Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв'язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища. Стратегічне управління стосується й цілей, і засобів.

В площині цілей воно вимальовує загальні контури майбутнього організації; в якості засобів - показує, як ця ціль повинна досягатися. Отже, стратегічне управління - це прогнозне управління, пов'язане з розробкою і концептуалізацією уявлень про те, куди прямує організація. Стратегічне управління повинне суміщатися з практикою поточного управління. Завжди необхідно пам'ятати, що стратегія це засіб для створення додаткової вартості.

Стратегічне управління передбачає: визначення ключових позицій на перспективу в залежності від поставлених цілей; виділення ресурсів підприємства під стратегічні цілі; створення центрів керівництва кожною стратегічною ціллю; оцінку і стимулювання виробничих підрозділів та їх керівників за ступенем досягнення стратегічних цілей.

Стратегічне управління підприємством включає: визначення місії, формування стратегічних цілей і задач, порівняльний аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства і його конкурентоспроможність; оцінку існуючих і перспективних напрямків підприємницької діяльності; вивчення зовнішнього середовища, визначення перспективних напрямів бізнесу, розробку стратегічних планів і конкретних задач.

Для реалізації стратегій залежно від конкретних умов використовуються такі моделі: внутрішньофірмового управління у спокійному зовнішньому середовищі; управління в умовах динамічного і різноманітного ринку ; модель раптово виникаючих загроз і можливостей у зовнішньому середовищі. Особливого значення набуває модель стратегії підприємства в умовах зростаючої конкуренції, яка передбачає обґрунтований аналіз його конкурентоспроможності, оцінку зовнішніх і внутрішніх факторів. Ця оцінка здійснюється за допомогою SWOT - аналізу, складовими якого є сильні і слабкі сторони підприємства, можливості та загрози, що перешкоджають руху в напрямі досягнення мети та цілей його розвитку.[14,117]

Сильні сторони підприємства характеризують його потенціал до підвищення конкурентоспроможності. Складовими сильних сторін може бути висока компетентність персоналу, стійке фінансове становище, імідж серед споживачів продукції, визнання на ринку, нижча ніж у конкурентів собівартість продукції та ін. Слабкі сторони підприємства - це внутрішні характеристики, які позбавляють його переваг над конкурентами. До них відносяться: обмежені потужності, низька прибутковість і якість продукції, вузька спеціалізація, мала доля продукції на ринку, слабка команда управлінців тощо.

Стратегія підприємства - це систематичний план його потенційної поведінки в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що включає формування місії, довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найбільш ефективного використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, усунення слабких сторін та захист від загроз зовнішнього середовища задля майбутньої прибутковості. Отже, необхідність розробки підприємствами стратегії виклика-на, нестабільністю ринкового середовища, неповнотою інформації про його майбутній стан і вплив на підприємство.

Саме за таких умов необхідно розглядати стратегічний контекст в діяльності підприємства, яка здійснюється за двома напрямками:

а) поточна, операційна діяльність, спрямована на поточну прибутковість;

б) стратегічна діяльність, спрямована на майбутню прибутковість.

Вивчаючи головну стратегія ПП «Агрофірми «Ставиське», можемо стверджувати, що вона залежить від багатьох факторів та чинників. Такими чинниками є структура виробництва продукції, реалізаційні ціни на продукцію, обґєм реалізації, природно-кліматичні умови, що прямо впливають на урожайність культур, попит та пропозиція на українському ринку.[14,216]

Розглядаючи основні стратегії ПП «Агрофірми «Ставиське», можемо стверджувати, що однієї стратегії у чистому вигляді на підприємстві не існує. Але основними стратегіями у господарстві є:

*Стратегія розвитку продукту, яка припускає вирішення задачі росту за рахунок виробництва нового продукту, що буде реалізовуватися на вже освоєному підприємством ринку;

*Стратегія оптимальних витрат - дає можливість покупцям отримати за свої кошти більшу цінність за рахунок поєднання низьких витрат та широкої диференціації продукції. Задача полягає в тому, щоб забезпечити оптимальні витрати та ціни відносно виробників продукції з аналогічними рисами та якістю

*Стратегія стабілізацїї -- це наступально-захисна стратегія. Вона характеризується рівнем таких показників, як дохід від продажу, дохід від активів, дохід від акцій, швидкість оновлення продукції тощо. Стратегія стабілізації застосовується, коли передбачається спад виробництва та розпочинається раптове падіння обсягу продажу та прибутку.

