Еволюція грошей та їх функції

Дослідження теорій походження, сутності і функцій грошей, які є предметом попиту та істотно впливають на ринок товарів і послуг. Особливості та види стану грошового обігу, який може привести до змін умов економічної рівноваги. Еволюція грошових агрегатів.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.03.2011
Размер файла 31,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ «ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШЕЙ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ»

2010 р.

ЗМІСТ

Вступ

I. ПОХОДЖЕННЯ, СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

1.1 Походження грошей

1.2 Суть та функції грошей

II. ВИДИ ГРОШЕЙ. ГРОШОВІ АГРЕГАТИ

2.1 Види грошей

2.2 Грошові агрегати

III. ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШЕЙ У XX СТ.

Висновки

Cписок використаної літератури

ВСТУП

У ринковій економіці грошам належить визначне місце. Вони забезпечують життєдіяльність суб'єктів держави, охоплюючи всі елементи системи виробничих відносин.

Справді, величезна кількість людей у світі щоденно розраховуються грошима за придбані товари чи послуги. Проте не кожна людина задумується про те, яке важливе значення мають гроші. А вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток продуктивних сил.

Отже, будучи предметом попиту, гроші впливають на ринок товарів і послуг. Стан грошового обігу може привести до змін умов економічної рівноваги. Так, при інфляції люди по-іншому підходять до розподілу своїх доходів між нагромадженням і споживанням, ніж у періоди стабілізації цін.

Особливого значення вивчення грошей набуває для розуміння функціонування ринкової системи економіки. Оскільки Україна є ринковою економікою сучасного типу, регулююча економічна роль держави достатньо велика, то гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу.

Метою моєї курсової роботи є в межах запропонованого обсягу розглянути основні питання, що стосуються еволюції грошей з економічної точки зору.

Основна частина роботи складається з трьох розділів, присвячених розкриттю суті і функцій грошей, їх походженню і розвитку, основним концепціям грошей. Окрім того, я вважаю за доцільне ознайомити з новою валютою євро, на яку великі надії покладають наші сусіди - розвинуті країни Західної Європи.

У роботі я намагаюся простежити проблеми розвитку грошових відносин, як у світовій теорії і практиці, так і у вітчизняній. З цією метою опрацьовано ряд наукових досліджень і праць зарубіжних та українських економістів.

Аналіз наукових праць засвідчив, що “гроші завжди визначали головний стрижень, навколо якого концентрувала свою увагу економічна наука”.

I. ПОХОДЖЕННЯ, СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

1.1 Походження грошей

Гроші - це одне з найвеличніших досягнень людства. Їх виникнення пов'язане з 7-8 тис. до н.е., коли у стародавніх племен з'явились залишки якихось продуктів, які можна було б обміняти на інші такі ж продукти в яких була потреба. Історично як засіб полегшення обміну використовувались каміння, худоба, шматки металів чи інші предмети, які отримали загальне визнання у продавців та покупців як засіб обміну. Тобто все, що визнавало суспільство в якості обігу, - це і були гроші.

Існування грошей таке ж давне, як існування самої людської цивілізації. Зокрема, монети із неблагородних металів стали використовуватись в обігу у міру того, як росла вартість золота. Згодом з'явились повноцінні гроші, виготовлені з паперу.

Уперше паперові гроші винайшли китайці. Їх почали друкувати у 812 році н.е. У XV - XVIII ст. гроші, виготовлені з паперу, появились у Європі і так широко розповсюдились і прижились, що стали основним замінником повноцінних грошей.

На протязі століть гроші, як і погляди на них, змінювались, і навіть у наш час їх стан не можна вважати завершеним.

Економічна сутність, закономірності виникнення та розвитку грошей взаємопов'язані і взаємозумовлені.

В економічній науці традиційно виділяються дві основні концепції походження грошей:

1) раціоналістична;

2) еволюційна.

Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми, через необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження у господарський оборот. Прихильником цієї концепції був Арістотель.

Еволюційна концепція підкреслює об'єктивний характер виникнення грошей, які виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Виділяється загальна маса окремих товарів, які і стають грошима в межах певної суспільної форми товарного виробництва й обігу. Прихильник еволюційної концепції - А.Сміт.

