Основні фонди підприємства

Поняття та сутність основних фондів підприємства, методи їх оцінювання та показники ефективності використання. Аналіз стану основних фондів на ВАТ "Сумський хлібокомбінат". Недопустимість непродуктивного збільшення, оптимізація термінів експлуатації.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.10.2012
Размер файла 818,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ш'фро = 19/2343 = 0,008362 чол/тис. грн.

Таким чином, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів підприємства, зростання витрат на оплату праці становить:

?Ззп = (196Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,008362) Ч (3,4632+1,2987) = = 548,838 тис. грн

Отже, загальне збілбшення затрат, яке викликане непродуктивним збільшення основних фондів підприємства становить:

?З = ?Зм+?Зе+?Ззп = 1448,26+482,56+548,838 = 2479,658 тис. грн.

Як бачимо з розрахунків, загальне збільшення затрат під впливом непродуктивного збільшення основних фондів дорівнює досить істотної величини, питома вага якої в загальних витратах підприємства за 2006 рік становить 4,11% (2479,658/60402Ч100%). Усунення непродуктивного збільшення основних фондів дозволило б підприємству уникнути даних витрат.

Однак, крім безпосередніх витрат на зміст і ремонт обладнання, мають місце і непрямий збиток, який пов'язаний з омертвінням коштів у обладнанні підприємства, яке марно простоює. Величина цього збитку становить:

?ФоЧСб = 5966,33Ч40% = 2386,532 тис. грн.

Отже, якби основні фонди, які марно простоюють на підприємстві, були б реалізовані за їх залишковою вартістю, а кошти від цієї реалізації були б покладені у банк, то підприємство отримувало б у вигляді депозитних відсотків 2386,532 тис. грн. додаткового прибутку щорічно.

Однак при застосуванні часткового способу відтворювання підприємство не зможе цілковито позбутися непродуктивного збільшення основних фондів, тільки перехід на повний спосіб відтворювання дозволить підприємству реалізувати техніку й обладнання, яке марно простоює, і отримувати вищезазначений прибуток. Але, натомість, підприємство терпить істотні збитки.

Загальний економічний збиток від непродуктивного збільшення основних засобів підприємства складає:

Знз = 2386,532+2479,658 = 4866,19 тис. грн.

3.2 Оптимізація термінів експлаутації основних фондів

Одним з важливих завдань управління: основними фондами є визначення оптимальних термінів їх експлуатації.

Скорочення термінів експлуатації дозволяє забезпечити прискорене оновлення основних фондів, зменшує рівень техніко-економічного старіння, підвищує технічний рівень підприємства, забезпечує зростання продуктивності праці та зниження ремонтно-експлуатаційних витрат.

Проте негативним наслідком такої політики є зростання поточних витрат за рахунок амортизаційних відрахувань, зростання потреби в інвестиційних ресурсах, обтяження підприємства борговими зобов'язаннями.

Подовження терміну експлуатації дозволяє зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих основних фондів, збільшити обсяги використання інвестиційних ресурсів для розширеного відтворення основних фондів, але обумовлює зниження продуктивності діючих основних фондів та зростання витрат на їх утримування та ремонт.

Оптимальний (економічно доцільний) термін експлуатації може бути визначений як період експлуатації, в якому забезпечується максимізація нагромадження коштів для відновлення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань з врахуванням обсягів їх використання на проведення ремонтних робіт, тобто:

ДВОФ=НАМ - СВРЕМ - мах,

де ДВОФ - джерела коштів для відновлення основних фондів;

НАМ - нагромаджені обсяги амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів протягом періоду їх експлуатації;

СВРЕМ - сукупні витрати підприємства на проведення ремонтних робіт протягом періоду експлуатації основних фондів.

Визначення оптимального терміну експлуатації може бути здійснене графічним методом, застосування якого продемонстровано на рис.2

Термін експлуатації років

Рис 2 Грошові потоки по відтворенню та ремонту основних фондів залежно від терміну експлуатації

Де - НАМ - нагромаджені обсяги амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів протягом періоду їх експлуатації.

