Організаційно-правова характеристика підприємства

2. Метод прискореної амортизації. Сутність його в тому, що в перші роки використання об'єкта величина амортизаційних відрахувань збільшена, а в наступні роки експлуатації вона зменшується.

Метод прискореної амортизації має різновиди:

а) метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість.

б) метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкту, і подвоюється.

в) кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

3. За виробничим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів.

4. Сутність методу зростаючої амортизації в тому, що перші декілька років застосовується зменшена норма амортизації, а в наступні роки вона збільшується по прогресивній шкалі. Цей метод доцільно застосовувати при впровадженні дорогого обладнання із значним періодом освоєння і виходу на проектну потужність. В Україні даний метод не дозволений до використання ні у податковому, ні у бухгалтерському обліку.

5. Податковий метод.

Згідно податкового законодавства амортизаційні відрахування розраховуються як добуток норми амортизації та балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

АВміс=НА*БА [грн.]

Розрахуємо методами нарахування амортизації амортизаційні відрахування на основі слідуючих даних:

Термін служіння Т=7 років;

Первісна вартість Вп = 39970;

Ліквідаційна вартість Вл = 11%.

Таблиця 3.6 Прямолінійний метод амортизації: СП=39970 грн. СА=СП-СЛ=39970 - 4396,7=35573,3, СЛ=0,11*39970=4396,7 АВРіч=СА*НА, НА=1/Т*100% СЗ=СП - ?АВ

Роки	Первісна вартість ОФ;грн Сп	Норма амортизаційних відрахувань; % нА	Річна сума амортизаційних відрахувань АВРІЧ	Сума накопиченої амортизації?АВ	Залишкова вартість обєкта ОФ;грн СЗ
1	39970,00	14,29	5081,90 грн.	5081,90	34888,10
2	39970,00	14,29	5081,90 грн	10163,80	29806,20
3	39970,00	14,29	5081,90 грн	15245,70	24724,30
4	39970,00	14,29	5081,90 грн	20327,60	19642,40
5	39970,00	14,29	5081,90 грн	25409,50	14560,50
6	39970,00	14,29	5081,90 грн	30491,40	9478,60
7	39970,00	14,29	5081,90 грн	35573,30	4396,70

Таблиця 3.7 Метод прискореної амортизаці або кумулятивний метод: АВРІЧ=СА*Ккум Ккум=1;2;3;4;5;6;7/?років ?років7*8/2=28

Роки	Первісна вартість ОФ;грн Сп	Норма амортизаційних відрахувань; % нА	Річна сума амортизаційних відрахувань АВРІЧ	Сума накопиченої амортизації?АВ	Залишкова вартість обєкта ОФ;грн СЗ
1	39970,00	0,25	1099,18	1099,18	38870,83
2	39970,00	0,21	942,15	2041,33	37928,68
3	39970,00	0,17	785,13	2826,45	37143,55
4	39970,00	0,14	628,10	3454,55	36415,45
5	39970,00	0,10	471,08	3925,63	36044,38
6	39970,00	0,07	314,05	4239,68	35730,33
7	39970,00	0,03	157,03	4396,70	35573,30

Таблиця 3.8 Метод зменшення залишкової вартості: АВРІЧ=СЛ*НА ,

Роки	Первісна вартість ОФ;грн Сп	Норма амортизаційних відрахувань; % нА	Річна сума амортизаційних відрахувань АВРІЧ	Сума накопиченої амортизації?АВ	Залишкова вартість обєкта ОФ;грн СЗ
1	39970,00	0,27	10809,82	10809,82	29160,18
2	39970,00	0,27	7886,32	18696,14	21273,86
3	39970,00	0,27	5753,48	24449,62	15520,38
4	39970,00	0,27	4197,46	28647,08	11322,92
5	39970,00	0,27	3062,26	31709,34	8260,66
6	39970,00	0,27	2234,08	33943,42	6026,58
7	39970,00	0,27	1629,88	35573,30	4396,70