Вирішення питання про походження грошей зводиться фактично до вивчення різними теоретичними школами процесу розвитку обміну та торгівлі.

Найпростішою формою обміну з економічної точки зору є бартер. Бартер - безпосередній обмін одного товару на інший, чи однієї послуги на іншу.

На цьому процес грошового розвитку не закінчився. Потрібен був такий товар-еквівалент, який б забезпечував функціонування національних і міжнародних обмінів. Роль такого еквівалента, який став грошима, закріпилась за золотом і сріблом . Така система, в якій роль загального еквівалента відіграє золото і срібло називається біметалічною.

На початку XIX ст. в Великобританії, Голландії і Німеччині існувала монометалічна (золото-грошова система), в якій роль загального еквівалента відігравало золото. Така грошова система проіснувала відносно недовго. Вже починаючи з часу Першої світової війни золото почало витіснятись спочатку з внутрішнього, а пізніше з міжнародного обігу. Почався процес так званої демонетизації, що власне і означає припинення виконання золотом ролі грошей.

Епоху товарних грошей змінила епоха паперових грошей. Вони виявились дуже зручним загальним еквівалентом, який мав значні переваги порівняно з попередніми. Сучасні паперові гроші не є повноцінними, як золото, вони мають зміст тільки тоді, коли виконують певні функції.

1.2 Суть та функції грошей

Для того, щоб краще зрозуміти суть грошей, потрібно пояснити їхню роль. У зв'язку з цим прийнято вважати, що найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях.

Традиційно в економічній науці виділяють п'ять основних функцій грошей:

1) міра вартості;

2) засіб обігу;

3) засіб платежу;

4) засіб нагромадження;

5) світові гроші.

Цих п'ять функцій грошей у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв'язок між товаровиробниками.

Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків - національну валюту. Масштаб цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов'язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою:

Т1 - Г - Т2;

де Т1 - Г - продаж товару; Г - Т2 - купівля іншого товару за гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб'єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

Ці дві основні функції найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості, а міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитних відносин, тобто купівля-продаж товарів у кредит з відстрочкою платежу. Покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об'єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках економіки.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей - валютний курс.

Говорячи про світові гроші потрібно розглянути поняття “конвертованість” валют. Здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсному валютному курсі називається конвертованістю (conversion (англ.) - перетворення).

Як міжнародний платіжний і купівельний засіб сьогодні використовуються національні валюти ( грошові знаки) окремих країн.

Українська гривня поки що не є конвертованою валютою, це пов'язано з недосконалістю ринкових відносин, недостатнім товарним покриттям гривні та загальною нестабільністю фінансової ситуації в Україні.

Детальний розгляд кожної із виконуваних грошима функції допоміг визначити грошову суть. Отже, суть грошей випливає з їх функцій (насамперед - як засобу обміну і засобу платежу). Такий характерний для сучасної економічної науки підхід - виводити суть грошей з їх функцій був визначений англійським економістом Дж. Хіксом, який сказав: “Гроші - це те, що використовується як гроші”.

Зі сказаного ним можна виділити три основні властивості грошей, що розкривають їх суть:

гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;

гроші виражають мінову вартість товарів. Через них визначається

ціна товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчою вартістю товарів;

гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.

Кожна з вищевказаних функцій має свою специфіку, але при цьому діє у взаємозв'язку з іншими функціями, і будь-яке непорозуміння в системі функціонування грошей руйнує їх стійкість та протидіє виконанню законів грошового обігу.

II. ВИДИ ГРОШЕЙ. ГРОШОВІ АГРЕГАТИ

2.1 Види грошей

грошовий економічний обіг ринок

1. Паперові гроші. Вони є лише номінальними знаками вартості, що мають примусовий курс. Їх вартість визначається тією кількістю товарів і послуг, які можна на них придбати.

На сьогоднішній день товари ідеально прирівнюються не до золота, а до кредитно-паперових грошей, зв'язок яких із золотом практично розірваний, оскільки припинений їх вільний обмін на дорогоцінний метал. Вони тепер власне виконують роль золота, виступаючи загальним еквівалентом. У той же час використання знаків вартості як грошей додає їм деякі товарні риси: вони купуються і продаються, обмінюються на товар, але вони позбавлені головної властивості - власної вартості.

