Зміни природного середовища

17

План

Вступ

1. Забруднення навколишнього середовища

2. Забруднення літосфери

3. Забруднення гідросфери

4. Забруднення атмосфери

5. Радіоактивне забруднення біосфери

6. Оцінка величини антропогенних змін навколишнього середовища

Висновок

Література

Вступ

Людина завжди використовувала навколишнє середовище в основному як джерело ресурсів, проте протягом дуже довгого часу його діяльність не робила помітного впливу на біосферу. Лише в кінці минулого сторіччя зміни біосфери під впливом господарської діяльності звернули на себе увагу учених. В першій половині нинішнього століття ці зміни наростали і в даний час лавиною обрушилися на людську цивілізацію. Прагнучи поліпшення умов свого життя, людина постійно нарощує темпи матеріального виробництва, не замислюючись про наслідки. При такому підході велика частина узятих від природи ресурсів повертається їй у вигляді відходів, часто отруйних або непридатних для утилізації. Це створює загрозу і існуванню біосфери, і самої людини.

Окрім забруднення середовища, антропогенна дія виражається у виснаженні природних ресурсів біосфери. Величезні масштаби використовування природних ресурсів привели до значної зміни ландшафтів в деяких регіонах (наприклад, у вугільних басейнах). Якщо на зорі цивілізації людина використовувала для своїх потреб всього близько 20 хімічних елементів, на початку XX втікало 60, то зараз більше 100 - майже всю таблицю Менделєєва. Щорічно здобувається (витягується з геосфери) близько 100 млрд т руди, палива, мінеральних добрив.

Антропогенез - це забруднення навколишнього середовища внаслідок людської діяльності.

1. Забруднення навколишнього середовища

Забруднення навколишнього середовища -- небажана зміна її властивостей в результаті антропогенного надходження різних речовин і з'єднань. Джерела забруднення середовища різні:

Здобич природних ресурсів

Повернення в природу величезної маси відходів господарської діяльності людини.

Забруднення гідросфери

Забруднення атмосфери

Забруднення літосфери

Радіоактивне забруднення

2. Забруднення літосфери

Забруднення літосфери (ґрунтового покриву) відбувається в результаті утворення мільйонів гектарів порушених земель, що виникають. в процесі будівництва і гірських розробок. Так звані «бедленди» («погані землі»), повністю або майже повністю що втратили свою продуктивність, займають 1% поверхні суші. Ще більш важлива причина забруднення -- промислові і сільськогосподарські відходи. В ролі головних забруднювачів виступають метали і їх з'єднання, добрива, отрутохімікати, радіоактивні речовини. Все більш складною стає проблема накопичення побутового сміття; величезні сміттєві звалища сталі характерною ознакою міських околиць. Не випадково на Заході по відношенню до нашого часу іноді застосовують термін «сміттєва цивілізація».

Охорона ґрунтів від забруднень є важливою задачею людини, оскільки будь-які шкідливі з'єднання, що знаходяться в ґрунті, рано чи пізно потрапляють в організм людини.

По-перше, відбувається постійне вимивання забруднень у відкриті водоймища і ґрунтові води, які можуть використовуватися людиною для пиття і інших потреб.

По-друге, ці забруднення з ґрунтової вологи, ґрунтових вод і відкритих водоймищ потрапляють в організми тварин і рослин, що вживають цю воду, а потім по харчових ланцюжках знову-таки потрапляють в організм людини.

По-третє, багато шкідливі для людського організму з'єднань мають здатність кумулюватись в тканинах, і, перш за все, в кістках.

За оцінками дослідників, в біосферу поступає щорічно близько 20 - 30 млрд. т. твердих відходів, з них 50 - 60 % органічних сполук, а у вигляді кислотних агентів газового або аерозольного характеру - близько 1 млрд. т.

