнішньоторговельної політики регіону / О. В. Ткач, І. З. Криховецький // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Випуск II. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. - 275 с. - С. 56-60. (0,36 ум. др. арк.). Особистий внесок здобувача: окреслені основні проблеми залучення інвестицій та представлені необхідні заходи, що необхідні для створення умов для залучення інвестицій в регіон.

10. Ткач О. В. Міжнародний контракт як необхідний елемент ефективної зовнішньоекономічної діяльності / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Вип. IIІ. - Івано-Франківськ: Плай, 2007. - С. 367-372 (0,6 ум. др. арк.).

11. Ткач О. В. Необхідні передумови сталого розвитку економіки регіону / О.В. Ткач // Зб. наук. пр. «Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Міжрегіональне співробітництво: стан та перспективи». - Вип. 4 (66). - Львів: ІРД НАН України, 2007. - 335 с. - С. 11-17 (0,4 ум. др. арк.).

12. Ткач О. В. Економічні цикли - зміст існування та характер аналізу / О.В.Ткач // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. - Вип. 1 (14). - Серія «Економічні науки». - Чернівці: БДФА, 2009. - 492 с. - С. 486-491. (0,3 ум. др. арк.).

13. Ткач О. В. Сталий розвиток регіону: критерії та передумови / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Вип. IV. - Т. 2. - Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. - 365 c. - С. 317-321 (0,25 ум. др. арк.).

14. Ткач О. В. Деякі аспекти переоцінки теорії раціональних очікувань / О.В.Ткач // Зб. наук. пр. «Економічний простір». - № 26. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. - 300 с. - C. 160-165. (0,3 ум. др. арк.).

15. Ткач О.В. Аналіз економічного циклу представниками неокласичної австрійської економічної школи (на прикладі праць Людвіга Фон Мізеца) / О. В. Ткач // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Вип. III. - Чернівці: Книги-XXI, 2009. - 392 с. - С. 64-70 (0,4 ум. др. арк.).

16. Ткач О. В. Розвиток теоретичної думки консерватизму як основа та передумова становлення консервативного відродження / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в регіонах». - Вип. 5 (79). - Львів: ІРД НАН України, 2009. - 484 с. - С. 240-247 (0,4 ум. др. арк.).

17. Ткач О. В. Проблеми сталого розвитку, конкуренції та економічної інтеграції у працях представників інституціоналізму / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Економічні науки». - Серія «Економічна теорія та економічна історія». - Випуск 6 (23). - Ч. 2. - Луцьк: ЛНТУ. - Луцьк, 2009. - 430 с. - С. 243-254 (0,7 ум. др. арк.).

18. Ткач О. В. Сучасні форми вияву та еволюція поняття «глобалізація» / О.В.Ткач // Інноваційна економіка. - 2009. - № 12. - С. 40-46 (0,4 ум. др. арк.).

19. Ткач О.В. Методологічний зміст зв'язку понять інтернаціоналізація, інтеграція й глобалізація в сучасній науці / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Економічний аналіз». - Випуск 4. - Тернопіль: ТНЕУ, 2009. - 377 с. - С. 65-68 (0,22 ум. др. арк.).

20. Ткач О. В. Криза платіжного балансу як відображення теорії валютно-фінансових кризових явищ / О. В. Ткач // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. - Вип. 4 (17). - Серія «Економічні науки». - Чернівці: Технодрук, 2009. - 364 с. - С. 121-125 (0,22 ум. др. арк.).

21. Ткач О. В. Економічні спади та підйоми як невід'ємні етапи економічних циклічних коливань / О. В. Ткач // Ефективна економіка. - 2009. - №3 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:economy.nayka.com.ua. (0,3 ум. др. арк.).

22. Ткач О. В. Конкурентоспроможність - єдність та боротьба методологій / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в регіонах». - Вип. 5 (79). - Львів: ІРД НАН України, 2009. - 484 с. - С. 240-247 (0,44 ум. др. арк.).

23. Ткач О. В. Передумови застосування «теорії Рузвельта» в умовах світової фінансової кризи / О. В. Ткач // Сб. науч. тр. «Проблемы развития внешне-экономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект». - Донецк: ДонНУ, 2010. - 1050 с. - С. 995-997 (0,25 ум. др. арк.).