Особливості паперових грошей:

- наділені державою примусовим курсом;

- набувають представницької вартості в обігу;

- позбавлені власної вартості;

- виконують роль купівельного платіжного засобу.

2.Кредитні гроші. Кредитними називаються гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах.

Історично першим видом кредитних грошей був вексель. Це боргове зобов'язання, яке дає право власнику по закінченню строку вимагати від боржника виплати вказаної грошової суми. Вексель може передаватися від однієї особи до іншої, тобто він має певні риси грошей, але не виконує роль загального еквівалента.

У кінці XIV століття виникла банкнота. Банкноти (банківські білети) - це грошові знаки, що випускаються в обіг центральними емісійними банками держави. Це є загальновизнаний ліквідний платіжний засіб

З розвитком безготівкових розрахунків з'являється нова форма кредитних грошей - чек . Він являє собою письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекотримачеві.

У наш час широкого розповсюдження набули кредитні картки, які є формою електронних грошей. Це нова форма розрахунків, яка застосовується завдяки впровадженню комп'ютерної техніки і сучасних систем зв'язку. На сьогодні це найбільш прогресивний і зручний платіжний засіб, який діє у рамках спеціального каналу зв'язку з банком (наприклад, між банком і торговельними підприємствами під час розрахунків). Тим самим вони значно прискорюють взаєморозрахунки, а отже, й обіг товарів і грошей.

Вперше система банківських карток була створена у 1958 р. одним з найбільших банків США Bank of Amerika. У 1974 р. в результаті інтернаціоналізації діяльності Американської компанії банківських карток була утворена система VISA International.

2.2 Грошові агрегати

Емісія як паперових, так і кредитних грошей в сучасних умовах монополізована державою. Центральний банк, який знаходиться у власності держави, інколи намагається компенсувати нестачу грошових нагромаджень шляхом підвищення грошової маси, емісії надлишкових знаків вартості. Грошова маса - це сукупність готівкових та безготівкових купівельних і платіжних засобів, які забезпечують рух товарів і послуг , якими володіють приватні особи та держава.

У структурі грошової маси виділяють такі сукупні компоненти, або їх ще називають грошові агрегати: М1, М2, М3, L, які групують різні платіжні і розрахункові засоби за ступенем їх ліквідності, причому кожен наступний агрегат включає в себе попередній.

М1 - це гроші у вузькому розумінні, готівка, обіг якої здійснюється поза банками, а також це гроші на поточних рахунках у банках. Потрібно зазначити, що депозити на поточних рахунках виконують всі функції грошей і в будь-який момент можуть бути перетворені в готівку.

М2 - це гроші в більш широкому розумінні, цей агрегат включає в себе компоненти М1 + гроші на рахунках комерційних банків + депозити спеціалізованих фінансових інститутів. Власники строкових вкладів (депозитів) отримують більш високий процент порівняно з власниками поточних вкладів, хоча в той же час вони не можуть взяти гроші з рахунку раніше умовно визначеного терміну.

Наступний агрегат М3 включає в себе М2 + строкові депозити і суми контрактів з перепродажу цінних паперів.

Агрегат L складається з М3 + комерційні, зокрема короткострокові, цінні папери.

Проте зрозуміло, що між грошовим ринком, ринком інвестицій і ринком цінних паперів існує тісний зв'язок. Потенційно залишки на строкових депозитах і цінні папери можуть бути використані для розрахунків. Крім того, власники строкових депозитів мають можливість переоформити їх в депозити “до запитання”. Прибутки від цінних паперів можна зберігати на поточних рахунках, так само, як і виручку від їх продажу.

Безперечно, грошові агрегати на практиці відіграють позитивну роль як орієнтири грошової політики держави. При нинішньому стиранні кордонів між готівковим і безготівковим обігом нашій країні варто було б перейти до їх активного використання.

III. ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШЕЙ У XX СТ.

Двадцяте століття зі своїми війнами, революціями і переворотами внесло багато змін в усі сфери суспільного життя. Було впроваджено нові ідеології, економічні вчення та форми власності. Так, наприклад, з часу Першої світової війни зростає тенденція до припинення розміну банкнот на золото. У зв'язку з цим перед центральними банками постає завдання постійного контролю за грошовим обігом. Відомо, що паперові гроші в собі корисної вартості не несуть, вони є всього лиш символами, знаками вартості. Чому ж тоді відбувся загальний відхід від золота? Найпростіше пояснення полягає в тому, що паперові гроші насамперед зручні в користуванні, їх легко носити зі собою. Справді, в обігу монети стираються, частина благородного металу просто пропадає, а відповідно зростає в ньому потреба. І головне - товарооборот в масштабах, який перераховують у доларах, євро , гривнях чи інших грошових одиницях, не під силу золоту. Крім того, паперові гроші, банкноти і казначейські білети, - обов'язкові до прийому в якості платіжного засобу на території даної держави.

Звісно, що в зв'язку з переходом до нової форми грошового обігу з'явились різні погляди на це питання. Так, неометалісти вважали, що оскільки золото має високу внутрішню вартість, тому воно не обезцінюється, як його паперові дублікати. Якщо зростає продуктивність праці в золотодобувній промисловості або відкриваються нові його місцезнаходження, то товарні ціни зростають, але при цьому знижуються самі витрати виробництва попередньої вагової кількості золота. До того ж перенасичення каналів грошового обігу малоймовірне, оскільки золото - втілення багатства і воно осідає в сфері тезаврації - збереження грошей вдома, замість внесення їх у якусь кредитну установу. Таким чином, при золотому стандарті стихійно підтримуються товарно-грошова рівновага.

Деякі західні вчені з цим не погоджуються, вони схиляються до іншої позиції. Е.Дж. Долан, К.Кемпбелл, К. Макконел вважають, що інфляція можлива і при золотому грошовому обігу. Якщо технологія в добуванні або виготовленні золота піднімається на якісно нову ступінь, інфляція, і при збереженні розміну, цілком ймовірна. Підтримка золотого обігу при дефіциті золотого матеріалу викликає спад, економіка просто задихається. Отже, тому доцільніше використовувати паперові гроші, при цьому вміло керувати їхньою пропозицією.

У наш час золото все ж може позитивно впливати на грошовий обіг шляхом державного продажу по цінах світового ринку, що у свою чергу дозволяє закупити товари і підвищити їх пропозицію всередині країни. У цій операції роль золота не відрізняється від ролі інших експортних благ, хоча воно вважається більш ліквідним товаром. Для оздоровлення грошового обігу і боротьби з інфляцією в золота можливості все ж невеликі.

Таким чином, XX ст. відзначило себе переходом до обігу паперових грошей і перетворення золота і срібла у товар, який можна купити за ринковою ціною.

Після Першої світової війни багато держав спробували знову ввести “золотий стандарт”, але безрезультатно, оскільки відповідних аргументів для цього уже не було.

Світову валютну систему між двома світовими війнами можна назвати “золотовалютним стандартом”. Цей період відрізняється насамперед сильним втручанням держави в економіку. Усюди були встановлені митні бар'єри, і вільна взаємодія попиту і пропозиції капіталу і ресурсів на світовому ринку стала обмеженою. З відходом від “золотого стандарту” девізні (валютні банки) і держава отримали можливість розширювати обіг паперових грошей. Деякі країни відійшли від золотого стандарту уже в 1929-1930р.р. США відмінили зв'язок валюти з золотом в 1933р., але в 1934 знову повернулись до золотого стандарту, хоча з більш низьким паритетом.

Настала доба численних девальвацій і введення торгівельних обмежень. Світова торгівля різко скоротилась. У ряді країн зросло безробіття.

Після Другої світової війни лідери найбільших держав світу, намагаючись не допустити помилок, які в свій час призвели до світової кризи 30-х років, у липні 1944р. у Бреттон-Вудсі створили систему твердих валютних курсів, яка отримала назву “бреттонвудської системи”. Суть її полягає у встановленні стабільних валютних курсів. Країни - члени Міжнародного валютного фонду, який був створений на тій ж самій валютній конференції, разом з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, зафіксували курси своїх валют в доларах або в золоті, а долар був прирівняний до золота за співвідношенням 35 дол. за 1 унцію золота.

