Методологія оцінки та забезпечення ефективного використання економічного потенціалу регіону

Визначення поняття і змісту категорії "економічний потенціал регіону". Особливості потенційних можливостей регіональних систем. Оцінка економічного потенціалу на прикладі Луганської області та розробка стратегій реалізації економічного потенціалу регіону.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.06.2014
Размер файла 87,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Питома вага області у ВВП України складає 8,2%, а на душу населення - у 1,5 рази вище за середню по країні. У структурі економічного потенціалу регіону провідна роль належить промисловості. У державному поділі праці область забезпечує 6,5% виробництва промислової продукції України.

З метою розробки напрямків по удосконаленню діяльності в соціальній, економічній, екологічній та інших сферах (підсистемах) регіону в даному розділі розраховано індикатор використання економічного потенціалу Луганської області в цілому й окремих її районів (табл. 1).

Економічна оцінка економічного потенціалу області являє собою вартісну оцінку складових його потенціалів: природно-ресурсного, трудового й інвестиційного.

Природно-ресурсний потенціал регіону розрахований як сукупність річних диференціальних рент, що одержані окремими користувачами природних ресурсів конкретних територій. Оцінці піддавався земельний, водний, рекреаційний і мінеральний потенціали області й окремих її районів.

Основу природно-ресурсного потенціалу області складають мінерально-сировинні ресурси. У їхньому складі пануюче положення займає кам'яне вугілля, запаси якого складають біля однієї третини балансових запасів усього Донецького басейну.

В основу кількісної і якісної характеристики трудових ресурсів області покладені визначення категорій, прийняті Міжнародною організацією праці (МОП).

Відповідно до даних державної статистики трудові ресурси Луганської області в 2000р. складали 58,6% від загальної чисельності населення області. Склад трудових ресурсів проаналізований з 1997 по 2000 рр. у двох розрізах: по джерелах формування і за рівнем зайнятості. Рівень зайнятості населення до загальної їх чисельності за цей період знизився з 41,18% до 38,16%, чи на 3,02%. Така ж тенденція зберігається й у відношенні зайнятого населення до трудових ресурсів.

В області спостерігається стійка тенденція до зниження залучення в господарський обіг частини трудових ресурсів. Як негативну тенденцію у формуванні трудового потенціалу області необхідно відзначити збільшення кількості людей, не зайнятих в економіці, з 301,1 тис. чол. у 1997 р. до 382,3 тис. чол. у 2000 р. чи на 21,2%.

За відзначений період відбулися структурні зміни в розподілі зайнятого населення по галузях і секторах економіки області. Відбувається процес зниження ефективності використання трудового потенціалу промисловості, падіння продуктивності праці, штучної підтримки зайнятості, перерозподілу трудових ресурсів, зайнятих у державному і недержавному секторах економіки.

Економічна оцінка трудового потенціалу області включала кілька етапів: на першому - проводилася економічна оцінка трудового потенціалу одиниці трудових ресурсів диференційовано по видах освіти; на другому - економічна оцінка трудового потенціалу усього економічно активного населення області; на третьому - оцінка трудового потенціалу в розрізі адміністративних утворень області.

Таблиця 1. Використання економічного потенціалу Луганської області у 2000 р.

Найменування території (району)

Валова додана вартість

Складові економічного потенціалу, млн.грн.

Сумарний економічний потенціал

Індикатор використання економічного потенціалу

млн.грн.

%

Природно-ресурсний потенціал

Трудовий потенціал

Інвестиційний потенціал

млн.грн

%

Антрацитівський

Біловодський

Білокуракінський

Краснодонський

Кремінський

Лутугінський

Марківський

Мєловський

Новоайдарський

Новопсковський

Перевальський

Попаснянський

Сватівський

Свердловський

Слов'яносербський

Станично-Луганськи

Старобельський

18.Троїцький

19.м. Луганськ

832,26

61,38

55,44

339,46

115,06

170,50

42,24

36,52

60,94

86,02

446,82

1548,14

99,66

288,64

138,16

117,48

127,60

56,98

1112,98

14,5

1,2

1,0

5,9

2,0

3,0

0,7

0,6

1,1

1,5

7,8

27,0

1,7

5,0

2,4

2,0

2,2

1,0

19,4

184,00

22,91

21,50

256,00

36,00

142,80

24,38

27,44

21,61

26,96

45,21

45,83

36,70

238,81

34,42

154,12

123,00

48,31

-

1627,16

119,85

108,08

663,95

224,99

333,08

82,35

71,32

119,11

168,38

873,50

3027,12

194,85

563,95

269,85

229,41

249,26

111,03

2175,67

2692,54

64,11

85,48

1624,07

128,22

406,02

42,74

85,48

128,22

128,22

2628,43

6923,68

170,95

1132,58

470,13

170,95

192,32

42,74

4252,51

4503,70

206,87

215,06

2544,02

389,21

881,90

149,47

184,24

268,94

323,56

3547,14

9996,63

402,50

1935,34

774,40

554,48

564,58

202,08

6428,18

13,2

0,6

0,6

7,5

1,1

2,6

0,4

0,5

0,8

1,0

10,4

29,3

1,2

5,7

2,3

1,6

1,7

0,6

18,9

0,18

0,30

0,26

0,13

0,29

0,19

0,28

0,20

0,23

0,27

0,13

0,15

0,25

0,15

0,18

0,21

0,23

0,28

0,17

Разом по області

5736,28

100,0

1490,00

11212,91

21369,39

34072,30

100,0

0,17

Розділ 4. Організація управління використанням і розвитком економічного потенціалу регіону. Розв'язання проблеми ефективного використання економічного потенціалу на регіональному рівні закономірно пов'язане з організацією управління його використанням та розвитком.

