Вимоги до якості виконання будівельних робіт

Перемикач повинен бути триполюсним, трипозиційним, з номіналом струму 50А. Він повинен приєднуватись до конектора генератора.

3.3 Внутрішнє та аварійне освітлення

Контейнер обладнується високоефективними освітлювальними приладами з люмінесцентними лампами, що монтуються на стелі. Повинні встановлюватись два комплекти освітлювальних приладів, по дві лампи денного освітлення потужністю 36 Ватт в кожному. Для користування освітленням біля вхідної двері повинен встановлюватись подвійний вимикач панельного типу.

При цьому повинен бути встановлений окремий світильник з люмінесцентною лампою для аварійного освітлення з вбудованими батареями, що дають можливість автономної роботи протягом 4 годин, а також зарядний пристрій. Аварійне освітлення повинне бути обладнаним аналогічним вимикачем з можливістю попередження розряду батарей.

3.4 Допоміжні розетки

Необхідне встановлення двох допоміжних розеток всередині контейнеру. Розетки повинні бути з жорстким корпусом з ПВХ, подвійні, 16А, з верхнім та нижнім контактами заземлення.

Кондиціювання повітря

Для підтримання необхідного мікроклімату всередині контейнеру повинна бути передбачена можливість застосування кондиціонерів повітря промислового призначення.

Технічні умови на системи кондиціювання повітря:

Конструкція систем кондиціювання повітря повинна забезпечувати можливість їх використання в середовищі з жорсткими вимогами безпеки на виробництві (обмежена площа та експлуатація обладнання, що не потребує технічного обслуговування).

Автоматична подача повітря ззовні повинна забезпечувати енергозбереження та утримання температури повітря, що проходить кондиціювання, враховуючи температуру зовнішнього середовища.

Температура повинна утримуватись на рівні 20° 2°C.

Вихідна потужність 5,7, 10 кВт.

Потужність нагріву 2 кВт.

Функція повітряного фільтру.

Працездатність при температурі зовнішнього повітря в межах -30°C +50°C.

Автоматичний перезапуск системи з вибраними параметрами при відновленні роботи після аварійного вимкнення електроживлення.

Здатність працювати в режимі природного охолодження від DV - 48V (аварійне вимкнення електроживлення).

Можливість монтажу зовнішнього блоку (противандального типу) з необхідним рівнем шумової та температурної ізоляції.

Можливість з'єднання системи кондиціювання повітря з вентиляційною системою.

Можливість збору води, що конденсується, з подальшим її відведенням по дренажному каналу із контейнера (приміщення).

Строк служби компресора - не менше 10 років.

Конструкція системи кондиціювання повітря:

Зовнішній блок вміщується в противандальний кожух;

З'єднання трубок подачі хладагенту між собою виконується пайкою;

Об'єм, який займає обладнання внутрішнього блоку, повинен бути в межах 0,36 кубічних метрів (встановлення на підлозі або монтаж поблизу стелі);

Як що виникає потреба, для забезпечення номінального температурного режиму крім кондиціонерів встановлювати обігрівні панелі, з автоматичним включенням при зниженні температури зовнішнього середовища менше -10 °С.

3.4 Електроживлення та розподільний силовий щит

Електроживлення приєднується до БС через зовнішній та внутрішній розподільні силові щити. Зовнішній щит має бути обладнаний головним рубильником або трифазним автоматом.

Щит всередині контейнеру повинен бути обладнаний малими автоматичними рубильниками, що забезпечують захист кожного кола. Повинні встановлюватись автомат захисту, що забезпечує скидання при перенапрузі/ падінні напруги. Рівень вхідного захисту щита повинен бути IP 40. Щит повинен бути обладнаний з'єднаннями із шинами заземлення та нейтралі. Всі щити повинні комплектуватись дверцятами із замками.

3.5 Система контролю

Система контролю забезпечує слідкування та виведення повідомлень при спрацюванні аварійних сигналів зв'язку, аварійних сигналів зміни умов навколишнього середовища та охоронної сигналізації. Пристрій повинен керуватись за допомогою клавіатури або через з'єднувач RS 232 (Інтерфейс користувача).

Мінімальні вимоги до сигналізації є наступними:

Контроль доступу на об'єкт (самовільне проникнення).

Припинення основного електроживлення БС.

Вихід із строю обладнання, як то: кондиціонер, сигнальне освітлення, тощо.

Температурний режим, визначений вище .

4. Роботи з монтажу антени та фідерів

4.1 Загальні положення

В цьому розділі визначаються мінімальні вимоги до монтажу фідерних кабелів, антени та антенних перемичок; також наводяться мінімальні вимоги до процедур випробування, що забезпечують їх належний монтаж та робочі параметри.

