Главная
Коллекция "Otherreferats"
Таможенная система
Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Поняття митного оформлення. Декларування як обов’язкова умова митного оформлення. Характеристика системи митного оподаткування. Митна вартість та методи її визначення. Податок на додану вартість та акцизний збір. Вирішення спорів при митному оформленні.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2012 |
| Размер файла | 348,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна ) вартість цієї продукції з урахуванням акцизного збору, імпортного мита, а також інших податків. Визначена вартість перераховується в українську гривню за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент виникнення податкового зобов'язання. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування імпортних товарів, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе її вітчизняний переробник.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет 1994 p.», ставка податку на додану вартість залишається незмінною впродовж останніх років у розмірі 20 %.
Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі й підприємства з іноземними інвестиціями, що знаходяться на території України, та міжнародні об'єднання й іноземні юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України.
Платники податку на додану вартість з товарів, що імпортуються на територію України, перераховують зазначені платежі на депозитні рахунки митних установ. Оплатою податку на додану вартість вважається надходження коштів на депозитний рахунок митних установ на час митного оформлення. При цьому податок на додану вартість справляється в національній валюті України та зараховується до доходу Державного бюджету України. Необхідно зазначити, що нарахування податку на додану вартість є однією із основних статей дохідної частини бюджету України.
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на додану вартість з товарів, що імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюється митними органами, а під час їх реалізації -- податковими органами. Повернення надміру чи помилково нарахованих і сплачених сум податку на додану вартість здійснюється митними органами у разі подання їм оформленої вантажної митної декларації на ввезення товарів та розрахункових платіжних документів про їх сплату, якшо не минув річний термін з дня внесення платежів до бюджету. Варто зауважити, що податок на додану вартість, який має бути повернений суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності державними податковими інспекціями під час здійснення експортних операцій, не може бути зарахований як внесення обов'язкових платежів під час імпортування товарів.
Як уже зазначалось вище, податок на додану вартість є податком непрямої дії, який закладається в ціну продукту, послуги, роботи на кожній стадії руху від виробника до кінцевого споживача і фактично повним обсягом сплачується останнім. За такої схеми дії податку спостерігається «ефект нарощування», який полягає в тому, шо в процесі руху товару ціна зростає за рахунок податку на додану вартість пропорційно до кількості операцій (стадій обігу). Внаслідок цього значно підвищується ціна, що, у свою чергу, на тлі низької купівельної спроможності населення є досить важливим чинником, який зумовлює сповільнення не тільки товарообігу імпортних товарів, а й товарообігу загалом, оскільки ціна на вітчизняні товари також підвищується, що гальмує економічний розвиток. Отже, при низькому рівні споживання податок на споживача фактично перетворюється на податок на виробника [5].
З метою вирішення даних суперечностей порядок справляння податку на додану вартість має передбачати компенсаційний механізм щодо сплаченого платежу на кожному етапі.
У міжнародній практиці існує два механізми справляння даного податку в зовнішньоторговельних відносинах, які ґрунтуються на принципах призначення та походження.
За принципом призначення -- товари оподатковуються за місцем їх споживання, тобто при споживанні у країні-імпортері. Застосування принципу призначення у механізмі оподаткування імпорту податком на додану вартість, згідно з домовленостями, що діють у країнах COT, передбачає, що ставка даного податку не повинна перевищувати внутрішню при реалізації вітчизняних товарів. Перевагою даного принципу є можливість дотримання та контролювання однакового рівня оподаткування на момент кінцевої реалізації стосовно імпортованих та національних товарів.
За принципом походження -- товари оподатковуються за місцями їх виробництва, тобто стягнення податків у даному разі відбувається при експорті товарів. Недоліком принципу походження є відмінність між механізмами та рівнями оподаткування товарів, що імпортуються, та вітчизняних товарів, особливо якщо у країні походження при експорті застосовується інша ставка. Застосування принципу походження спричинює необхідність врегулювання питання «подвійного оподаткування зовнішньої торгівлі» у зовнішньоекономічних відносинах, що пов'язане з високим рівнем податкової координації між країнами та передбачає прийняття системи розподілу податків.
