Формування ринку інформаційних послуг в Україні
Формування національного ринку інформаційних послуг (РІП) на базі інформаційних комп'ютерних технологій. Аналіз інституціонального та організаційно-технологічного забезпечення інфраструктури РІП. Методології ціноутворення та податкового регулювання.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.08.2013 |
| Размер файла | 143,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Інтеграція національного інформаційного економічного простору у світовий ЄІП можлива лише за умови гармонізації національних стандартів з міжнародними. Наприклад, український фондовий ринок й досі не має сучасної нормативної бази, запроваджено лише шість національних стандартів, гармонізованих з міжнародними стандартами ISO, що заважає поширенню електронних фінансових послуг.
Серед засобів економічного регулювання РІП важливе місце посідає цінова політика. За рахунок автоматизації бізнес-процесів, інтелектуалізації програмних засобів, зменшення паперового документообігу у формуванні цінової політики інформаційної економіки виникає можливість здійснення політики динамічних цін, випереджального зниження ціни в результаті порівняння цін на подібні товари, забезпечення швидкого пошуку інформації у мережі Internet. Завданнями ціноутворення на РІП є відображення реального співвідношення попиту та пропозиції у режимі реального часу.
Загальна формула вартісного ланцюжка ціноутворення в мережі Internet набуває такого вигляду: ціна матеріального товару (інформаційної послуги) складається із: собівартості (маркетингові дослідження, виробництво, реклама, продаж, доставка); товару з погляду споживача (індивідуалізація); цифрового формату подання товару; банерної реклами; обслуговування на сайті (послуги провайдера, транзакційні витрати, доступ до Internet тощо); післяпродажного обслуговування.
Internet створює умови для зниження вартості транзакцій, вартості комунікацій, переговорних процесів, платежів, навіть доставки у випадку інформаційного товару. Цінова диференціація на товари або послуги на РІП має три ступені. Цінову диференціацію першого ступеня називають персоналізацією. Цінова диференціація другого ступеня припускає пропозицію фіксованих цін за набір взаємопов'язаних товарів (стимулювання збуту). Цінова диференціація третього ступеня це продаж товару за різними цінами різним групам споживачів.
Однією з основних умов гармонійної та послідовної інтеграції України у світовий ЄІП є розробка та затвердження на державному рівні основних принципів і завдань державної політики у сфері податкового регулювання електронної комерції. З метою спрощення податкового адміністрування у цій сфері, а також організації ефективного контролю за додержанням суб'єктами національного податкового законодавства необхідно створити спеціальну інфраструктуру, що забезпечить безпечний та безперешкодний обмін документами електронної звітності, а також функціонування на високому рівні механізму погашення податкових зобов'язань платниками податків. Головними проблемними питаннями, що виникають із податкового адміністрування у мережі Internet, є: розташування Web-сервера продавця, види товарів або послуг, що пропонуються до купівлі/продажу в електронному мережевому середовищі, тип транзакцій і місцезнаходження покупця, а також концепція торговельних відносин між учасниками ринку.
У роботі здійснена спроба класифікації електронних платіжних систем (ЕПС). Розрізняють платежі офлайнові (взаємодія контрагентів відбувається з певним часовим запізненням) та онлайнові (у режимі реального часу). У системах електронної комерції з урахуванням моменту оплати при здійсненні комерційних угод вирізняють системи з передоплатою; в момент здійснення угоди; з оплатою в момент отримання товару.
Електронні платіжні системи можна умовно поділити на системи, що функціонують на основі пластикових карток (кредитних, дебетових), смарт-карток та систем, в яких функціонують електронні гроші, які є еквівалентом готівки. Електронні гроші - це фінансові товари з вартістю, що передплачена або зберігається, і дає змогу здійснювати транзакції з використанням ІКТ. Одним із різновидів електронних грошей є Web-гроші.
У більшості країн на порядку денному стоять питання, пов'язані з розробкою державного регулювання у сфері електронних грошей. Нормативно-правова база функціонування ЕПС на основі електронних грошей перебуває в Україні на стадії розробки. Нині відомо два ефективних методи державного регулювання ринку електронних грошей. Перший (нормативний) полягає у розробці і прийнятті на державному рівні спеціального законодавства, що регулює випуск і обіг електронних грошей. Другий (кредитно-грошова політика) полягає у розробці НБУ спеціальних заходів щодо регулювання грошового обігу з урахуванням широкого використання електронних грошей. Від ефективності застосування цих двох методів залежатимуть результати державного регулювання ринку електронних грошей.
В умовах інформаційної економіки і поширеності систем е-бізнесу постає завдання оцінки їх ефективності. У роботі запропоновано застосовувати метод аналізу ієрархій Сааті для виявлення пріоритетів і критеріїв відбору з ряду систем е-бізнесу, що дає змогу особі, яка приймає рішення (ОПР), вибрати згідно з її пріоритетами найпридатнішу систему з декількох запропонованих варіантів.
У четвертому розділі "Організаційно-технологічне забезпечення ринку інформаційних послуг" розглядаються сучасні ІКТ як основа РІП, також показано Web-послуги як механізм інтеграції динамічних бізнес-систем та роль агентних технологій і систем у розвитку РІП. На сьогодні РІП України перебуває на етапі формування, однією із складових його загальної інфраструктури є її організаційно-технологічне забезпечення.
Сучасні технології розширюють функціональність бізнесу за рахунок електронного обміну даними; інтелектуального аналізу даних; розподіленого доступу до них, мережевої організації праці, автоматизованого інжинірингу/реінжинірингу бізнес-процесів; використання ЕПС. Сучасні ІКТ являють собою найбільш наукоємні технології РІП з високим рівнем автоматизації та інтелектуалізації процесів, яким властиві розподіленість, сервіс-орієнтованість, мобільність.
Використання багаторівневої архітектури "клієнт-сервер" забезпечує додаткову гнучкість при розподілі навантаження на вузли систем е-бізнесу і підвищує її функціональність. Сучасні підприємства потребують дедалі швидшого реагування на нові запити бізнесу, прозорої інтеграції і гнучкої взаємодії з новими партнерами і замовниками, що можна забезпечити через сервісорієнтовану архітектуру (СОА). Перехід до СОА відкриває можливість для ефективної реалізації розподілених обчислень у мережі Internet. Цей стандарт дає змогу вирішувати інтеграційні розподілені задачі. Головна перевага СОА полягає у тому, що сервісна архітектура може бути використана як засіб для відображення бізнес-процесів на програмно-технічні ресурси і в подальшому забезпечувати розподілену підтримку даних і постійний реінжиніринг бізнес-процесів.
