Проектування складської будівлі з адміністративно-побутовими приміщеннями

Таблиця 3.1. Монтажних елементів

Таблиця 3.2. Підбір такелажни пристосувань.

3.3 Розрахунок такелажного пристосування

Організація і методи праці бригади.

Підготовку місця установки плити покриття виконують монтажники М₅, М₄ і М_3-1 за допомогою молотка, зубила, стального метра, щітки. Монтажники М₅ і М₄ знаходяться на раніше змонтованих і закріплених плитах покриття, очищають стіни і наносять осеві риски. Монтажник М₃ і М₂ переносять до місця укладки плит зварювальний кабель, інструменти і підготовлюють їх до роботи.

Підготовка плит покриття до підйому.

Виконує монтажник - стропувальник М₃ за допомогую 4 - х віткового стропа, молотка, зубила і стяжок з пенькового канату. Монтажник - стропувальник М₃ перевіряє манкіровку плити покриття, її геометричні розміри, розміщення її опорних закладних деталей. За допомогою молотка і зубила очищають закладні деталі від напливу бетону. При необхідності відчиняють монтажні петлі, згрібають сміття з поверхні плити. Потім виконують стропову плити і кріплять на одній із монтажних петель відтяжок.

Підйом і встановлення плити покриття. Виконує вся бригада. Монтажники М₅ і М₄ знаходяться безпосередньо у місцях установки на раніше змонтовані закріплені плиті даної секції, а монтажник - стропувальник М₃ на плитах попередньої секції. Монтажник М₂, стоячи на землі утримує від коливання плити покриття відтяжкою. Всі вони приймають подану плиту за грань і укладають її на місце установки. По команді монтажника М₅ машиніст крану плавно опускає плиту. Якщо плита на 20 - 30 см виступає за опору монтажники ломами регтують її. Підйом і переміщення плити покриття до місця установки виконує монтажник - стропувальник М₃. монтажник - стропувалник подає команду машиністу крану, що провести пробний підйом плити. Потім, в процесі основного підйому і переміщення плити до місця установки орієнтує поити в просторі, передбачає її повороти на крюку крана.

Розстроповка плити.

Виконують монтажники М₅, М₄, М₃ за допомогою стропа, кувалди і відтяжок. Монтажник М₅ подає команду машиністу крану опускати гак. Монтажники розстроповують плиту і відкріпляють відтяжку від монтованої плити. Монтажник М₃ кувалдою засипляє монтажні петлі.

Системи контролю якості. Перелік актів на сховані роботи.

При контролі якості плит покриття відхилення геометричних розмірів від нормативних допускаються + 5 мм; по довжині плити; +10 мм; на плозину +8 мм; різниця діагоналей плити + 12мм. При монтажі плит покриття до схованих робіт ми відносим і актуєм такі роботи, як зварювальні і антикорозійний захист.

3.6 Техніка безпеки

де P_skl - кількість матеріалів, деталей, конструкцій необхідних для виконання плану будівництва на розрахунковий період;

Т - тривалість розрахункового періоду, дн;

ТН - норма запасу матеріалів, дн;

k₁ - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склади

Sтр = Pskl q

де S_тр - корисна площа складу, м²;

q - норма складування на 1 м² підлоги площі складу з урахуванням отворів і проходів, приймається по розрахункових нормативах, м2.

Остаточна площа складів призначаємо з урахуванням коефіцієнта використання площі складу:

Sфакт = Sтр /

Таблица 3.5. Розрахунок площі складів

3.12 Розрахунок тимчасових будівель і споруд

Відповідно до "Гігієнічних вимог до пристрою і устаткування санітарно - побутових приміщень для робочих будівельних і будівельно-монтажних організацій" склад санітарно - побутових приміщень при кількості тих, що працюють в найбільш численній зміні від 15 чоловік і вище повинен відповідати даним.

Таблиця 3.6

Вбиральні служать для зберігання вуличного, домашнього, робочого одягу і взуття. Способи зберігання одягу: відкритий (на вішалках або у відкритих шафах), закритий (у закритих шафах) і змішаний. Допускається в побутових приміщеннях, розрахованих на бригаду з 10-15 чоловік, зберігання всіх видів спецодягу в одному приміщенні, але в різних шафах.

Приміщення для сушки спецодягу повинні мати площу з розрахунку 0,2 м2 на того, що кожного працює, користується сушкою в найбільш численній зміні. Вони забезпечуються опалювальними установками.

Туалети розміщуємо на відстані не більше 100 м від найбільш видаленого робочого місця. Кількість унітазів в туалетах встановлюється залежно від кількості тих, що працюють в одній зміні.

