Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського

Загальний аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства шахти ім. О.О. Скочинського за 1996-99 роки. Аналіз стану і використання основних фондів, структури і організації виробництва, техніки і технології, що використовується на шахті.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2010
Размер файла 164,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Зменшення обсягу випуску продукції у періоді, що аналізується, було визначене у розділі 2.1 цієї роботи, воно дорівнює: -11506,78 тонн.

?Ор1 = -11506,78Ч0,1319 = -1517,74 тис. грн.

2. Причини, що призводять до зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення залишків готової продукції на складі, вплив яких визначається по формулі:

?Ор2 = Огпн - Огпк , де

?Ор2-зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни залишків готової продукції на складі;

Огпп -залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;

Огпк -залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду.

?Ор2 = -45,76 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 7)

3. Причини, що спричиняють зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення реалізації продукції по занижених цінах, вплив яких визначається по формулі:

?Ор3 = ?Узц , де

?Ор3-зміна реалізації продукції під впливом зміни обсягів реалізації продукції по занижених цінах;

зц - збільшення реалізації продукції по занижених цінах.

?Ор3 = -0,94 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 13)

4. Причини, що викликали зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах, вплив яких визначається по формулі:

?Ор4 = ?Убп , де

?Ор4-зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни реалізації продукції по занижених цінах;

бп -збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах.

?Ор4 = -0,2 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 15)

Таким чином протягом періоду, що аналізується, на величину обсягу реалізації продукції впливало зменшення обсягу випуску продукції, яке спричинило зниження обсягу реалізації на 1517,74 тис. грн., збільшення залишків готової продукції на складі, що призвело до зниження реалізації на 45,76 тис. грн., збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах викликало зменшення загального обсягу реалізації продукції на 0,94 тис. грн., а також у результаті збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах обсяг реалізації знизився на 0,2 тис. грн.

Загальне зниження обсягу реалізації під впливом наведених вище причин визначимо по наступній формулі:

?Ор =?Ор1 +?Ор2 +?Ор3 +?Ор4

?Ор = 1517,74 + 45,76 + 0,94 + 0,2 = 1564,64 тис. грн.

Отже, розрахунки показують, що загальне зниження обсягу реалізації продукції становить 39,2% (1564,64/3992,2Ч100%) від фактичного обсягу реалізації у періоді, який аналізується.

Результати аналізу обсягу реалізації продукції доцільно навести у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 2.10

Результати аналізу обсягу реалізації за грудень 1999 р.

Причини, що спричинили зниження обсягу реалізації продукції

Величина зниження реалізації,

тис. грн.

% зниження від фактичного показника реалізації

1

2

3

4

Загальне зменшення обсягу випуску продукції підприємства

1517,74

38,02%

Збільшення залишків готової продукції на складі підприємства

45,76

1,15%

Збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах

0,94

0,02%

Результаті збільшення відпуску продукції підприємства своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах

0,2

0,005%

Разом

1564,64

39,2%

Як бачимо з таблиці 2.10, найбільший вплив на обсяг реалізації продукції найбільший вплив оказує зменшення випуску продукції (38,02% від показника фактичної реалізації), отже ця причина вимагає найбільш термінового вживання заходів щодо її усунення. Питома вага інших, визначених підчас аналізу, причин відносно незначна (разом у періоді, який аналізується, вони спричиняють зниження обсягу реалізації продукції лише на 1,175%), але взагалі не враховувати на їх не можна, тому що без своєчасного контролю та аналізу ці причини можуть призвести до значного зниження обсягів реалізації продукції.

Отже, як бачимо з таблиці 2.10, загальна величина зменшення обсягу реалізації у періоді, що аналізується, складає 1564,64 тис. грн., що становить 39,2% від фактичної величини реалізації. У зв'язку з цим необхідно розробити та здійснити заходи, які дозволили б усунути негативний вплив вищезазначених причин і сприяли зростанню обсягу реалізації продукції підприємства.

Таблиця 2.11

Заходи щодо збільшення аналізу обсягу реалізації продукції

Заходи, що пропонуються

Величина резерву, тонн

1

2

3

Досягти збільшення обсягу випуску продукції за рахунок реалізації заходів, які були розроблені під час аналізу обсягу випуску продукції (розділ 2.1 даної роботи).

1517,74

Досягти граничного скорочення залишків продукції на складі підприємства шляхом поліпшення організації та обсягів проведення розвантажувальних та вантажних робіт, які пов'язані з відвантаженням продукції. Підвищити кількість замовлень на продукцію шляхом підвищення якості продукції, а також за рахунок впровадження відповідної цінової політики. Для збільшення кількості продукції, що відвантажується, також можливо розроблювати та застосовувати додаткові схеми реалізації.

45,76

Звести до мінімуму або повністю виключити випадки реалізації товарів по занижених цінах шляхом поліпшення якості продукції, а також за рахунок постійного дотримання встановлених нормативів якості та інших важливих параметрів продукції, що виробляється. Встановити жорсткий контроль, а також систему обмежень по реалізації продукції по занижених цінах.

0,94

Добитися максимального скорочення або повністю усунути відпустку продукції безкоштовно і по занижених цінах, для чого встановити жорсткий контроль за такою відпусткою продукції, а також ввести граничні норми на безкоштовну відпустку продукції та її реалізацію по пільгових цінах. Досягти підвищення якості продукції, а також дотримуватися відповідності продукції встановленим нормативним характеристикам, що дозволить зменшити величину відпустки продукції по занижених цінах.

0,2

Разом

1564,64

Таким чином, у разі усунення всіх наведених вище причин, що впливають на обсяг реалізації продукції, підприємство зможе підвищити річний обсяг реалізації на 1564,64 тис. грн.

3 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Основні фонди становлять основу матеріально-технічної бази виробництва, від якої значною мірою залежать всі техніко-економічні показники роботи підприємства.

В останні роки у промисловості намітилися тенденції постійного зростання основних фондів, які не завжди супроводяться поліпшенням техніко-економічних показників, що вказує на незадовільний стан та істотне зниження ефективність використання основних фондів. Ефективність використання основних фондів залежить від правильності їх формування і застосування, що вимагає постійного детального аналізу стану і ефективності використання основних фондів в умовах конкретного підприємства.

3.1Аналізу стану основних фондів

Стан основних фондів є найважливішим елементом, який характеризує загальний стан матеріально-технічної бази підприємства і значною мірою визначає його виробничі можливості. Отже, адміністрація повинна постійно контролювати стан основних фондів і вживати всіх необхідних заходів щодо своєчасного й достатнього оновлення виробничого обладнання і техніки підприємства.