У січні 1976 р. у м. Кінгстоні на Ямайці була підписана угода, яка започаткувала створення Ямайської валютної системи. Нею було проголошено повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин. Було анульовано офіційний золотий паритет, офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національних грошових одиниць, знято будь-які обмеження у його приватному використанні. Кінгстонська угода поставила за мету перетворити визначену ще у 1969 р. МВФ колективну міжнародну одиницю - спеціальні права запозичення (Special Drawing Rights - СДР) на головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунку і платежу. Йдеться по те, що система: золото - долар - національна валюта трансформувалась у нову систему: СДР - національна валюта. У цій структурі СДР отримувала статус альтернативи не лише золота, а й долара як міжнародних грошей.

Ще однією важливою ознакою механізму Ямайської системи є впровадження “плаваючих” валютних курсів національних грошових одиниць. Проте в режимі безпосередніх співвідношень (“плавання”) знаходяться валюти лише провідних країн світу, а більшість валют інших, в основному слаборозвинених, прив'язані до міжнародних розрахункових одиниць або окремих валют.

Наступним кроком на шляху до інтеграції країн-членів Європейського союзу стало введення єдиної європейської валюти. Загальний ринок з переходом до євро перетворився в консолідовану валютну зону, яка внесе глибокі зміни у функціонування фінансових механізмів країн учасниць ЄС. Фінансову політику Євросоюзу на найвищому політичному рівні, як і раніше, визначає Рада ЄС, яка при прийнятті рішення консультується з Європарламентом і Європейським Центробанком. Проте головним регулятором поточної грошово-кредитної і валютної політики стала Європейська система центробанків в голові з Європейським ЦБ.

У “зону євро” увійшли країни Європейського Союзу, які здатні виконати наступні економічні вимоги:

членство в європейській валютній системі;

курс валюти країни-претендента на протязі двох років не повинен виходити за рамки дозволених ЄС курсових коливань;

максимально допустимий дефіцит бюджету - не більше 3% ВНП;

максимально допустимий розмір державного боргу - не більше 60% ВНП;

максимально допустимий темп інфляції - не більше ніж на 1,5 процентних пункти середнього темпу інфляції по ЄС;

довгострокові процентні ставки кредиту - не вище ніж на 2 процентних пункти середнього темпу інфляції по ЄС;

У травні 1998 року на базі цих критеріїв для участі в “зоні євро” було допущено 11 країн: Австрія, Бельгія, Німеччина, Італія, Іспанія, Ірландія, Нідерланди, Люксембург, Португалія, Фінляндія і Франція. Великобританія, Швейцарія і Данія відмовились від участі в “зоні євро”, а Греція не змогла виконати економічні нормативи.

З 1 липня 2002 року обіг національних валют було припинено і відбувся повний перехід економіки країн-учасниць “ зони євро” на нову валюту. Остаточні суми національних валют протягом декількох років можна було поміняти на євро.

Новим етапом еволюції грошей стала поява “електронних грошей”. Це абсолютно нова система грошового обігу, яка за допомогою новітніх комп'ютерних систем зв'язку, дозволяє легко переводити кошти з одного рахунку на інший. До електронних платіжних засобів відносяться кредитні та дебетні картки. На сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій. Основна його зручність полягає в тому, що не доводиться носити великі суми готівки зі собою, а крім того у разі втрати карточки ніхто не зможе нею скористатись, бо код доступу знає тільки її власник.

Кредитні картки є двох форм: індивідуальні (вони можуть бути стандартними і золотими) та корпоративні (бізнес-картки). “Золоті” картки обслуговують осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають численні пільги для користувачів.

Дебетні поділяються на картки об'єднаних і регіональних систем.

За технологічними особливостями розрізняють картки двох видів - з магнітною смужкою та з вбудованою мікросхемою.

У світі є багато платіжних систем з використанням кредитних та дебетних карток. Найпоширенішою із них є VISA, пластикові картки якої приймаються до оплати у 220 країнах світу, більш ніж у 13 мільйонах підприємств торгівлі і сервісу, готівку можна отримати у 257 тис. банкоматів та 320 тис. відділень банків.

Крім систем VISA, у світі широко поширені такі міжнародні платіжні системи як EUROCARD/MASTERCARD, DINERS CLUB, JGB, AMERICAN EXPRESS.