У зв'язку з цим підприємство вживає заходів до уповільнення падіння обсягу продажу товарів та прибутку, розробляє довгострокову програму стабілізації, запроваджує економію всіх видів витрат, розпочинає процес покращання економічного стану.

А також на ПП «Агрофірма «Ставиське» розробляється та планується стратегія розвитку власної продукції.

Основними стратегічними та оперативними цілями ПП «Агрофірми «Ставиське» можемо визначити такі:

1. прискорене зростання доходів;

2. прискорене зростання грошових надходжень;

3. зростання частки ринку;

4. більш сильне і більш надійне становище в галузі;

5. підвищення якості продукції;

6. зниження витрат виробництва порівняно з основними конкурентами;

7. розширення і поліпшення номенклатури продукції.

Далі проведемо SWOT - аналіз ПП «Агрофірма «Ставиське». Для цього визначимо сильні та слабкі сторони господарства, а також можливості та потенційні загрози.

Матриця SWOT-аналізу ПП «Агрофірми «Ставиське»

9. Управління інноваційною діяльністю

Управління інноваційним процесом -- невід'ємна складова діяльності сучасного підприємства, що охоплює планування, організування та стимулювання інноваційної діяльності, реалізацію інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій підприємства.

Здатність підприємства «вбирати» інновації підвищує його шанси у конкурентній боротьбі і створює суттєві різнопланові переваги. Інноваційні завдання передбачають зниження витрат виробництва, поліпшення якості продукції або послуг, виведення на ринок нового товару, формування нової стратегії збуту, яка сприяє підвищенню ін-тересу споживачів до нового товару. Залучення чи створення інновацій повинно відбуватися цілеспрямовано, з метою формування конкурентних переваг на конкретному сегменті ринку, де працює підприємство.

Важливо не лише своєчасно визначити перспективність певної ідеї та оцінити її комерційну вигідність, а й створити умови для оперативного упровадження новинки на підприємстві. Тому управління нововведеннями охоплює різноманітні функції (маркетинг, планування, організацію, контроль), кожна з яких націлена на вирішення специфічних питань взаємодії між підрозділами фірми, що здійснюють конкретні види інноваційної діяльності.

Основними завданнями управління інноваціями є:

- дослідження ринку для нових продуктів (потреби, місткість, переваги споживачів, вибір цільових сегментів ринку, стратегії просування товару доспоживача);

- прогнозування характеру і стадій життєвого циклу нового продукту;

- визначення способів продажу нового продукту;

-дослідження кон'юнктури ринку ресурсів;

-знаходження субпідрядників на освоєння і постачання комплектуючих, обладнання;

- опрацювання можливих варіантів кооперації з конкурентами щодо розроблення і освоєння технічно складного чи ризикованого продукту;

- здійснення комплексного аналізу витрат, ціни, обсягів виробництва і продажу нового продукту;

- оцінювання ефективності інноваційного проекту;

- аналіз ризиків, визначення методів їх мінімізації та страхування;

- вибір організаційної форми створення, освоєння і розміщення на новому ринку;

- дослідження доцільності та планування адекватних форм передавання технології в процесі створення, освоєння, розміщення на ринку і підтримки необхідного обсягу продажу нового продукту.

3 огляду на масштабність і різноплановість завдань, управління інноваційною діяльністю має охоплювати стратегічні й оперативні аспекти.

Стратегічне управління інноваційною діяльністю націлене на прогнозування глобальних змін в економічній ситуації та пошук і реалізацію масштабних інноваційних проектів, які сприятимуть успіхові підприємства і забезпечуватимуть його ефективне функціонування і розвиток у тривалій перспективі Стратегічна інноватика передбачає визначення основних напрямів науково-технічної і виробничої діяльності підприємства у сферах розроблення і впровадження нової продукції; вдосконалення і модифікацію продукції, яку виготовляє підприємство; зняття з виробництва застарілої продукції; залучення у виробничу діяльність нових ресурсів і нових технологій, освоєння нових методів організації виробництва та праці тощо.

