Процеси використання розподілених інформаційних ресурсів бібліотек потребують особливих підходів до управління ними. Висока концентрація документальних джерел в інформаційних центрах, великих науково-технічних бібліотеках, поява і розвиток нових інформаційних технологій, які базуються на функціонуванні автоматизованих інформаційних систем, а також мереж інтегрованих і локальних баз даних, залучення в широкий обіг нових методів автоматизованої обробки інформації тощо продукують умови для введення принципів управління, які створені на основі системного аналізу, прогнозування і програмного планування.

Формування систем управління масовим споживанням розподілених інформаційних ресурсів бібліотек включає кілька стадій. Перша стадія, яка визначає, по суті, всі наступні, складається з вибору показників оцінки діяльності книгозбірень. Показники оцінки повинні забезпечувати, по-перше, всебічне охоплення процесів масового споживання інформації, по-друге, можливість вимірювання статистичного аналізу характеристик процесу, по-третє, системний принцип і використання контурів зворотного зв'язку для корегування всього процесу або його елементів [1; 2]. Остання вимога відображає один із головних принципів побудови систем управління процесами, що розглядаються. Потрібно, щоб усі показники були взаємопов'язані, прагнення змінити один зразу ж відображалося на рівні другого, при цьому в сукупності всі показники були б направлені на інтенсифікацію процесу використання інформаційних ресурсів бібліотек і покращання якості управління ними.

Другою стадією побудови системи управління використанням розподілених інформаційних ресурсів бібліотек є розробка і реалізація методів статистичного аналізу вибраних показників. На третій стадії формуються моделі, що дає книгозбірні ефективний інструмент аналізу і прогнозування динаміки показників, які характеризують досліджуваний процес. Четверта і п'ята стадії розробки системи управління масовим інформаційним використанням пов'язані з вибором методів стимулювання інтенсифікації процесу, який розглядається, і далі автоматизацією збирання і обробки даних у цій системі.

Оскільки будь-яка система управління органічно пов'язана зі своїм об'єктом, її необхідно досліджувати орієнтуючись на конкретний процес масового використання інформації. Як такий процес доцільно вибрати організацію використання найбільш масового виду інформаційних ресурсів - бібліотечно-бібліографічних, які залишаються одним із найважливіших засобів передачі і розповсюдження наукових знань. Щоб використання цих ресурсів істотною мірою розширилося, зросло і прискорилося, потрібно застосовувати нові підходи до організації управління бібліотечно-бібліографічними ресурсами (ББР).

Задачу інтенсифікації використання ББР доцільно сформулювати як задачу вдосконалення діяльності книгозбірень. Для оцінки якості роботи бібліотеки в існуючій практиці застосовується традиційна бібліотечна статистика. Успішність інформаційно-бібліотечної діяльності визначається рівнем і приростами основних показників бібліотечного сервісу, наприклад, таких, як число читачів, кількість відвідувань, книговидача, ступінь використання книжкового фонду тощо. На жаль, система цих показників має в основному лише обліковий характер і недостатньо придатна для цілей управління, тому що переважно відображає стан роботи бібліотеки, хоча спроби пристосувати окремі показники до управлінських завдань шляхом уведення нормативних рівнів є досить частими. Якщо для системи взаємопов'язаних показників, що базуються на даних бібліотечної статистики, знайти підходи, які дозволяють виявляти тенденції в їх динаміці і вести імітаційні розрахунки прогнозних значень найважливіших характеристик використання ББР, можна визначити ті напрями, в яких управляючий вплив з боку керівництва бібліотеки виявиться найефективнішим. Це й буде система керування корпоративним використанням ББР, яка відповідає вище викладеним вимогам.

Вибір показників оцінки діяльності інформаційних і бібліотечних систем визначається низкою факторів. Це і прагнення адміністраторів підпорядкувати кожний оціночний показник загальному завданню інтенсифікації інформаційного та бібліотечного обслуговування; бажання сформувати комплекс взаємозалежних показників інформаційного використання, коли за допомогою управляючих впливів не можна покращувати окремі характеристики цього процесу, залишаючи інші без уваги, а можливе тільки комплексне цілеспрямоване підвищення їх усіх без винятку; вимога створити гнучку структуру показників, яка дозволяє пристосовувати їх до особливостей бібліотеки; необхідність мати можливість аналізувати мінливість у динаміці; можливість передбачити зв'язки кожного основного показника з рядом додаткових, які розкривають шляхи впливу на підвищення їхнього рівня. У результаті аналізу різних шляхів проектування показників, які задовольняють вказаним вимогам, був запропонований роторний принцип формування відносних показників ефективності діяльності бібліотек [1].

