За біологічними властивостями 6 штамів бактерій-антагоністів, виділених зі шкіри та зябер карася, щуки, коропа і білого амура (штами 98177, 98178, 98180, 98182, 2004, 2007), віднесені до роду Pseudomonas, штам 9849, виділений від коропа - до роду Bacillus, інші ідентифікувати не вдалося. Зони затримки росту тест-культур - потенційних патогенів риб (аеромонад і флавобактерій) та кишкової палички, як представника індикаторної групи ентеробактерій при забрудненні водойм, коливалися переважно у межах 1-8 мм, а у деяких випадках сягали 12-17мм, що характеризує їх як активних природних антагоністів, які приймають участь у формуванні мікробіоти риб та захисті їх організму від алохтонної мікрофлори. Усі виділені бактерії-антагоністи виявляли лізоцимну активність.

Таким чином, у первинному захисті організму риб від алохтонної мікрофлори крім захисних бар'єрів шлунково-кишкового тракту та біологічної активності слизу, важливу роль відіграють антагоністичні властивості окремих представників їх мікробіоти.

Вплив умов вирощування та фізіологічного стану риб на їх природну резистентність

Організм риб, як і теплокровних тварин, відповідає тією чи іншою реакцією на кожний фактор оточуючого середовища, якщо останній сягає певної інтенсивності. Так, нами встановлено, що при вирощувані риб у експериментальних ставах, зниження концентрації розчиненого у воді кисню (менше 2 мг/л О₂) та підвищення перманганатної окислюваності водойм до 18,8-27,8 мг О/л при нормативних значеннях до 15 мг О/л (ОСТ 15.372-87.), призводило до статистично вірогідного (Р<0,05) зниження бактеріостатичної активності сироватки крові дволіток коропа від 63,6±5,8 до 21,7±11,6% (на 66%). У риб за випасного вирощування у порівнянні з тими, що вирощувались за інтенсивної технології, відмічали активацію еритропоезу, підвищення вмісту гемоглобіну на 24,6% (Р<0,05), гематокритного числа на 16,6% (Р<0,01), БАСК на 30-110% (Р<0,05), а також зниження альбумінів та зростання глобулінових фракцій на 33,6% (Р<0,001), відповідальних за резистентність організму, що підтверджено і зростанням бактеріостатичної активності сироватки крові.

Для вірного вибору та розробки ефективних профілактичних і лікувальних заходів з урахуванням стану системи неспецифічного захисту в модельних дослідах на однорічках коропа масою 20-25 г вивчали зміни в показниках факторів природної резистентності та характер порушень в організмі риб при експериментальній бактеріальній інфекції. В експерименті використовували бактерії Citrobacter sp. штам 988 та штам Aeromonas hydrophila 9831 (зони деполімеризації ДНК - 3-6 мм). Появу клінічних ознак спостерігали через 48-72 год. після внутрішньочеревного введення однодобових культур (10⁹ м.к./мл) у кількості 0,2 і 0,4 мл /екз. (температура води - 22⁰С). У дослідних риб відмічали пригнічення фагоцитарної активності лейкоцитів (4% проти 42% у контрольних) та значне (до 68% проти 15% у контролі) підвищення адгезії бактерій на еритроцитах, що викликало їх гемоліз. У порівнянні з контрольною групою риб, усі показники мали статистично вірогідні відмінності (Р<0,001).

При загальному ослабленні риб після зимівлі, краснухоподібному захворюванні (короп) та аліментарних порушеннях (канальний сом) відмічали структурні зміни формених елементів крові та відхилення у їх кількісному співвідношенні, зниження титрів нормальних антитіл. Крім того, як і при експериментальній інфекції, спостерігали зниження адгезивної та фагоцитарної активності лейкоцитів, підвищення адгезії тест-бактерій на еритроцитах та гемоліз останніх, що пояснює і значне зменшення вмісту гемоглобіну, анемію та накопичення пігментів у селезінці хворих риб за рахунок утворення гемосидерину при руйнуванні еритроцитів. Вказані зміни свідчать про порушення функцій системи неспецифічного захисту організму риб. Адгезивну активність виділених бактерій щодо еритроцитів риб пропонуємо використовувати для встановлення їх етіологічної ролі та при оцінці імуно-фізіологічного статусу організму риб.