Докладні вимоги. Антени GSM та TMA

В залежності від типу антени, що застосовуватиметься, повинні виконуватися наступні вимоги до монтажу:

4.2 Вимоги до встановлення антени

Слід застосовувати стандартні монтажні кронштейни, що постачаються виробником.

Антени повинні розташовуватись у вертикальній площині з допустимим відхиленням +/- 1 градус. Розташування антени в горизонтальній площині відповідно до вказівок повинне здійснюватись з допустимим відхиленням +/-5 градусів. Регулювання механічного нижнього кута нахилу антени також повинне виконуватись відповідно до вказівок. Всі стійки антени повинні обладнуватись стрижневими блискавковідводами (метод 45°). Всі з'єднання до антени та кабелі повинні бути захищеними від вологи перед експлуатацією.

4.3 Кабельні перемички антен

Для виконання кабельних перемичок антен повинні використовуватись кабелі високої гнучкості або гнучкі кабелі діаметром Ѕ” стандартної довжини 1,0 м, 1,5 м, 2,0 м або 3.0 м.

З'єднання між фідерним кабелем та кабельною перемичкою повинні виконуватись наступним чином:

Роз'ємне з'єднання повинне герметизуватись за допомогою самоклеючої стрічки й додатково захищатись від ультрафіолетового опромінювання стрічкою з ПВХ (або аналогічним матеріалом) в три шари з 50 % напуском. Для захисту з'єднувачів від клею можливе застосування термоусадкової трубки разом зі стрічкою з ПВХ.

Кабельна перемичка повинна виконуватись з використанням прийнятних кабельних затискачів, при цьому кабелі повинні прокладатись поблизу будь-яких з'єднань таким чином, щоб попередити будь-який зсув до точок з'єднання (наприклад, кабельні затискачі поблизу з'єднання з обох кінців монтажної рамки на кінці фідерного кабелю всередині контейнера або апаратної).

Хомути для стяжки кабелів можуть застосовуватись тільки при неможливості кріплення затискачів. Як правило, допускається застосування тільки хомутів, захищених від ультрафіолетового випромінювання.

4.4 Фідерний кабель

Загалом, заземлення фідерного кабелю повинно виконуватись за антенною перемичкою й перед вводом кабелю до будівлі/контейнеру.

Максимальна відстань між точками заземлення для вертикального фідера на сталевій башті повинна бути не більше 50 м, на залізобетонній башті або димовій трубі - не більше 30 м.

При прокладенні кабелю в горизонтальній площині на даху (із захистом - кабель покривається сталевим кожухом, приєднаним до системи заземлення будинку через кожні 20 м), фідерний кабель повинен бути заземленим за антенною перемичкою та перед вводом кабелю в будинок/контейнер.

Максимальна відстань між точками заземлення для фідера в цьому прикладі не повинна перевищувати 50 м.

Необхідно вживати заходів з уникнення пошкоджень оболонки кабелю при його прокладенні.

Антенний фідерний кабель повинен позначатись з обох кінців, причому позначки повинні бути стійкими до погодних умов.

5. Монтаж обладнання БС

5.1 Загальні положення

Перед монтажем технологічного обладнання субпідрядник повинен завершити всі роботи з облаштування об'єкту, визначені в розділі „Архітектура та будівельна частина” проектної документації.

Монтаж обладнання повинен виконуватись згідно з планом.

Обладнання повинне розміщуватись таким чином, щоб забезпечувати наступне:

Нормальну експлуатацію згідно з функціональними можливостями та положеннями технічних умов;

Зручне прокладення та приєднання кабелю до обладнання з урахуванням вимог нормативно-технічної документації стосовно радіусу згинання кабелю;

Наявність доступу до блоків, відкриття дверей, вільного доступу до точок кріплення;

Виконання вимог техніки безпеки та гігієни виробництва при монтажі та технічному обслуговуванні обладнання;

Можливість виконання профілактичних перевірок та ремонту обладнання;

5.2 Норми розміщення

Тип обладнання, яке повинне встановлюватись, визначається власником.

Методи монтажу та кріплення, а також навантаження на перекриття визначається в залежності від кількісних показників обладнання (кількість стійок блоку живлення, їхня вага).

Обладнання, як правило, встановлюється рядами по периметру приміщення.

Необхідність в доступі до бокових та задніх стінок технологічного обладнання БС та RRL відсутня; всі з'єднання виконується через верхню частину. Виходячи з цього, відстань між задніми стінками обладнання та будівельними конструкціями приміщення може складати від 50 до 100 мм.

Ширина необхідних для технічного обслуговування проходів між рядами (при розміщенні в два ряди), а також між стіною та передніми панелями в ряді (при розміщенні в один ряд), повинна бути не меншою за 1,2 м.

Опалювальні прилади в пристосованих приміщеннях повинні бути демонтовані. При неможливості демонтувати, системи опалення закриваються декоративними діелектричними панелями.

