Покращення якості води на ОКП "Луганськвода"

Вплив виробничої діяльності на стан гідросфери

ОКП «Луганськвода» експлуатує свердловини з юрського, сеноманського водоносних горизонтів, чотири свердловини типу компаунд глибиною до 300 м.

Система артезіанського водопостачання побудована таким чином, що вода групи свердловин, розташованих в тому чи iншому районi мiста, надходить по водоводах спочатку в резервуари, звiдки насосами після хлорування подається в загальну мiську мережу.

Для централiзованого водопостачання м.Алчевська з артезiанських свердловин є два водоносних горизонти -- сеноман-келовейський (так званий сеноманський), розташований на глибинi 100-150 м, та середньоюрський (байосський або юрський), розташований на глибинi 220-350 м вiд поверхнi землi. Мiж цими горизонтами розмiстився шар щiльноі глини товщиною біля 60 метрів. Вже це може свiдчити про те, що вода в цих горизонтах чиста, бактерiально незаражена й смачна, тому що накопичувалась там, в повному сенсi слова, століттями. Розташовані вище сеноманського водоносні горизонти (бучакський, полтавський) мають незначну потужність, якість води в них не завжди відповідає вимогам, поставленим до питної води, i тому особливої цінності як джерела централiзованого водопостачання води не мають.

Для того, щоб цю воду видобути та доставити до споживача, бурять артезіанські свердловини діаметром 25-30 см. Аби стінки свердловин не обсипались, їх зміцнюють колоною обсадних труб. У нижній частині цієї колони влаштовують фільтри, через які вода надходить у стовбур свердловини. Після цього на колоні водопіднімальних труб у свердловину опускають насос із погружним електродвигуном. Насос качає воду,що надходить до резервуарiв чистої води, розташованих на насосних станціях. В резеруарах вода піддається знеражуванню хлором та після цього насосами другого підйому подається в розподільчу мережу, звідки надходить безпосередньо до квартир.

Артезiанськi водопроводі станції у своєму складi мають кілька насосних станцій другого підйому Основна задача обслуговуючого персоналу насосних станцій - безперебійна подача питної води в необхідній кількості, та, головне, відповідної якості.

Для досягнення цiєї мети - річкова вода проходить через два основних етапи обробки: очистку та знезаражування . Але, в зв'язку тим, що артезіанська вода за своїми якісними показниками на порядок вище річкової води, очистці вона не піддається, а проходить тільки процес знезаражування хлором. Сам пособі, хлор відноситься до сильнодіючих отруйних речовин. Однак, в тих дозах, які затверджені стандартами та застосовуються сьогодні для знезаражування води, позитивний вплив хлору значно переважає його негативну реакцію.

Я вважаю, що можна перевести насосні станції на знезаражування питної води за допомогою хлориду натрію. Для цiєї мети насичений розчин NaCl розкладається електролізом, внаслідок чого утворюється гiпохлорит натрiю, який подається в резервуари чистої води i за його допомогою проводиться знезаражування води. На жаль, це можна зробити лише в тих випадках, коли об'єм води, що пiддається знезаражуванню, не дуже великий. Великі об'єми води знезаразити таким засобом не реально.

Води пiдземних джерел мають постiйну температуру: для сеноманського горизонту-- 10-12°С, юрського горизонту -- 14-15°С.

Артезiанськi води сеноманського горизонту характеризуються незначним вмiстом хлоридiв (3-15 мг/дм³), сульфатiв (2-20 мг/дм³), фтору <0,19 мг/дм³, амiаку - 0,2-0,7 мг/дм³, сухого залишку -- 290-350 мг/дм³, лужнстю -- 5,0-6,0 мг-екв/дм³ та загальною жорсткiстю 5,6-7,0 мг-екв/дм³. Але для свердловин сеноман-келовейського водоносного горизонту характерна підвищена природна жорсткiсть до 8-10 мг-екв/дм³, вмiст хлоридiв -- 40-180 мг/дм³, сульфатів -- 38-115 мг/дм³, лужність -- 6,0-7,5 мг-екв\дм³, сухий залишок --до 1000 мг/дм³.

Артезiанськi води юрського горизонту характеризуються мiнералiзацiєю до 1000 мг/дм³, наявнiстю хлоридiв -- 20-350 мг/дм³, сульфатв 15…60 мг/дм³, фтору < 0,19 мг/дм^З, амiаку -- 0,4…1,2 мг/дм³,лужнiсть складає 5,0…6,7 мг-екв/дм³.

Специфiчною особливiстю водоносних горизонтiв у містi Алчевськ є масовий розвиток в них мiкроорганiзмів, що за морфологiчними даними дуже схожi на синьо-зеленi водоростi, але розвиваються у водопровідних мережах навіть за відсутностi світла (в свердловинах, закритих резервуарах).

Красноліманське родовище прісних підземних вод

1.Родовище находиться на землях Луганського державного лісомисливського господарства.

2.Стислий опис технологічного ланцюжку видобутку мінеральної сировини (для діючих підприємств), включаючи розкривні роботи, види та кількість утворених при цьому шкідливих речовин, клас небезпеки.

Водозабір розташований на правобережжі заплавної тераси р. Сіверський Донець і складений з 18 експлуатаційних свердловин, три з яких зпаренi. Свердловини розміщені у три ряди паралельно руслу ріки на майданчику довжиною 3 км i шириною 1 км. Відстань між рядами i меж свердловинами 400-600м. Свердловини глибиною 55-60 м обсаджені трубами діаметром 325-529 мм i фільтрами діаметром 219-426 мм i обладнані заглибними насосами продуктивністю 100-280 м³/год. Над свердловинами побудовані водоохоронні павільйони поверхневого типу з обвалуванням. Кожна свердловина має дротяне огородження.

Вода від свердловин двома водоводами надходить до майданчика водопровідних споруд - насосна станція 2-го підйому, що розташована на правобережжі ріки Сіверський Донець. На майданчику розташовані: два резервуари для води об'ємом 2000 м³ кожен; машзал, обладнаний агрегатами для подавання води до магістрального водовода; споруди по обслуговуванню водопроводу i електростанції.