За даними літератури [Афиногенов и др., 1994], як ефективні інгібітори процесів бактеріальної адгезії, можливе використання антагоністичних відносин між ендогенною та патогенною мікрофлорою, що призводить до зниження адгезивної активності останньої. У цьому зв'язку необхідно відмітити важливу роль антагоністичних взаємовідносин, виявлених нами в мікробіоті риб та бактерій-антагоністів як інгібіторів алохтонної мікрофлори.

Біологічні основи використання екологічно безпечних препаратів комплексної дії в рибництві

На підставі виявлених нами антагоністичних взаємовідносин в мікробіоті риб та характеру порушень в їх організмі при патологічних процесах запропоновано новий підхід до профілактики хвороб риб з використанням пробіотиків сучасного покоління. На першому етапі досліджень була вивчена чутливість бактеріальних культур, виділених від хворих та клінічно здорових риб до пробіотика субаліна. Встановлено, що з 76 перевірених штамів були чутливими 59 (79%), 6 штамів (8%) - малочутливими, 11 штамів (13%) - нечутливі, що свідчить про значну антибактеріальну активність даного препарату. Серед ДНК-азопозитивних бактерій високу чутливість до субаліна виявляли 47%, а кількість малочутливих та нечутливих складала 35% та 18% відповідно. Зони затримки росту коливались у межах 9-25 мм.

До значних економічних збитків як у тваринництві, так і у рибництві призводить використання недоброякісних комбікормів, контамінованих патогенними бактеріями та мікроміцетами, продуктами їх життєдіяльності. Встановлено, що зони затримки росту бактерій, виділених з рибного комбікорму К-ІІІ-9 B. subtilis, що складає основу субаліна, коливалися у межах 9-23 мм, а мікроміцетів - 10-20 мм. У експериментальному профілактичному комбікормі з субаліном через 45 днів його зберігання відмічали зниження мікроміцетної контамінації на 65,9% (Р<0,05), а бактеріальної - на 87,4% (Р<0,001). Таким чином, виявлена антагоністична активність вказаного пробіотика щодо умовнопатогенної мікрофлори, виділеної від риб та рибного комбікорму, сприятиме при його застосуванні нормалізації мікробіоценозу комбікорму, вирощуваних риб, попередженню виникнення їх інфекційних та аліментарних захворювань.

Встановлене нами тривале збереження достатньої кількості клітин пробіотику у профілактичному комбікормі відповідає одній з основних вимог для його ефективного використання. Так, після обробки комбікорму субаліном чисельність клітин B. subtilis протягом двох тижнів зберігання дослідних зразків підвищилась з 440,017,32 млн.м.к./г (коефіцієнт варіації 6,82%) до 906,6726,03 млн.м.к./г (коефіцієнті варіації 4,97%), а через 22 тижні від початку досліду знаходилась на рівні 711,6710,14 млн.м.к./г (коефіцієнт варіації 2,47), залишаючись досить високою (330,07,64 млн.м.к./г.) і через 10 місяців.