3. Забруднення гідросфери

Забруднення гідросфери відбувається перш за все в результаті скидання в річки, озера і моря промислових, сільськогосподарських і побутових стічних вод. Згідно розрахункам учених, в кінці XX в. для розбавлення стічних вод може бути потрібно 25 тис. км прісної води, або практично все реально доступні ресурси такого стоку! Неважко здогадатися, що саме в цьому, а не стільки в зростанні безпосереднього водозабору головна причинна загострення проблеми прісної води.

До числа сильно забруднених відносяться багато річок -- Рейн, Дунай, Сіно, Огайо, Волга, Дніпро, Дністер і ін. Росте забруднення світового океану, при цьому найбільш забруднені внутрішні моря -- Середземне, Північне, Балтійської, Внутрішнє Японське, Яванець, а також Біскайській, Персидська і Мексиканська затоки.

Вода - найпоширеніше неорганічне з'єднання на нашій планеті. Вода - основа всіх життєвих процесів, єдине джерело кисню в головному рушійному процесі на Землі - фотосинтезі. Вода присутня у всій біосфері: не тільки у водоймищах, але і в повітрі, і в ґрунті, і у всіх живих істотах. Останні містять до 80-90% води в своїй біомасі. Втрати 10- 20% води живими організмами приводять до їх загибелі.

Одним з основних забруднювачів води є нафта і нафтопродукти. Нафта може потрапляти у воду в результаті природних її виходів в районах залягання. Але основні джерела забруднення пов'язані з людською діяльністю: нафтодобутком, транспортуванням, переробкою і використовуванням нафти як паливо і промислова сировина.

З інших забруднювачів необхідно назвати метали(наприклад, ртуть, свинець, цинк, мідь, хром, олово, марганець), радіоактивні елементи, отрутохімікати, що поступають з сільськогосподарських полів, і стоки тваринницьких ферм. Невелику небезпеку для водного середовища з металів представляють ртуть, свинець і їх з'єднання.

Одним з видів забруднення водоймищ є теплове забруднення. Електростанції, промислові підприємства часто скидають підігріту воду у водоймище. Це приводить до підвищення в ньому температури води. З підвищенням температури у водоймищі зменшується кількість кисню, збільшується токсичність забруднюючих воду домішок, порушується біологічна рівновага.

4. Забруднення атмосфери

Забруднення атмосфери відбувається в результаті роботи промисловості, транспорту і т.д., які в сукупності щорічно викидають «на вітер» більше 20 млрд. т. твердих і газоподібних частинок. Основними забруднювачами атмосфери є окисел вуглецю і сірчистий газ.

5. Радіоактивне забруднення біосфери

Проблема радіоактивного забруднення біосфери виникла в 1945 р. після вибуху атомних бомб, скинених на японські міста. Випробування ядерної зброї, вироблювані до 1962 р. в атмосфері, викликали глобальне радіоактивне забруднення. При вибуху атомних бомб виникає дуже сильне іонізуюче випромінювання, радіоактивні частинки розсіваються на великі відстані, заражаючи ґрунт, водоймища, живі організми. Багато радіоактивних ізотопів мають тривалий період напіврозпаду, залишаючись небезпечними в перебігу всього часу свого існування.

Всі ці ізотопи включаються в круговорот речовин, потрапляють в живі організми і надають згубну дію на клітки. Дуже небезпечний стронцій-90 і цезій-137, які близькі до кальцію і каліяю відповідно. Потрапляючи в організм і нагромаджуючись в ньому, вони роблять на нього згубний вплив. Окрім радіоактивного зараження, у випробувань і тим більше застосувань ядерної зброї у військовій меті є ще одна негативна сторона. При ядерному вибуху в атмосферу підіймається величезна кількість пилу. Цей пил в перебігу довгого часу може затримувати сонячну радіацію. В результаті цього може відбутися похолодання, яке приведе до загибелі все живе на землі.

Людство істотно змінило хід перебігу цілого ряду процесів в біосфері, у тому числі біохімічного круговороту і міграції ряду елементів. В даний час, хоча і поволі, відбувається якісна і кількісна перебудова всієї біосфери планети. Вже виник ряд найскладніших екологічних проблем біосфери, які необхідно дозволити найближчим часом.

