Теоретико-методологічні основи продуктивності економіки України: регіональні аспекти

Наслідками таких негативних тенденцій є також скорочення попиту і низька платоспроможність населення та підприємств, що обмежує розвиток суб'єктів ринкових відносин, стан яких погіршуються дією паливно-енергетичної кризи та інфляційними процесами, неплатежами тощо. Це дає підстави до висновку, що сучасні економічні реформи як потенційні носії позитивних змін не набрали своєї активної дії, щоб припинити падіння економіки і досягнути стабілізації економічного стану. Поглиблений аналіз сучасних тенденцій економічного розвитку на підставі показників сукупної та факторної продуктивності у порівнянні з напрямами та механізмами сучасних реформувань показує, що економіка України і її регіонів не має достатнього простору для необхідних маневрів, починаючі із зростання продуктивності праці і капіталу, науково-технічного розвитку та використання його досягнень, посилення мотивацій до праці та економії.

Прогнозні розрахунки (РВПС України НАН України) показують зміну вектору розвитку економіки України на зростання.

Таблиця 1 Індекси сукупної та факторної продуктивності економіки України і регіонів 1996 р. в % до 1992 р.

Таблиця 2 Індекси факторів-ресурсів економіки України і регіонів 1996 р. в % до 1992 р.

Розрахунки автора, виконані на базі вище вказаних тенденцій змін у ВВП в цілому і у обласному розрізі, а також по показниках сукупної та факторної продуктивності за методами індексно-матричного моделювання, показують, що в цілому за період до 2020р. можливо забезпечити зростання сукупної продук-тивності в 1,8-2,4 рази, продуктивності праці відповідно в 2-2,5 рази, продуктивності капіталу на 60-70%, матеріальних витрат на 80-90%. На регіональному рівні за цей період будуть спостерігатися розбіжності між темпами змін сукупної та факторної продуктивності. Таку ситуацію характеризують зміни в обсягових показниках, розрахованих за концепцією стабілізаціонно-розвиткової моделі динаміки сучасної економіки в періодах 2001-2005, 2001-2010-2020рр.

Забезпечення позитивних зрушень у продуктивності передбачає кардинальні заходи у реформуванні сучасної перехідної економічної моделі з пріоритетами активної структурної перебудови, переорієнтацією на потреби зовнішнього ринку, мобілізації на вигідних умовах вітчизняного інвестора, повернення тіньового капіталу.

Особливе значення набуває забезпечення засобів підвищення інтенсивності використання інтелектуального та наукового потенціалу, перехід на іншу модель соціально-трудових відносин, нової стратегії регіональної політики та механізмів регулювання і дерегулювання економічного і соціального розвитку регіонів, впровадження системного підходу до розміщення продуктивних сил. Це передбачає забезпечення певних передумов у фінансово-економічній сфері, створення реального ринкового середовища, подальшого вдосконалення механізму розподілу функцій держави і регіонів.

Орієнтація на зміну вектору розвитку на стабілізацію і зростання економіки тісно пов'язується з вибором нової стратегії науково-технічної політики, вибору і перерозподілу сегментів ринку між регіонами, маючи за основу їх економічні, природно-ресурсні, науково-технічні, технологічні та професійні потенціали. Це передбачає поєднання інвестиційної політики з інноваційною стратегією.

Сучасним досвідом науково-технічного розвитку високорозвинутих країн світу доведено, що висока продуктивність економіки і її стійке зростання досягається не стільки сукупністю факторів виробництва і обсягами інвестицій, а головним чином змістом і швидкістю впровадження інноваційної стратегії як логічної стадії економічного розвитку на шляху до створення конкурентоспроможної економіки. Інноваційна стратегія дозволяє у межах орієнтовано 15-20 річного періоду знизити ресурсомісткість товарів у сфері виробництва і споживання не менш як в 2 рази, змінюючи матеріальні ресурси за своєю якістю та продуктивністю. Прискорюється оновлення засобів виробництва та споживання. Логічно це викликає потребу в нових механізмах управління економікою і продуктивністю зокрема.

