Фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті та отримання нових біологічно активних субстанцій різної спрямованості дії

3,73±0,01

1,15±0,01

В.клейка

2,68±0,01

2,12±0,01

6,70±0,01

1,08±0,01

В.пухнаста

3,05±0,03

3,06±0,02

3,14±0,03

2,33±0,01

В.сіра

2,47±0,02

2,50±0,02

2,46±0,01

1,18±0,01

В.червона

4,03±0,03

2,80±0,02

4,80±0,01

1,52±0,01

Л.звичайна

1,52±0,02

1,52±0,01

1,23±0,04

2,27±0,01

“Дар Павленко”

1,21±0,03

1,60±0,02

2,87±0,04

4,22±0,01

“Превосходный 2”

1,50±0,03

1,50±0,03

2,75±0,04

3,51±0,01

Г.звичайний

3,38±0,01

3,37±0,01

7,53±0,01

3,55±0,01

Г.східний

2,89±0,02

2,05±0,02

7,32±0,02

3,88±0,01

Г.Турчанінова

3,12±0,02

1,87±0,02

6,83±0,01

4,11±0,01

Х.звичайний

1,82±0,01

1,82±0,01

1,34±0,01

2,60±0,01

Найбільш варіабельним в межах порядку критерієм для пагонів є вміст флавоноїдів, що коливається в 24 рази. Вміст гідроксикоричних кислот в пагонах порядку коливається в 14,8 рази. Менші коливання в межах порядку спостерігаються для вмісту дубильних речовин (в 11 разів) та суми катехінів (в 3,3 рази). Понад 2 % суми гідроксикоричних кислот містять пагони 2 видів вільхи - в. червоної та в. пухнастої (2,06±0,01% та 2,51±0,01% відповідно). Найбільший вміст флавоноїдів притаманний пагонам рослин роду вільха: понад 3 % - в пагонах в. червоної (3,12±0,01%), в. клейкої (3,08±0,01%) та в. пухнастої (3,06±0,01%) та понад 2 % - в пагонах в. Максимовичева (2,21±0,01%), в. зеленої (2,25±0,01%) та в. сірої (2,06±0,01%). Найбільший вміст дубильних речовин характерний для пагонів ліщини сорту “Дар Павленко” (6,87±0,09%) та пагонів в. червоної (6,80±0,05%). Вміст суми катехінів в пагонах рослин порядку березоцвіті становить понад 1 %. Проведені дослідження динаміки накопичення суми окислюваних фенолів, флавоноїдів та дубильних речовин в листі та корі л. звичайної дозволили встановити оптимальні терміни для заготівлі листя - початок травня - кінець липня (з точки зору накопичення флавоноїдів), протягом усього вегетаційного періоду (з точки зору вмісту решти груп фенольних сполук), а для кори - весняні місяці, а також кінець червня і серпня, що можна враховувати при встановленні термінів проріджування культивуємих ліщин.

Таблиця 7. Кількісний вміст різних груп фенольних сполук в пагонах деяких представників порядку Березоцвіті за (m=5, в %, в перерахунку на абсолютно сухий залишок)

№ п/п	Назва виду рослини	Кількісний вміст
		суми гідроксико-ричних кислот в розрахунку на хлорогенову кислоту	суми флавоноїдів в розрахунку на гіперозид	суми дубильних речовин в розрахунку на танін	суми катехінів в розрахунку на (-)-катехін
	Б.бородавчаста	0,90±0,01	0,09±0,01	1,89±0,01	2,18±0,01
	Б.вільховидна	1,02±0,02	0,05±0,01	0,63±0,05	3,05±0,01
	Б.даурська	1,08±0,01	0,06±0,01	0,65±0,03	2,66±0,01
	Б.новоаляскінська	0,77±0,02	0,08±0,01	0,65±0,03	3,41±0,02
	Б.пухнаста	1,00±0,02	0,12±0,06	0,93±0,03	2,07±0,01
	Б.ребриста	0,96±0,02	0,07±0,01	0,82±0,02	3,02±0,01
	В.зелена	1,56±0,01	2,25±0,01	3,75±0,06	1,51±0,01
	В.клейка	1,72±0,01	3,08±0,01	3,44±0,05	1,08±0,01
	В.Максимовича	1,90±0,02	2,21±0,01	2,84±0,08	1,96±0,01
	В.пухнаста	2,51±0,01	3,06±0,01	3,14±0,08	1,46±0,01
	В.сіра	1,91±0,02	2,06±0,01	3,47±0,05	1,64±0,01
	В.червона	2,06±0,01	3,12±0,01	6,80±0,05	1,61±0,01
	Л.звичайна	0,27±0,01	0,17±0,01	3,03±0,07	3,71±0,01
	Л.манчжурська	0,24±0,02	0,16±0,02	3,67±0,08	3,53±0,03
	“Дар Павленко”	0,30±0,02	0,15±0,01	6,87±0,09	3,32±0,03
	Г.звичайний	-	0,14±0,01	5,34±0,05	1,98±0,01
	Х.звичайний	0,17±0,01	0,13±0,01	3,73±0,04	2,46±0,01

Примітка: “-“ - кількісний вміст неможливо визначити із-за незначної кількості сполук.

