Собівартість продукції та її зниження на прикладі приватного підприємства "АІС"

Собівартість продукції як елемент економічних розрахунків роботи підприємства. Структура собівартості, чинники, що її визначають. Планування собівартості на прикладі приватного підприємства "АІС", розрахунок її зниження по техніко-економічним чинникам.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.10.2012
Размер файла 152,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2. Якби в звітному році фондовіддачаа не знизилася, то за рахунок приросту основних активів підприємство могло б одержати продукції на суму:

Фвіддача ін * (Sосн. кап. отчет-Sосн. кап. перед) =308,893 т. грн

Через зниження фондовіддачі підприємство втратило продукції на суму:

(Фотдача звіт - Фотдача ін) * Sосн. кап. звіт=-408,66 т. грн.

У підсумку відхилення валової продукції складає 3088,893-408,66=2680 т. грн.

3. Визначимо вплив фондовіддачі на обсяг реалізації:

Таблиця 2.11.

Вплив фондовіддачі на обсяг реалізаціїї продукції підприємства

Показники

перед період

звіт період

абс. откл.

отн. откл.

Виторг

836,0

843,0

-7

-7

Вартість осн. капиталу

63,4

339,7

+224,0

+2,96

Фондовіддача

1,1058

1,0834

-0,0224

-2,026

У звітному році спостерігається зниження фондовіддачі. Вартість основного капіталу росла швидше, ніж виторг. За рахунок зниження фондовіддачі підприємство втратило у виторзі: 1,1058 * (77840-75600) =2476,99-зміна обсягу реалізації, котре могло б бути, якби фондовіддача не знизилася.

За рахунок зниження фондовіддачі на 0,0224% підприємство втратило: (1,0834-1,1058) * 77840=-1743,62 тис. грн. Разом абсолютне відхилення виторгу дорівнює 2476,99-1743,62=730 тис. грн

Економічний аналіз витрат на виробництво (собівартості продукції) є важливим інструментом управління витратами, що дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та зниження ціни одиниці продукції.

Мета аналізу витрат на виробництво продукції полягає у виявленні можливості раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів щодо оптимізації витрат, обґрунтуванні управлінських рішень

Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу витрат на виробництво, наведено в табл.2.12.

Таблиця 2.12

Інформаційна база для аналізу витрат на виробництво

№ з/п

Група

Джерела інформації

1

Первинні документи

акти-вимоги, акти на списання палива, енергії, акти-вимоги на зміну (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітно-забірні картки, матеріальні звіти, акти виконаних робіт, наряди, табелі обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати, посвідчення про відрядження, авансові звіти, довідки бухгалтерії, розрахунки бухгалтерії, накладні, рахунки тощо.

2

Рахунки бухгалтерського обліку

23 "Виробництво”, 80 "Матеріальні витрати”, 81 "Витрати на оплату праці”, 82 "Відрахування на соціальні заходи”, 83 "Амортизація”, 84 "Інші операційні витрати”, 90 "Собівартість реалізації”.

3

Облікові регістри

Журнал 5, 5А

4

Фінансова звітність

ф. № 1 "Баланс”, ф. № 2 "Звіт про фінансові результати”, ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності”

5

Статистична звітність

ф. № 1-ПВ "Звіт з праці”, ф. № 5-с "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) ”

6

Інші джерела

норми та нормативні споживання ресурсів, дані про відхилення від норм, калькуляції, матеріали обстежень, перевірок, спостережень, нарад, конструкторська і технологічна документація, кошториси витрат на виробництво, результати попередніх аналітичних досліджень тощо.

Залежно від існуючого рівня собівартості, конкретних завдань, поставлених адміністрацією, аналіз може проводитися одночасно за всіма або за декількома напрямками, охоплювати весь цикл виробництва або окремі його стадії і процеси. При цьому для досягнення поставленої мети аналіз собівартості продукції повинен проводитися систематично. У результаті інформація про динаміку витрат, фактори їх зміни буде накопичуватися постійно, що забезпечить якість аналізу ті підвищить обґрунтованість рекомендацій для керівництва.

Таблиця 2.13.

Класифікація витрат підприємства

з/п

Ознаки класифікації

Групи витрат

Характеристика витрат

1

2

3

4

1

По відношенню до виробничого процесу

Основні

Безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг)

Накладні

Виникають у зв'язку з організацією, обслуговування і управлінням виробництвом (величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством)

2

По відношенню до обсягів виробництва

Умовно-постійні

Величина їх не змінюється або майже не змінюється при зміні обсягу виробництва

Умовно-змінні

Величина їх змінюється пропорційно до зміни обсягу виробництва

3

За єдністю складу

Одно-елементні

Включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення

4

За способом віднесення на собівартість окремих видів продукції

Прямі

Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів

5

За доцільністю

Продуктивні

Виправдані або доцільні для даного виробництва витрати

Непродуктивні

Утворюються внаслідок недоліків у технології та організації виробництва

Для досягнення мети та поставлених завдань аналізу необхідним є його організація на різних етапах життєвого циклу продукції (робіт, послуг); проведення ретроспективного, оперативного та перспективного аналізу (табл.2.14.).