Розглянемо сутність роторного принципу на прикладі показників діяльності великої регіональної бібліотеки. За основну початкову характеристику ефективності бібліотеки зручно взяти показник продуктивності (РN), який визначається книговидачею на душу населення, яке мешкає в регіоні:

де V - загальна кількість джерел, які видані бібліотекою читачам за рік; N - чисельність населення (число вчених і спеціалістів).

Якщо ввести в чисельник і знаменник цієї формули показники бібліотечної статистики, можна продуктивність бібліотеки виразити у вигляді добутку ряду відносних характеристик. У цьому - сутність роторного принципу. Наприклад, якщо помножити і поділити праву частину у формулі (1) на число читачів бібліотеки (В) і на обсяг фондів першоджерел (F), що в ній є, то одержимо залежність продуктивності бібліотеки від таких показників, як читацька активність населення (ZВ), масштаб фонду джерел бібліотеки, тобто число одиниць зберігання на одного читача (ZF) і обіг фонду (ZV):

Показник (ZВ) зручно виражати кількістю читачів на 1000 чоловік населення, у цьому випадку роторна формула набуде вигляду:

Ці формули, хоча вони й одержані з метою показу сутності роторного принципу, мають універсальний характер. Вони наочно демонструють, що інтенсифікація використання ББР може бути досягнута за рахунок залучення до бібліотеки більшого числа читачів, збільшення масштабу книжкового фонду і його обігу. Цей висновок здається очевидним, однак використання реальної бібліотечної статистики при розрахунках рівнів кожного множника Zj (j = B, F, V) дозволяє визначити його очікувані темпи і границі росту, що в свою чергу дає змогу намітити найефективніші шляхи збільшення продуктивності конкретної регіональної бібліотеки, централізованої інформаційної або бібліотечної системи. Крім того, на базі бібліотечної статистики можуть бути встановлені регресивні залежності рівня множника Zj від інших показників діяльності бібліотеки, що ще більше розширює множину підходів до інтенсифікації ББР. Також, за допомогою роторного принципу можна одержати вираз продуктивності, адаптований до особливостей керованого інформаційного органу і наявної статистики.

Висновки

Отже, з вищевикладеного слід зробити такі висновки:

Розвиток сучасного суспільства вимагає від роботи бібліотеки все ширше запроваджувати новітні технології на основі комп'ютерної техніки та віртуального забезпечення вимог читачів. Рівень інформатизації бібліотек вищих начальних закладів є головною умовою ефективності впровадження нових освітніх технологій та вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення навчального процесу.

Сучасні уявлення про бібліотеку є настільки панорамними, що їх втілення може змінити вектор розвитку людства. Саме тому в багатьох країнах світу, включаючи пострадянський простір, приділяється стільки уваги новому погляду на роль бібліотек у суспільстві знань.

Вже сьогодні бібліотека виступає гарантом надання вільного доступу до електронної інформації, починаючи від освітніх ресурсів і систем дистанційного навчання.

Задачу зниження витрат на інформаційні процеси, яке можна досягнути за рахунок застосування відповідних організаційних рішень, унаслідок використання даних про параметри та закономірності документального інформаційного потоку, імовірно розв'язати за допомогою засобів моделювання.

Високий рівень використання інформаційного простору приводить до необхідності визначення особливих принципів керування ним, які створені на базі системного аналізу, планування та прогнозування.

Застосування інформаційних технологій потребує також розв'язання проблем організації й управління праці бібліотечних фахівців.

Список використаної літератури

1. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури // Бібл. планета. - 1998. - №1. - С. 17.

2. Горовий В. Процес вдосконалення бібліотечного обслуговування користувачів у контексті впровадження електронних технологій // Наукові праці Національної бібліотеки імені В. Вернадського. - Київ, 2002. - Вип. 8. - C. 7-13

3. Документальні ресурси спеціалізованих фондів: проблеми використання і обслуговування: Статті // Наукові праці Національної бібліотеки імені В. Вернадського. - Київ, 2002. - Вип.9. - C. 221-474

4. Зотова В. Організаційні засади формування довідково-бібліографічної служби в Національній бібліотеці ім.В. Вернадського // Вісник Книжкової палати. - 2002. - №12. - С. 29-30.

5. Мейжис И.А. Социально-психологические основы библиотечного обслуживания: Учеб. пос - Николаев, 1994. - 192 с.