Результати кількісного визначення ряду груп БАР були використані при розробці проектів АНД на сировину.

Розробка технології отримання біологічно активних субстанцій з рослин порядку березоцвіті (глава 5). Першим етапом роботи було визначення технологічних параметрів сировини - листя та кори найпоширеніших представників порядку. Результати наведені в табл. 8. Наступним етапом досліджень явився вибір оптимальних технологічних параметрів процесу отримання густих екстрактів з листя г.звичайного, листя б. бородавчастої, кори в. клейкої. Математичне планування експерименту за допомогою статистичної графічної системи STATGRAPHICS Plus for Windows дозволило вибрати оптимальні умови отримання густого екстракту з листя г. звичайного: співвідношення сировина-екстрагент - 1:10, час настоювання - 24 години, кратність зливів - 2, вид екстрагенту - 35 %-вий спирт етиловий. При сполученні цих рівнів факторів вихід екстракту сягає 25,51 %, а вміст суми окислювальних фенолів (в розрахунку на абсолютно суху речовину - 8,36 %, що становить понад 88% від їх вмісту в екстракті, що отриманий за оптимальних умов вилучення цієї групи сполук.

Вперше нами була розроблена технологічна схема отримання густого екстракту листя б. бородавчастої. За виходом суми окислювальних фенолів оптимальні рівні вивчаємих параметрів отримання екстракту з листя б. бородавчастої становлять: співвідношення сировина-екстрагент - 1:11, час настоювання - 36 годин, кратність зливів - 3, вид екстрагенту - 50 %-вий спирт. При сполученні цих рівнів факторів вихід екстракту становить 17,23 %, а вміст суми окислювальних фенолів (в розрахунку на абсолютно суху речовину) сягає 9,06 %. Був обраний оптимальний екстрагент для вилучення біологічно активних сполук з кори в.клейкої. Для екстрагування використовували (у ряду збільшення полярності): н-бутиловий спирт, ацетон, 96% етиловий спирт, 70% етиловий спирт, вода. Оптимальним екстрагентом обраний 70% спирт етиловий. Виходячи з отриманих даних встановили наступні оптимальні умови вилучення екстрактивних речовин та суми окислювальних фенолів з кори в. клейкої: співвідношення сировина: екстрагент - 1:15, температура екстракції 70^оС, вид розчинника - 70% етиловий спирт. Вдосконалено технологію отримання альтану-субстанції з суплідь в.клейкої та в.сірої. При цьому з технологічного циклу виключений такий небезпечний розчинник як етиловий ефір оцтової кислоти та збільшений вихід кінцевого продукту з 4-7 % до 8-10 %. Вперше розроблена технологія одержання елгацину-субстанції з відходів виробництва “Альтану”-субстанції. Вперше запропоновано єдину схему комплексної переробки сировини при отриманні субстанцій альтану та елгацину.

Розроблено проект технологічного регламенту виробництва елгацину-субстанції з суплідь в. клейкої. Розроблено пусковий регламент на виробництво альтану ПУР 64-23518596-173-98. Технології отримання густих екстрактів з листя б. бородавчастої та кори в. клейкої оформлено проектами технологічних регламентів та апробовано в умовах ТОВ “Фармацевтична фірма “Здоров'я”.

Стандартизація сировини рослин порядку березоцвіті та отриманих з неї біологічно активних субстанцій (глава 6).

Порівняльне морфолого-анатомічне і гістохімічне вивчення вегетативних органів представників порядку березоцвіті. За даними мікроскопічних досліджень вегетативних органів 35 видів Betulaсеае та 12 видів Corylасеае визначений анатомічний профіль родів береза (Betula), вільха (Alnus Mill.), ліщина (Corylus L.), граб (Carpinus L.), хмелеграб (Ostrya). За діагностичні обрані такі ознаки: для листка - анатомічна будова пластинки і черешка; щільність розміщення продихів; тип продихового апарату; наявність, тип, характер і щільність розміщення трихом, їх морфологія; ступінь розвинутості механічного кільця в центральній жилці та черешку; для стебла - обрис у поперечному розрізі; ступінь та характер опушеності; морфологія трихом; характер розміщення провідних і механічних тканин; чисельність, тип і локалізація кристалів оксалату кальцію; розвиненість і обрис серцевини. проведені дослідження дозволили назвати мікроскопічні діагностичні ознаки листя і пагонів найпоширеніших і перспективних для використання видів порядку: представників родини березові - б. бородавчастої та б. пухнастої, в. клейкої та в. сірої; представників родини ліщинові - л. звичайної, г. звичайного та х. звичайного.