Банківська кредитна картка є матеріальним символом економічних і юридичних відносин, які виникають між суб'єктами, що укладають карткову угоду. Основні суб'єкти (учасники) системи карткових розрахунків:

- власник картки;

- банк-емітент;

- підприємство торгівлі або сфери послуг;

- банк-еквайр (банк, що обслуговує торговельне підприємство).

Банк видає кредитну картку клієнтові тільки після ретельної перевірки його фінансового стану і оцінки кредитоспроможності; відкриває власникові картки спеціальний рахунок, на якому враховуються всі операції з карткою; регулярно надсилає клієнту виписку із зазначенням сум платежі розміру заборгованості, сум і термінів погашення; стягує комісію і відсотки згідно із встановленим тарифом; зобов'язується сплачувати рахунки торговельного підприємства за покупки, зроблені з використанням карток, за вирахуванням комісійного збору (дисконта).

В Україні система електронних платіжних розрахунків прогресивно розвивається. Західні економісти схиляються до думки, що в майбутньому паперові гроші - банкноти і чеки повністю зникнуть, їх замінять електронні міжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть “невидимими”.

Після того, як Радянський Союз розпався, а Україна проголосила свою незалежність, з 10 січня 1992 було введено в обіг купоно-карбованці. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти -- радянські рублі та українські купоно-карбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купоно-карбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купоно-карбованці за курсом 1 до 1-го.

Безпосередня робота з виготовлення українських грошей розпочалася в квітні 1991 року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим під безпосереднім керівництвом В. П. Матвієнка. Вже в вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти -- 20 гривень.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася 2--16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів -- від 2 до 16 вересня 1996 року -- в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку - копійку. Код валюти літерний - UAH, код валюти цифровий - 980, скорочена назва - грн. Емісійний інститут - Національний банк України.

В обігу знаходяться:

1.банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.

2.розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок.

3.обігові монети номінальною вартістю 1 гривня.

ВИСНОВКИ

Гроші - це одне з найвеличніших досягнень людства. Їх виникнення пов'язане з 7-8 тис. до н.е., коли у стародавніх племен з'явились залишки якихось продуктів, які можна було б обміняти на інші такі ж продукти в яких була потреба. Історично як засіб полегшення обміну використовувались каміння, худоба, шматки металів чи інші предмети, які отримали загальне визнання у продавців та покупців як засіб обміну. Тобто все, що визнавало суспільство в якості обігу, - це і були гроші.

У курсовій роботі простежено основні етапи еволюції грошей, особливо у XX ст., приділено увагу їх основним концепціям. Також розглянуто перспективи розвитку єдиної європейської валюти на світовому ринку і намагання нашої держави активно співпрацювати з розвиненими економічними країнами на шляху соціального прогресу.

На основі матеріалу викладеного у роботі, можна зробити такі висновки:

суть грошей закладена у 5 функціях, які вони виконують: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші. Кожна функція розглядається в органічній єдності їх з іншими:

виникнення грошей пов'язаний з розвитком обміну, торгових відносин. Перші гроші були призначені для здійснення бартерних угод. Благородні метали з часом витіснились паперовими грошима.

гроші характеризуються ліквідністю, тобто використовуються для придбання товарів чи здійснення послуг. Вони загально прийнятий засіб обігу.

нова валюта Європейського Співтовариства - євро - 1 січня 1999р. почала свій похід по світовому фінансовому ринку, - у долара з'явився серйозний конкурент.

Виділяють три основні властивості грошей, що розкривають їх суть:

гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;

гроші виражають мінову вартість товарів. Через них визначається ціна товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчою вартістю товарів;

гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.

У сучасних умовах з'явилася така форма грошей , як “електронні гроші ”. Науково-технічний розвиток дозволив використовувати комп'ютерну техніку для заміни грошових знаків ( паперових грошей) і створення своєрідної системи грошових розрахунків - “електронні гроші”. Грошові розрахунки записані у ”пам'яті” комп'ютера, здатні виконувати роль замінників повноцінних і паперових грошей і здійснювати їх функції.

Знання історії становлення й еволюційного розвитку грошей - ключ пізнання глибинних теоретичних проблем, що розкривають їхню суть і сучасне функціональне застосування.