Критерії вибору технологій і стандартів підтримки систем е-бізнесу мають враховувати простоту реалізації, гнучкість, невелику тривалість впровадження, інноваційну сприйнятливість, практичний досвід, імідж бренду, здатність до інтероперабельності. Цим критеріям задовольняють міжнародні стандарти XML (extensible Markup Language), ebXML, що забезпечують інфраструктуру взаємодії систем передачі даних, семантичну схему комерційної взаємодії і механізми, що дають змогу підприємствам знаходити один одного, встановлювати відносини і укладати контракти, розвивати бізнес у режимі реального часу. Платформа.net також слугує для забезпечення взаємодії розподілених застосувань, забезпечуючи їх широку функціональність; роботу мережевої інфраструктури; безпечну передачу даних, новітні інструментальні засоби розробки, різноманітні Web-послуги.
Концепція Web-послуг нині стала галузевим стандартом у сфері ІКТ. Це набір логічно пов'язаних функцій, що можуть бути програмно викликані через Internet за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, що базується на стандартах і протоколах Internet.
Технологічний процес, що просуває Web-послуги, пов'язаний із зростанням розподілених обчислень, тобто підходу, при якому обчислювальні ресурси не концентруються у певному місці, а об'єднуються в мережу і використовуються у міру необхідності, надаючи можливість ефективніше розподіляти ресурси. Web-послуги приводять до зміни форм організації праці і взаємодії між підприємствами на нових рівнях (наприклад, інтеграція ланцюжків пропозиції і попиту й різні форми підряду - аутсорсинг, косорсинг, інсорсинг), а деякі Web-послуги можуть навіть задати нові напрями в інформатиці майбутнього (наприклад, заміна моделі "клієнт-сервер" на модель централізованого мережевого підходу, де саме мережа стане джерелом доданої вартості).
Стандартизація та специфікація Web-послуг сприяє створенню уніфікованого економічного простору, що є технологічним базисом глобалізації світового господарства та інтеграції учасників бізнесу, інформації, бізнес-процесів, суспільного виробництва. Web-послуги базуються на трьох основних стандартах SOAP (Simple Object Access Protocol) - протокол обміну повідомленнями; WSDL - мова опису програмних інтерфейсів Web-послуг; UDDI (Universal Description, Discovery and Integration) - класифікатор Web-послуг. Поняття традиційних Web-послуг розширюються інтелектуальними Web-послугами (семантичні Web-послуги, SW-сервіси). Одним із поширених засобів подання семантики Web-послуг є онтології, що полегшують автоматичне компонування послуг. Для інтероперабельного подання онтологій використовують мову OWL і її модифікацію для створення послуг OWL-S (Web Ontology Language for Services).
Одним із нових підходів до організаційно-технологічного забезпечення РІП є агентні технології і системи. Наявність у програмних агентів (ПА) механізму цілепокладання забезпечує принципово новий рівень автономії і взаємодії СЕД, представлених відповідними ПА в інформаційному просторі. ПА може бути описаний через множини станів, мов, дій, соціально-економічних законів і функції переходів станів.
Для розв'язання складних економічних проблем використовують мультиагентні системи (МАС), що містять набори ПА та мають такі властивості як мобільність, комунікабельність, інтелектуалізовану поведінку, раціональність при досягненні поставлених цілей. Модель ПрО, в якій функціонує ПА, відображає структуру та ієрархію об'єктів (наприклад, у вигляді онтології), на які спрямовані дії агентів та які впливають на способи досягнення цілей. ПА має явно задану символьну модель світу, в якій рішення (наприклад, вибір дії) приймаються через логічні або псевдологічні міркування, що базуються на відповідності між шаблонами та маніпуляціями. Впровадження онтологій у системах електронного бізнесу полегшує взаємодію покупців і продавців на електронних ринках, забезпечуючи при цьому інтероперабельність і ефективність функціонування цих систем. Онтологічне подання знань СЕД на ринку інформаційних послуг дає змогу порівняти їх інформаційні ресурси і знайти ступінь відповідності між пропонованими і затребуваними товарами або послугами, при чому не на формальному, а на семантичному рівні. Першими прикладами з розробки універсальних засобів семантичної обробки інформації є SHOE (Simple HTML Ontology Extension), XOL (Ontology Exchange Language), OML (Outline Markup Language), RDF (Resource Description Framework) і RDFS (Resource Description Framework Schema Language) у проекті Semantic Web консорціуму W3C.
У п'ятому розділі "Стратегія розвитку національного ринку інформаційних послуг" розглядається роль науки та освіти як чинників розвитку РІП, а також виділяється важливий і швидко зростаючий його сегмент - освітні послуги. Розглянуто також різні моделі систем дистанційного надання інформаційних послуг та перспективи розвитку РІП в Україні.
Перехід до інформаційного суспільства, що базується на інформаційно-інтелектуальних технологіях, потребують від науки й освіти постійного розвитку, швидкого реагування на зміни перехідної економіки, динамічних зв'язків між наукою, освітою та економікою, необхідність розробки цілісної концепції модернізації науки, освіти і становлення економіки на нових технологічних укладах.
Освіта стає інструментом взаємопоглиблення не тільки знань та технологій, але й капіталу, інструментом боротьби за ринок, вирішення геополітичних задач. Освіта, підготовка кадрів, виховання і розвиток творчих здібностей - це основні напрями формування людського капіталу, який є джерелом стратегічної конкурентоспроможності та суспільного надбання. Відповідно до Національної програми "Освіта. Україна ХХІ сторіччя" передбачено забезпечити розвиток освіти на основі використання інформаційно-інтелектуальних технологій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення новітньої системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему інформаційного обміну.
Розвиток освітньої системи в Україні на основі цих положень має привести до: появи нових можливостей для оновлення змісту навчання та методів викладання дисциплін і поширення знань; розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості її одержання великою кількістю людей; реалізації системи безперервної освіти упродовж життя; персоніфікації та індивідуалізації процесу навчання.
Досягнення зазначених результатів можливе лише за умови прискореного розвитку дистанційної освіти. Система відкритої дистанційної освіти на основі ІКТ є сучасним ефективним високотехнологічним інституційним інструментарієм розвитку наукового і людського потенціалу, здатного забезпечити формування і розвиток інформаційної економіки.