Управління продуктивністю економіки на макро- і регіональному рівнях передбачає досить складний механізм, побудований на поєднанні принципів загальнодержавного і регіонального впливу. Складові механізму управління продуктивністю економіки включають систему важелів, які можна об'єднати у три блоки: ресурсів, моделей механізму, рівня управління та етапів соціально-економічного розвитку.

Методологічно доцільно формувати систему управління, виходячи з сутності категорії продуктивності. Тому спрямовувати її "на досягнення певних цілей", а саме: збільшення обсягів виробництва ВВП чи інших чинників, що обумовлюють зростання продуктивності, а також забезпечення умов дії блоків і систем механізму.

В дисертації подається схема та класифікація елементів механізму управління продуктивністю за допомогою таксономічної моделі у вигляді трехосьової матриці, яка побудована на попередніх матрицях індексних систем, сукупної та факторної продуктивності. Зміст моделі полягає у тому, що у кожну з її клітин закладається певний комплекс напрямів та заходів підвищення продуктивності економіки. Відповідно до розробленого в цій роботі економічного механізму державно-регіонального управління продуктивністю та з врахуванням одержаних результатів аналізу тенденцій продуктивності і прогнозних обгрунтувань визначена класифікація заходів до запропонованої моделі. До неї входять такі складові: "Концепція управління продуктивністю", "Законодавчо-нормативна база", "Економічна політика держави" та заходи конкретного спрямування на реалізацію дії кожного з елементів механізму на макро- і регіональному рівнях.

Висновки

Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретико-концептуального змісту, методичного та науково-практичного спрямування щодо продуктивності економіки в макро- і регіональному аспектах, основними з яких є такі:

1. Сучасні процеси загальносистемних перетворень та економічні реформи в Україні супроводжуються змінами у соціально-економічних відносинах і категоріях, що є їх носіями. Набуття товарної природи майже усіх послуг і ресурсів відтворювального процесу і орієнтація його на потреби ринку та підтримку на ньому рівноваги через конкуренцію посилюють взаємозв'язок та обумовленість економічних відносин, природну сутність та ефективність яких характеризує категорія продуктивності. Вона набирає значення на усіх рівнях економіки: національному регіональному, підприємства по усіх формах господарювання. Продуктивність економіки є ринковою категорією економічного зростання, сутність якої базується на теорії рівняння факторів, їх доходоутворювальній функції та граничності.

2. Економіка України за минулі вісім років пройшла певний шлях у напрямі формування ринкової економіки: відбулися суттєві інституціональні зміни, розвиток фінансової інфраструктури, з'явилися нові форми господарювання, нові соціально-трудові відносини, набули товарної форми виробничі ресурси та послуги. На зміну попередньої неринкової моделі економіки в регіонах нині складаються ринкові передумови та конкурентне середовище у зв'язку з чим продуктивність як ринкова категорія набуває свого реального значення, що обумовлює своєчасність та практичну необхідність впровадження в практику сучасного макро- і регіонального управління категоріального апарату ринкового змісту і показників, які їх характеризують.

3. Стосовно до ринкових умов пропонується нова система показників оцінки продуктивності макро- та регіональної економіки за системою. Доцільною є система показників продуктивності економіки: сукупна, продуктивність праці, капіталу, природно-ресурсного потенціалу. Пропонується використання показників продуктивності праці як самостійних показників в системі сукупної продуктивності, так і показників факторної (часткової) продуктивності регіональної економіки. Систему показників продуктивності капіталу доцільно розподіляти на показники, що характеризують рівень використання наявного капіталу як ресурсу і оцінювати продуктивність капіталу регіональної економіки за показниками часткової (факторної) продуктивності та як показник сукупної продуктивності. Пропонується також введення у науковий обіг та практичне визначення показників сукупної продуктивності регіональної економіки на основі побудови інтегральних показників оцінки в регіоні рівня доходоутворення економічних потенціалів, що компенсує відсутність сучасної оцінки ефективності ринкової економіки регіонів.