Ступінь оновлення техніки і обладнання є одним з найважливіших показників, що характеризують стан загальний основних фондів підприємства.

Дані про стан основних засобів на кінець грудня 1999 року підприємства, їх оновлення та вибуття в розрізі їх класифікаційної структури наведені в таблиці 3.1.

Загальна ступінь оновлення основних фондів підприємства характеризується коефіцієнтом оновлення техніки й обладнання, який визначається по наступній формулі:

Кон= Ст , де

ФабЧІцін

Ст-вартість техніки і обладнання, яке була придбано за звітний рік по ринкових цінах, грн;

Фаб-балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн;

Іцін-річний індекс цін.

Відомості, які необхідні для розрахунку коефіцієнта оновлення техніки наведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Відомості про основні засоби підприємства на кінець грудня 1999 року

Структура основних фондів

Вартість основних фондів на початок року,

тис. грн.

Введення основних фондів за рік, тис. грн.

Вибуття основних фондів, тис. грн.

Вартість основних фондів на кінець року,

тис. грн.

Амортиза-ція основних фондів, тис. грн.

Знос основних фондів, тис. грн.

Залишкова вартість на кінець року,

тис. грн.

усього

у тому числі придбання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Будівлі

21482

696

0

1210

20968

730

6488

14480

Споруди

26570

950

0

1970

25550

903

7972

17578

Робочі машини

6784

460

210

740

6504

359

2973

3531

Силове обладнання

5815

370

82

580

5605

307

2657,4

2947,6

Передавальні пристрої

4845

315

0

460

4700

256

2274,3

2425,7

Транспортні засоби

4361

240

0

380

4221

230

1905,2

2315,8

Виробничий інструмент

1453,64

24,6

14,4

31,15

1447,09

76,82

655,1

791,99

Виробничий інвентар

968,76

18,15

9,35

26

960,91

51,58

422,2

538,71

Господарський інструмент

1243,72

10

0

12,45

1241,27

42,25

376,16

865,11

Господарський інвентар

847,99

12

0

15,2

844,79

28,81

248,95

595,84

Планування територій

6388,94

0

0

0

6388,94

216,54

1756,69

4632,25

?

Активна частина разом

24227,4

1427,75

315,75

2217,15

23438

1280,4

10887,2

12550,8

?

Пасивна частина разом

56532,65

1668

0

3207,65

54993

1920,6

16841,8

38151,2

?

Разом

80760,05

3095,75

315,75

5424,8

78431

3201

27729

50702

Таким чином, коефіцієнт оновлення техніки й обладнання підприємства на кінець грудня 1999 року становить:

Кон=315,75/(23438Ч1,0217)=0,0132 (Індекс облікових цін за звітний період наведений у таблиці 1.1)

Використовуючи коефіцієнт оновлення техніки можна визначити період оновлення основних фондів підприємства, який розраховується по формулі:

Тон= 1

Кон

Отже період оновлення основних фондів підприємства становить:

Тон = 1/0,0132 = 75,7 років

Як показують наведені вище розрахунків, коефіцієнт оновлення техніки має надто низьке значення (0,0132), яке на порядок нижче нормативної величини (0,1-0,14) даного показника і становить всього 11% (0,0132/0,12Ч100%) від його середньо галузевого нормативного значення (0,12). Розрахована величина коефіцієнта оновлення показує, що в 1999 році підприємство відновило лише 1,32% активних частини основних фондів, що в сучасних умовах бурхливого розвитку техніки і технологій недопустимо.

Якщо підприємство і в подальших періодах буде оновлювати свою техніку і обладнання такими ж темпами, як у 1999 році, то повністю оновити активну частину основних фондів підприємство зможе тільки 75,7 років.

Критично низьке значення коефіцієнта оновлення техніки також свідчить про те, що велику частину техніки підприємства складають морально і фізично застарілі обладнання, яке неодноразово зазнавало капітальних ремонтів. Внаслідок значного зниження продуктивності такого обладнання і збільшення витрат на його часті ремонти і експлуатацію істотного зростає собівартість продукції, що виробляється, і, отже, знижується її конкурентоздатність.

Низький відсоток оновлення техніки свідчить про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.

Коефіцієнт оновлення техніки знаходиться в безпосередній залежності від міри забезпеченості амортизаційним фондом, оскільки амортизаційний фонд є основним джерелом придбання нової техніки і обладнання.

Міра забезпеченості підприємства коштами амортизаційного фонду виражається коефіцієнтом забезпеченості амортизаційним фондом, який розраховується по наступній формулі:

Коа= Афр , де

Фаб

Афр-величина амортизаційного фонду, що використовується на реновацію основних засобів, грн;

Фаб-балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Розрахуємо коефіцієнт забезпеченості амортизаційним фондом використовуючи дані, наведені в таблицях 3.1 і 1.4:

Коа = 421/23438=0,018

(Дані про частину амортизаційного фонду, яка використовується на реновацію, наведені в таблиці 1.4).

Період повної реновації активної частини основних фондів за рахунок коштів амортизаційного фонду з урахуванням збереження тенденції нарахування і розподілу амортизаційного фонду, що склалася в 1999 році, складе:

Тон= 1

Коа

Коа = 1/0,018=55,6 років

Як бачимо з результатів розрахунків, величина коефіцієнта забезпеченості амортизаційним фондом на багато нижче її нормативного значення (0,1-0,2). Таким чином, в 1999 році підприємство за рахунок нарахованих і не витрачених на капітальний ремонт амортизаційних відрахувань зможе оновити тільки 1,8% основних фондів. Якщо надалі порядок нарахування і розподілу (на оновлення та капітальний ремонт) амортизаційних відрахувань не зміниться, то накопити суму коштів амортизаційного фонду, яка була б достатньою для повного оновлення всієї активної частини основних засобів підприємству вдасться тільки через 55,6 років.

Низький відсоток забезпеченості основних засобів амортизаційним фондом не дає можливості підприємству своєчасно оновлювати техніку і обладнання, впроваджувати більш прогресивні сучасні технології виробництва і призводить до морального і фізичного старіння основних фондів підприємства, що в у підсумку призводить до зниження якості і збільшенню собівартості продукції, що випускається, і, відповідно, веде до істотного зниження її конкурентоздатності.

Але нестача засобів амортизаційного фонду для оновлення техніки і обладнання викликана не лише недоліками облікової політики щодо амортизаційного фонду і основних засобів підприємства, вона також є наслідком недосконалістю законодавства у цій галузі, яка зорієнтована лише на збільшення бази оподаткування, а не на стимулювання проведення необхідних реновацій, модернізацій і своєчасного оновлення основних фондів підприємств.

