III. Рекомендації щодо аналізу власного капіталу підприємства та його збільшення

3.1 Вдосконалення методики аналізу власного капіталу

Аналітична обробка економічної інформації дуже важка та потребує більшого обсягу різноманітних обчислень. При переході до ринкових відносин потреба до аналітичної інформації значно збільшилася. Це пов'язано з потребою розробки та обґрунтованістю перспективних бізнес-планів підприємства, комплексної оцінки ефективності короткострокових та довгострокових управлінських рішень. В зв'язку з цим автоматизація аналітичних розрахунків є об'єктивною необхідністю. Так як за допомогою ЕОМ більш глибше та всебічно вивчаються економічні явища та процеси, більш повно вивчаються резерви збільшення ефективності виробництва.

Так, наприклад, проведемо аналіз зміни власного капіталу підприємства ЗАТ «ХХХ», використовуючи пакет прикладних програм «Загальний аналіз рядів динаміки» обчислювального центру університету.

Треба відмітити, що вихідні данні відображають квартальну величину власного капіталу за останні три роки (з 2000 - 2002 рік). При цьому спостерігається постійне збільшення цієї величини на протязі вказаного періоду. Так, максимальний рівень власного капіталу зафіксований в грудні 2002 року і складав 88 486 тис. грн., а мінімальний - в січні 2000 року - 67 038 тис.грн. Що свідчить про постійне збільшення власного капіталу на протязі трьох років.

Середній рівень власного капіталу за даний період складає 82 516 тис. грн. Закономірність зміни власного капіталу можна охарактеризувати за допомогою казникової лінії (параболи):

Y=66561,5+390,646X+120,720X²,

яка на 99,6% згладжує ряд динаміки (коефіцієнт детермінації = 99,56%), тобто виключає вплив випадковості.

Відхилення теоретичних рівнянь (значень ряду) від емпіричних уявляє собою різні величини. Так, найбільше відхилення спостерігається в ІІ кварталі 2001 року (+859,7 тис.грн.), що складає 1,174%, а найбільше в IV кварталі 2000 року і складає 7,363% (-954,6 тис.грн.). Це вказує на відповідну різницю між теорією та практикою.

Коефіцієнт кореляції служить для виміру тісноти взаємозв'язку між аналізованими признаками та його значення дорівнює 0,9997808, що вказує за шкалою Чеддока на тісний прямий взаємозв'язок між величинами власного капіталу, що вивчаються.

Таким чином, аналіз власного капіталу за три роки на базі ЕОМ дає наглядне явище про характер власного капіталу та дозволяє простежити динаміку зміни та встановити основну тенденцію збільшення власного капіталу.

Для виявлення факторів, які впливають на величину власного капіталу необхідно провести кореляційно-регресійний аналіз, тобто побудова та аналіз однофакторних та багатофакторних регресійних моделей за допомогою ЕОМ.

Використання кореляційно-регресійного аналізу в економічних умовах потребує проведення перевірки відповідності вихідних даних вимогам цього методу. Спочатку розраховуються статистичні характеристики вивчення сукупності (X₁, X₂, Y), де X₁, X₂ є факторними показниками, а Y - результативним. На основі обробки вихідної інформації на ЕОМ має статистичну характеристики, які наведені в пункті 2. З цього видно, що вихідна інформація є однорідною та пригода для подальшого вивчення., так як розраховані показники варіації (V_y=4,32%, V_x1=0,91%, V_x2=0,71%) є меншими ніж V_крит. - 35%.

Перевірка на нормальність розподілення вихідних даних проводиться шляхом порівняння асиметрії і ексцесів з їх помилками. При відповідності закону розподілу повинно додержуватися нерівності:

На основі п. 3.1 маємо відповідність всіх змінних нормальному закону розподілу. Перевірка незалежності явищ результатного признаку проведена по критерію Дарбіна-Ватсона і показала на значимість автокореляції. Це підтверджується і по критерію коефіцієнта Ст'юдента (Т_вич.>Т_табл.).

