Санітарна охорона ґрунту

У всій різноманітності пристосування живих організмів до несприятливих умов середовища можна виділити три основних шляхи:

· Активний шлях - це підвищення резистентності організму, розвиток регуляторних процесів.

· Пасивний шлях - підкорення життєвих функцій організму зміні факторів середовища.

· Ухилення від несприятливого впливу вироблення циклів.

Наукові проблеми оцінки впливу факторів оточуючого середовища на здоров'я людини і обґрунтування державних оздоровчих заходів сьогодні є пріоритетним завданням державної політики практично у всіх економічно розвинених державах і добре фінансується.

Сьогодні весь світ занепокоєний проблемою багатьох захворювань, які носять узагальнену назву “синдром множинної хімічної чутливості”.

Цей діагноз на Україні не ставиться, але не тому що цього немає, а проблеми в тому, що діагностика екологічно зумовлених захворювань вимагає від лікаря знань основ гігієнічної діагностики та впровадження в практику нових методів, яки досі використовують в небагатьох гігієнічних дослідженнях.

На сьогоднішній день у світі зареєстровано більше 18 мл хімічних сполук (на 15.06. 1998 р. в світі було зареєстровано 18 мл).

Але на велике щастя людини у великих масштабах виробляється і використовується біля 3-4 тис. хімічних сполук. Але навіть ця відносно невелика кількість речовин вивчена в гігієнічному відношенні дуже слабо. Більше чим для 90% цих речовин відсутні дані, які необхідні для об'єктивної оцінки риску їх впливу на здоров'я людини і оточуюче середовище. Це пояснюється великими коштами цих експериментів для однієї хімічної речовини, за границею більше 1,5 млн. дол.

Особливу увагу заслуговує питання подальшого розвитку такого традиційного для гігієни напрямку, як гігієнічне нормування.

На сьогодні в державне законодавство включено по атмосферному повітрі 589 ПДК і 1538 ВБРВ, по воді 1343 ПДК і 402 ВДР(ОДУ), по ґрунту 109 ПДК і 8 ОДК(ВДК) для шкідливих хімічних речовин.

Робота ця тривала багато десятків років, тому багато нормативів застаріли та потребують перегляду.

В Україні виробляється 5% світового обсягу мінеральних ресурсів. При цьому незважаючи на економічну депресію останніх років кількість забруднень, що припадає на 1м? площі в Україні, вища в 6,5 разів ніж у США і в 3,2 рази, ніж у Європейському економічному союзі.

Для здоров'я всього населення України найбільш небезпечними є хімічні забруднення. Хоч на окремих територіях можуть мати місце інші співвідношення, практично все населення України підлягає стабільному впливу широкого спектру хімічних речовин. За ступенем хімічної небезпеки для людини перше місце посідає забруднення атмосферного повітря. Це зумовлено тим, що забруднювачі з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та випадають у різні середовища. Атмосферні опади дають 10% забруднення водних об'єктів басейну Дніпра, значно забруднюють ґрунти і таке інше. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об'ємному відношенні більше повітря, ніж води та їжі. В той же час природа поставила істотні захисні бар'єри тільки проти шкідливих речовин, що попадають до організму через ШКТ і не забезпечила таким же надійним захистом легені.

У різних країнах в тому числі і у нас встановлені ГДК різних забруднювачів атмосфери. Існують також стандарти рекомендовані ВООЗ, згідно з якими вважається, що здоров'я популяцій, які проживають на територіях, де концентрація хімічних речовин нижче рекомендованих ВООЗ, не буде пошкоджене.

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря продовжує залишатись промисловість, яка дає майже вдвічі більше випадків(65%) ніж автотранспорт(35%). Найбільший “внесок” у забруднення атмосферного повітря належить підприємствам енергетики 33,4%, металургії 25,5% та вугільної промисловості 22,7%. Майже 20% (полютантів) хімічно шкідливих речовин є мутагенами, тобто представляють загрозу здоров'ю, не тільки нинішньому, а й майбутніх поколінь.

На сьогодні 17 млн. чоловік (34%) населення країни підпадає під вплив хімічного забруднення в атмосферному повітрі, в концентраціях вищих за ГДК. Майже по всіх містах України спостерігається забруднення в концентраціях в 2-5 разів вище ГДК (таблиця).

А по деяким показникам (бензпірен) перевищення ГДК сягає до 10 разів.

Не зважаючи на зменшення загального об'єму викидів із стаціонарних джерел внаслідок загального спаду виробництва, об'єм викидів шкідливих речовин збільшується. Це пояснюється погіршенням паливного балансу (вугілля + мазут, менше газу), недоліки контролю за роботою пилегазоочисних споруд, зниженням технологічної дисципліни на підприємствах і нарешті зростанням кількості індивідуального автотранспорту з незадовільними робочими характеристиками.

Сьогодні оцінюється тільки якість атмосферного повітря. Сучасна міська людина перебуває на атмосферному повітрі 5-15% часу на добу, а міське населення України сягає 70%. За даними досліджень ГЦ МОЗ України сумарне забруднення повітря житлових приміщень перевищує забруднення атмосферного повітря в 2-4 рази та по окремим показникам в 10 разів (тому потрібно, як мінімум мати дані забруднення повітря у різних видах житла).

Що стосується питної води, то в останні роки спостерігається погіршення її якості за бактеріологічними санітарно-хімічними показниками та невідповідність державному стандарту “Вода питна”.