24. Ткач О. В. Аналіз розвитку сучасних економічних теорій: теорія економіки пропозиції / О. В. Ткач // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. - Вип. IX (40). - Серія «Економічні науки». - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2010. - 408 с. - С. 50-53 (0,3 ум. др. арк.).

25. Ткач О. В. Аналіз моделей валютно-фінансових кризових процесів / О.В.Ткач // Науковий вісник Полтавського Національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка «Економіка і регіон». - №1 (24). - Полтава, 2010. - 211 с. - С. 149-152 (0,22 ум. др. арк.).

26. Ткач О. В. Зміст рівноваги платіжного балансу в умовах фінансово економічних кризових процесів / О. В. Ткач // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Вип. I (37). - Серія «Економічні науки». - Чернівці: Книги-XXI, 2010.- 368 с. - С. 292-298 (0,4 ум. др. арк.).

27. Ткач О.В. Особливості стабілізаційних заходів щодо вирівнювання платіжного балансу в умовах фінансово економічних кризових процесів / О.В.Ткач // Зб. наук. пр. «Економічний аналіз». - Випуск 5. - Тернопіль: ТНЕУ, 2010. - 394 с. - C.357-359 (0,22 ум. др. арк.).

28. Ткач О. В. Економічна глобалізація як новий рівень розвитку інтернаціоналізації та міжнародної економічної інтеграції / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Економічний простір». - № 35. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. - 326 с. - С. 64-70 (0,4 ум. др. арк.).

29. Ткач О. В. Зміст характеру обраної стратегії інтеграції в умовах поширення глобального характеру циклічних економічних процесів / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Економічний простір». - № 44/2. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. - 340 с. - С. 60-65 (0,4 ум. др. арк.).

30. Ткач О. В. Моделі валютно-фінансових кризових явищ / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Вип. 7. - Т. 2. - Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. - 459 с. - С. 170-175 (0,3 ум. др. арк.).

31. Ткач О. В. Становлення і розвиток системи сталого розвитку економіки регіонів України / О. В. Ткач // Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми розвитку регіону». - Вип. 8. - Серія «Економіка». - Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. - 375 с. - С. 21-25 (0,4 ум. др. арк.).

Тези доповідей та матеріали науково-практичних конференцій:

32. Ткач О. В. Конкурентоспроможність прикордонного регіону - методологія та напрями забезпечення / О. В. Ткач // Зб. тез допов. XVII Міжнародної науково-практичної конференції «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів». - Чернівці, 2008. - 6-7 червня. - 565 с. - С. 254-260 (0,4 ум. др. арк.).

33. Ткач О. В. Особливості конкурентоспроможності прикордонних та транскордонних територій / О. В. Ткач // Зб. тез допов. Міжнародної науково-практичної конференції «Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів». - Львів: ІРД НАН України, 2008. - 26-27 червня. - 386 с. - С. 124-131 (0,8 ум. др. арк.).

34. Ткач О. В. Клондайкінгові операції як особлива форма транскордонного співробітництва / О. В. Ткач // Зб. тез допов. круглого столу «Розвиток нових форм транскордонного співробітництва». - Львів: ІРД НАН України, 2009. - 28 квітня. - 109с. - С. 64-70 (0,38 ум. др. арк.).

35. Ткач О. В. Принципи формування фінансової політки сталого розвитку регіону / О. В. Ткач, Г. В. Михайлів // Зб. тез допов. Другої науково-практичної конференції «Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях». - м. Бахчисарай. - 23-24 вересня. - Сімферополь: Фєнікс, 2010. - 492 с. - С. 106-108 (0,22 ум. др. арк.). Особистий внесок здобувача: представлені механізми формування фінансової політки в регіоні з метою забезпечення сталого розвитку.

36. Ткач О. В. Регіональний просторовий розвиток - невід'ємна і першочергова складова формування загальнодержавної просторової системи / О. В. Ткач // Зб. тез допов. Міжнародної науково-практичної конференції «Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій». - Львів: ІРД НАН України, 2010. - 28-29 жовтня. - 335 с. - С. 156-164. (0,25 ум. др. арк.).

37. Ткач О. В. Моделі валютно-фінансових кризових явищ в умовах просторового розвитку / О. В. Ткач // Зб. тез допов. Міжнародної науково-практичної конференції «Формування мереж прикордонного співробітництва України». - 12-13 травня. - Чернівці, 2011. - 448 с. - С. 331-335 (0,2 ум. др. арк.).

Размещено на Allbest.ru