Від насосної станції 2-го пiдйома вода двома водоводами діаметром 700 мм подається до загальних водоводів Слов'яносербського водопроводу поблизу сел. Слов'яносербськ, потім до насосної станції 3-го підйому у сел. Лозовський, а потім до міста Алчевськ, Красний Луч, Антрацит.

До Краснолиманського водопроводу, крім того, за допомогою індивідуальних водопроводів підключені сел. Слов' яонсербськ, ім. Лiтвiнова i Трьохізбенка.

Балансові експлуатаційні запаси водозабору затверджені у кількості 87200м³ /до6у проектна продуктивність - 70900 м³/добу. Водозабiр працює з 1965р., складає 68100-70500 м³/добу. Положення рівня води по експлуатаційним свердловинам при цьому становить 34.1-32.3 м (-0. 6- -2. 4 м порівняно з проектним ) і залежить від водності року. В останні роки відбувається поступове зниження водовідбору до 55000 м³/добу у зв'язку з тимчасовим скороченням потреби у воді. Положення рівня води по експлуатаційним свердловинам при цьому піднялося до 35.0-35.1м(+0.3- +0.4м порівняно з проектним).

Депресійна воронка водозабору довжиною 3 км і шириною 1.3 км Розповсюджена на відстані 0.8-1.8 км від крайніх свердловин. Глибина воронки в центрі водозабірного майданчику не перевищує 1.5м. Найбільше зниження рівня води (близько 3 м ) відмічено в південній частині водозабору. В північній частині водозабору зниження рівня води мінімальне складає 0.5-0.6м. Найбільша глибина індивідуальних воронок депресії перевищує 4. 5-5. 2 м (спрацювання напору близько 30%).

Режимні спостереження за роботою водозабору ведуться регулярно.

Відомча спостережувальна мережа включає 18 експлуатаційних i 12 свостережувальних свердловин, з яких 6- на цільний водоносний горизонт i 6 - на грунтовi води алювiя. вод Свердловини розташовані вздовж променей що проходять крізь центр водозабору по току підземних вод i перпендикулярно до нього.

Частота вимірювання рівня води - 1 раз на 5 діб в експлуатаційних свердловинах і 1 раз на 10 діб в спостережувальних. Якість води досліджується у свердловинах і резервуарі за графіком. Повний хiмiчний аналіз у резервуарі проводиться щомісяця у свердловинах - 1-2 рази на рік.

3.Данi з наявної ( передбачувальної ) технологiї переробки видобувної мінеральної сировини. Наявність вiдходiв виробництва, засоби утилізації ( до проекту, існуючі ).

Видобута прісна підземна вода обеззаражується шляхом хлорування.

4.Родовище повністю знаходиться в водоохоронній зоні р. Сіверський Донець. Для охорони питних підземних вод від забруднення затверджена зона санітарної охорони (ЗСО) із двох поясів

1 - й пояс ЗСО - це майданчики навколо експлуатаційних свердловин в радіусі 50 м. від центра кожної, а також територія насосної станції підйому площею 3.8 га.

2 - й пояс - це територія площею 23.3км², що включає до себе долини р. Сіверський Донець і поширюється на 2 км в північному та західному напрямках і на 1. 5 км - в східному і південному напрямках від забірного майданчику.

5.Породи розкриви відсутні.

6.Супутні корисні компоненти в родовищі не виявлені..

7.Мета використання мінеральної сировини.

Видобута прісна підземна вода використовується для господарчо-питного водопостачання Алчевськ, Красний Луч Антрацит і сел. ім. Літвiнова, Слов'яносербська і Трьохізбенки.

8.Перелік еколого-небезпечних компонентів (для діючих підприємств ), які добуваються при експлуатації родовища, чи виникають в процесі технологічної переробки.

Прісна підземна вода Красноліманського водозабору формується в межах залягання трiщінно - карстової зони в умовах активного водообміну. Водоносний горизонт не захищений від попадання забруднювачів з поверхні землі. В межах 1-го поясу ЗСО джерел забруднення підземних вод не виявлено. В межах 2-го поясу ЗСО розташовані: не каналізоване сел. Красний Луч і Трьохізбенка, склади ядохімікатів і міндобрив, теплиці, звалище твердих побутових відходів, очисні споруди господарчо-побутових стоків сел. Слов'яносербськ і Трьохізбенка, склад паливно-мастильних матеріалів Зимогор'івськоі нафтобази.

Перелічені вище об'кти є потенцiйними джерелами забруднення пiдземних вод. Забруднюючого їх впливу на водозабір до нинішнього часу не відмічено.

Якість води по бактеріологічним i хімічним показникам ( крім загальної жорсткості ) вiдповiдає ДСТ 2874-82 “ Вода питна. Гігієнічні норми та контроль за якістю ”.

9. Геохiмiчна та радiацiйно-гiгiенiчна оцінка родовища:

Найбільш характерні показники макрохiмiчного складу води - це сухий залишок та загальна жорсткість.

Згідно з даними на період розвідки води дуже прісні з мінералізацією 308 мг/дм³ i загальною жорсткістю 4.0 мг-екв/ дм³. Під час експлуатації спостерігається зростання сухого залишку i загальної жорсткості при цьому найбiльшi їх значення вiдмiченi у свердловинах південної частини водозабірного майданчику (1.1-1.3 г/дм³ і 13.2-18.5 мг-екв/дм³ відповідно ). Найменші зміни відбулися в свердловинах північної частини майданчика ( 0.3-0.4 г/дм³ i 4.9-6.0 мг-екв/ дм³ відповідно). В центральній частині водозабору сухий залишок збільшився до 0.6 г/ дм³ -- на видаленні від ріки i до 0.9-1.0 г/дм³ - поблизу ріки.

Збільшення сухого залишку. відбувається за рахунок зростання хлоридів i сульфатів.

За величиною загальної жорсткості вода не вiдповiдає ДСТ 2874-82 “ Вода питна. Гігієнічні норми та контроль за якістю ”.

Зважаючи на дефіцит питних вод в Алчевському i Антрацитiвському промрайонах i вiдсутнiсть джерел кондиційної води використання води такої якості дозволено Мінздравом України за умов кип' ятiння та відстою. При цьому граничні-допустимі значення сухого залишку - до 1700 мг/ дм³, загальної жорсткості - до 17.0 мг-екв/ дм³.

