Одеська антреприза Валентіно Серматтеї 1859-1865 рр. у мистецькому та соціальному дискурсі

В числі бенефісних вистав, у яких виступила нова примадонна, був «Макбет», поставлений 11 січня 1865 року на користь диригента Дж. Б. Буфф'є. В цьому спектаклі Т. Де Джулі Борсі виконала болеро з «Джованни де Гузман», яким замінили третій акт опериз. Востаннє артистка зійшла на одеську сцену 15 лютого в бенефісі тенора А. Готтарді, коли поставили «Травіату» Городской листок. Одесский вестник. 1865. 12 февраля, №32.. Вочевидь ця опера добре сприймалась глядачем, бо 16 січня вона вже була поставлена на її власному бенефісному вечорі. У його програмі, крім «Травіати», звучали перший акт «Лукреції Борджа» та «коронне» болеро з «Джованни де Гузман» Nouvelles locales et faitsdivers. Journal d'Odessa. 1865. №3. 11 janvier/23 janvier.. Театральна дирекція, завбачивши особливий інтерес до цієї вистави, суттєво підвищила ціну квитків. Як повідомляли в пресі, ложі викуповували за цінами від 25 до 50 руб., а місце в партері коштувало від іо до 100 руб. Nouvelles locales et faitsdivers. Le representation de samedi...Journal d'Odessa. 1865. №7. 20 janvier/1 fevrier. Це в рази перевищувало вартість місць на звичайних виставах У контракті міської думи з В. Серматтеї вартість місць у партері визначалася від 75 коп. до 1 руб. 50 коп., ложі -- від 3 до 7 руб.. Частину квитків, вочевидь найдорожчих, «роздавала» сама бенефіціантка, яка приймала своїх шанувальників у власному номері готелю «Петербурзький» Nouvelles locales et faitsdivers. Journal d'Odessa. 1865. №3. 11 janvier/23 janvier..

Бенефіс Т. Де Джулі-Борсі відбувся з аншлагом. «Наша стара зала загрожувала розвалитися від ваги натовпу глядачів у партері, в ложах і в галереях» Nouvelles locales et faitsdivers. Le representation de samedi.Journal d'Odessa. 1865. №7. 20 janvier/1 fevrier., -- згадував про цю подію самовидець. Упродовж вистави співачці багато аплодували, викликали десятки разів, вручали букети, подарунки (одним із найбільш цінних із них були десять білетів державної позичкової лотереї загальною вартістю 1000 руб.), а також, за давньою традицією, поширювали в залі вірші-посвяти, частина з яких, написана французькою мовою, згодом була опублікована на сторінках газети «Journal d'Odessa» Там само..

Висновки та перспективи дослідження

Отже, антрепренер В. Серматтеї, який утримував міський театр Одеси у 1859-1865 роках, набував досвід організації закордонного ангажементу оперних труп та організації їхніх виступів без додаткового фінансування діяльності театру муніципалітетом. У таких умовах імпресаріо реалізував різні стратегії, які дозволяли йому економити кошти. Серед найбільш поширених -- «заморожування» витрат на оздоблення і ремонт театру, залучення до театрального оркестру музикантів з низькою кваліфікацією та ангажування частини артистів трупи з поганою якістю голосів та акторською підготовкою, що унеможливило виконання ключових вимог контракту, зокрема -- оновлення та розширення оперного репертуару. Оскільки найбільше в структурі витрат тогочасних оперних антреприз припадало на ангажемент примадонн-сопрано драматичного амплуа (для виконання особливо популярних у той час опер Дж. Верді та його сучасників), В. Серматтеї зосередився на більш «дешевому» варіанті залучення до складу трупи примадонн-контральто. Такий підхід дозволив з успіхом поставити твори композиторів-романтиків, відновити россіні- євий репертуар, що на певний час покращило фінансове становище в театрі, сповільнило занепад італійської опери. Проте кризу в театрі, яка поглиблювалася продовж останніх двох контрактних років, не зупинило навіть запрошення до складу трупи колишньої європейської знаменитості -- примадонни Т. Де Джулі-Борсі.

Негаразди антрепризи В. Серматтеї спонукали міську владу вдосконалити контрактні вимоги до майбутніх утримувачів театру, запровадити процедуру вибору імпресаріо на конкурсній основі. В наступний період діяльності театру застосовувались механізми громадського тиску на імпресаріо з метою покращення якості оперних труп і урізноманітнення репертуару, апробовані в період антрепризи В. Серматтеї.

Список літератури

1. Варварцев М. Італійці в культурному просторі України (кінець XVIII -- 20-ті рр. XX ст.) : історико-біографічне дослідження (словник). Київ : [б.в.], 2000. 324 с.