До того ж, вельми низьке значення коефіцієнта забезпеченості амортизаційними відрахуваннями є наслідком не тільки низького відсотка щорічних амортизаційних відрахувань, але й неефективного розподілу коштів амортизаційного фонду, при якому тільки 13% (421/3201Ч100%) коштів виділяються на реновацію техніки і обладнання підприємства.

Нестача коштів амортизаційного фонду призводить до того, що велика частина техніки і обладнання підприємства є істотно зношеною.

Ступінь зношеності основних фондів підприємства виражається коефіцієнтом зносу, який у вартісній оцінці для активної частини основних засобів буде розраховуватися по наступній формулі:

Кзва= Заф , де

Фаб

Заф-фактична нарахована величина зносу активної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Фаб-балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Таким чином, коефіцієнтом зносу активної частини основних засобів становить: Кзва = 10887,2/23438=0,4645 (Результати розрахунку вартісного коефіцієнта зносу активної частини основних засобів наведені також у таблиці 3.3).

Тепер визначимо коефіцієнт зносу пасивної частини основних засобів, який розраховується по наступній формулі:

Кзвп= Зпф , де

Фпб

Зпф-фактична нарахована величина зносу пасивної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Фпб-балансова вартість пасивної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Отже, коефіцієнтом зносу пасивної частини основних фондів підприємства дорівнює: Кзвп = 16841,8/54993 =0,3063

Результати розрахунків показують, що активна частина основних фондів має більш високий відсоток зносу (46,45%) ніж пасивна частина (30,63%). Різниця цих показників дорівнює 15,82% (46,45%-30,63%). Однак це не означає, що об'єкти пасивної частини основних засобів (будівлі, споруди та інш.) є більш новими у порівнянні з технікою й устаткуванням активної частини основних засобів, а швидше за все є наслідком відмінності основних ставок нарахування зносу по цих видах основних фондів (15% - для активної частини і 5% - для пасивної частини основних засобів).

Висока ступінь зносу активної частини основних фондів свідчить про негайну необхідність введення у експлуатацію нових об'єктів основних засобів замість істотно зношених, що дозволило б не перенавантажувати собівартість продукції зростаючими витратами на ремонт старої техніки й обладнання, а також не відволікати і без того не досить великі кошти амортизаційного фонду підприємства на фінансування капітальних ремонтів.

Однак, визначення коефіцієнта зносу основних засобів через відношення вартості нарахованого зносу й балансової вартості основних засобів має значні недоліки, оскільки встановлені норми амортизаційних відрахувань далеко не завжди відображають фактичний рівень фізичного і морального зносу техніки й обладнання. Для того, щоб визначити коефіцієнт зносу, який більш реально б відбивав ступінь фактичного зносу основних засобів, необхідно зіставляти фактичний і нормативний строки служби по кожному виду техніки й устаткування.

Розрахунок коефіцієнта зносу з використанням строків служби доцільно проводити тільки для активної частини основних фондів у цілому, також окремо по робочому й допоміжному обладнанню, оскільки по техніці й устаткуванню встановлюються відповідні нормативні терміни експлуатації.

Фактичний коефіцієнт зносу кожного з видів техніки й обладнання на основі строків його служби визначається по наступній формулі:

Кзфi = Тiф , де

Тiб

Тiф-фактичний термін служби i-го виду техніки або обладнання на дату проведення аналізу;

Тiб-встановлений нормативний термін служби i-го виду техніки або обладнання.

Відомості про фактичні і нормативні терміни служби техніки й обладнання наведені в таблиці 3.3. У даній таблиці також наведені результати розрахунку фактичних коефіцієнтів зносу по кожному виду устаткування й техніки підприємства (див. колонку 11 таблиці 3.3). Згідно з результатами цих розрахунків фактичний середній коефіцієнт зносу робочого обладнання дорівнює 0,7478; для допоміжного обладнання цей показник становить 0,779. Отже середній фактичний коефіцієнт зносу всієї активної частини основних засобів складає 0,7634. Як бачимо, у порівнянні з коефіцієнтами зносу обладнання, обчисленими у вартісному співвідношенні (див. колонку 12 таблиці 3.3), фактичні коефіцієнти зносу обладнання є істотно вищими. Так, наприклад, коефіцієнт зносу робочого обладнання, розрахований у вартісному відношенні, становить лише 61,67% (0,4612/0,7478Ч100%) від фактичного коефіцієнта зносу цього обладнання, обчисленого як співвідношення відповідних термінів експлуатації. Взагалі середній вартісний коефіцієнт зносу усієї активної частини основних засобів складає тільки 60,85% (0,4645/0,7634Ч100%) від середнього фактичного коефіцієнта зносу цієї частини ОЗ.

Таким чином, результати розрахунків показують, що практично все обладнання активної частини основних фондів підприємства є зношеним більш ніж на 50% (див. таблицю 3.3), при цьому більшість техніки має ступінь зносу велику 70% (про це свідчать розраховані коефіцієнт зносу, середнє значення яких становить 0,7634). До того ж деякі види обладнання, зокрема стругові установки, котли, насоси, штовхачі, практично досягли граничного нормативного терміну служби або навіть працюють більше встановленого нормативного строку, що призводить до частих поломок, простоїв даного обладнання і може спричинити виникнення аварійних ситуацій на підприємстві. При цьому частка нового устаткування в загальній кількості ОФ підприємства є надто низькою і не перевищує 8-10%, більшість обладнання є істотно застарілою й вже неодноразово перебувала у капітальних ремонтах, про що свідчать дані, наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Відомості про структуру техніки, що застосовується на підприємстві

Вид техніки

Фактична кількість техніки на підприємстві

в тому числі

Коефіцієнт структури техніки

питома вага об-ладнан-ня після капіта-льного ремонту

усього

нова

після капіта-льного ремонту

у

роботі

в капі-таль-ному ремонті

в мон-тажах і демон-тажах

у резерві

за норма-тивом

нстр)

фактич-но

фстр)

стр

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Робоче обладнання

Середній коефіціент структури рабочого обладнення:

0,9

0,5361

0,3639

0,8361

Комбайни очисні

8

2

6

5

1

1

1

0,9

0,625

0,275

0,75

Стругові установки

4

0

4

2

1

0

1

0,9

0,5

0,4

1

Скребкові конвейєри

32

4

28

20

5

4

3

0,9

0,625

0,275

0,875

Стрічкові конвейєри

18

2

16

10

4

2

2

0,9

0,5556

0,3444

0,8889

Прохідськи комбайни

6

1

5

4

1

0

1

0,9

0,6667

0,2333

0,8333

Агрегати СУВ-350

5

1

4

2

2

0

1

0,9

0,4

0,5

0,8

Механічне кріплення

240

60

180

160

20

30

30

0,9

0,6667

0,2333

0,75

Автомати АВ-400

4

1

3

2

1

0

1

0,9

0,5

0,4

0,75

Автомати АФК-72

8

2

6

5

2

0

1

0,9

0,625

0,275

0,75

Бурові установки

10

2

8

4

2

2

2

0,9

0,4

0,5

0,8

Агрегати АПШ-1

3

0

3

1

1

0

1

0,9

0,3333

0,5667

1

Допоміжне обладнання

Середній коефіціент структури допоміжного обладнення:

0,9075

0,585

0,3225

0,8458

Лебідки

62

10

52

32

12

8

10

0,9

0,5161

0,3839

0,8387

Вантажні машини

38

6

32

28

4

2

4

0,9

0,7368

0,1632

0,8421

Насосні станції

8

2

6

4

2

0

2

0,95

0,5

0,45

0,75

Породовантажні машини

24

5

19

16

2

2

4

0,9

0,6667

0,2333

0,7917

Компресори

10

2

8

6

2

1

1

0,9

0,6

0,3

0,8

Котли

3

0

3

2

0

0

1

0,9

0,6667

0,2333

1

Трансформатори

20

4

16

12

3

2

3

0,9

0,6

0,3

0,8

Стійки

18

6

12

11

2

2

3

0,9

0,6111

0,2889

0,6667

Вентилятори

48

6

42

28

12

3

5

0,9

0,5833

0,3167

0,875

Пускачі

140

32

108

80

38

12

10

0,9

0,5714

0,3286

0,7714

Гідронасоси

76

6

70

68

2

2

4

0,9

0,8947

0,0053

0,9211

Кран-балка

6

0

6

3

1

1

1

0,95

0,5

0,45

1

Прес

6

2

4

4

1

1

0

0,95

0,6667

0,2833

0,6667

Перфоратор

54

6

48

26

20

2

6

0,9

0,4815

0,4185

0,8889

Турбокомпресори

8

1

7

4

2

1

1

0,9

0,5

0,4

0,875

Пневматичні установки

6

2

4

3

2

0

1

0,9

0,5

0,4

0,6667

Вагонетки

42

6

36

20

10

4

8

0,9

0,4762

0,4238

0,8571

Штовхачі

62

4

58

36

23

0

3

0,9

0,5806

0,3194

0,9355

Електродвигуни

172

10

162

92

48

14

18

0,9

0,5349

0,3651

0,9419

Насоси

74

8

66

38

26

4

6

0,9

0,5135

0,3865

0,8919

Отже все вищенаведене свідчить про те, що на підприємстві застосовується частковий спосіб відтворювання основних фондів, при якому нова техніка й обладнання практично не набувається, а кошти амортизаційного фонду використовуються в основному на підтримку працездатності старіючого обладнання.

Отже наявна необхідність термінового оновлення основних фондів підприємства, при цьому найближчим часом необхідно буде замінити близько 80% всього обладнання підприємства (див. таблицю 3.3). Якщо на підприємстві не буде негайно розпочате відновлення активної частини своїх ОЗ, то протягом найближчих 3-4 років практично все устаткування прийде до повної непридатності, а число капітальних і поточних ремонтів зросте до критичної величини, що призведе до численних простоїв обладнання і значного збільшення собівартості продукції в частині витрат на ремонт і обслуговування устаткування і зниженню її якості через моральне і фізичне старіння ОФ підприємства.

До того ж, що велика частина обладнання підприємства є істотно зношеною, далеко не все устаткування знаходиться у експлуатації. Значна частина техніки і обладнання підприємства перебуває в капітальному ремонті, монтажах, демонтажах і резерві, що істотно знижує ефективність використання основних засобів підприємства.

Питома вага техніки й обладнання, яке знаходиться у безпосередній експлуатації, виражається за допомогою коефіцієнта структури техніки, який розраховується по наступній формулі:

Кстрi = Niр , де

Niз

Niр-фактичний кількість i-го виду обладнання або техніки, яка знаходиться у роботі;

Niз-загальна кількість i-го виду техніки й обладнання підприємства.

Відомості про кількість техніки, яка знаходиться в експлуатації, а також у капітальних ремонтах, монтажах демонтажах і резерві наведена у таблиці 3.2. У цій таблиці також представлені результати розрахунку коефіцієнта структури по видах техніки й обладнання підприємства.

Отже, як бачимо з таблиці 3.2, коефіцієнт структури техніки практично по кожному виду техніки й обладнання підприємства істотно нижче ніж його нормативне значення. Так, коефіцієнт структури очисних комбайнів становить 0,625, що складає 69,44% (0,625/0,9Ч100%) від нормативного значення, стругових установок - 0,5 (0,5/0,9Ч100%=55,56% від нормативного коефіцієнта структури), а по бурових установках - лише 0,4 (0,4/0,9Ч100%=44,44% від нормативного значення).

Середній коефіцієнт структури робочої техніки й устаткування становить 0,5361, що складає 59,57% (0,5361/0,9Ч100%) від середнього нормативного значення; по допоміжному обладнанню коефіцієнт структури дорівнює 0,585 (0,586/0,9075Ч100%=64,57% від середнього нормативу цього показника, див. таблицю 3.3).

Таблиця 3.3

Відомості про терміни служби техніки та непродуктивне збільшення основних фондів

Вид техніки

Первин-на вартість, тис. грн.

Вартість зносу,

тис. грн.

Залиш-кова вартість, тис. грн.

стр

Непро-дуктивне збіль-шення, тис грн.

Кількість

Термін служби,

років

Коефіці-ент зносу за терміном служби

Вартіс-ний кое-фіціент зносу

за нормою

фактич-но

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

?

Робоче обладнання

11799,4

5442,01

6357,39

1962,62

зро =

0,7478

0,4612

Комбайни очисні

3973

1717,85

2255,15

0,275

620,17

8

8

5,3

0,6625

0,4324

Стругові установки

1534

816,34

717,66

0,4

287,06

4

8

7,1

0,8875

0,5322

Скребкові конвейєри

1358

654,92

703,08

0,275

193,35

32

8

6,32

0,79

0,4823

Стрічкові конвейєри

442,1

215,64

226,46

0,3444

77,99

18

8

6,62

0,8275

0,4878

Прохідськи комбайни

1846,6

859,86

986,74

0,2333

230,21

6

8

6,1

0,7625

0,4656

Агрегати СУВ-350

93,3

42,24

51,06

0,5

25,53

5

8

5,8

0,725

0,4527

Механічне кріплення

1147,6

496,14

651,46

0,2333

151,99

240

8

5,45

0,6812

0,4323

Автомат АВ-400

55,3

23,88

31,42

0,4

12,57

4

8

5,12

0,64

0,4318

Автомати АФК-72

44,2

19,12

25,08

0,275

6,9

8

8

5,8

0,725

0,4326

Бурові установки

1234,6

558,45

676,15

0,5

338,08

10

8

5,8

0,725

0,4523

Агрегат АПШ-1

70,7

37,57

33,13

0,5667

18,77

3

8

6,4

0,8

0,5314

?