При згодовуваннi профілактичного комбікорму з пробiотиками як за індустріального вирощування риб, так і за інтенсивної та напівінтенсивної технологій у ставових господарствах, бактерiї B. subtilis, що складають їх основу, безумовно, будуть надходити у водне середовище. У модельних дослідах встановлено, що відразу після внесення препарату кількість клітин B. subtilis у воді при температурі 17-17,5⁰С становила 7150200 тис.м.к./мл при коефіцієнті варіації 4,76%, що вказує на рівномірний їх розподіл. Впродовж наступних 5 діб відбувалось зниження величини даного показника до 1690105 тис.м.к./мл, а через 9 діб - до 1950210 тис.м.к./мл. Бактерії пробіотику були виявлені і у посівах з епітеліальної поверхні кишок (3,00,76 - 11,671,67 тис.м.к./см²) та поверхневих покривів дослідних риб, що утримувались у воді з препаратом. Таким чином, протягом 9 діб відбувалося зменшення кількості клітин препарату у водному середовищі в 3,6 рази, але у загальному, даний показник знаходився на високому рiвнi, що сприятиме встановленню екологічної стабільності водного мікробіоценозу та об'єктів аквакультури і позитивно впливатиме на епізоотичну ситуацію у водоймах.

Внесення пробіотика у воду (7150200 - 7930400 тис. м.к./мл) разом з патогенними аеромонадами (1,510³м.к./мл, штам 9718) ефективно захищало дослідних риб від розвитку патологічного процесу. Це пояснюється високою антагоністичною активністю бактерій препарату щодо вказаного патогена і свідчить про своєрідний контроль клітин B. subtilis над чисельністю його популяції.

Отримані нами дані узгоджуються з даними літератури про те, що використання препарату на основі нейстонних форм аеробних спорових бактерій B. megaterium зменшує чисельність патогенних бактерій у водному середовищі [Стабникова и др., 1993].

Подальше вивчення впливу субаліна на організм риб здійснювали у виробничих умовах Придніпровського ТРГ. Годівлю однорічок коропа в дослідних басейнах експериментальним профілактичним комбікормом з пробіотиком (100 доз /1000 кг корму) проводили з початку квітня 1999 р., періодично повторюючи через 6 тижнів (три курси годівлі). Кожний курс тривав 10 днів за дворазового згодовування корму за схемою: один день годівля - один день перерва.

На початку досліду маса однорічок коропа у дослідній та контрольній групах знаходилась на рівні 23,831,01-22,631,22 г. В кінці експерименту (вересень) маса дослідних дволіток коропа статистично вірогідно була вищою (Р<0,05) і становила 196,2515,67 г при масі риб контрольної групи 163,759,37г, а кількість білка - 52,03,5 г/л та 40,32,3 г/л відповідно. У риб дослідної групи були вищими і кількість цукру (на 16%) та абсолютний приріст маси (на 22,2%).

Крім того, у дослідних риб не спостерігали патологічно змінених формених елементів крові та наявності гемолізованих еритроцитів, а також відмічали статистично вірогідне (Р<0,05) підвищення адгезії бактерій на лейкоцитах до 22,5% (проти 16,8% у контролі) та зростання їх фагоцитарної активності до 35,7% проти 26,3% у риб з контрольної групи (Р<0,05). Отримані дані є підтвердженням активізації обмінних процесів та системи імунного захисту організму риб при згодовуванні пробіотику.

Оскільки зниження кількості клітин пробіотику в організмі риб та водному середовищі відбувається поступово, для раціонального його використання годівлю риб ми рекомендуємо проводити за схемою: дворазова годівля протягом 2 днів з послідуючими 2 днями перерви при курсі годівлі не менше 10 днів.

В дослідах на личинці канального сома при підрощуванні використання субаліну як добавки до стартового комбікорму (одна доза/кг корму) протягом 5 діб підвищувало приріст маси у порівнянні з контролем на 14 мг (Р<0,001) - у контролі вона складала 35,3 мг, а при згодовуванні пробіотику - 49,3 мг (139,6% від контролю) за початкової маси 22,5 мг (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив згодовування комбікорму з субаліном (одна доза/ кг корму) на

рибоводні результати підрощування личинок канального сома, n=100

*** - Р<0,001

Аналогічну залежність відмічали і через 10 днів підрощування - маса личинок складала 98,6 мг проти 45,1 мг у контролі (Р<0,001), що у 2 рази більше. Маса дослідних риб відносно контрольних становила 218,6 %, що є яскравим підтвердженням ефективнішого засвоювання та обміну поживних речовин у риб при введенні в комбікорм субаліна.

