Витрати виробництва та шляхи їх зменшення

Позитивний ефект масштабу полягає в тому, що в міру зростання розмірів підприємства ціла низка чинників починає діяти в напрямку зниження середніх витрат виробництва. До цих чинників передусім належать: спеціалізація праці, спеціалізація управлінського персоналу, ефективне використання капіталу і виробництво побічних продуктів.

Зростання розмірів виробництва створює умови для підвищення рівня спеціалізації використовуваної праці. Додаткове наймання робітників означає поглиблення спеціалізації. Замість того, щоб виконувати шість чи вісім різних операцій в ході виробничого процесу, кожний робітник може тепер отримати єдине завдання.

Отримавши можливість зосередитися на виконанні одного завдання, той самий робітник зможе працювати значно продуктивніше. До того ж, за вищого рівня спеціалізації праці зникають втрати часу на перехід робітника від виконання однієї операції до іншої.

Більші масштаби виробництва дозволяють також краще використати працю спеціалістів в галузі управління завдяки її глибшій спеціалізації. Керівник, здатний контролювати працю 40 робітників, недовикористовуватиметься на малому підприємстві, де працює лише t0 робітників.

Розширення масштабу операцій означатиме, що спеціаліст з питань маркетингу зможе повністю присвятити себе контролю за збутом і розподілом продукції, тоді як для виконання інших управлінських функцій будуть додатково залучені відповідні спеціалісти. Врешті-решт це приведе до підвищення ефективності і зниження витрат виробництва на одиницю продукції.

Найефективнішим з технологічної точки зору виробничим устаткуванням часто неспроможні скористатися малі підприємства. Машини для виробництва багатьох видів продукції можна купити лише в дуже великих і надмірно дорогих комплектах. Більше того, ефективне використання цього машинного устаткування вимагає великих обсягів виробництва. Таким чином, лише великі підприємства можуть дозволити собі придбати і ефективно використовувати передове устаткування.

Великомасштабне виробництво мас ширші можливості для випуску побічної продукції, ніж мала фірма. Велика фабрика, що спеціалізується на розфасовці і упаковці м'яса, виготовляє клей, добрива, лікарські препарати і цілу низку інших продуктів із тих відходів, які малі виробники могли б викинути як непотріб.

Отже, такі технологічні чинники, як підвищення рівня спеціалізації праці робітників і управлінців, можливість використання найефективнішого устаткування і можливість виготовлення побічних продуктів вноситимуть свій вклад у зниження витрат виробництва на одиницю продукції того виробника, який виявиться здатним розширити масштаби своїх операцій.

Однак це не означає, що розширення масштабів виробництва дає тільки позитивні результати. Досягнувши певного рівня, розширення підприємства може призвести до негативних економічних наслідків, тобто зростання витрат виробництва на одиницю продукції. Важливою причиною виникнення від'ємного ефекту масштабу є труднощі управлінської діяльності, які виникають при намаганні ефективно контролювати і координувати діяльність підприємства, що переросло у великомасштабного виробника.

На невеликому підприємстві один старший адміністратор може особисто приймати всі важливі рішення щодо діяльності підприємства. Завдяки невеликим розмірам підприємства, цей адміністратор добре уявляє собі весь виробничий процес і тому може швидко опанувати будь-який напрямок діяльності підприємства, легко проаналізувати інформацію, отриману від своїх підлеглих, і виробити чітке та ефективне рішення.

Однак із зростанням розмірів підприємства починають проявлятися і певні негативні наслідки. Рівні управління, що розділяють адміністративний апарат і сам процес виробництва, стають все численнішими; вище керівництво виявляється значно віддаленим від самого виробничого процесу на підприємстві. Для однієї людини виявляється неможливим зібрати, зрозуміти і переробити всю інформацію, необхідну для прийняття раціональних рішень у масштабах великого підприємства.

Відповідальність доводиться ділити з великою кількістю віце-президентів. Це розростання ієрархічного апарату управління вглиб і вшир створює проблеми обміну інформацією, координації рішень і бюрократичної тяганини, збільшує ймовірність того, що рішення, які прийматимуться різними ланками управління, виявляться суперечливими. Як наслідок, страждає ефективність і зростають середні витрати виробництва.

У деяких випадках різниця між обсягом виробництва, за якого вичерпується дія позитивного ефекту масштабу, і обсягом виробництва, за якого вступає в силу від'ємний ефект масштабу, може бути досить значною. Аналіз позитивного і негативного ефектів масштабу має величезне практичне значення. Підприємства, що досягають успіхів у справі розширення масштабів своєї діяльності і вміють скористатися позитивним ефектом масового виробництва, в результаті виживають і процвітають. А ті підприємства, яким не вдалося досягти необхідних масштабів, опиняються у скрутному становищі виробників з високими витратами, приречених на низькоефективне функціонування і зрештою -- банкрутство.