Причини:

· погіршення стану джерел водопостачання;

· незадовільний стан водопроводу-каналізації;

· часті аварійні ситуації;

· порушення режиму експлуатації.

За даними МОЗ і Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки: 25% водопровідних очисних споруд і мереж потребують заміни, 22% перебувають в аварійному стані, скінчився термін амортизації кожної 5 (20%) насосної станції.

Незадовільний є стан водопостачання сільського населення у зв'язку з повсюдними хімічним і бактеріологічним забрудненням місцевих джерел. Кожна 8 проба питної води в сільських водопроводах та кожна 3 з джерел децентралізованого водопостачання не відповідають вимогам по бактеріальним показникам.

Необхідно також зазначити що в Україні щорічно нагромаджується близько 40 млн. м? побутового сміття. 80% звалищ експлуатуються без запобіжних заходів щодо забруднення повітряного басейну та підземних вод. Побутові звалища є потенційним джерелом забруднювачів довкілля та зростання інфекційної захворюваності.

Що стосується промислових відходів, то централізовані полігони для їх знешкодження часто взагалі відсутні. Питання утилізації та захоронення токсичних відходів у багатьох областях не вирішені.

Відомо, що значна частина території України забруднена штучними радіоактивними речовинами внаслідок аварії на ЧАЕС. За даними останньої паспортизації проведеної Українським науковим центром радіаційної медицини, забрудненими є 850 населених пунктів.

Негативні чинники, пов'язані з аварією вплинули на більш ніж 3 млн. людей. Під диспансерним наглядом лікувально-профілактичних закладів МОЗ знаходяться понад 2 млн. 730 тисяч осіб, що постраждали. 78,1 (82,3%) дорослі і 21,9 (17,7%) діти.

Слід також знати, що за останніх 10 років небагато збільшилось забруднення середовища антропогенними джерелами неіонізуючої радіації. Рівні опромінення при цьому перевищують природні на 6-7 порядків (60-70). Вони створюються електромережами, телестанціями, радіостанціями і радіолокаційними станціями. Побутова техніка (радіотелефони, комп'ютери, телевізори) також є джерелом неіонізуючого випромінювання. 70% населення підпадає дії електромагнітного випромінювання.

Шум є також одним з небезпечних чинників довкілля, що викликає занепокоєння суспільства.

За даними УНГН середньо еквівалентні рівні шуму в містах України дорівнюють 61-74,5 Дб, а в окремих містах 79 Дб і ці рівні шуму зростають на 0,5 0-1 Дб за рік.

Тому загальну несприятливу картину забруднення навколишнього природного середовища в Україні можна вважати кризовою.

Між тим, на міжнародному рівні визнано, “якщо майбутнє людство не усвідомить, що його поведінка не повинна викликати драматичних змін у середовищі, якщо людство буде продовжувати ігнорувати це, то воно не досягне поліпшення стану здоров'я”.

Відомо, що за позитивним підходом стан здоров'я населення оцінюється в термінах очікуваної тривалості життя ( кількість років, що проживе новонароджений, якщо рівень смертності в популяції не змінється). За негативним підходом, більш розповсюдженим, стан здоров'я описують в термінах смертності, захворюваності, інвалідності.

За двома підходами, здоров'я населення слід вважати вкрай незадовільним.

Очікувана тривалість життя в Україні для чоловіків 62 роки, для жінок 73 роки (неухильно зростає смертність в Україні).

Під урбанізацією (від лат. Urbanus ? міський), розуміють ріст міст (особливо великих і дуже великих), підвищення питомої ваги їх жителів в загальній масі населення і розповсюдження міського способу життя.

Виникнення цієї проблеми пов'язано з нт. р. і було б неможливе поза індустріальним розвитком людства. Розвиток міст викликається об'єктивною необхідністю концентрації і інтеграції різноманітних форм і видів матеріальної і духовної діяльності, спілкування, посилення зв'язків між різними сферами виробництва, науки та культури, що в свою чергу підвищує інтенсивність і ефективність соціальних процесів.

На сьогоднішній день урбанізація досягла великих масштабів.

Так у 1850 році на планеті переважало сільське населення (в містах 81 млн. чоловік 7%), 1900 рік - в містах 224 млн. (14,6%), 1959 - 724 млн. (29%), 1989 - 2,9 млрд. (55%).

Зараз найбільші міста: Нью-Йорк - 14,164 млн.; Токіо - 10,686; Мехіко - 20,4 млн.; Шанхай - 16,2 (7,432); Париж - 7,420; Москва - 6,285; Сан Паулу - 15,9; Лос - Анжелес - 12,4; Каїр - 12;

Україна - міське населення: 1940 - 14 млн.; 1950 - 12 млн.; 1970 - 52,7; 1990 - 35 млн.

В цілому по країні міське населення зросло у 33,9% 1940 рік (14 млн.) до 67,6 у 1990 році. Найбільш високий рівень урбанізації властивий для Донецької області, 91 % міське населення. Міське населення має тенденцію до подальшого зростання в цілому по планеті. Темпи цього зростання становлять 2,5% на рік, а в африканських державах цей показник складає 5%. В Україні на сьогодні 70% населення. У світі 48% Європа і Східна Азія 79%. Цей процес призвів до ряду факторів, які викликають як позитивні так і негативні явища.

Позитивні: комунальний благоустрій, освіта, високий рівень культури, отримання медичної допомоги.

Негативні: забруднення - атмосферного повітря, води, ґрунту; шум.

Размещено на Allbest.ru