4. Перехід до ринкової економіки обумовлює нову ідеологію концепції класифікації факторів продуктивності економіки регіонів, які впливають на сукупну та факторну продуктивність. Запропонована в дисертації класифікація факторів продуктивності економіки регіонів складається з системи класифікаційних підгруп: загальноекономічних, регіональних та галузевих. У підгрупах пропонується поділяти фактори на матеріальні, організаційно-економічні, соціальні, зовнішні та внутрішні.

5. У процесі загальних соціально-економічних перетворень економіка регіонів зазнала значних змін. Поступово формується приватна власність і нові підприємницькі утворення, ринок праці, змінюються джерела одержання доходів населення. Одночасно зростає безробіття, розширюються межі диференціації доходів населення, знижується загальний рівень життя. Всі ці явища мали місце в усіх регіонах, але рівень інтенсивності та спроможностей регіонів у обмеженні негативних наслідків та входження у нові умови господарювання виявилися неоднаковими. Це посилило диференціацію регіонів за станом їхнього розвитку, реальними умовами забезпечення ресурсами продуктивності.

6. Демотрудовий потенціал регіонів, як база розвитку їх економіки і продуктивності, за 1992-1998рр. зазнав певних змін. Змінювалася вікова структура населення, чисельність населення у працездатному віці скорочувалася. Оцінка тенденцій та стану демографічних процесів показує, що демографічні фактори у більшості регіонів складаються як несприятливі для відтворення трудового потенціалу, внаслідок яких формується загрозлива ситуація для забезпечення демотрудових умов до зростання продуктивності економіки. Прогнозні розрахунки демографічного розвитку в Україні і регіонах підтверджують, що сучасні демографічні тенденції збережуться як у чисельності, так і віковому складі у напрямі зменшення всього населення його структури. Тому перспективна демографічна та соціально-економічна політика повинна бути достатньо активною як в напрямі припинення негативних тенденцій, так і забезпеченні розширеного відтворення населення і має здійснюватися в системі заходів Державної та регіональних програм відтворення трудового потенціалу. Першочерговими завданнями в цьому є посилення уваги в усіх регіонах до розробки та реалізації цільових програм по відтворенню та розвитку трудового потенціалу, розвитку сім'ї, збільшення доходів населення та зміцнення його здоров'я.

7. Дослідження сучасного стану використання трудового потенціалу, його зайнятості показує, що він обумовлений широким спектром регіональних проблем і рівень його знижувався майже у всіх областях.

Зміна рівня зайнятості населення викликана як загальносистемними змінами, змінами законодавчої бази, так й загальною кризою економіки, що сприяло масовому вивільненню працівників, зростанню безробіття. Це торкнулося усіх регіонів, тому в роботі пропонується підвищення ролі держави у політиці зайнятості, визначення дійових механізмів її регулювання, збалансованості робочої сили та робочих місць з врахуванням ринку праці, політики інвестувань в економіку регіонів, вдосконалення розміщення продуктивних сил та структурних перетворень, шляхів реалізації ринкових програм та пріоритетності інвестування депресивних регіонів з напруженим станом ринку праці.

8. Сучасні процеси формування капіталу економіки регіонів відбивають загальні соціально-економічні зміни і супроводжуються особливо складними процесами накопичення та відтворення капіталу в регіонах.

В таких регіонах, як Автономна Республіка Крим, Волинська, Закарпатська, Херсонська, Черкаська області спостерігалося зменшення фізичного капіталу в цілому та за його елементами. У вартості капіталу у всіх регіонах переважає вартість оборотного капіталу. Значні розбіжності склалися також між регіонами за рівнем капіталозабезпеченості та капіталозброєності.

9. Закладання основ багатоукладної ринкової економіки у регіонах не набуло якісного характеру для утворення умов накопичення капіталу. Пасивним в цьому є фондовий ринок в регіонах. Це обумовлює потребу зміни економічної політики у напрямку сприяння реальному розвитку такого ринкового інституту як малий та середній бізнес, приватна підприємницька діяльність, конкуренція. Стимулювання господарської діяльності підприємств приватної форми власності через механізми фінансово-кредитної та податкової політики. Для цього пропонується посилення в регіонах розвитку такого механізму як фінансово-промислова інтеграція, коли саме фінансовий капітал опосередковує створення та накопичення фізичного виробничого капіталу та робочих місць. Перспективним слід вважати лізингові механізми та використання переваг офшору, пільгових умов вільних та спеціальних економічних зон.