Для ринкової економіки характерні такі явища, як значна нестабільність зовнішнього середовища, підвищення темпів змін, що значно перевершують швидкість відповідної реакції, зростання частоти виникнення раптових змін і їхня непередбачуваність. У таких умовах стає неможливим здійснення управління шляхом реакції на уже виниклі проблеми на основі попереднього досвіду чи його екстраполяції.

Оскільки економічний потенціал є не тільки виробничою, але й соціальною системою, то і самі чинники управління, на які здійснюється вплив, мають різну природу, а різнорідні механізми управління не можуть бути відособленими і являють собою складну категорію управління - комплекс взаємозалежних механізмів. Економічний потенціал, як об'єкт управління, не може формуватися довільно, але, у той же час, як складна, відкрита система, може переходити в новий стан, що відбувається щораз, як тільки перед системою виникають нові цілі. Оскільки процес використання економічного потенціалу динамічний, то і управління його розвитком носить практично безупинний характер.

Процес регіонального розвитку реалізується через систему методів та механізмів. Формування нового регіонального механізму господарювання - тривалий та складний процес, що почався разом з економічними перетвореннями в Україні.

Механізм управління економічним потенціалом на регіональному рівні можна розглядати як складову частину системи управління, що забезпечує вплив на чинники, від стану яких залежить ефективність використання економічного потенціалу. Чинники управління для економічного потенціалу можуть бути внутрішніми (внутрірегіональними) та зовнішніми (міжрегіональними). При цьому характерне прагнення до зміни стану зовнішнього середовища у свою користь, до приведення внутрішніх і зовнішніх чинників у стан взаємної відповідності, до погодження інтересів.

Важливою характеристикою регіону є його організаційна побудова, що містить структури управління, інформаційний комплекс та механізми, що забезпечують реалізацію цілей розвитку.

Вищим рівнем структурної організації регіону є система управління (регулювання). Вона відображає сутнісну характеристику і покликана реалізовувати через управлінські рішення природно-ресурсний та соціально-економічний потенціал регіону для задоволення потреб населення. Структура управління регіону (У) покликана реалізовувати місію регіону (М), що можна записати як У = f (М), чи, якщо виразити місію регіону через функції, що виконуються:

У = f ( I, E, C, EЛ, ЕК ), (5)

де: І - інституціональна, Е - економічна, С - соціальна, ЕЛ - екологічна, ЕК - етнокультурна функції регіону.

Систему управління можна виразити через механізм цілереалізації:

У = ( Ц, С, Ф ), (6)

де: Ц - цілі розвитку; С - сукупність способів, засобів та дій, за допомогою яких досягаються цілі; Ф - факт досягнення цілі.

У процесі розвитку у регіоні формуються внутрішні цілі, одночасно він зазнає впливу зовнішнього середовища у вигляді зовнішніх цілей. Для досягнення цілей і задач управління регіоном місцеві органи влади у відповідності до наданої їм компетенції повинні впливати на економічні процеси у регіоні шляхом їх регулювання. Можливості використання цих методів визначаються правом застосування адміністративних мір, що можуть стимулювати, обмежувати чи забороняти визначені види і форми економічної діяльності, надавати пільги, чи привілеї на права використання ресурсів регіону, формувати і розпоряджатися визначеними фінансовими ресурсами.

Зміст процесу регулювання регіонального розвитку складають відносини суб'єктів господарювання, населення та органів управління стосовно рішення соціальних, економічних, екологічних та інших проблем розвитку регіону. Особливістю трансформаційного періоду є поява нових активних учасників регіональних процесів: органи місцевого самоврядування, приватні особи, підприємці, фірми, комерційні банки, фонди і інші.

У кожного суб'єкта господарювання та управління маються свої цілі і переваги, деякі з них виявляються конкурентними чи суперечливими. Крім того, слід відзначити нерівноправність суб'єктів і як наслідок одержання прибутків одними у збиток іншим, що створює передумови для виникнення соціально-економічних конфліктів. У табл. 2 в узагальнюючому виді показано економічні відносини, що виникають у регіоні між різними суб'єктами господарювання та управління у процесі їх діяльності.

Таблиця 2. Економічні відносини суб'єктів господарювання і управління у регіоні у процесі їх регулювання

Суб'єкти господарювання та управління

Цілі й задачі

Об'єкти управління

Методи та засоби управління

1

2

3

4

Державні органи управління

Забезпечення стабільного та стійкого розвитку регіону

Об'єкти державної власності

Адміністративне і правове регулювання

Державні програми

Держзаказ

Регіональні органи управління

Ефективне функціонування соціально-економічної системи регіону

Об'єкти, підпорядковані регіональним органам управління

Законодавчі рішення

Регіональні цільові комплексні програми

Місцеві органи управління

Комплексний розвиток територій міст та районів

Об'єкти, підпорядковані місцевим органам управління

Адміністративні та економічні методи

Галузеві міністерства і відомства

Ефективне функціонування підприємств

Підприємства

Програми і бізнес-плани

Суб'єкти господарювання

Забезпечення розвитку

Основні та зворотні кошти

Оперативне управління

Маркетинг

Населення

Економічне благополуччя, соціальні гарантії

Особиста та приватна власність

Законодавчі акти

Складові елементи таблиці наочно характеризують суперечливість регіонального розвитку та необхідність пошуку оптимальних рішень. Із усіх наведених у регіоні суб'єктів господарювання та управління лише для регіональних та місцевих органів управління головною метою є забезпечення збалансованого та комплексного розвитку регіону.