У ситуації, коли дві торгуючі між собою країни застосовують різні механізми нарахування податку на додану вартість, на перший погляд, втрачає та країна, яка нараховує даний податок за принципом походження, так як через подвійне оподаткування і в країні експорту, і в країні імпорту товар стає менш конкурентоспроможним. Але це відбувається за умови існування альтернативного товаропотоку до країни імпорту. Якщо ж країна експорту є монополістом даної товарної групи, то запровадження механізму нарахування податку на додану вартість за походженням дозволяє їй отримувати додаткові надходження до бюджету за рахунок споживачів країни імпорту.
3. Вирішення проблем при митному оформленні та оподаткуванні
3.1 Вирішення спорів при митному оформленні
Спори між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору та власником вантажу вирішуються відповідно до чинного законодавства України. При цьому митні органи України не несуть відповідальність перед тими власниками вантажів, яких представляє підприємство-декларант, за його дії чи бездіяльність, у тому числі і за затримку митного оформлення товарів, якщо така сталася внаслідок неналежного виконання зазначеним підприємством своїх обов'язків [7].
Митні органи України не мають права створювати пільгові умови для діяльності окремих підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, порівняно з іншими такими підприємствами.
Основним документом, на базі якого здійснюється декларування вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.
У колишньому Радянському Союзі вантажну митну декларацію (ВМД) вперше почали застосовувати з 1 вересня 1989 р. З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщують через митний кордон України. Товари або майно, вартість яких перевищує 100 дол. США, декларуються митницею за умови наявності відомостей про них у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча 100 дол. США, ВМД не заповнюється. Такий товар декларується на підставі відомостей про нього у супровідних та інших документах.
Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, про відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов'язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.
Крім класичної ВМД існує два різновиди ВМД: попередня і загальна. Якщо на момент надходження транспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чином оформленої ВМД з об'єктивних причин неможливе, оформлюється попередня ВМД і здійснюється випуск вантажів у вільне використання під зобов'язання керівника підприємства про подання ВМД, оформленої за правилами, у термін до десяти днів. При регулярному переміщенні через митний кордон тією самою особою однорідних товарів за одним контрактом у незмінному режимі видається загальна ВМД, що діє впродовж місяця. Після закінчення термінів подається ВМД, оформлена в повному обсязі, на вантаж, випущений у вільне використання за повний період або в рахунок цих ВМД [7].
Вантажна митна декларація складається з чотирьох однотипних зброшурованих аркушів встановленої форми (дод. 2). У необхідних випадках використовують додаткові аркуші, що дає можливість декларувати одночасно до 100 найменувань товарів та інших предметів однієї партії і щодо яких встановлено єдиний митний режим. Митний орган залишає собі два аркуші декларації і відповідні додаткові аркуші до неї для державного митного контролю. Один аркуш використовують для державної статистики, а другий повертають декларанту. Бланк вантажної митної декларації має чотири розділи, позначені літерами А, Б, С, Д, і 56 граф, позначених арабськими цифрами або цифрою і літерою (наприклад, 15а, 17а). Частина граф містить підрозділи. Розділи і графи (за незначним винятком) супроводжуються текстовими позначеннями, що вказують на відомості, про які має заявити декларант.
У відповідності до вимог заповнення певних типів вантажної митної декларації декларант самостійно вписує відомості у необхідні графи декларації. Графу 47 і розділ В (йдеться про нарахування обов'язкових платежів) декларант може не заповнювати з метою прискорення проходження вантажів через митний кордон. Якщо ця графа і розділ декларантом не заповнені, це робить митний орган. Розділи А, С, Д заповнюються виключно митним органом після декларування товарів та інших предметів і пред'явлення їх декларантом до митного оформлення.