«Парниковий ефект». За новітніми даними учених, за 80-е рр. середня температура повітря в північній півкулі підвищилася в порівнянні з кінцем XIX в. на 0,5-0,6 "З. За прогнозами, до початку 2000 р. середня температура на планеті може підвищитися на 1,2 "З в порівнянні з доіндустріальною епохою. Учені зв'язують таке підвищення температури в першу чергу із збільшенням змісту вуглекислого газу (діоксиду вуглецю) і аерозолів в атмосфері. Це приводить до надмірного поглинання повітрям теплового випромінювання Землі. Очевидно, певну роль в створенні так званого «парникового ефекту» грає і тепло, що виділяється від ТЕЦ і АЕС.

Потеплення клімату може привести до інтенсивному таненню льодовиків і підвищенню рівня Світового океану. Зміни, які можуть відбутися внаслідок цього, просто важко передбачити.

Розв'язати дану проблему було б можна, скоротивши викиди вуглекислого газу в атмосферу і встановивши рівновагу в циклі круговороту вуглецю.

Виснаження озонового шару. Останніми роками вчені всі з більшою тривогою відзначають виснаження озонового шару атмосфери, який є захисним екраном від ультрафіолетового випромінювання. Особливо швидко цей процес відбувається над полюсами планети, де з'явилися так звані озонові діри. Небезпека полягає в тому, що ультрафіолетове випромінювання згубно для живих організмів.

Основною причиною виснаження озонового шару є застосування людьми хлорфторвуглеводородів (фреонів), широко що використовуються у виробництві і побуті як хладореагентів, піноутворювачів, розчинників. аерозолів. Фреони інтенсивно руйнують озон. Самі ж вони руйнуються дуже поволі, протягом 50-200 років. В 1990 р. в світі проводилося більше 1300 тис. т. озоноруйнуючих речовин.

Масове зведення лісів - одна з найважливіших глобальних екологічних проблем сучасності.

Ви вже знаєте, що лісові співтовариства грають найважливішу роль в нормальному функціонуванні природних екосистем. Вони поглинають атмосферні забруднення антропогенного походження, захищають грунт від ерозії, регулюють нормальний стік поверхневих вод, перешкоджають зниженню рівня грунтових вод і замулюванню річок, каналів і водосховищ.

Зменшення площі лісів порушує процес круговороту кисню і вуглецю в біосфері.

Не дивлячись на те що катастрофічні наслідки зведення лісів вже широко відомі, знищення їх продовжується. В даний час загальна площа лісів на планеті складає близько 42 млн км2, але вона щорічно зменшується на 2%. Особливо інтенсивно знищуються вологі тропічні ліси в Азії, Африці, Америці і деяких інших регіонах миру. Так, в Африці ліси займали раніше близько 60% її території, а зараз - всього близько 17%. Значно скоротилися площі лісів і в нашій країні.

Відходи виробництва. Найсерйознішою екологічною проблемою сталі відходи промислового і сільськогосподарського виробництв. Ви вже знаєте, яка шкода вони наносять навколишньому середовищу. В даний час робляться спроби зменшити кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище. З цією метою розробляються і встановлюються найскладніші фільтри, будуються дорогі очисні споруди і відстійники. Але практика показує, що вони хоча і знижують небезпеку забруднення, все-таки не вирішують проблему. Відомо, що навіть при найдосконалішому очищенні, включаючи біологічну, всі розчинені мінеральні речовини і до 10% органічних забруднюючих речовин залишаються в обчищених стічних водах. Води такої якості можуть стати придатними для споживання тільки після багатократного розбавлення чистою водою.

Сільське господарство. В сільськогосподарському виробництві важливо строго дотримувати правила агротехніки і стежити за нормами внесення добрив. Оскільки хімічні засоби боротьби з шкідниками і бур'янами приводять до істотних порушень екологічної рівноваги, ведуться пошуки шляхів подолання цієї кризи в декількох напрямах.