Таким чином, предметом регулювання регіонального розвитку є комплекс взаємопов'язаних проблем, що виникають у процесі взаємовідносин між суб'єктами господарювання, управління та населенням у зв'язку з ефективним використанням економічного потенціалу регіону та комплексним розвитком його економіки.

Підсумком є висновок, згідно з яким задачі регулювання зводяться до того, щоб забезпечувалось: 1) баланс інтересів усіх зацікавлених сторін; 2) ефективне використання регіональних ресурсів; 3) ефективне функціонування соціально-економічного комплексу регіону; 4) високий життєвий рівень населення; 5) збалансоване рішення соціально-економічних задач та збереження якості навколишнього природного середовища.

На сучасному етапі актуальною задачею є формування ефективного економічного механізму регулювання регіонального розвитку. Аналіз ситуації, що складається у регіонах, показує, що незважаючи на великі витрати, формується механізм економічного регулювання, який відрізняється від існуючого раніше. Основні елементи цього механізму показано на рис. 2.

Наведена схема показує, що регулювання регіонального розвитку слід розглядати як безперервний процес, що складається із кількох відносно самостійних підпроцесів. У просторово-часовому відношенні вони не мають суворої послідовності. Регіональний маркетинг та моніторинг здійснюються безперервно у процесі економічного регулювання, виконуючи таким чином важливу функцію регулювання - зворотний зв'язок чи саморегулювання. В той же час ефективність регулювання зростає, якщо стратегічне планування, регіональне програмування, оперативне управління та регулювання, що базується на непрямих економічних методах, будуть спиратися на концепцію та прогноз розвитку економіки регіону.

Методи регулювання повинні застосовуватися у взаємозв'язку та бути направленими на досягнення єдиної цілі - забезпечення стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Разом з тим, соціально-економічний розвиток регіону визначається наявністю, станом та ступенем використання його економічного потенціалу, тому задача стимулювання економічного розвитку може бути сформульована як задача стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіону.

Закономірним є припущення, відповідно з яким орієнтація на стійкий економічний розвиток потребує збалансованості темпів росту основних елементів економічної системи, що, в свою чергу, дозволяє розуміти це ствердження наступним чином. Стійкий темп зростання ступеня використання економічного потенціалу регіону потребує рівноважного, збалансованого підходу до формування темпів зростання ступеня використання складових компонентів економічного потенціалу.

Дотепер не встановлено чіткого розмежування функцій і повноважень між центральними органами влади, регіональними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування по основних сферах ведення, що привело до нагромадження в регіонах безлічі дестабілізуючих соціально-економічних проблем, до подальшого збільшення відмінностей у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, істотного зменшення їхніх економічних потенціалів, неефективного використання наявних виробничих, природних і трудових ресурсів. У цих умовах необхідна розробка діючого механізму стимулювання ефективного використання економічного потенціалу території.

Механізм стимулювання є одним з компонентів системи мотивації в досягненні значних економічних і соціальних результатів суб'єктів регіональної діяльності. Можливості економічного і соціального розвитку регіону залежать від наявності економічних ресурсів, їх сполучення і співвідношення, а також стану і ступеня використання.

Звичайне рішення цієї проблеми обмежується постановкою цілей і вишукуванням ресурсів їх досягнення, при цьому маючи на увазі, що існуючий у суспільстві механізм стимулювання використання ресурсів ефективний для досягнення всієї безлічі цілей розвитку суспільства. Практика однак показує, що це далеко не так. Реальна різноманітність умов у регіонах приводить до необхідності формування специфічного механізму стимулювання.

Вищенаведені науково-прикладні принципи і закономірності визначають систему методів щодо стимулювання економічного розвитку. Вона повинна базуватися на використанні нового принципу: сполучення оцінки досягнення рівня використання економічного потенціалу при обов'язковому виконанні основних макроекономічних індикативних показників, що посилюють збалансованість розвитку регіону на перспективу. Така побудова системи економічного стимулювання сприяє оптимальному співвідношенню планового та ринкового підходів до економічного регулювання.

Механізм економічного стимулювання діє при такому порядку через перерозподіл ресурсів, що маються, чи надання пільг у інтересах тих регіонів, що домагаються кращого використання свого економічного потенціалу.

Удосконалення механізму функціонування економічного потенціалу регіону в сучасних умовах вимагає проектування більш адекватної до реальності структури управління. Аналіз практики рішення великих науково-технічних і організаційних проблем у країнах з розвинутою ринковою економікою показує винятково значиму роль програмно-цільового підходу як інструмента координуючого типу в організації і управлінні.

Формування відповідного механізму регулювання ефективного використання економічного потенціалу регіону розглядається як процес приведення в режим активної взаємодії фінансово-вартісної, структурно-інвестиційної, соціально-економічної й організаційно-управлінської складових цього механізму.

До основних висновків розв'язання проблеми удосконалення системи організації управління використанням та розвитком економічного потенціалу регіону належать:

1. Здійснення стратегічного регулювання окремих компонентів економічного потенціалу регіону у їх динамічному взаємозв'язку.

2. Посилення децентралізації функцій державного структурно-інвестиційного управління.

3. Удосконалення організаційних основ та форм підтримки регіонів, що мають малий економічний потенціал.

4. Формування системи взаємовідносин економічних суб'єктів регіону з ціллю найбільш ефективного використання економічного потенціалу.

Розділ 5. Стратегія ефективного використання економічного потенціалу регіону. Під стратегією розвитку регіонального соціально-економічного комплексу розуміється найкраще з позиції ефективного рішення соціально-економічних задач регіону варіанта використання природних, трудових, фінансових та інших ресурсів, структури та просторової організації усіх компонентів виробничо-економічної системи регіону, його зовнішніх та внутрішніх зв'язків при умові ефективного використання потенційних можливостей.