СВРЕМ - сукупні витрати підприємства на проведення ремонтних робіт протягом періоду експлуатації основних фондів

ДВОФ - джерела коштів для відновлення основних фондів

Визначений у такий спосіб оптимальний термін експлуатації окремих груп та видів основних фондів підприємства дозволяє визначити щорічний обсяг заміщення основних фондів для забезпечення їх простого відтворення.

Висновок

Завданням аналізу стану та ефективності використання основних фондів е: встановлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами - відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребі в них; визначення обсягів їх росту, оновлення та вибуття; вивчення технічного стану основних засобів і особливо їх активної частини - машин та устаткування: визначення ступеня використання основних фондів, аналіз повноти використання торговельної та складської площі; встановлення ступеня використання обладнання та його комплектності; визначення впливу використання основних фондів на обсяг товарообороту та інші економічні та фінансові показники діяльності підприємства; виявлення резервів зростання фондовіддачі, збільшення обсягу товарообороту та прибутку за рахунок покращення використання основних фондів.

Інтенсивне використання основних фондів підвищується через технічне удосконалення засобів праці та технології виробництва, скорочення строків досягнення проектної продуктивності техніки, удосконалення наукової організації праці, виробництва и управління, підвищення кваліфікації та професійної майстерності робітників.

Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих фондів. Оскільки збільшена випуску продукції досягається тільки у провідних основних цехах, то важливо підвищувати їх частку в загальному обсязі основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсяги продукції не збільшує, але і без пропорційно розвинутого допоміжного виробництва основні цехи з повною віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати оптимально виробничу структуру підприємства - важливий напрямок кращою використання основних фондів.

Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей - швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно и економічно обґрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства.

Список використаної літератури

1. Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. - Москва: Финансы и статистика, 1994. - 724С.

2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К. Вища школа. 1994. - 364с.

3. Беконя С.М. Актуальні питання реформи системи оподаткування. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: "Економіка України." // №3, 1993р.

4. Василик О.Д. Шляхи зміцнення фінансового становища держави. Науково-технічний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України, "Фінанси України" // №7, 1998 р.

5. Василик О.Д. Державні фінанси України. - Київ: Вища школа, 1997. - 320с.

6. Грабова Н.М. "Теорія бухгалтерського обліку" - Київ: Основи, 1993. - 286с.

7. Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия. - М.: Интел-синтез, 1994. - 124с

8. Ковлев В.В. Анализ финансового состояния и прогнозирования банкротства. - М.: Аудит - 1994.163с.

9. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1995 - 160с.

10. Кратнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. - М.: - Дис. 1997. - 224с.

11. Крутиков Р.А. Толковый словарь рыночной єкономики. - М.: Сотрудничество, 1993. - 301с.

12. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансы и статистика. 1997 - 176с.

13. Макаров В.Г. "Теория бухгалтерского учета" - К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

14. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. - Київ: Основи, 1993. - 383С.

15. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник. - в 2 т. - К.: "Хвиля-прес”, Донецьк, 1995. - 400 с.

16. Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета. - К.: Основи, 1997. - 243 с.

17. Родионова В.М. Финансы. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 400С.

18. Суторміна В.М., Федосов В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1993. - 247с.

19. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. - К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

20. Тальмина П.В. Финансовые рычаги повьішени фондоотдачи. - М.: Финансьі статистика, 1990. - 207с.

21. Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. - М.: Финансы и статистика, 1984. - т.1.511с.

22. Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. М.: Финансы и статистика, 1986. - т.2-511с.

23. Финансово-кредитный словарь. В 3-х т. - М.: Финансы і статистика, 1988 т.3. - 511с.

24. Черкасов В.Е. Практическое руководство по финансово-экономическим расчетам. - М. Метаінформ, 1995г. - 128с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.