Оперативне управління інноваційною діяльністю має своїм завданням визначення найефективніших шляхів і засобів реалізації прийнятої стратегії розвитку. Воно по лягає у послідовному виконанні основних управлінських функцій (планування, організація, контроль, мотивування) у короткостроковому періоді.[15]

Система управління інноваційною діяльністю підприємства містить чотири підсистеми - науково-технічного розвитку, керовану, забезпечуючу і керуючу підсистеми. Підсистема науково-технічного розвитку займається розробкою і прогнозуванням майбутніх потреб підприємства. Керована підсистема - об'єкт управління - включає функціональні служби, основні і допоміжні виробничі підрозділи, які реалізують наукові розробки. Забезпечуюча підсистема формує необхідні матеріальні, трудові, фінансові ресурси для керованої підсистеми. Керуюча підсистема - суб'єкт управління - найбільш складна і значуща в системі управління інноваційною діяльністю. Загальні функції керуючої підсистеми інноваційної діяльності підприємства включають розробку інноваційної стратегії і створення нових організаційних структур управління, проведення аналізу і планування інноваційної діяльності з урахуванням стратегічних і поточних планів підприємства, реалізацію ефективного контролю за виконанням ухвалених рішень. При цьому кожна конкретна функція є комплексною за змістом і включає всі загальні функції управління.[15]

Займаючись питанням інноваційної діяльності ПП «Агрофірми «Ставиське», на жаль, було виявлено відсутність діяльності по управлінню впровадження нововведень у господарстві. На даний час підприємство працює за сталою схемою та сталим обладнанням, яке в свій час не дуже ефективно використовує робочу силу та затрати праці на виконання певних видів робіт. Тому з мого боку однією з пропозиції для подальшого розвитку та процвітання ПП «Агрофірми «Ставиське» є запровадження служби для введення та розробки планів щодо інноваційної діяльності у господарстві.

10. Пропозиції щодо удосконалення діяльності підприємства

Проходячи практику на ПП «Агрофірма «Ствиське», мною було досліджено ряд таких важливих питань, таких як організаційна структура, планово-економічну діяльність, управління персоналом, управління маркетинговою та логістичною діяльністю, управління зовнішньоекономічною діяльністю, управління обліково-фінансовою діяльністю, стратегічне управління, управління інноваційною діяльністю підприємства. У процесі дослідження мною було виявлено ряд недоліків у даному господарстві.

А як відомо, що конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні переваги.

Основними напрямами для удосконалення та підвищення ефективності діяльності ПП «Агрофірми «Ставиське» є:

1. Створення окремих відділів у господарстві для здійснення планово-економічної, маркетингової, логістичної діяльності;

2. Дослідження на пошук нових сегментів ринку, а також спроба пошуку сегменту на іноземному ринку для здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

3. Удосконалення роботи з персоналом, у першу чергу раціональне використання робочої сили, підвищення продуктивності праці;

4. Ведення інноваційної діяльності на підприємстві, пошук та застосування нововведень для раціональнішого використання живої праці;

5. Розширення асортименту продукції для виходу на нові сегменти ринку;

6. Розширення обсягів виробництва та проба зниження собівартості продукції, особливо галузі тваринництва для досягнення максимального прибутку;

7. Визначення чітких цілей та стратегії підприємства для розробки планів подальшої діяльності господарства.

Шляхами підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції ПП «Агрофірми «Ставиське», які забезпечать збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, є:

· поліпшення використання землі;

· підвищення родючості;

· впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

· поглиблення спеціалізації виробництва;

· раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

· впровадження ресурсозберігаючих технологій;

· широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.

ВИСНОВКИ

У результаті проходження практики на базі ПП «Агрофірма «Ставиське» я ознайомилась з діяльністю підприємства, його організаційною структурою, виробничою діяльністю, дослідила управління фінансово-економічною діяльністю та стратегією підприємства, планово-економічною діяльністю, методикою управління персоналом, наявністю маркетингової, логістичної та зовнішньоекономічної діяльності.

Після вивчення ряду цих питань можемо зробити ряд висновків:

1. ПП «Агрофірма «Ставиське» розміщена у Чернігівській області, у Козелецькому районі у селі Ставиське на вилиці Миру, 1. Керівник підприємства - Михед Михайло Олексійович.

2. Основний напрям діяльності господарства - вирощування зернових та технічних культур, розведення ВРХ, свиней та бджільництво.

3. ПП «Агрофірма «Ставиське» функціонує на лінійною організаційною структурою, у своєму складі маючи: виконавчого директора, заступника директора, головного бухгалтера, економіста, начальника цеху та основних і допоміжних робітників для виконання основних видів робіт у процесі діяльності.