Ведуться роботи по виведенню сортів рослин, стійких до сільськогосподарських шкідників і хвороб: створюються бактерійні і вірусні препарати виборчої дії, що вражають, наприклад, тільки комах шкідників. Знаходяться шляхи і способи біологічної боротьби, тобто ведеться пошук Гідроелектростанція і розмноження природних ворогів, нищівних шкідливих комах. Розробляються високовиборчі препарати з числа гормонів, антигормонів і інших речовин, здатних діяти на біохімічні системи певних видів комах і не надавати відчутної дії на інші види комах або інші організми.

Виробництво енергії. Дуже складні екологічні проблеми пов'язані з отриманням енергії на теплоэлектро-енергетичних підприємствах. Потреба в енергії - одна з основних життєвих потреб людини. Енергія потрібна не тільки для нормальної діяльності сучасного складно організованого людського суспільства, але і для простого фізичного існування кожного людського організму. В даний час в основному електроенергію одержують на гідроелектростанціях, теплових і атомних станціях.

6. Оцінка величини антропогенних змін навколишнього середовища

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії - період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою.

Провідні вчені, мислителі і політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану.

Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Воше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов ваш час діяти.

Вирішальну роль у здійсненні переорієнтації напрямів та характеру майбутнього розвитку суспільства і гармонізації відносин між людиною і природою відіграватиме сучасна молодь.

Погіршення стану більшості екосистем біосфери, значне зменшення біопродуктивності і біорізноманіття, катастрофічне виснаження грунтів і мінеральних ресурсів при одночасному небаченому зростанні забруднення всіх геосфер пов'язані з інтенсивним зростанням населення Землі та розвитком науково-технічної революції протягом останніх 40-50 рр. До розвитку глобальної екологічної та соціально-економічної кризи, яка сьогодні загрожує існуванню нашої цивілізації призвели кілька “вибухів”: демографічний, промислово-енерготехнічний, вибух насильства над природою.

Вчений Р. Маккамари припускав, що на початку ХХІ ст. населення планети щорічно збільшуватиметься на 100 млн., причому 90% з них - за рахунок країн, що розвиваються. У 1650 р. чисельність населення світу становила близько 500 млн. чоловік, протягом наступних 200 р. вона збільшилась вдвічі, і ще раз удвоє зросла уже всього за 80 наступних рр.; у 1975 р. кількість населення Землі досягла 4 млрд. чоловік. Протягом хвилини населення світу збільшується на 172 чол. Це означає, що кожного тижня до населення Землі додається 1,7 млн. людей - стільки, скільки мешкає сьогодні в таких містах України, як Запоріжжя, Вінниця, Житомир, разом узятих.

На країни, що розвиваються, припадає 80% приросту населення, в розвинених країнах він не перевищуватиме і 1%.

Добробут людей тісно пов'язаний зі збільшенням кількості населення, розвитком господарства й станом довкілля.

Вченими підраховано, що сучасна біосфера Землі здатна підтримати нормальне функціонування і розвиток людства, кількість якого не перевищуватиме 4-5 млрд. чол., та ще й за умов оптимального розподілу національних прибутків, взаємодопомоги, взаємо підтримки, і взаєморозуміння націй, ефективного використання загальнолюдського інтелекту для забезпечення всіх людей планети, раціонального, природокористування і охорони довкілля.

Нерегульоване примноження населення веде до зростання енерго- та промислового виробництва і як наслідок - зростання забруднень довкілля, утворення кислотних дощів, озонових дір, парникового ефекту, хвороби, зубожіння більшості населення.

Сьогодні 10 млн. дітей у світі недоїдають, а понад 200 млн. харчуються неповноцінно. За матеріалами ООН, близько 25 млн. чол. сьогодні не мають якісної питної води.