Раціоналізація економіки регіонів, що здійснюється на основі стратегічного управління, повинна бути спрямована на вирішення конкретних задач регіонального розвитку за допомогою ефективного використання економічного потенціалу регіону. Дана концепція повинна базуватися не тільки на узагальненні індивідуального досвіду суб'єктів України, але й враховувати регіональну специфіку.

Серед головних задач регіональних органів управління виступає задача розробки стратегії реалізації економічного потенціалу регіону, актуальність якої випливає з необхідності рішення економічних, соціальних, екологічних і інших проблем. Відносно економічного потенціалу стратегію можна розуміти як визначення загальних напрямків ефективного його використання.

Регіональним органам необхідно шукати і знаходити ефекти від сполучення соціально-економічних процесів, у числі яких можуть бути сприятливі умови розвитку, елементи економічного потенціалу, зовнішні фактори, кон'юнктура ринку та інше.

Стратегія реалізації економічного потенціалу регіону припускає проведення адміністрацією регіону самостійного курсу в частині рішення регіональних проблем. Ця внутрішня політика повинна бути спрямована на максимальне використання як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів і умов конкретного регіону для підвищення добробуту населення, удосконалення структури регіонального виробництва, розвиток соціальної і ринкової інфраструктури, сприяння розвитку економічного росту.

Процес планування соціально-економічного розвитку регіону треба розділити на дві основні стадії: розробка стратегії ефективного використання економічного потенціалу регіону (стратегічне планування) і визначення тактики реалізації стратегії, що розроблена (оперативне та тактичне планування) (рис.3).

Досягнення стратегічної цілі (цілей) пов'язано з залученням відповідної кількості учасників (як внутрішніх так і зовнішніх), а також елементів економічного потенціалу регіону (ресурсів), що можуть змінюватись, але не змінюється кінцева ціль стратегії.

При аналізі різних регіональних умов з метою вироблення типових і індивідуальних підходів до стратегії реалізації економічного потенціалу регіону розглянуті порівняльні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища соціально-економічної системи, що дозволяє виділяти переваги окремих регіонів в області задач регіонального планування, забезпечивши тим самим умови для кращого ведення господарської діяльності.

Для виявлення загальних (типових) і специфічних для кожного регіону екзогенних і ендогенних чинників регіонального розвитку досліджено їхній вплив на рішення стратегічних задач (вибір стратегічних цілей).

Рис. 3. Процес планування стратегії реалізації економічного потенціалу регіону

Системний підхід, закладений в основу регіональної політики, дозволяє розглядати регіон як об'єкт стратегічного управління і як систему, що складається з ряду функціональних підсистем. Стратегія управління регіоном формується на основі визначення локальних функціональних підцілей і їхнього відображення на безлічі можливих дій.

Для формування різних стратегій управління регіоном у роботі побудовано дерево цілей у виді графа, вершинами якого є підцілі: економічний розвиток, раціональне використання ресурсів, матеріальне забезпечення й ін.

Реалізація стратегії включає організаційно-адміністративні, інтегруючі, координаційні та контролюючі дії. Це приводить до поступової модифікації структури господарства регіону, змінюються ресурси, що використовуються та кінцева ціль, яка орієнтується на зразки майбутньої поведінки, що намічені стратегією.

Проблема розробки та реалізації стратегії ефективного використання економічного потенціалу регіону безпосередньо пов'язана з проблемою ефективності економічного потенціалу у цілому. Суть цієї проблеми полягає у визначенні шляхів та способів досягнення задоволення суспільної потреби в умовах обмеженості ресурсів. Таким чином, ця проблема має два аспекти: цільовий (задоволення потреби) та ресурсний (використання обмежених ресурсів).

Забезпечення стратегії реалізації економічного потенціалу потребує координації діяльності усіх структур управління. При цьому методи управління повинні бути диференційовані. Це, в свою чергу, визначає необхідність застосування до процесу розробки та реалізації управлінських рішень кількісних методів управління, зокрема, методів економіко-математичного моделювання, що дозволяють отримати найбільш ефективні варіанти управлінських рішень у області використання економічного потенціалу регіону. Виходячи з цього, у дисертації розроблена процедура прийняття рішень стосовно управління економічним потенціалом на регіональному рівні.

Науковий зміст стратегії реалізації економічного потенціалу регіону передбачає економіко-математичне обгрунтування. Основою економіко-математичного обгрунтування забезпечення ефективного використання економічного потенціалу є розробка стратегії його реалізації. При створенні моделі регіон розглядається як єдиний соціально-економічний комплекс. В основі створення моделі враховується цільова функція:

- цільова функція:

Z = Z1 + Z2 max (7)

Z1 = Pij Xij (8)

Z2 = P i ' j' X i ' j' (9)

- обмеження на фінансові ресурси:

Sij Xij + S' i ' j' Y i ' j' ? K (10)

обмеження на трудові ресурси:

(11)

обмеження на природні ресурси:

w u ij Xij + w ' u i ' j' Y i ' j' ? W (12)

- обмеження (можливі) на взаємозв'язок перемінних:

X ij + X i ' j' = 1

X ij + Y i ' j' = 1 (13)

X ij + Y i j = 1

- обмеження на перемінні:

X i j Є (14)

Y iЄ i ' j'

де Z1 - цільова функція, що визначає основні результати від реалізації заходів, що направлені на реалізацію економічного потенціалу регіону;

Z2 - цільова функція, що визначає додаткові результати від реалізації заходів, що направлені на розширення діяльності підприємств;

Z - загальна цільова функція;

m - загальна кількість керуємих факторів, пов'язаних з реалізацією економічного потенціалу регіону;

n - максимальна кількість альтернатив по кожному керуємому фактору, пов'язаному з реалізацією економічного потенціалу регіону;