Таким чином, результати вищенаведених досліджень є основою наукового обгрунтування доцільності використання в аквакультурі пробіотиків з аеробних спороутворюючих бактерій B. subtilis.

Однією з можливих умов адаптації риб до несприятливих чинників може бути застосування в рибництві адаптогенних речовин. Найбільш перспективними з них є біологічно активні препарати імуномодулюючої дії, до яких відноситься і препарат КАФІ - природний імуномодулятор з широким спектром фізіологічної дії.

Принципова відмінність КАФІ від багатьох інших біологічно активних препаратів полягає у відсутності в ньому білка, що усуває необхідність імунної відповіді при його введенні, знижує імунобіологічне навантаження на організм.

Вивчення впливу імуномодулятора КАФІ на організм риб проводили на однорічках - дволітках коропа з початковою середньою масою 21,3 г та личинці канального сома з початковою середньою масою 22,3 мг. Через місяць дослідного згодовування корму з КАФІ (0,4 мл/кг корму) у виробничих умовах Придніпровського ТРГ середня маса коропа була вищою і становила 132,329,78 г, проти 88,414,75 г у риб контрольної групи (Р<0,05). Абсолютний приріст маси за цей період у риб дослідної групи був на 67 % вищим, а у сироватці крові спостерігали статистично вірогідне (Р<0,01) підвищення показників концентрації білка (49,61,5 г/л проти 42,21,6 г/л у контрольних) та цукру (77,72,1 проти 69,32,4 г/л) (табл. 4).

Таблиця 4

Морфометричні та гематологічні показники коропа через місяць після згодовування імуномодулятора КАФІ, n=10

* - Р<0,05; ** - Р<0,01;

Через три місяці середня маса коропа у контролі складала 204,0 г., а у дослідному варіанті - 244,0 г. Препарат КАФІ позитивно впливав і на приріст маси та вихід підрощуваних личинок канального сома. Встановлена функціональна активація імунних органів дослідних риб і іншим препаратом тимуса - вілозеном, що відкриває можливість його використання як імуномодулятора.

Таким чином, препарати КАФІ та субалін, активізуючи процеси гемопоезу, пластичного обміну, захисні функції організму риб, виявляли позитивну дію, що сприяло підвищенню природної резистентності та реалізації потенційних можливостей росту риб.

ВИСНОВКИ

На основі результатів іхтіопатологічного моніторингу рибогосподарських водойм України, аналізу негативних чинників, що впливають на організм риб в конкретних локальних екосистемах, комплексних експериментальних досліджень показано, що антропогенне навантаження на екосистему водойм, в першу чергу, призводить до порушення гемопоезу, зниження природної резистентності, патологічних змін мікроструктури внутрішніх органів риб та їх морфометричних параметрів. На підставі виявлених антагоністичних взаємовідносин в мікробіоті риб та характеру порушень при патологічних процесах запропоновано новий підхід до попередження хвороб риб. Науково обгрунтована доцільність використання в рибництві біологічно активних екологічно безпечних препаратів для профілактики хвороб об'єктів штучних іхтіоценозів та реалізації потенційної можливості росту риб.

Хімічний режим водосховищ дніпровського каскаду, в основному, відповідав нормативним вимогам до рибогосподарських водойм. Але підвищені концентрації органічної речовини (перманганатна окислюваність - 32,9-44,4 мг О/л) та вільного діоксиду вуглецю (СО₂) до 38,0-47,3 мг/л, хлоридів до 70,4 мг/л та сульфатів до 127,6 мг/л, зниження величини водневого показника (рН) до 6,5-7,0 (інколи до 5,7-6,4 одиниць) у воді деяких ділянок водосховищ свідчить про наявність органічного забруднення водойм. Недостатній вміст кальцію (24,5-42,6 мг/л) та магнію, що зумовлює низьку загальну твердість води (1,8-3,6 мг-екв/л), низький вміст біогенних елементів (крім амонійного азоту), антропогенне забруднення водойм, у тому числі, іонами важких металів, позначається як на розвитку фітопланктону так і на організмі риб. У клінічно здорових риб з дніпровських водосховищ наявні патологічно змінені формені елементи крові, у риб старших вікових груп - порушена мікроструктура внутрішніх органів, реєструється висока інцидентність лімфосаркоми у щуки, випадки виявлення карциноми у ляща.