Таблиця 2.14.

Види аналізу собівартості продукції

№ з/п

Вид аналізу

Мета

Використання результатів

1

Ретроспективний

Накопичення інформації про динаміку витрат, фактори її зміни

Визначення планової собівартості продукції, формування цінової політики, розробки управлінських рішень, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції

2

Оперативний

Спрямований на своєчасне виявлення непродуктивних витрат і втрат, оперативне реагування для їх попередження і усунення

Гнучке маневрування ресурсами, прийняття оперативних управлінських рішень

3

Перспективний

Оцінка можливого збільшення чи зменшення собівартості продукції у цілому і окремих виробів у зв'язку зі змінами на ринку ресурсів і товарів, які прогнозуються

Визначення змін собівартості окремих видів продукції, в загальних витратах на перспективу, розробка стратегічних рішень

Для забезпечення достовірності результатів аналізу необхідно привести показники собівартості різних періодів у вигляд, придатний для порівняння. Зокрема, така необхідність з'являється при:

Ю зміні структури підприємства в результаті злиття з іншими виробничими структурами, виділення окремих структурних частин при здачі їх в оренду, створення спільних підприємств тощо;

Ю зміні у зв'язку зі змінами в системі економічних відносин складу витрат, які включаються до собівартості продукції, або при віднесенні до неї витрат, які включаються до собівартості продукції, або при віднесенні до неї витрат, які відшкодовувались раніше з інших джерел;

Ю достатньо відчутному зростанні цін на запаси, виготовлену продукцію, підвищенні заробітної плати, викликаному інфляційними процесами.

Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції

На першому етапі аналізу загальної суми витрат на виробництво необхідно надати загальну оцінку рівня собівартості, визначити відхилення звітних показників від прогнозних, оцінити їх динаміку, виявити фактори, що вплинули на ці відхилення.

Однак порівнювати можна лише ті показники собівартості, які розраховані за єдиною методикою. Розрізняють наступні види собівартості (табл.2.15).

Таблиця 2.15.

Класифікація собівартості

Собівартість

Характеристика

За складом витрат

Технологічна

Включає прямі витрати на робочому місці, ділянці; характеризує рівень витрат на здійснення окремих технологічних операцій, на виготовлення окремих деталей, вузлів тощо. При порівнянні собівартості окремих деталей можна прийняти рішення щодо власного виробництва чи придбання деталей у постачальника

Виробнича

Збільшена на суму витрат, пов'язаних з управлянням виробничими підрозділами, що випускають продукцію. Характеризує рівень витрат на виготовлення продукції

Повна

Виробнича собівартість, збільшена на суму адміністративних витрат на збут. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, які пов'язані як з виробництвом, так і реалізацією продукції. Використовується не для оцінки активів, а для цілей довгострокового планування та визначення ціни на продукцію

За ступенем узагальнення даних

Індивідуальна

Характеризує витрати конкретного підприємства по випуску продукції

Фірмова

Включає витрати на виробництво та реалізацію продукцію за групою підприємств, які входять до об'єднання, фірми, тресту

Середньогалузева

Характеризує середні по галузі витрати на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг) і розраховується за формулою середньозваженої на підставі індивідуальних показників собівартостей підприємств галузі

За ознакою часу

Планова

Включаються максимально допустимі витрати підприємства на виготовлення продукції, передбачені планом на наступний період

Фактична

Характеризує розмір фактично витрачених засобів на випущену продукцію

Аналіз динаміки, структури витрат і факторів їх зміни дає можливість своєчасно реагувати на відхилення від нормальних параметрів виробничого процесу, розробити відповідні заходи з недопущення зайвих витрат і втрат, виявити тенденції зміни витрат, розробити заходи для їх оптимізації.

Поглиблюючи аналіз витрат на виробництво, необхідно врахувати їх залежність від обсягів виробництва, тобто поділ на поділ на постійні та змінні, що дозволяє провести аналіз беззбитковості і оптимізувати структуру продукції, яка випускається.

Підприємства з невеликою номенклатурою продукції планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють з прогнозною та фактичною за попередній період, визначаючи при цьому причини відхилень тенденції у змінах собівартості.

Поглиблюючи аналіз витрат на виробництво, необхідно врахувати, що собівартість продукції залежить підрівня ресурсомісткості виробництва (трудомісткості, матеріаломісткості, фондомісткості, енергомісткості) та зміни цін на споживчі ресурси в зв'язку з інфляцією.