4. Досліджуючи планування на ПП «Агрофірма»Ставиське», на підприємстві вираховують залишки всіх матеріальних ресурсів, враховують поступлення матеріальних ресурсів згідно договорів в ЙV кварталі, а також скільки протягом кварталу підприємство буде виробляти продукції.

5. Фінансові плани господарства включають у себе планування доходів, видатків та прибутку. Показники фінансового плану не плануються нижчими, ніж у попередньому році.

6. На підприємстві планування проводиться по галузям: рослинництво та тваринництво.

7. На даному підприємстві укладаються трудові угоди, як на постійні роботи, так і на сезонні роботи, так як уборка чи очистка зерна, випас худоби, скирдовка соломи. Коефіцієнт використання трудових ресурсів у 2012 році складає 0,76.

8. Щодо маркетингової діяльності на ПП «Агрофірма «Ставиське», можемо сказати, що маркетингового відділу на підприємстві не існує. Виконання функції маркетингового відділу покладено на планово-економічний відділ господарства.

9. На жаль, ПП «Агрофірма «Ставиське» зовнішньоекономічною діяльністю не займається.

10. Для складання фінансової звітності на ПП «Агрофірма «Ставиське» створено єдиний централізований бухгалтерський відділ. Даний відділ здійснює всі операції розроблені обліковою політикою підприємства згідно вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

11. Основними стратегіями господарства є: стратегія розвитку продукту, стратегія оптимальних витрат, стратегія стабілізації.

12. Займаючись питанням інноваційної діяльності ПП «Агрофірми «Ставиське», на жаль, було виявлено відсутність діяльності по управлінню впровадження нововведень у господарстві.

Також мною було запропоновано ряд пропозицій щодо удосконалення діяльності господарства для подальшого розбитку в умовах конкурентного середовища, виходу на новий ринок та отримання максимального прибутку від задоволення потреб і попиту споживачів.

У ході практики мною було проаналізовано баланс господарства за 2010-2012 роки, звіт з праці, форму 50 с.-г. та інші нормативні документи ПП «Агрофірми «Ставиське».

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

2. Древаль О.Ю. Планування діяльності підприємства: Конспект лекцій.- Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - 146 с.

3. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: навчальний посібник. - Київ ЦНЛ 2004

4. Збарський В.К. Економіка сільського господарства: навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий А.А., Степасюк Л.М. та ін..: За ред.. В.К. Збарського, В.І. Мацибора - К: Каравела, 2009 -264 с.

5. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 472 с.

6. Козака Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств./ За ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, І.Ю. Сіваченка -Київ : Центр навчальної літератури , 2006. -792 с.

7. Козловський В. О. Інноваційний менеджмент : навчальний посібник / Козловський В. О. - Вінниця : ВНТУ, 2007. - 210 с.

8. Козловський В. О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 1. / В. О. Козловський- Вінниця : ВНТУ, 2006. - 175 с.

9. Колот А. М. Мотивація персоналу : підручник. / Колот А. М. - К. : КНЕУ, 2002. - 337 с.

10. Крушельницька О. В. Управління персоналом : навчальний посібник / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. - К. : «Кондор», 2003. - 296 с.

11. Небава М.І., Ратушняк О.Г. Менеджмент організації і адміністрування. Частина 1 : навчальний посібник - Вінниця : ВНТУ, 2012. - 105 с.

12. Плахута Г.А. Інтеграція маркетингу і логістики в системі менеджменту [Електронний ресурс] / Г.А. Плахута, І.В. Попова. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtip/2008_14/plahuta-popova.pdf

13. Рульєв В.А., Гуткевич С.О. Менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 312 с.

14. Сладкевич В. П. Стратегічний менеджмент організацій: Підручник. - К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. - 496 с.

15. Топух І.П., Лавринюк І.В. Управління інноваційною діяльністю підприємства в умовах ринкової економіки. [Електронний ресурс].Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_11_1/Topuh.pdf#page=1&zoom=150,0,847

16. Черевко Г. В., Горбонос Ф. В., Іваницька Г. Б., Павленчик Н. Ф. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За. ред. Г. В. Черевна. - Л.: Апріорі, 2004. - 384 с.

17. Швець В.Г. Облікова політика підприємства / В.Г. Швець // [Електронний ресурс]. Режим доступу: httр://books.efaculty.kiev.ua

18. Щокіна Г.В. Менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Г.В Щокіна, М.Ф. Головатого, О.В.Антонюка, В.П. Сладкевича. - К.: МАУП, 2007. - 816 с.

Размещено на Allbest.ru