Наукові основи забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд

Оптимальні значення tni здійснюються методом поетапних послідовних рішень, починаючи з першого циклу (i = 1). Для визначення ймовірностей перебування системи в одному із можливих станів після чергової профілактики будується система рекурентних рівнянь. Вихідними даними для побудови системи рівнянь служать імовірності виявлення окремих порушень Fx(tpi) і Fy(tpj).

Залежно від використовуваної ознаки для характеристики технічного стану розглядають звичайно два підходи:

* за сумарним граничним станом (імовірність утрати працездатності певним числом елементів або виникнення певного числа відмов і порушень) ;

* за виділенням домінуючих елементів або домінуючого параметра.

У моделях передбачається, що стан системи цілком визначається поведінкою параметра, що змінюється випадково в часі з(t), доступного періодичному контролю. Вихід параметра на рівень h(з(t) ? h) вважається несправністю системи. У систему профілактичних заходів входять перевірки, під час яких з'ясовується значення з(t). На основі цієї інформації приймається рішення про доцільність профілактики системи.

Модель будується за таких обмежень:

* умовна імовірність відмови системи в інтервалі (t, t+?t) (при з(t) = з_о) і якщо час безвідмовної роботи ф більший за t дорівнює:

де л(з) -- узагальнена інтенсивність відмов, обчислювана в “часі” з; у -- середньоквадратичне відхилення.

Прогнозований параметр з(t) досягне певного критичного рівня h, у разі відмови системи здійсниться аварійний ремонт (АР). АР і ПР (поточний ремонт) ведуть до повного відновлення властивостей системи і потребують певних затрат часу або засобів.

Середні затрати часу на АР: t_АР = 1,

на ПР: tПР = y(h), y(h) < 1.

Оптимальний критичний рівень h визначається шляхом мінімізації за h коефіцієнта середніх питомих втрат u_t(h).

Практична реалізація моделі оптимальної профілактики за параметром, що прогнозує, можлива за певних умов:

* працездатність системи повинна описуватися узагальненим параметром: він дає максимальну кількість інформації про технічний стан окремих елементів системи і є досить чутливим до зміни цього стану; вибір параметра, що прогнозує, повинен однозначно визначати доцільність проведення профілактики саме за даним параметром;

* рівень параметра, що прогнозує, повинен визначати (прогнозувати) імовірність відмови системи на найближчому інтервалі часу.

В третьому розділі наведені теоретичні методи розрахунку потоку відмов при експлуатаційному зносі. Оцінка надійності елементів будинків у часі може бути встановлена за такими показниками:

* Вірогідність безвідмовної роботи Q(ф) = 1 - P(ф);

* Середній час безвідмовної роботи ф_ср = ?ф ?Р(ф_j);

* Інтенсивність відмов л (ф) = ?n(ф) / N(ф)?ф;

* Інтенсивність відновленням = N(ф)?ф;

* Коефіцієнт готовності K_i = 1 - n / N_o.

Таблиця 1. Функціональна залежність показників надійності

Функція	Показники надійності
	F(ф)	P(ф)	б(ф)	л(ф)
F(ф)	-	1 - F(ф)
P(ф)	1 - F(ф)	-
Q(ф)	-	1 - Q(ф)
б(ф)			-
л(ф)				-

В усіх випадках досліджень на основі статистичних даних будувалися теоретичні криві, що можуть бути задані функцією розподілу Fi (ф) або можливості Pi (ф). Для оцінки правдоподібності цієї наближеної ймовірної рівності використовувалися критерії згоди.

Крім цього, побудовані діаграми потоку відмов, гістограми щільності розподілу, можливості подій, інтенсивності відмов, наробітки на відмову.

У четвертому розділі дослідженні системи гарантій приробітку й відновлення елементів будівель і споруд залежно від якості робіт. Характер експлуатаційного зносу елементів будівель і споруд значною мірою залежить від якості виконання будівельно-монтажних робіт.

Аналіз результатів статистичного опрацювання досліджень з виявлення кількісних характеристик експлуатаційного зносу дав можливість виявити закономірності, характерні для будівель. Виявлені закономірності характеризують:

* ступінь зміни кількості, частоти й інтенсивності відмов у часі при наявності трьох характерних періодів експлуатації (приробітки, стійкої експлуатації, інтенсивного старіння), що взаємозалежні від якості робіт, зміни властивостей будівельних конструкцій у часі й умов експлуатації (рис. 10);

* значимість впливу експлуатаційних чинників на процес відмов покрівель, внутрішніх і зовнішніх стін при впливі атмосферних, механічних, температурних чинників;

* тривалість приробітного періоду. Встановлено, що більшість відмов характерна для перших (1-3,5 року) років експлуатації і вони практично визначаються якістю будівельних робіт. У перші роки експлуатації відмови перебувають у прямій залежності від пори року.