Військова справа і виробництво зброї в розвинених країнах є найжадібнішим споживачем природних ресурсів і одним із найсерйозніших забруднювачів довкілля. Для задоволення своїх зростаючих потреб і збільшення комфортності існування людство розвинуло до незвичайно високого рівня енергетику, хімічну, нафтопереробну, металургійну, гірничо-видобувну, машинобудівну і легку промисловість, транспорт і засоби зв'язку.

Близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу Землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби авто- і автотранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. тон вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу. А в природні водойми щорічно спускається близько 500 млрд. тон промислових і побутових стоків, у тому числі кілька млн. тонн нафти. Щорічно в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. тонн твердих відходів, із них 338 млн. тонн потенційно небезпечні.

Вчені стверджують, що у наступні 20-30 років через зміни в навколишньому середовищі, спричинені людською діяльністю, світ може втратити більше мільйона видів рослин і тварин.

За даними ООН, близько 900 млн. чол. проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких зазнають негативного впливу явища опустелювання.

Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватись пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів.

Отже, як бачимо, такі явища, як опустелювання, деградація грутів, деградація біосфери і зменшення її біорізноманіття, збільшення кількості кислотних дощів, розвиток парникового ефекту та поява озонових дір у атмосфері, тобто глобальні негативні кліматичні й біологічні зміни розвиваються під впливом неконтрольованої, неузгодженої з законами життя природи антропогенної діяльності. Чим активніша ця діяльність, тим сильніша зворотна реакція Природи, яка відплачує людям за їх бездумне втручання у віками налагоджений ритм і режим життя біосфери. Яскравим прикладом можуть бути регіони великих міст промислових і енергетичних центрів, де за комфорт існування люди розплачуються хворобами, стресами, неповноцінними дітьми, скороченням тривалості життя. Величезна кількість отруйних речовин виноситься поверхневими і ґрунтовими водами в ріки, звідки - в моря й океани. До них додаються забруднювачі, що переносяться вітрами. У результаті в багатьох прибережних районах Європи, Азії, Америки, Африки за останні 20 років дуже погіршилися екологічні умови, зменшилась кількість риби, молюсків, планктону, птахів, збільшилась кількість захворювань людей, почастішали явища “червоних” припливів, “цвітіння” води, що приносить із собою загибель усього живого від нестачі кисню і створюють все більші “мертві зони”.

Хижацький вилов риби у Світовому океані й внутрішніх морях протягом останніх 20 років призвів до катастрофічного зменшення рибних запасів в усьому світі, до повного зникнення деяких найбільш цінних видів риби.

Дуже швидкими темпами деградують грунти в усьому світі. Як відомо, для утворення родючого грунту потрібні тисячі, а то й мільйони років. А сучасна людина здатна зруйнувати грунт за 1-2 роки.

Щороку землі України втрачають близько 24 млн. тонн гумусу. Підприємства Мінхімпрому й Міндобрив скидають у ріки й водойми України щорічно 50 млн. тонн агресивних речовин, що містять зокрема, фтор, фенол, формальдегід, пестициди.

Величезну тривогу в світі викликає пере забруднення шкідливими газами атмосфери, що призвело до збільшення озонових дір і розвитку парникового ефекту на планеті.

В результаті знищення лісів у Бразилії, США, Південній Азії, Карпатах, Альпах значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству чимраз більших збитків. Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на Землі, в тому числі й людини не існує. Їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливість їх відтворення.

Висновок

Через збільшення масштабів антропогенної дії (господарської діяльності людини), особливо в останнє сторіччя, порушується рівновага в біосфері, що може привести до необоротних процесів і поставити питання про можливість життя на планеті. Це пов'язано з розвитком промисловості, енергетики, транспорту, сільського господарства і інших видів діяльності людини без урахування можливостей біосфери Землі. Вже зараз перед людством встали серйозні екологічні проблеми, що вимагають негайного рішення.

В даний час загальна потужність джерел антропогенного забруднення у багатьох випадках перевершує потужність природних. Так, природні джерела окислу азоту викидають 30 млн т азоту в рік, а антропогенні - 35-50 млн т; двоокиси сірки, відповідно, близько 30 млн т і більше 150 млн т. В результаті діяльності людини свинцю потрапляє в біосферу майже в 10 разів більше, ніж в процесі природних забруднень.