Якщо для зазначення необхідних відомостей, шо вимагаються у відповідній графі, не вистачає місця, їх можна подавати на зворотному боці декларації. Такий запис засвідчується декларантом, а у графі роблять позначку «див. на звороті». На зворотному боці документа допускається проставлення відміток і штампів інших контролюючих органів: санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного тощо. ВМД і додаткові аркуші до неї заповнюють українською (російською) мовою на друкарській машинці або комп'ютері.
Існують також певні правила заповнення вантажної митної декларації для різних випадків переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України: експорт товарів, експорт майна, експорт комплектного об'єкта, ордерні поставки, транзит іноземних товарів через територію України, імпорт товарів комплектного об'єкта тощо.
В окремих випадках при розмитненні вантажів з експортно-імпортних операцій мають бути пред'явлені такі документи:
* ліцензія на експорт або імпорт товарів, що підпадають під режим ліцензування, квотування. Вимагається з метою встановлення раціональної структури експорту та захисту внутрішнього ринку України;
* дозвіл на переміщення через митний кордон зброї, боєприпасів, вибухових, сильнодіючих та отруйних речовин, який видається урядовою комісією з експортного контролю;
* дозвіл на імпорт радіоелектронних засобів та високочастотних пристроїв. Видається органами Державного комітету зв'язку та інформації України;
* дозвіл на вивезення за кордон історико-культурних цінностей. Видається закладами Міністерства культури і мистецтв України;* дозвіл на переміщення через митний кордон України ліків, медичних препаратів та джерел іонізуючого випромінювання. Видається закладами Міністерства охорони здоров'я України;
* сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката на продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації. Видається органами Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України;
* документ, що підтверджує повноваження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності при експорті окремих видів товарів. Вимагається з метою захисту державних економічних інтересів;
* документ, що підтверджує реєстрацію контракту на експорт окремих видів товарів у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України;
* довідка про надходження попередньої оплати за продукцію, що відвантажується в країни СНД. З метою контролю за надходженням на територію України коштів за зовнішньоекономічними контрактами. Видається банками, уповноваженими Національним банком України;
* довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами (дод. 3). Необхідна з метою контролю за вчасним надходженням на територію України валютних коштів за експортними контрактами. Видається регіональними управліннями Національного банку України та органами податкової інспекції;
* лист-підтвердження галузевого міністерства чи комітету про призначення товарів, що постачаються за державним замовленням чи державним контрактом. Таке підтвердження необхідне, оскільки товари, що надходять в Україну за державним замовленням чи державним контрактом, звільняються від обкладення митом;
* довідка обласного управління сільського господарства і продовольства. Необхідна для товарів, що імпортуються сільськогосподарськими товаровиробниками і звільняються від обкладення митом.
* підтвердження Кабінету Міністрів України про те, що товар надходить як гуманітарна чи технічна допомога, оскільки такі товари за поданням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від обкладення митом;
* підтвердження про закупівлю товару за рахунок коштів Державного валютного фонду України, республіканського (Республіка Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів, що надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, оскільки ці товари, звільняються від обкладення митом. Надається Кабінетом Міністрів України або Міністерством фінансів України;
* підтвердження Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій про надходження товарів та обладнання з країн ЄС для виконання проектів за програмою TACIS. Такі товари за поданням Агентства звільняються від обкладення митом;
* дозвіл Державного комітету з питань науки та інтелектуальної власності України про звільнення від обкладення митом приладів, обладнання, науково-технічної літератури тощо;
* сертифікат походження товару. Необхідний для визначення країни походження товару, що імпортується, та відповідного надання пільг, якщо в конкретному випадку такі пільги передбачені;
* інвестиційне повідомлення, необхідне для підтвердження факту, що товар надходить в Україну в рахунок іноземних інвестицій. Видається місцевими органами влади;
* рахунок-фактура: виписується продавцем на партію товарів, що відправляються, у ньому містяться відомості про кількість товару, ціну за одиницю товару і загальну суму партії товару, що відправляється;
* транспортні документи. Передусім це товарно-транспортні накладні, коносамент, якщо вантаж доставляється морем; міжнародна транспортна накладна (CMR), або корнет -- TIR, якщо вантаж доставляється автотранзитом через декілька країн Західної Європи.