2. [Витте Н. А.]. Краткая историческая записка о положении театрального дела в Одессе с начала постройки сгоревшего театра, т.е. с 1808 года. Одесса : Тип. А. Шульце, 1886. 27 с.

3. Лернер О. М. Одесская старина. Исторические очерки. Одесса : Типография торгового дома Г. М. Левинсон, 1902. 36 с.

4. Остроухова Н. В. Одесский оперный театр в историческом пространстве и времени. Книга первая. 1804-1873. Одесса : Астропринт, 2013. 392 с.

5. Basevi A. Studio sulle opere di Giuseppe Verdi. Firenze : Tipografia Tofani, 1859. 324 p.

6. Basevi A. The Operas of Giuseppe Verdi. Ed. by Stefano Castelvecchi. Chicago : The University of Chicago Press, 2013. 267 p.

7. Pensieri per un maestro. Studi in onore di Pierluigi Petrobelli / а cura di S. La Via, R. Parker. Torino : EDT, 2002. 413 p.

8. Rosselli J. The Opera Business and the Italian Immigrant Community in Latin America (1820-1930) : the Example of Buenos Aires. Past and Present. 1990. No. 127. P. 155-182.

9. Salgado S. The Teatro Solis : 150 Years of Opera, Concert and Ballet in Montevideo. Middletown : Wesleyan University Press, 2003. 493 p.

10. Taruskin R. Defining Russia musically: Historical and hermeneutical essays. Princeton -- Oxford : Princeton University Press, 2000. 600 p.

11. Valentino Sermattei. Dizionario della musica del Ducato di Parma e Piacenza. URL: https://www.lacasadellamusica.it/vetro/pages/Dizionario.aspx?ini=S&tipologia=1&idoggetto =1384&idcontenuto=2683 (consultato: 01.02.2023)..

References

1. Varvartsev, M. M. (2000). Italijci v kul'turnomu prostori Ukrayiny (kinecz' XVIII -- 20-ti rr. XXst.). Istoryko-biohrafichne doslidzhennia (Slovnyk) [Italians in the cultural space of Ukraine (the end of 18^th -- 20-es 20^th), historic-biographical investigation (Dictionary)]. Kyiv, 324 p. [in Ukrainian].

2. [Vitte, N. A.]. (1886). Kratkaja istoricheskaja zapiska o polozhenii teatral'nogo dela v Odesse s nachala postrojki sgorevshego teatra, t. e. s 1808 goda [A brief Historical Note on the Theatrical Business Condition in Odesa from the Beginning of the Burnt-out Theatre Construction, i. e. from 1808]. Odesa: Tip. A. Shul'ce. 27 p. [in Russian].

3. Lerner O. M. (1902). Odesskaya starina. Istoricheskie ocherki [Odessa antiquity. Historical essays]. Odessa : Tipografiya torgovogo doma G. M. Levinson. 36 s. [inRussian].

4. Ostrouhova, N. V. (2013). Odesskiy opernyiy teatr v istoricheskom prostranstve i vremeni [Odesa Opera House in historical space and time]. Knyha 1: 1804-1873. Odesa: Astroprint, 392 p. [in Russian].

5. Basevi A. (1859). Studio sulle opere di Giuseppe Verdi. Firenze : Tipografia Tofani, 324 p. [in Italian].

6. Basevi A. (2013). The Operas of Giuseppe Verdi / ed. by Stefano Castelvecchi. Chicago : The University of Chicago Press, 267 p. [in Italian].

7. La Via, S. and Parker, R. (ed.). (2002). Pensieri per un maestro. Studi in onore di PierluigiPetrobelli. Torino : EDT, 413 p. [in Italian].

8. Rosselli, J. (1990). The Opera Business and the Italian Immigrant Community in Latin America (1820-1930) : the Example of Buenos Aires. In: Past and Present. Issue 127, pp. 155-182 [in English].

9. Salgado, S. (2003). The Teatro Solis : 150 Years of Opera, Concert and Ballet in Montevideo. Middletown : Wesleyan University Press, 493 p. [in English].

10. Taruskin, R. (2000). Defining Russia musically: Historical and hermeneutical essays. Princeton -- Oxford : Princeton University Press, 600 p. [in English].

11. Valentino Sermattei. In: Dizionario della musica del Ducato di Parma e Piacenza.Available at: https://www.lacasadellamusica.it/vetro/pages/Dizionario.aspx?ini=S&tipologia=

1&idoggetto=1384&idcontenuto=2683 (consultato: 01.02.2023) [in Italian].

Размещено на Allbest.ru