При цьому для більш об'єктивної оцінки діяльності підприємств і повного виявлення резервів при аналізі собівартості продукції необхідно врахувати вплив зовнішнього інфляційного фактору: фактичну кількість спожитих ресурсів на виробництво продукції потрібно помножити на зміну середнього рівня ціни за кожним видом ресурсів, а отримані результати додати. Узагальнюючий показник собівартості промислової продукції - витрати на 1 грн. продукції. Переваги використання даного показника є наступні: універсальність - даний показник визначається за всіма галузями та на всіх рівнях управління усувається відмінність у підходах до старої та нової продукції; охоплюється як порівняна, так і непорівнянна продукція; з'являється можливість простежити динаміку змін собівартості продукції.

Якщо представники собівартості товарної продукції у вигляді суми добутків собівартості одиниць продукції за кожним видом, що виготовляється, на обсяг виробництва, а вартість продукції - як добуток обсягу виробництва за кожним видом на відповідні ціни, то формула для розрахунку витрат на 1 грн. продукції буде наступною:

, (2.11)

де Рв - витрати на 1 грн. продукції (рівень витрат);

ВП - вартість продукції;

ОВі - обсяг виробництва у натуральних показниках і-го найменування;

Сі - собівартість одиниці продукції;

Ці - ціна одиниці продукції; п кількість видів продукції.

Аналіз витрат на 1 грн. продукції підприємства проводиться у наступній послідовності:

1) оцінка динаміки витрат на 1 грн. продукції;

2) порівняння з даними інших підприємств, середньо галузевими показників тощо;

3) виявлення впливу факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції;

4) визначення впливу виявлення факторів на зміну прибутку підприємства.

Безпосередньо на зміну рівня витрат на 1 грн. продукції впливають фактори, які знаходиться з ним у прямому функціональному зв'язку, тобто фактори першого рівня:

Ю зміна структури випущеної продукції: цей фактор впливає на загальну суму витрат через зміну середньої собівартості одиниці продукції у зв'язку зі збільшенням або зменшенням питомої ваги конкретного виду продукції (роботи, послуги). При зростанні питомої ваги продукції, яка має витрати на 1 грн. нижче, ніж на всю продукцію, величина витрат на гривню продукції в цілому знизиться, і навпаки;

Ю зміна рівня витрат на виробництво окремих видів продукції: собівартість продукції по суті є сумою витрат на виробництво окремих видів продукції; відповідно, чим меншою є сума витрат на виробництво окремих видів продукції, тим нижчий рівень витрат на 1 грн. продукції, і навпаки;

Ю зміна цін на використані ресурси: характер впливу цього фактору аналогічний впливу попереднього фактору;

Ю зміна цін на продукції: цей фактор здійснює зворотній вплив на рівень витрат на 1 грн. продукції, тобто зниження цін спричиняє збільшення витрат на 1 грн. продукції, і навпаки.

Вплив наведених факторів на зміну витрат на 1 грн. продукції можна визначити способом ланцюгових підставок. Для цього необхідно:

1) розрахувати витрати на 1 грн. продукції при всіх базисних показниках;

2) визначити витрати на 1 грн. продукції, перераховані на фактичний обсяг виробництва та асортимент;

3) розрахувати витрати на 1 грн. продукції, перераховані на фактичну собівартість, тобто фактичний обсяг виробництва за базовими цінами;

4) визначити фактичні витрати на 1 грн. продукції.

На величину прибутку впливає собівартість продукції. Унаслідок цього, чим менше собівартість продукції, тим вище величина прибутку.

Для початку розглянемо, що мається на увазі під балансовим і реалізаційним прибутком.

Балансова (загальна) прибуток - це кінцевий фінансовий результат виробничо-господарської діяльності. Замість балансового прибутку може утворитися загальний збиток (але на підприємстві цього не відбулося).

Загальний прибуток складається з прибутку від реалізації, робіт, послуг, позареалізаційного прибутку і збитків.

Перша складова включає фінансовий результат від реалізації товарної продукції, від реалізації продукції, робіт і послуг непромислового характеру (послуги транспорту, непромислових господарств, продукції підсобного с/г, зайві виробничі запаси), фінансові результати по операціях з тарою і прибуток минулих років, виявлені в звітному році.

Друга складова включає економічні санкції (штрафи, пенні, неустойки сплачені й отримані), надходження безнадійних боргів, збитки від стихійних лих, списання боргів, дебіторської заборгованості, нестач і утрат від псування цінностей і інші втрати і збитки.

Прибуток від реалізації утвориться з виторгу від продукції, робіт і послуг за винятком матеріальних і прирівняних до них витрат.