Визначення числових показників сировини та отриманих біологічно активних субстанцій. При стандартизації густого екстракту кори в. клейкої виникла проблема розробки методики кількісного визначення діючих речовин альникортину (3,4-(1'-дегідрогексагідроксидифеноіл)-D-ксилоза)) та альникортолу (3,4-(1'-гідрогексагідроксидифеноіл)--D-ксилоза)), що виділені нами в індивідуальному стані з густого екстракту кори в.клейкої (див. табл. 1). Були отримані УФ-спектри цих речовин. Аналіз УФ-спектрів показав, що альникортин та альникортол мають максимуми поглинання при довжині хвилі 283 нм. Виходячи з того, що поведінка обох сполук в УФ-області спектру не відрізняється, перерахунок вмісту похідних 1' - дегідрогексагідроксидифенової кислоти було вирішено вести на загальну суму альникортину та альникортолу.

Вперше розроблену методику спектрофотометричного визначення апробовано в 5 серіях густого екстракту кори в.клейкої. Кількісний вміст похідних 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти становить не менш 42 % (див. табл. 9). Отримані результати використані при розробці проекту АНД на густий екстракт кори в.клейкої. Нами вперше розроблено оригінальну методику кількісного визначення елагової кислоти в елгацині-субстанції, що отримана при комплексній переробці суплідь в.клейкої та в.сірої в процесі отримання альтану-субстанції. Результати кількісного визначення елагової кислоти в 5 серіях елгацину-субстанції з суплідь в.клейкої та в.сірої приведені в табл. 10. Вміст елагової кислоти в перерахунку на суху речовину складає не менш ніж 60 %. Також методика кількісного визначення елагової кислоти апробована на елгацині-субстанції, що отримана з альтернативних видів сировини - листя та кори рослин порядку березоцвіті. З даних витікає, що рослини порядку березоцвіті можуть бути джерелами отримання елгацину-субстанції в плані розширення сировинної бази. Нами проведено визначення ряду груп фенольних сполук в густих екстрактах, що отримані нами з рослин порядку березоцвіті. Результати наведені в табл. 11.

Таблиця 9. Визначення кількісного вмісту похідних 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти в 5 серіях густого екстракту з кори в. клейкої

№ серії	Втрата в вазі при висушуванні, %	Вміст похідних 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти, в розрахунку на суму альникортину та альникортолу, % від абсолютно сухого залишку
1	21,54	42,80±0,04
2	22,64	43,29±0,07
3	20,51	43,26±0,08
4	19,59	43,05±0,04
5	18,60	43,19±0,05

Вивчення біологічної активності субстанцій, що отримані з рослин порядку березоцвіті.

Цитотоксичну, мембраностабілізуючу, антиоксидантну та сперміцидну дію субстанцій досліджували на кафедрі фізіології НФаУ під керівництвом проф. Л.М. Малоштан. Аналіз результатів показав, що всі субстанції проявляють антиоксидантну та мембраностабілізуючу активність, але в різній мірі.

Таблиця 10. Результати визначення кількісного вмісту елагової кислоти в елгацині-субстанції спектрофотометричним методом в перерахунку на елагову кислоту-стандарт (m=5, в % в розрахунку на абсолютно суху речовину)

№ п/п	Серії комплексу	Наважка, г	Оптична густина	Знайдено Е 1%/1 см	Кількісний вміст, %
	Стандарт ЕК (фірма “Fluka”)	0,0096	0,65	340	98,050,01
	110496	0,0128	0,33	-	65,020,06
	201097	0,0106	0,63	-	91,210,06
	140598	0,0103	0,44	-	68,810,06
	190898	0,0111	0,54	-	78,170,05
	251198	0,0118	0,38	-	65,070,05

Таблиця 11. Стандартизація густих екстрактів з представників порядку березоцвіті за вмістом різних груп фенольних сполук (m= 5, в %, в перерахунку на абсолютно сухий залишок)

Густі екстракти	Кількісний вміст
	суми окислювальних фенолів	суми гідроксикоричних кислот в розрахунку на хлорогенову кислоту	суми флавоноїдів в розрахунку на гіперозид	суми дубильних речовин в розрахунку на танін	суми катехінів в розрахунку на (-)-катехін
листя берези	16,18+0,07	6,02+0,02	4,16+0,01	2,02+0,01	2,67+0,10
листя вільхи	24,33+0,19	5,21+0,01	0,12+0,01	11,07+0,01	2,23+0,03
кори вільхи	64,370,25	4,150,01	0,12+0,01	10,580,01	7,600,04
листя ліщини	16,56+0,47	6,20+0,02	1,38+0,01	7,55+0,01	0,72+0,06
листя грабу	32,85+0,09	6,86+0,01	4,97+0,01	16,44+0,01	3,14+0,09