Перевірка статистичної незалежності (мультиколінеарності) факторів проведена за допомогою критерії ХИ-квадрат. Вона показала наявність мультиколінеарності.

Парна оцінка взаємозв'язку факторів показала наявність тісних взаємозв'язків між ними, що підтверджує корні коефіцієнти кореляції і детермінації. При будуванні багатофакторної регресійної моделі важливий правильний вибір ряду рівняння, яке описує залежність результативного показника (y-власний капітал) від прийнятих факторів (Х₁ - обсяг реалізованої продукції). Для (Y) оптимальна лінійна формула взаємозв'язку з вивчаємими показниками, яка має вигляд:

Y=A₀+A₁X₁+A₂X₂ (2)

де А₀ - вільний член рівнянні;

А₂ і А₁ - коефіцієнти регресії.

З усього видно, що А0=6446, А1=2798, А2=-1622, тоді рівняння приймає вид багатогранної регресії:

Y=6446+2798X₁+(-1622)X₂

Отримані показники адекватності рівняння свідчать, що коефіцієнт багатогранної кореляції (R) дорівнює 0,55968.

Перевірка R проведена по критерію Фашера (F), яка показала, що кореляція в міру. Але так, як F_вич.<F_табл., то отримане рівняння неадекватне, а коефіцієнти кореляції незначні [24;124].

Точність отриманого рівняння регресії можна перевірити і по відносній помилці (Е), якщо вона 5, то рівняння достатньо точне. Середня відносна помилка в нашому випадку дорівнює 2,74%, а максимальна відносна помилка - 6,84%. Це говорить про неповну надійність даного рівняння, тобто воно не є точним.

Розраховані також показники еластичності, які відображають зміну Y при змінах X₁ та X₂ на 1%. Дані свідчать, що величина власного капіталу збільшиться на 9,324%, якщо збільшиться обсяг реалізованої продукції, і зменшиться на 9,099%, якщо витрати на виробництво продукції збільшаться на 1%.

Таким чином, регресійна модель має середні оціночні показники і рекомендуються для попередньої оцінки виливу даних факторів на величину власного капіталу.

З зробленої роботи можна зробити висновок, що багатофакторний кореляційний аналіз має важливу наукову і практичну значимість. Він дозволяє вивчити закономірності зміни результативного показника в залежності від поведінки різних факторів, визначити їх вплив на величину результативного показника, встановити, які з них є основними, а які другими. Цим досягається більш об'єктивна оцінка діяльності підприємства, більш точне та повне визначення внутрі господарського резервів і планових показників.

3.2 Пропозиції по збільшенню статутного капіталу і створенню резервного капіталу

Практика великих західних фірм показує, що більшість з них вкрай неохоче прибігають до випуску додаткових акцій. По-перше, додаткова емісія акцій є дуже дорогої і тривалий у часі процесом. По оцінці західних експертів витрати можуть складати 5-10% номіналу загальної суми коштовних паперів, що випускаються. По-друге, емісія може супроводжуватися спадом ринкової ціни акцій фірми-емітента.

Збільшення статутного капіталу без залучення додаткових інвестицій можливо тільки в межах суми нерозподіленого прибутку. Це можна зробити в такий спосіб:

– збільшити номінальну вартість випущених раніше акцій, з обов'язковим вилученням зі звертання старих, чи випустити нові, так називані бонусні акції. Порядок проведення бонусної емісії акцій починається з визначення коефіцієнта збільшення статутного капіталу (ДО), що розраховується по формулі [28;67]:

,

де УК^П - первісний розмір статутного капіталу

ДК - додатковий капітал, що включається в статутний капітал.

На цьому отриманий коефіцієнт повинний збільшити номінальну вартість акцій, що належать кожному акціонеру.

Випуск бонусних акцій не змінює розміру власного капіталу, а лише переводить частина його з одного синтетичного рахунка на інший, не впливаючи при цьому на фінансові результати.