Питні установки розміщуємо на відстані не більше 75 м від робочих місць. Роздача води проводиться за допомогою фонтанчиків. Душові обладналися в спеціально обладнаних вагонах з розрахунку одна душова сітка на 5 чоловік при розрахунковій дії душової 45 хвилин після кожної зміни.

Визначаємо кількість працівників:

N_общ = ( N_раб + N_итр + N_служ + N_моп ) k_o

де N_общ - максимальна кількість робочих по календарному графіку зміни чисельності робочих, N_общ=42 чел - що складає 83,9%;

N_итр - чисельність інженерно-технічних працівників в зміні N_итр=11%, N_итр= 6 люд;

N_служ - чисельність службовців, N_служ = 3,6%, то N_служ = 2 чел.

N_моп - чисельність молодшого обслуговуючого персоналу і охорони, N_моп=1,5%, N_моп=1 люд.

k_o - коефіцієнт враховує відпустки і хвороби, k_o = 1,05

N_общ = (42 + 6 + 2 + 1) 1,05 = 54 чел

З них приймаємо, що чоловіків 38 ос., а жінок 16 ос.

Таблиця 3.7. Відомість розрахунку тимчасових будівель і споруд

3.13 Розрахунок кількості транспортних засобів

Кількість машин М, які необхідні, для перевезення певного виду вантажу автотранспортом по заданому маршруту визначають за формулою:

М = Q_доб / q_доб ,

де Q_доб - добовий вантажопотік даного виду вантажу, т;

Q_доб = Q_р / Т_р

q_доб - кількість вантажу, який перевозиться транспортним засобом за одну добу, т;

q_доб = q_ф Т_м К_т / t_ц

q_ф - фактична маса вантажу, який перевозять;

Т_м - тривалість розрахункового періоду роботи транспорту;

К_т - коефіцієнт змінності;

t_ц - тривалість циклу транспортного засобу, ч.

t_ц = t_н + 2l / v + t_m

де t_н - тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт, ч;

L - відстань перевезення вантажу, км;

V - середня швидкість при перевезенні вантажу, км/ч;

t_m - тривалість маневрів автомобіля при вантаженні і розвантаженні вантажу;

4. Охорона навколишнього середовища

4.1 Загальні положення

Проблема охорони навколишнього середовища потребує в її розробці спеціалістів різних галузей знань. В силу єдності природного середовища, глибокого внутрішнього взаємозв'язку всіх його компонентів і процесів, наукові розробки і рішення проблем повинні базуватися на цілому системному підході.

Задачі і конструктивні програмні дії по охороні і покращенню навколишнього середовища стають невід'ємною складовою частиною різних видів проектних робіт, починаючи від генеральної схеми розселення в масштабі країни і закінчуючи проектами детальної розробки і планування окремих елементів місця будівництва.

Вирішення екологічних проблем передбачає вміст цілого комплексу різних галузей знань - філософії, соціології, економіки, географії, екології.

В кожному проекті будівництва необхідно визначити оптимальний варіант в розділі екології. Зокрема, при будівництві житлового треба вирішити питання екологічного напрямку. Природу необхідно охороняти і примножувати в процесі її використання.

5.2 Екологічна характеристика району будівництва

Територія має спокійний рельєф. Основними елементами забруднення будуть: гази при роботі двигунів машин, шум автомобілів.

Господарсько-побутові і виробничі стоки після очищення на місцевих очисних спорудах, збираються в ставок-накопичувач, дощові стоки також.

В зоні будівництва переважають західні вітри, які і впливають на клімат на даній ділянці.

При проведенні інженерно-геологічних вишуків, грунтові води виявлені на глибині 12м. Грунт глинистий, який добре фільтрує воду. Пам'яток історії та культури на ділянці будівництва немає. Електропостачання буде здійснюватись від трансформаторної підстанції.

4.3 Стан ґрунтів

Ґрунти мають велике народногосподарське значення, вони є джерелом отримання продуктів харчування, відіграють визначальну роль в очищенні природних і стічних вод, які крізь грунт фільтруються. Грунтово-рослинний покрив планети є регулятором водного балансу суші, оскільки він поглинає, утримує і перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи. Це універсальний біологічний фільтр і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень. Тому користуватися ґрунтом слід розумно і бережно.

Основними засобами відновлення ґрунтів на оголених ділянках є насадження лісозахисних смуг, екологічно обґрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, періодична консервація угідь.

Охорона родючого шару ґрунту.

До початку будівництва передбачено зрізати родючий шар ґрунту товщиною 20см і розмістити у відвалах. Після закінчення будівництва його використовують для підсипних газонів.