* готовність елементів до експлуатації може бути прийнята за результуючий показник кількісної оцінки їх надійності. Коефіцієнт готовності характеризується відношенням часу безвідмовної роботи до сумарного часу безвідмовної роботи і часу усунення відмов. Значення коефіцієнта готовності залежать від кількості відмов, часу їх виявлення і часу, необхідного на усунення (у тому числі з урахуванням організаційних чинників, пов'язаних із ремонтом).

У період приробітку елементів будівель витрати на усунення виникаючих відмов найчастіше перевищують нормативні (за ППР) у 3-5 разів. Відмови конструкцій у період приробітку викликаються нерівномірними осіданнями, перерозподілом навантажень на конструкції з урахуванням їх спільної роботи в загальній системі будинків і повзучості зв'язків, початковими температурно-вологісними деформаціями, протіканням покрівель і т.п. Кількісна оцінка дефектів, ушкоджень і відмов періоду приробітки для планування ремонту на всіх рівнях може здійснюватися на підставі статистики експлуатаційного зносу будівель і споруд, матеріалів нормативних (осінніх і весняних) оглядів будівельного фонду окремо для різних типів і конструктивних схем будинків, різних природно-кліматичних регіонів країни. У структурі вартості і трудомісткості ремонтно-відбудовних робіт періоду приробітку переважають загальні будівельно-монтажні роботи (до 44%), пов'язані з усуненням експлуатаційних відмов (протікання через шви і покрівлі, промерзання) -- 36%.

Результати дослідження дають підставу для постановки питання про введення системи гарантій і компенсацій між будівельниками й експлуатаційними організаціями за фактичними витратами відновлення експлуатаційного зносу елементів будівель, що перевищують нормативні розміри на період до 5 років їх експлуатації. Це особливо актуально для ринкових відносин.

У п'ятому розділі наведено закономірності експлуатаційного зносу елементів будинків і інженерних систем. Лаги випередження нормативних термінів експлуатації елементів від фактичних термінів. Відхилення по лагах часу відставання або випередження фактичного і нормального експлуатаційного зносу елементів будівель та споруд сягають значних розмірів (12-32%). Цей розмір можна взяти за резерв, якщо вдасться здійснювати адресне відновлення відмов у граничний час зносу елементів будинків. Цей резерв може бути реалізований тільки у разі впровадження суцільного моніторингу стану експлуатаційного зносу елементів будинків і своєчасного відновлення елементів і систем за рахунок поточних і капітальних ремонтів.

Лаги відставання визначалися по всіх основних конструктивних елементах будівель і споруд та інженерних систем. По кожному елементу визначалася репрезентативна вибірка, будувалася діаграма наробітку на відмову, записувалися варіаційні ряди на відмову, заповнювалася таблиця значень часу відмов.

У результаті такий підхід дав змогу зіставити тимчасові потоки фактичних відмов конструктивних елементів будинків із потоками відновлення відмов, нормованих системою планово-попереджувальних ремонтів. Виявлені лаги випередження відрізняються від нормативного періоду від 7 до 33%. Отже, за умови організації моніторингу стану експлуатаційного зносу елементів будинків, що виникає під впливом фактичних умов їхньої експлуатації, цілком реальним є одержання додаткового ефекту в середньому близько 25%. Реальний ефект приведення лагів до фактичного, максимально допустимого часу відновлення відмов, можна визначити при врахуванні витрат на створення й експлуатацію системи моніторингу якості будівельного фонду.

У шостому розділі наведені розроблені організація та виконання обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель (споруд). Власник будівлі (споруди) зобов'язаний забезпечити обстеження будівель (споруд) шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації (організацій).

Діагностика технічного стану будівель (споруд) здійснюється шляхом поєднання обстежу-вальних, розрахункових та аналітичних процедур, що взаємно узгоджуються та доповнюються, перелік та повнота яких у кожному конкретному випадку уточнюється спеціалізованою організацією, що проводить обстеження.

При розробці програми візуальних та інструментальних обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежувальних процедур, при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи (особливо інструментальних обстежень та лабораторних визначень) можна отримати максимально повну інформацію про несправності, дефекти та пошкодження конструкції. Відомості і висновки, які отримані при періодичному обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією, використовуються при заповненні Паспорта технічного стану будівлі (споруди) (далі -- Паспорт).