Засоби комплексної технологічної підтримки дистанційного навчання (ДН) мають такі якісні параметри: зручність (гнучкість); модульність; паралельність; масштабність; економічність; технологічність; оперативність; нова роль викладача.
Нині ДН в Україні перебуває на етапі становлення. Стан розвитку дистанційної освіти в Україні сьогодні не відповідає вимогам інформаційного суспільства. По-перше, Україна відстає від розвинених країн у застосуванні технологій ДН при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців різних галузей і рівнів. По-друге, має місце суттєве відставання телекомунікаційних мереж передачі даних, які відзначаються недостатньою пропускною здатністю, надійністю зв'язку та його низькою якістю. По-третє, в Україні немає нормативно-правової бази, яка б регламентувала і забезпечувала діяльність навчальних закладів у напрямку впровадження дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання з очною, заочною та екстернатом.
Для успішного розвитку дистанційних форм навчання в Україні, подальшої інтеграції освітніх і мережевих технологій необхідні відповідні організаційні, технічні, кадрові і технологічні передумови. Нині поширені такі моделі систем дистанційного надання інформаційних послуг: кейс-технології (КТ), радіо-телебачення (РТ), мережа на основі Web-технологій (Internet), мобільні технології (МТ). Бурхливий розвиток глобальної мережі Internet за останнє десятиліття зумовив появу нової епохи в розвитку ДН, тому починає активно впроваджуватися саме мережева модель на основі Web-технологій.
Впровадження дистанційної форми навчання набуває вагомого значення в сфері управління державними фінансами. Реалізація ефективної державної бюджетної політики та якісне управління державними фінансами залежить від кваліфікації службовців державних фінансових виконавчих органів, їх теоретичної і практичної підготовки. У роботі презентовано відомчу СДН, що реалізована за принципом відкритої архітектури на основі моделі "тонкий" клієнт - сервер на основі Web-технологій. Система забезпечує масштабованість за кількістю сотень тисяч користувачів у режимі реального часу; налагодження та динамічну реконфігурацію їх робочих місць; незалежність від змін в організаційно-функціональній структурі Міністерства фінансів України при збереженні складу та змісту виконуваних функцій; можливість навчання незалежно від територіального розташування.
СДН реалізована через такі базові підсистеми:
1) модуль забезпечення навчально-методичними комплексами - системи інформаційного наповнення ресурсу;
2) модуль інтерактивного спілкування - комунікативний;
3) модуль контролю і перевірки знань;
4) модуль управління, що об'єднує всі інші підсистеми через BI-платформу MicroStrategy.
Інформаційний освітній простір відкриває величезні перспективи на РІП, забезпечуючи для всіх широкий доступ до навчальних можливостей, транснаціональне безперервне навчання протягом усього життя, незалежне оцінювання, конкурентоспроможність освітніх закладів для всіх регіонів країни і світу, мобільність і створення умов для вільного переміщення бажаючих отримати освіту.
Пріоритетними завданнями для країн з перехідною економікою є забезпечення базового доступу до ІКТ, дешевого програмно-апаратного забезпечення, а також умов для використання Internet-порталів місцевими мовами. Хоча на роздрібну електронну торгівлю припадає лише незначна частка глобальної електронної торгівлі, ця форма торгівлі може допомагати малим і середнім підприємствам експортувати місцеві товари і послуги.
Глобалізація е-бізнесу продовжує набирати темпи, проте трапляється немало перешкод, основними з яких є: різні правила ведення бізнесу в різних країнах світу; недосконалість нормативно-правової бази; відсутність комплексного програмного забезпечення; складність інтеграції систем е-бізнесу з корпоративним ПЗ; підтримка е-бізнесу на міждержавному рівні; створення міжнародних організацій для розв'язання проблем електронного бізнесу.
До основних проблем, які гальмують розвиток електронної комерції в Україні у споживчому секторі, можна віднести: нерентабельність більшості проектів, загрозу безпеки передачі інформації в Internet, відсутність зручної доставки товару, низький рівень доходів населення, культурно-психологічне неприйняття електронної торгівлі. В Україні нині діє близько 1500 е-магазинів, проте на довіру заслуговують лише близько 30, це пов'язано передусім з низьким рівнем довіри споживачів, невеликою аудиторією користувачів внаслідок недоступності мережі Internet.
Однією з причин виникнення технологічного та економічного відставання від розвинених країн є несприйнятливість національної економіки до інновацій. Залучення інвестицій та наявність сприятливого інвестиційного клімату, підвищена увага з боку уряду до процесів інформатизації та розвитку ІКТ мають сприяти формуванню ринку інформаційних послуг. Прикладом для наслідування може бути Індія, яка стимулює розвиток програмного забезпечення.
З метою переходу на вищі технологічні уклади, потрібно негайно прийняти концепцію інформаційної економіки як базову концепцію розвитку економіки держави. Електронну економічну діяльність необхідно підтримувати через державну програму "Електронна Україна" шляхом діалогу бізнесу, влади і громадськості.
У зв'язку з тим, що споживчоорієнтовані системи поширюються, необхідно враховувати в процесі розвитку інформаційного суспільства такі гуманітарні аспекти етичного характеру, а саме, що однозначна ідентифікація людей та присвоєння людині унікальної цифри з відповідною прив'язкою до неї ігнорує принцип "людина більша за число", що може призвести до тотального контролю за людьми, прозорості їх діяльності та усування незручних осіб і стеження за їх поведінкою через ІКТ, чого взагалі не можна допустити ні за яких обставин.
Для сучасних підприємств характерний вихід за рамки автоматизації і оптимізації внутрішніх бізнес-процесів, і на перший план виходить колаборативна електронна співпраця СЕД у режимі реального часу, створення товарів або послуг спільними зусиллями. Підключені до ЕТМ корпоративні інформаційні системи підприємств завдяки Internet стають економічними утвореннями світового інформаційного економічного простору. У свою чергу ЕТМ стають базовими елементом інтеграційних процесів, формуючи світову інформаційну економіку мереж.