10.Заходи щодо рекультивацiі порушених земель - не плануються і не виконувались .

11.Гiдрогеологiчнi умови родовища

Води у межах родовища містяться у четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньокрейдяних, тріасових та кам' яновугiльних відкладах.

Водоносні горизонти четвертинних, неогенових, палеогенових та верхньокрейдяних відкладів формуються в умовах активного водообміну. Основне джерело живлення - атмосферні опади. Область розвантаження - річки. В період повеней встановлюється зворотній зв'язок. Води прісні та ультра прісні.

Водоносні горизонти тріасових та кам' яновугiльних відкладів розташовані в зоні сповільненого водообміну. За складом води хлоридно-натрієві з високою мінералізацією, містять йод, бром, бор, у воді присутній метан. На великих глибинах води мають температуру до 70 градусів і вище. Ці горизонти перспективні для розвитку бальнеолiкування, а також отримання брому, йоду і використання в якості термальних після проведення спеціальних робіт.

Між двома зонами знаходиться регіональний водоупор.

Для організації господарчо-питного водопостачання практичне значення має верхньокрейдяний водоносний горизонт товщиною близько 20м.

Водоносний горизонт напірний.

Вода гідро-карбонатно кальцієва з мінералізацією 0.218-0.412 г/дм³ загальною жорсткістю - 3.2-5.2 мг-екв /дм³. Шкідливі домішки не виявлені.

При формуванні експлуатаційних запасів підземних вод водозабору, природних ресурсів, відбувається залучення ґрунтових вод алювію, що мають тісний взаємозв'язок з поверхневими водами р. Сіверський Донець, відзначаються величинами сухого залишку 666-1276 мг/дм³ і загальної жорсткості 7.6-12 мг*екв. /дм³.

Слав'яносербський водопровід

Слав'яносербський водовод 1- й черги Д =800 мм.

Побудований в І954-55р. по проекту Центроэнергочермета, введений в експлуатацію в 1956 році. Будівництво водопроводу було розраховано на забезпечення питною водою населених пунктів і промислових підприємств Алчевського, Краснолучського, Антрацитівського промислових районів.

Джерелом водопостачання були підземні води заплави р. Північний Донець. Водозабірні спорудження розташовані в урочище "Зарубне" у районі колишнього х. Ящиково в 3- х км. від Слав`яносербська.

Забір води здійснюється артезіанськими шпарами, що обладнані артезіанськими і горизонтальними відцентровими насосами.

1- а нитка водовода виконана зі сталевих труб. Труби покладені на глибині 1 м. до поверхні труби від насосної станції 2 підйоми до ПК 17 діаметр водовода дорівнює 700 м. Від ПК 17 до 3 підйоми Д = 800 мм.

Водопровід Д = 800мм. працює разом з водопроводом Д = 1200 мм. і зв'язаний з ним групою засувок і 4-мя перемичками, що служать для виробництва необхідних переключень на випадок аварійних робіт.

У підвищених місцях рельєфу передбачені вантузи, у знижених - випуски.

Вся арматура водопроводу розташована в колодязях.

Уся магістраль йде паралельно водопроводові Д=І200мм.

Через р. Лугань покладений дюкер з 2 ниток сталевих труб довжиною 100м. діаметром 8ПРО0мм.

На всій трасі протикорозійна нормальна ізоляція.

Від водовода Д=800 мм є підключення в м. Алчевськ:

вулиці Краснооктябрьска, металургійний завод, проспект Леніна, Фрунзе, Запорізька, хлібозавод, молокозавод, Тельмана, Новопрокладена.

Негативного впливу на гідросферу ОКП "Луганськвода" не робить, оскільки підприємство є вододобитним, воно не займається очищенням, не скидає воду, воно подає цю воду на водоканал для подальшого розподілу споживачам.

Охорона літосфери і розміщення відходів промислового виробництва

Негативний вплив промислових відходів на навколишнє середовище

На підприємстві є такі шкідливі відходи, які впливають на навколишнє середовище.

Батареї свинцеві зіпсовані чи відпрацьовані.

Тверда речовина, не вибухова, пожежобезпечна. Насипна щільність _v = 712 кг/м³. Теплотворна здатність 36800 кДж/кг. Можливе забруднення ґрунту та атмосферного повітря свинцем та окислами сірки. Накопичення важких металів в ґрунті та водному середовищі пригнічує діяльність мікрофлори, знижуючи її родючість, трансформуючись в рослини, знижує їх харчову цінність. Розчинні солі свинцю являються кумулятивними отрутами. Частки свинцю в повітрі можуть викликати хронічну інтоксикацію. У людини можливі порушення нервової системи, обміну речовин. Можливі опіки сірчаною кислотою.

Відходи масел технічних.

Органічна рідка речовина, нерозчинна у воді, горюча. Температура самовозгоряння 360⁰С. Щільність =900 кг/м³. Теплотворна здатність 36800 кДж/кг. Можливе забруднення ґрунту та води відпрацьованими мінеральними маслами. Забруднення ґрунту нафтопродуктами може призвести до глибоких незворотних змін, що ведуть до змін ґрунтового профілю та до втрати родючості. При попаданні в воду середу порушуються процеси газообміну та фотосинтезу, що призводить до загибелі флори та фауни. Мінеральні масла являються первинними роздражнювачами шкіри. Деякі низькомолекулярні поліядерні вуглеводні мають канцерогенний характер. При вдиханні пари вуглеводних можлива головна біль, головокружіння, нудота, роздражнення верхніх дихальних шляхів.

Відходи, які утворилися під час експлуатації транспортних засобів та перевезень, не позначені іншим способом або комбіновані (фільтри масляні відпрацьовані)

Тверда, горюча речовина, нерозчинна у воді. Насипна щільність _v =178 кг/м³.