- порядковий номер керуємого фактору, пов'язаного з реалізацією економічного потенціалу регіону;

j - порядковий номер альтернативи по кожному керуємому фактору, пов'язаному з реалізацією економічного потенціалу регіону;

m' - загальна кількість керуємих факторів, пов'язаних з розширенням діяльності підприємств;

n' - максимальна кількість альтернатив по кожному керуємому фактору, пов'язаному з розширенням діяльності підприємств;

i' - порядковий номер керуємого фактору, пов'язаного з розширенням діяльності підприємств;

j' - порядковий номер альтернативи по кожному керуємому фактору, пов'язаному з розширенням діяльності підприємств;

Xij - двоїчна перемінна, що приймає значення 1 у випадку, коли j-а альтернатива i-го керуємого фактору, пов'язаного з реалізацією економічного потенціалу регіону, приймається до реалізації, і 0 - у противному випадку;

Yij - двоїчна перемінна, що приймає значення 1 у випадку, коли j-а альтернатива i-го керуємого фактору, пов'язаного з розширенням діяльності підприємств, приймається до реалізації, і 0 - у противному випадку;

Рij - прибуток, що одержано від реалізації j-ої альтернативи i-го керуємого фактору, пов'язаного з реалізацією економічного потенціалу регіону;

Pi'j' - прибуток, що одержано від реалізації j'-ої альтернативи i'-го керуємого фактору, пов'язаного з розширенням діяльності підприємств;

Sij - витрати фінансових ресурсів на реалізацію j-ої альтернативи i-го керуємого фактору, пов'язаного з реалізацією соціально-економічного потенціалу регіону;

S'i ' j ' - витрати фінансових ресурсів на реалізацію j'-ої альтернативи i'-го керуємого фактору, пов'язаного з розширенням діяльності підприємств;

К - обсяг фінансових ресурсів, що маються;

tij - трудовитрати на реалізацію j -ої альтернативи i-го керуємого фактору, пов'язаного з реалізацією економічного потенціалу регіону;

t'i'j' - трудовитрати на реалізацію j'-ої альтернативи i'-го керуємого фактору, пов'язаного з розширенням діяльності підприємств;

Т - загальна чисельність трудових ресурсів;

Wuij- витрати ресурсу u на реалізацію j-ої альтернативи i-го керуємого фактору, пов'язаного з реалізацією економічного потенціалу регіону;

W'ui ' j ' - витрати ресурсу u на реалізацію j'-ої альтернативи i'-го керуємого фактору, пов'язаного з розширенням діяльності підприємств;

Wu- обсяг ресурсу виду u.

Використання такого підходу можна розглядати як ефективний інструмент для розробки рішень в області прогнозування діяльності господарчих структур регіону, його виробничої інфраструктури, визначення показників використання ресурсів регіону та їх оцінки. За його допомогою можуть бути змодельовані різні варіанти стратегій, що забезпечують ефективний розвиток регіону як цілісного соціально-економічного створення та використані найбільш ефективні з них.

Така модель може бути використана для визначення можливих обсягів виробництва підприємств регіону виходячи з обмеженості ресурсів, доцільності їх використання та умов комплексного рішення соціально-економічних проблем регіону. У моделі можуть бути використані критерії максимуму сумарного та чистого прибутку, а також рівня життя населення регіону. Результати моделювання використовуються для розробки комплексних цільових програм розвитку регіону.

висновки

Соціально-економічний розвиток регіонів значною мірою визначається величиною, станом і ступенем використання його економічного потенціалу.

Разом з тим дослідження показали, що незважаючи на величезну важливість цієї категорії для регіонального планування і управління, в економічній науці поки що не розроблені підходи до формування системи організації використання економічного потенціалу в рамках єдиного регіонального комплексу. Така система повинна включати різноманітні показники, баланси, економіко-математичні моделі, критерії, нормативи, оцінки, стимули.

Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки.

1. Формування економічного потенціалу регіону відбувається в результаті збалансованого поповнення, розподілу і перерозподілу економічних ресурсів між суб'єктами, що господарюють, під впливом зовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків: ресурсних, територіально-галузевих, просторово-часових. Тому обґрунтованим є висновок про необхідність розгляду економічного потенціалу з позицій системного підходу. При цьому в якості системоутворюючих факторів виступають економічні ресурси.

У роботі в рамках системи економічного потенціалу виділяються підсистеми потенціалів більш низького рівня: інвестиційний, трудовий, природно-ресурсний і інноваційний потенціали. Комплексно досліджено видову структуру економічного потенціалу по ресурсній, територіальній і відтворювальній ознаках, що дозволило виявити найбільш значимі складові досліджуваної категорії.

2. Сформовано концептуальний підхід до оцінки ефективності суспільного виробництва, що базується на порівнянні оцінки економічного потенціалу і показників валового регіонального продукту, що дозволяє виявити резерви регіональної економіки, пов'язані з неповним використанням наявних економічних ресурсів.

Розробка методів оцінки економічного потенціалу й окремих його компонентів (підсистем) повинна базуватися на всеосяжному урахуванні якісних і кількісних особливостей наявних економічних ресурсів і орієнтуватися на оптимальні режими їх використання з метою збільшення обсягу виробленого суспільного продукту. З цього випливає, що критерієм оцінки економічного потенціалу є максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг.

3. Визначено сутність категорії “інвестиційні ресурси”. Відповідно до розроблених підходів до інвестиційних ресурсів регіону віднесені всі елементи основного капіталу і матеріальні елементи оборотного капіталу, зосереджені в даному регіоні.