Паспорт є технічним документом власника будівлі (споруди), в якому міститься зроблений на основі об'єктивних даних, що отримані спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних обстежень, висновок, що періодично уточнюється, про придатність (або непридатність) будівель (споруд) до подальшої експлуатації. Паспорт оформлюється власником будівлі (споруди) при прийнятті об'єкта в експлуатацію. Перший запис про технічний стан будівлі (споруди) заноситься в Паспорт власником будівлі (споруди) на основі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації). З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівлі (споруди) власник будівлі (споруди) повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати неодмінних та своєчасних заходів щодо ремонту, реконструкції окремих конструктивних елементів, систем або будівлі (споруди) в цілому.

Особливої уваги, як свідчить досвід, потребує нормативне забезпечення обов'язкового охоплення всіх без винятку об'єктів роботою з оцінки надійності і безпечного стану, зокрема -- через посилення зацікавленості і відповідальності власників об'єктів.

Розроблені методології створення державного реєстру об'єктів промислового, цивільного, комунального, соціального призначення, забезпечення надійності і безпечного використання яких зумовлене інтересами держави, та систем проведення моніторингу їх технічного стану.

Такий державний реєстр є інструментом первісної інвентаризації і поточного відстеження фактичного стану проблеми, виявлення і фіксації кількості, переліку та підпорядкування об'єктів, що перебувають у незадовільному технічному або аварійному стані. Він є необхідною передумовою розроблення і вжиття заходів для виправлення стану.

У сьомому розділі розглядається створення моніторингової системи нормативно-технічного забезпечення надійної та безпечної експлуатації будівель та споруд.

По-перше, моніторинг здійснюється через визначені системи, що виконують відповідні функції.

По-друге, моніторинг має адресність і предметну спрямованість, тобто застосовується до конкретних об'єктів і процесів для рішення поставлених завдань. У системах будинків об'єктом моніторингу є елементи, виникнення відмов у яких викликає погіршення параметрів експлуатаційних якостей.

По-третє, моніторинг являє собою безперервний процес, що зорганізується на достатньо тривалому відрізку часу, який дає змогу фіксувати стан об'єкта у визначені моменти й оцінювати тенденції процесів, здійснювати прогноз розвитку цих тенденцій.

Таким чином, моніторинг є складною багатоцільовою системою, що потребує сучасних засобів систематичної дії, підготовлених кадрів і відпрацьованих із високою точністю методів класифікації вихідних даних та прийняття ефективних рішень.

До основних напрямів розвитку системи моніторингу якості будівельного фонду відноситься певна ідеологія побудови і функціонування:

* повномасштабна автоматизація діяльності, створення автоматизованих робочих місць з функціями і діловими процесами, визначеними відповідними нормативними документами і постановами Уряду;

* аналіз і прогнозування технічного стану будівельного фонду на основі накопичень у базі даних облікової інформації із застосуванням наукових методів і методик;

* інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень органів місцевого самоврядування з використанням сучасних інформаційних технологій, включаючи Інтернет;

* інтеграція з зовнішніми міськими, державними системами і базами даних.

Концепція обґрунтовує необхідність створення інформаційно-аналітичної системи моніторингу технічного стану на основі програмно-функціональних комплексів і баз даних, передбачених до функціонування на найближчі 25 років. Система моніторингу дає змогу діагностувати параметри трьох груп показників:

1 група -- фізико-технічні параметри: міцність, що несе спроможність конструкцій; припустимі деформації конструкцій; теплозахист захисних конструкцій; герметичність та ін.

2 група -- параметри технологічної (функціональної) відповідності будинку його призначенню: габарити -- площа, висота, обсяг; санітарно-гігієнічні параметри середовища проживання; економічні параметри будівництва й експлуатації, вимоги архітектури.

3 група -- параметри експлуатаційної надійності елементів будівель та споруд із потоками фактичних відмов.

При цьому до складу моніторингу входить суцільне спостереження за всіма будівлями та спорудами.

Інформаційне забезпечення системи включає: упорядковану структуру інформаційних потоків (вхідних, внутрішніх, вихідних); інфраструктуру інформаційної бази даних; методику збору даних від спеціалізованих організацій; методи передання даних, отриманих від посадових осіб різного рівня; методику опрацювання даних і розрахунку інтегральних показників стану навколишнього середовища; структуру користувальницьких організацій мережі й експлуатаційних служб.

Програмне забезпечення системи складається з: розвинутої операційної системи типу VMS, VS, DOS; стандартних баз даних типу DBASE, ORACLE із драйверами для передання інформації між різноманітними ЕОМ; картографічного і графопобудовного забезпечення; моніторів для управління збором даних; прикладних пакетів програм, що працюють у реальному часі, для опрацювання і передання даних від стаціонарних і пересувних посад спостереження; прикладних пакетів програм для побудови прогнозів.