Теплотворна здатність 36800 кДж/кг. Можливе забруднення ґрунту та води мінеральними маслами від відпрацьованих фільтрів. Забруднення ґрунту нафтопродуктами може призвести до глибоких незворотних змін, що ведуть до змін ґрунтового профілю та до втрати родючості. При попаданні в водну середу порушуються процеси газообміну та фотосинтезу, що призводить до загибелі флори та фауни. Токсичність обумовлюється наявністю мінеральних масел. Мінеральні масла являються первинними роздражнювачами шкіри. Деякі низькомолекулярні поліядерні вуглеводні мають канцерогенний характер. При вдиханні пара вуглеводних можлива головна біль, головокружіння, нудота, роздражнення верхніх дихальних шляхів.

Матеріали обтиральні, зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені

Тверда, горюча речовина, нерозчинна у воді. Насипна щільність _v =1441 кг/м³.

Теплотворна здатність 36800 кДж/кг. Можливе забруднення ґрунту та води мінеральними маслами від матеріалів обтиральних промаслених. Токсичність обумовлюється наявністю мінеральних масел. Мінеральні масла являються первинними розжражнювачами шкіри. Деякі низькомолекулярні поліядерні вуглеводні мають канцерогенний характер. При вдиханні пари вуглеводних можлива головна біль, головокружіння, нудота, роздражнення верхніх дихальних шляхів.

Шлам масло -, водовідокремлювачів (пісок промаслений)

Тверда, горюча речовина, нерозчинна у воді. Насипна щільність _v =1441 кг/м³.

Теплотворна здатність 36800 кДж/кгМожливе забруднення ґрунту та води мінеральними маслами від промасленого піску. Забруднення ґрунту нафтопродуктами може призвести до глибоких незворотних змін, що ведуть до змін ґрунтового профілю та до втрати родючості. При попаданні в воду середу порушуються процеси газообміну та фотосинтезу, що призводить до загибелі флори та фауни. Токсичність обумовлюється наявністю мінеральних масел. Мінеральні масла являються первинними роздражнювачами шкіри. Деякі низькомолекулярні поліядерні вуглеводні мають канцерогенний характер. При вдиханні пари вуглеводних можлива головна біль, головокружіння, нудота, роздражнення верхніх дихальних шляхів.

Шини зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені під час експлуатації

Тверда, горюча речовина, нерозчинна у воді. Насипна щільність _v =237 кг/м³.

Теплотворна здатність 28980 кдж/кг. Компоненти, що входять у склад відходу, знаходяться у зв'язаному стані, тому відхід представляє собою практично інертну речовину. Можливе забруднення території підприємства.

Брухт металевий

Тверда, негорюча речовина, нерозчинна у воді. Реагує з кислотами, з вуглецьом. Насипна щільність _v =119 кг/м³Компоненти, що входять у склад відходу, знаходяться у зв'язаному стані, тому відхід представляє собою практично інертну речовину. Можливе забруднення території підприємства.

Відходи одержані у процесах зварювання (огарки електродів)

Тверда, негорюча, не розчинна у воді речовина. Насипна щільність _v =320 кг/м³. Компоненти, що входять у склад відходу, знаходяться у зв'язаному стані, тому відхід представляє собою практично інертну речовині. Можливе забруднення території підприємства.

Одяг зношений чи зіпсований

Тверда, горюча речовина, нерозчинна у воді. Насипна щільність

_v = 178 кг/м³

Теплотворна здатність 18041 кДж/кг. Шкідливого впливу на людину не оказує. В навколишньому середовищі шкідливих речовин не утворює. Можливе забруднення території підприємства.

Взуття зношене чи зіпсоване

Тверда, горюча речовина, нерозчинна у воді. Насипна щільність _v = 297 кг/м³. Теплотворна здатність 29308 кДж/кг. Шкідливого впливу на людину не оказує. В навколишньому середовищі шкідливих речовин не утворює. Можливе забруднення території підприємства.

Відходи комунальні змішані, у тому числі сміття з урн.

Тверді речовини, не розчинні у воді, горючі. Насипна щільність _v = 234 кг/м³. Теплотворна здатність 31369 кДж/кг Можливе зараження населення збудниками інфекційних та паразитарних захворювань від комунальних відходів. Можливе забруднення території підприємства.

Стружка стальна

Тверда, негорюча речовина, нерозчинна у воді. Насипна щільність _v =119 кг/м³

Компоненти, що входять у склад відходу, знаходяться у зв'язаному стані, тому відхід представляє собою практично інертну речовину. Можливе забруднення території підприємства.

Поводження з відходами:

Підприємство, з метою зменшення утворення відходів, економно використовує матеріали, автотранспорт і механізми, своєчасно проводить технічне обслуговування.

Своєчасно проводився облік кількості, типу і складу відходів.

Статистична звітність представлялася у встановлені терміни.

На підприємстві проводиться передача:

Комунальних відходів ТОВ "Комун-транс" м. Алчевськ, згідно договору № 1004/1 від 29.12.06р.

Відходів чорних металів ПП «Макро Мет» м. Донецьк, згідно договору № 9 від 15,01,2007р.

Шин зношених згідно договору № 81 від 31.01.2007р. з ТОВ «СЦПО» м. Луганськ.

Акумуляторів відпрацьованих згідно договору № 62 від 31.01.2007 р. з ТОВ «СЦПО» м. Луганськ.

Відпрацьоване масло і промаслений пісок утилізувалося на підприємстві при ремонті м'якої крівлі будівель і асфальтно-бітумного покриття.

Для зберігання відходів на підприємстві є виділені обладнані спеціальні контейнери, стелажі і ін.

На підприємстві не було випадків несанкціонованого збору і зберігання відходів.

На підприємстві не допускалося змішування відходів різних класів небезпеки.

Підприємство не брало участі в будівництві або реконструкції об'єктів поводження з відходами.

Випадків порушення норм та правил поводження з відходами та відшкодування за збиток підприємствам та громадянам від цих порушень не було.

Оплата за розміщення відходів проводилася своєчасно.

Розробка заходів щодо зниження негативної дії на літосферу

Для зниження негативного впливу на літосферу пропоную:

1. Збільшити обсяг фінансування на утримання в належному стані технологічного обладнання та автотракторної техніки, що дасть змогу зменшити витрати паливно-мастильних матеріалів, масляних фільтрів,обтиральних матеріалів, автошин та акумуляторних батарей.

2. Провести технологічні вдосконалення при зварювальних процесах, що дозволить зменшити до 5% огарків електродів.