Під час будівництва об'єктів відповідно технології будівельного виробництва і організації праці передбачено заходи, які виключають можливість виникнення ерозії ґрунтів - це дощова каналізація для відводу дощових і стічних вод.

4.4 Водні ресурси господарства, їх стан та охорона

Вода - один із найважливіших екологічних чинників, без якого життя неможливе. В результаті діяльності людини проходять зміни, вода забруднюється.

Фізичне забруднення виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинних домішок - піску, глини, мулу за рахунок змиву дощовими водами з розораних територій, надходження суспензій з діючих підприємств гірничорудної промисловості; пилу що переноситься вітром в суху погоду.

Хімічне забруднення води відбувається за рахунок надходження у водойми з стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного і органічного походження.

Біологічне забруднення водойм полягає у надходженні в них із стічними водами різних мікроорганізмів, спор, грибів. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки.

Теплове забруднення води спричиняється спуском у водойми підігрітих від ТЕС, АЕС та інших енергетичних установок.

Забруднені стічні води послідовно піддаються механічному, хімічному та біологічному очищенню.

Охорона поверхневих та підземних вод

Грунтові води на території залягають на глибині 12м. Хоч вони перекриті добре фільтруючим шаром глини, передбачені по охороні ґрунтових вод від забруднення. Для відводу стічних вод проектується дощова каналізація з дощеприймачами. Після часткового очищення ці води зливають у ставок-накопичувач. Зі сторони пониження запроектована канава, яка відводить брудні води у фільтровідстійник.

4.5 Охорона атмосферного повітря

Третім найважливішим екологічним чинником, який потребує охорони та систематичного контролю за його станом є атмосферне повітря.

Забруднення повітря частково буде поглинатися зеленими насадженнями і частково розсіюватися північно-західними вітрами в напрямку від міста. На шляху руху забрудненого повітря проектується зона зелених насаджень.

Покращення санітарно-епідеміологічного стану

5.1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників при кам'яних роботах

Будівельне виробництво відрізняється від сучасних високомеханізованих промислових підприємств цілим поряд санітарно-гігієнічних особливостей, що вимагають специфічних підходів до вирішення виникаючих проблем:

- постійне переміщення робочих місць і знарядь праці, обумовлене характером виконуваних робіт, що змінюється, і що викликають необхідність постійно вирішувати проблеми безпеки праці;

- недостатній рівень автоматизації робочих процесів, що викликає необхідність посиленої уваги до виробничої ситуації, що змінюється, і значних фізичних витрат;

- особливу небезпеку для тих, що працюють створює виконання робіт на висоті, особливо в умовах недостатньої освітленості.

Ці особливості умов праці робочих будівельників визначають специфіку форм і методів санітарно-гігієнічного і медичного обслуговування будівництв.

- При виконанні кам'яних робіт, одним з небезпечних основних чинників є робота на висоті. Основна причина травматизму - падіння з риштувань із-за недостатньої міцності настилів, поручнів, а також із-за порушення координації рухів від монотонності виконуваних робіт.

- Самопочуття і працездатність людини залежить від метеорологічних умов виробничого середовища, під якими розуміють наступні чинники: температуру, вологість і швидкість руху повітря, барометричний тиск, випромінювання. Ці чинники впливають на людину, найчастіше, сумарно, взаємно підсилюючи або ослабляючи, один одного і можуть бути як сприятливими, так і несприятливими.

- Оскільки кам'яні роботи проводяться на відкритому повітрі, то на робочого впливають всі ці чинники. Так, висока сонячна активність може привести до перегріву організму. При цьому збільшується притока крові до периферійних кровоносних судин. Унаслідок розширення судин кількість що протікає по ним крові і тепловіддача організму збільшується, що приводить до обезводнення організму. При дуже низькій вологості (<20%) організм людини розслабляється, із-за чого знижується працездатність. Дуже висока вологість (>80%) порушує процес термоізоляції. Піт, що виділяється, не випаровується, а стікає по поверхні тіла. Особливо несприятливе поєднання високої вологості і температури при виконанні фізичної роботи.

Враховуючи, що процес кам'яної кладки є комплексним, в нього можна включити наступні допоміжні процеси:

доставка матеріалів на будівельний майданчик автотранспортом;

- внутрішньо майданчикові транспортні роботи, подача матеріалів до місця виробництва робіт;

- навантажувально-розвантажувальні роботи;

- монтаж і демонтаж будівельних риштувань.