Оцінка інвестиційного потенціалу регіону визначається сумарним доходом, що може бути отриманий протягом визначеного часу функціонування інвестиційних ресурсів і найбільш ефективному їх використанні.

4. У результаті досліджень виявлено, що процес відтворення трудового потенціалу включає наступні фази: формування трудового потенціалу в його обумовленому кількісному і якісному стані; розподіл по основних сферах і галузях суспільного виробництва регіону; використання трудового потенціалу відповідно до потреб розвитку регіону. У рамках цих фаз відбувається процес активної взаємодії демографічних, соціальних, економічних і організаційних чинників.

Встановлено, що визначальними чинниками, які впливають на формування, розподіл і використання трудового потенціалу регіону, є: загальна чисельність економічно активного населення, рівень загальної і професійної освіти, стан здоров'я населення, зовнішня і внутрішня міграція.

5. На основі виконаних досліджень виявлено, що теоретичні підходи до економічної оцінки трудового потенціалу повинні ґрунтуватися на концептуальному висновку про рівність доходів від використання праці і витрат, пов'язаних з відтворенням сукупної здатності до праці. У цьому випадку під економічною оцінкою трудового потенціалу розуміється загальна величина доходів, що можуть бути отримані від застосування сукупної маси праці протягом визначеного періоду часу в умовах, що забезпечують найбільш ефективне їхнє використання, чи загальні величини витрат, пов'язані з підтримкою поточної життєдіяльності людини і її здібностей до праці.

Запропоновані методологічні і методичні основи оцінки трудового потенціалу базуються на врахуванні: впливу сфер діяльності, що визначають якісний і кількісний стан трудових ресурсів, складу споживчих витрат, що формують трудовий потенціал, і джерел їхнього забезпечення, впливу факторів, що викликають диференціацію споживчих витрат.

6. Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону визначається сумарною величиною диференціальної ренти, що одержана в умовах оптимального природокористування протягом визначеного періоду.

7. Визначено мету і критерії функціонування економічного потенціалу регіону. Виходячи з аналізу суперечливості, невизначеності і мінливості цілей розвитку соціально-економічних систем сформована система цілей, досягнення яких повинен забезпечити економічний потенціал регіону: стабілізація і стійкий економічний розвиток регіону; забезпечення зайнятості економічно активного населення; забезпечення стабільного фінансового стану економіки регіону; відтворення природних умов, що забезпечують життєдіяльність населення регіону на екологічно безпечному рівні; забезпечення умов відтворення економічного потенціалу регіону. У якості основного критерію (параметра) оцінки результативності функціонування економічного потенціалу в роботі був використаний показник обсягу валового регіонального продукту.

8. Розроблено теоретичні і методичні основи моделювання процесів функціонування і розвитку економічного потенціалу регіону. Зроблено висновок про те, що математична модель функціонування економічного потенціалу регіону дозволяє вирішувати наступні задачі: проводити аналіз ефективності використання економічних ресурсів і оцінку ролі кожного з них у виробництві валового регіонального продукту; проводити аналіз можливостей заміщення ресурсів; розробляти короткострокові і довгострокові прогнози розвитку території; забезпечувати оптимальне управління економічним потенціалом.

9. На основі виконаних досліджень встановлено, що концептуальний підхід до формування цілісної системи регулювання і використання економічного потенціалу регіону повинний полягати, по-перше, у переході до ефективного типу підтримки регіонів, що максимально повно використовують свій економічний потенціал, а, по-друге - в інтеграції системи оціночних показників економічного потенціалу в механізм управління регіоном для підвищення ефективності суспільного виробництва, раціонального використання економічних ресурсів.

10. Виконано розрахунки економічного потенціалу Луганської області і її районів. Розроблено рекомендації з використання економічного потенціалу, його стимулювання.

11. Системний підхід, закладений в основу регіональної політики, дозволяє розглядати регіон як об'єкт стратегічного управління і як систему, що складається з ряду функціональних підсистем. Стратегія управління регіоном формується на основі визначення локальних функціональних підцілей і їх відображення на безлічі можливих дій. Для формування різних стратегій управління регіоном у роботі побудовано дерево цілей у виді графа, вершинами якого є підцілі: економічний розвиток, раціональне використання ресурсів, матеріальне забезпечення та ін.

За допомогою такого підходу можуть бути змодельовані різні варіанти стратегій, що забезпечують ефективний розвиток регіону як цілісного соціально-економічного утворення та використані найбільш ефективні з них. Результати моделювання використовуються для розробки комплексних цільових програм розвитку регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та статті у наукових фахових виданнях

Максимов В.В. Экономический потенциал региона (анализ, оценка и использование). - Луганск: ВНУ им. Владимира Даля. - 2002. - 360 с.

Максимова Т.С., Клияненко Б.Т., Максимов В.В. Моделирование социально-экономического развития региона. - Луганск: ВНУ. - 2001. - 140 с. (Особистий внесок здобувача: подано обгрунтування системи соціально-економічного розвитку регіону як об'єкта моделювання, висвітлено основні проблеми державного регулювання регіонального розвитку в умовах трансформаційних процесів).

Максимов В.В. Проблемы повышения эффективности использования экономического потенциала региона // Вісник Східноукраїнського державного університету. - 1998. - Ч.2, № 5(15).- С.52-53.

Максимов В.В. Использование системного подхода при исследовании экономического потенциала региона // Вісник Східноукраїнського державного університету. Економічні і технічні науки. - 2000. - № 3(25). - С. 38-41.

Максимов В.В. Стратегическое управление регионом на основе эколого-экономической концепции // Вісник Східноукраїнського державного університету.- 2000. - Ч.2, № 4(26).- С.180-187.