3. Замінити 20 км металевих труб водоводів на пластикові, що дасть змогу подовжити в 3 рази строк служби та зменшить забруднення навколишнього природного середовища.

4. Обробку металів проводити на спеціалізованих підприємствах України, що зменшить загальну кількість стружки металевої на підприємстві.

Охорона праці

Розробити міри безпеки при виробництві добору проб і при лабораторному дослідженні її.

Міри безпеки перед початком роботи

1.Надягти покладений спецодяг і привести його до ладу.

2.Перевірити справність інвентарю (сумок, шухляд, цебер, батометра, та ін.)

3.Оглянути освітленість місць добору проб і справність сход.

4.Про замічені несправності повідомити керівництву лабораторії або начальникові ділянки і без його вказівки до роботи не переступати.

Міри безпеки під час роботи

1.При вході в шпару необхідно провітрити її, відкривши двері, якщо мається вентилятор, уключити його. При доборі проб води в шпарах і насосних станціях треба остерігатися дотику до частин машин, що рухаються, ходити тільки в зазначених місцях.

Добір проб робити тільки в присутності машиніста насосної установки або іншої особи виділеної з ділянки.

2.При доборі проб води в колодязях, шпарах і резервуарах з вертикальними сходами, обидві руки повинні бути вільними.

3.При доборі проб води в закритих колодязях необхідно провітрити його, а потім опускатися в нього. Не користуватися відкритим вогнем (сірниками).

4.При роботі зі склом (різання трубок, ціпків, і т.д., миття посуду, зборка скляних приладів), побоюйтеся їхньої поломки, тому що при цьому можливо поранення (поріз).

5.Не доторкайтеся до електроустаткування, клемам і електропроводам, арматурі загального висвітлення і не відкривайте электрощиты.

6.Не приймайте їжу на своєму робочому місці і не користуйтеся лабораторним посудом під час прийому їжі.

7.При спільній роботі з іншими співробітниками, точно виконуйте команду старшого співробітника лабораторії.

8.У випадку одержання травми, або нездужання, припинити роботу, сповістити про це керівництво лабораторії і звернутися в лікарню.

9.Пробоотборщик лабораторії повинний знати і неухильно виконувати "Інструкцію з надання першої допомоги при нещасних випадках".

МІРИ БЕЗПЕКИ ПО ЗАКІНЧЕННІ РОБОТИ

1.Привести робоче місце в порядок.

2.Почистити робочий інструмент і інвентар.

3.Вимити руки й особа теплою водою з милом.

МІРИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

1.У випадку виникнення аварійної ситуації негайно довести до відома начальника водної лабораторії.

2.Зробити першу медичну допомогу потерпілим, у разі потреби викликати лекаря.

3.При виникненні пожежі викликати пожежну охорону по телефоні 01, по можливості приступити до гасіння вогню первинними засобами пожежегасіння. Відключити всі діючі електроприлади. Ужити заходів по порятунку матеріальних цінностей.

При лабораторному дослідженні проби

Міри безпеки перед початком роботи

1.Перед початком роботи лаборант зобов'язаний перевірити і надягти засобу індивідуального захисту.

2.Уключити систему приточно-витяжной вентиляції за 10-15 хвилин до початку роботи.

3.На робочому місці лаборанта повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади, і устаткування.

4.Лаборант перед роботою зобов'язаний перевірити справність приладів і устаткування, уключити загальобмінну приточно-вытяжную вентиляцію і при необхідності вентиляцію у витяжній шафі.

5.Перед проведенням робіт із застосуванням вакууму необхідно випробувати установку на герметичність.

6.При виявлених несправностях устаткування і засобів колективного захисту сповістити керівника робіт і не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

Міри безпеки під час роботи

1.Всі операції, зв'язані з застосуванням або можливим утворенням і виділенням отрутних, їдких, вибухонебезпечних речовин або речовин, що мають запах, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальобмінній вентиляції з застосуванням засобів індивідуального захисту.

2.Змішування або розведення хімічних речовин, що супроводжуються виділенням тепла, варто виконувати в термостійкому або порцеляновому посуді.

3.При нагріванні рідини в пробірці необхідно направляти неї убік від себе і від осіб, що знаходяться поруч.

4.При збовтуванні розчину в колбах і пробірках закривати їх тільки пробками.

5.Не здійснювати добір дрібних порцій речовин безпосередньо з великих сулій, бочок.

6.Лаборант повинний:

- не залишати запалені пальники й інші нагрівальні прилади без догляду;

- не зберігати ніяких речовин невідомого походження без написів і етикеток;

- зливати відходи кислот і лугу тільки в спеціальну тару.

7.Вимоги безпеки при роботі зі скляним посудом:

7.1.При зборці скляних приладів і з'єднань окремих частин гумовими трубками необхідно захищати руки рушником.

7.2.При роботі зі склом необхідно стежити за відповідністю марки скла характерові проведеної роботи.

7.3.Лаборант не повинний застосовувати нетермостійкі склянки і колби при нагріванні в них хімічних речовин безпосередньо на електроплиті, а також різко прохолоджувати нагріті судини, оскільки це може привести до їх руйнування.

7.4.Скляний посуд не застосовується для роботи при підвищеному тиску.

7.5.Нагрівання рідин проводити у відкритих колбах або приладах, або в тих, котрі мають з'єднання з атмосферою.

7.6.При перенесенні судин з гарячою рідиною судина варто брати рушником двома руками, однієї підтримуючи дно.

7.7.При закриванні тонкостінної судини пробкою варто тримати неї за верхню частину горлечка, руки при цьому повинні бути захищені рушником.

8.Вимоги безпеки при роботі з ЛВЖ і ГЖ

8.1.Роботи з ЛВЖ і ГЖ повинні виконуватися тільки у витяжній шафі, пристосованій для цієї роботи, у невеликих і кількостях, при працюючій загальобмінній вентиляції, виключених електроприладах газових пальниках.

8.2.Нагрівання і розгін невеликих кількостей пальних рідин виконувати тільки на водяній лазні і закритим електроприладам.

8.3.ЛВЖ і ГЖ переносити в щільно закритому посуді, розміщеної в спеціальній металевій шухляді з ручками.