Показники прибутку є загальноекономічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат і відображаються в бух. балансі, звітності про прибуток і збитки.

Прибуток може розглядатися як результат впливу економічних факторів, а значить основна мета аналізу прибутку виявити залежність кінцевих фінансових результатів від факторів, таких як обсяг реалізованої продукції, собівартості, ціни, структури продукції.

У процессе аналізу прибутку вирішимо наступні основні задачі: оцінимо динаміку цих показників, ступінь виконання плану, визначимо й оцінимо фактори, що впливають на ці показники і їхнє відхилення від плану.

Отже, відбулася нереалізація плану і падіння рентабельності з 27,4 % до 26,7 %, що зв'язано зі зниженням прибутку в планованих на кінець року залишках нереалізованої продукції. Планом передбачалося зниження залишків на 118 т. грн. (4300-4182). У той же час рентабельність цих залишків значно перевищує всі інші рівні рентабельності (34,7% і 41,9%).

Недоотримано прибутку: 0,7*84023/100=588,161 т. грн.

Щоб визначити, ому прибуток знизилася, потрібно провести аналіз напруженості плану по прибутку.

Таблиця 2.16.

Аналіз напруженості плану по прибутку

Показники

план

Факт

відх

в опт. цінах

по полн. собів

прибуток

в опт цінах

по полн. собів

прибуток

відхилення

1

обсяг реал. послуг

1839,0

1612,2

226,85

849,2

631,5

217,70

-91,5

2

обсяг реал. продукції

1840,2

1616,0

224,23

843,3

627,4

215,90

-83,3

3

зміна прибутку в залишках

+26,2

+18,0

-82

4

обсяг реал. прод. в опт. цінах

839,8

623,5

216,35

Ця попередня оцінка прибутку, на підставі якої можна зробити лише загальні висновки, виділити позитивні чи негативні відхилення. Але це має важливе значення для розміщення акцентів на наступних етапах аналізу.

Розходження в ступені виконання плану по прибутку в товарній і реалізованій продукції свідчать про те, що частина продукції залишається на складі нереалізованої.

Тому необхідно виявити можливості зниження залишків нереалізованої продукції. Для цього треба вивчити попит і проаналізувати ціну (можливо вона завищена).

Що стосується плану, то він недовиконаний на 83,3 т. грн., не дивлячись на перевиконання плану по обсягу як зробленої, так і реалізованої продукції, що говорить про непропорційне збільшення собівартості продукції. Таким чином, можна сказати, що план у звітному році був напружений, можливо була зроблена помилка в плануванні.

Загальна сума балансового прибутку підлягає деталізації на основні складові частини.

Таблиця 2.17.

Складові частини балансового прибутку

Показники

план

факт

відхилення

балансовий прибуток

224,23

215,30

-89,3

прибуток від реалізації

224,23

215,90

-83,3

прибуток від іншої реализ.

-

140

+140

позареалізаційний прибуток

-

180

+180

позареалізаційний збиток

-

380

+380

Аналіз прибутку від реалізації

Найбільша питома вага в загальному прибутку займає прибуток від реалізації наданих послуг. На відхилення цього прибутку від плану впливають наступні основні фактори:

відхилення в собівартості

зміна цін проти запланованих в обсязі реалізованих аданих послуг

зміна обсягу і структури реалізованих послуг

Таблиця 2.18.

Аналіз прибутку від реалізації в звітному році

Фактори

Зміна

методика розрахунку

у тис. грн

% до заг. приб.

1

2

3

4

обсяг реалізації

-10,14

-1,22

(r приросту реал=

(сума Цпл * обсяг факт. реал. / суммаЦпл * обсяг план. реал.) * 100-100=-0,045 %

*частка зміни прибутку= 22423 * (-0,045%) /100=-10,14 т. грн.

оптові ціни

+345

+41,42

частка зміни ціни =

сума Цфакт. *обсяг факт. реал. - суммаЦплан*обсяг факт. реал = 84330-83985=345 т. грн.

собівартість

-390

-46,82

частка зміни собівартості= сума сс факт. *обсяг факт. реал. - сума сс план*обсяг факт. реал. = 62740-62350=390 т. грн.

структура

-778

-93,4

частка зміни структури= сума (Цплан-сс план) *обсяг факт. реал-сума (Цплан-сплан) * обсяг план. реал. * (100+r) / 100 = - 778 т. грн.

Якщо підприємство дістає прибуток, то воно вважається рентабельним. Показники, що характеризують рентабельність, характеризують відносну прибутковість. Для об'єктивної оцінки ефективності господарської діяльності необхідно охарактеризувати динаміку рівня рентабельності.
Рентабельність підприємства,що називають загальною рентабельністю, визначають як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.
Рентабельність=Пр/Сума
Фондовіддача = Пр/Косн+Кобор= (Пр/Vреал) / (Косн / Vреал + Кобор / Vреал) = Робор/ (Кемк. осн. +Кемк. обор.)
Як видно з отриманих формул на загальну рентабельність впливають рентабельність обороту і фондовіддачакапіталу.
Таблиця 2.19.
Рентабельність підприємства у звітному році

Показники

перед. період

Звіт. період

абс. отклон.