Допоміжне обладнання

11638,6

5445,19

6193,41

2067,79

здо =

0,779

0,4679

Лебідки

911,8

426,53

485,27

0,3839

186,3

62

8

6,07

0,7588

0,4678

Вантажні машини

1545,7

725,14

820,56

0,1632

133,92

38

8

6,12

0,765

0,4691

Насосні станції

1970,1

851,78

1118,32

0,45

503,24

8

8

5,6

0,7

0,4324

Породовантажні машини

1252,8

562,52

690,28

0,2333

161,04

24

8

5,74

0,7175

0,449

Компресори

98,1

44,37

53,73

0,3

16,12

10

8

6,2

0,775

0,4523

Котли

445,8

237,15

208,65

0,2333

48,68

3

9

7,8

0,8667

0,532

Трансформатори

166,1

75,14

90,96

0,3

27,29

20

8

5,8

0,725

0,4524

Стійки

129,7

51,77

77,93

0,2889

22,51

18

8

4,87

0,6088

0,3992

Вентилятори

204,1

98,43

105,67

0,3167

33,47

48

8

6,32

0,79

0,4823

Пускачі

224,5

98,94

125,56

0,3286

41,26

140

8

5,8

0,725

0,4407

Гідронасоси

120,2

60,18

60,02

0,0053

0,32

76

7

6,65

0,95

0,5007

Кран-балка

95,3

50,74

44,56

0,45

20,05

6

8

7,2

0,9

0,5324

Прес

87,6

34,84

52,76

0,2833

14,95

6

8

4,87

0,6088

0,3977

Перфоратор

101,9

49,72

52,18

0,4185

21,84

54

8

6,42

0,8025

0,4879

Турбокомпресори

869,7

419,48

450,22

0,4

180,09

8

8

6,32

0,79

0,4823

Пневматичні установки

442,4

178,5

263,9

0,4

105,56

6

8

4,87

0,6088

0,4035

Вагонетки

1115

529,8

585,2

0,4238

248,01

42

8

6,8

0,85

0,4752

Штовхачі

1300,3

658,5

641,8

0,3194

204,99

62

8

6,9

0,8625

0,5064

Електродвигуни

441,8

226,8

215

0,3651

78,5

172

8

6,79

0,8488

0,5134

Насоси

115,7

64,86

50,84

0,3865

19,65

74

8

7,42

0,9275

0,5606

?

Разом

23438

10887,2

12550,8

7126,12

Середній коефіціент зносу:

0,7634

0,4645

Отже, на підприємстві в безпосередній експлуатації знаходиться лише 53,61% робочих обладнання і 58,5% допоміжних обладнання. Все це підтверджує раніше зроблені висновки про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.

Частковий спосіб відтворювання основних фондів призводить до того, що на підприємстві виникає значне збільшення кількості техніки й устаткування, яке знаходиться у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах, резерві і практично не використовується у виробництві, тобто непродуктивне збільшення основних фондів.

Величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки розраховується по наступній формулі:

оро = ?ii n=1снтрi - Ксфтрi )ЧФiзал , де

Кснтрi-встановлений нормативний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки;

Ксфтрi-фактичний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства;

Фiзал-залишкова вартість i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства, грн.

n-загальна кількість робочого обладнання та техніки підприємства.

Результати розрахунків фактичних коефіцієнтів структури техніки, залишкової вартості, а також величини непродуктивного збільшення на кожний вигляд основних фондів наведені в таблиці 3.2.

Як показують результати розрахунків, непродуктивне збільшення робочого обладнання становить 1962,62 тис. грн., що дорівнює 30,87% (1962,62/6357,39Ч100%) від залишкової вартості робочого устаткування.

Величина непродуктивного збільшення допоміжного обладнання розраховується за аналогічною формулою і становить 2067,79 тис. грн., що складає 33,39% (2067,79/6193,41Ч100%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування. Однак, простої робочої техніки також спричинять зупинку допоміжного обладнання, яке технологічно пов'язане з цією робочою технікою. Отже, необхідно також враховувати і цю величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання, для чого визначимо коефіцієнт допоміжного обладнання, який розраховується по наступній формулі:

Кдо = Фбдо , де

Фбро

Фбро-загальна балансова вартість робочого обладнання й техніки, яка знаходиться на підприємстві;

Фбдо-загальна балансова вартість допоміжного техніки й обладнання підприємства.

Відповідно до даних, які наведені у таблиці 3.3, коефіцієнт допоміжного обладнання становить:

Кдо = 11638,6/11799,4 = 0,9864, тобто на 1 грн вартості робочого обладнання припадає 0,9864 грн вартості допоміжного устаткування.

Непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке викликане простоєм робочих машин розраховується по формулі:

2до =?ФороЧ Кдо , де

оро-величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки;

Кдо-коефіцієнт допоміжного обладнання.

Отже, непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке спричинене простоєм робочого обладнання становить:

1962,62Ч0,9864=1935,92 тис. грн.

Тепер розрахуємо загальну величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання: 2067,79+1935,92 = 4003,71 тис. грн.

Отримана величина непродуктивного збільшення становить істотний відсоток (4003,71/6193,41Ч100%=64,64%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування, що свідчить про низьку ступінь ефективності використання допоміжного обладнання підприємства.

Таким чином, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства складає:

1962,62+4003,71 = 5966,33 тис. грн.

Отже, як показують розрахунки, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства становить 47,54% (5966,33/12550,8Ч100%) від величини залишкової вартості активної частини основних засобів, тобто майже половина всієї техніки і обладнання підприємства простоює, знаходячись у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах або резерві. Така ситуація безумовно є наслідком застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів. При цьому способі відтворювання підприємство спроможне використовувати не більш ніж половину своїх потенціальних виробничих потужностей. При такому способі відтворювання собівартість продукції буде зростати за рахунок збільшення питомої ваги умовно-постійних витрат, що пов'язано зі зниженням випуску продукції, а також зростаючими витратами на капітальний ремонт, монтажі, демонтажі обладнання і утримання резерву, розміри якого буде збільшуватися, оскільки обладнання, що неодноразово зазнавало капітального ремонту і застаріле устаткування буде мати набагато меншу надійність, ніж нове техніка.