8.4.Зберігати ЛВЖ і ГЖ випливає в товстостінному скляному посуді, укладеної в металеві шухляди з кришками, стінки і дно яких повинні бути выложены непальним матеріалом. Загальний запас ЛВЖ, що зберігаються в те саме час, не повинний перевищувати добову потребу.

8.5.Розлиті ЛВЖ необхідно засипати піском. Забруднений пісок необхідно збирати тільки дерев'яним посудом або совком.

8.6.Нагрівання ЛВЖ і ГЖ проводити тільки в кількості 0,2-0,5 л, при цьому необхідно під нагрівальний прилад ставити кюветові.

8.7. Нагрівання ЛВЖ можна виконувати тільки в приладах, що забезпечують повну конденсацію утворюючої пари.

8.8.Судини, у яких виконувалися роботи з ЛВЖ і ГЖ, після проведення роботи повинні негайно промиватися гарячою водою.

9. Вимоги безпеки при роботі з їдкими й отруйними речовинами

9.1.Лугу, кислоти й інші їдкі й отруйні речовини необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати їдкі отрутні рідини в піпетку ротом.

9.2.Сулії з кислотами варто утримувати в захисній металевій тарі, выложенной непальним матеріалом. Переносити і піднімати тільки вдвох.

9.3. Переливання кислот і лугів із сулій у більш дрібну тару також необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.

9.4.Для готування розчинів кислот їх необхідно вливати у воду тонким струмком при безперервному перемішуванні, а не навпаки.

9.5.Великі шматки їдкого лугу потрібно розколювати на крейду шматочки в спеціально відведеному місці, попередньо накривши шматки, що розбиваються, щільною тканиною (бельтингом), або папером.

Рекомендується замість монолітних шматків лугу застосовувати чешуєобразні. Розчиняти твердий луг випливає шляхом повільного додавання її невеликими шматками у воду при безперервному перемішуванні. Шматки лугу брати тільки щипцями.

10.Міри безпеки при роботі з вакуумними системами

10.1. Які - небудь роботи з використанням вакууму варто проводити в захисних окулярах і масці.

10.2.Уся вакуумна установка або окремі її частини, що становлять найбільшу небезпеку при вибуху (скляні ємкості великого обсягу), повинні бути екрановані дротяною сіткою або органічною сировиною або органічним склом.

10.3.При необхідності нагрівання або сильного охолодження частин установки варто спочатку створити необхідну розрядку і тільки після цього почати обережне нагрівання або охолодження.

10.4.Забороняється обігрівати скляні деталі працюючої вакуумної установки відкритим полум'ям, а також використовувати для їхнього охолодження рідкий кисень, азот і інші низькотемпературні рідини, оскільки це приведе до їх руйнування.

10.5.Перегінна колба і прийомна судина повинні бути тільки круглодонными.

11.Роботи в лабораторії повинні проводитися тільки на справному електроустаткуванні. При розкритті дефектів в ізоляції приводів, несправності рубильників, штепселів, розеток, вилок і іншої апаратури варто негайно повідомити черговому електрикові.

12.Варто використовувати тільки переносні лампи з напругою 36 В в сухих приміщеннях і 12 В в приміщеннях з підвищеною небезпекою поразки електрострумом.

13.Міри безпеки під час роботи у витяжній шафі

13.1. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги.

13.2.Закрити усі відділення витяжної шафи створами, крім того де буде проводитися робота, опустити створові нижче рівня особи, але не нижче 0,4м.

14.В аналітичній лабораторії загальний запас легкозаймистих рідин, що зберігаються одночасно, не повинний перевищувати добової потреби. Спільне збереження реактивів здійснювати тільки відповідно до правил пожежної безпеки.

15.Усі роботи, зв'язані з можливістю виділення вибухонебезпечних пар і газів, повинні проводитися у витяжних шафах і при працюючої приточно-вытяжной вентиляції.

16. В аналітичній лабораторії не допускається обробка статей і столів гасом, бензином і іншими органічними розчинниками, для цієї мети повинні використовуватися пожаробезопасные синтетичні миючі засоби.

17. Не допускається залишати на робочому місці промаслені ганчір'я, папір, оскільки може виникнути їхнє самозапалювання. Промаслені ганчір'я і папір потрібно збирати в металеві шухляди з щільно закритими кришками і виносити наприкінці робочого дня в спеціально відведене місце за межі лабораторії.

18. Сушити хімічні реактиви випливає тільки в спеціальному устаткуванні.

19. Перевіряти наявність витоку газу необхідно тільки мильною емульсією.

20. Паління дозволене тільки в спеціально відведених місцях.

21. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в устаткуванні і засобах колективного захисту припинити роботу, виключити устаткування, прилади. Сповістити про це керівникові робіт і без його вказівки роботу не відновляти.

22.00 кожнім нещасному випадку сам потерпілий або працівник, що його знайшов, або свідок повинні терміново повідомити безпосередньому керівникові робіт або іншій посадовій особі і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

23. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці й устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не приведе до більш важких наслідків), а також ужити заходів по недопущенню подібних випадків у сформованій ситуації.

4. Вимоги безпеки по закінченні роботи

1. Виключити устаткування, електроприлади, закрити воду, виключити електроенергію

2. Забрати вогненебезпечні речовини в храшлтяце.

3. Забрати робоче місце.

4. Ключі здати у встановлене місце.

5. При виявленні недоліків у роботі устаткування і засобах колективного захисту повідомити безпосередньому керівникові робіт або іншій посадовій особі.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів, устаткування і тари з викидами продукту, його пар і пилу у виробниче і зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, устаткування, продукту і СИЗИЙ;

- відключення електропостачання, що харчує засобу колективного захисту, обриви і коротке замикання електрокомунікацій, електроустаткування.

5.1. У випадку запалення ЛВЖ і ГЖ необхідно:

- негайно приступити до її гасіння, застосовуючи відповідні в даному випадку засобу гасіння (пісок, порошкові й інші вогнегасники);

- негайно виключити вентиляцію, пальники і нагрівальні прилади;

- винести з приміщення судини з вогненебезпечними речовинами.

