Ринок праці та безробіття

Представники багатьох професій, використовуючи потенціал комп'ютерних технологій, можуть не переміщуватися до місця своєї роботи, а виконувати її у себе вдома (або будь-де), адже все необхідне для праці (дані, зображення, звук і т. ін.) може бути транспортоване до них через мережі. Така форма зайнятості набула досить широкого поширення на Заході та отримала назву телеробота (англ. Telework). Відчувши та оцінивши переваги телероботи, компанії почали широко використовувати її не лише у межах національних економік, а й у глобальному масштабі. Варто підкреслити, що інформаційні та комунікаційні технології сприяють відокремленню дедалі більшої кількості видів діяльності, що можуть бути виконані за допомогою телероботи.

Нині моделі електронного бізнесу, що ґрунтуються на використанні комп'ютерних технологій, динамічно трансформують сферу зайнятості. Електронний бізнес спричиняє вплив на зайнятість у довготерміновій перспективі, якісно змінюючи її структуру. За прогнозами експертів”.... до кінця 2006 р. близько 50% економічно активного населення США буде зайнято у галузях, що виробляють або інтенсивно використовують інформаційні та комунікаційні технології.” Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник в 2-х частинах (під заг. ред. Світлани Будаговської.) - К.: Вид-во. Соломії Павличко “ОСНОВИ”. - 2003 р.- 65ст. Торгівля товарами та послугами через мережу Інтернет вимагає значно вищого рівня освіти, ніж традиційна торгівля. У результаті її поширення виникла ціла низка нових професій - таких, наприклад, як комп'ютерний дизайн, комп'ютерна анімація та візуалізація тощо. Знижується попит на представників багатьох традиційних професій, але значно зростає попит на тих, хто має знання та навички, необхідні у "новій економіці". “Зайнятість у сфері високотехнологічних послуг зросла у 2002 р. в середньому на 5,6%, причому зайнятість у секторах з інтенсивним використанням знань збільшилася на 3,1%, а у сфері послуг - лише на 0,4%.” Баласинович Б. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ринок праці і зайнятість населення. // журн. ”Україна: аспекти праці” №1.- 2005 р. - 38 ст.

Очевидним є те, що відбуваються процеси зміни якісної структури зайнятості всередині секторів сфери послуг, тобто відбувається їх перерозподіл на користь високотехнологічних. До високотехнологічних послуг Європейська комісія відносить послуги з передавання даних, розроблення програмного забезпечення, оброблення даних та створення баз даних, а також науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки.

Загальновідомо, що нині сфера послуг забезпечує найбільший приріст зайнятості, а виробництво послуг стало локомотивом економічного зростання у тому розумінні, що вони вже більше не виконують допоміжну функцію стосовно промисловості. Проте необхідно зазначити, що не всі послуги зазнають значного впливу нових технологій.

Існує думка, що сучасні інформаційні та комунікаційні технології сприяють зростанню безробіття. Безумовно, вони модернізують та автоматизують багато видів діяльності, у результаті чого вивільняється певна кількість робітників, але вони перерозподіляються в інші сектори економіки. На користь того, що нові інформаційні технології не тільки знищують робочі місця, але й створюють нові, свідчить таке: вони породжують новий попит, адже більшість із високотехнологічних продуктів не були відомі ще 20 років тому. Це означає, що збільшується споживання високотехнологічних товарів та послуг, унаслідок чого інформаційно-комунікаційна сфера вже перетворилась на могутню індустрію, в якій сконцентровані значні інвестиційні потоки та зайнята велика кількість висококваліфікованої робочої сили.

Про значення ІКТ-індустрії свідчить те, що в ній у 2002 р. було створено 9 млн. робочих місць у цілому світі. Крім того, цей сектор економіки прямо чи опосередковано створив робочі місця ще для 21 млн. ІКТ-спеціалістів у різних сферах діяльності - від консалтингу до вантажних автоперевезень. Взагалі зайнятість у ІКТ-індустрії за період з 1996 по 2002 роки зросла на 40%, а у галузі програмного забезпечення - на 76%.

Таким чином, можна стверджувати, що в довгостроковій перспективі нові технології створюють стільки ж робочих місць, скільки й знищують. Але цей процес відбувається не автоматично й не без зусиль з боку держави. Найбільше втрачається малокваліфікованих робочих місць, а новостворені робочі місця зазвичай потребують спеціальної фахової освіти. Тобто відбувається процес зміни якісних параметрів структури зайнятості, оскільки інформаційні та комунікаційні технології проникають в усі сфери суспільного життя, їхній вплив на зайнятість є значнішим, ніж вплив технологічних революцій минулого. Саме завдяки цьому буде створено більше робочих місць у нових галузях. Досвід передових країн заходу свідчить, що вони виникають в індустрії мультимедіа, у дистрибутивних та виробничих послугах, в індустрії розваг, в охороні здоров'я та соціальній сфері.

Звичайно, що й державні служби зайнятості всіх країн не можуть залишатися поза сферою ІКТ-технологій, в т.ч. й Державна служба зайнятості України.