Таким чином, при комплексному розгляді процесу кам'яної кладки, на додаток до вищенаведених, можна виділити наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:

1.При доставці будівельних матеріалів - рухомий транспорт (наїзд на робочого в результаті відмови гальм)

2. Доставка матеріалів до місця виробництва робіт, при навантажувально-розвантажувальних роботах - переміщення виробів, матеріалів.

Причинами можуть бути:

застосування пристроїв і пристосувань що не відповідають вимогам безпеки;

- не застосування знакової і ін. видів сигналізації при переміщенні вантажів підйомний - транспортним устаткуванням;

- неправильного розміщення і укладання вантажів в місцях виробництва робіт і в транспортні засоби .

Навантажувально-розвантажувальні роботи слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002.-75.

При і перестановці риштувань і зміні рівня - падіння матеріалів і конструкцій, падіння робочих з висоти, отримання травм і ударів при виробництві робіт.

Причина виробничого травматизму при використанні лісів і подмостей можна розділити на основні категорії: технічні (проектні), організаційні, технологічні.

До першої категорії відносяться причини, викликані незадовільним проектуванням риштувань без урахування умов роботи конструкції. До другої - причини, пов'язані з експлуатацією лісів: перевантаження лісів, застосування випадкових опор, втрата стійкості унаслідок неправильного кріплення, відсутності суцільних настилів, різного роду динамічних дій на елементи конструкцій. Третю категорію причин складають випадки, пов'язані з низькою якістю виготовлення елементів конструкцій, з відступом від проектних розмірів і недотриманням технічних умов при монтажі і демонтажі риштувань.

Організаційні причини

а) Недоліки в навчанні, а також незадовільний інструктаж тих, що працюють - можуть відбутися унаслідок недбалого відношення самих робочих, так і по недобросовісній лінійних працівників (майстрів), перевіряючи рівень знань робочих, а також рівень їх знань по ТБ при виконанні робіт по зведенню будівлі. Після інструктажу працівник підтверджує факт його проходження - розписується в журналі по ТБ.

б) Низька трудова дисципліна - розвивається із-за слабкого контролю з боку бригадира або майстра, а також по халатності робочих. Слідством можуть стати порушення: безлиста робочого місця може стати причиною падіння робочого, тому робоче місце необхідно періодично упорядковувати;

в) Використання робочих не відповідно до їх кваліфікації, відбувається із-за халатності майстра при видачі робочому наряду на виконання робіт, що вимагають вищої кваліфікації, ніж є у робочого. Тоді відбуваються помилки в поведінці і реакціях на виробничу ситуацію;

г) Недостатній нагляд з боку ІТР, внаслідок цього відбуваються більшість нещасних випадків і травм на виробництві. Недостатній контроль відбувається унаслідок злочинної халатності і може привести до вище перелічених порушень;

д) Порушення режиму роботи і відпочинку відбувається найчастіше під час «авралів» на будівельному майданчику, а також чисто фізіологічних особливостях конкретної людини. Через це може відбутися зниження пильності робочих, погіршення самопочуття, що приводить до нещасних випадків від падіння з риштувань, падіння вантажу;

е) Невідповідність спецодягу і засобів індивідуального захисту умовам роботи відбувається через недогляд з боку ІТР. Так, незручні рукавиці можуть привести до випадання цеглини з руки робочого, а незручний спецодяг до падіння його самого.

Психофізіологічні причини

Визначаються такими чинниками, як: систематичне тривале перенапруження окремих м'язових груп, значна величина статичних навантажень, незручна поза, що приводить до розширення вен, тромбофлебіту, невритів і ін.

Значний вплив також надає неврівноваженість нервової системи, стомлення, хворобливий стан, наслідки і ускладнення від перенесених захворювань і ін.

Технічні причини

а) Відсутність або недосконалість огорож відбувається унаслідок недогляду з боку ІТР. Може привести до падіння робочих з риштувань під час виконання робіт по зведенню стенів будівлі, а також під час того, що спирається робочої на поручні огорожі подмостей;

б) Із-за пошкодження ізоляції силового кабелю виникає небезпека поразки робочих електричним струмом. Для запобігання цій небезпеці роблять заземлення;

в) Недосконалість конструкцій монтажного оснащення: пристрої дистанційної розстроповки необхідно періодично випробовувати, щоб уникнути несправностей в управлінні дистанційної розстроповки, що може привести до передчасної розстроповки конструкції і падіння її з висоти і отримання робочими травм і каліцтв;

г) До падіння матеріалів при вантаженні і розвантаженні може привести неправильна строповка матеріалів, зокрема, цеглини. Він може розсипатися з висоти, що може привести як до людських жертв, так і до матеріального збитку. Тому, перед підйомом піддонів з цеглою необхідно переконається в правильності і надійності розстроповки;