Забруднюючі речовини, що виникли в результаті господарської діяльності людини, і їх вплив на середовище дуже різноманітні. До них відносяться: з'єднання вуглецю, сірі, азоту, важкі метали, різні органічні речовини, штучно створені матеріали, радіоактивні елементи і багато що інше.

Швидке зростання потреб в паливі, металах, мінеральній сировині і їх здобичі привели до виснаження цих ресурсів. Так, за оцінками фахівців, при збереженні сучасних темпів здобичі і споживання розвідані запаси нафти будуть вичерпані вже через 30 років, газу - через 50 років, вуглецю - через 200. Аналогічна ситуація склалася не тільки з енергетичними ресурсами, але і з металами (виснаження запасів алюмінію очікується через 5О0-6ОО літ, залоза - 250 років, цинку - 25 років, свинцю - 20 років) і мінеральними ресурсами, як, наприклад, азбест, слюда, графить, сіра.

Ось далеко не повна картина екологічної ситуації на нашій планеті в даний час. Навіть окремі успіхи природоохоронної діяльності не можуть помітним чином змінити загальний хід процесу згубного впливу цивілізації на ДОСТАТОК біосфери.

В даний час вся територія нашої планети схильна різним антропогенним впливам. Серйозний характер придбали наслідки руйнування біоценозів і забруднення середовища. Вся біосфера знаходиться під тиском діяльності людини, що все більш посилюється. Актуальною задачею стають природоохоронні заходи.

Довкілля - природній капітал, без якого неможливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів - лісів, грунтів, корисних копалин. чистої прісної води, повітря, риби, тварин тощо, вихід із критичної ситуації що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.

Пам'ятайте!

Кожної години на нашій планеті:

Ш 1700 актів продуктивної землі стає пустелею;

Ш близько 2000 дітей помирає з голоду;

Ш 55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;

Ш 1000 чоловік вмирають від отруєння водою;

Ш 2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;

Ш 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Кожної хвилини:

Ш знищується більше 51 акра тропічних лісів;

Ш використовують близько 35000 барелів нафти;

Ш знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання;

Ш виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу.

Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями Рембрандта.

Необхідні подальші величезні зусилля, щоб дії людини набули мудрості, неупередженості й обачності. Якщо ж в її поведінці, як і досі, переважатимуть роз'єднаність, антагонізм, жадібність, то зруйнуються найтонші механізми, що підтримують рівновагу сил природи, яка оточує нас. І тоді навряд чи в людини залишаться шанси вижити.

Література

1. «Вплив атмосферного забруднення на властивості грунтів» - М.: МГУ, 1990.

2. Державний доклад «Про санітарно-епідеміологічну обстановку в Республіці Адигея в 1994 році» - Майкоп: Комітет Госсанепіднадзора РА, 1995.

3. Добровольській Р.В., Грішина Л.А. «Охорона грунтів» - М.: МГУ, 1985.

4. Ільін В.Б. «Важкі метали в системі грунт-рослина - Новосибірськ: Наука, 1991.

5. Круглов Ю.В. «Мікрофлора грунту і пестициди» - М.: Агропроміздат, 1991.

6. Реуце Н., Кирста З. «Боротьба із забрудненням грунту» - М.: Агропроміздат, 1986.

7. Соколова Т.А., Дронова Т.Я. «Зміна грунтів під впливом кислотних випадань» - М.: МГУ, 1993.

8. Е.А. Кріксунов, В.В. Пасічник, А.П. Сидорин «Екологія»

9. Видавничий будинок «Дрохва» 1995

10. Р.А. Богдановский «Хімічна екологія» Видавництво Московського університету 1994

11. Н.А. Агаджанян, В.И. Торшин «Екологія людини» ММП «Екоцентр», КРУК 1994.