3.2 Нові принципи регулювання ЗЕД
Перехід до нових принципів регулювання зовнішньоекономічної діяльності (тарифне регулювання, ліцензування, квотування і под.) відповідно до світової практики потребує змін організації митного контролю та митного оформлення товарів, що знаходяться у вантажному обороті [8].
Якщо раніше режим і процедура пропуску товарів визначалась виходячи з того, хто є суб'єктом зовнішньоторговельної угоди, то тепер головний критерій -- об'єкт такої угоди, тобто конкретний товар.
Товари класифікуються відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), яка розроблена на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) та комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейського економічного співтовариства (КНЄЕС) і є основою системи заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності країни. Гармонізована система описання і кодування товарів ГС вступила в силу з 1 січня 1988 р. Вона являє собою багатоцільовий класифікатор товарів, шо обертаються в міжнародній торгівлі. Використання ГС дозволило:
-- спростити складання комерційних і митних документів;
-- полегшити їх комп'ютерну обробку;
-- зекономити затрати з переписки, класифікації і обліку зовнішньоторгових вантажів практично за всіма параметрами (обсяг, вартість, країна призначення тощо);
-- спростити збір, облік і зіставлення даних із зовнішньої торгівлі, проведення економічного аналізу, так як інформація, що знаходиться в різних документах на основі ГС, стала більш доступною і зрозумілішою;
-- спростити облік тарифних поступок у COT.
Основними елементами номенклатури Гармонізованої системи є: система класифікації і система кодування. Система класифікації має шість ступенів: розділи (21). групи (96), підгрупи (33), товарні позиції (1241), підпозиції (3553), субпозиції (5019).
У відповідності до системи класифікації товари групуються за такими ознаками: за походженням, за призначенням, за мірою обробки. Узагальнені групи можна деталізувати таким чином:
За призначенням: продовольчі товари і напої; промислова сировина; паливо і мастила; машини і обладнання, включаючи інструменти; транспортні засоби (виробничого і особистого споживання); промислові товари народного споживання.
За мірою обробки: товари сировинні (виробничого і невиробничого призначення); напівфабрикати (виробничого і невиробничого призначення); готові вироби (виробничого призначення, товари для споживання).
Під сировинними товарами розуміється продукція добувної промисловості, сільського господарства і лісового господарства, вартість якої значною мірою залежить від обробки.
До напівфабрикатів відноситься продукція, яка незавершена виробничим процесом і потребує подальшої обробки, розрахована для включення до складу інших товарів, перед тим як стати засобом виробництва або предметом споживання.
Під готовими товарами розуміють усі промислові вироби, розраховані для споживання або використання в промисловості, в сільському господарстві, на транспорті, в домашньому господарстві, промислові товари короткотермінового використання (терміном не більше одного року), що використовуються в промисловості.
Система кодування в ГС дозволяє надати інформацію в зручній формі для оперування нею при зібранні, передачі і обробці, з використанням сучасних засобів обробки (ЕОМ), забезпечує використання ефективних методів пошуку, сортування та узагальнення даних.
Дев'ятизначний цифровий код ТН ЗЕД складається з таких елементів: перші шість цифр означають код товару по ГС, ті самі шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки утворюють код товару по КНЄЕС, дев'ята цифра (поки що в усіх випадках «0») призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій з урахуванням інтересів України.
Правильне визначення позицій товару в номенклатурі (його класифікація) має вирішальне значення для встановлення, якому з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності цей товар підлягає.