Гістологічна структура пухлини при лімфосаркомі щуки складається з лімфоїдних елементів типу лімфоцитів і пролімфоцитів та плазматичних клітин різного ступеня диференціювання. Характерною ознакою пухлин ляща є наявність морфологічних ознак кератинізації у вигляді “ракових перлин”. При вказаних новоутвореннях у риб уражуються м'язи, внутрішні органи, репродуктивна система.

На підставі аналізу результатів проведених клінічних, патологоанатомічних і гістологічних досліджень та даних фахової літератури, встановлено поліфакторний негативний вплив на іхтіофауну придунайських водойм Кугурлуй, Кагул, Ялпуг. Масова загибель білого товстолобика старших вікових груп зумовлена екзогенною інтоксикацією організму риб і фізіолого-біохімічними порушеннями внаслідок антропогенного забруднення водойм та ендогенною інтоксикацією при активації нерестових інстинктів без їх реалізації.

В сучасних екологічних умовах рибних господарств України серед хвороб риб домінують кумулятивні токсикози, порушення, викликані неоптимальним гідрохімічним режимом та низькоякісною годівлею. Вирощування риб на природному кормі при розріджених щільностях посадки сприяє стабілізації епізоотичної ситуації щодо інфекційних хвороб, але відсутність і нерегулярне проведення профілактичних та агромеліоративних заходів є основною причиною збільшення випадків інвазійних захворювань, у тому числі гельмінтозів.

Кумулятивні токсикози, викликані комплексом важких металів, виявлених в екосистемі ставів, призводять до патологічних змін внутрішніх органів та порушень природних асоціацій мікробіоти коропа старших вікових груп і як наслідок - виникнення бактеріальних ускладнень та загибелі риб.

Низькі значення водневого показника (рН) води (6,1-6,2) та її загальної твердості (0,8-1,0 мг-екв/л, проти 4-5 мг-екв/л), недостатній вміст кальцію (11,2-15,7 мг/л) викликали гіперсекрецію поверхневого слизу, ослизнення зябер та їх некротичне ураження (20,7%) у вирощуваних риб. При цьому, внаслідок порушення постачання кисню, збільшуються розміри селезінки, нирок, відмічається їх гідремія. При дії неорганічних кислот і лугів, відбувається зниження буферної ємності організму риб та зміна морфометричних параметрів органів гемопоезу.

При забрудненні гербіцидом трефлан рибницьких ставів відмічено накопичення продуктів його розкладу, у тому числі нітритів, нітратів та амонійного азоту у донних відкладах і воді, що пригнічувало розвиток кормової бази, зокрема зоопланктону, видовий склад якого зменшується за рахунок зникнення найбільш продуктивних та цінних у кормовому значенні безхребетних гідробіонтів на 20%, а чисельність та біомаса - відповідно в 2,1 та 5,7 рази. Максимальні зміни зоопланктонних угруповань реєструються у водоймах, розташованих найближче до місця надходження токсиканта.

Трефлан, який знаходився у водному середовищі, активно накопичувався у рибі. Його вміст залежав від віку риби та концентрації токсиканта у воді. У риб молодшої вікової групи трефлан накопичується більш інтенсивно. У печінці його концентрація була вищою у 1,5-5 разів, ніж у м'язах, що зумовлено високою активністю метаболітичних процесів в цьому органі та його детоксикуючою функцією. Негативний вплив трефлану на організм риб виявляється у сталих порушеннях гемопоезу, процесів кровообігу, мікроструктури внутрішніх органів, зниженні резистентності, збільшенні індексів печінки, селезінки, органів дихання.