З 2001р. по 01 січня 2004 року в Україні апробована і запроваджена “Єдина інформаційно-аналітична система (ЄІАС) Державної служби зайнятості України”, побудована за допомогою Internet-Intranet технологій. Її метою є:

· Реалізація державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки й перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян;

· Аналіз і прогнозування попиту та пропозиції на робочу силу, інформування населення та державних органів управління про стан ринку праці.

· Ефективна участь у підготовці перспективних і поточних державних та територіальних програм і заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття

· Сприяння розвитку економіки держави шляхом допомоги роботодавцям в оперативному комплектуванні робочих місць.

ЄІАС охоплює весь спектр соціальних послуг незайнятому населенню, передбачений діючим законодавством, причому використовуються такі передові методи як пошук роботи через Web- портал ДСЗ, автопошук вакансій та оперативне інформування безробітних про знайдену роботу через відправлення SMS-повідомлень.

ВИСНОВКИ

З вищесказаного можна зробити висновок, що умов для створення "класичного" ринку праці в Україні занадто мало. Так, в кінці ХХ-го століття посилились тенденції щодо прихованого безробіття. Практично не був задіяний механізм банкрутства підприємств. Останні підживлюються за рахунок кредитної емісії держави, штучно зберігаючи робочі місця. Заблокованими були й спроби стимулювати галузеву та регіональну мобільність ринку праці, масове вивільнення надлишкової робочої сили з відповідною професійною переорієнтацією та інші заходи, передбаченні Законом України "Про зайнятість населення" значно обмежують трудову рухомість населення. Зберігається фіксованість й заробітної плати. Зміцнення позицій окремих профспілок, з одного боку і об'єднання підприємців, з другого, посилюють монополістичні тенденції щодо купівлі-продажу послуг праці, якщо структурні зміни в економіці призводять до масових переміщень працівників, стимулюючи фрикційне безробіття, підвищують його природний рівень, то зменшення реальних доходів активізує населення до пошуків основної і додаткової праці, навпаки знижує природну норму безробіття.

Отже, проблеми зайнятості і безробіття не можуть вирішуватись ізольовано від загальних проблем національного виробництва, їх треба розробляти в комплексі з політикою доходів, грошово-кредитною і інфляційною політикою. Найреальніше для України початку ХХІ-го століття, очевидно формування власної нерівноважної моделі ринку праці, яка не виключає можливості відхилення фактичної заробітної плати від рівноважної в умовах регулювання попиту і пропозиції за активної участі державних інституцій.

Розробляючи державну стратегію регулювання ринку праці та забезпечення ефективного використання робочої сили, необхідно врахувати взаємозалежності між основними макроекономічними показниками та такими, що визначають умови відтворення й використання робочої сили.

Державна стратегія забезпечення ефективного використання робочої сили охоплює значну кількість компонентів, серед яких найважливішими є підвищення життєвого рівня і зайнятості населення, а саме:

створення ефективних робочих місць у державному і приватному секторах економіки;

проведення політики стимулювання й підтримки зайнятості, в тому числі - самозайнятості;

зростання платоспроможного попиту;

забезпечення ефективного відтворення робочої сили шляхом гарантії основних соціальних показників і нормативів на рівні, не нижчому за прожитковий мінімум;

відновлення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати;

удосконалення розподільчих відносин і оптимізація соціальних витрат;

формування раціональної структури грошових доходів та витрат населення в результаті змін в оподаткуванні особистих доходів та легалізації тіньової економіки;

зменшення диференціації населення за рівнем життя;

здійснення стратегії боротьби з бідністю тощо.

Розроблення державної стратегії ефективного використання робочої сили й механізмів її реалізації є важливим важелем та рушійною силою подальшого соціально-економічного розвитку України.

Баласинович Б. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ринок праці і зайнятість населення. // журн. ”Україна: аспекти праці” №1.- 2005 р.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. Економіка праці й соціально-економічні відносини: Навч.посібник. - К.: Центр навчальної літератури. - 2004 р.

3. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,- 2003 р.

4. Верба Д. Факторний аналіз динаміки обсягів створення робочих місць у 2001-2003 рр.// журн. ”Україна: Аспекти праці”. №8 - 2004 р.

5. Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки України.// журн. ”Україна: аспекти праці”, №2 - 2005 р.

6. Економіка зарубіжних країн. Підручник / за ред.. А.С. Філіпченка/ - К.: КНДУ, 2001 р.

7. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг. Підручник / К.: Знання України. - 2003 р.

8. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”

9. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник в 2-х частинах (під заг. ред. Світлани Будаговської.) - К.: Вид-во. Соломії Павличко “ОСНОВИ”. - 2003 р.

10. Основи економічної теорії / за ред. Л.П. Малик, В.А. шинкар, Т.О.Машіка, В.І. Опіярі, М.І.Пітюлич. - Ужгород: Вид-во “Карпати”. - 2005 р.

11. Петрова Т., Пазюк О., Пономарьова О. Методичні підходи щодо визначення стану регіональних ринків праці України.// журн. ”Україна: аспекти праці” №1 - 2005 р.

12. Фан Туй, Еллен Хансен, Девід Прайс (Міжнародне бюро праці, Женева). Державна служба зайнятості на ринку праці, що змінюється. // Пер. з англ. - К.: Міленіум. - 2002 р.

Размещено на Allbest.ru