Загальною закономірністю є значніший ефект, що мають густі екстракти з листя в порівнянні з густими екстрактами кори рослин тих же видів. Найкращу антиоксидантну і мембраностабілізуючу активність проявляє густий екстракт листя л.звичайної. Всі субстанції, що досліджувалися, проявляють сперміцидну активність. Найзначнішу сперміцидну активність мають густі екстракти кори та листя в.клейкої листя г.звичайного. Доклінічні випробування густого екстракту листя б.бородавчастої, альтану та елгацину проводилися в ЦНДЛ НФаУ під керівництвом проф Л.В. Яковлевої. Густий екстракт листя б. бородавчастої, проявив найбільшу гіпоазотемічну активність в дозі 7 мг/кг, при нефропатії, викликаній хроматом калію, що супроводжується набряком нирок, підвищенням в крові тварин рівня сечовини та креатиніну, густий екстракт листя б. бородавчастої покращує загальний стан тварин, зменшує набряк, знижує рівень продуктів азотистого обміну. Альтан у серії експериментів виявив виражені антиоксидантні, противиразкові, протизапальні, радіопротекторні та імуномодулюючі властивості при добрій переносимості препарату, що дозволяє рекомендувати альтан як ефективний препарат для лікування захворювань кишечника. Доведено наявність у елгацину вираженої кардіопротекторної дії, яка реалізується завдяки втручанню його діючих речовин у процеси окисного метаболізму міокарду.

Складовими кардіопротекторної дії елгацину є антиаритмічний, антиішемічний та помірний антиангінальний ефекти. Елгацин рекомендується до застосування у традиційних схемах лікування кардіопатологій ішемічного та дисметаболічного генезу як засіб супутньої (метаболічної) терапії, а також для первинної профілактики атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Застосування елгацину у практичній кардіології як препарату вибору сприятиме підвищенню ефективності терапії ішемічної хвороби серця, зокрема стенокардії ІІ і ІІІ функціонального класів.

Висновки

Вперше в Україні проведено комплексне порівняльне фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті, які належать до 33 видів роду береза, 9 видів роду вільха, 6 видів та 3 сортів роду ліщина, 3 видів роду граб та 2 видів роду хмелеграб. Створено теоретичне та практичне підгрунтя для подальшої розробки на їх основі нових лікарських засобів.

З листя, пагонів, кори рослин роду береза, вільха, ліщини, граб та хмелеграб та з біологічно активних субстанцій в індивідуальному стані виділено 111 речовин. З використанням сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів встановлена структура вилучених сполук та ідентифіковано з 51 сполукою. Також ідентифікованіо 23 жирні кислоти, 16 амінокислот, 27 сполук мінеральної природи.

Вперше з рослин порядку виділені яблучна, лимонна та щавлева кислоти, кефалін, стигмастерин, лютеїн. Вперше виділені похідні елагової кислоти з альтану, що отриманий за вдосконаленою технологією, вперше виділені похідні 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти з густого екстракту кори вільхи, кумарини, ксантони , гіперозид з густого екстракту листя в. клейкої, гіперозид - з густих екстрактів листя б. бородавчастої, листя г. звичайного.

Визначено якісний склад та кількісний вміст таких груп БАР як:

фракцій полісахаридів (водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин та геміцелюлоз), що виділені з кори та листя вільхи клейкої та ліщини звичайної, а також зелених і зрілих суплідь вільхи клейкої;

жирних кислот в листі берези бородавчастої та берези пухнастої в порівнянні з листям ліщини звичайної, а також в сережках ліщини звичайної і в корі 4 видів ліщин (ліщини звичайної, ліщини різнолистої, ліщини манчжурської та ліщини ведмежої). Переважаючими компонентами для всіх вивчаємих видів сировини є ненасичені жирні кислоти, а з них - для листя вивчаємих рослин ліноленова, а для кори - лінолева;

замінних та незамінних амінокислот в листі берези бородавчастої двох термінів заготівлі (травневого та серпневого), листі берези пухнастої та сережках, листі і корі ліщини звичайної;

мінеральних сполук в листі та пагонах представників 10 видів роду береза, 9 видів роду вільха та 5 видів роду ліщина, а також в густому екстракті кори в. клейкої в порівнянні з корою та грунтом;

вперше визначено кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів за допомогою спектрофлуореметричного методу аналізу в отриманих ліпофільних комплексах з листя берези бородавчастої, вільхи клейкої, ліщини звичайної та граба звичайного;