Процеси відновлення екосистеми, нормалізація функцій організму риб проходять значно повільніше, ніж зниження концентрацій токсиканта у водному середовищі. Сукцесійні процеси в екосистемі рибницьких ставів наблизилися до клімаксного режиму тільки через два роки після аварії.

У первинному захисті організму риб від алохтонної мікрофлори крім антибактеріальних бар'єрів шлунково-кишкового тракту та біологічної активності слизу важливу роль відіграють антагоністичні властивості окремих представників їх мікробіоти.

Встановлена залежність між показниками резистентності організму риб і умовами вирощування: за випасного утримування при зниженні щільності посадки та за достатньої природної кормової бази, створюються оптимальні умови для функціонування організму риб. При цьому відмічається активація еритропоезу, підвищення вмісту гемоглобіну на 24,6% (Р<0,05), БАСК на 30-110% (Р<0,001), зниження альбумінів та зростання глобулінових фракцій на 33,6% (Р<0,001), що забезпечує високу природну резистентність. При погіршенні гідрохімічного режиму, зокрема, зниженні у воді вмісту кисню до 2 мг/л О₂ та підвищенні перманганатної окислюваності до 18,8-27,8 мг О/л вірогідно знижується бактеріостатична активність сироватки крові риб на 66%.

При експериментальній бактеріальній інфекції у дослідних риб встановлено зниження адгезивної та фагоцитарної активності лейкоцитів, зміни у кількісних співвідношеннях та структурі клітин крові, гемоліз еритроцитів при значній адгезії тест-бактерій, що є свідченням порушення функцій системи неспецифічного захисту організму риб.

Встановлено високу антагоністичну активність пробіотику субаліну щодо умовно патогенної гетеротрофної мікрофлори, виділеної від риб при патологічних процесах, з рибних комбікормів та води водойм, що є біологічною основою використання його у рибництві з метою нормалізації мікробіоценозу, комбікормів, водного середовища, вирощуваних риб, попередження виникнення їх інфекційних і аліментарних захворювань. Препарати КАФІ та субалін, активізуючи процеси гемопоезу, пластичного обміну, захисні функції організму риб виявляють позитивну багатофакторну дію, що сприяє реалізації потенційних можливостей росту риб, підвищуючи приріст їх маси на 19,6-22,2 %.

Практичні пропозиції: Для нормалізації мікробіоценозу об'єктів аквакультури, попередження інфекційних захворювань, активації обміну речовин, покращення росту та життєстійкості личинок, підвищення резистентності організму риб та рибопродуктивності рекомендується проводити профілактичне згодовування комбікорму з препаратами субалін та КАФІ (Деклараційний патент України на винахід “Спосіб лікування та профілактики захворювань риб”, 20022086701 МПК 7 А61К 35/74 (поз. ріш. від 07.10.2002), методичні рекомендації “Використання імуномодулюючого препарату КАФІ для активації факторів імунітету та підвищення продуктивності риб”, 2001).

Оптимальна кількість субаліна у профілактичному комбікормі для риб визначається чисельністю живих клітин B. subtilis в 1 дозі препарату. За їх кількості 1 млрд/дозу для виготовлення профілактичного комбікорму потрібно внести не менше 100 доз/т. Для раціонального використання пробіотика згодовування комбікорму рекомендується проводити за схемою: дворазова годівля протягом 2 днів з наступними 2 днями перерви при курсі годівлі не менше 10 днів.

Експрес-методи оцінки імуно-фізіологічного статусу організму риб за показниками лізоцимної активності поверхневого слизу та адгезії бактерій на еритроцитах.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

АНОТАЦІЯ

Вовк Н.І. Іхтіопатологічний моніторинг рибогосподарських водойм України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2002.