Обладнання з настінним монтажем, яке має індикаторні пристрої, встановлюється таким чином, щоб органи управління та індикатори знаходились на висоті 1,6 + 0,1 м від підлоги.

Вільна площа під обладнанням, змонтованим на стіні, повинна бути не меншою за 0,8 x 0,8 м.

5.3 Вимоги щодо кріплення обладнання

В залежності від кількості одиниць обладнання, навантаження на перекриття може бути в межах від 450 до 1000 кг/м2.

Рекомендується кріпити обладнання, що встановлюється на підлозі (стійки БС, стійки PS, Зовнішній блок, стійки РРС) до металевих конструкцій (рам, швелерних балок і т. ін.).

Вибір засобів кріплення за асортиментом повинен відбуватися згідно з конструкторською документацією на обладнання.

Розвантажувальні рами сприяють розподілу навантаження на настил (перекриття), повинні застосовуватись з урахуванням ваги встановлюваного обладнання.

Обладнання повинне кріпитись таким чином, щоб забезпечувалась можливість монтажу та демонтажу будь-якої одиниці обладнання незалежно від інших.

В окремих випадках, в залежності від особливостей конструкції та ваги обладнання, допускається встановлення обладнання безпосередньо на підлозі без закріплення.

Сталеві конструкції пристроїв БС можуть фарбуватись в будь-який колір, включаючи чорний.

Будь-яке обладнання з настінним монтажем вагою до 7 кг повинне кріпитись до залізобетонних або цегляних стін за допомогою дюбелів (штифтів) (при кріпленні до існуючих стін), а до гіпсокартонних перегородок - за допомогою шурупів зі спеціальними вставками.

Обладнання вагою понад 7 кг повинне кріпитись за допомогою анкерних або стяжних болтів.

Не допускається кріплення до гіпсокартонних перегородок обладнання вагою понад 20 кг.

5.4 Прокладання кабелів

Прокладка технологічних кабельних мереж у приміщеннях БС повинна здійснюватися відкрито по встановлених металоконструкціях (кабельростах).

Кабелі живлення 220/380 В слід прокладати по кабельросту в сталевій трубі окремо від низьковольтних кабелів.

Кабелі розеточної мережі і освітлення 220 В, 50 Гц слід прокладати в пластмасових коробах (типу фірми "LEGRAND") по стінах та потолку.

Спосіб прокладки кабелів і проводів (далі кабелів) слід вибирати з урахуванням:

розташування устаткування в приміщенні;

призначення кабелів, їхньої кількості, марок і діаметрів;

конструктивних особливостей устаткування в залежності від місця вводу кабелів;

архітектурно-будівельних особливостей будівлі;

виконання найменшого обсягу робіт при будівництві і монтажі;

забезпечення мінімальної довжини кабельних трас.

Для прокладки станційних кабелів БС і РРС повинні застосовуватися відкриті повітряні жолоби (секції, лотки, кабельрости) шириною 400 мм.

Жолоби повинні встановлюватися уздовж рядів устаткування (рядові жолоби) із кріпленням до стін на кронштейнах, під перекриттям на підвісах, або в деяких випадках безпосередньо по каркасах устаткування.

У приміщеннях БС, доступних тільки для обслуговування спеціально навченого персоналу, висота розташування відкрито встановлюваних жолобів не нормується.

Конструкції для відкритої прокладки кабелів без механічного захисту (повітряних жолобів) виходячи з конструктивних особливостей устаткування БС і РРС повиннi прокладатися на висоті не менше 2,3 м від рівня підлоги (не менше 0,1 м від стелі).

Для проходу кабелів і кабельних потоків через будівельні елементи помешкання (перегородки, стіни, перекриття) слід передбачати закладні труби або прорізи з металевим обрамленням.

Кабелі одного призначення, що прокладаються по одній трасі, як правило, повинні формуватися в кабельні пакети. Висота прошарків не повинна перевищувати 100 мм.

У пакетах кабелі повинні бути покладені рівно, без перехрещувань, відповідно до їхнього діаметра.

Кабелі в пакетах повинні бути скріплені бандажами з полівінілхлориду товщиною 1 мм, шириною 10 мм. Відстань між бандажами - не більш 500 мм.

При рівнобіжній прокладці кабелів по одній трасі повинні дотримуватися такі вимоги:

кабелі високочастотні, по яких, здійснюється передача сигналів із різними рівнями потужності, повинні прокладатися на відстані не менше 100 мм один від другого;

кабелі ланцюгів низької частоти з низьким рівнем потужності, а також ланцюгів керування, блокування, сигналізації і захисту повинні прокладатися на відстані не менше 100 мм від кабелів електроживлення і кабелів низької частоти з високим рівнем потужності.