Відхилення від установленого порядку переміщення через кордон конкретного товару шляхом його неправильної класифікації і (або) вказаних неправильно даних у митній декларації розглядаються митними органами як порушення, що тягнуть за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
У ТН ЗЕД суворо дотримується принцип однозначного відхилення товарів до класифікаційного групування відповідно до приміток розділів, груп, конкретних товарних позицій, а також обумовлених правил інтерпретації ТН ЗЕД, що мають юридичну силу.
Однозначне розуміння класифікаційного групування є не тільки перевагою ТН ЗЕД, а й необхідною умовою при визначенні ставок мита та інших платежів, визначення режимів експорту-імпорту тих чи інших товарів, порівняння даних щодо зовнішньої торгівлі різних країн і проведення економіко-статистичного аналізу.
Висновки
На мою думку, основна мета роботи, а саме, розкриття сутності митного оформлення та оподаткування зовнішньоторгівельних операцій, є досягненою. З даної роботи можна зробити наступні висновки:
1. Митне оформлення -- це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення ) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів. При цьому під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом купівлі-продажу або обміну.
2. Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. На митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи: облікова картка суб'єкта ЗЕД; свідоцтво про державну реєстрацію; свідоцтво облстатуправління Міністерства статистики України про надання підприємству статистичних кодів; Статут підприємства та його нотаріально завірену копію; довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків; довідку про декларування валютних цінностей за формою №2, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку України.
3. Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування -- це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.
4. Усі платежі, що здійснюються на митниці, розраховуються на базі митної вартості. Митна вартість -- ціна, яка фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України.
5. Митна вартість використовується при нарахуванні митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики.
6. Крім сплати мита обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією і справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів. Це платежі за: митне оформлення товарів; митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного)майна; митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів; митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад; митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств; перебування товарів та інших предметів під митним контролем. Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, що вказуються в доларах США.
6. Спори між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору та власником вантажу вирішуються відповідно до чинного законодавства України. При цьому митні органи України не несуть відповідальність перед тими власниками вантажів, яких представляє підприємство-декларант, за його дії чи бездіяльність, у тому числі і за затримку митного оформлення товарів, якщо така сталася внаслідок неналежного виконання зазначеним підприємством своїх обов'язків.
Література
1. Митний Кодекс України від 11.07.2002 року за № 92-ІV.
2. Закон України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 за № 2371-ІІІ
3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.01.1991 за № 959-ХІІ.
4. Закон України від 7.05.96 р. «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину»; Закон України 8.01.94 р. «Про порядок обкладання митом предметів, які вивозяться за кордон України».
5. Гапоненко К. Протекціонізм на автомобільному ринку. Матер, міжн. конференції «Втрати суспільства від запровадження тарифів, квот, субсидій та ліцензій». К.,1999. - С 33.
6. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посібник. - К.: Вища школа. - 1998. - С 8.
7. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи. Монографія. - К., КНТЕУ. 2001. - С. 156.
8. Артемов Н.М. Финансово-правовое регулирование внешнеторговой деятельности, М., 1999. С. 21-22.
9. Глухов В.В., Дольдэ Н.В. Налоги: теория и практика. М., 2002. - С 26.
10. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политика налога. М., 2001.-С. 192.
11. Данильцев А.В. Международная торговля: инструмент регулирования. - М.: Изд-во «Полеотип». 2004. - С. 65.
12. Основи налогового права. Учебно-метод. пособ. // Под ред. С.Г. По-пеляева. - М., 1995. - С. 348.
13. Цены и ценообразование / Под ред. Б.Е. Есипова. 4-е издание. -СП.б: Питер. 2005. - С. 510.
14. Свинухов В.Г. Таможенно-тарифное регулирование ВЭД: Учебн. пособ. - М., 2004. -С. 35.
15. Основы таможенного дела / Под общ. ред.. В.Г. Драганова. Рос. там-ож. акад. ГТК. РФ. - М.: 1998. - С. 285.
16. Свинухов В.Г. Таможенно-тарифное регулирование ВЭД: Учебн. пособ. М., 2004. - С. 33.