Система моніторингу вирішує завдання: визначення стану експлуатаційного зносу елементів будинків у заданий відрізок часу; спостереження за зміною параметрів впливу; забезпечення порівняльних даних сучасного моменту і часу з попередніми даними; прогнозу очікуваних змін у фізичному зносі елементів; оцінки причин, що відбуваються, і можливих змін навколишнього середовища; визначення рівня впливу (у комплексі або окремі компоненти), що є неприпустимими, критичними, що виключають відновлення відмов і т.п.; методів відновлення експлуатаційних відмов; системи превентивних заходів і зниження ризику на основі аналітичного прогнозу і дає змогу вибрати систему ремонтів при мінімальних витратах.

При проведенні моніторингу збір і опрацювання інформації, поданої на рис. 13, засновані на застосуванні стандартних методик.

Очевидно, що для врахування чинника надійності при розрахунку ймовірних витрат на усунення відмов і несправностей слід виходити не з установлених ресурсів елементів, а із середнього статистичного наробітку до ремонту. З позиції економічних розрахунків підвищення експлуатаційного зносу виробів часто дуже доцільно розглядати як збільшення їх середнього наробітку до ремонту. Характеристика t*_нв серед інших показників і характеристик, використовуваних для оцінки й аналізу експлуатаційного зносу елементів, з економічного погляду викликає найбільший інтерес, тому що вона з необхідною повнотою враховує одночасно і чинник надійності, і чинник величини встановленого ресурсу. Крім того, у цій характеристиці повною мірою враховується ступінь використання величини встановленого ресурсу виробами, які достроково знімаються з експлуатації, що з економічного погляду теж дуже важливо.

Економічний результат упровадження системи моніторингу укладається з двох елементів:

* попередження прискореного зносу, раціонального збільшення термінів служби за рахунок зниження недоремонту і підвищення безвідмовності і т.п.;

* скорочення витрат на ремонт конструкцій за рахунок раціональної організації і послідовності ремонту.

Для одного будинку економічна ефективність ремонтних заходів визначається за формулою:

Е_р = [В_в х (?Ф + ?М)] / (1000 х В_р х q) (7)

?Ф = Ф' - Ф'' ; ?М = (В''_в - В'_в ) х 100 / В'_в,

де В_р -- вартість відновлення відмови, в яку включені витрати на моніторинг; В'_в, В''_в -- відновлювальна вартість будинку до і після ремонту; Ф', Ф'' -- фізичний знос до і після ремонту; ?Ф -- усунений фізичний знос; ?М -- усунений моральний знос; q -- коефіцієнт пропорційності для визначення собівартості робіт.

Щорічний економічний результат від упровадження системи моніторингу може бути визначений за формулою:

Е_м = К ?Е_з + ??В_р, (8)

де Е_з -- економічний ефект від зниження фізичного зносу будівель і споруд Е_з = Е_п+ Е_т+ Е_р;

Е_п -- економічний ефект від попередження зносу будівельного фонду при профілактиці; Е_т -- економічний ефект від збільшення терміну служби будинків, пов'язаного з моніторингом експлуатаційного зносу; Е_р -- економічний ефект від зниження недоремонту; ?В_р -- зниження витрат на ремонт будинків при моніторингу порівняно з ремонтом за ППР.

?В_р = ?В_Е + ?В_В + ?В_АВ,

де ?В_Е -- зниження витрат на ремонт елементів; ?В_В -- виняток витрат на роботи при попередженні відмов окремих елементів (покрівлі, міжпанельні стики, відмостки і т.п.); ?В_АВ -- зниження витрат на аварійно-диспетчерські роботи за рахунок моніторингу експлуатаційного зносу; К -- коефіцієнт приведення загальної економії до щорічної.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Розроблені наукові основи організаційно-технологічного забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд, а також концепція й науково обґрунтовані методи попередження і поновлення відмов їх конструкцій, елементів і систем відповідно до нормативно-технічних вимог при мінімальних витратах ресурсів. При впровадженні створених нормативних документів виходили із системного підходу до розв'язання загальної проблеми забезпечення технологічної безпеки в основних галузях економіки, гармонізуючи кожен окремий документ з єдиною концептуально узгодженою державною політикою у цій сфері.

2. Проведено аналіз існуючої системи експлуатації будівель та споруд і представленні їх параметри у вигляді економіко-технічних моделей, що адекватно описують систему експлуатації.