На практиці для подолання або зменшення труднощів при прийнятті управлінських рішень, що складають суть негативного ефекту масштабу, часто розробляються і застосовуються комп'ютерні інформаційні і комунікаційні системи. У випадку успіху цих зусиль середні довгострокові витрати спочатку знижуються, а потім, починаючи з моменту припинення дії позитивного ефекту масштабу, Стають більш-менш стабільними.

Важливо відзначити, що негативний ефект масштабу є фактом індустріального життя і може мати суттєве значення. Організаційна структура великих фірм, як правило, враховує негативний ефект масштабу і намагається його уникнути іще на стадії проектування. Великі фірми серед своїх численних підрозділів створюють адміністративні одиниці, кожна з яких наділяється значною автономією і конкурує з іншими. Це робиться в процесі пошуку такого ступеня децентралізації, який дозволив би повністю реалізувати позитивний ефект масштабу і в той же час уникнути негативного ефекту.

Незважаючи на такі зусилля, діяльність багатьох великих корпорацій підтверджує реальність існування негативного ефекту масштабу. Аналіз показує, що ієрархічна бюрократична система управління, характерна для великих фірм, негативно впливає на ефективність. Крім того, чимало великих і сильно диверсифікованих корпорацій останнім часом надають перевагу відокремленню від себе різних підрозділів саме заради підвищення ефективності управління.

Отже, позитивний або негативний ефекти масштабу є важливими чинниками, що визначають структуру кожної галузі. Для вияснення цього питання слід скористатися концепцією мінімального ефективного розміру. Він являє собою найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімалізувати свої довгострокові середні витрати.

Важливо відзначити, що за даного обсягу споживчого попиту достатня ефективність виробництва буде досягнута лише невеликою кількістю промислових гігантів. Дрібні фірми не зможуть забезпечити мінімальний ефективний розмір виробництва і виявляться нежиттєздатними. В крайньому випадку отримання всього позитивного ефекту масштабу може вимагати виходу за межі існуючого ринку і призвести до того, що називають природною монополією. Природна монополія, за визначенням,-- це така ринкова ситуація, за якої мінімалізація витрат виробництва на одиницю продукції досягається за наявності одної-єдиної фірми, що виготовляє даний продукт або послугу.

У випадку, коли позитивний ефект масштабу невеликий, а негативний - виникає дуже швидко, мінімальний ефективний розмір визначається невеликим обсягом виробництва. У такого роду галузях наявний обсяг споживчого попиту підтримуватиме існування значної кількості дрібних виробників. До цієї категорії галузей належать, зокрема, багато видів роздрібної торгівлі, а також деякі сільськогосподарські роботи. Те ж саме стосується і багатьох галузей легкої промисловості, наприклад, швейної, взуттєвої тощо. У таких галузях зовсім маленькі фірми виявляються такими ж ефективними, як і великомасштабні виробники.

Отже, динаміка довгострокових середніх витрат, що залежить від позитивного і негативного ефектів масштабу, може мати певне значення для структури і рівня конкурентності даної галузі. Конкурентність галузі (яка складається з порівняно великої кількості дрібних фірм) або її концентрованість (зумовлена пануванням декількох великих виробників) у деяких випадках залежить від наявної в галузі технології і, відповідно, динаміки середніх довгострокових витрат. Однак, стверджуючи це, слід враховувати і те, що структура галузі залежить не лише від характерних для неї умов формування рівня витрат. Намагаючись пояснити структуру тієї чи іншої галузі, необхідно також зважати на наслідки державної політики, географічні межі ринку, компетенцію управлінського персоналу та безліч інших чинників.

Висновок

Господарювання в умовах адміністративно-командної системи було неефективним з ряду причин. Насамперед через відсутність орієнтації на ресурсозбереження. Якщо робота оцінювалась за валовими показниками, підприємству було невигідно застосовувати економну технологію, дешеву сировину і матеріали. До того ж дохід підприємства через розподіл коштів, державні дотації не був тісно пов'язаний з витратами на виробництво. Енергетична і сировинна криза, яка охопила світове господарство в 70-х роках XX ст., була причиною переходу економіки багатьох країн до ресурсо- та енергозберігаючого типу відтворення. В колишньому СРСР завдання прискорення технічного прогресу було виведено на рівень державної політики лише в середині 80-х років.

Високі витрати виробництва гальмують розширення випуску товарів, оскільки зумовлені ними високі ціни обмежують купівельну спроможність споживачів і стримують розвиток виробництва. Формування ринкового середовища, зокрема умов для конкуренції виробників, в умовах розвитку виробництва сприятиме зниженню витрат, зростанню випуску товарів, зниженню цін на них. Однак досвід показує, що процес зниження витрат має свою природну швидкість і є тривалим. Дещо прискорити його можна за рахунок збільшення тривалості робочого дня (як це було, наприклад, у Південній Кореї), а також підвищення інтенсивності праці (в розвинених країнах).

Список використаної літератури