10. Дослідження сукупної продуктивності дозволяє зробити висновок, що протягом 90-х років продуктивність економіки України розвивалася з від'ємною тенденцією. Аналіз сукупної продуктивності економіки показує, що економічні реформи не створили умов для припинення падіння та зміни цієї тенденції на поступову стабілізацію та зростання. Формування тенденції динаміки сукупної продуктивності залежить від продуктивності праці, капіталу, матеріальних ресурсів, тому у забезпеченні змін факторної продуктивності знаходяться головні джерела подолання сучасного становища.

11. Для зміни тенденції динаміки сукупної продуктивності національної та регіональних економік потрібні комплексні загальнодержавні та регіональні організаційно-економічні заходи. Насамперед, це заходи по реформуванню інституціонально-структурної політики з визначенням структурної її моделі у кожному регіоні з врахуванням їх потенціалів, реформування інвестиційної сфери у напрямі пільгового механізму капіталоутворення, визначення пріоритетності інноваційної стратегії розвитку на регіональному рівні. Важливою складовою щодо створення передумов змін продуктивності економіки в регіонах є посилення законодавчого забезпечення економічних реформ з одночасним наданням регіонам широких можливостей економічної самостійності у соціально-економічному розвитку. Визначеність регіональної політики дасть можливість більш ефективного використання ресурсів (трудових, капіталу, природних, науково-технічного та інтелектуального потенціалів).

12. У комплексі проблем, що пов'язані із зростанням сукупної та факторної регіональної продуктивності національної економіки на різних рівнях та етапах соціально-економічного розвитку важливою ланкою є забезпечення науково-обгрунтованого, законодавчо підкріпленого організаційного механізму управління. В дисертації для цього пропонується структура механізму до якого входять елементи мотиваційного спрямування, організаційно-технічного та законодавчого забезпечення. Така модель передбачає розробку концепції стратегії розвитку по кожному з регіонів і України в цілому та розміщення продуктивних сил з врахуванням існуючих та нарощуваних у перспективі соціально-економічних потенціалів, що пов'язано з подальшим розвитком механізмів самоврядування та оптимізації поєднання інтересів регіонів з державними інтересами. Діалектика цих відносин повинна базуватися на забезпеченні в кожній економічній ланці можливостей виконання притаманних їй функцій у досягненні економічного розвитку і зростання продуктивності шляхом ефективного використання ресурсів, заходів по припиненню спаду виробництва та забезпеченню його зростання, сприяння капіталоутворенню. Для цього потрібне прискорення обігу капіталу, його спрямування у найбільш прибуткові сфери, залучення іноземного і внутрішнього інвестора, страхування його ризиків, реформування оплати праці і державного управління, забезпечення банківської підтримки регіональних програм. Треба удосконалити механізм міжрегіонального регулювання бюджетів всіх рівнів, орієнтувати цей механізм на сприяння зростанню продуктивності економіки регіонів, більш ефективному використанню місцевих потенціалів, зміцнення експортного потенціалу.

Основні публікації за результатами досліджень

Моногpафії, pозділи в колективних пpацях:

1. Сологуб О.П. Пpодуктивність економіки: pегіональні акспекти.-- К.: Товаpиство “Знання”. -- 1998. -- 351 с. (26,07 др. арк.).

2. Економіка Укpаїни: потенціал, pефоpми, пеpспективи: Моногpафія у 5т. Т.3. Макpоекономічна політика, пpогнозування і деpжавне pегулювання економіки (за pед. В.Ф.Бесєдіна, Н.Ю.Гончар) -- К.: НДЕІ Мінекономіки, 1996. -- 440 с. (колективна -- автори: В.Н.Абрамов, Л.М.Бабич, Р.П.Барсук, В.Ф.Беседін, О.П.Сологуб, В.В.Шокун та ін.), автоpу належить с.338-353 (1,0 дp. аpк.). Особистий внесок: аналіз стану зайнятості населення, рівня життя, безробіття, пропозиції до вдосконалення механізмів врегулювання цих процесів.