У рамках організаційного й інженерно-технологічного забезпечення проаналізований сучасний закордонний і вітчизняний досвід комплексної оцінки параметрів експлуатаційної якості та інженерного інструментарію, що забезпечує надійну й безпечну експлуатацію будівель та споруд.

3. Розроблена класифікація показників і критеріїв, які використовуються для оцінки працездатності будівель, споруд та інженерних систем. Виявлено залежності й кількісні оцінки впливу основних чинників проектування, виробництва й експлуатації на параметри експлуатаційних якостей будівельної продукції. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок формування якості будівельної продукції, що зв'язує основні етапи життєвого циклу об'єктів.

Визначено підходи до нормування параметрів експлуатаційних якостей на основі системо-технічного аналізу виробничих будівельних процесів і періодів експлуатації будівель та споруд. Розроблено методику інженерно-технологічного аналізу, що дає можливість враховувати різнохарактерні фізико-механічні властивості матеріалів, виробів, конструкцій, напівфабрикатів, а також адекватно якості змінювати організаційно-технологічні параметри для ефективної експлуатації будівель.

4. Здійснено аналіз і кількісну оцінку експлуатаційного (фізичного і морального) зносу будівель та споруд із установленням потоку відмов їх елементів у різних умовах експлуатації. Загальний рівень технічного стану будинків та інженерних систем перебуває на такому рівні: від 65 до 80% (по окремих районах) будинки перебувають у задовільному стані; від 15 до 20% -- у непридатному до подальшої експлуатації стані; 0,3-0,8% -- у аварійному. В основному до причин незадовільного стану будинків можна віднести: низьку якість міжпанельних стиків -- до 32%, центрального опалення -- до 35%, стан фасадів -- до 20%, стан покрівель -- до 54%, гарячого водопостачання -- до 76,5%, холодного водопостачання -- до 80,5%.

Розробленні методи економічної оцінки адресного попередження і поновлення відмов будинків (поточні і капітальні ремонти, модернізація, реконструкція) для приведення їх стану у відповідність із сучасними вимогами.

5. Досліджені лаги випередження і відхилення показників фізичного і морального зносу будівель та споруд і інженерних систем стосовно системи планово-попереджувальних ремонтів.

Встановлено, що система планових ремонтів підвищує питомі витрати на одиницю часу експлуатації за рахунок недовикористання ресурсу, що виникає протягом лага випередження між нормативними термінами ремонтів і гранично припустимим часом надійності елементів будинків.

Вивчення недосконалостей експлуатації будівельного фонду, дослідження фактичного потоку відмов елементів будинків за основними параметрами і залежностями дали змогу встановити можливості безвідмовної роботи елементів будинків; можливості відмов під впливом експлуатаційного зносу; інтенсивність відмов; можливість часу відновлення відмов по групах будинків і характеристиках середовища, у якому вони експлуатуються: середній час подолання зносу елементів.

Такий підхід дає можливість описати характеристики експлуатаційного зносу до гранично припустимих значень економіко-технічними моделями і дозволяє визначити ступінь їх відхилення від системи планово-попереджувальних ремонтів, виявити втрати матеріальних і фінансових ресурсів, пов'язаних із розбіжністю систем відновлення експлуатаційного зносу елементів будівель та споруд.

6. Кількісна оцінка дефектів, ушкоджень і відмов періоду нормальної експлуатації для планування ремонту може здійснюватися на основі матеріалів технічного обстеження окремо для різних типів і конструктивних схем будівель - паспортизації будівельного фонду -- організації системи моніторингу.

Аналіз статистичної вибірки фактичного експлуатаційного зносу будинків і порівняння їх із нормативами планово-попереджувальних ремонтів дають змогу установити лаги їх випередження і відставання.

Відхилення за лагами часу відставання або випередження фактичного і нормального експлуатаційного зносу елементів будинків досягають 12-27%. У результаті виникають додаткові витрати, що можуть бути знижені за рахунок упровадження моніторингу стану експлуатаційного (фізичного) зносу елементів будинків і своєчасно їх відновлення (поточних і капітальних ремонтів).

7. Розроблені для впровадження принципи, методи, алгоритми, організаційні і технічні схеми моніторингу для спостереження, прогнозування й економічної оцінки можливості відмов елементів будівель та споруд залежно від умов експлуатації. Показано необхідність створення інформаційної бази даних, що дозволяє адаптувати масив інженерно-технологічних даних до умов життєвого циклу будівель та споруд, що змінюються, під час вирішення завдань якісного технічного обслуговування і ремонту, перспективного раціонального планування витрат інвестиційних ресурсів.