Список використаної літератури

1. Борщ Л.М., Інвестування: теорія і практика, Навч. посіб.,-- К.:Знання, 2005.-- 470с

2. Бочан І.О., Михасюк І.Р. Глобальна економіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 403с.

3. Економічна теорія. Політекономія / За ред.. В. Базилевича. - К.: Знання, 2006. - 615с.

4. Кривенко Т. Політична економія: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 508с.

5. Леоненко П.М., Черепніна О.І. Сучасні економічні системи: Навч. посібник. - К.: Знання, 2006. - 429с.

6. Мочерний С. Економічна теорія. - Академія, 2004. - 856с.

7. Мочерний С. Основи економічної теорії. - Академія, 2005. - 472с.

8.Гальчинський А. Теорія грошей.-К.:Основи,1996

9.Економічна теорія в 2-х кн. Навч. посібник/ За ред. З.Г.Ватаманюка.-К.:Заповіт,2007

10.Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг.-К.:Основи,1996

11.Макконнелл К.Р.,Брю С.Л.Экономикс: принципы, проблемы и политика.-М.:Республика,1992

12.Сало І.В. Фінансово-кредитна система України та перспективи її розвитку.-К.,1995

13.Тувакова Н.В. Історичний досвід України у творенні національної грошової одиниці.-К.,1997

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Процес грошового розвитку. Вплив грошей як предмету попиту на ринок товарів і послуг. Основні питання, що стосуються еволюції грошей з економічної точки зору. Концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна. Паперові та кредитні гроші.

    контрольная работа [33,7 K], добавлен 20.01.2010

  • Гроші як загальний вартісний еквівалент та технічний інструментарій обміну товаром. Поняття натуральних та символічних грошей. Історія купоно-карбованця та нової гривні, види захисту. Функції грошей як міри вартості, засіб обігу, накопичення та платежу.

    курсовая работа [50,7 K], добавлен 15.11.2010

  • Гроші як результат об'єктивного історичного процесу розвитку товарного виробництва і обміну. Роль золота в процесі обміну. Демонетизація золота як полишення ним грошового обігу і припинення виконання ним грошових функцій. Роль держави в розвитку грошей.

    реферат [22,4 K], добавлен 30.01.2015

  • Сутність, функції і концепції походження грошей. Історія становлення грошової системи України, законодавче регулювання. Формування сучасного механізму забезпечення сталості грошового обігу, економічні, соціально-політичні і фінансові мотиви стабілізації.

    курсовая работа [64,3 K], добавлен 31.10.2011

  • Історія виникнення та походження грошей, зміст раціоналістичної та еволюційної концепцій. Особливості еволюції форм грошей. Сучасні гроші, їх роль та функції у ринковій економіці. Суть монетарної політики, характеристика та основні види грошових засобів.

    курсовая работа [240,5 K], добавлен 26.06.2011

  • Роль грошей в організації функціонування суспільного виробництва. Дослідження відмінності грошової форми вартості від загальної. Функції грошей: засіб платежу, нагромадження і обігу; міра вартості та світові гроші. Сутність масштабу цін під час еволюції.

    курсовая работа [963,7 K], добавлен 26.03.2013

  • Еволюція грошей. Функції грошей. Електронні гроші та їх поняття. Система електронних платежів в мережі Інтернет WebMoney Transfer. Безпека фінансових транзакцій. Розповсюдженість електронних грошей та їх перспективи.

    курсовая работа [151,0 K], добавлен 18.05.2007

  • Визначення поняття “гроші”. Основні форми вартості і їх характеристики. Еволюція грошей. Функції грошей. Концепції грошей. Сучасні грошові системи. Становлення української грошової одиниці.

    реферат [42,0 K], добавлен 15.07.2007

  • Сутність та економічна природа грошей, історія та головні етапи їх становлення і розвитку в суспільстві. Функції: міра вартості, засіб обігу, нагромадження та платежу, світові гроші. Відмінні особливості сласних грошей, шляхи та перспективи їх розвитку.

    презентация [861,0 K], добавлен 09.12.2013

  • Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Людина як провідний елемент продуктивних сил і виробничих відносин. Еволюція економічних систем. Відносини власності в економічних системах. Функції та еволюція грошей. Грошовий обіг та його закони.

    шпаргалка [2,1 M], добавлен 24.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.