Максимов В.В. Моделирование экономического потенциала региона // Вісник Східноукраїнського національного університету. - 2000. - Ч.2, № 9(31). - С. 29-33.

Максимов В.В. Методические подходы к оценке уровня комплексности развития региона // Вісник Східноукраїнського національного університету. - 2000. - № 10(32). - С. 190 - 193.

Бузько И.Р., Максимов В.В. Управление экономическим потенциалом территории // Экономика промышленности. Организационные аспекты управления. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. - С. 61-67. (Особистий внесок здобувача: подано обгрунтування формування ефективного механізму управління регіональною соціально-економічною системою на основі використання її економічного потенціалу).

Максимов В.В., Лобас В.Н. Социально-экономические предпосылки формирования экономической самостоятельности региона // Менеджер. - 2000. - № 5(12). - С. 19-22. (Особистий внесок здобувача: дана оцінка сучасного рівня економічної самостійності регіону, обгрунтовано основні напрямки поєднання принципів організації ринкового господарства з принципами місцевого самоврядування).

Максимов В.В. Трансформація організаційно-економічного механізму управління регіоном // Регіональні перспективи. - 2000. - № 2-3(9-10). - С. 291-293.

Максимов В.В. Организация эффективной региональной деятельности в Украине // Организатор производства. - 2000. - № 1(10). - С. 65-67.

Максимов В.В. Современные проблемы государственной региональной политики // Организатор производства. - 2000. - № 2(11). - С.62-65.

Максимов В.В. Методические вопросы оценки экономического потенциала территории // Вісник Східноукраїнського національного університету. Економічні науки.- 2001. - № 1(35). - С. 113-117.

Максимов В.В. Методологичесие основы стабилизации экономики региона // Вісник Східноукраїнського національного університету. - 2001. - № 5(39). - С. 183-187.

Максимов В.В. Методические вопросы оценки трудового потенциала региона // Вісник Східноукраїнського національного університету. Економічні науки. - 2001. - № 8(42). - С. 128-133.

Максимов В.В. Моделирование социально-экономической системы развития региона // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2001. - № 12(46). - С. 133-137.

Максимов В.В. Совершенствование управления региональными социально-экономическими системами // Проблемы экономики и организации производственных и социальных систем.- Новочеркасск: ЮРГТУ, 2001. - Вып.3. - С. 7-11.

Максимов В.В. Методологические проблемы государственного регулирования регионального развития // Проблемы экономики и организации производственных и социальных систем. - Новочеркасск: ЮРГТУ, 2000.- Вып.2.- С. 65-71.

Максимов В.В., Максимова Т.С. Особенности воспроизводства трудовых ресурсов промышленности в условиях рыночной экономики // Вестник Восточноукраинского государственного университета. Серия “Экономика”. - 1996. - № 1(1). - С. 148-152. (Особистий внесок здобувача: дано оцінку сучасних механізмів управління трудовими ресурсами, обгрунтовано їх невідповідність вимогам ринкової економіки та основні напрямки трансформації).

Максимов В.В. Проблемы использования экономического потенциала региона // Бизнес Информ. - 1998. - № 6. - С. 63-64.

Максимова Т.С., Гончарова Т.Н., Максимов В.В. Основные направления совершенствования экономических методов управления НТП // Науковедение и информатика.- К.: Наук. думка, 1988.- Вып. 30.- С. 41-44. (Особистий внесок здобувача: представлено та обгрунтовано значення науково-технічного потенціалу щодо управління науково-технічним прогресом у цілому).

Максимов В.В. Формирование механизма эффективного использования экономического потенциала региона // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2002. - № 5(51). - С. 138-143.

Максимов В.В. Процеси трансформації сучасних європейських регіональних економічних структур // Міжнар. зб. наук. праць “Фінансові аспекти глобальних перетворень економічних систем”. - Одеса: Мін. фін. України. - 2001. - Вип.1. - С. 43-51.

Максимов В.В. Интеграция Украины в Европейское экономическое сообщество // Матеріали міжнар. конф. “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?” - Донецьк: ДонДУЕТ.- 2001. - Т.ІІ. - С. 3-6.

Maximov V.V. Current problems of relation social policy // Thesises of reports International Conference “Socio-labor relations in the transforming Russia”. Vol.2.- Voronezh: Voronezh State Universite.- 2000. - P. 95-96.

Максимов В.В. Влияние маркетинговой стратегии на эффективность использования экономического потенциала региона // Тези доп. IV міжнар. наук.-практ. конф. “Маркетинг: теорія і практика”. - Т. ІІ. - Луганськ: Східноукр. держ. ун-т.- 2000.- С. 13-14.

Максимов В.В. Экономическая оценка трудового потенциала региона // Тези Міжнар. наук.-практ. конф. “Тенденції розвитку ринку праці в Україні та проблеми працевлаштування студентів”. - Луганськ: Східноукр. нац. ун-т. - 2001. - С. 58-60.

Максимов В.В. Современные проблемы формирования экономической стратегии регионального развития // Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. “Університет і регіон”. - Луганськ: Східноукр. нац. ун-т. - 2001. - С. 168-169.

анотація

Максимов В.В. Методологія оцінки та забезпечення ефективного використання економічного потенціалу регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2002.

Дисертація присвячена обгрунтуванню механізму розв'язання проблеми забезпечення ефективного використання економічного потенціалу на регіональному рівні в умовах трансформаційного періоду. Дисертація містить теоретичні та методологічні дослідження основ оцінки економічного потенціалу регіону. У якості основного методу дослідження використовувався системний аналіз процесів оцінки потенціалу регіону. Проведено оцінку економічного потенціалу Луганської області в елементному та територіальному розрізах. Розроблено теоретичні та методичні основи моделювання процесів функціонування та розвитку економічного потенціалу на регіональному рівні. У результаті проведеного дослідження обгрунтовано систему забезпечення механізму функціонування економічного потенціалу. На основі математичних методів запропоновано конструктивні підходи до рішення проблеми вибору моделі розвитку регіону та напряму його спеціалізації. Розроблено основні методичні підходи до стратегії реалізації економічного потенціалу регіону та оцінки його ефективності.