8. Створено методологію єдиної системи оцінки надійності і безпечного стану будівель, споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж.

Суттєвим аспектом системного підходу є врахування сукупного впливу факторів, пов'язаних із технологією виробництва, станом основ, конструкцій, комунікацій тощо, на загальну оцінку надійності і безпечного стану кожного об'єкта.

Обґрунтовано, що паспорт технічного стану будівлі (споруди) повинен бути автономною інформаційною системою і документом експлуатаційно-технічного стану нерухомості, де фіксується певний склад технічних характеристик, що змінюються в процесі життєвого циклу, ремонту, реконструкції, модернізації і реставрації об'єкта, з метою забезпечення належного рівня параметрів експлуатаційних якостей.

9. Розроблені норми, правила, стандарти і технічні регламенти, що визначатимуть кількісні та якісні показники стану надійності і безпеки, вимоги до організації та порядку провадження цієї діяльності.

Особливої уваги, як свідчить досвід, потребує нормативне забезпечення обов'язкового охоплення всіх без винятку об'єктів роботою з оцінки надійності і безпечного стану, зокрема -- через посилення зацікавленості і відповідальності власників об'єктів.

10. Створена єдина системи підготовки, підвищення кваліфікації та атестації фахівців з питань забезпечення надійності і безпечної експлуатації споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, оцінки та діагностики технічного стану об'єктів, набуто досвід організації підвищення кваліфікації та атестації фахівців з питань забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд. Результати пошукових і порівняльних досліджень показують, що наявність інформації про експлуатаційний стан елементів будівель та споруд дозволяє експлуатаційним службам перейти на більш ефективну систему відновлення споживчих властивостей елементів будинків у період досягнення ними граничнодопустимого стану надійності замість системи ППР. Проте це можливо тільки при розробленні і впровадженні системи моніторингу, що забезпечує накопичення і систематизацію інформації про стан елементів будівель та споруд по всьому будівельному фонду.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концепція створення на альтернативній основі служби будівельного нагляду на Україні та її функціональних завдань в умовах розвитку ринкових відносин. /Проценко К., Єсипенко А., Кривошеєв П. та ін. -- К.: Укрархбудінформ, 1996.- 36 с.

2. Єсипенко А.Д. Наукові основи забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд. Монографія - К.,2004.-360с.

3. Ремонт і підсилення несучих та огороджувальних будівельних конструкцій і основ промислових будинків та споруд: ДБН В.3.1-1-2002 - [Чинний від 2003 - 01.01]-- К.: 2003. - 82 с. (Держбуд України).

4. Нормативные документы по вопросам обследования, паспортизации, безопасной и надёжной эксплуатации производственных зданий и сооружений. /Балицький В.С., Есипенко А.Д., Снисаренко В.И., та ін. -- К.: НИИСП, 1997. - 152 с.

5. Типові норми чисельності працюючих на підприємствах комунальної теплоенергетики. ГКН 02.07.004. /Єсипенко А.Д., Конопко Н.П., Москаленко Д.М., та ін. -- К.: НДІБВ, 2001.- 180 с.

6. Експлуатація та утримання житлових і громадських будівель та споруд: Посібник управителя. /Єсипенко А.Д., Лєбедев М.М., та інш. -- К.: НДІБВ, 2004.- 340 с.

7. Рекомендації по проведенню паспортизації і контролю технічного стану будівельних конструкцій виробничих будівель. /Єсипенко А.Д., Романов С.В., Конопко Н.П., та ін. -- К.: Держкоммістобудування та архітектури, 1996.- 42с.

8. Тимчасові положення по проведенню загальних та внепланових оглядів будівельних конструкцій виробничих будівель та споруд. /Єсипенко А.Д., Романов С.В., Конопко Н.П., та ін. -- К.: Держкоммістобудування та архітектури, 1996.- 14с.

9. Положення про безпечну та надійну експлуатацію димових труб. /Єсипенко А.Д., Бедняк Е.Г., Аврамков Л.Л., та ін.-- К.: Укрмонтажспецбуд, 2004. - 41 с.

10. Інструкція щодо проектування цегляних і армоцегляних димових труб./Єсипенко А.Д., Бедняк Е.Г., Аврамков Л.Л., та ін. -- К.: Укрмонтажспецбуд, 2004.- 40с.

11. Єсипенко А.Д. Положення про порядок проведення обстежень та паспортизації будинків та споруд житлово-комунальної сфери. -- К.: КМДА, 2000.- 31с.

12. Єсипенко А.Д., Конопко Н.П., Москаленко Д.М. Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації штучних споруд метрополітену. -- К.: НДІБВ, 2001. - 48 с.

13. Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій (проект). /Єсипенко А.Д., Конопко Н.П., та ін. -- К.: НДІБВ, 2002.- 118 с.

14. Єсипенко А.Д., Конопко Н.П., Москаленко Д.М. Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та безпечної експлуатації будівель та споруд в галузі зв'язку. -- К.: Державний комітет зв'язку та інформації України, 2004.- 104с.

15. Єсипенко А.Д. Інструкція з технічної експлуатації житлового фонду. -- К.: КМДА, 2000. 20 с.

16. Єсипенко А.Д. Про положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації штучних споруд метрополітену. -- К., Матеріали семінару-наради керівників і спеціалістів служб шляхів та тунельних споруд метрополітенів країн СНД, 2001- 3 с.

17. Єсипенко А.Д. Стан і перспективи удосконалення нормативно-технічної документації та задачі підготовки спеціалістів служб спостереження за безпечною експлуатацією будинків і споруд // Будівельне виробництво. - 2003. - №44 - С. 36-40.

18. Єсипенко А.Д., Розробка моніторингової системи нормативно-технічного забезпечення надійної та безпечної експлуатації будівель і споруд // Будівельне виробництво- 2005.- №46 - С. 108-110.

19. Єсипенко А.Д., Розработка научных основ и организационно-технологического обеспечения надежности и безопасной эксплуатации зданий, сооружений //Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2005 - №4(35). - С. 118-124.

20. Єсипенко А.Д., Створення моніторингової системи нормативно-технічного забезпечення надійної та безпечної експлуатації будівель та споруд //Будівельні конструкції.- 2005 - №63 - С. 346-349.

21. Єсипенко А.Д., Система моніторингу експлуатаційного зносу будівель та споруд //Будівництво України. - 2005.- №8. - С. 27-30.

22. Єсипенко А.Д., Методи аналізу організаційних і інженерно-технологічних рішень при забезпеченні надійності будівель і споруд //Нові технології в будівництві. - 2005. - №1(9).- С. 69-71.

23. Єсипенко А.Д., Беглєцов В.В., Кульбаба А.П., Використання кремнійорганічних матеріалів при комплексному ремонті димових висотних труб //Будівництво України. - 2005.- №7. - С. 47.

24. Єсипенко А.Д., Система завдань моніторінгу і оцінки експлуатаційного зносу елементів будинків //Транспортні системи і технології. - 2005. - №7. - С. 38-41.

25. Єсипенко А.Д., Забезпечення надійної експлуатації будівель і споруд у галузі зв`язку //Зв`язок. - 2005. -№4. - С. 62-64.

26. Стоєцький В., Єсипенко А.Д., Нормативне забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки //Охорона праці. - 2005. - № 4. С. 32-34.

27. Єсипенко А.Д., Автоматизований вимірювально-інформаційний моніторинг будівельних і природнотехнічних об`єктів // Транспортні системи і технології - 2006. - №9. - С. 143-151.

28. Єсипенко А.Д., Комплексний моніторинг для підвищення вимог до дотримання правил і норм експлуатації в будівництві //Техніка Будівництва. - 2006.- №18. - С. 93-100.

29. Єсипенко А.Д., Запобігання виникненню аварійних ситуацій на штучних спорудах метрополітену //Комунальное хозяйство городов. - 2006. - №72 - С. 259-264.

30. Єсипенко А.Д., Принцип формування системи утримання та ремонту будинків, споруд та інженерних мереж // Будівництво України. - 2006. - №1. - С. 36-39.

31. Єсипенко А.Д., Питання експлуатаційної надійності в будівництві //Строительные материалы и изделия. - 2006.- №2. - С. 7-10.

32. Єсипенко А.Д., Організація та виконання обстежень, оцінка технічного стану та паспортизація штучних споруд метрополітену //Управління проектами, системний аналіз і логістика. - 2006.- №3 - С. 58-64.

33. Єсипенко А.Д., Закони розподілу відмов під впливом експлуатаційного зносу елементів будинків //Вісник Національного транспортного університету. - 2006. - №11. - С. 20-26.

34. Єсипенко А.Д., Управління експлуатацією та утримання будівель і споруд //Справочник экономиста. - 2006.- №1. - С. 88-90.

35. Єсипенко А.Д., Створення і функціонування ОСББ //Справочник экономиста. - 2006.- №3. - С. 81-85.

36. Типові норми чисельності працюючих на підприємствах мостобуду. - К.: НДІБВ, 2005, 75с.

37. Єсипенко А.Д., Эксплуатация и содержание жилых и общественных зданий и сооружений //Справочник экономиста. - 2005.- №12.- С. 71-78.