Таблиця 3.9 Метод прискореного зменшення залишкової вартості: НА =2 НА АВРІЧ=СЗ*НА СЗ = СП - ?АВ

Роки	Первісна вартість ОФ;грн Сп	Норма амортизаційних відрахувань; % нА	Річна сума амортизаційних відрахувань АВРІЧ	Сума накопиченої амортизації?АВ	Залишкова вартість обєкта ОФ;грн СЗ
1	39970,00	28,57	11420	11420	28550,00
2	39970,00	28,57	8157,143	19577,14	20392,86
3	39970,00	28,57	5826,531	25403,67	14566,33
4	39970,00	28,57	4161,808	29565,48	10404,52
5	39970,00	28,57	2972,72	32538,2	7431,80
6	39970,00	28,57	2123,371	34661,57	5308,43
7	39970,00	28,57	911,73	35573,30	4396,70



На приведених графіках показане наочне представлення нарахованих сум амортизаційних відрахувань по рокам експлуатації.

На протязі всього строку експлуатації (7 років) щорічна сума амортизаційних відрахувань за прямолінійним методом одна й та ж. Рівномірно збільшується знос і рівномірно зменшується залишкова вартість, доки не досягне ліквідаційної. Прямолінійний метод не враховує різниці у виробничих потужностях по рокам і тенденції до скорочення у останні роки їх служби і це є недоліком даного методу.

При використанні методу зменшення залишкової вартості у перший рік нараховується найбільша сума амортизаційних відрахувань, яка поступово зменшується. Знос збільшується щорічно, а залишкова вартість щорічно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.

При використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості на протязі всіх 7 років норма амортизаційних відрахувань застосовується до залишкової вартості попереднього року і річна сума амортизації поступово зменшується. У останньому році сума амортизаційних відрахувань обмежена сумою, необхідною для зменшення залишкової вартості до ліквідаційної.

При використанні кумулятивного методу нарахування амортизації у перший рік нараховується найбільша сума амортизації, яка поступово зменшується, залишкова вартість щорічно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.

При виборі оптимального методу нарахування амортизаційних відрахувань потрібно враховувати галузеву приналежність підприємства, мету його діяльності, структуру його виробництва і ще цілий ряд факторів мікро- і макросередовища підприємства.

Висновок:

Величезне значення основних фондів зумовлює необхідність їх детального вивчення, тобто об'єму і складу, технічного стану і динаміки використання основних фондів і озброєності ними, вивчення факторів і виявлення резервів підвищення їх ефективного використання.

В сучасних умовах підприємства можуть вибирати метод нарахування амортизації. Це можуть бути методи: рівномірного (прямолінійного) нарахування

амортизації, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, виробничий метод, метод прискореної амортизації для об'єктів основних фондів. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Актуальним є питання визначення зносу машин і устаткування, так-як від рівня їх продуктивності залежить виробнича потужність підприємства, необхідно аналізувати доцільність заміни технічно застарілих об'єктів новими з урахуванням фізичного і морального зносу.

Аналізуючи динаміку використання основних виробничих фондів, було виявлено, що ефективність використання основних виробничих фондів збільшилась, тому що збільшився показник фондовіддачі. Доля основних фондів на одного робітника зросла, що пояснюється зменшенням чисельності персоналу. Продуктивність праці робітників і працівників також зросла, а такі зміни є позитивними для діяльності підприємства.

Розділ 4 Склад, структура і показники використання оборотних коштів підприємства

4.1 Характеристика, склад і структура оборотних коштів підприємства

Сукупність обігових фондів і фондів обігу називається обіговими засобами підприємства (див. схема 4.1).

Для забезпечення неперервності виробничого процесу кожне підприємство повинне мати оборотні фонди, а також засоби, які обслуговують сферу обігу і збуту продукції, тобто фонди обігу.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів, які повністю витрачаються в кожному виробничому циклі, не зберігають натурально-речовинної форми і переносить вартість на продукцію, що виробляється, повністю і відразу.

Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію.

Схема 4.1 Структура обігових засобів підприємства

Оборотні фонди функціонують у сфері виробництва і складаються з 2-х груп:

виробничі запаси;

засоби у виробництві.

Виробничі запаси - це сировина, основні матеріали, електроенергія, паливно-мастильні матеріали, тара і тарні матеріали, запасні частини для ремонту основних фондів, малоцінні і швидко зношувані предмети і інвентар.

Засоби у виробництві включають незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення і витрати майбутніх періодів.

Незавершене виробництво - такі предмети праці перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Напівфабрикати власного виробництва - такі предмети праці, які повністю пройшли обробку в одному підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах цього ж підприємства.

Витрати майбутніх періодів - це затрати, які підприємство здійснює одноразово, але які відносяться на собівартість продукції частинами на протязі певного періоду часу (затрати на придбання ліцензії для здійснення окремих видів діяльності, затрати на підписку газет, на освоєння нових видів продукції тощо).

Співвідношення між окремими елементами оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках, називають виробничо-технологічною структурою оборотних фондів.

Ця структура має відмінності залежно від:

характеру виробництва;

тривалості технологічного циклу;

видів продукції;

територіального розміщення виробництва та ін.

До фондів обігу відносять: готову продукцію на складах; продукція, відвантажена або здана покупцю, але ще не оплачена; грошові засоби підприємства (на поточних рахунках в касі в національній чи іноземній валюті); витрати на відрядження; інша дебіторська заборгованість; короткострокові фінансові вкладення (поточні фінансові інвестиції) - депозитні вклади, облігації.

Склад оборотних фондів - це сукупність елементів чи груп, які утворюють обігові засоби. Структура обігових засобів залежить від галузевої приналежності підприємства, тривалості виробничого циклу, а також умов реалізації і збуту продукції.

Обігові засоби підприємства здійснюють кругообіг. Вони послідовно проходять грошову форму, виробничу форму, товарну форму, і знову повертаються в грошову форму.

Внаслідок неперервності кругообігу обігових засобів підприємства, вони постійно знаходяться на всіх стадіях кругообігу, тобто знаходяться і у виробничих запасах, і у виробничому процесі, і в готовій продукції, і у грошових засобах.

Час, за який обігові засоби підприємства здійснюють повний оборот, називається тривалістю одного обороту обігових засобів (Д).

За джерелами формування і режимом використання обігові засоби підприємства поділяють на:

власні;

залучені.

Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів.

Власні обігові засоби відіграють основну роль і забезпечують майнову і оперативну самостійність підприємства.

Залучені оборотні кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Правильне співвідношення між власними і залученими джерелами формування обігових засобів відіграє важливу роль в укріпленні фінансового стану підприємства.

Вихідні дані для визначення структури, середньорічної вартості

і показників використання обігових засобів.

 (грн.)

(грн.)

(грн.)

(грн.)

Розрахуємо структуру обігових засобів на початок і кінець року.

Доля і-го показника обігових засобів (у %) рівна відношенню обігових засобів по і-му елементу до суми обігових засобів, помноженому на 100 %, тобто:

Результати відображені у вигляді таблиці.

Таблиця 4.2 Структура обігових засобів має вигляд:

Найменування	На поч.року	На кін.року
	Сума, грн.	Пит.вага, %	Сума, грн.	Пит.вага, %
Всього основних засобів	361975	100	328975	100
В тому числі оборотні фонди:
Сировина, напівфабрикати	79200	21,8	77115	23,4
Паливо	27400	7,7	27900	8,5
Незаверш.вир-во	56800	1,5	5870	1,8
Розрах.майб.платежів	3180	0,8	2370	0,7
Доп.матеріали	19725	5,4	18000	5,5
Запчастини	10010	2,8	9630	2,9
В тому числі фонди обігу:
Продукція відвантажена, але не оплачена	50500	14	40900	12,4
Грошові кошти	26810	7,4	21070	6,4
Дебіторська заборг.	19400	5,4	18120	5,6
Готова продукція на складі	120070	33,2	108000	32,8



4.2 Визначення середньорічного залишку оборотних коштів

Використовують такі терміни як залишок обігових засобів на початок 1-го кварталу і залишок грошових засобів на кінець року. Інтервальними показниками є середні за звітний період залишки обігових засобів (за квартал, за місяць, рік).