Вирішальними чинниками в конкурентній боротьбі на світовому ринку у майбутньому стануть швидкість розширення функціональних можливостей інформаційних систем підприємств та їх адаптація до потреб клієнта; швидкість запровадження нових систем і технологій; їх здатність до поширення і надання послуг, швидкість реакції виробників у забезпеченні інтеграції бізнес-процесів на всіх рівнях ЕЕД. Електронна економічна діяльність, зокрема електронна комерція, сприяє тісним торговельно-економічним зв'язкам усіх країн світу. Очевидно, щоб не бути "індустріальним додатком" світової інформаційної економіки потрібно розвивати новітні технології та своєчасно впроваджувати їх в усі сфери господарської діяльності. У конкурентній боротьбі буде важливою здатність і бажання компаній встановлювати між собою партнерські відносини для отримання ринкових переваг. Значну увагу привертатимуть колаборативні технології е-бізнесу, де покупці й продавці об'єднуються в співтовариства з метою досягнення колективної конкурентоспроможності та ефективності діяльності.
З'являються дедалі нові інформаційні послуги та можливості їх застосування, які сприяють інтеграційним процесам національних економік. Питання розвитку електронної економічної діяльності має посісти провідне місце у системі основних пріоритетів нашої держави. Формування і розвиток ринку інформаційних послуг потрібно розглядати як засіб забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
Висновки
Наукові результати дослідження в сукупності дають змогу розв'язати важливу наукову проблему - обґрунтування теоретико-методологічних засад формування ринку інформаційних послуг на основі створення його загальної та спеціалізованої ринкової інфраструктури з урахуванням фінансово-економічного, інституціонального, організаційно-технологічного забезпечення на базі новітніх ІКТ. Основні висновки дослідження полягають в такому:
1. Перехід індустріальної економіки до інформаційної є процес об'єктивний і неминучий, обумовлений розвитком науково-технічного прогресу. Інформаційна економіка - напрямок економічної науки, що вивчає господарську діяльність у сфері інформаційних послуг, їх виробництва й обміну, де основними ресурсами є інформація та знання. Основні принципи інформаційної економіки Келлі доповнено такими новими принципами: постійного розвитку ІКТ, міжнародної уніфікації, стандартизації, високої кваліфікації учасників та постійного навчання.
Частка інформаційного сегмента у світовій і національній економіці постійно зростає, формуючи економіку електронних ринків - інформаційну економіку, основною формою функціонування якої є ринок інформаційних послуг. Це система економічних відносин у віртуальному просторі, які складаються між суб'єктами економічної діяльності у процесі торгівлі послугами/товарами через ІКТ. Новою економічною формою РІП є електронна комерція, тобто електронна економічна діяльність, що забезпечує виконання повного циклу бізнес-процесів, включаючи замовлення і доставку товарів чи послуг та проведення платежів з використанням ІКТ. Показано, що поступальний розвиток інформаційної економіки можливий за умови створення сприятливого середовища для електронного бізнесу, представленого здебільшого в Україні споживчим сектором. Удосконалено класифікацію організаційно-економічних моделей електронної комерції.
2. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України її перспективи значною мірою залежать від реалізації стратегії повноправного входження до світового економічного співтовариства як розвинутої держави, де у створенні валового національного продукту переважають наукоємні виробництва й інтелектуальна праця, а в економіці домінують нові технологічні уклади, що базуються на масовому використанні прогресивних ІКТ, і зростає роль інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва. Інформація та знання, системи електронного бізнесу, програмне забезпечення, телекомунікаційні мережі, інформаційні системи, глобальна мережа Internet стають основними факторами виробництва при сталому зростанні ролі інтелектуальної власності та людського капіталу. Все це потребує інтенсифікації процесів інформатизації всіх сфер виробничо-господарської діяльності і впровадження новітніх ІКТ, створення відповідної ринкової інфраструктури. Визначено, що процеси інформатизації національної економіки потребують нагального вирішення таких завдань: аналізу стану електронної готовності країни; розробки стратегічного плану інформаційно-технологічного розвитку держави; інтенсивного впровадження державної програми "Електронна Україна" на основі новітніх ІКТ та глобальної мережі Internet; створення спеціального органу влади, підзвітного уряду або Президенту, націленого на вирішення завдань розбудови інформаційного суспільства. Тенденції розвитку інформаційного сектора економіки розвинених країн мають стати визначальними орієнтирами при вирішенні завдань, що поставлені перед Україною у сфері інформатизації. Вирішення цих завдань має виконуватися на основі системного підходу до вирішення проблем інформатизації, всебічного застосування можливостей ринкових інструментів.
3. Відбуваються якісні зрушення в розвитку ринкової інфраструктури, що пов'язані з її організаційно-технологічним переозброєнням на базі новітніх ІКТ та мережі Internet, у зв'язку з чим, інформаційна інфраструктура стає вирішальним чинником розвитку національної економіки. РІП формується на основі інформаційних ресурсів, що виступають як важливий вид ресурсів в економіці мережевих структур і відрізняються від інших за своїми якісними характеристиками і структурою витрат.
4. В інформаційній економіці домінують мережеві форми організації праці і мережевий тип підприємств. Від впровадження мереж підприємства отримують логістичний, маркетинговий, синергетичний, розподільчий та інші ефекти. Необхідно розрізняти мережеву організацію, віртуальну організацію, віртуальне підприємство, які мають відповідні організаційні структури в ЄІП залежно від поставлених цілей, комунікацій і ресурсів, що використовуються. Визначено, що однією з найбільш ефективних форм, здатних функціонувати в умовах конкуренції електронних ринків, є віртуальна організація, вигоди від якої полягають у можливості використовувати спільні ресурси підприємств, зокрема інформаційні, фінансові, матеріальні, інтелектуальні, кадрові тощо у режимі реального часу.
5. Відповідно до функцій ринку інформаційних послуг підходи до формування і розвитку ринкової інфраструктури РІП отримали відповідне спрямування, відомі як концепція накладних витрат, маркетингова, розподільча, логістична, інституційна концепції, що мають специфічні особливості у віртуальному середовищі і пов'язані з інформаційними системами різного функціонального призначення, наприклад, системами управління закупівлями (e-procurement, e-distribution), системами управління ланцюжком постачальників (SСМ), системами управління продажем, системами (операційними, аналітичними, колаборативними) повного циклу супроводу споживачів (CRM). В інституціональній концепції головною є організація сфери обігу через електронний обмін даними. Це інформаційні системи різного функціонального призначення, що становлять сутність технологічної інфраструктури, основною функцією яких є забезпечення взаємодії контрагентів обміну.