У роботі узагальнені результати досліджень з вивчення хвороб риб, поширених у внутрішніх рибогосподарських водоймах України в сучасних екологічних умовах, впливу умов вирощування, біотичних та абіотичних чинників і препаратів комплексної дії на організм риб та їх природну резистентність.

Досліджено та проаналізовано екосистеми обстежених рибогосподарських водойм з урахуванням гідрохімічних та гідробіологічних даних.

Вперше досліджено розповсюдження лімфосаркоми у щуки водосховищ дніпровського каскаду, виявлено карциному ляща, вивчені клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни, локалізація та гістоструктура пухлин.

Здійснено аналіз чинників, які індукують деструктивні зміни внутрішніх органів та генеративної системи у білих товстолобиків старших вікових груп придунайських водойм, що призводить до значної їх загибелі.

Досліджено вплив гербіциду трефлан на екосистему рибницьких ставів та організм риб. Вивчена динаміка його концентрацій в організмі риб та процесів відновлення екосистеми водойм.

Встановлені антагоністичні відносини в мікробіоті риб. Теоретично та експериментально обгрунтована можливість і переваги використання пробіотиків нового покоління та препаратів імуномодулюючої дії для профілактики хвороб об'єктів штучних іхтіоценозів, реалізації потенційних можливостей росту риб, корекції їх мікрофлори, а також мікробіоценозів комбікормів і водного середовища.

Ключові слова: екосистема водойм, гідрохімічний режим, організм риб, хвороби риб, пухлини риб, резистентність, інвазія, кумулятивний токсикоз, гербіцид трефлан, пробіотики.

АННОТАЦИЯ

Вовк Н.И. Ихтиопатологический мониторинг рыбохозяйственных водоемов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. Институт агроэкологии и биотехнологии УААН, Киев, 2002.

В работе обобщены данные по изучению болезней рыб, распространенных во внутренних рыбохозяйственных водоемах Украины в современных экологических условиях, влиянию условий выращивания, биотических и абиотических факторов, препаратов комплексного действия на организм рыб и их резистентность.

Исследованы экосистемы рыбохозяйственных водоемов, установлена этиология заболеваний, изучены гистоструктура внутренних органов рыб при патологических процессах, изменения факторов неспецифической защиты организма рыб в модельных опытах при экспериментальной бактериальной инфекции.

Изучены клинические признаки и патологоанатомические изменения, определена локализация и гистоструктура опухолей при лимфосаркоме щуки и карциноме леща. В цитоплазме клеток опухолевой ткани обнаружено наличие вирусных частиц.

Установлено полифакторное негативное влияние на ихтиофауну придунайских водоемов Кугурлуй, Кагул, Ялпуг. Гистологическими исследованиями подтверждены процессы глубокой деструктивной патологии внутренних органов и гонад белого толстолобика из оз. Кугурлуй и Кагул.

В 29 обследованных рыбохозяйственных пунктах Украины чаще всего регистрировали краснуху (частота выявления 27,6%), хроническую форму воспаления плавательного пузыря (17,2%) и некроз жабр карпа (13,8), псевдомоноз (10,3%) и бактериальный дерматит белого и пестрого толстолобиков (13,8%), бактериальное осложнение куммулятивного токсикоза рыб старших возрастных групп (24,1%), кавиоз (6,8%), кариофилез (10,3%), филометроидоз (13,8%) и ботриоцефалез (24,1%) карпа, лигулез (17,8%) и синергазилез (13,8%) белого и пестрого толстолобиков. Отмечали случаи оспы (3,4%), триходиноза (6,8%), ихтиободоза (3,4%), ихтиофтириоза (3,4%).

Изучена динамика содержания гербицида трефлан в экосистеме рыбоводных прудов и процессы ее восстановления. Интенсивность накопления трефлана в рыбе зависела от ее возраста и концентрации токсиканта в воде. При этом, его содержание в печени было значительно выше, что обусловлено активностью метаболических процессов и ее детоксицирующей функцией.