Середній залишок обігових засобів за місяць визначається як напівсума залишків на початок і кінець місяця:

(грн.)

Середній залишок обігових засобів за квартал визначається як середньоарифметичне середніх залишків за 3 місяці:

 (грн.)

Середній залишок обігових засобів за рік визначається як середньоарифметичне середніх залишків за квартал:

(грн.)

Для розрахунку інтервальних показників можна використовувати формулу середньої хронологічної:

(грн.)

Таблиця 4.3 Середні квартальні залишки обігових засобів у звітному році:

Звітна дата
На початок звітного року	361975
На кінець першого кв.	332123,5
На кінець другого кв.	300442,5
На кінець третього кв.	315302,5
На кінець четвертого кв.	345475

Знаходжу середній залишок оборотних засобів за рік:

4.3 Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних коштів. Розрахунок розміру вивільнення (додаткового залучення) оборотних коштів у звітному році порівняно до базового року

Ефективність використання обігових засобів характеризують 3 основних показника:

- коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт закріпленості;

-- коефіцієнт одного обороту обігових засобів.

Коефіцієнт оборотності визначається діленням вартості реалізованої продукції, робіт, послуг на середній залишок обігових засобів за аналогічний період:

(грн./грн.)

Коефіцієнт завантаженості обігових засобів - величина, зворотна коефіцієнту оборотності і характеризує суму обігових засобів, витрачених на 1 грн. реалізованої продукції:

(грн./грн.)

Тривалість одного обороту обігових засобів визначається діленням тривалості звітного періоду (Т = 360 днів, Т = 90 днів, Т = 30 днів) на коефіцієнт оборотності:

 (днів)

Тривалість обороту обігових засобів залежить від виду діяльності підприємства. Прискорення чи уповільнення швидкості обороту впливає на зміну потреби в оборотних засобах.

При аналізі використання обігових засобів визначають величину обігових засобів, умовно вивільнену із обороту внаслідок прискорення оборотності обігових засобів, або величину обігових засобів, додатково залучених в оборот внаслідок уповільнення оборотності обігових засобів.

Формула для розрахунку вивільнених чи залучених в оборот обігових засобів має наступний вигляд:

(грн.), де

- фактичний середній залишок обігових засобів за аналізований період.

- фактичний обсяг реалізованої продукції за аналізований період.

- тривалість обороту обігових засобів у базовому (або порівнюваному) періоді.

- тривалість прийнятого до розрахунку періоду.

Визначаємо показники, які характеризують використання обігових засобів:

(грн./грн.)

(грн./грн.)

(грн./грн.)

(грн./грн.)

(днів)

(днів)

(грн.)

- розмір вивільнення обігових засобів у звітному році по відношенню до базового;

- об'єм продукції, що випускається у звітному році;

, - коефіцієнти оборотності обігових засобів у базовому і звітному роках.

Під час визначення показників, які характеризують використання оборотних засобів я прийшов до висновку, що в звітному році коефіцієнт оборотності оборотних засобів збільшився в порівнянні з базовим; коефіцієнт закріплення оборотних засобів в звітному році зменшився в порівнянні з базовим; а тривалість одного обороту оборотних засобів за рік зменшився майже в два рази. Відповідно відбулося вивільнення оборотних засобів у розмірі грн.