3. Економіка Укpаїни: потенціал, pефоpми, пеpспективи: Моногpафія у 5 т., Т.4. Соціальна та pегіональна політика в умовах пеpеходу до pинкової еконо-міки (За pед. В.Ф.Бесєдіна,І.К.Бондар, В.І.Пили, Н.А.Соколенко). -- К.: НДЕІ Мінекономіки. -- 1996. -- 432 с. (колективна -- автори: В.П.Бевз, І.К.Бондар, В.І.Бугайова, Н.М.Гакал, Н.Г.Гребенченко, О.П.Сологуб та ін.), автоpу нале-жить 1,0 дp. аpк. (с.224-242). Особистий внесок: викладено методичні підходи до оцінки та аналізу продуктивності праці в державах з ринковою економікою. Обгрунтовується ідея нової трактовки продуктивності праці, необхідність сис-темного підходу до цієї категорії, зв'язок її з використанням усіх ресурсів-факторів.

4. Бондар І.К., Сологуб О.П., Чінчікєєв В.Й. Оффшоpный бизнес и накопление капитала. Спецвыпуск // Финансовая консультация. -- К. -- 1999. -- №36-52. -- 73 с. (5,6 дp. аpк.), автору належить 2,0 др. арк. (с. 2-27). Особистий внесок: викладено теоретичні положення капіталоутворення, джерела накопичення капіталу та сучасні механізми розв'язання проблем накопичення капіталу в умовах перехідного періоду до ринкової економіки.

5. Монітоpинг соціальних пpоцесів в Укpаїні (за pед . І.К.Бондаp, Г.В.Ярошенко, В.І.Науменко, Н.І.Соколенко). Моногpафія. -- К.: Товаpиство “Знання”. -- 1999. -- 314 с. (колективна -- автори: І.К.Бондар, Г.В.Ярошенко, О.М.Кузнєцова, Н.І.Соколенко, О.П.Сологуб та ін.); автоpу належить 2,0 дp. аpк. (с.187-215). Особистий внесок: викладено сучасні демографічні процеси в регіонах України в аспекті формування трудового потенціалу. Пропонується система показників та методи аналізу використання трудового потенціалу України та її регіонів.

Статті у наукових збірниках та матеріалах

6. Сологуб О.П. Методические подходы к фактоpному анализу пpоизводительности тpуда // “Социальная защита населения в условиях pынка”/ Сборник научных тpудов. -- К.: НИЭИ Министеpства экономики Укpаины. -- 1992. -- с. 51-62 (0,7 дp. аpк.).

7. Сологуб О.П. Комплексный анализ фактоpов pоста пpоизводитель-ности тpуда // “Оpганизация и pегулиpование экономики” / Межведомствен-ный научный сбоpник. -- К.: ”Либідь”. -- 1993. -- выпуск 112. -- с.66-71 (0,5 дp. аpк.).

8. Бондар І.К., Сологуб О.П. Пpодуктивність пpаці -- нові підходи // Укpаїна: аспекти пpаці. -- 1995. -- №1-2. -- с.17-21 (0,5 дp. аpк.), автору нале-жить с.17-19 (0,4 др. арк.). Особистий внесок: обгрунтовуються нові концепту-альні підходи до продуктивності праці в системі ринкових умов використання праці та оцінки її продуктивності.

9. Кир'ян Т., Шаповал М., Сологуб О., Вітер В., Цомая Н. Ось так і живемо: пpо підсумки соціального стану в Укpаїні в 1994 p. // Укpаїна: аспекти пpаці. -- 1995. -- №3-4. -- с. 59-62, автору належить с. 59-60 (0,3 дp. аpк.). Особистий внесок: досліджені демографічні процеси в Україні, проаналізовало ринок праці, обгрунтовані пропозиції його врегулювання.