Отже, непродуктивне збільшення основних фондів призводить до економічного збитку, що пов'язано не тільки із зростанням витрат на капітальний ремонт і витратами на утримання обладнання, яке не використовується, але й з тим, що в устаткуванні, яке не застосовується у виробництві продукції, заморожується на невизначений термін значна частина коштів підприємства, відсутність яких в обороті призводить до непрямих збитків.

Загальна величина економічного збитку розраховується по наступній формулі:

Знз = ?ФоЧСб+?З, де

о-загальна величина непродуктивного збільшення основних засобів підприємства;

Сб-річна ставка по банківському депозиту;

?З-збілбшення затрат, які пов'язані з утриманням непрацюючої техніки й устаткування, а також витратами на капітальний ремонт, які розраховуються по наступній формулі:

= ?Зм+?Зе+?Ззп, де

м-збільшення матеріальних витрат, яке пов'язано з непродуктивним збільшення основних засобів;

е-збільшення витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів;

зп-збільшення витрат на оплату праці робітників підприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів.

м = ЗмроЧуквЧ?Кн+?ФороЧКдоЧКм, де

Змро-фактичні матеріальні витрати на ремонт та обслуговування техніки й обладнання підприємства;

укв-фактична питома вага капітально відремонтованих техніки й обладнання у загальній їх кількості;

н-відносне середнє зниження коефіцієнта надійності капітально відремонтованого обладнання у порівнянні з новою технікою (у роботі його значення прийняте 0,4);

оро-збільшення вартості робочого обладнання за рахунок застосування часткового способу відтворювання;

укв-фактична питома вага капітально відремонтованих техніки й обладнання у загальній їх кількості;

Кдо-коефіцієнт допоміжного обладнання;

Км-відношення вартості матеріалів, які використовуються на утримання обладнання, до вартості активної частини основних фондів.

Відомості для розрахунку економічного збитку підприємства у наслідок непродуктивного збільшення основних фондів приведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Дані для розрахунку економічного збитку від непродуктивного збільшення основних засобів

Найменування показника

Одиниці виміру

Фактична величина

1

2

3

4

Витрата матеріалів на ремонт і обслуговування техніки за рік

тис. грн.

2462,4

Витрата електроенергії на ремонт і обслуговування техніки за рік

тис. грн.

820,8

Чисельність робітників по ремонту і обслуговуванню техніки

чол.

196

Середня річна заробітна плата робітника

грн.

3463,2

Середній розмір нарахувань на заробітну плату робітника за рік

грн.

1298,7

Річна ставка по банківському депозиту

%

40

Розрахунок питомої ваги капітально відремонтованої техніки наведений у таблиці 3.2. Середня питома вага робочого обладнання, яке вже перебувало у капітальному ремонті становить 0,8361, відносно до допоміжного обладнання ця питома вага складає 0,8458. Отже, загальна середня питома вага капітально відремонтованого устаткування дорівнює:

укв = (0,8361Ч11+0,8458Ч20)/31 = 0,8424 (Показник розрахований як середньозважене значення)

Відношення вартості матеріалів на утримання обладнання до загальної вартості активної частини основних фондів становить:

Км = 2462,4/23438 = 0,1051

Таким чином, збільшення матеріальних витрат, яке було спричинене непродуктивним збільшенням основних фондів складає:

м = 2462,4Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,1051 = 1448,26 тис. грн.

Збільшення витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів розраховується по наступній формулі:

е = ЗероЧуквЧ?Кн+?ФороЧКдоЧgе, де

Зеро-витрати електроенергії на ремонт та обслуговування обладнання підприємства;

gе-питомі витрати електроенергії у розрахунку на 1 грн. активної частини основних фондів;

Величина питомих витрат електроенергії у розрахунку на 1 грн. активної частини основних фондів становить:

gе = 820,8/23438 = 0,035

Отже, зростання витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів становить:

е = 820,8Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,035 = 482,56 тис. грн.

Збільшення витрат на оплату праці робітників підприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів розраховується по наступній формулі:

зп = (ШфроЧуквЧ?Кн+?ФороЧКдоЧШ'фро)Ч(ЗП'ф +Н'ф ), де

Шфро-фактична чисельність робітників підприємства, які зайняті ремонтом та обслуговуванням техніки й обладнання;

Ш'фро-відношення чисельності робітників підприємства, які зайняті ремонтом і обслуговуванням обладнання, до вартості активної частини основних фондів;

ЗП'ф-фактична середня заробітна плата одного робітника;

Н'ф-фактична середня величина нарахувань на заробітну плату одного робітника.

Відношення чисельності робітників підприємства, які зайняті ремонтом і обслуговуванням обладнання, до вартості активної частини основних фондів становить:

Ш'фро = 196/23438 = 0,008362 чол/тис. грн.

Таким чином, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів підприємства, зростання витрат на оплату праці становить:

зп = (196Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,008362)Ч(3,4632+1,2987) = = 548,838 тис. грн

Отже, загальне збілбшення затрат, яке викликане непродуктивним збільшення основних фондів підприємства становить:

= ?Зм+?Зе+?Ззп = 1448,26+482,56+548,838 = 2479,658 тис. грн.

Як бачимо з розрахунків, загальне збільшення затрат під впливом непродуктивного збільшення основних фондів дорівнює досить істотної величини, питома вага якої в загальних витратах підприємства за 1999 рік становить 4,11% (2479,658/60402Ч100%). Усунення непродуктивного збільшення основних фондів дозволило б підприємству уникнути даних витрат.

Однак, крім безпосередніх витрат на зміст і ремонт обладнання, мають місце і непрямий збиток, який пов'язаний з омертвінням коштів у обладнанні підприємства, яке марно простоює. Величина цього збитку становить:

оЧСб = 5966,33Ч40% = 2386,532 тис. грн.

Отже, якби основні фонди, які марно простоюють на підприємстві, були б реалізовані за їх залишковою вартістю, а кошти від цієї реалізації були б покладені у банк, то підприємство отримувало б у вигляді депозитних відсотків 2386,532 тис. грн. додаткового прибутку щорічно. Однак при застосуванні часткового способу відтворювання підприємство не зможе цілковито позбутися непродуктивного збільшення основних фондів, тільки перехід на повний спосіб відтворювання дозволить підприємству реалізувати техніку й обладнання, яке марно простоює, і отримувати вищезазначений прибуток. Але, натомість, підприємство терпить істотні збитки.

Загальний економічний збиток від непродуктивного збільшення основних засобів підприємства складає:

Знз = 2386,532+2479,658 = 4866,19 тис. грн.

Таким чином, збитки, спричинені непродуктивним збільшенням основних фондів складає значну величину, питома вага якої в загальній величині збитків підприємства за 1999 рік (див. таблицю 1.1) становить 37,89% (4866,19/12842Ч100%).