Ключові слова: економічний потенціал, регіональна політика, державне регулювання, моделювання, стратегія реалізації, економічні ресурси, соціально-економічний комплекс, регіон, механізми управління, регіональний розвиток.

ANNOTATION

Maksimov V.V. The Methodology of Evaluation and Maintenance of Effective Use of the Region's Economic Potential. - Manuscript.

The dissertation on competition of the scientific degree of the doctor of economic sciences on a speciality 08.10.01 - Accommodation(arrangement) of productive forces and regional economy. - Institute of economic-legal researches NAS of Ukraine, Donetsk, 2002.

The dissertation is devoted to the substantiation of the gear of solutioning the a problem of maintenance of effective use of the economic potential at the regional level in conditions of transformational period. The dissertation contains theoretical and methodological researches on the bases of evaluation of the regions economic potential. The concept and contents of category " the regions economic potential" are investigated . The main method of research the systems analysis of processes of an evaluation of the region potential was used. The evaluation of the economic potential of Lugansk region in item and territorial views is made. The system of maintenance of the gear of operation of an economic potential at a regional level is justified. On the basis of mathematical methods the design approach to the solution of a problem of selectioning the model of the region's development and directions of its specialisation is offered. The main methodical approaches to the strategy of realisation of the region's economic potential and evaluation of its effectiveness are developed.

Key words: the economic potential, regional policy, state regulation, modeling, strategy of realisation, economic resources, socio-economic complex, region, gears of management, regional development.

Аннотация

Максимов В.В. Методология оценки и обеспечение эффективного использования экономического потенциала региона.. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2002.

Диссертация посвящена проблемам оценки и обоснованию механизма обеспечения эффективного использования экономического потенциала на региональном уровне в условиях трансформационного периода. Работа содержит теоретические и методологические исследования основ оценки экономического потенциала региона. Обобщены подходы учёных-экономистов к анализу существующих концепций и теоретических воззрений на понимание региональной экономики, определению приоритетов экономического развития региона с учётом всей совокупности факторов, формирующих его экономическую систему, в частности, к разработке инструментария по оценке влияния каждого отдельного фактора и их интегрального влияния на принятие решений относительно выбора модели развития региона и направления его специализации в экономическом пространстве Украины, определению границ самостоятельности региона в решении социально-экономических проблем и необходимости упорядочения государственного регулирования территориального развития. Проведен критический анализ зарубежной теории и практики решения региональных проблем с целью определения возможностей использования мирового опыта в условиях современной Украины.

В диссертационной работе исследованы понятие и содержание категории “экономический потенциал региона” во всей совокупности его составляющих посредством анализа региональной ситуации, что позволило выявить спектр региональных возможностей в контексте имеющихся потенций их реализации в тех направлениях, которые определяются задачами эффективной региональной политики.

В качестве основного метода исследования использовался системный анализ процессов оценки потенциала региона, адаптированных к условиям экономики трансформационного периода, что позволило выделить в качестве составляющих элементов потенциалы более низкого уровня: инвестиционный, трудовой, природно-ресурсный и инновационный.

Использование вышеназванного методологического подхода дало возможность целостного познания механизма обеспечения эффективного использования экономического потенциала на региональном уровне.

Предложенный автором подход к определению специфики структурных компонентов экономического потенциала и научно-методическим основам его оценки предполагает разработку методологии группировки структурных элементов экономического потенциала, исследование факторов формирования, использования и воспроизводства экономического потенциала в целом и составляющих его элементов, решение методологической проблемы оценки экономического потенциала, комплексное изучение условий повышения эффективности его использования.

В результате проведенного исследования произведена оценка экономического потенциала Луганской области в поэлементном и территориальном разрезах. В диссертационной работе решение проблемы эффективного использования экономического потенциала на региональном уровне правомерно предполагает разработку действенного механизма стимулирования его использования, являющегося одним из компонентов механизма заинтересованности в достижении максимальных экономических и социальных результатов субъектов региональной деятельности, поскольку возможности социально-экономического развития региона зависят от наличия экономических ресурсов, их сочетания и соотношения, а также от их состояния и степени использования.

Задача стимулирования социально-экономического развития региона рассматривается в работе как задача стимулирования эффективного использования его экономического потенциала.

Теоретические и методические основы моделирования процессов функционирования и развития экономического потенциала на региональном уровне, предложенные в работе, позволили разработать математическую многоуровневую модель этого процесса, позволяющую решать задачу определения эффективности использования экономических ресурсов региона и оценки роли каждого из них в производстве валового регионального продукта, а также возможности замещения этих ресурсов, получения кратко- и долгосрочных прогнозов развития региона, обеспечения оптимального управления экономикой региона на основе эффективного использования его ресурсного потенциала.

В результате проведенного исследования обоснована система обеспечения механизма функционирования экономического потенциала на региональном уровне. На основе математических методов предложен конструктивный подход к решению проблемы выбора модели развития региона и направления его специализации. Разработаны методические подходы к стратегии реализации экономического потенциала региона и оценки её эффективности.

Ключевые слова: экономический потенциал, региональная политика, государственное регулирование, моделирование, стратегия реализации, экономические ресурсы, социально-экономический комплекс, регион, механизмы управления, региональное развитие.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.