д) Можливість обвалення штабелю, ця небезпека виникає при складуванні цеглини. Відбувається при неправильній установці дерев'яних підкладок і не доброякісному плануванні складського майданчика. При складуванні необхідно приділяти належну увагу цим чинникам;

е) Недолік освітленості робочого місця, приводить до короткочасного погіршення зору робочого, а при тривалій роботі за таких умов - до постійного. Щоб уникнути цього, необхідно проектувати достатній рівень освітленості, а також проводити профілактичні огляди стану здоров'я робочого;

ж) Наявність постійного шуму від працюючих механічних установок і постукування цеглини під час виконання кладки, може привести до зниження слуху;

з) Одним з небезпечних чинників при кладці стенів є обтісування цеглини, в процесі чого може відбутися травмування осколками цеглини органів зору робочого, травмування молотком рук робочого.

5.2 Заходи щодо запобігання дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників при виробництві кам'яних робіт

До початку виробництва будівельно-монтажних робіт кожен будівельний об'єкт обов'язково повинен бути забезпечений проектною документацією по організації будівництва і безпечному виробництву робіт. Проектні рішення по охороні праці повинні бути конкретними і відповідати реальним умовам будівництва. Заходи щодо охорони праці повинні входити в комплекс питань організації будівництва і технології виробництва робіт.

Заходи щодо техніки безпеки при виконанні кам'яних робіт діляться на дві групи: при роботі на висоті і при роботах, що виконуються, нижче за нульову відмітку. Така умовна класифікація викликана тим, що заходи щодо техніки безпеки і в першому, і в другому випадках мають істотні відмінності.

Контейнери або піддони, вживані при доставці стінних матеріалів на будівлю, що будується, повинні мати конструкцію, що виключає можливість мимовільного розкриття бічних огорож, відділення піддонів і випадання матеріалів під час підйому. Цеглина і розчин на робочих настилах розташовують відповідно до схем завантаження лісів.

При кладці стенів заввишки більше 7 метрів по периметру зовнішніх стенів влаштовують інвентарні захисні козирки. Перший ряд козирків повинен мати суцільний настил, його навішують на висоті не більше 6 метрів від землі і залишають на цьому рівні до зведення стенів будівлі на всю висоту. Ширина захисних козирків приймається на менше півтора метри, вони встановлюються з ухилом до стіни в 1100 і зазором між стіною будівлі в 50 мм. Захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене навантаження і зосереджене навантаження не менше 1600 Н (160 кгс), прикладену до середини прольоту. Під час пристрою і зняття козирків робочі забезпечуються перевіреними запобіжними поясами, що прив'язуються до стійких елементів будівлі. Не дозволяється ходити по козирках, використовувати їх як подмостей і складати на них будівельні матеріали.

Профілактичними заходами щодо техніки безпеки є вимоги до технології виробництва робіт, які необхідно дотримувати при зведенні зовнішніх і внутрішніх стенів. До них відносяться обов'язковість пристрою міжповерхових перекриттів, з яких проводиться кладка стін наступного поверху, дотримання рівня висоти кладки після кожного переміщення засобів підмощування не менше чим на 0,7 метра вище за робочого наздогнала або перекриття, заповнення отворів віконними і дверними блоками, розшивання швів кладки після укладання кожного ряду, не допускаючи проведення цій операцій стоячи на стіні. Кладка стін без пристрою міжповерхових перекриттів (з тимчасового настилу по балках), а також майданчики не допускається. При висоті стенів нижче за рівень на 0,7 метра кладку слід виконувати, застосовуючи запобіжні пояси.

Керамічні камені і облицювальні плити при обробці фасаду встановлюють за допомогою тимчасових кріплень, які не знімають до тих пір, поки рівень цегляної кладки не досягне верху плити і кладка не придбає міцність, встановлену проектом. Тимчасові кріплення облицювальних плит не можна упирати і закріплювати за настили і стійки риштувань.

Для безпечного ведення цегляної кладки, що виконується вище за 1 метр над рівнем землі, перекриття поверху. У будівництві застосовують інвентарні засоби підмощування, виготовлені по типових проектах.

Риштування вмонтовуються на заздалегідь спланованому і утрамбованому майданчику поетапно в послідовності, передбаченій робочим проектом і проектом виробництва робіт, під керівництвом відповідальної особи, що призначається з числа інженерно-технічних працівників будівництва. Збірка риштувань починається від кута будівлі і ведеться ярусами на всю довжину вмонтованої секції.