Світова практика показує, що для всякого акціонерного підприємства обов'язково поступове утворення резервного капіталу.

Граничний розмір резервного фонду знаходиться в прямої залежності від розміру статутного капіталу. У світовій практиці гранична сум резервного капіталу коливається від 10% до 40% статутного капіталу.

Диференціація резервного капіталу в обліку і балансі знайшла широке поширення у світовій практиці. Так, у багатьох країнах кожному з видів ресурсів відповідає окрема стаття балансу. Деталізація статей балансу по окремих видах ресурсів, з одного боку, підвищує аналітичність балансу, з іншої підсилює контроль за утворенням і використанням засобів зазначених джерел.

Висновок

Власний капітал підприємства - важлива фінансова характеристика будь якого підприємства. На цей показник звертають велику увагу всі зацікавлені сторони, тому що по ньому можна судити про фінансову стійкість, незалежність, можливості підприємства. Завдяки цьому, важливе значення одержують облік і аналіз власного капіталу, що і були розглянуті на сторінках випускної роботи.

При виконанні роботи і вивчені методики обліку й аналізу власного капіталу були використані данні ЗАТ «ХХХ», що виступало в ролі базового підприємства.

У випускній роботі була розглянута діяльність акціонерного товариства за звітний період (2002 рік), дана оцінка його фінансового стана і характеристика його діяльності.

Нами надана економічна природа власного капіталу. його сутність, значення, а також структурні елементи. Крім цього розглянута система рахунків і аналітичних показників, що охоплює складові власного капіталу й умови його збільшення або зменшення.

У ході вивчення особливостей обліку власного капіталу на базовому підприємстві, у роботі є присутнім характеристика діяльності акціонерних підприємств у цілому й особливості даного об'єкту обліку для дослідження.

Слід зазначити що, для слушності методики ведення обліку необхідно ознайомлення і вивчення законодавчої бази і нормативів, що регулюють облік власного капіталу. Тому в роботі розглядається перелік нормативних документів, що регламентують облік досліджуваної проблеми і дана їх стисла характеристика.

Розгляд обліку власного капіталу почато з організаційних принципів, на прикладі роботи фінансово-розрахункового сектору, який займається обліком та контролем формуванням і використанням власного капіталу. Найважливіша складового власного капіталу - статутний фонд, тому порядок його обліку дуже важливо.

Його розмір зареєстрований у статуті підприємства і складає 1 028 950 грн., він залишається незмінним, за винятком випадку перереєстрації за рішенням засідання фундаторів. Були розглянуті випадки зменшення або збільшення статутного фонду, а також процес його формування.

Облік фондів і резервів підприємства, що входять до складу власного капіталу подані в роботі обліком: резервного фонду, що відсутні на ЗАТ «ХХХ», через відсутність джерела фінансування - прибутку; додаткового капіталу (93061 тис. грн. на кінець звітного року), по кредиту 88 рахунку відбувається його формування і збільшення, по дебету - використання коштів фонду; фондів спеціального призначення і цільового фінансування (у балансі сума усього 102000 грн.), серед яких фонди економічного стимулювання, що не мають джерела формування прибутку, тому сума, дебетована на 87 рахунок списується наприкінці періоду в дебет 80 рахунка, тобто збитки (що не було відображено в обліку наприкінці звітного періоду); резерв майбутніх витрат і платежів, що враховуються на 89 рахунку і використовують на оплату відпусток і використовуються на оплату відпусток і ремонту що забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів, а формуються засоби фонду і резерву розглянуті документи по їх обліку, показані проводки по їх формуванню і використанню засобів, продемонстровані напрямки використання і цільове призначення фондів і резервів.

Облік фінансових результатів показний в аналітичному розрізі, а також формування прибутку (збитку) розглянуті теоретично з підкріпленням даними підприємства (збиток звітного року склав 3 002 000 грн., минулих років - 4 399 000 грн.).