Висновки

Аналізуючи отримані результати можна відмітити позитивні зміни у структурі обігових засобів у звітному році в порівнянні з базовим роком. Для подальшого підвищення ефективності використання обігових засобів необхідно збільшувати об'єм продукції із тих же матеріальних ресурсів, прагнути до зниження матеріаломісткості за рахунок впровадження нової техніки і технології, економії матеріальних ресурсів для зниження собівартості з метою покращення фінансового стану підприємства. При цьому велике значення мають раціональні схеми поставок виробничих ресурсів, комплексна механізація складських робіт. Також для більш ефективної діяльності необхідно постійно досліджувати ринок, щоб правильно підібрати структуру продукції по номенклатурі і асортименту, а також прагнути до збільшення обсягів реалізації продукції.

Розділ 5. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Використовуючи усі розрахункові показники , а також раніше розраховані показники в розділах 2, 3, 4 заповнюємо таблицю.

Таблиця 5.1 Система показників ефективності діяльності підприємства за звітний період.

Узагальнені показники	Часткові показники
	Показники ефективного використання персоналу	Показники ефективного використання основних виробничих фондів	Показники ефективного використання оборотних засобів
Рентабельність реалізованої продукції 21.9 %	Продуктивність праці 1-го працюючого 8013,52 грн/чол	Фондовіддача за звітний рік 3,22 грн/грн	Коефіцієнт оборотності оборотних коштів 3,00 грн./грн
Рентабельність виробництва 24.7 %	Продуктивність праці 1-го робітника 8807,65 грн./чол	Фондомісткість за звітний рік 0,31 грн/грн	Коефіцієнт завантаження 0,33 грн./грн
Рівень витрат на одну гривну 0,72 грн./грн	Темп зростання продуктивності праці робітників 104.7%	Фондоозброєність 1 робітника 2734.1грн/чол	Відносне вивільнення ОЗ 242646,1 грн
	Темп зростання продуктивності праці працівників 103.6%	Рентабельність ОФ 0.51 грн/грн	Тривалість одного об. 120 днів

Пр = Вир - (ПДВ + А.збір + Інші відр.) - Соб = 1040420-(173401+990+1263) - 708960= 155806 (грн.)

Рент. Реал.пр = Пр/Соб *100% = 155806/708960*100= 18 %

Рент .вир = Пр/( ОФ+ОЗ ) * 100% = 155806 / (303485+325398.375) * 100 = 21.9%

Рів. витратна 1 грн = Соб/Vпр = 708960/977650 = 0.72 (грн./грн.)

Рентабельність ОФ = Пр / = 155806/303485 = 0.51(грн./грн.)

Висновок

Метою виконання даної курсової роботи було закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу “Економіка підприємства”, а також оволодіння методами виконання широкого кола типових планово-економічних розрахунків і обґрунтувань. У ході виконання курсової роботи був вивчений склад, структура і показники використання основних виробничих фондів підприємства, проаналізовані характеристики ефективного використання обігових засобів, були сформовані техніко-економічні показники діяльності підприємства.

Виробнича діяльність будь-якого підприємства основується на найбільш раціональному використанні персоналу, виробничих і обігових засобів. У сучасних умовах організації виробничих ресурсів підприємства все більше місце займає підвищення механізації і автоматизації виробництва, застосування модернізованого обладнання, ефективних видів сировини і матеріалів, а також використання найновіших технологій. Також велике значення має правильна організація виробництва і кваліфіковане і грамотне управління підприємством.

Для підвищення продуктивності необхідно збільшувати час роботи основних фондів на протязі періоду їх дії, збільшувати змінність роботи машин і механізмів, зменшувати внутрішньо змінні втрати і не допускати простоїв обладнання, підвищувати кваліфікацію робітників підприємства.

Для того, щоб все це здійснити, знання економіки підприємства потрібні в першу чергу. Із упевненістю можна сказати, що виконання даної курсової роботи дозволить нам стати більш кваліфікованими спеціалістами в майбутньому.