5.2. При виникненні іскріння струмоведучих частин електроустаткування лаборант зобов'язаний його негайно знеструмити, сповістити про це електрикові, завідувачу лабораторією.

5.3. У випадку виникнення пожежі лаборант зобов'язаний:

- припинити роботу;

- знеструмити електроустаткування;

- закрити вентилі подачі води;

- негайно почати гасіння наявними засобами пожежегасіння і повідомити по телефоні 01 у пожежну охорону;

-докласти про те, що случилося, завідувачу лабораторією або особі, що його заміщає.

5.4. Порядок надання першої доврачебної медичної допомоги у випадку травмування (отруєння)

5.4.1. Лаборант повинний ужити заходів по наданню необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.

5.4.2. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних і шкідливих факторів, що загрожують здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити палаючий одяг і проч.);

- визначити характер і вага травми, що представляє найбільшу погрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його порятунку;

- ужити необхідних заходів щодо порятунку потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотеча, иммобилизировать місце перелому., накласти пов'язку і проч.);

- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або вжити заходів по транспортуванню потерпілого в найближчу лікувальну установу.

Допомога потерпілому, що виявляється не медичними працівниками, не повинна заміняти допомога з боку медичного персоналу і повинна виявлятися лише до прибуття лікаря.

5.4.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілому при різних поразках описані в інструкції з надання першої (доврачебної)

медичної допомоги, що вивчається лаборантом при проходженні первинного і наступного інструктажів з питань охорони праці.

Цивільна оборона

.Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на території підприємства їх характеристика

Вихідними даними для прогнозування і оцінки можливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності в результаті дії факто рів ураження надзвичайних ситуацій є:

- план (мапа) визначеної території, міста, населеного пункту, об'єкту господарської діяльності;

- характеристика селітебної, промислової, комунальної, побутової та соціально-культурного призначення забудови міста, населеного пункту;

- кількість об'єктів господарської діяльності та їх характе ристика за ступенем техногенної небезпеки;

- характеристики і схеми об'єктів енерго-, газо-, тепло-, водозабезпечення і каналізації;

- характеристики систем управління, оповіщення населення і зв'язку;

- характеристика маршрутів, що плануються для вводу сил ЦО та виводу (вивозу) населення з осередків можливого ураження;

- метеорологічні умови та особливості визначеної території, міста, населеного пункту та об'єктів господарської діяльності, які оказують вплив на організацію та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

- довідкові, статистичні та інші додаткові дані і документи.

Прогнозування та оцінка можливої обстановки здійснюється в три етапи:

Перший етап - попередня завчасна оцінка можливої над звичайної ситуації. Розрахунки проводяться з метою прогнозування можливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності та виявлення слабких, вузьких ланок і місць, планування і проведення профілактичних і попереджувальних заходів, направлених на пониження можливого ущербу і виключення (або пониження) втрат людей, а також визначення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт в осередках ураження.

Визначення вірогідних об'ємів рятувальних і невідкладних робіт на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності проводиться, виходячи з можливих ступенів ураження за спеціальними методиками, розрахунковими таблицями та довідниками.

Розрахунки проводяться з урахуванням факторів ураження прямої та побічної дії факторів ураження, для найпоганого з можливих варіантів з максимальним ущербом, при цьому ви користовуються дані паспортизації міста, населеного пункту чи об'єкта господарської діяльності.

Другий етап - це прогнозування та оцінка обстановки після отримання органами управління ЦО даних о виникненні надзвичайної ситуації.

Оперативні розрахунки проводяться відразу після виникнення надзвичайної ситуації з метою прогнозування обстановки, що склалася, визначенні сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт та підготовки даних для прийняття рішення керівником відповідного органу управління щодо проведення дій для локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Третій етап - остаточна оцінка обстановки, що виникла внаслідок надзвичайної ситуації, проводиться з урахуванням даних розвідки осередку ураження.

Результати оцінки обстановки на цьому етапі дають най більш достовірну картину, що склалася на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності після виникнення надзвичайної ситуації та її наслідків.

Тривалість третього етапу і достовірність оцінки обстановки, що склалася, залежать від якості і повноти заздалегідь про ведених розрахунків, урахування факторів прямої та побічної дії факторів ураження, від оперативності і ефективності розвідки осередків ураження.

1. Загальна характеристика території підприємства.

Підприємство, розташоване в м. Алчевськ за адресою: вул. Тельмана, 17, всередині мікрорайону багатоповерхової забудови. Мікрорайон розташування закладу є одним із найбільш густонаселених в місті, з густиною населення більше 6 тис. чол./км ² (середня по місту - 4,5 тис. чол./ км ² ).

На відстані 200 м на схід від території підприємства проходить автомобільна дорога, по якій можливе транспортування потенційно небезпечних вантажів.

У 170 м на захід знаходиться одна із зсувонебезпечних ділянок міста, однак будівлі підприємства зсувні процеси не загрожують.

Територія підприємства не потрапляє до зони впливу потенційно небезпечних об'єктів, що знаходяться в місті.

Разом з тим, підприємство може зазнати впливу негативних чинників природного характеру, пов'язаних з несприятливими умовами, які можуть спричинити певні порушення планової роботи, а саме:

· шквальні вітри швидкістю до 25-35 м/с протягом декількох годин або доби, які призведуть до пошкодження мереж зв'язку, електромереж, окремих будівель;

· сильні морози з температурою повітря нижче - 35 ?С;

· інтенсивне намерзання інею на проводи ліній електропередач (до 35 мм), що може призвести до пошкодження ліній та припинення енергопостачання.

Крім того, у місті існує ймовірність появи осередків кишково-шлункових захворювань, особливо в організованих колективах, яким є підприємство. Залишається складною епідемічна ситуація по вірусному гепатиту.

Не виключена можливість виникнення в підприємстві подій соціально-політичного характеру:

· розпилення в приміщеннях підприємства хімічних речовин, які протягом певного часу унеможливлять перебування людей у цих приміщеннях;

· виявлення в приміщеннях підприємства вибухових пристроїв чи предметів, схожих на них, або отримання в будь-якій формі попередження (загрози) про встановлення таких пристроїв;

· прояви тероризму, захоплення в заручники персоналу та відвідувачів підприємства тощо.