17. Арутюнян А. Правовое регулирование таможенных платежей: Учеб. пособ. - М.: Юриспруденция, 2000. - С. 7.
18. Грачев В. Организация и техника внешнеторговых операцій: Учеб. практ. пособ. - М.: ЗАО «Бизнес-школа». 2000. - С. 23.
19. Козлович Н.Н. Тарифные и нетарифные методы регулирования внешней торговли // Весник Белорусского ун-та. 1998. - №3. - С. 60.
20. Оболонский В.П. Россия в условиях глобализации мировой экономики: вопросы стратегии и безопасности // Проблемы прогнозирования. -М. 2000. - С. 75.
21. Основы торговой политики и правила ВТО. - М.: Междунар. отношения. 2005. - С. 86-87.
22. Киреев А.П. Международная экономика. Учеб. пособ. для студентов ВУЗа: В 2 ч. Часть 1. - М.: МЭО.- 2000. - С. 211.
23. Данильцев А.В. Международная торговля: инструменты регулирования. Учеб.-практ. пособ. - 2 изд. М. 2004. - С. 80.
24. Тишков В.М. Внешнеторговая политика: тарифное и нетарифное регулирование внешней торговки. Учебн, пособие. - СП-б. Изд-во С-Петер-бург. гос. университета экономики и финансов, 2001. С. 34.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій. Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митне оформлення при здійсненні імпорту квітів. Система митного оформлення товарів на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі".
дипломная работа [183,7 K], добавлен 12.09.2010Процедура митного оформлення як суттєвий важіль митно-тарифної політики країни. Комплекс заходів системи митного оформлення. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, форми митних декларацій. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
реферат [211,7 K], добавлен 16.09.2009Сутність і особливості діяльності митної служби України. Порядок та вимоги до митного оформлення споживчих товарів, послуг в режимах імпорту, експорту відповідно до договорів, декларування. Схема митного оформлення переміщення культурних цінностей.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 20.10.2014Законодавча база щодо митного контролю та митного оформлення готових соусів, їх класифікація. Декларування імпорту готових соусів і порядок заповнення вантажної митної декларації. Обкладання продукції ввізним митом та податком на додану вартість.
курсовая работа [216,1 K], добавлен 16.04.2014Аналіз споживних властивостей меблів в технологічних процесах їх виготовлення. Товарознавча експертиза меблевих товарів, що підлягають митному оформленню. Порядок митного контролю і митного оформлення меблів із застосуванням вантажної митної декларації.
дипломная работа [177,9 K], добавлен 15.09.2008Митне оформлення як ключовий аспект здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Характеристика діяльності ТОВ "Еталон-К". Динаміка ринку будівельних матеріалів в Україні. Технологія виконання митних процедур при міжнародних перевезеннях вантажів.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.04.2012Сутність митного оформлення товарів і матеріалів. Аналіз застосування митних режимів при переробці "давальницької сировини" в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ "Новомосковська швейна фабрика "Пан", шляхи покращення організації їх митного оформлення.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 05.07.2011Митна вартість, її роль у системі митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та методика її визначення. Формування митної вартості на адміністративно-фіксованій системі цін. Порушення, пов'язані з визначенням чи заявою митної вартості.
реферат [22,1 K], добавлен 13.09.2009Законодавчо-нормативне регулювання митного оформлення прянощів. Визначення коду за УКТЗЕД. Розрахунок митної вартості, нарахування платежів при імпорті товару. Основні країни-постачальники прянощів. Вантажна митна декларація: поняття, порядок заповнення.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 04.01.2014- Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП "Авто-Інтернешнл"
Розкриття суті митного декларування і вивчення порядку його здійснення. Організація процесу надання послуг і інструменти митного декларування в Україні. Опис процесу митного декларування товарів "Авто-Інтернешнл" і організаційна оцінка його ефективності.
магистерская работа [2,3 M], добавлен 28.04.2013
