Організація та правове забезпечення законності в діяльності митних органів
Теоретико-правові засади законності. Права і обов’язки юридичної служби по забезпеченню законності в митних органах. Прокурорський нагляд за додержанням законів митними органами. Судові рішення та виконавче провадження як засоби забезпечення законності.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.02.2011 |
| Размер файла | 50,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Щодо прав і обов'язків державних виконавців, то вони зобов'язані вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»:
здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Також державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:
одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами; здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна; звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до суду з поданням про розшук боржника -- фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -- фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання; викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна -- суб'єктів оціночної діяльності -- суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки; при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників -- фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення; вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників -- юридичних осіб або від боржників -- фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження; повідомляти з метою профілактичного впливу органи державної влади, громадські об'єднання, трудові колективи і громадськість за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на:
1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); 2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); 3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами; 4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; 5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт; здійснювати інші повноваження, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та іншими законами.
Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та начальник підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції наділені всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження» для начальника державної виконавчої служби у районі, місті (місті обласного значення), районі у місті. Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог Закону.
Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому Законом порядку.
Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення. Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби. Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження. Виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду.
Висновок
Отже, дослідивши дану тему, ми з'ясували, що законністю виступає комплексне - принцип, метод, режим, тобто соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.
Термін «законність» є похідним від терміна «закон» і, будучи комплексним поняттям, охоплює всі сторони життя права -- від його ролі в створенні закону до реалізації його норм в юридичній практиці. Законність відображає правовий характер організації суспільно-політичного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави, права і суспільства.
Необхідно звернути увагу на те, що основна мета діяльності юридичних служб - забезпечення законності в роботі митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, ефективний захист економічних інтересів держави.
Для забезпечення законності в митних органах, юридична служба зобов'язана: організовувати та забезпечувати правильне застосування законодавства в службовій, господарській і соціальній сферах діяльності митного органу, перевіряти відповідність законодавству проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, готувати разом з іншими структурними підрозділами пропозиції про скасування чи внесення змін до виданих митним органом актів нормативного та розпорядчого характеру, які втратили актуальність або суперечать вимогам законодавства, визначати необхідність подання нормативно-правових актів митного органу на державну реєстрацію до відповідного управління юстиціїа, забезпечувати облік і зберігання актів законодавства та відомчих нормативно-правових актів, а також актів нормативного та розпорядчого характеру, виданих митним органом, підтримувати їх у контрольному стані, давати правову оцінку проектам господарських договорів (контрактів), що укладаються митним органом, брати участь в їх укладенні та контролі за їх виконанням, організовувати претензійну й вести позовну роботу, аналізувати результати й наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладення та виконання договорів (контрактів), сприяти своєчасному вжиттю заходів за актами прокурорського реагування, рішеннями, постановами, ухвалами судових органів, відповідними документами інших правоохоронних і контрольних органів.
Одним з основних важелів впливу на стан додержання законності, в тому числі й на динаміку корупційних проявів, у митній службі, є прокурорський нагляд, я вважаю, що саме органи прокуратури на сьогоднішній день є чи не єдиними дієвими суб'єктами по забезпеченню законності в діяльності митних органах.
Важливу роль на сьогодні відіграють як у механізмі держави в цілому, в тому числі і в митних органах у забезпеченні законності- судові рішеня та виконавче провадження. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду Україи «Про судові рішення» зазначається, що суди України за останні роки поліпшили якість розгляду цивільних справ і судових рішень. Як правило, рішення відповідають вимогам ст.203 ЦПК, є мотивованими і ясно викладеними, що сприяє дальшому зміцненню законності в галузі цивільних правовідносин і підвищує запобіжно-виховну роль суду.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням є завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -- це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законами та іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Використані джерела
1. Теория государства и права / Под ред. М.В. Корельского и В. Д. Перевало-ва. -- М., 1997,-- С. 445.
2. Наказ Державної митної служби України “Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації” № 112 від 14.02.2006.
3. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991року, №1789
4. Закон України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999.
5. Конституція України.
6. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004.
7. Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005.
8. Господарський процесуальний кодекс України № 1798-XII від 06.11.1991.
9. Закон України “Про судоустрій” № 3018-III від 7.02.2002.
10. Закон України “Про третейські суди” № 1701-IV від 11.05.2004.
11. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993.
12. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.
13. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.76 “Про судове рішення”.
14. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.81 “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили”.
15. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 11.10.85 “Про практику розгляду судами України цивільних справ в касаційному порядку”.
16. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.
17. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.
18. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 21.12.90 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції”.
19. Авер'янов В.Б., Горбунова Л.М., Комаров В.В., Ємельянова І.І., Сібільов Д.М. Науково-практичний коментар до законів України “Про державну виконавчу службу”, “Про виконавче провадження” / О.В. Лавринович (відп. ред.). - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 320 с.
20. Безлюдько І.О., Бичкова С.С., Бобрик В.І., Карпенко О.І., Кравченко О.С. Цивільне процесуальне право України: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2006. - 384 с.