1

2

3

4

5

1

балансовий прибуток

81,2

5,6

-77,2

2

вартість основ. капіталу

63,4

339,7

+224,0

3

вартість обор. капіталу

139,0

204,3

+65,3

4

обсяг реалізації

1839,6

1538,9

-300,7

5

рентабельність обороту, %

26,87

25,53

-1,34

6

Фондовіддача осн. кап.

90,43

92,3

+1,87

7

фондомісткість обор. кап.

43,18

44,82

+1,64

8

Рентабельність капіталу

20,11

18,62

-1,49

Аналіз рентабельності обороту: Робор = Пр/Vреал

1.1 Вплив зміни обсягу реалізації:

Роб= (Пр перед/Vреал отчет-пр перед/Vреал перед) *100%=

(22465/84330-2465/83600) * 100% = - 0,23%

Зменшення обсягу реалізації знизило рентабельність обороту на 0,23%.

1.2 Вплив зміни прибутку:

Роб= (Пр звіт/Vреал отчет-пр план/Vреал звіт) *100%=-1,11%

Зниження прибутку знизило рентабельність обороту на 1,11%.

1.3 Разом:

0,23-1,11=-1,34%

Загальне зниження рентабельності обороту в звітному році.

Аналіз загальної рентабельності: Р = Пр/Сума До

2.1 Вплив зміни фондовіддачі осн. капіталу:

Р= (Роб перед/Кемк. осн. звіт+Кемк. про. перед-роб

перед/Кемк. осн. перед. + Кемк. про. перед) * 100%=-0,28%.

Ріст основного капіталу зменшило Р підприємства на 0,28%

2.2 Вплив зміни фондовіддачі обор. капіталу:

Р= (Роб перед/Кемк. осн. звіт+Кемк. про. звітів-роб

перед/Кемк. осн. звіт. +Кемк. про. отч) * 100% = - 0,24%

Ріст оборотного капіталу зменшило Р підприємства на 0,24%

2.3 Вплив зміни Роборота:

Р= (Роб звіт/Кемк. осн. звіт+Кемк. про. звітів-роб перед / Кемк. осн. звіт. +Кемк. про. звіт.) * 100%=-0,98%

Зниження Роборота знизило Р підприємства на 0,98 %

2.4 Разом:

0,28-0,24-0,98=-1,49 %

Загальне зниження рентабельності підприємства в звітному році.

Розділ 3. Розрахунок зниження собівартості товарної продукції по техніко-економічним чинникам

Для виявлення резервів зниження собівартості необхідно визначити фактори, які обумовлюють це зниження.

Під факторами зниження собівартості продукції (робіт, послуг) розуміють усю сукупність рушійних сил і причин, які визначають її рівень та динаміку.

Розрізняють такі фактори зниження собівартості продукції:

1) підвищення технічного рівня виробництва, зокрема упровадження нової прогресивної технології, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології, що застосовується; краще використання сировини та матеріалів;

2) поліпшення організації виробництва і праці, тобто удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; упровадження наукової організації праці; поліпшення використання основних виробничих фондів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо;

3) зміна обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочення умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу виробництва;

4) зміна структури, асортименту та поліпшення якості продукції. Індексний метод дає змогу врахувати вплив перелічених факторів на зниження собівартості продукції.

Види собівартості

1. У залежності від часу формування витрат розрізняють:

Планова собівартість передбачає попереднє планування і розраховується на основі раніше досягнутого рівня витрат з урахуванням зниження, що передбачається.

Звітна (фактична) собівартість характеризує фактичний рівень витрат за минулий (звітний) період. Вона розраховується по звітним даним за відповідний період і використовується для визначення результатів виробничої діяльності і виявлення резервів для зниження витрат.

Кошторисна собівартість характеризує витрати на виробництво виробу або замовлення, що виконують у разовому порядку.

2. У залежності від місця формування витрат розрізняють:

Виробнича собівартість - витрати на виробництво продукції у межах усього підприємства.

Повна собівартість - складається з витрат на виробництво і реалізацію продукції.

3. По тривалості розрахункового періоду розрізняють собівартість:

місячну;

квартальну;

річну.