проведено визначення кількісного вмісту токоферолів , вітамінів В₁, В₂ та РР в листі берези бородавчастої та берези пухнастої, сережках, листі та корі ліщини звичайної, а також в корі л.різнолистої, ліщини манчжурської та ліщини ведмежої. Перспективним в цьому плані є листя б.бородавчастої, що містить ці групи сполук в переважаючій кількості (33,64 мг%, 0,67 мг%, 1,45 мг% та 0,79 мг % відповідно);

проведено визначення кількісного вмісту суми органічних кислот в розрахунку на яблучну кислоту та аскорбінової кислоти в свіжому та повітряно-сухому листі найпоширеніших представників порядку березоцвіті - берези бородавчастої, вільхи клейкої, ліщини звичайної та грабу звичайного. Вміст аскорбінової кислоти значно нижчий за вміст суми органічних кислот. Понад 1 % суми органічних кислот містить повітряно-сухе листя берези бородавчастої (1,176+0050 %) та вільхи клейкої (1,098+0,024 %). Повітряно сухе листя вільхи клейкої містить 0,142+0,027 % (більш за решту видів повітряно сухої сировини);

вперше визначено динаміку накопичення суми окислювальних фенолів, дубильних речовин в корі ліщини звичайної та суми окислювальних фенолів, флавоноїдів та дубильних речовин в листі ліщини звичайної. Встановлені оптимальні терміни заготівлі сировини.

Вперше визначено технологічні параметри сировини листя та кори берези бородавчастої, вільхи клейкої, ліщини звичайної та грабу звичайного. Вдосконалена технологія отримання альтану-субстанції та вперше розроблена технологія отримання елгацину-субстанції з суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої. Остання з метою розширення сировинної бази апробована на альтернативних видах рослинної сировини - корі вільхи клейкої, корі ліщини звичайної і корі грабу звичайного. Розроблені оптимальні технології отримання густих екстрактів з листя берези, кори вільхи та листя грабу.

Запропоновано для впровадження комплексну технологію переробки суплідь в. клейкої та в. сірої, що поєднує вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції та елгацину субстанції. Доведена тотожність субстанції альтану, що отримана за новою технологією до альтану, який отримувався за попередньою технологією.

З метою стандартизації сировини та отриманих біологічно активних субстанцій:

досліджено анатомічну будову вегетативних органів 35 видів Betulaсеае та 12 видів Corylасеае, що дозволило визначити анатомічний профіль родів береза (Betula), вільха (Alnus Mill.), ліщина (Corylus L.), граб (Carpinus L.), хмелеграб (Ostrya). Для видів сировини, найперспективніших щодо отримання біологічно активних субстанцій, виявлені мікроскопічні і гістохімічні діагностичні ознаки. Отримані дані та результати встановлення локалізації поліфенольних сполук в сировині використані при розробці проектів АНД на рекомендовану рослинну сировину;

вперше в вивчаємих рослинних об'єктах та отриманих густих екстрактах проведено кількісне визначення: суми окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, суми дубильних речовин та катехінів;

вперше розроблено методики кількісного визначення похідних 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти спектрофотометричним методом в розрахунку на альнікортин в густому екстракті з кори вільхи та кількісного визначення елагової кислоти в елгацині-субстанції, що отримані з суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої, кори вільхи клейкої, кори грабу звичайного, кори ліщини звичайної.

Вивчено на моделях in vitro та in vivo біологічна активність отриманих біологічно активних субстанцій. Встановлена їх мембраностабілізуюча, цитотоксична та антиоксидантна дія, що підтверджує перспективність подальших досліджень препаратів з листя берези як перспективних сечогінних та гіпоазотемічних засобів, препаратів з кори вільхи як потенційних кровоспинних та контрацептивних засобів, препаратів з листя ліщини звичайної як мембраностабілізуючих, протизапальних засобів.

Розроблено АНД на альтан-субстанцію (Реєстраційне посвідчення № UA/2094/01/01 (Наказ МОЗ України № 537 від 5.11.04 р.), проекти АНД на сировину:“Листя берези бородавчастої”, “Кора вільхи клейкої”; “Листя грабу звичайного”, а також на субстанції “Густий екстракт листя берези”, “Густий екстракт кори вільхи”, “Густий екстракт листя грабу” та елгацин-субстанцію. Розроблений пусковий регламент на виробництво альтану ПУР 64-23518596-173-98. Проекти технологічних регламентів отримання густих екстрактів з листя берези та кори вільхи апробовані в умовах ТОВ “Фармацевтична фірма “Здоров'я”. Лікарські форми з альтаном-субстанцією, що отримана за вдосконаленою технологією, випускаються промисловістю.