Усі названі несприятливі фактори обумовлюють необхідність розробки та вжиття відповідних заходів, спрямованих на захист персоналу та відвідувачів підприємства від наслідків можливих надзвичайних ситуацій.

Виходячи з аналізу техногенного та природного становища на території підприємства, прогнозованими надзвичайними ситуаціями можуть бути:

· пожежі;

· виникнення надзвичайної ситуації епідеміологічного характеру;

· забруднення приміщень підприємства ртуттю та іншими хімічними речовинами;

· аварії під час транспортування небезпечних хімічних речовин;

· стихійні лиха (бурі, урагани, смерчі тощо);

· терористичний акт.

2.Методи забезпечення захисту співробітників підприємства від надзвичайних ситуацій

2.1. Приведення в готовність органів управління цивільної оборони до дій.

З метою забезпечення оперативного доведення інформації про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій обладнано селекторний зв'язок. Підготовлені типові тексти оповіщення (додаються).

У підприємстві організовано цілодобове чергування технічних працівників. Робоче місце чергового забезпечене засобами зв'язку та оповіщення, відповідними інструкціями щодо дій при виникненні надзвичайних ситуацій, довідковими матеріалами та документами з організації взаємодії зі службами термінового виклику та територіальними підрозділами МНС з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення. У чергового постійно знаходяться ключі від запасних виходів.

2.2. Сили та засоби підприємства, які залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації.

Для виконання завдань цивільної оборони у підприємстві зі складу персоналу створено чотири невоєнізованих формування:

· пожежно-рятувальний пост;

· пост знезаражування;

· санітарний пост;

· група охорони громадського порядку.

Рішенням виконавчого комітету на базі підприємства створено територіальний пункт видачі засобів індивідуального захисту непрацюючому населенню міста. Адміністрацію пункту (10 чоловік) складають персонал підприємства.

Організація забезпечення заходів та дій, сил цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт.

2.3.1. Протирадіаційне забезпечення.

У разі необхідності співробітники підприємства дотримується режимів радіаційного захисту, розроблених управлінням з питань НС та ЦЗН міської ради.

2.3.2. Хімічне забезпечення.

Засобами індивідуального захисту співробітники підприємства забезпечені.

Для учбових цілей використовуються засоби індивідуального захисту, прилади радіаційної та хімічної розвідки.

2.3.3. Медичне забезпечення.

Для виконання завдань медичного забезпечення та надання першої медичної допомоги створений санітарний пост у складі 4 чоловік, забезпечений згідно з табелем оснащення санітарного поста.

2.3.4. Протипожежне забезпечення.

Приміщення підприємства забезпечене необхідною кількістю первинних засобів пожежегасіння, зокрема є 10 вогнегасників, 7 пожежних кранів, укомплектованих пожежними рукавами з наконечниками. Автоматизована система оповіщення про виникнення пожежі в підприємстві функціонує.

Створений пожежно-рятувальний пост у складі 4 чоловік, пост забезпечено згідно з табелем оснащення.

2.3.5. Матеріальне забезпечення.

Для виконання завдань цивільної оборони можуть бути використані:

Лопати, сокири, ломи, відра.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій є резерв матеріальних засобів, який містить:

скло віконне, шифер,цвяхи,пиломатеріали .

3. Управління підприємством у надзвичайній ситуації

Управління заходами цивільної оборони здійснюється з пункту управління, обладнаного в кабінеті директора підприємства або секретаря.

Оповіщення персоналу забезпечується селекторним зв'язком та дзвінковою сигналізацією. Схема зв'язку та оповіщення посадових осіб цивільної оборони підприємства додається.

Взаємодія органів управління цивільної оборони підприємства організується з управлінням міської ради, територіальними органами управління з питань НС та ЦЗН, ГУ МНС України в області, управління МВС, управління СБУ, санітарно-епідеміологічною станцією.

У режимі надзвичайної ситуації:

· негайно вжити заходи щодо захисту співробітників, матеріальних засобів та території підприємства - (оповіщення, інформування, за необхідності - евакуація персоналу та відвідувачів);

· проінформувати відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення у місті Алчевськ про виникнення надзвичайної ситуації та вжиті заходи;

· за необхідності організувати надання допомоги постраждалим працівникам та відвідувачам підприємства, забезпечити інформування та надання рекомендацій щодо правил поведінки в умовах, що склалися;

· організувати роботу, пов'язану з локалізацією та ліквідацією надзвичайної ситуації із залученням позаштатних формувань цивільної оборони підприємства, та забезпечити керівництво їхніх дій.

· забезпечити виконання заходів, визначених Законом України «Про надзвичайний стан», вимог нормативно-правових документів органів місцевого самоврядування.

Основні проблеми якості води, на які слід звертати увагу, наступні:

- бактеріологічна забрудненість.

Показником бактеріологічної забрудненості вважається так зване загальне мікробне число. Тобто, у зв'язку з тим, що визначення патогенних бактерій при біологічному аналiзi води являє собою непросте й трудомістке завдання, за критерій бактеріологічної забрудненості прийняли загальне число колоній бактерій у 1 мл (л) води. Це i називають загальним мікробним числом. Високе мікробне число свідчить про стан загальної бактеріологічної забрудненості води й про високу ймовірність наявності патогенних органiзмiв

- каламутність води.

Поняття каламутність води говорить про наявність у воді нерозчинених механічних часток, піску, iржi, а також колоїдних речовин (суспензій).

- «іржава вода» .

Термін «іржава вода» означає присутність у воді розчиненого заліза та марганцю. Така вода спочатку прозора, але під час відстоювання чи нагрівання набуває жовтувато-бурого забарвлення, що є причиною іржавих пiдтiкань на сантехнiцi. При підвищеному вмiстi заліза вода також набуває характерного “залiзистого” присмаку

- Жорсткість води.

Жорсткість (твердість) води, визначається кiлькiстю розчинених у воді солей кальцію та магнію.

- Присмак, запах, кольорнiсть.

На наявність у воді неприємного присмаку, запаху й кольорностi, (їх ще прийнято називати органолептичними показниками) можуть впливати органічні речовини, залишковий хлор, сірководень й ін.