10. Сологуб О.П. Ринок пpаці (огляд сучасних моделей) // Укpаїна: аспекти пpаці. -- 1995. -- №7--8. -- с. 3-6 (0,5 дp. аpк.).

11. Сологуб О.П. Зайнятість людей похилого віку // Укpаїна: аспекти пpаці. -- 1996. -- №1. -- с.8-11. (0,5 дp. аpк.).

12. Сологуб О.П. Підходи до визначення показників пpодуктивності // Укpаїна: аспекти пpаці. -- 1996. -- №4. -- с. 50-56 (0,7 дp. аpк.).

13. Сологуб О.П., Чінчікєєв В.Й. Вплив зміни фоpм власності на пpодук-тивність // Укpаїна: аспекти пpаці . -- 1996. -- №6. -- с.43-46 (0,5 дp. аpк.), ав-тору належить 0,2 др. арк. Особистий внесок: викладена позиція автора щодо взаємозв'язку усвідомлення власності працівником в корпоративних суб'єктах і їхньою продуктивністю праці, більш оптимальне співвідношення між чисель-ністю і обсягами виробництва на підприємствах з власністю працівників замість власності колективу.

14. Дорогунцов С.І., Сологуб О.П. Стpуктуpні зpушення у сфеpі зайня-тості // Укpаїна: аспекти пpаці. 1997. №1. с.15-18 (0,7 дp. аpк.), автору на-лежить с.16-18 (0,5 др. арк.). Особистий внесок: досліджені структурні зрушен-ня в зайнятості, досліджена продуктивність праці в різних сферах економіки.

15. Сологуб О.П. Методичні підходи до фактоpного аналізу пpодуктивності пpаці // Матеріали науково-пpактичної конфеpенції “Тpудовий потенціал Укpаїни”. -- Луцьк. -- 1992. -- с. 39-40 (0,2 дp.аpк.).

16. Сологуб О.П. Стpуктуpно-фактоpний аналіз капіталу Укpаїни // Монгітоpинг інвестиційної діяльності в Укpаїні. -- 1998. -- Випуск 2. -- с. 18-22 (0,5 дp. аpк.).

17. Сологуб О.П. Фоpмування капіталу та його викоpистання по pегіонах Укpаїни // Монітоpинг інвестиційної діяльності в Укpаїні. -- 1998. -- Випуск 3. -- с. 30-33 (0,5 дp. аpк.).

18. Сологуб О.П. Демогpафічний потенціал pегіонів // Регіональна економіка. -- 1997. -- №4. -- с. 73-79 (0,4 дp.аpк.).

19. Сологуб О.П. Зайнятість населення в регіонах і демографічні фактори її формування // Україна: аспекти праці. -- 1997. -- №5. -- с. 13-15 (0,5 др. арк.)

20. Сологуб О.П. До питання методологічних підходів побудови системи показників пpодуктивності пpаці в pегіоні // Регіональна економіка. -- 1998. -- № 4 (10). -- с. 47-57 (0,5 дp. аpк.).

21. Sologub O. Structural and factorial analysis of Ukraines national and regional capital // Monitoring investment Activities in Ukraine. -- 1998. -- june.2. -- p. 18-22 (0,5 дp. аpк.).

22. Сологуб О.П. Сукупна пpодуктивність економіки pегіонів Укpаїни та її пеpспктиви // Тези доповідей на Міжнаpодній конфеpенції з питань економіки pегіонального pозвитку. -- Львів. -- 1998. -- с. 43-44 (0,2 дp. аpк.).

23. Sologub O. Regional aspects of capital formation // Monitoring Invectment Activities in Ukraine. -- 1998. -- juli.3. -- p. 18-22 (0,5дp.аpк.).

24. Сологуб О.П. Інноваційна стpатегія, як активний фактоp зpостання пpодуктивності економіки pегіонів: -- прогноз за 2010 р. // Монітоpинг інвестиційної діяльності в Укpаїні. -- 1999. -- №1. -- с. 22-25 (0,5 дp. аpк.).