Результати роботи впроваджено в навчальний процес Національного фармацевтичного університету, Запорізького державного медичного університету, Тернопільского державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Основні публікації

1. Вуглеводи вегетативних та генеративних органів Alnus glutinosa (L.) Gaertn. /О.В. Радько, В.М. Чушенко, О.П. Хворост, А.Г. Cербін // Вісник фармації. - 1995. - № 1-2. -С. 112-113 (Хворост О.П. здійснювала фракціюнування вуглеводів, приймала участь в інтерпретації отриманих даних та написанні статті).

2. Кількісний вміст флавоноїдів в рослинах роду ліщина /Т.М. Гонтова, О.П. Хворост, В.В. Бєліков, А.Г. Сербін //Фармац. журн. - 1995. - № 6. - С. 65-66. (Хворост О.П. провела апробацію методики кількісного визначення сполук флавоноїдної природи в органах рослин роду ліщина, приймала участь в написанні статті).

3. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Жирнокислотний склад ліщини звичайної//Фармац.журн. - 1996. - № 5. - С. 69-74. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач, приймала участь в інтерпретації отриманих даних та написанні статті).

4. Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Эллаговая кислота, распространенность в растительном мире и аспекты биологической активности. //Провизор. -1998. - № 21. - С. 36-37. (Хворост О.П. проаналізувала та узагальнила літературні дані).

5. Альтан - новое отечественное средство ранозаживляющего, противовоспалительного, антимикробного действия / А.Г. Сербин Л.В., Яковлева, О.П. Хворост, Е.В. Гладух, Н.Ф. Комиссаренко, В.С. Бондарь, В.В. Болотов, А.С. Шоломай //Провизор. - 1998. - № 9. - С. 40-41. (Хворост О.П. приймала участь в розробці технології отримання альтану та написанні статті).

6. Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Поиск новых растительных источников эллаговой кислоты //Фармаком. - 1998. - № 6. - С. 44-46. (Хворост О.П. розробила методику вилучення елагової кислоти та апробувала її на ряді рослинних об'єктів, приймала участь в написанні статті).

7. Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г. Количественное определение дубильных веществ в различных экстрактах коры Alnus glutinosa (L.) Gaertn. //Фізіологічно активні речовини. - 1999. (Хворост О.П. здійснено постановку задач дослідження та аналіз отриманих результатів).

8. Динаміка накопичення флавоноїдів у листках та корі ліщини звичайної /Т.М. Назаренко, О.П. Хворост, А.Г. Сербін, В.В. Беліков //Фармац. журн.- 2000. - № 3. - С. 93-94. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях, аналізі результатів та підготовці статті).

9. Количественное определение дубильных веществ в растениях рода лещина /Т.Н. Назаренко, О.П. Хворост, В.В. Беліков, А.Г. Сербін //Фармаком, 2001. - № 1. - С. 64-67. (Хворост О.П. здійснювала підготовку та планування експерименту, приймала участь в написанні статті).

10. Анатомічна будова, вивчення амінокислотного та мікроелементного складу листя берези бородавчастої /В.С. Кисличенко, О.І. Борисенко, О.П. Хворост, Л.С. Картмазова //Вісник фармації. - 2002. - № 4 (32). - С. 23-27. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, провела вивчення анатомічної будови, приймала участь в написанні статті).

11. Кисличенко В.С., Хворост О.П., Борисенко О.І. Вивчення жирнокислотного та вітамінного складу листя берези бородавчастої та берези пухнастої //Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика. 2002. - вип. 11, кн. 2. - С. 665-670. (Хворост О.П. приймалал участь в кількісному визначенні, в обговоренні експериментальних даних та підготовці статті).

12. Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г. Вибір оптимальних технологічних параметрів отримання густого екстракту з кори вільхи клейкої //Фармац. журн. - 2002. № 3. - С. 83-86. (Хворост О.П. приймала участь в плануванні та проведенні досліджень, обробці отриманих результатів та написанні статті).

13. Хворост О.П, Гречин П.В., Сербин А.Г. Визначення елементного складу органів вільхи клейкої в порівнянні з грунтом та одержаним густим екстрактом //Медичн. хімія. - 2002. № 2. - С. 66-70. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, приймала участь в проведенні есперименту та підготовці статті).

14. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Локалізація поліфенольних сполук в пагонах рослин роду Corylus L. //Медичн.хімія. - 2002. № 3. - С. 72-74. (Хворост О.П. приймала участь в проведенні досліджень, узагальненні результатів та написанні статті).

15. Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г.Кількісне визначення дубильних речовин у пагонах ряду декоративних та плодово-ягідних рослин //Фізіологічно активні речовини. - 2002. -№ 2 (34). -С. 38-40. (Хворост О.П. здійсювала постановку задач дослідження, приймала участь у виконанні аналітичної частини та підготовці статті).

16. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Анатомічна будова пагонів рослин роду Corylus L.//Фармац.журн. -2002. № 6. - С. 86-88. (Хворост О.П. виконала вивчення анатомічної будови пагонів ліщин, приймала участь в узагальненні результатів та підготовці статті).

17. Хворост О.П. Локалізація поліфенольних сполук в пагонах рослин роду Betula L.//Медичн. хімія.-2003. Т. 5, № 2. -С. 304-308.

18. Хворост О.П. Анатомо-гістохімічне дослідження пагонів та листків двух видів хмелеграбу //Збірка праць Запоріжзького держ.мед. універ. -Запоріжжя. -2003. - С. 110-111.

19. Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г. Кількісне визначення різних груп фенольних сполук в органах вільхи клейкої //Фармац.журн. -2003. - № 4. - С. 82-84. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, приймала участь в кількісному визначенні та підготовці статті).

20. Розробка методики кількісного визначення похідних 1¹-дегідрогескагідроксидифенової кислоти /О.П. Хворост, П.В. Гречин, А.Г. Сербин, В.С. Бондар //Фармац. журн. -2003. - № 5, - С. 88-92. (Хворост О.П. приймала участь в постановці задач дослідження, розробці та апробації методики, написанні статті).

21. Хворост О.П. Дослідження анатомічної будови листків рослин роду береза Betula L. s.l. (Betulaceae) //Зб.наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2003. - Вип. 12, кн. 2. -С. 835-840.

22. Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г. Анатомо-гістохімічне вивчення підземних органів вільхи клейкої //Медичн. хімія. - 2003. - Т. 5, № 3. - С. 110-112. (Хворост О.П. приймала участь в виконанні експерименту, обробці отриманих даних та підготовці статті).

23. Хворост О.П., Гонтова Т.М. Динаміка накопичення суми окислювальних фенолів та дубильних речовин в корі та листках ліщини звичайної //Фармац. журн. - 2003. № 6. - С. 86-88. (Хворост О.П. приймала участь в проведенні експерименту, обговоренні отриманих даних та написанні статті).

24. Хворост О.П. Визначення елементного складу вегетативних органів деяких представників роду береза//Збірка праць Запоріжзького держ. мед. універ. Вип. ХІІ., т. 3. -Запоріжжя. -2004. - С.

25. Хворост О.П., Гонтова Т.М. Дослідження елементного складу вегетативних органів рослин роду ліщина //Збірка праць Запоріжзького держ. мед. універ. - Запоріжжя. 2004. Вип. 12., т. 3 -- С. 301-304. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, приймала участь в узагальненні отриманих даних та написанні статті).

26. Хворост О.П., Сербин А.Г. Изучение особенностей анатомического строения черешков растений рода Betula L. s.l. (Betulaceae)//В сб. “Современные вопросы фармакогнозии.” Вып. 1. Ярославль, 2004. - С. 307-314. (Хворост О.П. виконала експериментальну частину, описала отримані результати, написала статтю).

27. Хворост О.П. Порівняльна оцінка вмісту суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в свіжих та сухих листях представників порядку березоцвіті Betulales//“Фітотерапія.Часопис” 2005, № 1 - С. 48-51.

28. Хворост О.П. Рослини порядку березоцвіті - перспективні джерела лікарської сировини//Медичн. хімія. -2005. № 4. - С. 94-95.

29. Патент України № 23109 А А61К35/78“ Спосіб. одержання елагової кислоти”/О.П. Хворост, Л.В. Яковлева, А.Г. Сербін. № 95083763; Заявл. 11.08.95; Опубл. 30.06.98. Бюл. № 6. (Хворост О.П. приймала участь в патентному пошуку, розробила методику одержання елагової кислоти, оформила патент).

30. Патент України № 44321 7 А61К35/78, С07Н3/02 “Спосіб отримання суми поліфенолів”/ Л.В. Безпалько, Т.М. Крицька, А.С. Шаламай, Т.Н. Бікбулатова, А.Г. Сербін, О.П. Хворост, Л.В. Яковлева, Є.О. Сова, Є.В. Гладух, В.С. Бондар, І.А. Зупанець, В.П. Черних. № 97126167; Заявл. 19.12.1997; Опубл. 15.02.2002. Бюл. № 2. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях).

31. Патент України № 64074 А А61К35/78, А61К9/20 “Кардіопротекторний антиоксидантний засіб “елгацин”/ Т.Н. Бікбулатова, А.С. Шаламай, Л.В. Безпалько, Є.О. Сова, В.П. Черних, Л.В. Яковлєва, О.П. Хворост, Т.С. Сахарова, С.А. Малиновська, Є.В. Гладух і О.К. Івахненко.- № 2002086603; Заявл. 08.08.2002; Опубл. 16.02.2004. -Бюл. № 2. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

32. Патент України № 56771 А61К 35/67. Спосіб отримання протимікробного, кровоспинного та цитотоксичного засобу /Хворост О.П., Гречін П.В., Мироненко Л.Г., Гладух Є.В., Сербін А.Г., Маркова В.М., Малоштан Л.М., Ждамарова Л.А. - № 2002097205; Заявл. 05.09.2002; Опубл. 15.05.2003, Бюл. № 5. (Хворост О.П. приймала участь в розробці способу отримання, патентному пошуку та оформленні патенту).