4. По складу продукції розрізняють:

Собівартість валової продукції. З кошторису витрат вираховують витрати, що не включаються у виробничу собівартість (витрати на підготовку й освоєння нової продукції, якщо вони не фінансуються з прибутку, невиробничі витрати, утрати від браку), віднімається приріст суми зменшення залишків витрат майбутніх періодів, підсумовується приріст зменшення залишків майбутніх платежів (відпускні, винагороди за стаж роботи, підготовчі роботи в сезонних виробництвах).

Собівартість товарної продукції - це собівартість валової продукції за відрахуванням приросту залишків незавершеного виробництва плюс витрати по збуту.

Собівартість реалізованої продукції - це собівартість товарної продукції мінус приріст залишків нереалізованої (готової) продукції.

Собівартість незавершеного виробництва.

5. У промисловості розрізняють: індивідуальну і галузеву собівартість.

Індивідуальна собівартість обумовлюється конкретними умовами, у яких діє те або інше підприємство.

Галузева собівартість - це витрати, пов'язані із виробництвом і реалізацією якогось виду продукції по групі однорідних підприємств або галузей.

Середньогалузева собівартість визначається в середньому по галузі.

Собівартість продукції відображає рівень витрат підприємства на її виробництво і комплексно характеризує ефективність використання ним усіх ресурсів, організаційний та технічний рівень виробничого процесу, рівень продуктивності праці тощо. Показник собівартості продукції є дуже важливим і використовується для обґрунтування багатьох економічних рішень, зокрема:

1) під час встановлення ціни на продукцію. У цьому разі собівартість є нижньою межею і базою для встановлення ціни на продукцію підприємства. Тому зниження собівартості продукції є важливим чинником, що дає змогу підприємству при діючих ринкових цінах отримувати більший прибуток;

2) під час економічного аналізу господарської діяльності підприємства показник собівартості продукції застосовується для контролю за використанням матеріальних, нематеріальних, грошових і трудових ресурсів;

3) при схваленні рішень щодо вдосконалення виробництва собівартість продукції використовується як показник доцільності впровадження організаційно-технічного заходу. Захід вважається економічно ефективним, якщо внаслідок його впровадження собівартість продукції підприємства знижується.

Економічний аналіз витрат на виробництво (собівартості продукції) є важливим інструментом управління витратами, що дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та зниження ціни одиниці продукції.

Мета аналізу витрат на виробництво продукції полягає у виявленні можливості раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів щодо оптимізації витрат, обґрунтуванні управлінських рішень.

Розрізняють індивідуальну та галузеву собівартості продукції. Індивідуальна собівартість продукції характеризує витрати конкретного підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Вона застосовується при плануванні та оцінці роботи конкретного підприємства. Галузева собівартість відображає середні у галузі витрати на виробництво і реалізацію продукції.

На собівартість продукції впливає багато факторів, що обумовлені як специфікою галузей господарства країни, так і конкретними умовами, що склались на підприємстві. Підвищений рівень собівартості продукції підприємства порівняно із галузевою собівартістю свідчить про наявність негативного впливу низки факторів, що мають місце на цьому підприємстві. Такими факторами можуть бути: застаріле технологічне обладнання, неефективне використання робочого часу, низька продуктивність праці, невиправдано високі матеріаломісткість, витрати на доставку, адміністративні витрати, застосування непродуктивних технологій тощо.

Відносне зниження собівартості за рахунок економії матеріальних витрат () у результаті зміни норм витрат сировини, матеріалів, енергії на одиницю продукції та цін на ресурси визначають за формулою:

, (3.1)

де, ІМ - індекс норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

ІЦ - індекс цін на одиницю матеріального ресурсу;

- частка матеріальних витрат у собівартості продукції в базовому періоді.

Індекси норм витрат матеріальних ресурсів і індекси цін розраховують за формулами:

, (3.2)

, (3.3)

де q1 - обсяг виготовленої продукції; за планом (звітом);

m0, m1 - норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції відповідно у базовому і плановому (звітному) періодах;

р0, р1 - ціна ресурсу відповідно в базовому і плановому (звітному) періодах.

Відносне зниження собівартості за рахунок зростання продуктивності праці та економії заробітної плати () обчислюють за формулою:

, (3.4)

де ІЗ.П. - індекс зростання заробітної плати;

ІП.П. - індекс зростання продуктивності праці;

- частка заробітної плати у собівартості продукції базового періоду.

Індекс середньої заробітної плати та індекси продуктивності праці (обчислюються для робітників, що працюють за відрядною системою оплати праці) розраховують так:

; (3.5)

, (3.6)

де З0, З1 - середня заробітна плата відповідно в базовому і плановому (звітному) періодах;

П0, П1 - продуктивність робітників відповідно у базовому і плановому (звітному) періодах.

Відносне зниження собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат () розраховують за формулою:

, (3.7)

де ІУ.П. - індекс зростання умовно-постійних витрат;

Іq - індекс зростання обсягу випуску продукції;

- частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції.