6. Електронний бізнес організаційно здійснюється на різних типах електронних ринків: В2В-ринках, орієнтованих на міжкорпоративний сектор; В2С-ринках, орієнтованих на споживчий сектор; С2С-ринках, орієнтованих на електронну торгівлю між фізичними особами, G2C-ринках, орієнтованих на надання послуг органами державної влади громадянам; B2G-ринках, орієнтованих на надання послуг бізнес-структурами державі. Електронний бізнес справляє вплив на окремі економічні показники, передусім це пов'язано із зниженням тарифів на інформаційні послуги, економією витрат за рахунок скорочення обсягів посередницьких операцій, розширенням перспектив використання Internet, підвищенням ділової активності, скороченням товаро-матеріальних запасів, виникненням електронних ринків, телероботою.
Електронні торговельні майданчики як форма реалізації електронного ринку набули поширення у вигляді електронних каталогів (електронних магазинів), електронних аукціонів, електронних бірж. Запропоновано напрями розбудови інфраструктури систем електронної комерції.
7. Ринок інформаційних послуг є одним із головних механізмів інноваційного розвитку, системоутворюючою складовою інноваційної системи національної економіки. На сучасному етапі розвитку економіки потрібно сформувати цілісну систему "освіта - наука - технологія - інновація - виробництво", що є ефективним рішенням у питанні підвищення конкурентоспроможності країни. Тому головними завданнями стратегії інноваційної політики мають стати забезпечення збалансованої взаємодії наукового, технічного і виробничого потенціалів, розробка та впровадження механізмів активізації інноваційної діяльності суб'єктів господарювання і відповідного рівня забезпечення поширення інновацій серед усіх галузей національної економіки. Необхідно розвивати систему прозорих пільг для виробників і споживачів технологій та систем електронного бізнесу з метою поширення інституційних структур РІП.
8. Переваги інформаційної економіки можуть бути задіяні через інститути електронної економічної діяльності, системи захищених миттєвих електронних контрактних відносин, захисту інтелектуальної власності, електронного документообігу, відповідну нормативно-правову базу регулювання електронної економічної діяльності. Доведено необхідність введення в господарську практику електронних угод як елементів електронного документообігу електронного бізнесу, а також удосконалення нормативно-правової бази ринку інформаційних послуг з урахуванням Директив Європейського Союзу, які стосуються загальних правил для електронної комерції.
В Україні необхідно запровадити органи ліцензування на здійснення електронної економічної діяльності в мережі Internet у сфері е-бізнесу, приміром, е-банкингу, е-трейдингу, е-страхування тощо і створити гармонізовану систему національного законодавства у сфері е-бізнесу відповідно до міжнародних норм і міжнародних стандартів. З метою удосконалення податкового адміністрування в електронній комерції, а також організації ефективного контролю за додержанням суб'єктами економічної діяльності національного податкового законодавства необхідно створити спеціальну інфраструктуру, що гарантуватиме безпечний та безперешкодний обмін документами електронної звітності, а також функціонування на належному рівні механізму погашення податкових зобов'язань платниками податків.
9. Сучасні тенденції XXI століття демонструють важливість інформаційної взаємодії суб'єктів економічної діяльності у мережі Internet, що спонукає їх здійснювати постійний реінжиніринг бізнес-процесів з метою забезпечення ефективного ведення бізнесу не тільки усередині підприємства, а й поза його межами з метою колаборативної електронної підприємницької діяльності. Встановлено, що головним ресурсом на ринку інформаційних послуг є інформаційний, швидкий та якісний доступ до якого забезпечує конкурентоспроможність національних підприємств. Обґрунтовано, що підприємства, які забезпечуватимуть належний рівень підтримки ІКТ, зокрема автоматизацію і безперервний реінжиніринг бізнес-процесів, які відбуваються у розподіленому середовищі Internet та використовуватимуть електронні магазини, сучасні платіжні системи, електронний документообіг, отримають змогу взаємодіяти цілодобово і без територіальних обмежень, тим самим підвищуючи ефективність діяльності та конкурентоспроможність.
10. Завданнями ціноутворення на ринку інформаційних послуг є відображення співвідношення попиту та пропозиції в режимі реального часу через ІКТ в інформаційному середовищі Internet. Розроблено підходи до розрахунку цін на товари або послуги, що пропонуються у віртуальному середовищі і запропоновано загальну формулу вартісного ланцюжка ціноутворення в мережі Internet, що складається із витрат на маркетингові дослідження, виробництво, рекламу, продаж, поставку і витрат на індивідуалізацію, цифровий формат подання товару у мережі Internet, банерну рекламу, обслуговування на сайті і післяпродажне обслуговування. Показано тенденцію встановлення динамічних цін у мережі Internet залежно від типу товару або послуги, типу транзакції, категорії споживачів, маркетингових методів електронних продаж, що дає змогу створювати умови для зменшення вартості транзакцій, вартості комунікацій, платежів і поставки за рахунок використання сучасних ІКТ.
12. Один з основних елементів системи електронної економічної діяльності - електронні платіжні системи. Різні типи електронних платіжних систем в Internet можна умовно поділити на системи, що функціонують на основі пластикових карток (кредитних, дебетових), смарт-карток та системи, в яких функціонують електронні гроші, які є еквівалентом готівки. Електронні гроші є зобов'язаннями емітента, які зберігаються в електронному пристрої; емітуються за фактом отримання коштів у розмірі не меншому, ніж внесена як передоплата грошової вартості і приймаються як засоби платежу іншими установами. Розкрито класифікаційні підходи щодо електронних грошей та електронних платіжних систем, визначено необхідність державного регулювання обігу електронних грошей та підтримки ефективних методів цього регулювання: нормативного підходу та кредитно-грошової політики. Для здійснення нормативної політики небхідно прийняти законодавчі акти, що регламентуватимуть такі питання: стандартизацію електронних грошей; нагляд за емісією електронних грошей; забезпечення безпеки електронних грошей. Країни, які зможуть забезпечити різні види електронних грошей, займуть лідуючі позиції у сфері поточних платежів систем електронного бізнесу.
За допомогою методу аналізу ієрархій Сааті розроблено методологію оптимального вибору системи електронного бізнесу, а також визначено критерії оцінки ефективності зазначених систем.
13. Ринок інформаційних послуг України у даний час перебуває на етапі свого формування, однією із складових його загальної інфраструктури є організаційно-технологічне забезпечення. В умовах інформаційного суспільства основою формування РІП є ІКТ, що являють собою найбільш наукоємні технології з високим рівнем автоматизації та інтелектуалізації процесів, яким властиві розподіленість, сервіс-орієнтованість, гнучкість, мобільність.