33. Патент України № 66162 А61К35/67 “Фармацевтична композиція з антимікробною, зокрема протидифтерійною, цитотоксичною, гемостатичною дією та її варіанти” /Є.В. Гладух, О.П. Хворост, Л.М. Малоштан, А.Г. Сербін. - № 2003087459; Заявл. 07.08.2003; Опубл. 15.04.2004. Бюл. № 4.(Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

34. Патент України № 66635 А 7 А61К35/67 “Контрацептивний засіб з антимікробною дією” / О.П. Хворост, Є.В. Гладух, Л.М. Малоштан. - № 200308783; Заявл. 13.08.2003; Опубл. 17.05.2004. Бюл. № 5. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

35. Патент України № 8568 7 А61К35/78 “Засіб з протизапальною та антимікробною дією” /О.І. Нещерет, Н.С. Чорна, О.П. Хворост, В.С. Кисличенко, Л.В. Яковлєва. - № u 2005 00032; Заявл. 04.01.2005; Опубл. 15.08.2005. Бюл. № 8. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

36. Гонтовая Т.Н., Хворост О.П., Сербин А.Г. К изучению рода лещина// Тез. докл. науч.-практ. конф. “Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств”. -Харьков, 1995. -С. 5-6.

37. Антибактериальная активность полисахаридов, полученных из коры и листьев лещины обыкновенной /Т.Н. Гонтовая, Т.П. Осолодченко, Ю.Л. Волянский, О.П. Хворост, А.Г. Сербин// Тез.доп. международн. Конф., посвящ. 150-летию со дня рожд. И.И. Мечникова ”Идеи И.И. Мечникова и развитие современного естествознания”. - Харьков, 1995. - С. 80-81.

38. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Вивчення біологічно активних сполук вегетативних органів рослин роду ліщина// Тез. доп. наук.-практ.конф., присвяч 75-річчю УкрФА “Досягнення сучасної фармації - в медичнк практику”. -Харків, 1996. -С. 189-190.

39. Хворост О.П., Сербін А.Г. Пошук нових рослинних джерел елагової кислоти// Тез. доп. наук.-практ.конф., присвяч 75-річчю УкрФА “Досягнення сучасної фармації - в медичнк практику”. -Харків, 1996. -С. 240-241.

40. Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Современные направления исследования танинов// Междунар. сбор. науч. тр. по созд. и апробации лек. средств “Лекарства - человеку”. - М., 1997. - Т. 4. - С. 456-466.

41. Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г. Пошук нових рослинних джерел поліфенольних сполук// Тез. доп. 4-ої міжнар. конф з мед. ботаніки. - Київ, 1997. - С. 414.

42. Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г. Танідоносні рослини вітчизняної флори //Тез. доп. V Національного з'їзду фармацевтів України в зб.:”Досягнення сучасної фармації та перспективи ї розвитку у новому тисячолітті”: - Х., УкрФА. - С. 316.

43. Гречін П.В., Хворост О.П. Густий екстракт кори вільхи клейкої як перспективна субстанція для створення лікарських препаратів// В зб. тез ІХ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, присв. 25-річчю СФУЛТ. - Луганськ-Київ-Чікаго. - С. 26-27.

44. Хворост О.П. Вивчення локалізації природних сполук в тканинах органів вільхи клейкої// Тез.доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Фармація ХХІ століття”. - Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002. -С. 99.

45. Зарудко І.М., Борисенко О.І., Хворост О.П. Листя берези бородавчастої - перспективна лікарська сировина// Тез. доп. міжнар.наук. - практ. конф. “Фітотерапія в реабілітації хворих”. - Київ, 2003 - С. 94.

46. Хворост О.П. Дослідження анатомічної будови пагонів рослин роду граб Caprinus L.// Тез. доп. III міжнар. наук. - практ. конф. “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” Ч. 1. - Х.: Вид-во НФаУ, 2003 - С. 305.

47. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Хворост О.П. Дослідження комплексу ліпофільних сполук листя берези бородавчастої// Тез. доп. наук.-практ. конф. “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” - Тернопіль, 2004. - С. 84.

48. Хворост О.П. Кількісний вміст сполук катехінової природи в рослинах роду Alnus L. s.l.//Тез. доп. VI Національного зїзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. - Х.: Вид-во НФаУ, 2005. - С. 790.

Размещено на Allbest.ru