У разі усунення збитків від непродуктивного збільшення основних фондів підприємству б вдалося скоротити загальну величину збитків до 7975,81 тис. грн. (12842-4866,19). Цього можна досягти лише за рахунок переходу від часткового способу відтворювання основних засобів до повного способу відтворювання.

3.2 Аналізу ефективності використання основних фондів

Від ефективності використання основних фондів в значній мірі залежить багато важливих техніко-економічних показників роботи підприємства, тому необхідно постійного аналізувати і знаходити шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.

Основним показником що характеризує ефективність використання основних фондів підприємства є фондовіддача. Однак для комплексної оцінки ефективності використання основних фондів не достатньо лише розрахунку співвідношення обсягу випуску і вартості основних фондів, оскільки від відповідної експлуатації основних фондів залежить не тільки обсяг випуску продукції, але і її собівартість і якість. Тому показник фондовіддачі доцільно розраховувати по наступній формулі:

Фвфід= ?Qвф- ?Зоф - ?Qн + ?Qк , де

Фаф

Qвф-фактичний обсяг випуску продукції у звітному періоді, грн;

оф-зміна витрат на випуск продукції підприємства під впливом основних фондів, грн;

?Qн-збільшення вартості продукції, що випускається, яке не пов'язане з підвищенням якості, грн;

?Qк-збільшення вартості продукції підприємства за рахунок зміни якості, грн.

Фаф-фактична величина основних фондів, що застосовуються для випуску цієї продукції, грн;

Відомості про витрати, пов'язані з експлуатацією основних фондів, а також про ціни на продукцію в періоді, що аналізується, і попередньому періоді наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Відомості для розрахунку фондовіддачі за грудень 1999 р.

Найменування показника

одиниці виміру

попе-редній період

фактич-ний по-казник

+ -,факт

до попе-реднього періоду

%, факт

до попе-реднього періоду

1

2

3

4

5

6

7

Обсяг випуску продукції підприємства

тонн

30667

30600

-67

99,78%

Обсяг товарної продукції підприємства

тис. грн.

3960

4035

75

101,89%

Середня ціна продукції

грн./т

129,1

131,9

2,8

102,17%

Збільшення витрат матеріалів на ОЗ за місяць

тис. грн.

119,69

120,68

0,99

100,83%

Збільшення витрат електроенергії за рахунок ОЗ за місяць

тис. грн.

39,87

40,21

0,34

100,85%

Збільшення витрат на оплату праці за рахунок ОЗ за місяць

тис. грн.

44,54

45,736

1,196

102,69%

Як бачимо з таблиці 3.5, збільшення ціни на продукцію, яке не пов'язане з поліпшенням її якості, становило 2,8 грн./т. Оскільки зростання цін у періоді, що аналізується не пов'язане із зміною якості продукції, то загальне збільшення вартості товарної продукції за рахунок зростання ціни складає:

?Qн = 2,8Ч30600 = 85680 грн.

Тепер розрахуємо збільшення витрат, яке пов'язане з утриманням, експлуатацією і ремонтом основних засобів:

оф = 120680+40210+45736 = 206626 грн.

Таким чином, величина місячної фактичної фондовіддачі становить:

Фвфід = (4035000-85680-206626)/23438000 = 0,1597

Якщо обчислювати показник місячної фондовіддачі за формулою співвідношення обсягу випуску та вартості основних фондів, тобто:

Фвід= ? Qпф ,

Фаф

то величина такого показника фондовіддачі буде дорівнювати:

Фвід = 4035000/23438000 = 0,1722

Розрахований таким чином показник фондовіддачі є завищеним на 7,83% (0,1722/0,1597Ч100%-100%) у порівнянні з фактичним значенням фондовіддачі (0,1597).

Отже, як бачимо з наведених вище розрахунків, на обчислений показник фондовіддачі у даному випадку впливають наступні групи чинників:

1. Причини, які призвели до загального зниження обсягу випуску продукції підприємства. Зменшення обчисленого показника фондовіддачі під впливом цієї групи причин розраховується по наступній формулі:

ДФ1= ?Qв , де

Фаф

ДQв-зниження обсягу випуску продукції підприємства у періоді, що аналізується, грн;

Використовуючи результати аналізу обсягу випуску продукції, який був зроблений у розділі 2.1 цієї роботи, розрахуємо загальне зниження обсягу випуску продукції у вартісному виразі:

ДQв = 11506,78Ч131,9 =1717744,25 грн.

Зменшення фондовіддачі внаслідок загального зниження обсягу випуску продукції у періоді, що аналізується, становить:

ДФ1 = -1717744,25/23438000 = -0,0733.

Як бачимо, зменшення фондовіддачі викликане зниженням обсягу випуску продукції дорівнює досить істотній величині, яка складає 45,9% (0,0733/0,1597Ч100%) від загального фактичного розміру фондовіддачі.

2. Причини, які викликали підвищення затрат, пов'язане з основними фондами підприємства. Зменшення показника фондовіддачі під впливом цієї групи причин розраховується по наступній формулі:

ДФ2 = оф , де

Фаф

оф-збільшення витрат на випуск продукції підприємства під впливом основних фондів, грн;

Таким чином, зменшення фондовіддачі внаслідок збільшення витрат на випуск продукції підприємства під впливом основних фондів у періоді, що аналізується, становить:

ДФ2 = -12856/23438000 = -0,000549.

Зменшення фондовіддачі викликане збільшенням витрат на випуск продукції підприємства під впливом основних фондів дорівнює 0,34% (0,000549/0,1597Ч100%) від фактичного розміру фондовіддачі.

3. Причини, пов'язані з підвищення цін на продукцію, яке не обумовлене зростанням її якості. Зменшення показника фондовіддачі під впливом цієї групи причин розраховується по наступній формулі:

ДФ3 = ?Qн , де

Фаф

?Qн-збільшення вартості продукції, що випускається, яке не пов'язане з підвищенням якості, грн;

Таким чином, зменшення фондовіддачі внаслідок підвищення цін на продукцію, яке не пов'язане зі зростанням її якості у періоді, що аналізується, становить:

ДФ3 = -85680/23438000 = -0,003656.

Зменшення фондовіддачі спричинене збільшенням вартості продукції, що випускається, яке не пов'язане з підвищенням якості дорівнює 2,29% (0,003656/0,1597Ч100%) від фактичного розміру фондовіддачі.