25. Сологуб О.П. Пpодуктивність pегіональної економіки: пpогнозні тен-денції // Проблеми науки. -- УкpНТІ. -- 1999. -- №4. -- с. 33-43 (1,0 дp. аpк.).

26. Сологуб О.П. Інноваційні стpатегії на конкуpентних pинках pегіонів Укpаїни. // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. -- 1999. -- №2. -- с. 18-25 (0,5 дp. аpк.).

27. Сологуб О.П. Пpодуктивність економіки України та pегіонів, шляхи її зростання // Проблеми науки. -- К.: -- 1999. -- №6. -- с. 6-16 (0,9 дp. аpк.).

28. Сологуб О.П. Регіональна економіка: потенціали і продуктивність. -- К.: Товариство "Знання". -- 1999. -- 115 с. (6,0 др.арк.).

29. Сологуб О.П. Факторний аналіз капіталу // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. -- 1999. -- №3. -- с. 18-25 (0,5 др.арк.).

30. Сологуб О.П., Чінчікєєв В.Й. Методические рекомендации по нало-говому планированию. Наукова праця. Свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір ПА №2161. Дата реєстрації 30.07.1999. Державне Агентство України з авторських і суміжних прав. -- 73 с. (5,6 дp. аpк.), автору належить с.2-37 (2,8 др. арк.). Особистий внесок: методичні рекомендації по накопи-ченню капітала та вплив на цей процес пільгового оподаткування.

Анотація

Сологуб О.П. Теоретико-методологічні основи продуктивності економіки України: регіональні аспекти. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 -- Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. -- Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м.Київ, 1999.

В дисертації розкривається теоретичний зміст категорії ринкової економіки -- продуктивності, її сутність, методологія визначення, система показників обчислення на макроекономічному та регіональному рівнях. Визначені фактори та обгрунтована їхня класифікація. Продуктивність економіки України розглядається у зв'язку з загальносистемними змінами, соціально-економічним реформуванням. Дослідження продуктивності економіки базується на теорії рівняння факторів, їхньої граничної продуктивності та носіїв доходоутворюючої функції.

Дисертація містить аналіз формування і використання ресурсного потенціалу України та її регіонів (демотрудового, капіталу, природноресурсного тощо). На великому фактичному матеріалі вперше висвітлюється динаміка продуктивності перехідної економіки України і регіонів (праці, капіталу, природноресурсного потенціалу тощо). Аналіз продуктивності факторів-ресурсів виконано у взаємозв'язку з використанням робочих місць. Продуктивність економіки досліджується в прогнозному часі, обгрунтовуються пріоритетні напрями інвестиційної та інноваційної політики, пропонується механізм управління продуктивністю.

Ключові слова: продуктивність економіки, сукупна, факторна продуктивність, регіон (область), потенціал, трудові ресурси, зайнятість, праця, власність, економічні механізми, інвестиції, інновації, ринок.

Аннотация

Сологуб Е.П. Теоретико-методологические основы производительности экономики Украины: региональные аспекты. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.10.01 -- Размещение производительных сил и региональная экономика. -- Совет по изучению производительных сил НАН Украины, г. Киев, 1999.

Диссертация содержит научное раскрытие теоретических положений категории рыночной экономики -- производительности, ее сущности, методологии определения, системы показателей исчисления на макроэконо-мическом и региональном уровнях.

Целью исследования является разработка теоретико-методологических, методических и практических положений оценки производительности эконо-мики регионов, определение влияния наиболее значимых факторов на ее динамику и уровень, прогноз изменений производительности, обоснование стратегий инновационной политики, механизма управления производитель-ностью экономики на макро- и региональном уровнях.

Исследование по теме проведено в аспекте решения ряда конкретных задач: раскрытие сущности категорий производительности экономики и их места в системе категорий экономического роста.

Разработана теоретическая концепция субординарной связи производительности экономики разных уровней с другими экономическими категориями, которые взаимодействуют и влияют на формирование производительности по фазам воспроизводства.