Власний капітал знаходить широке відображення у формах звітності. Правильне формування звітних даних має велике значення, тому важливо роздивитися й охарактеризувати звітні відомості по власному капіталу і повному його відображення в балансі, у звіті про фінансові результати й в звіті про фінансово-майновий стан підприємства.

Розгляд аналізу власного капіталу почато зі складу, структури і його динаміки. Аналіз показав, що розмір власного капіталу збільшився на 11 666 тис.грн. (15%), це обумовлено збільшенням окремих його складових (додаткового капіталу на 10 419 тис.грн., що складає 13% резерву майбутніх витрат і платежів на 25 тис.грн. (31%)).

Далі був розглянутий аналіз структури і склад складових частин власного капіталу. Аналіз фондів і резервів підприємства, складається з аналізу: резервного фонду, що відсутній на ЗАТ «ХХХ», через відсутність джерела фінансування - прибутку; додаткового капіталу (93 061 тис.грн. - на кінець звітного періоду); фонду спеціального призначення і цільового фінансування (у балансі сума усього 102 000 грн.), серед яких фонди економічного стимулювання, що не мають джерела формування прибутку; резерв майбутніх витрат і платежів, що використовують на оплату відпусток і ремонту, що забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів. По кожному фонду і резерву розглянути первинні документи і бухгалтерські реєстри - джерела аналізу, у яких відображені напрямки формування і використання засобів і цільове призначення фондів і резервів.

Аналіз фінансових результатів показний в аналітичному розрізі. В роботі розглядається порядок формування прибутку (збитку) теоретично з підкріпленням даними підприємства (збиток звітного року склав 3 002 000 грн., минулих років - 4 399 000 грн.), а так сам використання прибутку, що збільшує суму збитків. Аналіз збитків був зроблений за допомогою ЕОМ і програми «Загальний аналіз рядів динаміки», що показав тенденцію збитків до збільшення. За допомогою програми був отриманий прогнозний результат на І квартал 1999 року, максимальна сума якого склала 730 тис. грн., що в порівняннях з IV кварталом 2002 року більш на 130 тис.грн. або 21%. У процесі аналіз був виявлений головний фактор, що впливає на розмір збитків - це негативна рентабельність усіх видів продукції, що випускається. Іншими словами продукція ЗАТ «ХХХ» збиткова, тому чим більше обсяг зробленої продукції, тим більший збиток одержує підприємство. Якщо підприємство може підвищити рентабельність продукції за рахунок зниження її собівартості, збільшення відпускної ціни й отримання нових ринків збуту, то воно може мати прибуток і можливість покращити своє фінансове становище і збільшити розмір власного капіталу. Тому що збитковітсь не дає підприємству працювати на повну потужність, виконувати в повному обсязі виробничу програму. При відсутності прибутку неможливо формування фондів і резервів відповідно до затверджених нормативів, у чому відповідно до затверджених нормативів, у чому ми переконалися на прикладі базового підприємства.

У процесі написання курсової роботи використані документи підприємства ЗАТ »ХХХ», основна частина яких виконана з використанням ЕОМ, тому що на підприємстві переважає автоматизована форма обліку.

Таким чином, слід зазначити, що підприємство має у своєму розпоряджені трудові, матеріальні ресурси, має основні фонди й оборотні, що є перспективою його подальшого розвитку за допомогою надійної системи керування і наявності висококваліфікованих облікових кадрів.

Література

Закон Украины «О предпринимательстве» №698-XII-ВР от 07.02.91г. //Урядовий кур'єр - 1991- №11 - стр.4-5 із змінами та доповненнями //Все о бухгалтерском учёте, 1999, №29.

Закон Украины «О предприятиях в Украине» №887-ХІІ от 27.03.91 // Мир бухгалтерского учёта - 1991 №5 стр 17-21.

Закон Украины «О собственности» №697-XII от 07.02.91 //Урядовий кур'єр - 1991 №16 стр. 7-8.