4. Причини, пов'язані з непродуктивним збільшенням, утриманням зайвого та непотрібного обладнання, яке призводить до зростання вартості основних засобів підприємства. Зменшення величини фондовіддачі під впливом цієї групи причин розраховується по наступній формулі:

ДФ4 = Фвід ?? Qвф , де

Фаф - ДФо

о-загальна величина непродуктивного збільшення активної частини основних засобів підприємства, грн;

Таким чином, зменшення фондовіддачі внаслідок непродуктивного збільшенням основних засобів підприємства у періоді, що аналізується, становить:

ДФ4 = 0,1722-4035000/(23438000-5966330) = -0,0587.

Як показують розрахунки, зменшення фондовіддачі, яке спричинене непродуктивним збільшенням основних засобів підприємства складає досить значну величину, яка становить 36,76% (0,0587/0,1597Ч100%) від загального фактичного розміру фондовіддачі.

Отже, було встановлено, що протягом періоду, який аналізується на величину на ефективність використання основних засобів підприємства, тобто на величину фондовіддачі впливали: зменшення обсягу випуску продукції, внаслідок чого фондовіддача знизилася на 0,0733, підвищення затрат, пов'язане з основними фондами, що призвело до зменшення фондовіддачі на 0,000549, підвищення цін на продукцію, яке не обумовлене зростанням її якості спричинило зниження фондовіддачі на 0,003656, а також непродуктивним збільшенням основних засобів призвело до зниження показника фондовіддачі на 0,0587. Розрахуємо загальну величину зниження фондовіддачі, яка зумовлена впливом вищезазначених причин:

від = ?Ф1+?Ф2 +?Ф3+?Ф4

від = -0,0733-0,000549-0,003656-0,0587=-0,136205

Загальне зниження показника фондовіддачі становить 85,29% (0,136205/0,1597Ч100%) від фактичної величини фондовіддачі за період, який аналізується.

Результати аналізу ефективності використання основних фондів (фондовіддачі) доцільно представити у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 3.6

Результати аналізу фондовіддачі за грудень 1999 р.

Причини, що спричинили зниження фондовіддачі

Величина зниження фондовіддачі

% зниження від показника фондовіддачі

1

2

3

4

Зменшення обсягу випуску продукції

0,0733

45,9%

Підвищення затрат, пов'язане з основними фондами

0,000549

0,34%

Підвищення цін на продукцію не обумовлене зростанням її якості

0,003656

2,29%

Непродуктивним збільшенням основних засобів

0,0587

36,76%

Разом

0,136205

85,29%

Як бачимо, величина зниження фондовіддачі складає 85,29% її фактичної величини, отже, необхідно розробити і реалізувати заходи, які дозволили б усунути негативний вплив виявлених причин і сприяти зростанню ефективності використання основних засобів підприємства.

Таблиця 3.7

Заходи щодо збільшення ефективності використання основних фондів

Заходи, що пропонуються

Величина резерву

1

2

3

Досягти збільшення обсягу випуску продукції за рахунок реалізації заходів, які були розроблені під час аналізу обсягу випуску продукції (розділ 2.1 даної роботи).

0,0733

Досягти збільшення якості продукції, шляхом застосування технологій, які дозволяють істотно знизити вміст породи у вугіллі, що добувається, у випадку необхідності використати технології збагачення вугілля. Ввести в дію техніку і обладнання які б дозволили підвищити якість продукції, що виробляється. Придбання і впровадження нової техніки замість застарілої, що дозволило б підвищити якість продукції.

0,000549

Зменшити витрати на утримання і експлуатацію основних фондів, шляхом встановлення жорстких нормативів витрат матеріалів і електроенергії на основні фонди підприємства і здійснення контролю за їх дотриманням. Позбутися або максимально скоротити непродуктивне збільшення техніки й обладнання, за рахунок реалізації обладнання, яке практично постійно простоює, а також зношеного обладнання, яке вимагає частих ремонтів, тобто перейти від часткового способу відтворювання основних засобів до повного. Це дозволило б істотно скоротити витрати, пов'язані із утриманням невживаного устаткування, а також ремонтом зношеної техніки.


Подобные документы

  • Характеристика підприємства, умов виробництва. Аналіз техніко-економічних показників. Аналіз обсягу випуску і реалізації продукції. Аналіз основних фондів. Аналіз стану основних фондів. Аналіз ефективності використання основних фондів.

    курсовая работа [136,9 K], добавлен 10.11.2003

  • Оцінка, класифікація та структура основних фондів промислового підприємства. Знос і амортизація основних фондів, методи її нарахування. Аналіз складу, структури та динаміки основних фондів на підприємстві, показників їх стану і ефективності використання.

    курсовая работа [460,6 K], добавлен 20.09.2013

  • Теоретичні основи аналізу стану та використання основних фондів. Організаційно-економічна характеристика господарства. Аналіз наявності складу структури та руху основних виробничих фондів. Оцінка їх забезпечення, ефективність та джерела використання.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 09.12.2010

  • Завдання та джерела аналізу основних фондів. Показник фондомісткості продукції, зносу і придатності основних фондів. Коефіцієнт екстенсивності використання устаткування. Аналіз руху та структури, стану та забезпеченості використання устаткування.

    контрольная работа [66,4 K], добавлен 21.01.2016

  • Аналіз динаміки, структури основних фондів. Рівень механізації виробничих процесів на підприємстві, економічна ефективність використання. Визначення резервів поліпшення використання фондів. Стан економічної ефективності функціонування підприємства.

    курсовая работа [126,6 K], добавлен 06.11.2010

  • Основи аналізу стану та використання основних фондів на підприємстві. Аналіз структури, руху, забезпеченості та ефективності основних фондів. Шляхи покращення їх використання через встановлення оптимального співвідношення основних й оборотних засобів.

    курсовая работа [78,0 K], добавлен 09.12.2010

  • Поняття, оцінка та склад основних фондів торговельного підприємства. Оцінка та відтворення основних фондів торговельного підприємства. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства. Завдання управління основними фонд

    курсовая работа [223,0 K], добавлен 26.10.2004

  • Економічна суть основних виробничих фондів та їх класифікація. Загальна земельна площа підприємства. Аналіз ефективності використання основних засобів на ПП "Оріон – Агрос" та дослідження шляхів підвищення ефективності використання основних фондів.

    курсовая работа [867,6 K], добавлен 26.11.2014

  • Сутність основних фондів торгівельного підприємства, поняття їх руху та управління рухом. Аналіз наявності, складу та стану основних фондів торгівельного підприємства "Барс". Дослідження інтенсивності їх відновлення і оцінка ефективності їх використання.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 11.07.2010

  • Аналіз показників виробничої програми водопровідного підприємства, факторний аналіз доходу та показників стану, руху і ефективності використання основних фондів. Склад і структура працівників підприємства. Аналіз собівартості за економічними елементами.

    курсовая работа [129,3 K], добавлен 07.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.