21. Балюк І.А. Вирішення господарчих спорів: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2004. - 188 с.
22. Беляневич В.Е. Господарський процесуальний кодекс України (із змінами і доповненнями станом на 22 вересня 2005 р.): Наук.-практ. коментар - К.: Юстініан, 2006. - 672 с.
23. Беляневич В.Е. Арбітражне судочинство: Визнання недійсними актів державних та інших органів. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. - 304 с.
24. Васильев С.В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учеб. пособие. - 2-е. изд., перераб. и доп. - Х.: Эспада, 2004. - 408 с.
25. Васильєв С.В., Ніколенко Л.М. Доказування та докази у господарському процесі України. - Х.: Еспада, 2004. - 192 с.
26. Збірник роз'яснень Вищого господарського суду України / Вищий господарський суд України / Д.М. Притика (відп. ред.), В.С. Москаленко (упоряд.), В.П. Селіваненко (упоряд.). -- 3-тє. вид., доп. і перероб. - К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. - 376 с.
27. Зейкан Я.П. Коментар цивільного процесуального кодексу України: За станом на 7 жовтня 2005 р. - К.: Юридическая практика, 2006. - 559 с.
28. Павлуник І.А. Законне представництво в цивільному процесі // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. (Юридичні науки) - Вип.37. - К. - 2000. - С. 33 - 38.
29. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): У 2-х т. / Верховний Суд України / В.Ф. Бойко (заг. ред.), М.П. Селіванов (упоряд.). - Офіц. вид. - К.: А.С.К., 2000.
30. Притика Д.М., Титов М.І., Гайворонський В.М., Жушман В.П., Притика Ю.Д. Господарський процесуальний кодекс України: Науково-практ. коментар / К.К. Гулий (наук. ред.) -- 4-те вид., перероб. та доп. - Х.: Консум, 2004. - 303 с.
31. Руденко М. В. Прокурор у господарському судочинстві: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. - К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. - 379 с.
32. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос.- Харків: Консум, 2001.-656 с.
33. Чорнооченко С.І. Цивільний процес України: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 292 с.
34. Шевчук П.І. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень: Наук.-практ. коментар / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2002. - 92 с.
35. Шиманович О.М. Законна сила судового рішення // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 10. - C. 98 - 102.
36. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. - К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2005. - 622 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Порядок формування та правові основи діяльності юридичної служби в митних органах. Права та обов’язки юридичної служби митних органів. Аналіз претензійно-позовної роботи митних органів на прикладі Харківської митниці. Розгляд проблем, шляхи їх вирішення.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 18.02.2011Поняття, завдання, функції та обов’язки юридичної служби. Організація правової діяльності юридичної служби в митних органах. Виконання умов договорів і контроль за їх виконанням. Аналіз практики правової та договірної роботи Східної регіональної митниці.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 18.02.2011Порядок прийняття на службу до митних органів України. Сутність та елементи правового статусу, обов’язки посадових осіб органів митної служби. Порядок видачі форменого одягу посадовим особам митних органів, його види. Правила носіння, строки видачі.
курсовая работа [218,6 K], добавлен 11.11.2014Особливість правового статусу учасників провадження в справах про порушення митних правил. Свідки, поняті та перекладач як учасники провадження в цих справах. Посадові особи митних органів, які здійснюють провадження у справах про порушення митних правил.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 13.03.2011Роль юридичної служби митниці в опрацюванні, реєстрації й обліку договорів у Держмитслужбі України. Робота регіональної митниці з договорами на виконання підрядних робіт за державним замовленням. Адміністративні договори у діяльності митних органів.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 18.02.2011Поняття та сутність закупівель за державні кошти. Правове регулювання закупівель товарів, робіт і послуг митними органами, етапи здійснення даного процесу, основні операції. Розвиток законодавства про державні закупівлі в Україні, його сучасні тенденції.
курсовая работа [62,4 K], добавлен 18.02.2011Функціонування об’єктів транспортно-митної інфраструктури. Організаційно-правове забезпечення митних процедур. Основні напрямки діяльності УДЦТС "Ліски", на території якого розташована постійна зона митного контролю ВМО № 3 Дніпропетровської митниці.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 28.09.2013Поняття та зміст терміну "повноваження". Особливості реалізації повноважень митними органами. Підстави наділення повноваженнями органи державної влади. Кримінально-процесуальна діяльність. Правова база забезпечення здійснення повноважень митними органами.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 07.01.2011Соціальний захист посадових осіб митних органів. Різновиди та правове регулювання режиму робочого часу, як соціальної гарантії працівників митної служби України. Житлове забезпечення посадових осіб митної служби України в системі соціального захисту.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 13.03.2011Організаційно-правовий механізм управління процесом здійснення митних процедур. Сутність митних платежів, їх види та особливості нарахування. Оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління митними процедурами на Чернігівській митниці.
дипломная работа [997,3 K], добавлен 19.02.2013