Установлено негативное влияние трефлана на организм выращиваемых рыб - нарушение процессов кровообращения, изменение количественных и качественных характеристик форменных элементов крови, снижение иммунологических показателей, увеличение индексов печени, селезенки, органов дыхания.

Установлено, что в защите организма рыб от патогенной и условно-патогенной алохтонной микрофлоры кроме защитных барьеров желудочно-кишечного тракта, биологической активности слизи, важную роль играют и антагонистические свойства представителей их микробиоты.

При экспериментальной бактериальной инфекции, у рыб наблюдали значительный гемолиз эритроцитов (до 65%), статистически достоверное снижение фагоцитарной активности лейкоцитов (4% против 42% у контрольных рыб), и значительное (до 68% против 15% в контроле) повышение адгезии бактерий на эритроцитах.

Научно обоснована возможность и преимущества использования препаратов современного поколения для профилактики заболеваний рыб, реализации потенциальных возможностей роста рыб, коррекции их микрофлоры, а также микрофлоры комбикормов, водной среды.

Показано, что использование профилактического комбикорма с препаратом КАФИ и пробиотиком субалином способствует активизации процессов обмена, увеличению прироста массы (на 19,6-22,2%), активизации эритропоэза, фагоцитарной активности лейкоцитов.

Ключевые слова: экосистема водоемов, гидрохимический режим, организм рыб, болезни рыб, опухоли рыб, резистентность, инвазия, гербицид трефлан, куммулятивный токсикоз, пробиотики.

ANNOTATION

Vovk N.I. Ichthyopathologic monitoring ponds of the fish-farms of Ukraine. Manuscript.

Thesis for a Doctor's degree of agricultural science by speciality 03.00.16 - ecology, Institute of Agriecology and Biotechnology UAAS, Kyiv, 2002.

The thesis is about diseases of the fishes spread in the modern ecological terms within ponds of the fish farms of Ukraine, influence of rearing terms, biotic and abiotic factors and complex medicine action for organism of the fish and immunosystem of it. There was investigated and analyzed ecosystems of explored ponds of the fish-farms with taking into account the date of hydrochemical and hydrobiological analyses. The aetiology of diseases was studied. The histostructure of the internals of the fish, when pathological action was exist, was also investigated. The influence of the environment abiotic factors and rearing conditions for organism of the fish and immunological resistant was studied too. The characters of vary immunological factors of the diseases of fish in model researches was shown, when the infection was experimental.

For the first time the cancerous pathology of bream was revealed. The spread of lymphosarcoma of the Dnipropetrovsk reservoirs pikes was investigated. The clinical feature and pathological changes, localization and hystostructure of diseased pikes were studied too.

The invariable changes process of the internals and generative systems of the in-Dаnubе ponds grass carps of the oldest groups was shown. The research of the pathological changes factors was done. The cause of the mass day-off of the fishes was established.

The influence of the herbicide trephlan on ecosystem fish-breeding ponds and the fish's organisms was researched. The moving of its concentration in the fish's organism and recovering process of the ecosystem was investigated. The bacterial complication of the cumulative toxicosis was studied, when the ions of heavy metal in the fishes of the oldest groups was cumulated.

The presence of the antagonism bacteria in fishes microbiotic was determined. Its activity of the antagonism concerning conditionally pathological microflora, the biological features of the picked out bacteria was studied. The express method of the estimation immunophysiological status fish`s organisms after indicator adhesion of the bacteria on the fish`s red corpuscles and lysozyme activity of the pertaining to surface mucus was suggested.

The dexterity and advantages of the using preparations of the new generation for the prophylaxis fish's diseases, increase of the fish production and correction microbiocenosis of the mixed fodders, aqueous medium, aquoculture facilities was scientifically proved.

Key word: ecosystem of the ponds, hydrochemical conditions, fish`s organism, fish`s diseases, growth, invasion, the cumulative toxicosis, herbicide trephlan, probiotics.

Размещено на Allbest.ru