Для обчислення впливу структурних змін в асортименті продукції на зміну витрат (), що відносять на собівартість, застосовують формулу:

, (3.8)

де

С0 - собівартість товарної продукції в базовому періоді; С0і - собівартість одиниці і-го виду продукції в базовому періоді; А1і - кількість і-ї продукції в плановому (звітному) періоді.

Вплив зміни якості сировини (збільшення чи зменшення частки корисного компоненту) визначають за формулою:

, (3.9)

де КЯ - коефіцієнт якості сировини, який визначають співвідношенням частки корисного компоненту планового (звітного) і базового періодів.

Висновок

У курсовій роботі розглянуто питання "Собівартість підприємства та шляхи її зниження", а також проведено аналіз діяльності підприємства "АІС". Після проведеного економічного аналізу необхідно зауважити, що позитивно оцінити роботу підприємства в звітному році не можна, оскільки прибуток як балансова, так і реалізаційна знизилася. Основна причина цієї зміни питомої ваги різнорентабельних послуг у загальній структурі і хоча собівартості наданих послуг знизилась, але збільшилася частина позареалізаційних витрат у звітному році.

1. Як економічна категорія собівартість продукції виконує ряд найважливіших функцій:

урахування і контроль усіх витрат на випуск і реалізацію продукції;

є базою для формування цін на продукцію підприємства, розрахунку прибутку і рентабельності;

економічне обґрунтування доцільності вкладення реальних інвестицій на реконструкцію, технічне переозброєння і розширення діючого підприємства;

служить одним із показників ефективності виробництва, у частині спожитих ресурсів;

визначення оптимального обсягу випуску продукції підприємством;

використовується при економічному обґрунтуванні прийняття управлінських рішень.

У сучасних умовах роль і значення собівартості продукції для підприємства зростає.

З економічних і соціальних позицій значення зниження собівартості для підприємства полягає в наступному:

у збільшенні прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, а отже, у появі можливості не тільки в простому, але і розширеному відтворенні;

у появі більшої можливості для матеріального стимулювання робітників і рішення багатьох соціальних проблем колективу підприємства;

у поліпшенні фінансового стану підприємства і знижені ступеня ризику банкрутства;

у можливості зниження ціни реалізації на свою продукцію, що дозволяє значною. мірою підвищити конкурентоздатність продукції і збільшити обсяг продажів.

Види собівартості

У залежності від часу формування витрат розрізняють:

Планова собівартість передбачає попереднє планування і розраховується на основі раніше досягнутого рівня витрат з урахуванням зниження, що передбачається.

Звітна (фактична) собівартість характеризує фактичний рівень витрат за минулий (звітний) період. Вона розраховується по звітним даним за відповідний період і використовується для визначення результатів виробничої діяльності і виявлення резервів для зниження витрат.

Кошторисна собівартість характеризує витрати на виробництво виробу або замовлення, що виконують у разовому порядку.

У залежності від місця формування витрат розрізняють:

Виробнича собівартість - витрати на виробництво продукції у межах усього підприємства.

Повна собівартість - складається з витрат на виробництво і реалізацію продукції.

По тривалості розрахункового періоду розрізняють собівартість:

місячну;

квартальну;

річну.

По складу продукції розрізняють:

Собівартість валової продукції. З кошторису витрат вираховують витрати, що не включаються у виробничу собівартість (витрати на підготовку й освоєння нової продукції, якщо вони не фінансуються з прибутку, невиробничі витрати, утрати від браку), віднімається приріст суми зменшення залишків витрат майбутніх періодів, підсумовується приріст зменшення залишків майбутніх платежів (відпускні, винагороди за стаж роботи, підготовчі роботи в сезонних виробництвах).

2. Зниження балансового прибутку у свою чергу знизило рентабельність обороту і привело до зменшення можливостей рентабельності капіталу. Крім того в звітному році одночасне зменшення матеріалоємності продукції і зниження фондовіддачі активної частини основних фондів, що у свою чергу було викликано збільшенням вартості встановленого устаткування на підприємстві, вплинуло на зниження фондовіддачі основного капіталу. У такий спосіб збільшення вартості капіталу супроводжувалося погіршенням його використання. Так само в звітному році відбулося погіршення використання оборотного капіталу. Це зажадало залучення додаткових коштів для поповнення оборотного капіталу. А збільшення фондомісткості оборотного капіталу привело до того, що підприємство недоодержало можливого виторгу від реалізації продукції.

Усе вищесказане дозволяє зробити висновок про те, що в звітному році підприємство не використовувало усіх своїх резервів, унаслідок чого робота була неефективною.