Нині найбільшого поширення набули такі прогресивні ІКТ як XML, ebXML,.net, Java, Web-послуги, що забезпечують швидкий електронний обмін даними, реінжиніринг бізнес-процесів у режимі реального часу, швидку адаптацію до потреб споживачів. Запропоновано розподілену модель обчислень (транзакцій) електронного бізнесу на основі концепції універсального клієнта та мережі Web-серверів для надання інформаційних послуг у режимі реального часу та еталонну інформаційну логічну модель електронного бізнесу, що узгоджує структури XML-даних та з'єднує динамічні бізнес-системи.
Сучасні підприємства потребують якомога швидшого реагування на нові запити бізнесу, прозорої інтеграції і гнучкої взаємодії з новими партнерами і замовниками, що можна забезпечити через сервіс-орієнтовану архітектуру (СОА) як відкритий механізм інтеграції бізнес-процесів у режимі реального часу, що підвищить прибутковість бізнесу на основі управлінського та інтелектуального аналізу інформації. Практичні аспекти сервіс-орієнтованої технології дозволяють розв'язувати проблеми масштабованості, інтегрувати бізнес-системи і забезпечити автоматизовану їх взаємодію при створенні ланцюжка доданої вартості, спростити процедури управління мережами і прикладними застосуваннями.
Розкрито доцільність застосування Web-послуг на підприємствах з використанням міжнародного реєстру UDDI послуг як промислового стандарту для забезпечення інтерактивної взаємодії всіх учасників ринку інформаційних послуг у світовому інформаційному просторі.
Одним із підходів до представлення СЕД у віртуальному середовищі є засоби обробки і подання знань, у тому числі агентні технології і системи. Наявність у програмних агентів механізму цілепокладання забезпечує принципово новий рівень автономії і взаємодії суб'єктів господарювання у мережевому середовищі, що представлені відповідними ПА і мультиагентними системами. Оскільки ринок інформаційних послуг потребує інтероперабельного подання знань, то для взаємодії СЕД варто використовувати онтологічний аналіз, що передбачає побудову відповідних онтологій. Розроблено типову архітектуру мультиагентної системи електронного бізнесу, в якій інтелектуальні агенти виступають у ролі посередників на ринку інформаційних послуг, що дає змогу створювати адаптивні моделі поведінки покупців і продавців.
14. Одне з провідних місць в інформаційному суспільстві займатиме наука та освіта як джерело інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу нації. Розвиток й удосконалення системи науки та освіти відповідно до сучасних загальних цивілізаційних вимог має забезпечувати інтеграцію України у світовий науковий та освітній інформаційний простір. Нині ринок освітньо-інформаційних послуг в Україні є незначним і нерозвинутим. Розглянуто різні моделі систем дистанційного надання освітньо-інформаційних послуг, серед яких поширеною є модель "мережа" на основі Web-технологій.
З метою надання освітньо-інформаційних послуг в Міністерстві фінансів України розроблено відомчу систему дистанційного навчання з фінансово-економічних дисциплін на основі Web-технологій з використанням інтелектуальної платформи BI MicroStrategy, впровадженої для працівників центрального апарату Міністерства та студентів ВНЗів, що може забезпечити віддалений доступ до навчальних можливостей, безперервне навчання, незалежне оцінювання, мобільність і створення умов для дистанційного навчання відповідних фахівців.
15. Обґрунтовано необхідність формування ринку інформаційних послуг як складової інноваційної моделі розвитку національної економіки в умовах становлення інформаційного суспільства і ринкової трансформації. Здійснено класифікацію чинників, які визначають формування ринку інформаційних послуг: економічні, інституційні, управлінські, технологічні, правові, фахові, історичні, і визначено причини уповільнення формування і розвитку національного ринку інформаційних послуг. Питання розвитку електронної економічної діяльності має зайняти провідне місце у системі основних пріоритетів нашої держави. Формування і розвиток ринку інформаційних послуг потрібно розглядати як засіб забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Монографії, розділи в колективних працях:
1. Плескач В.Л. Технології електронного бізнесу. - К.: КНТЕУ, 2004. - 222 с. (10,8 друк. арк).
2. Плескач В.Л., Ю.В. Рогушина Агентні технології: Моногр. - К.: КНТЕУ. - 2005. - 327 с. (30,5 друк. арк., особисто здобувачу належить розкриття тем стосовно практичного застосування агентних технологій в сфері електронного бізнесу і систем, які базуються на знаннях, у тому числі основних властивостей програмних агентів, мультиагентних систем, їх архітектур, методології розробки мультиагентних систем - 10 друк. арк. - глави 1, 2,4).
3. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні системи та технології. - К.: КНТЕУ, 2004. - 519 с. (30, 46 друк. арк., особисто здобувачу належить 10 друк. арк. - глави 1-4, 8,10).
4. Управління державними фінансами / За заг. ред. М.Я. Азарова / МОНУ. - К.: НДФІ, 2004. - 293 с. (18,9 друк. арк., особисто здобувачу належить 0,9 друк. арк., розділи 2.1-2.4, 3.5).
Статті у наукових фахових виданнях, збірниках:
5. Чугунов І.Я., Плескач В.Л. Інформатизація суспільства в системі регулювання економіки // Наукові праці НДФІ. - 2005. - Вип.2 (31). - С.3-15 (0,8 друк. арк., особисто здобувачу належить розкриття стану інформатизації економіки країни, формулювання висновків - 0,5 друк. арк.).
6. Плескач В. Мультиагентні системи в електронній комерції // Вісник КНТЕУ. - 2003. - № 6. - С.35-41 (0,5 друк. арк.).
7. Плескач В.Л. Інтернет-трейдинг та особливості надання інформаційних послуг на фінансових ринках // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2006. - № 12. - С.77-81 (0,4 друк. арк.).
8. Плескач В.Л. Стан та перспективи розвитку електронного банкингу в Україні // Збірник Ради продуктивних сил. - Ч.2. - К.: РВПС України і НАН України, 2006. - С.137-144 (0,5 друк. арк.).
9. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Інформаційне забезпечення суб'єктів економічної діяльності на ринку інформаційних послуг // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2005. - № 11. - С.230-243 (0,8 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розробка концептуальної моделі інформаційної економіки та її складових - 0,4 друк. арк.).