Закон Украины «О хозяйственных товариществах» №1576 - XII от 19.09.91 // Мир бухгалтерского учёта - 1991 №10 стр. 20-24.

Закон Украины «О ценных бумагах и фондовой бирже» от 23.05.93г. //Урядовий кур'єр - 1993 №25 стр. 8-9.

Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» №283/97-ВР от 22.05.97 // Баланс - 2002 №1 стр. 6-10.

Закон Украины «Про банкротстве» №2343-XII-ВР от 14.05.92г. с изменениями и дополнениями //Всё про бухгалтерский облік, 1999г. №29.

Голов С., Костюченко В. «Облік операцій, пов'язаних з формуванням та змінами статутного фонду господарських товариств» //Бухгалтерський облік і аудит - 2000 №10 стр. 11-17.

Жуков В.Н. «Вопросы учёта дополнительного капитала и ресурсов»//Бухгалтерский учёт 1997 №7 стр. 21-25.

Юров С. «Уставной фонд был, есть и будет» //Всё о бухгалтерском учёте - 1997 №41(172) стр 24-25.

Платонов Ю.А. «Об учёте собственного капитала и расчётах с акционерами». //Бухгалтерский учёт - 1995г. №1 стр. 26-29.

Степовой А. «ПДВ и вклад в уставной фонд» //Всё о бухгалтерском учёте - 1997, №41(142) стр.29.

Відображення в бухгалтерському руху статутного фонду підприємства //Баланс №6(183) 2002р. стр.41.

Іванов Ю. «Формування і зміни статутного фонду підприємства» //Податки і бухгалтерський облік №17,18, 1997р. - с.52.

Басов С., Костюченко І. «Облік праці, пов'язаний з формуванням і зміною статутного фонду господарського товариства» //Бухгалтерський облік і аудит, №10, с.11-18, 2000р.

Гачев С., Костюченко В. «Облік операцій, пов'язаного з формуванням і зміною статутного фонду господарського товариства» //Бухгалтерський облік і аудит №10, 1996р. - с.11.

Анализ хозяйственной деятельности в промышленности // Под. ред. В.И. Стражева. - Минск: Высшая школа, 1995.

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1997.

Балабанов И.Т. «Анализ и планирование финансового хозяйствующего субъекта». - М.: Финансы и статистика, 1994.

Барнгольц С.Б. «Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном развитии. -М.: Финансы и статистика , 1984.

Вартанов А.С. «Экономическая диагностика деятельности предприятия»: организация и методология: -М.: Финансы и статистика, 1991.

Дельбинский Н.В. «Анализ экономики промышленного предприятия». - Минск: Беларусь, 1979.

Каракоз И.И., Самборский В.И. «Теория экономического анализа». - Киев: Высшая школа, 1989.

Ковбасюк М.Р. Анализ финансовой деятельности предприятия с использованием ПЭВМ -М.: Финансы и кредит, 1990.

Ковалёв В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчётности. -М.: Финансы и статистика, 1996.

Кодраков Н.П. Бухгалтерский учёт, анализ хозяйственной деятельности и аудит. - 2-е изд. -М.: Перспектива, 1994.

Кравченко Л.И. Анализ финансового состояния предприятия. -Минск: ПКФ «Экаунт», 1998.

Курс экономического анализа //Под. ред. М.И. Баканова и А.Д.Шеремета. М.: Финансы и статистика, 1998.

Михайлова-Станюта И.А. и др. Оценка финансового состояния предприятия. - Минск.: «Наука и техника», 1998г.

Муравёв А.И. Теория экономического анализа: проблема и решения. -М.: Финансы и статистика, 2002.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: учебное пособие - 2-е изд. переработанное и дополненное - Минск: ИЛ. «Экоперспектива», 1998г.

Теория экономического анализа //Под. ред. А.Д. Шеремета - М.: Прогресс, 1992г.

Размещено на Allbest.ru