Определены факторы производительности экономики, обоснована их классификация. Производительность экономики Украины рассматривается в связи с общесистемными изменениями, социально-экономическими реформами. Исследование производительности экономики базируется на теории равенства факторов, предельной производительности и присущей им доходо-образующей функции. Предложена модель системы экономических отношений в виде “поля отношений”, в которой каждый элемент категории, функцио-нирующей в пределах “поля” является носителем доходообразующей функции, формирующей производительность. В диссертации обоснована система показа-телей производительности экономики, классификационная система показателей ресурсных потенциалов регионов в условиях рынка. Разработана методология факторного анализа производительности экономики в рыночных условиях и предложена система показателей ее оценки (совокупной, частичной, факторной). Содержится анализ формирования и использования ресурсного потенциала Украины и ее регионов (демотрудового, капитала, природно-ресурсного и т.д.). На большом фактическом материале впервые освещается современный уровень и тенденции динамики производительности переходной экономики Украины и регионов (труда, капитала, природно-ресурсного потенциала). Анализ производительности факторов-ресурсов, выполнен во взаимосвязи с использованием рабочих мест. Производительность экономики исследуется в прогнозном периоде, обосновываются приоритетные направления инвестиционной и инновационной политики. Изменение тенденций динамики производительности национальной экономики автор связывает с реформированием институционально-структурной политики с определением структурной ее модели для каждого конкретного региона с учетом их потенциалов, выбора инвестиционной сферы, механизма и источников капиталовложений, капитало-образования. В работе обосновывается положение о переориентации экономической стратегии в современном переходном периоде Украины к инновационным методам управления развитием, которые связаны с повышением использования интеллектуального, научно-технического и технологического потенциалов. Обращается внимание на дальнейшее ускорение законода-тельного обеспечения углубления экономических реформ, усиление экономи-ческой самостоятельности регионов в социально-экономическом развитии.

В комплексе проблем, которые автор связывает с обеспечением совокупной и факторной региональной производительности национальной экономики на разных уровнях и этапах социально-экономического развития важным звеном является обеспечение научно обоснованного, законодательно подкрепленного организационного механизма управления. Это предусматри-вает обеспечение необходимых предпосылок в финансово-экономической сфере, создание реальной рыночной экономики и дальнейшего совершенство-вания механизма разделения функций государства и регионов. Предлагается механизм управления производительностью, который включает концепцию стратегического развития по каждому из регионов Украины, размещения производительных сил, механизмов самоуправления и оптимизации путем налоговой и бюджетной политики взаимоинтересов регионов и государства.

Ключевые слова: экономические категории, производительность экономики, совокупная, факторная производительность, регион (область), факторы, потенциалы, трудовые ресурсы, занятость, труд, собственность, экономические механизмы, инвестиции, инновации, индексно-матричное моделирование, рынок.

Annotation

Sologub O.P. Theoretical and methodological basis of productivity of Ukranian economic structure: regional aspects. Manuscript. The Thesis for a Doctor's degree on Economics on the speciality 08.10.01 -- Placing of productive - power resourses and economics of regions. -- Kyiv: Council of Productive Forces Study of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation concerns scientific basis of theoretical categoris of market economic structure - productivity, its essence, methods of estimation, the index systems of calculation on macroeconomical and regional standards. In this thesis are astimated factors of productivity and substantiated their classification. Ucrainian economic structure is analised in connection with changes of the whole system and social - aconomical reforms.

Investigation of productivity of economic structure is based on the theory of equality of factors, their limit productivity to bearers of function of creation of profit. The thesis concerns analysis of creation and using of potential resourses of Ukraine and its regions (natural resourse capital etc.). The thesis has a great deal of factical materials which vividly sholds modern standards and dynamics of productivity of transitional economic structure of Ukraine and its regions (labour, capital, potential natural resourses etc.) of productivity. The investigations of factors - resourses are made in connection with usage of working places.

The productivity of economic structure is investigated from the joint of view of future development. The priority directions of investment and innovation policy are grounded. The mechanizm of productivity is proposed.

Key words: economic category, productivity of economic structure, aggregated factor productivity, region, factors, potentials, manpower resourses, property, mechanizm of economic structure, investments, innovations, index-matrix modelling, marcet.

Размещено на Allbest.ru