10. Плескач В.Л. Web-сервисы - стратегия построения электронного бизнеса // Автоматизированные системы и новые информационные технологии. - 2003. - № 1. - С.113-119 (0,4 друк. арк.).
11. Плескач В.Л. Засоби вдосконалення інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в Інтернеті // Наукові праці НДФІ. - 2005. - Вип.3 (32). - С.89-98 (0, 9 друк. арк.)
12. Плескач В.Л. Новые концепции электронного бизнеса // Проблеми інформатизації та управління. - 2003. - Вип.7. - С.180-183. (0,4 друк. арк.).
13. Плескач В.Л. Особливості надання фінансових послуг на електронному ринку // Наукові праці НДФІ. - 2005. - Вип.4 (33). - С.104-114 (0,5 друк. арк.).
14. Плескач В.Л. Онтологии в контексте представления знаний об электронном бизнесе // Экономика: проблемы теории и практики. - 2004. - № 195. - С.697-702 (0,3 друк. арк.).
15. Плескач В.Л. Агентні технології в моделюванні інформаційної економіки // Вісник КНУТД. - 2006. - № 3. - С.126-131 (0,4 друк. арк.).
16. Плескач В.Л., Затонацька Т.Г. Особливості ціноутворення в інформаційній економіці // Вісник КНУТД. - 2006. - № 1. - С.130-136 (0,6 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків - 0,3 друк. арк.).
17. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Застосування нових технологій електронного бізнесу на ринку інформаційних послуг суспільству // Економіка і управління. - 2004. - № 4. - С.78-86 (0,4 друк. арк. особисто автору належить постановка задачі та формулювання визначень інформаційної економіки - 0,2 друк. арк.).
18. Плескач В.Л., Глушко Е.В. Технология Web-сервисов для электронного бизнеса // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2002. - № 8. - С.188-193 (0,2 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розкриття механізму застосування Web-послуг в інтеграційних процесах - 0,1 друк. арк.).
19. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Розробка засобів інтероперабельності суб'єктів електронного бізнесу на основі XML // Вісник КНТЕУ. - 2004. - № 1. - С.89-95 (0,6 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розробка логічної бізнес-моделі електронної комерції - 0,3 друк. арк.).
20. Плескач В.Л. Роль та значення інформаційно-комунікаційних технологій у сприянні підприємництву в умовах економічної інтеграції // Вісник ЛДФА. - 2004. - №8. - С.25-33 (0, 6 друк. арк.).
21. Пономаренко Л., Плескач В. Сучасні інформаційні технології в електронній комерції // Вісник КНТЕУ. - 2001. - № 6. - С.35-41 (0,6 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розкриття причин гальмування інтернет-торгівлі в Україні, формулювання висновків - 0,3 друк. арк.).
22. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Інтернет-страхування на ринку інформаційних послуг // Економіка і управління. - 2006. - № 3. - С.48-55 (0,5 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз стану Інтернет-страхування на ринку інформаційних послуг - 0,3 друк. арк.).
23. Ponomarenko L. A., Pleskach V. L. Electronic Commerce in Ukraine: Problems and Decisions // УСиМ. - 2002. - №1. - Р.78-87 (0,4 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз стану розвитку електронної комерції в Україні - 0,2 друк. арк.).
24. Любіч О.О., Плескач В.Л. Підхід до створення галузевої системи дистанційного навчання // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць НДЕІ. - 2005. - Вип.5 (48). - С.84-86 (0,3 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, визначення основних функціональних підсистем системи дистаційного навчання та формулювання висновків - 0,2 друк. арк.).
25. Любіч О.О., Плескач В.Л. Застосування нових інформаційних технологій для створення електронного уряду в Україні // Журнал європейської економіки. - 2004. - Т.3 (№3). - С.351-362 (0,7 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз підходів до створення концепції електронного уряду в Україні - 0,3 друк. арк.).
26. Любіч О.О., Плескач В.Л. Становлення електронного ринку в інформаційній економіці // Наук. вісник. Чернівец. нац. ун. ім.Ю. Федьковича. - Чернівці: Рута, 2005. - С.56-67. (0,3 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків - 0,2 друк. арк.).
В інших виданнях:
27. Плескач В.Л., Пономаренко Л.А., Рогушина Ю.В. Критерии оценки уровня интеллектуальности информационных систем // Вестник НТУ "ХПИ". - 2003. - № 18. - С.111-122 (0,8 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів - 0,3 друк. арк.).
28. Гладун А.Я., Перевозчикова О.Л., Плескач В.Л. Разработка OSI-профилей открытых систем // УСиМ. - 2000. - №2. - С.58-70 (0,6 друк. арк., особисто здобувачу належить механізм розробки профілів для конкретних предметних областей, аналіз отриманих результатів - 0,3 друк. арк.).
29. Ouzounis V., Pleskach V. D.3.1: Analysis of surveys for е-commerce environments in South-Eastern Europe. - Deliverable D3.1 of the SEED. - IST / Accompanying Measures IST-1999-29060. - 2001. - 222 p. (7,1 друк. арк., особисто 6,8 друк. арк.).
30. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Применение метода анализа иерархий для сравнения и выбора систем электронного бизнеса // Матер. наук. - практ. конф. - Міжнар. конф. "Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем" (TAAPSD`2004) 5-8 жовтня 2004 р. - 2004. - С.156-163 (0,6 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів - 0,3 друк. арк.).
31. Любіч А.А., Плескач В. Л, Рогушина Ю.В. О выборе критерия оценки интеллектуальности информационных систем // УСиМ. - 2005. - №1. - С.3-7 (0,4 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз існуючих підходів до оцінки рівня інтелектуальності інформаційних систем та визначення критеріїв оцінки рівня інтелектуальності інформаційних систем - 0,1 друк. арк.).
32. Любіч О.О., Плескач В.Л. Розробка організаційної онтології домену управління державними фінансами // Економіка промисловості. - 2004. - № 3 (25). - С.152-157 (0,4 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, обгрунтування застосування онтологічного підходу подання знань - 0,2 друк. арк.).
33. Любіч О.О., Плескач В.Л. Системи дистанційного навчання як необхідний складовий елемент інформаційного суспільства // Матер. міжнар. наук. - практ. конф. "Розробка систем програмного забезпечення (software system engineering): виклики часу та роль у інформаційному суспільстві". - Київ - 27-28 листопада 2005 р. - С.95-98 (0,2 друк. арк., особисто здобувачу належить аналіз світових підходів до впровадження систем дистанційного навчання - 0,1 друк. арк.).
34. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Подання та моделювання знань в інформаційній економіці // Міжнар. конф. "Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем" (TAAPSD`2005) 7-9 грудня 2005 р. - 2005. - С.40-45 (0,2 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, обгрунтування використання агентного підходу та онтологічного аналізу для моделювання інформаційної економіки - 0,1 друк. арк.).
35. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Декларация пространств имен ресурсов электронного бизнеса для идентификации домена // Проблемы программирования. - 2004. - № 2-3. - С.366-369 (0,3 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків - 0,2 друк. арк.).
36. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Применение java-технологий и xml для реализации приложений в области электронного бизнеса // Комп'ютерні засоби, мережі та системи. - 2004. - № 3. - С.140-148 (0,5 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз сучасних розробок в сфері електронного бізнесу, формулювання висновків - 0,2 друк. арк.).
37. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Использование агентно-ориентированых технологий в телекоммуникационных сетях // Проблемы программирования. - 1999. - № 2. - С.86-96 (0,6 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків - 0,3 друк. арк.).
38. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Використання онтологічних моделей подання знань в сфері державного управління // Матер. наук. - практ. конф. за міжнародною участю, 2006. - С.101-104 (0,2 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків - 0,1 друк. арк.).
39. Пономаренко Л.А., Гладун А.Я., Плескач В.Л. Анализ особенностей модели иерархической системы управления корпоративными сетями внедрения интеллектуальных услуг // Авіаційно-космічна техніка і технологія. - 2003. - № 38/3. - С.79-89 (0,9 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів - 0,3 друк. арк.).
40. Плескач В.Л. Електронна комерція як засіб підвищення ефективності електронного бізнесу. - Электронная коммерция в Украине: Проблемы и перспективы // Сб. матер. Междунар. науч. - практ. конф.29 сентября - 3 октября 2003 г. - К.: Наук. думка, 2004. - 112 с. (0,5 друк. арк.)
41. Плескач В.Л. Організаційно-економічний механізм ринку інформаційних послуг // Матер. III міжнар. конф. "Єдиний інформаційний простір". - Дніпропетровськ. - 7-8 грудня 2005 р. - С.52-56 (0,3 друк. арк.).
42. Плескач В.Л. Технологія ebXML - запорука успіху електронного бізнесу // Матер. VII міжнар. наук. - практ. конф. "Системний аналіз та інформаційні технології". - Київ. - 28 червня 2005 р. - 8 с. (0,1 друк. арк.).
43. Плескач В.Л. Электронный банкинг в Украине: проблемы теории и практики // Сб. матер. науч. - практ. конф. - Междунар. конф. "Государственные закупки в Украине. Электронные торги (тендеры) " 21-22 октября 2004 года. - К. - 2004. - С.101-107 (0,2 друк. арк.).
44. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Ще один підхід до організації дистанційного навчання // Х Міжнар. наук. - практ. конф. "Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі". - Київ. - 28 січня 2005 р. - С.3-4 (0,2 друк. арк. особисто автору належить постановка задачі та формулювання висновків, особисто здобувачу належить - 0,1 друк. арк.).
45. Плескач В., Гладун А., Точилін В. Реалізація платформи електронного уряду для подальшого розвитку інформатизації міського управління // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення. - Матер. наук. - практ. конф. за міжнародною участю. - 2005. - С.286 (0,2 друк. арк., особисто автору належить постановка задачі та формулювання висновків, особисто здобувачу належить - 0,1 друк. арк.).
Подобные документы
Визначення інформації, її види і класифікація. Інформаційні товари та послуги, значення інформації в економіці. Світовий ринок інформаційних технологій. Формування інформаційного суспільства. Сучасний стан і розвиток ринку інформаційних послуг в Україні.
курсовая работа [447,4 K], добавлен 07.10.2010Сутність та специфіка ринку інформації. Його інфраструктура та функції. Нормативні засади його формування. Класифікація національних інформаційних ресурсів. Аналіз сучасного стану та дослідження проблеми українського ринку інформаційних товарів та послуг.
дипломная работа [308,4 K], добавлен 22.05.2014Роль ринку послуг, як одного з найважливіших секторів економіки. Світова торгівля послугами і її значення. Особливості ринку, економічні відносини між продавцями і покупцями. Аналіз функціонування ринку інформаційних технологій і послуг в сучасних умовах.
реферат [43,1 K], добавлен 26.09.2009Сфера інформаційно-комунікаційних технологій. Сутність і структурні основи світового інформаційного ринку та перспективи його розвитку в Україні. Товар на ринку інформаційних послуг та конвергенція сегментів ринку. Питання цін на товари та послуги.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 28.12.2011Аналіз процесу формування категорій ринку медичних послуг, специфічності їх прояву у системі взаємовідносин медичного закладу та споживачів послуг медичної сфери. Медична послуга як специфічний продукт праці. Економічні показники медичної допомоги.
статья [26,0 K], добавлен 11.09.2017Загальна характеристика ТОВ "Насоселектромаш", його вхідна та вихідна інформація. Використання інформаційних технологій у роботі ТОВ "Насоселектромаш", оцінка його практичної ефективності. Правове забезпечення та обґрунтування роботи з інформацією.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 19.03.2011Поняття та види ринку туристичних послуг. Основні завдання статистики туризму. Методичні засади дослідження та система показників динаміки ринку туристичних послуг. Аналіз сучасного стану ринку туризму України, його проблеми та перспективні напрямки.
курсовая работа [663,0 K], добавлен 03.09.2014Аспекти розвитку та формування ринку житла: нормативно-правове регулювання ринку. Процес розвитку та формування: аналіз ринку житла, особливості розвитку в Київській області, застосування цільових облігацій. Шляхи удосконалення, іпотечне кредитування.
дипломная работа [794,9 K], добавлен 13.08.2008Макроекономічні умови розвитку споживчого ринку України в контексті завдань розбудови національної економіки. Тенденції формування та задоволення попиту на споживчі товари в Україні. Актуальні проблеми формування пропозиції споживчих товарів та послуг.
научная работа [960,2 K], добавлен 30.06.2013Вивчення методів ціноутворення на міжнародному ринку. Аналіз факторів ціноутворення на експортовану продукцію. Розробка бізнес-процесу цінової політики на експортовану продукцію металургійного підприємства, оцінка економічного ефекту даних заходів.
дипломная работа [816,2 K], добавлен 11.10.2014