38. Єсипенко А.Д. Стан і перспективи удосконалення нормативно-технічної документації та задачі підготовки спеціалістів служб спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд. -- К., 2003. Матеріали Другої Всеукраїнської конференції на тему "Наукове-технічне, нормативне та інформаційне забезпечення безпечної і надійної експлуатації будівель та споруд", с. 4.

39. Временная инструкция по подготовке и аттестации руководителей служб надзора за техническим состоянием строительных конструкций, по порядку восстановления и согласования эксплуатационной документации. /Есипенко А.Д., Романов С.В., Конопко Н.П. та ін.-- Киевский ЭТЦ госнадзорохраны труда, 1977.- с. 6.

40. Єсипенко А.Д. Програма технічного навчання працівників служб спостереження з питань нагляду за безпечною експлуатацією будівель і споруд. -- К.: Держнаглядохоронпраці, 1997.- с.9.

41. Єсипенко А.Д. Програма технічного навчання інспекторів Держнаглядохоронпраці з питань нагляду за безпечною експлуатацією будівель і споруд. -- К.: Держнаглядохоронпраці, 1997.- с.9

42. Єсипенко А.Д. Перелік нормативно-правової, нормативно-методичної та технічної документації у підгалузях житлово-комунального господарства України. -- К.:НДІБВ, 2002. 128 с.

43. Єсипенко А.Д. Тематичний план курсів цільового навчання інженерно-технічних працівників та відповідальних осіб з "Правил утримання, експлуатації, ремонту та реконструкції житлового фонду". -- К: КМДА, 2000.- с. 5.

44. Єсипенко А.Д. Програма технічного навчання працівників служб спостереження з питань нагляду за безпечною та надійною експлуатацією житлових будинків та споруд житлово-комунальної сфери. -- К.: КМДА, 2001.- с. 12.

45. Єсипенко А.Д. Загальні положення безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд. -- К., Мінпромполітики України, Український центр перепідготовки та навчання, 1999.- с. 7.

46. Єсипенко А.Д. Примірні інструкції з охорони праці. Збірник нормативних документів у чотирьох томах.-- К: Укрметротунельбуд, 2000. - Том І.- 407 с.

47. Єсипенко А.Д. Примірні інструкції з охорони праці. Збірник нормативних документів у чотирьох томах.-- К: Укрметротунельбуд, 2000. - Том ІІ. - с. 400.

48. Єсипенко А.Д., Кокарева Л.Л. Ще раз про інструкції з охорони праці //Охорона праці. - 1999.- № 10. - С. 8-9.

49. Єсипенко А.Д. Дослідження механізму появи несправностей у період нормальної експлуатації.: Сб.наук.пр. №2. Вип..36, ч.3, - Дн-вськ, ПГАСА, 2006. - С.206 - 209.

50. Єсипенко А.Д., Тронь О.Я. Система поточних профілактичних ремонтів //Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 2006. - №3 - С35-39.

51 Єсипенко А.Д. Особливості зміни міцнісних властивостей конструкцій //Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 2006. - №6 - С34-40.

52. Єсипенко А.Д., Методи проведення аналізу відмов і ризиків// Транспортні системи і технології - 2006. - №10. - С. 74- 80.

53. Єсипенко А.Д. Комп'ютерна діагностика конструкцій промислових та цивільних будівель, споруд// Будівництво України. - 2006. - №9. - С. 45-47.

54. Методичні рекомендації по визначенню основних правопорушень у галузі будівництва. /Єсипенко А.Д., Романов С.В., Конопко Н.П., та ін. -- К.: Держкоммістобудування та архітектури, 1997. - 59с.

55. Єсипенко А.Д., Горделадзе М.В. Збірник законодавчих актів з дисципліни "Політика розвитку ЖКГ": Навч.посіб. -- К.: ДАЖКХ, 2002.- 74 с.

56. Єсипенко А.Д. Ремонтно-будівельне, шляхове господарство та проектне виробництво. Навч.посіб. -- К.: ДАЖКХ, 2002.- 88 с.

57. Єсипенко А.Д., Тронь О.Я. Моніторинг реконструкції житла - пріоритетний напрям розвитку житлової галузі // Будівельне виробництво- 2006.- №47 - С. 25-29.

58. Методичні рекомедації щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій. Затверджені наказом Держбуду від 05.09.01 № 276.

59. Управління техногенною безпекою об'єктів підвищеної небезпеки. /Стоєцький В.Ф., ДранішніковЛ.В., ЄсипенкоА.Д., та ін. - Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. - 424 с.

Размещено на Allbest.ru