6. Мусикина С, Константинова Е. Имидж библиотекаря как показатель качества обслуживания читателей // Новая библиотека. - 2004. - №5. - С. 35-37.

7. Новальська Т.В. Психолого-педагогічні основи спілкування бібліотекаря з читачами // Публічні бібліотеки: Сучасність і майбутнє: 36. ст. до Міжнар. наук, конф. / ЦНБ ім. Л. Українки. - К., 1997. - С. 97-102.

8. Новальська Т.В. Український читач у бібліотекознавчих дослідженнях (кінець XIX - початок XXI ст.): Монографія. - К.: КНУКіМ, 2005. - 252 с.

9. Пашкова В.С. Бібліотечне обслуговування громадян з фізичними та психічними обмеженнями у США // Наукові праці НБУ ім. В.І. Вернадського. - Вип. 9. - К.: НБУВ, 2002. - С. 611-618.

10. Петрова Л.Г. Бібліотечно-інформаційні послуги в контексті ринкових перетворень // Наукові праці НБУ ім. В.І. Вернадського. - Вип. 9. - К.: НБУВ, 2002. - С. 98-112.

11. Поплавський М.М. Менеджер культури. - К.: Леся, 1996. - С. 234-241.

12. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури // Бібл. планета. - 1998. - №1. - С. 17.

13. Равинский Д. Проблема имиджа. Чем интересен для нас американский опьіт? // Библиотечное дело. - 2003. - №1. - С. 11-25.

14. Робін Т. Гарбор. Управління автоматизацією бібліотеки. - К., 1997. - 56 с.

15. Розколупа Н. Електронна доставка документів і авторське право // Бібліотечна планета. - 2005. - №4. - С. 1-21.

16. Самохина Н.В. МБА: прошлое, настоящее, будущее // Новая библиотека. - 2006. - №З, - С. 6-7.

17. Сент-Лайфер 3. Зволюция библиотечной профессии: американский опьіт // Библиотеки за рубежом: Сб./ МКРФ; ВГБИЛ; Центр. Метод. Библиотековедения. - М.: Изд-во «Рудомино», 1998.-С. 157-162.

18. Сіра І., Горовий В. Технології і організація бібліотечно - інформаційного обслуговування // Бібл. вісн. - 2002. - №1.-С. 8-12.

19. Слободяник М.С. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій /АН України, ЦНБ ім. Вернадського. - К., 1995. -268 с.

20. Слов'яненко Д. Концепція онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл. вісн. - 2002. - №5. - С. 31-36.

21. Сукіасян 3. Слушать, чтобьі усльїшать [Общение библиотекаря с читателями] // Библиотека. - 2007. - №3. - С. 60-61.

22. Тарагаева О. Служба оп-line: незаменимый помощник [Служба злектронной доставки документов] // Библиотека. - 2006. - №7. - С. 35-36.

23. Терминологический словарь по библиотечному делу и смежньш отраслям знання / Сост.: З.Г. Вьісоцкая (отв. Ред.), В.А. Врубель, А.Б. Маслов, Л.К. Розеншильд. РАН: Б-ка по естественньш наукам. - М., 1995. - 268 с.

24. Токарева Н.Г. Размьшіления о психологии общения библиотекаря и читателя на абонементе // Молодые в библиотечном деле. - 2005. - №5-6. - С. 76-80

25. Чабан І. Автоматизація бібліотечних процесів (з досвіду роботи на пункті запису читачів НБУ ім. В.І. Вернадського) // Бібл. вісн. - 2002. - №2. - С. 46-52.

26. Чачко А.С. Библиотековедение в человеческом измерении / Междунар. акад. информ. - М., 2000. - 168 с.

27. Чачко А.С. Современная библиотека в процессе трансформации. - К., 2003. - 140 с.

28. Чекмарьов А.О., Костенко Л.І., Павлуша Т.П. Національна система електронних бібліотек / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - К. 1998. - 50 с.

29. Шапошников А.Е. Библиотечное обслуживание инвалидов: история, современность, тенденции. - М.: МП «Оптималист», 1992. - 210 с.

30. Шенина С.А. Внедрение новьіх технологий в обслуживании читателей: проблеми и преимущества: Матер. Междунар. конф. «Крьш-99» // Науч. и техн. б - ки. - 2000. - №2. - С. 75-80.

31. www.nbuv.gov.ua - Національна бібліотека ім. В.І. Вернадського.