3. Основною причиною недоодержання прибутку від реалізації в звітному році стало збільшення частки менш рентабельних виробів у структурі (у загальному обсязі реалізації). Це зміна структури зменшило прибуток на 77,8 т. грн., що складає майже 93,5 % від загальної суми зниження прибутку. Недовиконання плану по обсязі реалізації на 0,045 % викликало відповідне зниження прибутку, але незначне (10,14 %).

У звітному році відбулося значне зниження балансового прибутку на 77,8 т. грн. Основна причина цього зміна питомої ваги різнорентабельних послуг у загальній структурі, а також поява позареалізаційних витрат у звітному році.

У такий спосіб підприємство не цілком використовує свої резерви. Резервами збільшення прибутку є наступні:

4. Зниження собівартості товарної продукції, у тому числі:

відносне скорочення витрат, відносне зниження амортизаційних відрахувань, скорочення утрат від шлюбу, ліквідація непродуктивних витрат, економія матеріалів, зниження матеріалоємності продукції, зміна асортименту і структури надання послуг, виявлення збиткових і малорентабельних виробів, збільшення випуску яких спричинило за собою найбільше підвищення собівартості, вивчення їхнього виробництва і заміна новими, прибутковими і необхідними виробами, а також підвищення технологічного й організаційного рівнів виробництва.

Зміна цін, у тому числі:

на готову продукцію, на матеріальні ресурси, тарифів на енергію, на вантажні перевезення;

Підвищення якості надання послуг.

Збільшення обсягу надання послуг

Збільшення величини прибутку від реалізації наданих послуг в результаті зміни її залишків.

5. Зміна величини прибутку (збитків) від іншої реалізації, а також від позареалізаційних операцій. Зниження рентабельності в звітному році відбулося зниження рентабельності. Це зниження відбулося через зниження рентабельності обороту (яке у свою чергу відбулося за рахунок зменшення прибутку), а також через погіршення використання капіталу.

6. Як видно з таблиці в звітному році планувалося, що сума балансового прибутку буде дорівнює сумі прибутку від реалізації, тобто інші прибутки та збитки не передбачалися. Однак у звітному році недовиконання плану по балансовому прибутку на 4% відбулося в результаті недовиконання плану по прибутку від реалізації на 3,7%.

У той же час балансовий прибуток збільшився фактично на 140+180=320т. грн. за рахунок одержання додаткових прибутків, що не були заплановані.

Проте розходження в показниках прибутку від реалізації і загального прибутку вказують на позареалізаційні збитки, що перевищують позареалізаційні доходи на 200 т. грн., що природно зменшує балансовий прибуток на цю суму.

Список використаних джерел

1. Аналіз вигід і витрат. Практичний посібник / Секретаріат Ради скарбниці. Канада. Пер. з англ. - К,: Основи, 1999.

2. Баканов М.Й., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 416 с.

3. Бандурка А.М., Червяков И. М, Финансово-экономический анализ: Учебник. - Харьков: Ун-тМВД, 1999.

4. Болюх М.А., Горбаток М.І. Збірник задач з курсу "Економічний аналіз": Навч. посібник. - К., 2002. - 232 с.

5. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖГТІ, 2000. - 416 с.

6. Житна І, П, Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища шк., 1992.

7. Івахненко В, М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання прес, 2000.

8. Івахненко В.М., Горбаток М.І., ЛьовочкІн В.С. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 1999. - 176 с.

9. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник, - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 190с.

10. Іващенко В. І, Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. - К.: КНЕУ, 1999. - 204 с.

11. Каракоз Й.Й., Самборский В.Й. Теория экономического анализа. - К.: Вища шк., 1989. - 255 с.

12. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности.2-е изд., перераб. й доп. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 512 с.

13. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2000.

14. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 132с.

15. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів: Світ, 1998. - 208 с.

16. Павленко А.Ф., Чумаченко М.Г. Трансформація курсу "Економічний аналіз діяльності підприємств": Наук. доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 88 с.

17. Пінчук Н.С., Галузинський Г.П., Орленко Н.С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 328

18. Русак Н.А., Стражев В.Й., Мигун О, Ф. й др. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности.4-е изд. - Минск: 1999. - 398 с.

19. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. й доп. - Минск: Новое знание, 1999. - 688с.

20. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.3-тє вид., перероб. - Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2000. - 368 с.

21. Чумачепко Н.Г. Внутризаводской экономический анализ. - К.: Техника, 1968. - 288с.

22. Чумаченко Н.Г. Учет й анализ в промышленном производстве США. - М.: Финансы, 1974. - 238 с.

23. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - М.: Инфра-М, 2002. - 333 с.

24. Сергеев А.А. Экономические основы бизнес-планирования. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 462 с.

25. Тарасюк Г.М., Бізнес-план: розробка, обгрунтування та аналіз: Навч. посібник. - Ж.: ЖДТУ, 2006. - 420с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.